Караваєв В. О. «Вірний клятві Гіппократа»
Біобібліографічний список джерел до 210-річчя від дня народження
Володимира Опанасовича Караваєва (1811-1892), видатного хірурга, просвітителя, педагога, професора Київського університету, одного з організаторів медичного факультету, почесного громадянина Києва
"Його загальновизнана технічна довершеність і тонке діагностичне
чуття викликали істинну повагу всіх його слухачів.
А великий його практичний такт, властивість
прислуховуватися до думок і пояснень інших і велика
щодо цього толерантність здобули загальну
пошану серед товаришів-лікарів...
У сфері оперативної майстерності
він був дійсно великим."
(Е. Н. Неезе)
Володимир Караваєв. Художник Олійник О.П.
20 липня 2021 року виповнюється 210 років із дня народження Володимира Опанасовича Караваєва – світоча європейської хірургії, засновника української офтальмології, оториноларингології, ортопедії та травматології, проктології й нейрохірургії, талановитого наукового діяча, першого декана медичного факультету Університету Св. Володимира та почесного громадянина міста Києва.
Володимир Опанасович Караваєв є засновником цілого ряду галузей медицини. Він - достойний учень М.І. Пирогова. Його методики та новаторства і сьогодні залишаються актуальними.
Згадуючи свого учня В.А. Караваєва, Пирогов писав: «Я можу по праву вважати Караваєва одним із своїх наукових вихованців: я направив перші його кроки на ниві хірургії і повідомив йому вже обраний мною напрям у вивченні хірургії».
У 1886 р. громадськість Києва відзначала 50-річчя лікарської діяльності батька наукової офтальмології, засновника багатьох нових хірургічних методів лікування. Володимира Опанасовича обрали почесним громадянином Києва, у клініці факультетської хірургії Університету встановили бронзове погруддя, а вулицю, на якій він жив, назвали Караваєвською ( До речі, наша молодіжна бібліотека розташована на колишній Караваєвській вулиці, а нині - Льва Толстого).
Імператор Олександр III теж відгукнувся на ювілей професорської діяльності відомого хірурга і вченого - указом В.О. Караваєву було присвоєно звання дійсного таємного радника.
До речі, на грудень 1890 р. у Росії за 168 років від моменту видання петровського табеля про ранги такого високого звання були удостоєні лише 84 особи (в Києві – тільки двоє і один з них - Караваєв).
Історія життя Володимира Караваєва, засновника вітчизняної хірургії
Володимир Караваєв – один з найбільш визначних медиків XIX століття. Він був засновником та першим деканом медичного факультету Київського університету, створив хірургічну та очну клініку, виконав понад 16000 операцій, ставив на ноги тисячі безнадійно хворих.
А народився Володимир Опанасович в 1811 році у місті В’ятка, в родині заможного купця.
Після школи став слухачем Казанського університету.
Після навчання працював у лікарні для бідних в Санкт-Петербурзі. Саме там він мав змогу спостерігати за роботою видатних професорів Соломона та Буяльського.
В липні 1834 року молодий медик познайомився з хірургом Миколою Пироговим. Ця дружба тривала довгі роки. І саме завдяки пораді друга, Караваєв визначився зі справою свого життя. Юнаку вдалось отримати роботу в Кронштадському госпіталі.
Природний талант, наполегливість, цілеспрямованість дали свої результати.
За рік він виконав 113 операцій, розробив експериментальну методику пункції перикарда, лікував инготний перикардит. Він стає відомим.
У 29 років лікаря призначили професором університету св. Володимира. У 1841 році до медичного університету вступив 21 студент. За два роки успішної роботи в Університеті Володимиру надали звання ординарного професора. Він поїхав за кордон, щоб познайомитись з досвідом роботи в прогресивних клініках.
Після повернення з подорожі, його призначили деканом медичного факультету, почав відкривати клініки. В усіх клініках, крім палат для хворих і санітарних блоків, були влаштовані навчальні кімнати, кабінети для професорів та ординаторів, а в хірургічній та акушерській клініках — добре обладнані операційні.
Слава хірурга росла. Вже в 1848 році на медичний факультет вступили 299 студентів, відкривались нові клініки.
18 лютого 1847 року у клініці Київського університету була проведена друга в Росії операція з використанням ефірного наркозу (першу в Петербурзі виконав М.І. Пирогов лише на 4 дні раніше).
Володимира Опанасович Караваєва по праву вважають засновником цілого ряду галузей медицини., зокрема вітчизняної офтальмології, отоларингології, ортопедії та травматології, проктології й нейрохірургії. У кожну галузь він зробив суттєвий внесок, розширив можливості лікування різних хвороб.
У 1844 р. Караваєва як одного з кращих очних хірургів Росії направили у Крим для виконання операції з приводу катаракти колишньому міністру царського уряду князю Голіцину. Складна операція пройшла успішно. У 1950-х роках з цією ж метою його запрошували в Санкт-Петербург до самої імператриці.
Свого часу міська дума цілком заслужено надала Володимиру Караваєву звання почесного громадянина Києва.
Про популярність видатного лікаря свідчить збереження його ім’я збереглося в назвах київських місцин, де колись відпочивав професор. Його стара дача на південній околиці міста довго називалася «Караваєвкою», аж доки її не поглинула територія ботанічного саду Академії наук. А маєток професора біля Шулявки після його смерті був розпланований під робітниче селище, і ця територія досі відома як Караваєві дачі.
Помер видатний медик 3 березня 1892 року, похований на Байковому цвинтарі.
Марина Пєтушкова
ДО ЮВІЛЕЮ ВІДОМОГО ВЧЕНОГО
10 травня 1840 року вийшов указ імператора Миколи I про створення в Університеті Св. Володимира медичного факультету. Згідно з указом імператора відбулися докорінні зміни у системі медичної освіти Російської імперії.
Київ мав стати одним із головних центрів медичної освіти в імперії, а Дерпт (нині м. Тарту, Естонія), Казань та Харків – допоміжними. Києву було відведено роль центру вищої медичної освіти для всіх південних губерній. На професора Володимира Караваєва (1811-1892), першого декана нового медичного факультету, крім різних організаційних завдань був покладений відбір колекцій, необхідних для навчання студентів-медиків, та перевезення їх з Вільна до Києва. Серед них були бібліотека природничої літератури, гербарії, мінералогічні, анатомічні колекції, хімічний та зоологічний кабінети. Згодом саме 1530 одиниць віленської анатомічної колекції стали фундаментом для викладання анатомії на новому факультеті.
На той час молодому вченому було всього 29 років. Після року роботи в госпіталі Володимир Караваєв вже був досить відомим хірургом.
Професор Петербурзької медико-хірургічної академії І. Спаський запропонував Медичному комітету його кандидатуру на посаду завідувача кафедри хірургії медичного факультету київського університету. «Назначение Караваева, душою преданного своему предмету, профессором в медицинский факультет Св. Владимира я считаю истинным приобретением для этого медицинского заведения».
Отримавши повідомлення про затвердження екстраординарним професором, В. Караваєв подав рапорт Міністру освіти С. Уварову із проханням дозволити йому затриматися на деякий час у Санкт-Петербурзі та Москві «для ознайомлення з порядком викладання медичних наук» у Медико-хірургічній академії та Московському університеті, на що отримав згоду.
Близько 3-х місяців він вивчав організацію навчального процесу, відвідував лекції, практичні заняття у клініках, радився з питань налагодження їх роботи, методик викладання з М.І. Пироговим та іншими відомими професорами: Х.Х. Саломоном, І.В. Рклицьким – в Санкт-Петербурзі; Ф.І. Іноземцевим, В.А. Басовим та А.І. Полем – у Москві. І лише добре ознайомившись із принципами організації навчально-методичної роботи, молодий професор їде до Києва, щоб зайняти цю відповідальну і почесну посаду.
24 грудня 1840 р. попечитель Київського навчального округу повідомив Вчену раду Університету про призначення В.О. Караваєва екстраординарним професором хірургії, яке сталося ще до відкриття медичного факультету.
До Києва Володимир Опанасович приїхав у лютому 1841 р. і з властивою йому енергією взявся за організацію нового факультету: започаткував нові клініки та кафедри, анатомічний театр, організував навчальний процес.
У 1841 р. на перший курс медичного факультету Університету Св. Володимира було прийнято 22 студенти. В.О. Караваєв викладав першокурсникам енциклопедію та методологію медицини протягом двох семестрів.
Міністерство освіти на новоствореному медичному факультеті затвердило 10 кафедр, серед яких було дві хірургічні: оперативної хірургії з хірургічною анатомією, вченням про пов’язки та хірургічною клінікою і теоретичної хірургії з офтальмологією.
До відкриття хірургічної клініки В.О. Караваєв одночасно займався практичною хірургією – в міській лікарні вперше за 38 років її існування 30-річний професор безкоштовно виконав багато складних операцій. Нині важко уявити, що на той час Володимир Опанасович був єдиним хірургом не лише в Києві, але й у Київській губернії. Можна лише здогадуватись, як важко йому було, оскільки за рік (з липня 1841 р. по липень 1842 р.) він виконав 180 операцій, причому без жодного смертельного випадку. А серед них були такі складні, як ампутація стегна і гомілки, видалення пухлин і спеціальні очні та пластичні операції. Багатьом хворим із катарактою він повернув зір.
Через два роки плідної роботи в Університеті В. Караваєву присвоїли звання ординарного професора і делегували за кордон для ознайомлення з досвідом роботи провідних західних клінік.
Протягом року (з липня 1842 р. по липень 1843 р.) В.О. Караваєв відвідав медичні заклади Берліна, Відня, Парижа, Лондона. Володимир Опанасович добре розумів, що для укомплектування клінік знадобиться багато хірургічних інструментів, в тому числі унікальних. Ось чому професор попросив Раду університету довірити йому закупівлю хірургічного інструментарію за кордоном. І вона задовольнила його прохання.
За відсутності В. Караваєва більшістю голосів його було обрано деканом медичного факультету. Після повернення 18 липня 1843 р. до Києва він одразу ж став до роботи як декан і професор хірургічної кафедри. Оскільки відкриття клінік було призначено на січень 1844 р., то основну увагу Володимир Опанасович приділив організації їх роботи. Він багато зробив для визначення обов’язків усіх працівників клініки – від професора до санітара. Крім того, брав безпосередню участь у придбанні необхідного майна для клінік.
У всіх клініках, крім палат для хворих і санітарних блоків, були влаштовані навчальні кімнати, кабінети для професорів та ординаторів, а в хірургічній та акушерській клініках – добре обладнані операційні.
Основою клінічного викладання В.О. Караваєв вважав заняття біля ліжка хворого у поєднанні з клінічною хірургією, досягненнями фізіології, оперативної хірургії, топографічної та патологічної анатомії. Найголовнішим завданням клінічного навчання він вважав практичне виховання лікаря для правильного ведення хворих.
Бібліографія статей
/ за алфавітом авторів /
Батько української хірургії [Електронний ресурс] = http://www.health-medix.com/articles/misteztvo/2011-09-14/11JVBUH.pdf / Підготував Юрій Віленський // Національний календар «Події та персоналії». - 2011. - лип. Володимир Опанасович Караваєв, блискучий хірург, найближчий учень та колега М.І. Пирогова, постає дивним символом української хірургії й медичною окрасою Києва. Створивши в старовинному місті першу хірургічну клініку, Володимир Опанасович прооперував тут тисячі хворих з приводу катаракти, косоокості та інших очних недуг й біля трьох тисяч пацієнтів із загальнохірургічними синдромами
Гавр, Н. "Богу помолитися й Караваєву вклонитися..." [Текст] / Н. Гавр // Хрещатик. - 2002. - 19 квiт. (№59). - С. 4. Про почесного громадянина Києва, знаного лiкаря - Володимира Караваєва
Вірні клятві Гіппократа, честі, совісті, державі [Текст]: цим людям ми відкриваємо душу, вони лікують наше тіло, в їхніх руках іноді опиняється наше життя / Сторінку підготувала Антоніна Лівандовська // Вечірній Київ. - 2008. - 14 черв. (№89). - С. 7. Люди в білих халатах несуть почесну і нелегку службу на варті нашого здоров'я. Своєю щоденною працею вони не лише рятують нас від недуг, а й примножують славу міста і країни. Про деяких славетних медиків, які жили й працювали в Києві, варто згадати напередодні свята - Дня медичного працівника
Віленський, Юрій. Кузня героїв [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/kuznya-geroyiv: Національний медичний університет імені О. Богомольця: з 1841-го по 2004-й / Віленський, Юрій // День. - 2004. - 24 лист.(№214). Ретроспектива створення медичного факультету у Києві сягає у вересень 1841 року, коли в приватному будинку по Лютеранській вулиці 22 перших студенти зібралися на першу лекцію. Біля керма факультету стояли великий просвітник і вчений, світоч медицини Микола Іванович Пирогов і перший декан заснованого імператорським указом нового осередку вищої медичної освіти Володимир Опанасович Караваєв. Караваєв був таким майстерним хірургом, що видатний реформатор цієї галузі Пирогов приходив до нього на операції «помилуватися філігранною майстерністю»
Віленський, Юрій. «Богу помолиться, Караваю поклониться» [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/bogu-pomolitsya-karavayu-poklonitsya: Національна наукова бібліотека України нагадала про науковий подвиг професора Володимира Караваєва, 200-ліття від дня народження якого відзначаємо сьогодні / Віленський, Юрій // День. - 2011. - 8 лип.(№117-118). «Богу помолитися, Караваю поклонитися» – ця широковідома в народі приказка, наче пароль порятунку, в середині дев’ятнадцятого століття приводила до професора Володимира Опанасовича Караваєва у Київ натовпи незрячих. Навіть сьогодні, в епоху великих цифр, його хірургічна активність і ефективність приголомшують. За тридцять вісім років роботи в стольному граді, починаючи з 1844 року, у своїй невеликій клініці на двадцять ліжок на першому поверсі з тильного боку університетської будівлі Караваєв прийняв 76 тисяч хворих. Він зробив 1683 операції на очах, як правило, з хорошими результатами, і 3751 втручання у зв’язку із загальнохірургічними захворюваннями, з них 117 порожнинних операцій із вражаюче низькою смертністю як за тих, так й за сьогоднішніх часів. Стояв у витоків застосування в Україні наркозу і антисептики
Єрмолова Ю. В. Володимир Опанасович Караваєв – видатний хірург, засновник вітчизняної хірургії [Електронний ресурс] = https://www.umj.com.ua/article/14223/volodimir-opanasovich-karavayev-vidatnij-xirurg-zasnov-nik-vitchiznyanoi-xirurgii-do-200-richchya-vid-dnya-narodzhennya: до 200-річчя від дня народження / Ю. В. Єрмолова // Український медичний часопис (оnline). - 2011. - 7 лип. У славній плеяді видатних діячів медицини видне місце займає один із засновників вітчизняної хірургії, талановитий клініцист, великий вчений Володимир Опанасович Караваєв. Він присвятив усе життя медицині, ввібравши кращі риси лікаря. Його по праву вважають достойним учнем М.І. Пирогова. В.О. Караваєв не лише розвинув ідеї свого вчителя, але й зробив вагомий внесок у різні галузі медицини. Його новаторства і по сьогодні залишаються актуальними
Плохотнюк, Наталя. Караваєві Дачі – пам'ять про засновника київського медичного університету [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/karavayevi-dachi-pam-yat-pro-zasnovnyka-kyyivs-koho-medychnoho-universytetu / Плохотнюк, Наталя // Вечірній Київ. - 2016. - 15 лип. Є на карті Києва назва місцевість, яка має назву Караваеві Дачі. Тут є не лише відомий далеко за межами столиці радіо ринок, а й залізнична станція. Але мало хто з киян знає, що назву ця колись далека околиця Києва отримала на честь одного із засновників вітчизняної хірургії, талановитого хірурга й офтальмолога Володимира Опанасовича Караваєва
Червинский, Петр. Почетный гражданин [Електронний ресурс] = https://zn.ua/SOCIUM/pochetnyy_grazhdanin.html / Червинский, Петр // Зеркало недели. - 1995. - 19-26 мая (№20).
Літератури із фондів МСМБ
Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва [Текст]: науково-популярне видання / Друг, Ольга Миколаївна ; Під ред. Л.Дячишиної; Пер. англ. Т.Шмігер. - Львів : Світ, 2013. - 512 с.
Макаров, Анатолий Николаевич. Киевская старина в лицах. ХІХ век [Текст]: [справочное издание] / Макаров, Анатолий Николаевич. - К. : Довіра, 2005. - 878 с.
Київ вчора і сьогодні [Текст]: фотоальбом / Автор ідеї, сцен. розр., худож. оформл.та передм. А.Арутюняна. - Передмова: с.6. - 222 с.
WEB-ліографія
http://toursdekiev.com.ua/uk/mediki-kieva Караваєв Володимир Опанасович, почесний громадянин Києва (1811-1892)
http://nmuofficial.com/zagalni-vidomosti/kafedri/department-gross-anatomy/istoriya-kafedri-8/ КАРАВАЄВ Володимир Опанасович (1811-1892) Доктор медицини (1838), засл. ординарний професор. Один з фундаторів мед. ф-ту в Університеті Св. Володимира та перший його декан (1843-1847).
http://medbib.in.ua/istoriya-meditsinyi-hirurgii.html М. Б. Мирський. Історія медицини та хірургії. Караваєв В.О.
http://nmuofficial.com/news/do-yuvileyu-vidomogo-vchenogo-profesor-v-o-karavayev-pershyj-dekan-medychnogo-fakultetu-universytetu-sv-volodymyra/ ДО ЮВІЛЕЮ ВІДОМОГО ВЧЕНОГО. ПРОФЕСОР В.О. КАРАВАЄВ – ПЕРШИЙ ДЕКАН МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА
https://soloma.libraries.kiev.ua/blog/page/8/ Караваєві Дачі – асоціюються сьогодні зі станцією приміських та міських електропоїздів. Ця назва нагадує про її засновника відомого лікаря Володимира Караваєва.
https://solomyanka-kray.blogspot.com/2020/09/blog-post_21.html Імена, з якими ми живемо. Вулиця Професора Караваєва
http://secinfchounbk.blogspot.com/2014/08/18111892.html Володимир Караваєв (1811-1892)
https://vechirniy.kyiv.ua/news/7246/ Караваєві Дачі – пам'ять про засновника київського медичного університету
https://www.umj.com.ua/article/14223/volodimir-opanasovich-karavayev-vidatnij-xirurg-zasnov-nik-vitchiznyanoi-xirurgii-do-200-richchya-vid-dnya-narodzhennya Володимир Опанасович Караваєв – видатний хірург
https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/bogu-pomolitsya-karavayu-poklonitsya «Богу помолиться, Караваю поклониться»
http://toursdekiev.com.ua/uk/mediki-kieva Караваєв Володимир Опанасович, почесний громадянин Києва (1811-1892)
http://kraykiev.blogspot.com/2016/06/1838-1840.html
КАРАВАЄВ ВОЛОДИМИР ОПАНАСОВИЧ - учений-медик, доктор медицини (1838 рік), професор (1840 рік).
https://life.informator.press/arhiv2018/istoriya-zhyttya-volodymyra-karavajeva-zasnovnyka-vitchyznyanoji-hirurhiji/ Історія життя Володимира Караваєва, засновника вітчизняної хірургії
http://www.icfcst.kiev.ua/VASECHKO/Street_Tolstoho_ukr.pdf Неспішні прогулянки по Києву Веде Анна Борисівна Островська
Вшанування пам'яті В.О. Караваєва
Володимир Опанасович жив на Шулявській вулиці, яку в 1891 році до 50-річчя університетської діяльності професора, перейменували на його честь у Караваєвську (нині - вулиця Льва Толстого). Тоді ж назву Караваєвська отримала і нинішня площа Льва Толстого.
З ім'ям Володимира Караваєва пов'язана назва історичної місцевості у Києві - Караваєві дачі.
Цікаво, що Караваєві дачі у Києві були також у місцевості Звіринець, одна із вулиць у цій місцевості мала назву Печерсько-Караваєвська.
Меморіальна дошка на честь Караваєва В. О. на фасаді головного корпусу Київського медичного університету ім. О. Богомольця. | Надгробок на могилі В. О. Караваєва на Байковому кладовищі у Києві | Пам’ятник на могилі В. О. Караваєва на Байковому кладовищі у Києві |
Залізнична станція «Караваєві дачі» | Вулиця Професора Караваєва |
Вулиця Професора Караваєва - вулиця у Солом'янському районі міста Києва, місцевість Новокараваєві дачі. Пролягає від вулиці Тетяни Яблонської до вулиці Августина Волошина. Ім’я видатного лікаря носить з 1962 року.
Нагороди В.О. Караваєва
Орден Святого Станіслава | Орден Святої Анни ІІ ступеня |
Орден Святого Володимира | Орден Святого Олександра Невського |
Звезда ордена Святого Александра Невского с бриллиантами | Знак ордена Білого Орла |
1.Орден Святого Станіслава І ступеня – 1869 р.
2. Орден Святого Станіслава ІІ ступеня – 1844 р.
3. Орден Святої Анни І ступеня – 1874 р.
4. Орден Святої Анни ІІ ступеня – 1849 р.
5. Орден Святої Анни ІІ ступеня з імператорською короною та мечами – 1855 р.
6. Орден Святого Володимира І ступеня – 1880 р.
7. Орден Святого Володимира ІІ ступеня – 1865 р.
8. Орден Святого Олександра Невського – 1887 р.
9. Знак ордена Білого Орла
Додаток
Література про В.О. Караваєва, запозичена з мережі
/ опис джерел збережено за оригіналом /
Ахтемійчук, Ю. Караваєв Володимир Опанасович / Ю. Ахтемійчук, Ю. Гжегожевська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2011. - Т. 10, N 1. - С. 6-9
Дупленко, Ю. К. Караваєв Володимир Опанасович / Ю. К. Дупленко // Кияни : біограф. словник. – К. : Фенікс, 2004. – С. 160
Караваєв Володимир Опанасович. Батько української хірургії. – Журнал Мистецтво лікування: журнал практикуючого лікаря/ Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, НМУ ім. О.О. Богомольця. - К. : Бії Граф, 2003 - С.64
Мельничук, Георгій. 1000 незабутніх імен України [Текст]: науково-популярне видання / Мельничук, Георгій ; Худ. Ю.А.Демидьонок. - К. : Школа, 2005. - 288 с.
Никаноркин, Анатолий Игнатьевич. Люди подвига [Текст] / Никаноркин, Анатолий Игнатьевич ; Худож. Р.Голяховский. - Симферополь : КРЫМИЗДАТ, 1962. - 180 с. : іл. - (В пер.) 0-43.
Радиш Я.Ф. (1996) Володимир Опанасович Караваєв (до 185-річчя від дня народження) [Текст] //- Лікарська справа. Врачебное дело, 7/9: 207–211.
Рибаков, М. Невiдомi та моловiдомi сторiнки iсторiї Києва [Текст] / М. Рибаков // Київ. - 2001.- (№7-8). - С.156-179. - Iсторiя деяких районiв Києва.
Бібліографія бібліографії про В.О. Караваєва
Караваєв Володимир Опанасович: до 200-річчя від дня народж.: біобібліогр. покажч. / Нац. наук. мед. б-ка України, Укр. бібл. асоц., Асоц. б-к України ; уклад.: Л. Є. Корнілова, Н. І. Мамедова ; наук. ред. Павленко Р. І. – Київ, 2011. – 39 с.
Караваєв Володимир Опанасович (рос. Караваев Владимир Афанасьевич, 1811-1892) лікар-хірург, офтальмолог, викладач 945. Имя в истории медицины. Владимир Афанасьевич Караваев / М. П. Захараш, Л. Г. Заверный, В. М. Мельник, Т. В. Тарасюк ; под ред. В. Ф. Москаленко. – Киев. : Авіцена, 2011. – 250 с.
Національна наукова медична бібліотека України:
Караваев В. Оперативная хирургия: лекции. – 3-е изд. испр. – К., 1873. – 512 с.
Караваев В. Оперативная хирургия. Составл. по запискам. – Х., Типо-лит. Давыденко. – 1885. с.
Караваев В.А. Атлас к сочинению профессора В.А. Караваева: «Хирургическая факультетская клиника с 1844 по 1882 годы. К.: ТИП. Имп. ун-та Св. Владимира, 1884. – 55 табл.
Караваев В.А. Атлас к сочинению оперативной хирургии. К., 1886. – 39 табл.
https://library.gov.ua/do-210-richnytsi-vid-dnya-narodzhennya-volodymyra-karavayeva/
Основні видання творів В. О. Караваева:
Караваев В. А. Атлас к сочинению оперативной хирургии / В. А. Караваев. – К. : Унив. тип. И. И. Завадского, 1886. – 49 с. : ил.
Караваев В. А. Ведомость об операциях, сделанных г. Профессором хирургии Караваевым в г. Киеве с 1 января 1842 по 1 июля того же года / В. Караваев // Друг здравия, приложение к журналу. – 1843. – С. 55-56, 65-66.
Караваев В. А. Две овариотомии / В. Караваев // Медицинский вестник. – 1869. – № 1. – С. 5-7 ; № 4. – С. 29-32.
Караваев В. А. Записки из лекций оперативной хирургии / В. А. Караваев ; сост.: Ф. Тугенгольдом и С. Штейнбергом. – К. : [б. и.], 1860. – 307 с.
Караваев В. А. Записки из лекций оперативной хирургии ординарного профессора В. А. Караваева, составленная студентами императорского университета Св. Владимира. – 2-е изд. – К. : [б. и.], 1861. – 384 с.
Караваев В. А. Об операциях образования искусственного зрачка и по поводу косоглазия / В. Караваев // Друг здравия. – 1842. – № 38. – С. 302.
Караваев В. А. Овариотомия / В. Караваев // Медицинский вестник. – 1868. – № 36. – С. 342-344.
Караваев В. А. Оперативная хирургия / В. А. Караваев. – К. : Унив. тип. И. И. Завадского, 1886. – 342 с.
Караваев В. А. Оперативная хирургия / сост. по запискам проф. В. Караваева. – К. : [Тип. Н. Давыденко], 1885. – 276 с.
Караваев В. А. Оперативная хирургия : лекции проф. В. Караваева / В. А. Караваев.– 3-є испр. изд. – К. : [Тип. Кульженко и Давыденко], 1873. – 512 с. : ил.
Караваев В. А. Оперативная хирургия : лекции проф. В. Караваева / В. А. Караваев.– К. : [Тип. С. В. Кульженко], 1878. – 458 с. : ил.
Караваев В. А. Речь, произнесенная в торжественном собрании Университета Св. Владимира 26 августа 1863 года ординарным профессором В. Караваевым / В. Караваев // Университетские известия. – 1863. – № 8. – С. 33-44.
Караваев В. А. Ринопластика, образование правой стороны, правого крыла и перегородки носа / В. Караваев // Друг здравия. – 1840. – № 1. – С. 5-7.
Караваев В. А. Случай овариотомии / В. Караваев // Медицинский вестник. – 1867. – №23. – С. 222-224.
Караваев В. А. Устройство и употребление двух катарактных ножей и жома, употребляемых при овариотомии / В. Караваев // Университетские известия. – 1869.– № 12. – С. 33.
Караваев В. А.О катарактах в практическо-хирургическом отношении / В. Караваев // Военно-медицинский журнал. – 1859. – Ч. 75, № 4. – С. 554-584.
Караваев В. А.О радикальном излечении выпадения заднепроходной кишки (prolapsus ani) / В. Караваев // Друг здравия. – 1842. – № 17. – С. 132-134.
Караваев В. А.Хирургическая факультетская клиника императорского университета Св. Владимира с 1 ноября 1844 г. по май 1882 г. под дирекцией заслуженного ординарного проф. В. А. Караваева / сост. под ред. В. А. Караваева. – К.: Тип. Ун-та Св. Владимира, 1885. – 473 с.
Про В. О. Караваева
Басс М. М. Учень великого Пирогова / М. М. Басс // Наука і життя. – 1961. – № 9. – С. 60 : портр.
Бенюмов Р. Я. В. А. Караваев (1811-1892) – выдающийся русский хирург XIX столетия / Р. Я. Бенюмов // Клиническая медицина. – 1952. – № 1, – С. 87-90.
Бенюмов Р. Я. В. А. Караваев (1811-1892) / Р. Я. Бенюмов // Новый хирургический архив. – 1961. – № 7. – С. 3-6 : портр.
B. А. Караваева / В. А. Караваев. – К. : [Тип. Кушнерева], 1886. – 42 с.
Верхратсъкий С. А. В. О. Караваев / С. А. Верхратський. – К. : Здоров’я, 1976. – 44 с. : портр. – (Видатні вітчизняні вчені-медики).
Віленський Ю. Гарт Караваєвської школи / Ю. Віденський // Медична газета України. – 1995. – № 6. – С. 8.
Владимир Афанасьевич Караваев // Вестник хирургии имени И. И. Грекова. – 1966. – Т. 97, № 7. – С. 2 : портр.
Грандо О. Подорож у минуле медицини / Грандо О. – К. : Тріумф, 1995. – 175 с. – ІБВМ 5-7707-8014-2. – Про В. Караваєва — С. 50—52.
Заверный Л. Г. Владимир Афанасьевич Караваев : (к 175-летию со дня рождения) / Л. Г. Заверный, А. И. Пойда, Ю. Д. Любицкий, А. П. Ищенко // Хирургия, - 1986, - №7. - С. 153-155.
Караваев Владимир Афанасьевич (1811-1892) // Большая медицинская энциклопедия : в 30 т. / акад. Б. В. Петровский (гл. ред.). – 3-є изд. - М., 1979. – Т. 10. – С. 106-107 : портр.
Караваева Профессора улица // Киев : энциклопед. справ. / под ред. А. В. Кудрицкого. – 3-є изд., доп. – К., 1986. – С 247.
Караваев Володимир Опанасович (1811—1892) // Визначні імена в історії української медицини / О. Грандо ; Центральний музей медицини України. – К., 1997. – С. 205-206 : портр.
Караваевы Дачи //Там само. – С. 247-248.
Коломийченко М. И. Выдающийся деятель отечественной хирургии Владимир Афанасьевич Караваев : (к 150-летию со дня рождения) / М. И. Коломийченко // Хирургия. – 1962. – № 3. – С. 131-134.
Крамаревский В. А. О приоритете профессора Киевского университета В. А. Караваева / В. А. Крамаревский // Вестник офтальмологии. – 1952. – № 2. – С. 45-47.
Курилин И. А. 150 лет со дня рождения В. А. Караваева / И. А. Курилин // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1961. – № 4. – С. 88-89 : портр.
Михайлов С. В. А. Караваев 1811-1892 : (жизнь и деятельность) / C. Михайлов. – JI. : Медгиз, Ленингр. отд-ние, 1954. – 272 с.: ил.
Постолов А. М. В. А. Караваев : (к 90-летию со дня смерти) / А. М. Постолов // Хирургия. – 1982. – № 9. – С. 110-111 : портр.
Постолов М. П. Владимир Афанасьевич Караваев (1811-1892) / М. П. Постолов // Врачебное дело. – 1951. – №9. С. 847-850.
Празднование пятидесятилетия профессорской деятельности профессора В. А. Караваева : (1840-1890 гг.) / В. А. Караваев. – К. : [Тип. Кушнерева], 1890. – 32 с.
Пучкова Я. "До Києва – Богу помолитися і Караваю поклонитися" : [про B. О. Караваева] / Я. Пучкова // Столиця. – 2005. – 22-28 квіт. – С. 28.
Телешов А. Почему дачи – Караваевы? / А. Теленков // Киевские ведомости. – 1997.– 4 июня. – С. 14.
Червинский П. Почетный гражданин / П. Червинский // Зеркало недели. – 1995. – 20-26 мая. – С. 15.
Запозичено з http://secinfchounbk.blogspot.com/2014/08/18111892.html
Володимир Опанасович Караваєв – видатний хірург, засновник вітчизняної хірургії
У славній плеяді видатних діячів медицини видне місце займає один із засновників вітчизняної хірургії, талановитий клініцист, великий вчений Володимир Опанасович Караваєв. Він присвятив усе життя медицині, ввібравши кращі риси лікаря. Його по праву вважають достойним учнем М.І. Пирогова. В.О. Караваєв не лише розвинув ідеї свого вчителя, але й зробив вагомий внесок у різні галузі медицини. Його новаторства і по сьогодні залишаються актуальними.
Під час перебування у Берліні в клініці Грефе вперше відбулася зустріч молодих хірургів В.О. Караваєва і М.І. Пирогова, які надовго стануть світочами не лише російської та української, але й європейської хірургії. Хоча М.І. Пирогов і В.О. Караваєв майже ровесники, але перший був уже досвідченим хірургом.
…В.О. Караваєва 11 березня 1839 р. було призначено у Кронштадський госпіталь ординатором. Тут проходять справжню перевірку теоретичні знання, а ще більше практичні навички В.О. Караваєва. Його природний талант, наполеглива праця і рідкісна цілеспрямованість дали досить вагомі результати. За рік він виконав 113 операцій (у столичних клініках професори виконували по 15-30 операцій), розробив експериментальну методику пункції перикарда, успішно лікував цинготний випітний перикардит. Хірург Кронштадського морського госпіталю стає помітною фігурою у вітчизняній медицині, його рекомендовано медичним комітетом (Петербург) на посаду завідувача кафедри хірургії запланованого до відкриття медичного факультету Університету Св. Володимира. У поданні медичного комітету, підписаного І.Т. Спасським, зокрема, зазначалося, що призначення В.О. Караваєва, який душею відданий своїй справі, професором Університету Св. Володимира можна вважати надзвичайно цінним надбанням цього навчального закладу…
Варто відзначити також важливу подію в особистому житті Володимира Опанасовича. Влітку 1845 р. він одружився на доньці почесного громадянина Москви О.Д. Лухманова – Ганні Олександрівні Лухмановій. Його сімейне життя склалося благополучно, вони виростили та виховали 4 дітей: 2 синів та 2 дочок, дали їм хорошу освіту.
Переломним для В.О. Караваєва і всієї медичної науки виявився 1847 р., оскільки 18 лютого у клініці Київського університету була проведе на друга в Росії операція з використанням ефірного наркозу (першу в Петербурзі виконав М.І. Пирогов лише на 4 дні раніше).
Більш як 50-річна професорська (викладацька і клінічна) діяльність вченого в Києві була значним внеском у розвиток вітчизняної хірургії і топографічної анатомії. Протягом свого життя блискучий хірург надав допомогу понад 10 тис. хворих, виконав 16 тис. операцій при загальній післяопераційній смертності 6,1%, що було великим досягненням. Адже в кращих академічних та університетських клініках післяопераційна летальність становила 11-14%.
Для багатьох поколінь хірургів В.О. Караваєв добре відомий і як автор змістовних наукових праць. Основним навчальним посібником протягом тривалого часу залишалися «Лекції з оперативної хірургії проф. В.О. Караваєва». Це був один із перших посібників з оперативної хірургії в Російській імперії та у світі, а у 1885 р. В.О. Караваєв видав спеціальний посібник «Оперативна хірургія», у 1886 р. – «Атлас з оперативної хірургії».
У наукових працях Володимир Опанасович намагався вирішувати питання, поставлені життям. Всього він опублікував 31 працю, в якій розглядалися експериментально-клінічні питання, нові методи операцій, нові інструменти тощо.
У 1886 р. громадськість Києва відзначала 50-річчя лікарської діяльності батька наукової офтальмології, засновника багатьох нових хірургічних методів лікування. Володимира Опанасовича обрали почесним громадянином Києва, у клініці факультетської хірургії Університету встановили бронзове погруддя, а вулицю, на якій він жив, назвали Караваєвською (нині Льва Толстого).
Імператор Олександр III теж відгукнувся з приводу ювілею професорської діяльності відомого хірурга і вченого – указом В.О. Караваєву було присвоєно звання дійсного таємного радника. До речі, на грудень 1890 р. у Росії за 168 років від моменту видання петровського табеля про ранги такого високого звання були удостоєні лише 84 особи (в Києві – тільки двоє).
Слід підкреслити, що В.О. Караваєв вже був відзначений високими державними нагородами: орденами Станіслава II і І ступеня, святої Анни II і І ступеня, святої Анни II ступеня з Імператорською короною, Володимира III і II ступеня та орденом Олександра Невського.
Наприкінці лютого 1892 р. В.О. Караваєв захворів на грип, який ускладнився запаленням легень. Знову нагадав про себе ревматизм, який періодично загострювався з 1857 р.
В.О. Караваєв помер 3 березня 1892 р., похований з великими почестями на Байковому цвинтарі. За упокійну літургію і поховання здійснив Петро Лебединцев, протоієрей кафедрального собору Св. Володимира, який три десятиліття назад, у 1862 р., в Києві відспівував тіло Т.Г.Шевченка.
Фрагменти статті.
Детальніше див. на
Інтернет-ресурси
https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»
https://vechirniy.kyiv.ua/сайт – газети «Вечірній Київ»
https://www.umj.com.ua – сайт «Український медичний часопис (оnline)»
https://zn.ua/ukr – сайт газети «Дзеркало тижня»
Бібліографи упорядники: Фоміна Н. І., Мілашенко Т.І.