«Патріарх літератури»

Бібліографічний список статей до 100-річчя від дня народження Павла Архиповича Загребельного

Він майстер історичних романів, за 40 років творчої праці з-під його пера народилося чимало бестселерів. Ці книги читають і нині, вони ввійшли в золоту скарбницю нашої літератури. “Роксолана”, “Євпраксія”, “Я – Богдан”, “Диво”, “Тисячолітній Миколай” – найпопулярніші в творчому доробку автора. Ім’я ж цього письменника – Павло Загребельний.

Павло Архипович народився 25 серпня 1924 року в селі Солошине, що на Полтавщині. Як пізніше розповідав сам, зростав на перетині територій колишнього Війська Запорозького та Російської імперії. Село тягнулося 15 кілометрів вздовж могутнього Дніпра, сюди втікали ті, хто зневірився, з тієї чи іншої сторони.

Це були вільні й незалежні духом люди, які прагнули свободи понад усе. Саме серед таких зростав малий Павло. Йому було лише шість років, як мати відійшла у засвіти. Довелося пережити й колективізацію і страшний голод 1932-1933 років. Змалечку любив книжки, тому наука в місцевій школі давалася легко. У старших класах хлопець захопився математикою і мріяв стати вченим. По закінченню десятирічки Загребельний збирався продовжувати навчання, але вибухнула німецько-радянська війна.

Ще вчора – школа, безтурботні хлоп’ячі шалапутства, а сьогодні – свист куль, грім від розриву бомб, крики, плач, кров, смерть. Ще не маючи навіть 17 літ, Павлові довелося швидко розпрощатися з дитинством і піти в армію. Він обороняв Київ від нацистської навали, а вже в серпні 1941-го отримав поранення. Після шпиталю знову приєднався до війська, де вже за рік, і знову в серпні отримав нове, цього разу серйозне поранення. Далі – полон, нацистські концтабори. Лише в лютому 1945-го звільнений із полону американцями. Після звільнення ще деякий час працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині.

У 1946-му Павло студіював на філологічному Дніпропетровського вишу (нині Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), який закінчив у 1951 році. Після влаштувався журналістом, спочатку працював в обласній газеті, потім в київському журналі “Вітчизна”. Загалом Загребельний присвятив публіцистичній діяльності понад півтора десятиліття, вдало поєднуючи з письменством.

У 1953-му Загребельний разом із Юрієм Пономаренком презентував своє першу збірку “Каховські оповідання”, куди ввійшли дванадцять творів. Далі Павло пише сам. У другій половині 1950-х вийшли збірки: “Степові квіти”, “Учитель”, “Новели морського узбережжя” та декілька повістей. “Думою про невмирущого” 1957-го Павло Загребельний заявив про себе як про зрілого письменника.

У 1961 році став головним редактором “Літературної газети”. Приблизно в цей період письменник створив свої перші три романи “Європа 45”, “Європа. Захід”, “Спека”. Ці твори присвячені війні, головні герої яких переживають тяжкі часи. Одні їх називають пригодницькими романами, інші – справжніми документальними розповідями 1944-1945 років.

Протягом 1960-1970-х письменник написав аж десять романів. Серед яких найвідомішими стали “Диво” (розповідь про Русь часів Ярослава Мудрого та зведення Софійського собору, про його долю та місце в духовній історії), а також “Євпраксія” (онука Ярослава Мудрого в 12 років опиняється в Північній Саксонії, щоб за три роки стати дружиною маркграфа Генріха Штаденського Довгого. Проте у свої 16 вона вже поховала чоловіка. В юну вдову-красуню закохався Генріх IV – імператор Священної Римської імперії. Невдовзі Євпраксія стала імператрицею. Але доля немов знущається з жінки – приниження, страждання, інтриги, чвари – чимало довелося пережити, аж поки не повернулася на рідну землю).

У 1980-му вийшов ще один історичний роман – “Роксолана”. Письменник надихався книгою “Історія Туреччини” сходознавця Агатангела Кримського присвятив дружині Сулеймана Пишного близько 20 сторінок. Також Загребельний відвідав Туреччину та місця, що безпосередньо пов’язані з Роксоланою. Навідався і в Рогатин, де за легендами народилася Настя Лісовська, майбутня султанша та валіде султана Селіма II, а також мати шехзаде Мехмета, Баязида, Джихангіра та місяцеликої Міхрімах. Про свій роман Павло Архипович казав:

“Як пташка клює, так і письменник по крихті збирає звідусіль інформацію. Я намагався написати роман, максимально наближений до дійсних подій”.

За три роки після “Роксолани” Павло Загребельний написав “Я, Богдан”, роман ведеться від імені Хмельницького, який оглядає свій життєвий шлях. Книга написана у формі монологу. Письменник розповідає про складну долю головного героя, його сумнівах і думках, життєвих перипетіях, невдачах в особистому житті.

Твори Павла Загребельного про минуле нашої Батьківщини характерні надзвичайною багатоплановістю, глибоким знанням історії, філософським підтекстом. Письменник робив далекі часи зрозуміли й близькими сучасному читачеві, умів зацікавити історією, показати взаємозв’язок й актуальність тогочасних проблем із сучасними.

У 1994 му письменник написав роман “Тисячолітній Миколай”. Своєрідний спогад людини, який охоплює величезний проміжок часу – від князя Володимира Великого до наших днів. Чоловік на ім’я Миколай ніби щоразу вмирав, але відроджувався. Свого часу був і княжим дружинником, і ченцем при Хмельницькому, звичайним хлопцем, який пережив Голодомор, і в наш час став вченим-агрономом.

Окрім романів Загребельний писав п’єси, критичні статті, доповіді. За його сценаріями знімалися фільми на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Протягом 1979-1986 років він очолював Спілку письменників України, користувався великим авторитетом серед своїх колег і мільйонів читачів, а в часи незалежності України сприймався як справжній “патріарх” української художньої літератури.

Сценарії фільмів

За його сценаріями на  Київській кіностудії ім. Олександра Довженка знято художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври» (1974),  «Ярослав Мудрий» (1982).

Роман «Південний Комфорт» зазнав осуду вищих партійних та прокурорських інстанцій. Окремою книжкою видали роман тільки через чотири роки.

Павло Загребельний понад сорок років працював в українській прозі. За цей час вийшло близько двадцяти його романів. Один із них — «Розгін» відзначено Державною премією СРСР, два — «Первоміст» і «Смерть у Києві» — Державною премією УРСР ім.Тараса Шевченка. Твори високо оцінені критикою, мають широке читацьке визнання, Загребельний один із найпопулярніших сьогодні українських письменників. Друковані масовими тиражами, його книги швидко розходяться; вони постійно виходять у перекладах іншими мовами; зростає і кількість видань творів письменника за кордоном. У 2024 році нагороджений званням Героя України.

“Треба жити страстями. Ні, не отими, що у священних книгах у нас описані. А страстями оцими, які нас ведуть по життю. Жити кожною миттю цього життя. Життя прекрасне. Світ прекрасний. І нам щастя дано бути в цьому світі. От просто бути в цьому світі – і більше нічого”.

Йому було 84 роки, коли він відійшов у засвіти. Це трапилося 3 лютого 2009 року. Видатного письменника поховали на Байковому кладовищі. Для своїх нащадків Павло Архипович залишив не лише романи та повісті, й цілу філософію життя, яку сповідував і сам.

Надгробок на Байковому цвинтарi

Цитати письменника

1. «Дивно влаштована людина: з неймовірною жадібністю гребе собі все на світі, безмірно страждає, коли їй чогось не дістається, але ще більше мучиться, коли не може тим чи іншим чином позбутися добутого. Розтринькати гроші, спаскудити наїдки та напої, похвалитися таємницями, зіпсувати все своє життя»

2. «Людина створена з віри й розпачу. Коли віра відібрана, що залишається?»

3. «Кожне маленьке місто має право на свою велику людину»

4. «У літописців є найстрашніша зброя – замовчування»

5. «Хто починає з втрати незалежності суджень, закінчує втратою сил душевних»

6. «Суспільство не може жити тільки тим, що шукати винних. У чому трагедія, у чому кривавість радянської епохи – весь час шукали винуватих! То «шкідники», то «вороги народу»

7. «Поради, та ще здалеку, давати найкраще. Це не вимагає ні зусиль, ні мужності, ні розтрат»

8. «Так, напевно, коли робиш добро, то не думаєш про це. Заздалегідь обмірковують тільки підлості»

9. «Допомогти можна тільки тому, хто цього хоче»

10. «Щастя – це кількість розумних людей, з якими тобі пощастило зустрітися в житті. Чим більше ти зустрів розумних людей, тим ти щасливіший»

Творчий геній Загребельного.

Цікаві факти з життя письменника

– З раннього дитинства майбутній письменник Павло Загребельний проявляв любов до України. Своє рідне село Солошине (за іменем якогось козака Солохи), що на Полтавщині, називав “українською Америкою”, адже населення села складали втікачі “незалежні”. Село знаходилося на межі земель Війська Запорозького і царської імперії.

– Зараз територія тодішнього села Солошине затоплена водами Середньодніпровської ГЕС, а село перенесено північніше. Це вже інше село на геометрично розкреслених вулицях за кілька кілометрів від віками обжитих місць.

– Павло почав читати хлопець ще в 4 роки, і ще до початку 1 класу, він подужав, мало не половину усієї шкільної програми.

– Мати Павла померла, коли йому було вісім років. З дитинства дуже любив читати, а ще неймовірно любив Україну. Дуже журив однолітків, які перекручували рідну мову.

– У 16 років пішов добровольцем до армії, брав участь в обороні Києва від фашистів, дістав поранення у груди. Після госпіталю повернувся на передову, знову був поранений, потрапив у полон. До лютого 1945-го перебував у фашистських концтаборах. Тікав, але його спіймали й вибили ліве око. В німецькому полоні втратив зуби

– Все життя Загребельний вів щоденник, що заповідав опублікувати через 20 років після своєї смерті.

– 1961 по 1963 рік Загребельний працює головним редактором «Літературної газети», приблизно в той же час з’явилися три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960).

– Павло Загребельним був дуже прямолінійною людиною. Про нього був такий жарт, що він не може піднятися на другий поверх Спілки письменників, щоб не нажити собі хоча б одного ворога. На що Павло Архипович відповідав, що чим більше у людини ворогів, тим вона цінніша.

– Різкий у висловлюваннях, критичний до графоманів, один із небагатьох, хто боронив українську мову і літературу, – таким знають Павла Загребельного – головного редактора.

– Йому вдалося неймовірне – перейменувати «Літературну газету» в «Літературну Україну» – і це у той час, коли де-юре України ще не існувало!

– Наступним проявом патріотизму стали романи «Смерть у Києві», «Первоміст». Сміливість автора полягала у тому, що писати на історичну тему в українській літературі було заборонено. А він не лише не постраждав і переміг своїх запеклих опонентів, а й отримав за ці твори звання лауреата Шевченківської премії.

– Письменник під час написання твору працював по 16 – 18 годин на добу. Причому він на чистову друкував на друкарській машинці “Колібрі”, без чернеток і не переробляючи написане. Павло Архипович вважав, що машинка дисциплінує.

А, маючи надзвичайну, ніби чортячу пам’ять, твір формував в голові, запам’ятовуючи енциклопедичні дані, найдрібніші деталі, що лягали до нового роману. Він міг на

кілька днів, на тиждень, на місяць поїхати у відрядження і, повернувшись, одразу продовжувати навантажувати “Колібрі”, навіть не глянувши на попередню фразу.

– Вільно знав шість-сім мов, вони були робочими. Багатьма іншими міг читати зі словником. Він міг читати іноземну літературу в оригіналі, що давало йому можливість охопити ширші горизонти світового письменства на відміну від багатьох «забронзовілих» колег.

– Письменник останні роки прожив на своїй дачі у Кончі-Озерній під Києвом. Павло Загребельний помер 3 лютого від туберкульозу на 84-му році життя. Кілька років він не піднімався з ліжка і майже не говорив.

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

2023

Шевелєва, Мар'яна. Павло Загребельний: У літописців є найстрашніша зброя [Електронний ресурс] = https://uain.press/blogs/1323756-1323756 / Шевелєва, Мар'яна // Український інтерес. - 2023. - 25 серп. Він майстер історичних романів, за 40 років творчої праці з-під його пера народилося чимало бестселерів. Ці книги читають і нині, вони ввійшли в золоту скарбницю нашої літератури. “Роксолана”, “Євпраксія”, “Я – Богдан”, “Диво”, “Тисячолітній Миколай” – найпопулярніші в творчому доробку автора. Ім’я ж цього письменника – Павло Загребельний

2021

День в історії - 97 років тому народився Павло Загребельний [Електронний ресурс]=https://galinfo.com.ua/news/den_v_istorii__97_rokiv_tomu_narodyvsya_pavlo_zagrebelnyy_370556.html / Інф. "АІA"Гал-інфо" // АІA"Гал-інфо". - 2021 - 25 cерп. 5 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині народився Павло Загребельний - український письменник, Герой України, Шевченківської премії, , один з кращих українських романістів ХХ століття

2019

Шевелєва, Мар'яна. Павло Загребельний: майстер історичних романів, чільне місце в яких займають владні та сильні жінки [Електронний ресурс] = http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=90042 / Шевелєва, Мар'яна ; Інф. "Українське радіо" // Українське радіо. - 2019. - 26 cерп. Він майстер історичних романів, за 40 років творчої праці з-під його пера народилося чимало бестселерів. Ці книги читають і нині, вони ввійшли в золоту скарбницю нашої літератури. "Роксолана", "Євпраксія", "Я - Богдан", "Диво", "Тисячолітній Миколай" - найпопулярніші в творчому доробку автора. Ім'я ж цього письменника - Павло Загребельний

2014

Слабошпицький, Михайло. Він написав найбільше з вітчизняних прозаїків усіх часів [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/vin-napisav-najbilshe-z-vitchiznyanih-prozayikiv-u/ : у понеділок — 90-річчя з дня народження українського письменника Павла Загребельного / Слабошпицький, Михайло // Урядовий кур`єр. - 2014. - 27 серп. (№155). - С. 16. Пережите й побачене в концтаборах не могло не вплинути на його характер. Дехто дивується його жорсткості й несентиментальності: у цьому розумінні Загребельний — як річ у собі. Він завжди тримався трохи осторонь, завжди незалежно, ніколи не був нічиїм літературним васалом, терпіти не міг ніякого простацтва чи вивертання душі напоказ. І привчив усіх нас до себе такого

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=345131 : постанова Верховної Ради України від 25 липня 2014 року № 1616-VІІ / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2014. - 2 серп. (№146). - С. 14. 25 серпня 2014 року виповнюється 90 років з дня народження генія української прози, романіста Павла Архиповича Загребельного

2012

Константинова, Катерина. «Таємні щоденники Загребельного буде опубліковано лише через 20 років» [Текст] =http://dt.ua/SOCIETY/taemni_schodenniki_zagrebelnogo_bude_opublikovano_lishe_cherez_20_rokiv___sin_vidomogo_pismennika_pr-110647.html  : Син відомого письменника про твори батька, його захоплення і реакцію на фільм «Роксолана» / Константинова, Катерина // Дзеркало тижня. - 2012. - 20-26 жовт. (№37). - С. 11. У галереї Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (на території заповідника «Софія Київська») експонується документально-книжкова виставка, присвячена відомому українському письменникові Павлу Загребельному. Сотні документів, десятки фотографій, статті в періодичній пресі… У всьому цьому - відбиток життя та творчості автора знаменитих романів «Роксолана», «Євпраксія», «Смерть у Києві», «Диво», «Я, Богдан», багатьох інших

Лютий, Григорій. Обереги із позачасся... [Текст] : про листування з Павлом Загребельним / Лютий, Григорій // Українська літературна газета. - 2012. - 24 лют. (№4). - С. 1, 9. Три роки тому, в лютому 2009-го, не стало Павла Загребельного

Хорозова О. Із творчої лабораторії Павла Загребельного [Текст] / О. Хорозова // Літературна Україна. - 2012. - 1 лист. (№42). - С. 9. Відкрито виставку, присвячену життю та творчості видатного українського письменника, лауреата Шевченківської премії Павла Загребельного

Хорозова, Оксана. Мереживо загадкової прози [Текст] : 85 років тому, 21 березня 1927 року, вийщов перший номер "Літературної України" (тоді - "ЛІтературна газета"). Павло Загребельний працював на посаді головного редактора газети у 1961-1963 роках / Хорозова, Оксана // Літературна Україна. - 2012. - 22 бер. (№12). - С. 1, 14. У Будинку письменииків відбулася презентація книжки "Спогади про Павла Загребельного", на якій був присутній публіцист Михайло Загребельний, син письменника

2011

Панченко, Володимир. Золота нить історії: ми - з Київської Русі [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/zolota-nit-istoriyi-mi-z-kiyivskoyi-rusi : майже півстоліття тому Павло Загребельний написав роман «Диво», в якому ожив Київ часів Ярослава Мудрого / Панченко, Володимир // День. - 2011. - 15 лип. (№122-123). - С.  Загребельний писав про Русь як частину української історії, і робив це цікаво, про що свідчить зокрема «Диво» (1964-1966) - кращий, історичний роман письменника. Сюжет цього твору «виростав» із розділу попереднього твору Павла Загребельного - повісті «День для прийдешнього», в якій ішлося про київських архітекторів. Уже тоді стало ясно, що історія Софії Київської містить такі загадки й драми, які варті не коротких сюжетних відгалужень, а цілого роману. Автор вибудував незвичайну, цілком несподівану композицію: час дії у творі охоплює майже ціле тисячоліття, відбите у трьох сюжетних лініях

2010

Тисячна Н. Рік без Загребельного : У київській книгарні «Є» відбувся вечір пам’яті письменника / Н. Тисячна // День. - 2010. - 5 бер.(№39). - С.  3 березня, трохи більше року по смерті Павла Загребельного, в київській книгарні «Є» відбувся вечір пам’яті. Організатор — популярне інтернет-видання «ЛітАкцент» — задало правильний тон розмови: не поминати, плачучи, а говорити про письменника як явище в українській літературі, зрештою, згадувати про нього як колегу, товариша й «хрещеного» батька, з благословення якого з’явилося чимало талановитих поетів і прозаїків

2009

Гусейнов, Григорій. Скіфське золото : З таємничих курганів / Гусейнов, Григорій // Літературна Україна. - 2009. - 27 серп.(№27). - С. 2. Розповідь автора статті про спілкування з видатним українським письменником - Павлом Архиповичем Загребельним. Готуючи перший том своєї книги "Господніх зерен" я виніс його слова: "Україна - як скіфське золото в таємничих курганах: ще не розкопана, ще не знана світові. Та коли розкопають, і вдарять об поли, і відступлять у захваті, приголомшені й знетямлені. А що ж ми самі? Ми, знай, закопуємо свою Україну глибше й глибше, а з нею закопуємо й самих себе"

КНИГИ з фондів МСМБ

Загребельний, Павло Архипович. Безслідний Лукас [Текст] : Роман з чотирьох повідомлень і не без фантастики / Загребельний, Павло Архипович. - Харків : Фоліо, 2003. - 398 с.

Загребельний, Павло Архипович. Диво : Роман / Загребельний, Павло Архипович. - Харків : Фоліо, 2005. - 638 с. - (Література). - Пояснення слів: с. 630. - ISBN 9660326076 : (В паліт.) 12-00. "Диво" - роман про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об'єднання земель руських та було зведено славнозвісний Софійський собор у Києві. Життєві шляхи героїв - зодчого Сивоока та князя Ярослава - перехрестилися на майдані, де підіймався величний та дивовижний храм.

Загребельний, Павло Архипович. Брухт; Гола душа : Роман, повість / Загребельний, Павло Архипович. - Харків : Фоліо, 2003. - 399 с

Загребельний, Павло Архипович. Зона особливої охорони [Текст] : Роман / Загребельний, Павло Архипович ; Худож. В.та О.Яцуни. - К. : Український письменник, 1999. - 151 с. : іл. - (Сучасна українська література). - ISBN 9665790285

Загребельний, Павло Архипович. Первоміст; Смерть у Києві [Текст] : Історичні романи / Загребельний, Павло Архипович ; Під ред. В.В.Хопти. - К. : Дніпро, 1978. - 812 с.

Загребельний, Павло Архипович. Попіл снів [Текст] : Пригодницька повість / Загребельний, Павло Архипович ; Худож. С.Г.Козицька; Під ред. О.І.Никанорової. - К. : Український письменник, 1995. - 159 с. : Іл. - Під загрозою (Післямова автора): с.155.

Загребельний, Павло Архипович. Роксолана Загребельний, Павло Архипович. Роксолана [Текст] : В гареме Сулеймана Великолепного: Роман / Загребельний, Павло Архипович ; Оформление Б.Протопопова. - М. : Алгоритм, 2013. - 464 с.

Книга нагадує давню історію про українську дівчину- олонянку, яка зуміла підкорити серце і розум султана і піднятися до найвищих владних щаблів Османської імперії. Читач зрозуміє, що доля і недоля в людському житті переплітаються дуже тісно і химерно. А сучасний читач ще й зрозуміє, що ніколи не можна зрікатися своєї Батьківщини, навіть опинившись в далекому полоні. Навіть в чужому, далекому краї ти можеш бути успішним і корисним своєму народові.

Загребельний, Павло Архипович. Я, Богдан [Текст] : Роман в 2-х кн. Кн.1 : Нестями / Загребельний, Павло Архипович ; Худож. О.В.Матієнко. - К. : Український центр духовної літератури, 1994. - 224 с.

WEBліографія

https://news.blog.net.ua/2023/08/pavlo-zahrebelnyy-u-litopystsiv-ie-naystrashnisha-zbroia-zamovchuvannia/  – Павло Загребельний: У літописців є найстрашніша зброя – замовчування

https://dovidka.biz.ua/pavlo-zagrebelniy-tsikavi-fakti/#google_vignette – Павло Загребельний цікаві факти

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua – сайт газети "Голос України"

https://day.kyiv.ua  – сайт газети «День»

https://zn.ua – сайт газети «Дзеркало тижня»

https://litukraina.com.ua – сайт газети «Літературна Україна»

https://ukurier.gov.ua – сайт газети "Урядовий кур’єр"

Підготувала бібліограф Н. Качановська