«Іван Світличний: людина-промінь»

Бібліографічний список статей до 96-ї річниці від дня народження українського поета, літературознавця, критика, правозахисника, лауреата Шевченківської премії Івана Світличного

Історія життя та боротьби Івана Світличного

20 вересня 1929 року в селі Половинкине Старобільського району на Луганщині народився один з лідерів та ідеологів національно-демократичного руху 60–70-х років, критик, літературознавець, поет, перекладач Іван Світличний.

Виростав у родині колгоспників. Старобільську школу закінчив із золотою медаллю, вступив до Харківського університету на факультет української філології. Був дуже перспективним дослідником, але через його принциповість, особливо в українському питанні, на кафедрі його не залишили.

У 1952-му вступив до аспірантури відділу теорії літератури Інституту літератури імені Шевченка Академії Наук України. Але й тут проявив незалежність поглядів, через що його дисертація «Рухома естетика» не була допущена до захисту як така, що «не базувалася на марксистсько-ленінських постулатах».

Після закінчення аспірантури завідував відділом критики журналу «Дніпро», працював на наукових посадах в Інституті літератури АН УРСР та в Інституті філософії АН, у видавництві «Наукова думка», редактором Українського Товариства охорони природи. Але скрізь його звільняли за проукраїнські погляди, яких Світличний ніколи не приховував. З 1965 року його остаточно перестали приймати на роботу і він міг лише друкуватися під чужими іменами і псевдонімами.

У 1960 році одержав квартиру, яка перетворилася на місце збору української інтелігенції. «В тій квартирі було одне ліжко, холодильник був напівпорожній. Однак, ту хату на Уманській дотепер згадують шістдесятники, бо там завжди знаходився кусень хліба для голодних, можливість переночувати або й пожити якийсь час, книжки і господар для спраглих істини», – згадувала пізніше його дружина Леоніда Світлична.

"Шістдесятники": Іван Драч, Микола Вінграновський, Григорій Сивокінь, Льоля Світлична, Михайлина Коцюбинська, Іван Світличний

У 1962-63 роках став одним із засновників та безперечних моральних лідерів Клубу творчої молоді в Києві. «Світличний був збирач людей, він був ловець душ у найкращому біблійному значенні цього виразу. Звідки одразу такий букет людей воістину прекрасних? Григорій Кочур, Михайлина Коцюбинська, Алла Горська, Віктор Зарецький, Євген Сверстюк, Іван Дзюба, Галина Севрук, Людмила Семикіна, Веніамін Кушнір і чи не найдивніший у своїй доброті й духовній красі — Опанас Заливаха. Тепер я розумію: все це — Іван Світличний. Усі ми зібрані Іваном, усі ми зійшлися на світло його серця, Іван втягував у коло свого тяжіння все найкраще, найлюдяніше, найталановитіше. Зло не мало до нього входу», - писала поетеса Ірина Жиленко.

Світличний одним із перших установив контакт з українською діаспорою на Заході та поширював самвидав, передав щоденник Василя Симоненка та нецензуровані його вірші. Він же налагодив зв’язки зі братами Горинями та іншими галичанами, переконавши їх в необхідності об’єднання зусиль в поширенні «боротьби словом».

Уперше до Івана Світличного з обшуком КГБ прийшло у 1965-му. Під час обшуку, що тривав майже добу, вилучили вірші Миколи Холодного, Леоніда Череватенка, Бориса Мамайсура, галицькі видання до 1939 року, друкарську машинку. Однак спротив середовища шістдесятників в Україні і за кордоном був таким великим, що через вісім місяців Світличного випустили – за відсутністю доказів як «соціально безпечного». 

Вдруге його заарештували під час «покосу» української інтелігенції на початку 1972-го у зв’язку зі «справою Добоша». Вирок: 7 років позбавлення волі в таборах суворого режиму і 5 років заслання (щоправда, до них зарахували 8 місяців, відсиджених у 1965-1966 роках). У пермських таборах ВС-389/35 і 36, де Світличний відбував термін, він став одним із лідерів табірного руху опору.

Табір та заслання в Алтайському краї остаточно підірвали здоров’я Івана Світличного. У серпні 1981 року на засланні у нього стався інсульт. У місцевій лікарні йому двічі пробивали череп, щоб видалити гематому, під час лікування йому занесли ще й стафілокок. Попри це Світличному не дозволили повернутися до Києва. Доглядала за ним дружина Льоля, яка з червня 1979 майже постійно була на засланні з чоловіком. Згодом вона написала: «Фізично Іван помер на своєму ліжку в жовтні 1992 р., а як творча людина – загинув у серпні 1981 р. в засланні на Алтаї».

Після інсульту йшла мова про те, щоб комісувати Світличного, звільнивши за станом здоров’я. Однак новий голова КГБ СРСР Федорчук анулював домовленості. Як стверджують свідки, в одній із розмов він заявляв, що «Светличного и Кочура надо повесить на одном суку!».

До Києва Івану Світличному дозволили повернутися лише в січні 1983-го. Жив у квартирі на четвертому поверсі без ліфта, тому практично був позбавлений можливості бувати на вулиці. У 1989 році у нього стався ще один приступ, після чого вже не міг ні говорити, ні рухатися.

Помер 25 жовтня 1992 року. Похований на Байковому кладовищі, неподалік могили Василя Стуса. Поховали Світличного у вишиванці, подарованій Василем Стусом. Козацького хреста зі словами Святого Письма «Він був світильником, що горів і світився» вибив художник Микола Малишко.

Детальніше: https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/20/1929-narodyvsya-ivan-svitlychnyy-poet-dysydent

Вшанування пам’яті

В 1994 році Івана Світличного посмертно вшанували Шевченківською премією за збірку поезії, переклади й літературно-критичних статей.

У 2016 році в Солом’янському районі вулицю Петровського перейменували на вулицю Світличного.

У 2019 році Укрпошта випустила меморіальну марку зі Світличним.

Бібліографія статей

2025

Довгань, Світлана. Нотатки про «Уманську 35/20»: резиденція як прояв турботи [Електронний ресурс] / Сенсор. – Електрон. дані. – Київ, 2025. Режим доступу https://sensormedia.com.ua/essays/notatky-pro-umansku-35-20-rezydencziya-yak-proyav-turboty. Заголовок з екрану. Мова укр.. - Останнє поновлення: 2025. Резиденція «Уманська 35/20», що присвячена шістдесятництву і, зокрема, Івану Світличному. Він мешкав у квартирі за цією адресою. За його життя цей будинок знав багато несміливих кроків і дзвінків у двері. Але й багато впевненіших. До Світличного приходили й ті, для кого шлях був давно втоптаний, завчений напам’ять. Доїхати 17 тролейбусом до Єреванської, пройтися поміж будинками до кінотеатру «Супутник», а звідти — навпростець до будинку номер 35. Пішки на п’ятий поверх, і там «ластів’яче гніздо» — так дім Світличних називав Василь Стус. Уманська, 35 — адреса однієї з домівок шістдесятницького руху. Уманська 35/20 народилася з бажання пам’ятати

Довгань, Світлана. Фестиваль, кав’ярня у гаражі чи аватаркова кампанія: як пам’ятати про шістдесятника Івана Світличного [Електронний ресурс] / Сенсор. – Електрон. дані. – Київ, 2025. Режим доступу https://sensormedia.com.ua/essays/festyval-kavyarnya-u-garazhi-chy-avatarkova-kampaniya-yak-pamyataty-pro-shistdesyatnyka-ivana-svitlychnogo/. Заголовок з екрану. Мова укр. - Останнє поновлення: 2025. Навесні 2025 року відбулася перша міждисциплінарна резиденція «Уманська 35/20», яка символічно відсилає до адреси Івана Світличного. У цьому тексті — передісторія «Уманської 35/20» і роздуми про те, як і для чого вкорінювати пам’ять про шістдесятників на районі

2024

Вітолін, Олександр. Ґрати ламати. Як жив і творив Іван Світличний [Електронний ресурс] / Вікенд. – Електорн. дані. – Київ, 2024. Режим доступу https://weekend.today/lica/yak-zhyv-i-tvoryv-ivan-svitlychnyj.htm. Заголовок з екрану. Мова укр. - Останнє поновлення: 2025. Хлопчина з Луганщини, з родини колгоспників дружив зі Стусом, Симоненком і Горською. КДБ називало його націоналістом, а він протистояв їм силою та розумом.

2023

Крупник, Любов. «Весь український Київ насправді обертався довкола Івана Світличного» [Електронний ресурс] = https://tyzhden.ua/ves-ukrainskyj-kyiv-naspravdi-obertavsia-dovkola-ivana-svitlychnoho/ / Крупник, Любов // Український тиждень. - 2023. - 9 жовтня (№ 42). Іван Світличний — центральна постать з-поміж українських шістдесятників. За словами його співтабірника Василя Овсієнка, «весь український Київ насправді обертався довкола Івана Світличного».

Тарнашинська, Людмила. «Ти сам – свобода»... [Електронний ресурс] = https://posestry.eu/zhurnal/no-78/statya/ty-sam-svoboda-pro-ivana-svitlychnoho: про Івана Світличного / Тарнашинська, Людмила // Посестри. - 2023. - 28 вер. (№78). Творча iнтелiгенцiя, що стала ядром українського шiстдесятництва, мала унiкальну можливiсть заговорити до свого народу промовистим Словом, яке «вбиралося» в новi змiст i форму, – i вже цим, а ще щирiстю, проникливiстю, незвичною доти дражливiстю, ба навiть викличнiстю приваблювало звичного до «соцреалiстичного» ширвжитку читача. Iван Свiтличний виводив соцреалiзм на загальнолюдський простiр i демонтував теорiю партiйної лiтератури

2020

День народження Івана Світличного. Цікаві факти з життя поета [Електронний ресурс] / Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо" – Електрон. дані. – Львів. – 2020. – Режим доступу https://galinfo.com.ua/news/den_narodzhennya_ivana_svitlychnogo_tsikavi_fakty_z_zhyttya_poeta_351453.html. Заголовок з екрану. Мова укр. - Останнє поновлення: 2025. 20 вересня 1929 року в селі Половинкине Старобільського району на Луганщині народився один з лідерів та ідеологів національно-демократичного руху 60–70-х років, критик, літературознавець, поет, перекладач Іван Світличний. Виростав у родині колгоспників. Старобільську школу закінчив із золотою медаллю, вступив до Харківського університету на факультет української філології. Був дуже перспективним дослідником, але через його принциповість, особливо в українському питанні, на кафедрі його не залишили.

2019

Бублик, Михайло. Велика родина Світличних [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2674181-velika-rodina-svitlicnih.html: про поета – приземленою прозою / Бублик, Михайло // Укрінформ. - 2019. - 4 квіт. Іван Світличний – видатний поет не тому, що був дисидентом. Навпаки, дисидентом він став саме тому, що «совок» вишукував і знищував по максимуму все живе й талановите в Україні. Різними способами. Кого – ленінськими преміями, кого – таборами. Оскільки перший варіант для Світличного явно не підходив, йому призначили табори і ще п’ять років алтайського заслання. Там його й добили… Але залишились його твори. І ще – велика родина Світличних, яка від свого Івана не відмовилась і яка була для нього прихистком до самої його смерті і навіть після…

Збирав голоси поетів, відмовився від громадянства, похований у вишиванці Стуса [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/30174679.html: що ми знаємо про Івана Світличного // Радіо Свобода. - 2019. - 20 вер. Його називали архітектором шістдесятницького руху, лицарем духу, світлом у темряві та двигуном шістдесятників. Він народився і виріс на радянській та російськомовній, як її позиціонували, Луганщині, але до останнього дня боровся за незалежну Україну та українську мову.

Каспрук, Віктор. Іван Світличний: голоси з минулого [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/blog/polityka/ivan-svitlychnyy-holosy-z-mynuloho / Каспрук, Віктор // День. - 2019. - 19 січ. Хоча б раз на рік, а то й більше, я намагаюся побувати у нашому старому будинку на вулиці Уманській, 35. Тут у далекі часи хрущовської відлиги ми отримали квартиру, і тут колись жили Іван Світличний, Леонід Махновець і Владлен Власенко. У нашому академічному будинку проживало дуже багато цікавих людей, але навіть зараз, коли пройшло вже дуже багато років з часу нашого там поселення, старожили (а їх вже залишилося менше 20 відсотків), з великою повагою згадують про сім’ю Світличних. Однак існує прикрий парадокс, ім’я Івана Світличного і досі (на 25 році української незалежності) так і не набуло належного пошанування. І хоча в останню хвилю перейменування київських вулиць, через більше, ніж 23 роки після смерті одного з «батьків» українського шістдесятництва Івана Світличного, таки з’явилася в українській столиці вулиця з його іменем (колишня вулиця Петровського у Солом’янському районі), але й досі немає меморіальної дошки на будинку на вулиці Уманській, 35

Осипчук, Наталія. Ловець душ доброокий: легендарна постать когорти шістдесятників Іван Світличний [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3509/188/137478/ / Осипчук, Наталія // Україна молода. - 2019. - 20 вер. (№105).

2014

Калинець, Іван. Носій любови Іван Світличний [Електронний ресурс] = https://litgazeta.com.ua/articles/nosij-lyubovy-ivan-svitlychnyj/ / Калинець, Іван // Українська літературна газета. - 2014. - 31 серп. Дослідження про життя та творчість видатного українського поета-шістдесятника Івана Світличного

Книги до теми з фондів Молодіжної

Історія української літератури XX століття [Текст] : Навчальний посібник. Кн.2, Ч.2 : 1960-1990-ті роки / Під ред. В.Г.Дончика, В.П.Агеєвої, Ю.І.Ковальова. - К. : Либідь, 1995. - 512 с.

Видатні постаті в історії України XX ст. [Текст]: Короткі біографічні нариси / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, О.В.Даниленко, Л.В.Іваницька, О.М.Назарчук, Н.В.Терес, В.І.Червінський. - К. : Вища школа, 2011. - 391 с.

В книзі вміщено короткі біографічні відомості про видатних громадських, політичних і культурних діячів, визначних учених, висвітлено роль і місце кожної особи в історичному розвитку України минулого століття.Для всіх, хто цікавиться історією нашої держави, учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, студентів

Доброокий [Текст]: Спогади про Івана Світличного / Упоряд. Л. Світлична, Н. Світлична. - К. : ЧАС, 1998. - 572 с.

Книга спогадів про Івана Світличного - шістдесятника, друга, вчителя, порадника, критика, редактора, перекладача, поета, громадського діяча, правозахисника, багаторічного політв’язня — ЛЮДИНУ. Згадують люди різні за віком, освітою, національністю, поглядами, але всіх об’єднує любов і повага до Івана. У нього не було розходжень між тим, що говорив і як він жив. Він знав про життя щось дуже важливе, може вирішальне... Ці слова прочитає на форзаці чудової книги той, кому пощастить взяти її в руки. Книга створена з великою любов’ю та являє собою зразок книжкового мистецтва.

Касьянов, Георгій. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років [Текст]: Науково-популярне видання / Касьянов, Георгій ; Вст. сл. авт. - Видання друге, випр. і доповн. - К. : ТОВ "Видавництво "Кліо", 2019. - 248 с.

Книжку присвячено подіям, пов'язаним із виникненням і розвитком руху протесту в 1960-1980-х роках. У центрі уваги автора - протистояння української інтелігенції та радянської держави. Спроби національно-культурного відродження 1960-х років і його придушення, формування опозиції режимові, політичні течії в дисидентському русі, «український самвидав», репресії проти інакодумців, правозахисний рух - усі ці проблеми розглянуто в контексті загальної еволюції тоталітарної системи до її занепаду.

Коцюбинська, Михайлина Хомівна. Листи і люди [Текст] : Роздуми про епістолярну творчість / Коцюбинська, Михайлина Хомівна ; Передм. авт. - К. : Дух і літера, 2009. - 584 с.

Кульчий, Олена. Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів [Текст] / Кульчий, Олена, Малярчук, Тамара, Бентя, Юлія ; Передм. авт.; Слово до читача Б.Олійника, О.Гінзбург. - К. : ТОВ "Вид-во "КЛІО", 2013. - 352 с.

Мокрик, Радомир. Бунт проти імперії: українські шістдесятники [Текст]: Науково-популярне видання / Мокрик, Радомир. - 4-те вид. - К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023. - 416 с.

Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників – молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги». Заглиблення у світ, який всупереч правилам радянського тоталітарного режиму засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між непересічними молодими талантами. Чимало фотографій з архівних фондів та сімейних архівів публікуються вперше. Для широкого читацького загалу

Очима серця [Текст] : Ув'язнена лірика / Упоряд. В.І.Борового; Передм. о. Віктора Маринчака; Худож. В.Є.Бондар. - Х. : Основа, 1993. - 384 с.

У збірці представлені твори українських поетів, які зазнали переслідувань, морального терору й політичних репресій у роки комуністично-кагебістської сваволі.

Порода. Антологія українських письменників Донбасу [Текст] : Літературно-художнє видання / Упоряд. В.Білявського і М.Григорова; Передм. І.Дзюби. - К. : Легенда, 2017. - 384 с.

Твори українських письменників кінця XX-XXI ст., життя і творчість яких тісно пов'язані з Донбасом. Це автори родом з Донеччини й Луганщини; письменник, що тривалий час жиди на Донбасі й віддали йому данину в своїй творчості або своєю творчістю в донецькій землі закорінені. Нинішні донеччани, більшість із яких трагічного 2014-го змушена була переселитися до Києва, Харкова, Львова, Івано-Франківська та інших міст України...

Світличний, Іван Олексійович. Серце для куль і для рим [Текст] : Роман / Світличний, Іван Олексійович ; Передм. І.М.Дзюби; Ред. В.І.Міщенка. - К. : Рад. письменник, 1990. - 581 с.

Підсумкове видання доробку поета-дисидента, що з’явилося за його життя. Крім ориґінальних поезій, містить його поетичні переклади з французької, польської, сербської, турецької та давньоруської («Слово о полку Ігоревім», Ронсар, Бодлер, Норвід, Верлен) і статті (зокрема, з питань шевченкознавства). Вступна стаття Івана Дзюби.

Сверстюк, Євген Олександрович. Світлі голоси життя [Текст]: Вибране / Сверстюк, Євген Олександрович ; Вст. ст. І.Кошелівця; Худож. оформ. О.Я.Остапова. - К. : Кліо, 2014. - 768 с.

До книги вибраного ввійшли есеї та літературні статті, писані протягом півсторіччя. Автор згадує не лише добре знані імена, а й імена непересічних людей, з якими доля звела його на тернистому життєвому шляху в часи неволі і в умовах свободи. Ці імена є тими світлими голосами, які, попри похмуре обличчя доби великого знецінення людини, животворили культуру, розширювали сферу добра, сповідували неперебутні істини й найвищі вартості, дзвінко відлунюючи у наснажених, шляхетних і хоробрих серцях кожного покоління

Тарнашинська, Людмила. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти) [Текст]: Науково-популярне видання / Тарнашинська, Людмила; Наук. ред.: М.Жулинський; Вступ. сл. автора. - 2-ге вид., доп. - К. : Смолоскип, 2019. - 592 с.

У монографії досліджено історико-літературний та поетикальний аспекти українського шiстдесятництва в iменах. Такий персоналiстський вимiр (окремi профiлi на тлi поколiння) дозволяє читачеві побачити епоху i в постатях, i через призму творчостi, а також скласти уявлення про «зоряний iнтеграл» того поколiння, яке залишило значний слiд у свiдомостi українства. До другого видання ввійшли персоналії, відсутні у попередньому, яке побачило світ у видавництві «Смолоскип» 2010 року. Видання розраховане на науковцiв, викладачiв, студентiв, аспiрантiв, широке коло тих, кого цiкавить iсторiя та проблематика українського шiстдесятництва.

Шевчук, Валерій Олександрович. На березі часу [Текст] : Ті, котрі поруч: Спогади про сучасників / Шевчук, Валерій Олександрович. - К. : Либідь, 2015. - 576 с.

Книга є черговою ланкою спогадового циклу «На березі часу». У ній автор - письменник, літературознавець та історик - подає есеї, де докладно описує літературне середовище 1960-1980-х років, у якому йому довелося обертатися. Це житейські історії про людей, які впливали на події в країні, її долю та історію. У першій частині йдеться про письменників-передшістдесятників (П. Тичина, М. Лукаш, Б. Антоненко-Давидович, П. Загребельний та ін.), у другій - про літераторів покоління, до якого належав автор, - шістдесятників (Є. Гуцало, В. Дрозд, Г. Тютюнник, І. Дзюба та ін.) і постшістдесятників. Цінність книжки полягає не тільки у жваво написаних мемуарах, а й у поданих документальних матеріялах, що стануть у пригоді дослідникам феномену українського шістдесятництва

WEBліографія

https://www.youtube.com/watch?v=9dyvkc1X7aE  – Іван Світличний - шістдесятник з Луганщини | Велич особистості | жовтень '14

https://www.youtube.com/watch?v=LDDn89inggE  – Іван Світличний – що ви не знали про лідера українського шістдесятництва

https://www.youtube.com/watch?v=D4IWp1UqJV4  – ТВОРЕЦЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. ІВАН СВІТЛИЧНИЙ

Інтернет-ресурси

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://umoloda.kyiv.ua – сайт газети «Україна молода»

https://tyzhden.ua – часопис «Український тиждень»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.