«Київський князь Володимир Святославич - знаковий символ східнослов’янської цивілізації»

Тематичний бібліографічний покажчик

На вшанування пам'яті Володимира Великого – князя Київського,
до 1000-ліття його упокоєння

Хреститель Русі київський князь Володимир Святославич є знаковим символом для всієї східнослов’янської цивілізації. Адже, серед подій і явищ, що визначали плин вітчизняної історії, либонь, не буде перебільшенням назвати найголовнішим Володимирове хрещення. Запровадження християнства у Київській державі князем Володимиром в кінці Х століття стало переломною віхою історії Русі-України, поворотним пунктом її всього подальшого історичного розвитку. Християнізація Київської Русі подолала політичну та культурну ізольованість країни й призвела до визнання за нею самостійного місця у символічній сім’ї християнських народів тогочасного європейського світу.

Продовжуючи бібліографію видань про київських князів, пропонуємо до вашої уваги тематичний покажчик матеріалів до 1000-ліття вшанування пам’яті князя Володимира Ясне Сонечко

Володимир Великий. Історична довідка

(р.н. невідомий – 15 липня 1015 р.)

Князь Володимир Святославович (світське ім’я Василь) - визначний український державний діяч. За своїм походженням був молодшим (позашлюбним) сином київського князя Святослава Ігоревича та Малуші, доньки древлянського князя Мала, а також онуком київської княгині Ольги.

Перед тим, як вирушити походом до Болгарії у 969 році князь Святослав Ігоревич вирішив «посадити» своїх синів для правління в різних землях своєї держави - Русі. Старший син Ярополк посів престол у Києві, середній син Олег - в Овручі, а молодший Володимир посів престол у місті Новгороді. Але, оскільки Володимир був ще занадто молодим, Святослав призначив йому на допомогу свого вірного воєводу та дядька Володимира Добриню.

Після смерті Святослава (972 р.) між його синами почалися сварки, розбрат та запекла боротьба за владу. Братовбивча війна тривала кілька років, аж до поки Володимиру не вдалося отримати перемогу над братами та вокняжитися в Києві. Ставши близько 980 р. єдиновладним правителем величезної Давньоруської держави, Володимир розпочав реформи, метою яких було об’єднання всіх земель, укріплення центральної влади та зростання могутності країни.

Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов'янські землі, Володимир своїми військовими походами 981-993 рр. завершив тривалий процес формування території Давньої Русі. Князь приєднав до складу держави союзи східнослов’янських племен і племенні княжіння хорватів і дулібів (981 р.), в’ятичів (982 р.), радимичів (984 р.) та інших. Таким чином територія держави Володимира в цей час охоплювала вже близько 800 тис. кв. км і тягнулася на північ до Чудського, Ладозького й Онезького озер; на півдні - до басейнів річок Дону, Росі, Сули і Південного Бугу; на сході - до межиріччя річок Оки та Волги і на заході - до течії Дністра, Західного Бугу, Неману та Західної Двіни. Пізніше Володимир Святославович провів адміністративну реформу, замінивши у центрах основних руських земель племінних вождів (що здавна там сиділи та постійно прагнули до автономії) на посадників, якими стали його сини та вірні бояри. Внаслідок цього була забезпечена територіальна єдність та цілісність держави.

З метою захисту своєї величезної країни від зазіхань сусідів, зокрема зі сходу, князь Володимир почав будувати прикордонні міста та укріплення по обидва боки Дніпра, Остра, Десни й Ірпеня, а на Лівобережжі - вздовж річок Сули, Рубежу та Сейму. У важливих місцях для оборони були побудовані укріплені міста-фортеці, а між ними зведені довгі та високі вали на десятки кілометрів. Завдяки цим фортифікаційним спорудам натиск печенігів було послаблено, і Володимир зміг розпочати більш ефективну боротьбу з ними. Як повідомляє літописець, війна з печенігами принесла київському князю військову славу, що з часом міцно закарбувалася у народних переказах.

Завершивши вирішення питань захисту держави, князь Володимир приступив до радикальних перетворень, пов’язаних з ідеологією та законодавством країни. З його ініціативи розпочалася ґрунтовна релігійна реформа, яка тривала кілька років та проводилася в кілька етапів. Спочатку на зміну численним культам, що відправлялися населенням різних земель, Володимир Святославович запровадив в країні пантеон з шести богів на чолі з громовержцем Перуном. Згодом увів його одноосібний культ, чим виявив потяг до монотеїзму.

В середині 980-х років князь почав схилятися до однієї з світових релігій - християнства. Традиційно часом введення християнства на Русі вважається 988 р., хоча це був тривалий і не завжди мирний та безкровний процес.

Запровадження державної релігії в Давньоруській державі вивело країну на міжнародний рівень та забезпечило успіх багатьох заходів зовнішньої політики руських князів. Існують згадки й про те, що після прийняття християнства в характері самого Володимира відбулися великі зміни. Він зробився побожним, ласкавим, щедро роздавав милостиню, запроваджував школи, будував храми і став у повному розумінні батьком для своїх підданих. Він допомагав бідним, старим і калікам, сиротам і вдовам. Тому не дивно, що всі називали його Володимиром «Ясним Сонечком» та «Великим». За заслуги перед християнською церквою Володимир був прирівняний до сомну православних святих і прозваний «рівноапостольним».

Уміло й авторитетно керуючи державою протягом 35 років, провівши глибокі й ефективні адміністративно-територіальну і військову реформи, Володимир Великий провів реформу законодавства, доповнивши та пристосувавши «Закон Руський» до вимог його часу; започаткував карбування власної монети з зображенням Христа та князівської монограми у вигляді тризуба; розбудував та укріпив свою столицю - Київ. Саме за правління Володимира в місті було збудовано головний храм Русі - Церкву Богородиці або Десятинну церкву, розбудовано «місто Володимира» з князівськими палацами та громадськими будівлями.

Згідно з відомим літописом «Повість времінних літ» Володимир мав 12 синів та 9 доньок. Найбільш відомим з них став Ярослав Мудрий.

Докладніше бібліографію, про діяння його сина-спадкоємця Ярослава, дивіться на сайті бібліотеки: https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/yaroslav-mudriy-pravitely-yevropeysykogo-rivnya/ «Ярослав Мудрий. Правитель європейського рівня»

Помер князь раптово 15 липня 1015 року в селі Берестові під Києвом і був похований у Десятинній церкві.

Бібліографія статей
(подано у зворотній хронології статей)

«Часи Володимира Святого, або Великого були
кульмінаційною точкою процесу будівництва, завершення,
так би мовити, механічної еволюції процесу створення
стародавньої Руської, Київської держави»

М. Грушевський

Україна. Президент. Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого - творця середньовічної європейської держави Русі-України [Текст] = http://www.president.gov.ua/documents/19004.html: Указ Президента України від 25 лютого № 107/2015 / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2015. - 28 лют. (№38). - С. 4.

З метою збереження та утвердження традицій української державності, нагадування про роль історичної спадщини Русі-України у їх становленні, визнання важливості прийняття християнства для розвитку українського суспільства як невід'ємної частини європейської цивілізації, вшанування пам'яті Володимира Великого - видатного державного та політичного діяча, князя Київського, творця середньовічної європейської держави Русі-України, та у зв'язку з 1000 річницею його упокоєння, що виповнюється у 2015 році

2015

Апрелько, Катерина. Ми - спадкоємці Володимира Великого [Текст] / Апрелько, Катерина // Голос України. - 2015. - 23 трав. (№90). - С. 15. В Інституті філології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка проведено круглий стіл на тему: «Князь Володимир Великий - державник і хреститель Київської Русі-України». Організатори акції - сам університет, кафедра української літератури та шевченкознавства Інституту філології. Круглий стіл приурочили до Дня слов’янської писемності й 1000-ліття упокоєння рівноапостольного князя Володимира

Володимир Великий «оселився» у Гданську [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4670/art/1432664396.html  / Інф. "Хрещатик" // Хрещатик. - 2015. - 27 трав. (№74). - С. 8. У польському місті Гданськ урочисто відкрили пам’ятник хрестителю Русі, святому рівноапостольному князю Володимиру Великому. Пам’ятник заввишки 4,5 метра виконано з глини, видобутої з кар’єру поблизу Трипілля на Київщині. Святий Володимир у лівій руці тримає великий трираменний хрест, а у правій -  мініатюру церкви. Кошти на спорудження пам’ятника збирали українці не лише з Гданська, а й з усієї Польщі

Кальницький, Михайло. Церква Спаса на Берестові [Текст] = http://eveningkiev.com/article/20989  / дослідник київської старовини // Вечірній Київ. - 2015. - 12 бер. (№10). - С. 16. У липні цього року минає тисячна річниця завершення земного шляху князя Володимира Великого. Визначній даті "ВК" присвячує добірку матеріалів. Перший з них розповідає про літописну церкву на околоиці стародавнього Києва

Ричка, Володимир. Тисячолітній Володимир [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/tysyacholitniy-volodymyr; http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/tysyacholitniy-volodymyr-0; http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/tysyacholitniy-volodymyr-1: Великий хреститель України-Руси та його слід в історії / Ричка, Володимир // День. - 2015. - 20-21 лют. (№29-30). - С. 8. - Продовж. у № 34-35. Закінчення у №39-40.
Минає 1000 років з часу Успіння великого київського князя Володимира Святославича. Він відійшов у вічність 15 липня 1015 р. у день пам’яті святих мучеників Кирика й Улити.

2011

Кралюк П. Коріння Хрестителя Русі [Текст] = http://www.day.kiev.ua/220808: Володимир Святий - родом із Волині? / П. Кралюк // День. - 2011. - 16 -17 груд. (№230-231). - С. 8. Однією із важливих фігур нашої історії є князь Володимир Святославич. У свідомості багатьох українців - це хреститель України-Руси. Не проти його «приватизувати» й наші сусіди. Наприклад, росіяни вважають Володимира своїм князем. А з 2002 р. він оголошений (це ж треба таке!) небесним покровителем військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації. Не проти зробити Володимира своїм і білоруси. Авторові доводилося зустрічати таку версію, що по лінії матері цей правитель був білорусом. Тобто й сьогодні точиться своєрідна боротьба за князя Володимира Святого. Звісно, діяльність князя мала стосунок і до тих теренів, що тепер становлять Росію, і до Білорусі. Однак Володимир більшу частину свого життя провів на землях українських, княжив він у Києві, тут же й був похований. І, схоже, також народився на українській землі

2009

Братішко С. Невідомий портрет Володимира Великого [Текст] / С. Братішко // День. - 2009. - 21 лют.(№30). Завідувач відділу науково-історичних досліджень Національного заповідника «Софія Київська», доктор історичних наук Надія Нікітенко переконана, що вона знайшла в Софії фресковий портрет Володимира. Причому написаного невідомим художником ще за життя самого князя. Надія Миколаївна відразу зізнається, що від самого початку своїх досліджень не переймалася пошуком зовнішності князя Володимира. Це не було її головним завданням. Вона передусім досліджувала історію Софійського собору, його стінопис. А серед іншого (разом зі своїм колегою В’ячеславом Корнієнком) - і написи-графіті. Результатом цих пошуків стали сенсаційні відкриття, серед яких - час побудови Софії Київської й знахідка прижиттєвого портрета Володимира Великого!

Горак В. Брат проти брата [Текст]: військове протистояння синів Володимира Великого: версії, міфи і пошуки істини / В. Горак // День. - 2009. - 28 серп.(№151). - С. 4. 13 липня 1015 року завершився земний шлях князя Володимира Великого - одного з найвідоміших діячів вітчизняної історії і одночасно - однієї з найбільш складних і суперечливих її фігур. Володимир залишив цей світ і свою державу - Київську Русь - у вельми непростий час. Тіло князя ще не встигло охолонути, коли між його синами і тими, хто стояв за ними, розгорнулася запекла й кривава боротьба за київський трон...

2008

Гудзик К. 1020 років хрещення Київської Русі [Текст]: що ми про це знаємо? / К. Гудзик // День. - 2008.- 18 квіт.(№72). - С. 20.
1020 років із того часу, як твердять історики, Київська Русь прийняла християнство - за бажанням і наказом київського князя Володимира, якого сьогодні називають Cвятим і Рівноапостольним.
Що то було - результат продуманих розрахунків талановитого політика чи примха ніким не контрольованого деспота?

Гудзик К. Чи перше ХРЕЩЕННЯ РУСI ми святкуємо? [Текст] / К. Гудзик // День. - 2008.- 23 лип.(№128). - С. 1, 6. На розгляд пропонуються деякі історичні факти, на основі яких цілком можна погодитися з тим, що християнство в Київській Русі було прийняте ще у IX столітті - більш ніж за 100 років до Хрещення Володимиром 988 року.

Гудзик К. Як це було? [Текст]: рік 1888 - дев'ятисотріччя Хрещння Русі / К. Ґудзик // День. - 2008.- 24 лип.(№129). - С. 1, 2. Історія Хрещення Русі

Князь Володимир - хреститель Київської Русі [Текст]: газета "Хрещатик" у рамка проекту "Київський пантеон", продовжує публікувати історії, присвячені видатним киянам. Розповідь про великого київського князя Володимира Святославовича, за часів правління якого відбулося хрещення Русі / Інф. "Хрещатика" // Хрещатик. - 2008. - 16 жовт.(№188). - С. 14.

Ястребов О. Великий переворот [Текст]: релігійні та адміністративні реформи Володимира Великого / О. Ястребов // День. - 2008. - 16 трав.(№84). - С. 8. Запровадження в Київській Русі 988 р. князем Володимиром Великим християнства, безперечно, було великою історичною подією не лише для Києва, але й для всієї Київської Русі і навколишніх держав. Воно означало перемогу феодальних стосунків Київської Русі над відживаючим родовим ладом і зіграло позитивну роль у розвитку древньоруської культури та підвищенні авторитету серед більшості країн, де християнство існувало і було прийняте раніше. Але не відразу зважився Володимир на такий рішучий і вельми ризикований крок у язичницькiй Русі, де «стара віра» вкорінилася і зміцніла з приходом до Київської Русі Рюрика і перших продовжувачів Рюриківської спадщини. А ними, як відомо, були київські князі Олег, Ігор і славний син Ігоря, хоробрий і відважний князь воїн Святослав

2006

Грипась, В.  Добриня - співправитель Володимира [Текст]: що нам відомо про цього героя билин та історії? / В. Грипась // День. - 2006.- 8 груд. (№215). - С. 8.

Богуславська, А. Спочатку - Київська, а потім - Русь [Текст]: японський дослідник Ката Ока дослідив, що українська культура та фольклор значно давніші за російські. Думка "сторонього" ставить під сумнів традиційне уявлення про "старшу сестру" / А. Богуславська // Україна молода. - 2006.- 15 лют.(№28)9. - С. 9. Про дослідження молодого вченого з Японії, який пише дисертацію з давньоукраїнської фольклористики, в якій досліджує культ предків

2005

Апостол Київської Русі [Текст]: трудним і довгим був шлях цього князя, прозваного у народі Красним Сонечком, до золотокутого київського престолу. Незаконнонароджений син войовничого Святослава і полоненої древлянської князівни, ключниці княгині Ольги - Малуші, він був усунутий на далеку периферію державного політичного життя Русі // Урядовий кур'єр. - 2005.- 7 жовт.(№190). - С.14.

Українці на землі і на небі [Текст] = http://gazeta.dt.ua/SCIENCE/ukrayintsi_na_zemli_i_na_nebi.html: імена України в космосі / Космічну Україну досліджував Олександр Рожен // Дзеркало тижня. - 2005. - 30 груд. (№51). - С. 13. В Україні видано нове науково-енциклопедичне видання "Імена України в Космосі", де зібрані матеріали про відомих українців іменами яких носять планети.

Шестаков А. Хреститель Русі та його бабуся [Текст]: щороку 24 липня православна церква вшановує пам'ять великої княгині Ольги - першої із святих Київської Русі http://www.umoloda.kiev.ua/number/477/163/17302/ / А. Шестаков.// Україна молода. - 2005.- 25 лип.- № 137 – С.12

2002

Василик, О. Державнi фiнанси України за часiв Володимира Великого [Текст] / О. Василик // Фінанси України. - 2002. - №1. - С. 138-141.

1998

Назарко, I. Князь Володимир Великий та його державотворча i освiтня дiяльнiсть [Текст] / I. Назарко // Народ. творчiсть та етнограф. - 1998. - №1. - С. 18-21.

Настенко, Л. Тавро i честь київського князя [Текст] / Л. Настенко // Вечірній Київ. - 1998. - 15 лип. (№133). - C. 6.

Список літератури із фондів МСМБ

Абрамович, Дмитро Іванович. Києво-Печерський патерик [Текст] / Абрамович, Дмитро Іванович ; Передм. ред.; Вступ, прим. авт.; Післям. В.І.Крекотня; худож. Є.Ф.Сендзюк. - Вид. репринт. - К. : Час, 1991. - 280 с. : іл

Берест, Дан. Літописні непорозуміння [Текст]: історичні статті. Науково-популярне видання / Берест, Дан ; Післ. авт. - Вінниця : Книга-Вега, 2006. - 76 с.

Босович, Василь Васильович. Володимир, син Святослава [Текст]: роман / Босович, Василь Васильович ; Під ред. Н.Й.Петренко. - К. : Радянський письменник, 1989. - 383 с. –

Брайчевский, Михаил Юлианович. Утверждение христианства на Руси [Текст] / Брайчевский, Михаил Юлианович; Пер. с укр.; Худож. И.П.Савицкая. - К. : Наукова думка, 1989. - 296 с.

Видатні постаті в історії України ІХ-ХІХ ст. [Текст]: короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: Довідкове видання / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, В.П.Дрожжин, Ю.О.Калінцев, О.Г.Сокирко, В.І.Червінський. - К. : Вища школа, 2002. - 359 с.

Володимирський собор у Херсонесі [Оптичний диск] / Автори сценарію Г. Криворчук, В. Вітер, Р. Кухаренко; Режисер-постановник В. Вітер. - К. : ВІАТЕЛ, 2005.

Горський, Вілен Сергійович. Святі Київської Русі [Текст] / Горський, Вілен Сергійович ; Худож. І.М.Галушка. - К. : Абрис, 1994. - 176 с.

Дулуман, Евграф Каленьевич. Введение христианства на Руси [Текст]: легенды, события, факты / Дулуман, Евграф Каленьевич, Глушак, Анатолий Степанович ; Худож. А.Е.Китайгородский. - Симферополь : Таврия, 1988. - 184 с.

Журавльов, Денис Володимирович. Хто є хто в української історії [Текст]: Князі. Гетьмани. Повстанці. Диктатори. Видатні особи XX століття / Журавльов, Денис Володимирович ; Передм. авт.; Худож. Н.Коноплич, А.Єрьоміна. - харків : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2014. - 416 с.

Институт философии АН СССР. Введение христианства на Руси [Текст] / Под ред., предисл. А.Д.Сухова; Худож. А.А.Пчелкин. - М. : Мысль, 1987. - 304 с.

Івакін, Гліб Юрійович. Оповіді про стародавній Київ [Текст] / Івакін, Гліб Юрійович ; За ред. С.О.Висоцького; Худож. О.В.Яценко. - К. : Радянська школа, 1982. - 112 с.

Как была крещена Русь [Текст] / Авт.: Г.Прошин, Б.В.Раушенбах, А.Поппэ, Й.Херрман, Г.Г.Литаврин, З.В.Удальцова, Б.А.Рыбаков, Ю.В.Крянев, Т.П.Павлова; Предисл. авт.; Худож. А.А.Пчелкин. - Изд. 2-е. - М. : Политиздат, 1989. - 320 с.

Костомаров, Микола Іванович. Історія Украіни в житєписях визначнійших її діячів [Текст] / Костомаров, Микола Іванович ; Вступ. ст. О.Барвінського. - К. : Видавництво "Україна", 1991. - 494 с.

Котляр, Микола Федорович. Історія в життєписах [Текст] / Котляр, Микола Федорович, Смолій, Валерій Андрійович ; Перекл. з рос. Н.Г.Сидяченко; Передм. авт.; Худож. Г.Т.Задніпряний. - К. : Час, 1994. - 328 с.

Мініатюра із Радзивіловського Євангелія

Лотоцький, Антін. Хрест над Дніпром [Текст] : історичні оповіді про прийняття віри Христової на Україні / Лотоцький, Антін ; Післям. авт.; Худож. Г.Якутович. - К. : Дитяча бібліотека журналу "Соняшник", 1991. - 64 с.

Руднев, Владимир Александрович. Слово о князе Владимире [Текст] / Руднев, Владимир Александрович; Предисл., послесл. авт.; Худож. В.В.Харламов. - М. : Советская Россия, 1989. - 240 с.

Сахаров, Андрей Николаевич. Дипломатия Древней Руси [Текст]: зарождение древнерусской дипломатии / Сахаров, Андрей Николаевич; Худож. А.В.Сальников. - М. : Педагогика, 1987. - 128 с.

Святая Ольга, Владимир Святой: жизнеописания, факты и гипотезы, портреты и документы в 30 книгах [Текст]: Сборник. Кн.1: Российские судьбы: Святая Ольга, Владимир Святой / Сост. Н.Н.Лисовой, М.Б.Поспелов. - М. : Новатор, 1996. - 400 с.

Слабошпицький, Михайло Федотович. З голосу нашої Кліо [Текст] / Слабошпицький, Михайло Федотович; Передм авт.; Худож. О.І.Мікловда, А.І.Кліменко. - К. : Фірма "Довіра", 1993. - 255 с.

Сліпушко, Оксана. Таємниці володарів Русі [Текст]: від Олега до Володимира Мономаха. - К. : Аконіт, 2003. - 188 с.

Толочко, Петро Петрович. Володимир Святий; Ярослав Мудрий [Текст] / Толочко, Петро Петрович ; Худож. Ю.Назаренко. - К. : АртЕк, 1996. - 216 с.

Образ князя Володимира в художній літературі

Скляренко, Семен. Володимир [Текст]: роман / Скляренко, Семен. - Харків : Фоліо, 2007. - 542 с.

Більше дивіться на сайті бібліотеки в електронному каталозі:
https://msmb.org.ua

Вшанування пам’яті князя Володимира
Канонізація Володимира Святого

Православна Церква називає Святого Князя Володимира рівноапостольним.
А це означає, що у своїй ревності і в проповідуванні Христового Євангелія він рівнявся святим апостолам.

Володимир Святославич вшановується як рівноапостольний святий у католицькій і православній традиціях. Проте церковних документів про офіційну канонізацію київського князя немає. За юліанським календарем (старим стилем) християни згадують його 15 липня, а за григоріанським (новим стилем) - 28 липня.

Перші свідчення про вшанування святості київського князя Володимира Святославича датуються XIV століттям. У календарі Євангелія 1380-х років, що походить з Московського князівства, Володимира названо «святим» [14]. На думку Горбика С. цим московські князі намагалися довести своє право на спадщину Київської Русі. Натомість в руській київській традиції - українських і білоруських церковних текстах - згадок про святість Володимира немає до XVII століття.

1635 року київський митрополит Петро Могила став вшановувати «мощі Володимира», які він знайшов у руїнах Десятинної церкви. Відтоді Володимир був проголошений рівноапостольним, помісним святим, патроном Київської митрополії й православної Русі-України, що перебувала на той час у складі Корони Польської. Проте «Требник» (1646) Петра Могили не згадує князя Володимира серед святих [15].

http://cerkva.if.ua/index.php?id=2646&action=art   Акафіст святому рівноапостольному князю Володимиру Великому
https://www.youtube.com/watch?v=xkLmJA4p8VI  Святий рівноапостольний князь Володимир. Тропар
http://kyrios.org.ua/spirituality/prayer/2020-molitva-do-svjatogo-volodimira-velikogo.html Молитва до Святого Володимира Великого
З Православної церкви традиція вшанування Володимира перейшла до Української Греко-Католицької Церкви та Римо-Католицької Церкви.

Пам'ятники князю Володимиру Великому

Україна

Зарубіжжя

Названо на честь князя Володимира Святославовича

Володимирський собор (Київ)
Володимирський собор (Херсонес)
Володимирський собор (Луганськ)
Володимирський собор (Севастополь)
Володимирська вулиця (Київ)
Володимирська гірка - парк у Києві навколо пам'ятника київському князю Володимиру
Володимирський узвізь - старовинна вулиця міста Києва
Київський Імператорський Університет Святого Володимира
Володимир-Волинський - місто обласного значення в Україні
Володимирське князівство
Владимир - місто обласного підпорядкування в Російській Федерації
Вулиця Володимира Великого у місті Львів

Реконструкція Лодії «Князь Володимир»

http://mydim.ua/news/leisure/?id=7407 Презентація Лодії «Князь Володимир» в Парку «Київська Русь»

Інтернет-ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.ukurier.gov.ua - сайт  газети «Урядовий кур’єр»
http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua  - сайт газети „Сільські вісті”
http://www.epochtimes.com.ua/life/art/vydatnyy-kyyivskyy-knyaz-volodymyr-velykyy-vershyv-istoriyu-111407.html Видатний київський князь Володимир Великий, що вершив історію
http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-175A18A187C36/list-B65BB05F26 Київська Русь за часів князя Володимира Великого
http://www.umoloda.kiev.ua/number/477/163/17302/ Хреститель Русi та його бабуся
http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/volodimir-velikiy-yasne-sonechko-ukrayini-rusi  Володимир Великий - «Ясне Сонечко» України-Русі
http://www.yatran.com.ua/articles/610.html  Правда про язичництво і християнство Володимира Великого
http://www.epochtimes.com.ua/life/art/vydatnyy-kyyivskyy-knyaz-volodymyr-velykyy-vershyv-istoriyu-111407.html Видатний київський князь Володимир Великий, що вершив історію

Літописні джерела з життєписом Володимира Великого:

http://litopys.org.ua/pvlyar/yar.htm ПОВІСТЬ ВРЕМ’ЯНИХ ЛІТ
http://litopys.org.ua/pvlyar/yar05.htm  Роки 6495 [987] - 6521 [1013]. І Частина «Повісті…», де згадуються діяння Володимира
http://litopys.org.ua/pvlyar/yar04.htm  Роки 6522 [1014] - 6544 [1036]. ІІ Частина «Повісті…», де згадуються діяння Володимира
http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr18.htm Яків Мних. Пам'ять і похвала князеві руському Володимиру, як хрестився Володимир і дітей своїх охрестив, і усю землю Руську од кінця й до кінця, і як хрестилася бабуня Володимирова Ольга раніше Володимира
http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr56.htm Іаков Мних ПАМ’ЯТЬ І ПОХВАЛА КНЯЗЮ РУСЬКОМУ ВОЛОДИМИРУ... /Переклад Оксани Сліпушко