«Олена Теліга. Коротке життя довжиною у вічність»

Бібліографічний список статей до 120 років від дня народження Олени Іванівни Теліги (1906-1942), української поетеси, політичної діячки 21.07

Дитинство

Олена Шовгенева (справжнє ім'я Олени Теліги) народилася 21 липня 1907 року в сім'ї інженера-гідротехніка професора І. Шовгенева. У 1917 році після Лютневої революції родина Шовгеневих повернулась до Києва, де батько став міністром Української Народної Республіки. Згадуючи своє дитинство, Олена писала своїй подрузі:

Батько, який інженер, їздив по різних кінцях бувшої Росії і тягав нас за собою. Лише літо, і то не часто, ми проводили на рідній для батька Харківщині, але в різних місцях, так що і вона не була моїм "домом"… Для мене цим домом став Київ.

Протягом 1917-1919 pоків Олена навчалась у гімназії Дучинської. Після наступу більшовиків Центральна Рада змушена була залишити Київ, а разом з нею виїхав І. Шовгенів, який оселився з родиною в Чехії, згодом ставши ректором Української господарської академії в Подєбрадах.

Життя та творчість української поетеси Олени Теліги

Початок громадської діяльності і одруження

Тоді ставши студенткою історико-літературного відділу Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова у Празі, вона поринула у бурхливе студентське життя – брала активну участь у літературних вечорах та диспутах молодих українських поетів та інтелектуалів, колишніх вояків Армії УНР, спілкувалася з Леонідом Мосендзом, Наталією Лівицькою-Холодною, Євгеном Маланюком, Юрієм Дараганом, Олегом Ольжичем.

У Подєбрадах Олена познайомилась із Михайлом Телігою – бандуристом, колишнім старшиною Українського війська, студентом Української господарської академії. 1 серпня 1926 року вони одружилися. Протягом 1929-1939 років разом з чоловіком вона жила і працювала у Варшаві, беручи активну участь у громадському житті. В цей час Олена почала активно співпрацювати з "Вісником" Дмитра Донцова.

У 1939-1941 pоках у Кракові вона очолювала літературно-мистецьке товариство "Зарево" і під керівництвом О. Ольжича працювала у Проводі ОУН (організації українських націоналістів). 22 жовтня 1941 р. у складі однієї з похідних груп ОУН Олена Теліга поїхала до Києва, де, незважаючи на небезпеку, взяла участь у заснуванні Української національної ради.

Боротьба за Україну

О. Теліга як член референтури культурної комісії створила "Спілку письменників", заснувала і редагувала журнал "Літаври" (1941-1942), який знаходився під постійним наглядом фашистів. О. Ольжич намагався переконати О. Телігу виїхати з міста, але вона категорично відмовлялася, мало того, знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове засідання, де й була заарештована.

Розповідають, що у камері № 36, куди кинули О. Телігу, знайшли напис на стіні, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга". А зверху було накреслено націоналістичний стилізований під меч Тризуб.

13-го лютого 1942 року (за іншими даними 21 лютого 1942р.), Олену Телігу разом із Михайлом Телігою, редактором Іваном Рогачем і поетом Іваном Ірлявським було розстріляно німецькими фашистами у Бабиному Яру в Києві.

Олена і Михайло Теліги

Творчий доробок

На сьогодні нам відомий лише сорок один вірш з написаних поетесою та низка публіцистичних статей. Більша частина її творів, на жаль, загубилися. При житті вона не встигла видати жодної власної книжки. Перші видання поетичних творів Олени Теліги окремими збірками вийшли друком на еміграції: "Душа на сторожі" (1946), "Прапори духа" (1947), "О. Теліга. Збірник" (1977), "Полум'яні межі" (1977).

Головна тема поезії Олени Теліги – подружні взаємини, роль жінки в суспільстві, в житті нації, поетична форма – послання. У своїй ліриці вона поєднувала ніжність з безмежною любов'ю до життя, запереченням міщанського духу. Її заяви про становище жінки в суспільстві були дуже прогресивними та сміливими на той час.

Вона протиставляла свої погляди поглядам західних феміністок, проголошуючи, що місія жінки – у "ніжності", у підтримці бойового духу чоловіків. Цю притаманну її творчості особливість літературознавці визначили як «пасіонарність любовної лірики».

Особливістю лірики Олени Теліги є також її здатність до передбачення. Так, наприклад, у вірші "Поворот" вона описала у деталях повернення на рідну землю, щоб "злитися знову зі своїм народом", а в поезії "Лист" передбачила свій трагічний кінець: "Гарячу смерть – не зимне умирання".

Олена Теліга. Цікаві факти

Олена народилася 21 липня 1906 року під Москвою в заможній українській родині. Часто Шовгеніви подорожували: виїжджали на Кавказ, милувалися краєвидами Фінляндії. Змалку Олена вивчала іноземні мови: добре засвоїла французьку і німецьку, не знала лише української, бо вдома всі розмовляли російською.

Хрещеною матірю Олени була російська поетеса Зінаїда Гіппіус.

Свої перші вірші, написані російською мовою, Олена показувала небагатьом. У її сім’ї вже був поет – її брат, тому до творчості дівчини ставились несерйозно.

Переїхала до Києва лише на 12 році життя, але вже весною 1922 р. мігрувала до Чехословаччини. Саме там вона усвідомила, що є українкою.

Так, на одному із зібрань в Народному Домі, де були присутні російські емігранти-монархісти, пролунали образливі випади проти української мови. Олена одразу ж знайшла в собі мужність, щоб безкомпромісно заявити: “Ви хами! Та собача мова – моя мова! Мова мого батька і моєї матері. І я вас вже більше не хочу знати”.

На одній із таких вечірок вона знайомиться з Михайлом Телігою, високим вродливим юнаком, який походив з Кубані й був старшиною армії УНР. Знайомство 20-річної Олени й Михайла переросло в кохання й незабаром вони одружилися. Жили вони бідно, тому Олена чим тільки не займалася: вчителювала, брала участь в кабаре, була навіть моделлю.

Теліга мала дивовижну здатність зачаровувати чоловіків — навіть не тим, що спокушала, а лиш самим фактом своєї появи. Перед війною емігрантський журнал у Польщі подав шарж на неї з підписом: ”А за мною молодою ходять хлопці чередою!”. Вона сердилась — не за ”череду хлопців”, а за те, що їй намалювали кривого капелюшка, бо вона носила капелюшок прямо, як справжня варшав’янка!

Олена Теліга мала дружні стосунки з Олегом Ольжичем. Була знайома з Дмитром Донцовим, з Євгеном Маланюком, Юрієм Дараганом, Василем Куриленком, Наталією Лівицькою-Холодною, Оксаною Лятуринською, Олегом Штулем.

Восени 1941 року вона прибула в окупований Київ, очолила Спілку письменників і журнал “Літаври”. Теліга вірила, що по війні Україна буде суверенна і поширювала ці ідеї. Поетеса не виконувала вказівки німецької влади, тому одного дня її арештували. Олену з товаришами розстріляли в Бабинім Яру. Олені було лише 36… Разом з дружиною до останнього був і її чоловік Михайло. Під час затримання він представився письменником, щоб бути разом з коханою. Один гестапівець згодом казав, що й між мужчин не бачив таких мужніх, як ця жінка. Їй тоді йшов 36-й рік.

Друзі її попереджали, що ґестапо готує засідку; проте вона знала, на що йде, втікати не збиралася.

Це був її свідомий вибір, це був її шлях, який вона гідно пройшла до останнього подиху. Олена пішла на стовідсоткову загибель, з нею пішов і її Михайло. Під час арешту він назвався письменником, щоб бути разом з нею.

Бібліографія статей

2022

Агеєва, Віра. Серце з любові та криці [Текст] = https://localhistory.org.ua/texts/statti/sertse-z-liubovi-ta-kritsi/ : доля / Агеєва, Віра // Локальна історія *. - 2022. - № 1. - С. 78-83. Поети іноді впевнено пророкують власне майбутнє. І вже потому, з відстані часу, важко зрозуміти: чи слово якось містично спричинило події, чи самі автори послідовно конструювали власне життя у згоді з висловленим символом віри. Олена Теліга хотіла, "щоб Бог зіслав мені найбільший дар: гарячу смерть - не зимне умирання". Вона так і прожила своє життя - у героїчному часопросторі боротьби. І зустріла "гарячу смерть" від ворожої кулі. Втім поетка писала вірші не лише про воїнську доблесть. Вона зберегла для нас багатогранний та складний образ свого історичного часу

Катаєва, Марія. Вона обрала Україну [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/69264/ : у столиці презентують роман про неймовірну Олену Телігу / Катаєва, Марія // Вечірній Київ. - 2022. - 21 лип. У день народження Олени Теліги у київській книгарні «Є» представлять новий твір Ірен Роздобудько «Неймовірна. Ода до радості», головною героїнею якого є видатна українка. Все, що ми знаємо про Олену Телігу, міститься у спогадах її сучасників — друзів, подруг, побратимів, однодумців. Від неї ж самої для нас залишилось близько 40 віршів, кілька публіцистичних статей і одне напівбіографічне оповідання. Олена Теліга народилася у російській глибинці, але стала однією з найполум’яніших борців за незалежність України і загинула в Бабиному Яру нескореною. Для відтворення життя Олени Теліги письменниця і сценаристка використовувала спогади сучасників, вірші, листи, статті і прозові твори самої Олени

Олена Телiга О краю мій… [Електронний ресурс] = http://ukrlife.org/main/evshan/teliha_100about.htm : «І злитись знову зі своїм народом» / Підготував Микола Владзімірський // Українське життя в Севастополі. - 2022. - 21 лип. Олена Теліга повертається на Батьківщину після багатьох років забуття на рідній землі, яку так палко любила, про повернення на яку мріяла на вимушеній еміграції, за визволення якої від будь-яких зайд віддала своє життя. Стало конче необхідним звернутися до першоджерел, до документальних матеріалів, які дали б змогу уточнити деякі суперечливо викладені в літературі факти і створити основу для наукової біографії Олени Теліги. Біографія Олени Теліги на тлі епохи, в яку вона жила

2020

Осипчук, Наталія. "Не все одно!" [Текст] : "Марія" Уласа Самчука і взаємини з поеткою Оленою Телігою / Осипчук, Наталія // Україна молода. - 2020. - 19 лют. (№ 19). - С. 11. Хто ми? "Нарід чи чернь? Нація чи маса? Нація чи маса? Організована, свідома одиниця чи юрба без'язиках чи безликих постатей"

2019

Ткач, Лариса. Бабин Яр і українська пам’ять [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/03/07/babyn-yar-i-ukrajinska-pamyat / / Ткач, Лариса // Слово Просвіти. - 2019. - 7-13 бер. (№ 10). - С. 5. До 77-ї річниці трагічної загибелі видатної діячки національно-визвольного руху української культури, поетеси, літературного критика Олени Теліги та шестисот діячів націоналістичного підпілля, розстріляних в урочищі Бабин Яр, просвітяни Рівненського міського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка провели вечір пам’яті. У незалежній Україні ім’я Олени Теліги повернулось до читача. У Рівному ще 1992 року, вперше в Україні видали збірку її поезій “Найгостріше слово — Україна”

2017

Бурбан, Володимир. Огненна квітка з Лесиного саду [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19503/index.php?n=36261 / Бурбан, Володимир // Сільські вісті. - 2017. - 28 лип. (№58). - С. 5. Днями виповнилося 110 років од дня народження Олени Теліги — української національної героїні, блискучої поетеси і публіцистки, розстріляної нацистськими окупантами в лютому 1942 року в Києві у Бабиному Яру. У день уродин полум’яної української патріотки доторкнімося до славних сторінок її короткої біографії, магнетизму неповторної особистості. Як сталося, що народжена і вихована в зросійщеному середовищі дівчина стала палкою українкою?

Дичко, Христина. "Ми повертаємо собі своїх героїв" [Текст] / Дичко, Христина // Культура і життя. - 2017. - 3 бер. (№9). - С. 5. На цю подію українці чекали довгих десять років. У Бабиному Яру в Києві встановили пам'ятник Олені Телізі та її соратниками, що загинули за незалежність України

Кіраль, Сидір. Олена Теліга та Олег Штуль у спогадах Івана Денисюка та його листах до Надії Миронець [Текст] / Кіраль, Сидір // Українська літературна газета. - 2017. - 28 лип. (№15). - С. 1, 4.

Пеленська, Оксана. «Олена Теліга виділялася насамперед тим, що це була сила таємна» – Гнатюк [Електронний ресурс] / Пеленська, Оксана // Радіо Свобода. - 2017. - 21 лип. Прага – 21 липня минає 110 років від дня народження Олени Теліги, поетеси, чия життєва доля тісно пов’язана з чеськими землями. В місті Подєбради вона здобула атестат про закінчення середньої освіти, навчання продовжила у Високому педагогічному інституті імені Драгоманова в Празі. У Подєбрадах також познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, відомим в українському середовищі бандуристом Михайлом Телігою

2016

Війна не робить винятків [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/vijna-ne-robit-vinyatkiv/ : роль жіноцтва у Другій світовій нам ще треба переосмислити / Підготувала Лариса Конарева // Урядовий кур`єр. - 2016. - 7 трав. (№86). - С. 5. Напередодні Дня пам’яті та примирення, який ми відзначаємо 8 травня, і Дня перемоги над нацизмом 9 травня ми згадуємо про жінок, крізь життя яких пройшла безжальна війна. Адже війна не робить винятків щодо статі, правду про жінку на війні за радянських часів або замовчували, або спотворювали. Пропаганда розглядала її лише з позицій уславлення бойового і трудового подвигу, засудження зради, оплакування жертви. Тим часом тисячі жіночих історій війни залишилися поза науковим, мистецьким, громадським інтересом, а роль жіноцтва у війні не вивчена істориками і не переосмислена суспільством

Олена Теліга: до 110-ї річниці поетеси у Бабиному Яру встановили хрест [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/101380 / Інф. "УМ" // Україна молода. - 2016. - 22 лип. З нагоди 110 річниці від дня народження видатної української поетеси та діячки ОУН Олени Теліги у Бабиному Яру було встановлено і освячено кам'яний хрест замість дерев'яного. У ніч на 15 липня 2009 року було зруйновано пам'ятний хрест загиблим членам ОУН і розбито меморіальну дошку на честь учасників антифашистського підпілля ОУН. 28 вересня 2009 року знову було відкрито та освячено дерев'яний пам'ятний знак-хрест загиблим членам ОУН. Олена Теліга – донька професора, міністра Уряду УНР Івана Шовгенова. Народившись у 1906 році у Підмосков’ї, проживши до початку Другої світової війни в еміграції у Європі, Олена Теліга зробила свій життєвий вибір на користь України, присвятивши розбудові її незалежності усе своє недовге життя

2007

Калачова, Марина . Олена Теліга. Коротке життя довжиною у вічність [Електронний ресурс] = https://kpi.ua/teliga / Калачова, Марина // 2007. - 21 лип. 22 липня минулого року ми відзначали 100-річчя з дня народження талановитої української поетеси і патріотки Олени Теліги, чия зірка погасла на кривавому небі війни усього в тридцять чотири роки. Свій останній притулок вона знайшла в Бабиному Яру, залишивши по собі декілька збірок поезій і великий слід в українській історії

2011

Червак, Богдан. Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя" [Електронний ресурс] = https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/07/21/46382/ / Червак, Богдан // Історична правда. - 2011. - 21 лип. 22 лютого Телігу було розстріляно в Бабиному Яру. В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга". Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб.

КНИГИ до теми з фонду Молодіжної

Бернадська, Ніна Іванівна. Українська лiтература ХХ століття [Текст] : Навч. посiб. для старшокл. та вступників до вищих навч. закладів / Бернадська, Ніна Іванівна. - Вид. 3-тє, стереотип. - К. : Знання-Прес, 2006. - 271 с.

Миронець, Надія. Олена Теліга [Текст] / Миронець, Надія . - К. : Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, 2008. - 64 с.

Очеретний, Олександр. Олена Теліга: шлях із небуття : Драма на чотири дії / Очеретний, Олександр ; Передм. Н.Мірошниченко. - К. : Смолоскип, 2006. - 68 с.

Теліга, Олена Іванівна. Вибрані твори [Текст] / Шовгенова, Олена Іванівна ; Упоряд. О.Зінкевич; Передм. Р.Семківа; Вст. ст. Є.Сверстюка. - 2-е вид., доповн. - К. : Смолоскип, 2008. - 534 с.