Олександр Кониський. Автор духовного гімну

Бібліографічний дайджест до 190-річчя від дня народження Олександра Кониського (1836-1900) письменника, видавця, педагога

18 серпня виповнилося 190 років від дня народження Олександра Яковича Кониського (1836-1900 рр.) — великого патріота України, «першого самостійника», письменника, журналіста, громадсько-політичного діяча, правника, одного із фундаторів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка.

Біографія

Олександр Кониський народився 18 серпня 1836 р. на хуторі Переходівка Ніжинського повіту Чернігівської губернії в сім’ї зубожілого поміщика. У віці 6 років хлопчик втратив батька, а коли йому виповнилося 9, його віддають до Ніжинського повітового училища, а за рік він вступив до Чернігівської гімназії.

У четвертому класі захопився творчістю Тараса Шевченка і під впливом Кобзаря почав писати свої перші вірші українською.

Однак, проукраїнські погляди учня не дуже подобалися керівництву гімназії, тож за деякий час здібному хлопцю вказали на двері.

«Я з щедрої Тарасової руки напився з повної чаші народних сліз, — писав він пізніше, — гіркі вони, і не сказати, які гіркі, зате з ними влилася в мої жили й та тиха гаряча любов до рідного краю і народу, що цілий мій вік гріє мене, духотворить, піддержувала, коли траплялося спотикнутися, і не давала мені „валятися гнилою колодою“»,— зазначить згодом Олександр Кониський у своїх спогадах.

Також, він розповість про те, як відчуваючи «духовну нужду» й велику потребу в самоосвіті, він багато читав історичну та художню літературу. Олександр захоплювався творами Вільяма Шекспіра, Йогана Вольфганга Ґете, Джорджа Гордона Байрона, Вільяма Текерея, Чарльза Дікенса, Вольтера, Людвіга Феєрбаха та інших.

Також його настільними книгами стають альманахи «Ластівка» Євгена Гребінки, «Молодик» Івана Бецького. Пізніше Олександр Кониський зафіксує наступні рядки: «Я бачив, що освіта моя занадто мізерна, що знання в мене цілком бракує, тож мені треба вчитися, читати».

Після невдалої спроби здобути вищу освіту в Ніжинському юридичному ліцеї та відбуття військової служби, Олександр, починаючи з 1854 року, служив на низових посадах у Кримінальній палаті в Полтаві.

Згодом молодий чоловік складає екстерном іспити на кандидата правознавства, а після селянської реформи 1861 активно займається адвокатською практикою, сподіваючись захищати інтереси «визволених невільників».

Фото: Національний музей літератури

Грамота О.Кониського від Товаристав Т.Шевченка у Львові

З 1858 року Олександр Кониський вів активну літературну та громадську діяльність, займався організацією недільних шкіл київської та полтавської громад.

Турбуючись про якість і результати навчання, Олександр Якович та його друзі звернули увагу на те, що учні не завжди розуміють російську мову, якою навчаються і якою написані всі підручники.

У 1862 році він разом з іншими членами Полтавської громади звернувся до Петербурзького комітету грамотності з клопотанням про запровадження української мови в школах:

«Тутешній народ готовий прийняти грамотність та освіту, але не інакше як на нашій власній мові. Всі спроби дати грамотність великоросійською мовою залишаються найневдалішими способами й мають характер вкрай відвертого примусу. А крім того, таке навчання мало й негативні моральні наслідки, адже відбувався «розрив у родинах між батьками та дітьми, що викликає потворні моральні явища… Тому, коли ми хочемо принести народові добротні плоди освіти, то необхідно проводити її його ж власною мовою».

Також на початку 1860-х Олександр Кониський опікується створенням громадської бібліотеки у Полтаві, враховуючи те, що на той час придбати книжки міг далеко не кожний.

У 1862 році у себе на квартирі він відкрив народну бібліотеку і став її громадським бібліотекарем.

Водночас Олександр Кониський і сам взявся за створення підручників, видавши власні «Українські прописи», розуміючи, наскільки вони потрібні в процесі початкового навчання рідною мовою: «Мої спостереження посвідчили, що не тільки читати, а й писати слід навчатись, послуговуючись природною мовою, при тому розпочинати з таких слів, які легко розуміють учні».

Фото: Національний музей літератури

У 1888 році Кониський пише слова Духовного гімну України

«Українські прописи» здобули широке визнання в школах, однак проукраїнська діяльність педагога-просвітника викликала невдоволення з боку царського режиму.

За рік без суду та слідства Олександра Кониського звинувачують у поширенні «малоросійської пропаганди», а за деякий час він іде на заслання до Вологди.

Навіть перебуваючи на засланні, він закінчив свою книгу «Арихметику, або Щотницю для українських шкіл», яку в 1863 році було надруковано зусиллями Миколи Костомарова.

Цей підручник, написаний українською мовою, призначався для учнів недільних шкіл, котрі, як стверджував автор, «уміючи читати і писати, арифметики зовсім не знають, тобто не знають, як писати числа цифрами, як вимовляти написані уже числа, як їх складати разом, віднімати одне від одного, множити та ділити одне на одне».

Олександр Кониський став одним з перших дослідників біографії Тараса Шевченка.

Педагог-просвітник не міг змиритися з політикою царського уряду, спрямованою на русифікацію українського населення, вбачаючи в цьому велику шкоду для розвитку української нації як повноцінної серед інших народів. На його думку, русифікація призводить до виховання перевертнів, що не шанують ні своєї батьківщини, ні батька, ні матері.

Громадський діяч був глибоко переконаний, що український народ, українську інтелігенцію зневажатимуть доти, поки не буде в них своєї літературно-наукової мови. Він активно продовжував збирати слова для українського словника й до закінчення заслання зібрав їх майже 20 000.

Враховуючи його напружені відносини з царським урядом, Олександр Кониський певний час мав проблеми з працевлаштуванням, а книжки та кореспонденцію, які йому надсилали, обов’язково переглядали в поліції. І Ихоча «се було не життя, а мука», він багато працював над собою, розмірковував про просвітництво українського народу, писав вірші, укладав підручники та перекладав.

У 1867 році за матеріальної підтримки Олександра Кониського у Львові був заснований літературно-науковий журнал «Правда» — фактично єдиний всеукраїнський друкований орган у важкі часи заборони рідного слова. Він сам став активним його співробітником. Тут вміщували свої художні твори, наукові розвідки, публіцистичні статті Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш. Олександр Якович допомагав видрукувати доробок українською мовою тоді ще молодих літераторів, таких, зокрема, як Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Іван Рудченко (Іван Білик), Михайло Старицький та інші.

Лише у 1872 році з Олександра Кониського знімають поліційний нагляд та дозволяють жити в Києві. Так розпочався новий період у його просвітницькій діяльності, а завдяки своєму оптимізму та палкій енергії та неабиякій активності у суспільному житті нашого міста Олександра Кониського обрали гласним (депутатом) Київської міської Думи.

Будинок, де жив О.Кониський на Бібіковському бульварі (нині-бульвар Шевченка)

«Тут він зайнявся живою працею на користь громадську. Будь-яку можливість використовував Олександр Якович, аби виступити на захист українського слова. Писав статті, різні доповідні записки….»,— зауважував про колегу Іван Франко.

Також у 1881 році він порушив питання про навчання українською мовою в народній школі.

У 1882 році Олександр Кониський видав український підручник «Граматка, або Перша читанка за ля початку вчення». У вступному слові автор зазначав: «Єдина мета видання цієї книжки — полегшити навчання початкової грамоти», передусім сільських українських дітей, адже вони, на жаль, стикаються в навчанні з великими труднощами, коли їх вчать російською мовою.

У 1885 році педагог-просвітник написав слова до знаменитої пісні Миколи Лисенка «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни». Цей твір в обробці Олександра Кошиця нині є духовним гімном нашої країни.

Однією з головних літературних праць Олександра Кониського була повна біографія Тараса Шевченка «Тарас Шевченко — Грушівський» (1898), що вийшла у двох томах. Їй він присвятив останні десять років свого життя, провів величезну роботу по збиранню необхідного матеріалу, відтак відвідав Звенигородщину, інші шевченківські місця, зустрічався з багатьма людьми, що знали Шевченка, знайшов чимало рукописів поета, його листи, спогади про нього, урядові документи тощо.

Життєвий шлях Олександра Кониського завершився 12 грудня 1900 року у Києві. Похований педагог-просвітник на Байковому цвинтарі. На його могилі стоїть стилізований козацький хрест, встановлений з ініціативи його вихованця Сергія Єфремова за проєктом Василя Кричевського у 1927 році.

В межах дерусифікації Рішенням Київради від 2 березня 2023 року, нову назву одержала також вулиця Тургенєвська, на честь українського письменника, літературознавця, видавця, педагога та громадського діяча Олександра Кониського (1836-1900).

Тривалий час творчість Кониського була під забороною, у СРСР його називали не інакше як «націоналістом». Лише з кінця 1980-х розпочалася поступова реабілітація імені та літературної спадщини цього діяча.

Меморіальна дошка у Боярці.

Окрім Києва, ім’ям Олександра Кониського були названі вулиці у Дніпрі, Львові, Чернігові та Дрогобичі.

Цікаві факти і фото

Великий захисник українського в часи заборон, послідовний самостійник. Перекладач та письменник, який подарував нам слова духовного славня «Молитва за Україну» та першу найзмістовнішу біографію Кобзаря. Ідейний натхненник створення НТШ у Львові. Речник українського літературного слова та публіцистики. Педагог, який виховав першу генерацію українських громадських діячів. Професійний адвокат. Найактивніший громадський діяч та журналіст, який усе життя відстоював окремішність української та російської культур.

Джерело: «Стріткод: історія на кожному кроці» https://streetcodes.in.ua

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

2026

Бондаренко, Діна. Олександр Кониський – перший біограф Тараса Шевченка [Електронний ресурс] = https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/serpen/18/1836-narodyvsya-oleksandr-konyskyy-pysmennyk-vydavec-pedagog / Бондаренко, Діна // https://museum.lib.kherson.ua. - 2026. - 31 бер. 1836 - народився Олександр Кониський, письменник, видавець, педагог 1836, 18 серпня — в хуторі Переходівка (нині село у Чернігівській області) народився Олександр Кониський, який стане письменником, видавцем, педагогом, напише слова пісні "Молитва за Україну"

Кониський Олександр Якович (1836-1900) [Електронний ресурс] = https://streetcodes.in.ua // Укрліт.org. - 2026. - 30 бер. Великий захисник українського в часи заборон, послідовний самостійник. Перекладач та письменник, який подарував нам слова духовного славня "Молитва за Україну" та першу найзмістовнішу біографію Кобзаря. Ідейний натхненник створення НТШ у Львові. Речник українського літературного слова та публіцистики. Педагог, який виховав першу генерацію українських громадських діячів. Професійний адвокат. Найактивніший громадський діяч та журналіст, який усе життя відстоював окремішність української та російської культур

2025

Олександр Кониський — український письменник, педагог і автор гімну «Молитва за Україну» [Електронний ресурс] = https://www.historyua.com/2025/05/08/oleksandr-konyskyj-ukrayinskyj-pysmennyk-pedagog-i-avtor-gimnu-molytva-za-ukrayinu/ / Інф. https://www.historyua.com // https://www.historyua.com - 2025. - 8 трав. Олександр Якович Кониський (1836-900) — визначний український письменник, перекладач, педагог, видавець, лексикограф і громадський діяч. Один із засновників українського національно-культурного руху у ХІХ столітті, автор слів духовного гімну «Молитва за Україну» та першої ґрунтовної біографії Тараса Шевченка. Активно сприяв розвитку української освіти, мови, літератури та громадського життя

2024

Як Кониський прокладав культурний кордон з росіянами, а вони знищували пам'ять про нього [Електронний ресурс] = https://suspilne.media/culture/850021-ak-koniskij-prokladav-kulturnij-kordon-z-rosianami-a-voni-znisuvali-pamat-pro-nogo-batki-zasnovniki-14 / / Інф. "Суспільне. Культура" // 2024. - 3 жовт. Олександра Кониського історики вважають одним з провідних діячів українського національно-визвольного руху другої половини 19 століття. Він перший на той час серед української інтелігенції заявив, що українцям варто відкинути російську культуру та концентруватись на творенні власної. Проте сам Кониський зараз маловідомий

2023

Асадчева, Тетяна. Автор духовного гімну та біограф Тараса Шевченка: у центрі столиці з’явилася вулиця Олександра Кониського [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/82328/ / Асадчева, Тетяна // Вечірній Київ. - 2023. - 4 трав. В межах дерусифікації нову назву одержала вулиця Тургенєвська. Рішенням Київради від 2 березня, цей міський топонім одержав нову назву на честь українського письменника, літературознавця, видавця, педагога та громадського діяча Олександра Кониського (1836-1900). Тривалий час творчість Кониського була під забороною, у СРСР його називали не інакше як «націоналістом». Лише з кінця 1980-х розпочалася поступова реабілітація імені та літературної спадщини цього діяча

2021

Букет, Євген. У Боярці відкрили барельєф Олександру Кониському [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/u-boyarci-vidkryly-barelyef-oleksandru-konyskomu : в межах заходів національно-патріотичного фестивалю під «Покровом тризуба» / Букет, Євген // День. - 2021. - 3 серп. Барельєф прикрасив стіну прохідної навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна. І не випадково, адже саме на території закладу, де нині розташований парк, у 1899 році за рік до смерті мешкав Олександр Кониський, а його дружина прожила в цій садибі до 1915 року. Олександр Кониський відомий насамперед тим, що є автором слів пісні «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни»), перекладу «Щоденника» Тараса Шевченка та першим професійним біографом Великого Кобзаря

Бурбан, Володимир. «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни» [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19910/index.php?n=49656 / Бурбан, Володимир // Сільські вісті. - 2021. - 20 серп.(№62). 18 серпня виповнилося 185 років од дня народження Олександра Яковича Кониського — великого патріота України, «першого самостійника», письменника, журналіста, громадсько-політичного діяча, правника, одного із фундаторів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка. Це він, Олександр Якович Кониський, 1873 року порушив питання про державну самостійність України

Олександр Кониський — перший біограф Тараса Шевченка [Електронний ресурс] = https://museum.lib.kherson.ua/oleksandr-koniskiy--pershiy-biograf-tarasa-shevchenka.htm // https://museum.lib.kherson.ua - 2021. - 23 лют. Олександр Якович Кониський 18(06)08.1836 - 12.12(29.11). 1900 — український письменник, літературний критик, педагог, громадський та культурний діяч. Він - автор першої ґрунтовної біографії Тараса Шевченка і тексту духовного гімну нашого народу "Молитва за Україну" (1885р.), ще відомого під назвою "Боже великий, єдиний, нам Україну храни". Створення "Молитви за Україну" стало втіленням великої любові до рідної землі, яку О. Я. Кониський проніс через усе життя. Твір покладено на музику визначним українським композитором Миколою Лисенком

2018

Третьяков, Аркадій. Київський губернатор Фундуклей — "людина освічена, щедра і сам письменник" [Текст] = https://dt.ua/HISTORY/kiyivskiy-gubernator-fundukley-lyudina-osvichena-schedra-i-sam-pismennik-266588_.htm : Його унікальна здатність робити добро — справжній урок нашим нинішнім можновладцям / Третьяков, Аркадій // Дзеркало тижня. - 2018. - 20-26 січ. (№ 2). - С. 15. Так охарактеризував Івана Івановича Фундуклея у біографії "Тарас Шевченко-Грушівський" відомий український перекладач, письменник і суспільний діяч Олександр Кониський. Київський цивільний губернатор за 13 років своєї невтомної праці з розвитку та благоустрою нашого міста залишив по собі добру пам'ять

2016

Гандзій, Олександр. "Розпорядитись своїм майном гірше було неможливо" [Текст] = http://gazeta.ua/articles/history-journal/_rozporyaditis-svoyim-majnom-girshe-bulo-nemozhlivo/718914 / Гандзій, Олександр // Країна. - 2016. - 25 серп. (№32). - С. 47-50. "Кониський був чи не першим з українських письменників, котрий займався літературною творчістю професійно, а не в уривках часу, вільного від службових обов'язків, — пише літературознавець Сергій Єфремов у нарисі "Олександр Кониський". Але з натури своєї Кониський більше здався б на громадського діяча. В іншій країні вийшов би з нього, може, неабиякий політичний діяч, що своїм практичним розумом та ініціятивою вів би людей громади за собою"

Панькова, Світлана. Молитва Олександра Кониського [Текст] / Панькова, Світлана // Слово Просвіти. - 2016. - 25-31 серп. (№34). - С. 13. "Можна любити Україну так, як її любив Кониський, але більш як він , — любити не можна", — говорили про відомого українського письменника, педагога й громадського діяча Олександра Кониського його сучасники. Він щиро вірив, що зі словаи його молитви "Боже Великий, єдиний Русь-Україну храни..." зростатимуть громадяни майбутньої незалежної держави

Панькова, Світлана. Людина без компромісів [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/lyudyna-bez-kompromisiv : 18 серпня минає 180 років від дня народження автора духовного гімну «Молитва за Україну» Олександра Кониського / Панькова, Світлана // День. - 2016. - 18 серп. (№147). - С. 10. Увесь свій вік він боронив інтереси українства, не йдучи на жодні компроміси в національній справі, «будив сонних і письмом і словом», горів любов’ю до України і цим вогнем запалював серця своїх численних духовних вихованців. За цим вогнем любові стояли реальні справи, а далекоглядність Кониського, його талант бачити перспективу, і віра в те, що Україна своє осягне, вражають і сьогодні

«Перша і головна річ — піклуватись про людей» [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-armiyu-zrobili-vinuvatoyu/ : 180 років від дня народження Олександра Кониського / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2016. - 13 серп. (№152). - С. 10. Для нас Олександр Кониський — насамперед автор тексту духовного гімну країни («Боже великий, єдиний, нам Україну храни») та першої фундаментальної біографії Тараса Шевченка. Саме під впливом поезій Кобзаря тринадцятирічний підліток почав писати вірші українською мовою, за що його вигнали з гімназії, а згодом без суду і слідства заслали на Вологодщину за «стремление к распространению малороссийской пропаганды»

Сапон, Володимир. Колючий терен і розкішні квіти [Текст] : до 180-річчя від дня народження Олександра Кониського / Сапон, Володимир // Українська літературна газета. - 2016. - 8 лип. (№13). - С. 5. Класиків потрібно читати й перечитувати. Таких, як Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Олександр Кониський. Іван Франко, оглядаючи українську літературу кінця позаминулого століття, за рівнем популярності серед українців, назвав саме цих трьох письменників. А ще тому, що Кониський написав слова неофіційного гімну нашого народу

2015

Головко, Тарас. Правда про Кобзаря [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/pravda-pro-kobzarya : у видавництві «Кліо» надрукували заборонену за царизму і «совєтів» хроніку життя Т.Шевченка, написану першим біографом поета Олександром Кониським / Головко, Тарас // День. - 2015. - 12 лют. (№23). - С. 10. З перервою у 23 роки видавництво «Кліо» наважилося вдруге перевидати книжку «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя» О. Кониського, яка була заборонена в радянські часи. Це фундаментальна праця видатного письменника і публіциста з передмовою славної пам’яті Євгена Сверстюка в упорядкуванні Валерії Смілянської. Для широкого кола читачів буде справжнім відкриттям сприйняття автором постаті Тараса Шевченка

КНИГИ до теми з фонду Молодіжної

Гирич, Ігор. Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності [Текст] : Науково-популярне видання / Гирич, Ігор ; Передм. автора. - К. : Кліо, 2023. - 416 с.

Ця праця є збіркою інтелектуальних біографій десяти визначних українських істориків-мислителів другої половини ХIХ — початку ХХІ століть, які підготували ідейні основи для здобуття Незалежності нашою державою та розвивали національну державницьку думку в часах російської окупації України — від Російської імперії до СССР. Автор розповідає про історіософський внесок в українську суспільно-політичну думку Михайла Грушевського, Ольґерда Бочковського, В’ячеслава Липинського, Володимира Антоновича, Олександра Кониського, Євгена Чикаленка, Сергія Єфремова, Андрія Жука, Ярослава Дашкевича, Сергія Білоконя

Гирич, Ігор. Як Україна ставала українською. Громадсько-політичне життя на підросійській Україні ХІХ-поч.ХХ ст. [Текст] : Науково-популярне видання / Гирич, Ігор ; Передм. автора. - К. : Кліо, 2024. - 192 с. : іл.

Ця книжка присвячена суспільно-політичному життю підросійської України на зламі ХІХ і ХХ ст. Автор висвітлює історію українського національно-визвольного руху того часу, розглядає його на тлі інших національних рухів Центрально-Східної Європи, змальовує боротьбу українських інтелектуалів з Російською імперією та імперською громадською думкою, показує трансформацію поглядів українського інтелектуального середовища від федеративних ідей до самостійницького проєкту. Кожен розділ доповнюють додаткові матеріали — словник ключових термінів, тематичні цитати з праць діячів європейських національних рухів і дослідників національного життя, біографічні довідки про персоналії, згадані в розділі

З Україною в серці [Текст] : Патріотична хрестоматія / Упорядкув. та вступ. ст. О.В.Красовицького; худож.-оформлювач О.С.Лазаренко. - 2-ге вид., перероб. - Харків : Фоліо, 2023. - 446 с. : іл.

Багато героїчних моментів нашої історії, що знайшли відображення в кращих прикладах української літератури, стали предметом цієї хрестоматії. Вона містить добірку віршів не тільки прославлених класиків Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, але й поетів нашого часу: Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Сергія Жадана та ін.

Кониський, Олександр Якович. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя [Текст] : Літературно-художнє видання / Кониський, Олександр Якович ; Упоряд. В.А.Смілянської; Худож. оформ. О.Я.Остапова; Перед. слово Є.Сверстюка; Вст. сл. В.Смілянської. - К. : Кліо, 2014. - 672 с.

WEBліографія

https://vechirniy.kyiv.ua/news/82328/ – автор духовного гімну та біограф Тараса Шевченка

https://streetcodes.in.ua – Цікаві факти і фото

Інтернет-ресурси

https://vechirniykiev.com.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua/ – сайт газети «Голос України»

http://www.day.kiev.ua – сайт газети «День»

http://ukurier.gov.ua – cайт газети. «Урядовий кур’єр»

https://nv.ua – сайт журналу «NV»

https://glavcom.ua – сайт «Главком»

https://www.rbc.ua – сайт «РБК-Україна»

https://www.unian.ua – сайт УНІАН