«Микола Кибальчич – революційний винахідник»

Бібліографічний список статей до 172-ї річниці від дня народження винахідника і революціонера-народника

"Якщо моя ідея... буде визнана здійсненою, то я буду щасливий тим, що зроблю величезну послугу Батьківщині та людству. Я спокійно тоді зустріну смерть, знаючи, що моя ідея не загине разом зі мною, а існуватиме серед людства, для якого я готовий був пожертвувати своїм життям".

М.І. Кибальчич

Дитинство майбутнього винахідника не було безхмарним. Народився Микола Кибальчич 31 жовтня (19 жовтня за старим стилем) 1853 року в місті Короп Чернігівської губернії в сім'ї священика. Микола був шостою, наймолодшою дитиною в родині. Однак, цього ж року сталася біда. Мати тяжко захворіла на туберкульоз. Побоюючись заразити домашніх вона ізолювала себе від них, і діти залишилися без материнської ласки. Коли Миколи виповнилося чотири роки, мати померла. Овдовілий батько старших дітей відправив до навчання. Миколу ж забрав дід по материнській лінії. Тому протягом 1859-1863 років Микола провів у селі Мезин, у діда-вчителя Максима Іваницького, де й отримав домашню освіту. Дід був для онука найбільшим авторитетом і до самого юнацтва залишався єдиною близькою йому людиною.

У 1864 р. Микола вступає до Новгород – Сіверської гімназії. але за наполяганням батька був переведений до духовного училища в цьому ж місті. І за його ж наполяганням у 1867 р. вступив до Чернігівської духовної семінарії. Але юнака вабили точні науки і провчившись два роки він залишає училище. 1869 року знову повернувся до гімназії та закінчив її зі срібною медаллю. Вже тоді він відрізнявся визначними здібностями до математики та мов, але водночас бунтарським характером. Тут хлопчик захопився хімією, за що навіть одержав прізвисько «Миколка-піротехнік». Щоб читати технічну літературу, він самотужки вивчив англійську мову,

У вересні 1871 р. син провінційного священника Микола Кибальчич стає студентом Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення. Інститут мав потужний викладацький склад і користувався заступництвом царського двору. Навчався Кибальчич чудово, фізика та математика давалися йому з небувалою легкістю. Але провчившись два роки – 1871-1873 р.р. – він кидає інститут і вирішує продовжити навчання в Медико-хірургічній академії. Тут Кибальчич і познайомився з народовольцями та їхніми ідеями. У 1875 році за зберігання нелегальної літератури був заарештований і майже три роки провів у київській Лук’янівській в'язниці, після чого його випустили під нагляд поліції.

Продовжити освіту Кибальчичу не дозволили. Довелося обрати шлях революціонера-підпільника. Народники належно оцінили здібності екс-студента. Згодом Кибальчич працював і в підпільних друкарнях, і у так званих "пекельних лабораторіях", де виготовляли вибухівку і зброю для терористичних актів. Там і проявився його неабиякий талант хіміка і винахідника. Микола навчився у домашніх умовах робити нітрогліцерин і динаміт. Навіть більше – він поліпшив їх якість. Динаміт Кибальчича за своїми характеристиками перевершував динаміт його винахідника – шведа Нобеля. Крім того, він створив рецепт унікальної фарби для підпільних друкарень народовольців. Але головним його винаходом усе-таки було не це...

На імператора Олександра II "Визволителя" терористи-народовольці здійснили шість замахів. Увійшовши до складу терористичної групи Олексія Желябова, Кибальчич проаналізував помилки попередніх замахів і вирішив створити бомбу, якій би не було рівних. Царські генерали пізніше назвуть її справжнім дивом і новим словом у вибухотехніці. По суті, вона стала прообразом сучасної гранати. Подібних зразків у той час техніка Європи ще не знала.

Під час останнього замаху на царя 1 березня 1881 року вирішальну роль зіграла "забійна сила" бомби, створеної Кибальчичем. Однак після цього прожити на свободі талановитому винахіднику вдалося недовго – його заарештували через сімнадцять днів після теракту. У камері, за кілька днів до страти, Микола розробив проект реактивного літального апарата. У проекті Кибальчич розглянув пристрій порохового ракетного двигуна, керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, забезпечення стійкості апарата тощо.

Схему унікального апарата арештант надряпав уламком ґудзика на стіні каземату... Миколі Кибальчичу вдалося передати папери з розробленим проектом адвокату. Однак їх вилучила царська "охранка", долучила до справи і відправила у спецархіви таємної канцелярії. Тут вони пролежали до перемоги Жовтневої революції. Розвиток ракетотехніки було відкинуто назад майже на тридцять років... Значно пізніше до принципів ракетобудування самотужки прийде вчитель з Калуги - Костянтин Ціолковський.

Кибальчич був відданий до суду разом з Желябовим, Перовською, Рисаковим та Михайловим і страчений 3 квітня 1881 року.

Рідним "царевбивці" Кибальчича було запропоновано змінити прізвище, однак вони відмовилися. Сім'я терориста зазнала шквалу репресій. Усіх юнаків з їхньої родини виключили з навчальних закладів і відправили в солдати.

Через півроку, не витримавши потрясіння і переслідувань, померли сестра і брат народовольця. Буря не обійшла і земляків Кибальчича: указом сина убитого царя містечку Короп було заборонено розбудовуватися, а самим коропчанам наказано побудувати церкву і все життя замолювати гріх земляка.

Наука не забула зухвалого "Миколку-піротехніка": ім'ям Кибальчича названо кратер на зворотному боці Місяця.

Детальніше: https://osvita.ua/vnz/reports/astronom/22813/

https://mezinpark.com.ua/holovna/kybalchych-m-i-avtor-pershoho-reaktyvnoho-aparatu-dlya-polotu-lyudyny/

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

Герей, Василь. Микола Кибальчич: пекельна лабораторія та унікальні винаходи [Електронний ресурс] / «На скрижалях». - онлайновий суспільно-історичний, науково-популярний інформаційний ресурс. Електрон. дані. – Режим доступу https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/05/blog-post_23.html. Заголовок з титул. екрану. Мова укр.

Громозова, О.М. Великі першовідкривачі космосу. Час яскравих осяянь [Текст] / О. М. Громозова // Країна знань. - 2018. - № 6. - С. 18-21. Всі ми стали свідками переходу людства в космічну еру. Менш ніж за 100 років, завдяки науково-технічному прогресу, здійснений гігантський стрибок від перших літальних апаратів до виходу людини у відкритий космос. На жаль, не всі знають імена першовідкривачів та історію цих великих звершень

Малишевський, Ігор. Повість про занапащене життя, або «Вибухові речовини, які повільно горять» [Електронний ресурс] =
https://zn.ua/ukr/SOCIUM/povist_pro_zanapaschene_zhittya,_abo_vibuhovi_rechovini,_yaki_povilno_goryat_125_rokiv_tomu_bulo_str.html: 125 років тому було страчено Миколу Кибальчича / Малишевський, Ігор // Дзеркало тижня. - 2006. - 28 квіт. «Чим же таким по горло був він зайнятий на свободі, коли для головної своєї справи знайшов цей час — останні дні короткого, ось-ось обірветься, життя завдовжки у 27 років? І місце: похмура в’язниця департаменту поліції на набережній Фонтанки, 16. А саме ж вона, та головна справа, назавжди впише ім’я Кибальчича в історію світової космонавтики

Петухова, Ольга. Николай Кибальчич: ученый и террорист [Текст] / Петухова, Ольга // Личности. - 2016. - № 11. - С. 88-103. У строкатому середовищі народовольців Микола Кибальчич тримався особняком. У костюмі та незмінному циліндрі, з манерами кабінетного вченого і філософа, він виглядав не цілком доречно серед мешканців конспіративних квартир. Але до бунту прийшов осмислено і розробником "метальних снарядів та мін" став за особистим почином. Він вдосконалив динаміт Нобеля і першим в російській імперії створив ручні міни моментальної дії. А за тиждень до страти сформулював і записав теорію реактивного польоту та накидав проєкт повітроплавального корабля.

Стратили українського винахідника [Електронний ресурс] = https://gazeta.ua/articles/history/_stratili-ukrayinskogo-vinahidnika/1026323 // Gazeta.ua. - 2021. - 15 квіт. 15 квітня 1881 року в Санкт-Петербурзі стратили українського винахідника Миколу Кибальчича. Його називали "царевбивцею".

Тютюнник, Євдокія. Його креслення загубилися на 36 років... [Електронний ресурс] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/jogo-kreslennya-zagubilisya-na-36-rokiv/ / Тютюнник, Євдокія // Урядовий кур`єр. - 2011. - 12 квіт. Про трагічну долю цього чоловіка ми знаємо небагато: винахідник, революціонер-народник, причетний до замаху на царя Олександра ІІ і за це страчений. Та якою людиною був учений, котрий, поспішаючи достойно завершити земні діла, поламаним гудзиком на стіні камери смертників зробив креслення і розрахунки неймовірного, як на той час, важчого за повітря літального апарата? До чого він прагнув у житті, кого любив, що керувало його вчинками?

Шпак, Віктор. Космічний проект у російській тюремній камері й українець Микола Кибальчич [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2599420-kosmicnij-proekt-u-rosijskij-turemnij-kameri-j-narodnik-mikola-kibalcic.html: не так давно Україна вшанувала 165-річчя з дня народження Миколи Кибальчича / Шпак, Віктор // Укрінформ. - 2018. - 12 груд.

Вшанування пам’яті

Меморіальний музей Миколи Кибальчича

Будинок, де народився М. І. Кибальчич — пам’ятка історії національного значення в селищі Короп Чернігівської області. Наразі тут розміщено Коропський меморіальний музей М. І. Кибальчича (відділ Коропського регіонального історико-археологічного музею). Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» присвоєно статус пам’ятка історії національного значення з охоронним № 250013-Н під назвою «Будинок, де народився революціонер-народоволець, винахідник М. І. Кибальчич»

Одноповерховий дерев’яний будинок загальною площею 67 кв. м — родинна садиба Кибальчичів.

Саме тут у середині ХІХ ст. у родині священика народився винахідник і революціонер-народник Микола Кибальчич, автор першого в світі реактивного апарату для польоту людини, вибухового пристрою — прототипу сучасної гранати. Кибальчич у домашніх умовах поліпшив якість нітрогліцерину і динаміту.

У музеї також висвітлюються етапи ракетобудування в колишньому СРСР, експонуються відпрацьований двигун з ракетоносіями "Циклон", речі льотчиків — космонавтів та ін.

Вулиця Миколи Кибальчича

У Дніпровському районі міста Києва, головна вулиця житлового масиву Кибальчич. Вулиця виникла у 1950-х роках під назвою Нова, з 1958 року — Актюбінська. Сучасна назва — з 1961 року, на честь українського революціонера-народника та автора схеми першого у світі реактивного літального апарата Миколи Кибальчича. Набула сучасного вигляду у 1970-ті роки з появою масиву Кибальчич.