«Іван Липа. Життєвий шлях – як приклад для наслідування»

Бібліографічний список до 160-ї річниці від дня народження  письменника,

лікаря, політика Івана Липи

24 лютого 1865 року, народився один із найвидатніших інтелектуалів України — письменник, лікар, політик, патріот, кришталево чиста й чесна людина — Іван Липа.

Життя Івана Липи (1865-1923 рр.), відомого громадського і політичного діяча, письменника, а за фахом — лікаря, своєрідно втілює соборність України, адже він народився в Керчі, а знайшов вічний спокій в містечку Винники, біля Львова. Жив на Полтавщині, в Харкові, Одесі, Кам’янці-Подільському, тимчасовій столиці УНР, в Карпатах.

Буремні часи не сприяли всебічному прояву письменницького таланту — а писав він поезії, оповідання, казки, нариси, спомини, притчі, бо один із засновників «Братства Тарасівців» політично гартувався в царській в’язниці, активно працював у керівництві партії соціалістів-самостійників, виконував обов’язки комісара Одеси, міністра віросповідань Української Народної Республіки

Минуло вже 160 років, відколи в родині священика в місті Керчі народився майбутній український «тарасовець», борець за незалежність України на початку буремного двадцятого століття Іван Липа.

Іван ЛИПА – СПРАВЖНІЙ УКРАЇНЕЦЬ

БРАТЧИК-ТАРАСІВЕЦЬ

Іван Львович Липа народився 24 лютого 1865 року в Криму  — в Керчі Початкову освіту здобув у парафіяльній школі при грецькій церкві, де навчився новогрецької мови, навчався добре, був одним із перших. У 1880-1888 роках навчався в Керченській гімназії, закінчивши яку, вступив на медичний факультет Харківського університету.

Улітку 1891 року, під час роботи в комісії з перепису нерухомого майна в Полтавській губернії, Іван Липа разом зі своїми товаришами-однодумцями Миколою Байздренком, Михайлом Базькевичем і Віталієм Боровиком (справжнє прізвище Боровиков) створив таємне політичне товариство  — «Братство тарасівців» із виразною програмою самостійності України.

Після відвідин із братчиками могили Шевченка в Каневі Іван Липа писав:«Через увесь день чулась якась невидима присутність між нами генія… Не можна й вимовити, слова задля того дуже слабі, яке дуже глибоке й вельми незвичайне вражіння лишив по собі на мене той день… Велика й незабутня могила генія міцно чарівно з’єднала нас любов’ю. Дух же Тарасів був між нами німим і невидимим свідком нашої присяги, що ніхто з нас не схибне в бік, не покине своєї матері України».

Братство, задумане чотирма, розросталося, розгортало діяльність на всю Україну. Основні положення програми організації зводилися до розриву з українофільством  — тобто, з простим і пасивним замилуванням українським. Усі сили спрямовувалися на національно-визвольний рух, на творення української культури, розвиток й поширення української. Гуртки організації діяли в Харкові, Києві, Одесі, Полтаві, Чернігові та інших містах, Попри надзвичайну конспірацію, уберегтися від пильного жандармського ока не вдалося. У ніч на 1 травня 1893 року поліція провела понад 40 обшуків у братчиків. За височайшим повелінням від 16 листопада 1884 року Іван Липа дістав усього три місяці ув’язнення. Проте він підлягав гласному нагляду поліції та був на три роки позбавлений права жити в центральних губерніях Російської імперії. Липа мешкав під наглядом поліції спочатку в Керчі, потім  — у Казані, де 1897 року закінчив університет й отримав диплом лікаря.

Іван Львович, пропрацювавши на державній службі в закладах земської медицини на Херсонщині, Одещині та в Полтаві, 1902 року перебрався на постійне проживання до Одеси, де його дім невдовзі став осередком культурницького руху Півдня України.

МІНІСТР

Після Лютневої революції 1917 року Івана Липу обрали від Одеси делегатом до Української Центральної Ради. Того ж року він заснував видавництво «Народний стяг», яке було тоді єдиним українським видавництвом в Одесі. Іван Львович став комісаром уряду Одеси, а за гетьманату Павла Скоропадського займав посаду лікарського інспектора Одеси. Іван Липа належав до Української партії соціалістів-самостійників, входив до складу її Центрального комітету.

24 грудня 1918 року Директорія після повалення гетьманської влади сформувала свій перший уряд  — Раду Народних Міністрів, яку очолив Володимир Чехівський. Івана Липу призначили в цьому уряді керівником управління культів при Міністерстві освіти (фактично це було самостійне міністерство культів).

2 січня 1919 року Іван Львович прибув з Одеси до Києва й узявся за роботу. 6 січня на засіданні уряду він познайомився з ректором Кам’янець-Подільського державного українського університету Іваном Огієнком, який тоді одночасно був ще й міністром освіти і теж перебрався до Києва. Наступного дня обидва мали, за словами Огієнка, «довгу урядову розмову».

Іван Огієнко у спогадах про Івана Липу писав, що, «на жаль, події йшли так, що український уряд нічого реального робити не міг, і вже за тиждень, у середу 29 січня, були ми у Вінниці. Звичайно, при таких умовинах Іван Липа, як і інші міністри, реальної практичної праці робити не міг, підготовлялись тільки матеріали до дальшої праці». Та й сам Іван Липа в статті «Як я пішов у революцію» зазначив: «Усе міністерство моє складалося із 160 чоловік, але евакуювалося лиш чоловік із 30, найбільш свідомих і потрібних міністерству. З виїздом із Києва робота в масштабі державному в моєму міністерстві скінчилася».

Після Вінниці Іван Липа опинився в місті над Смотричем. Знову надамо слово Огієнкові: «Скоро по тому (вже за кабінету Сергія Остапенка) Іван Липа переїхав до Кам’янця-Подільського й оселився в одному з покоїв єпископа Кам’янецького Пимена. В Кам’янці Іван Липа декілька разів був гостем у моїм домі, а моя дружина пильнувала прийняти його щиро українським обідом. Усі наші розмови були тоді головно на теми церковно-освітні».

Новий склад Кабінету Народних Міністрів, який очолив Сергій Остапенко, було сформовано 13 лютого 1919 року. Іван Липа посів у ньому посаду керівника справами міністерства культів (тобто, залишився на своїй колишній посаді).

Уряд Остапенка не протримався й двох місяців: уже 9 квітня новим прем’єр-міністром став Борис Мартос. Іван Липа тепер виконував свої обов’язки на правах тимчасового керівника міністерства, але 13 травня Директорія на черговому засіданні звільнила його з керівної посади заднім числом  — з 23 квітня. Як бачимо, міністерська кар’єра Івана Липи обмежилася чотирма місяцями аж при трьох прем’єр-міністрах і при постійних переїздах. При всьому бажанні зробити щось реальне за такий час і в таких умовах було просто неможливо.

ПІДСТУПНЕ М’ЯСО ВЕПРА

Тим часом, як писав Огієнко, «17 квітня більшовицька армія зайняла Кам’янець-Подільський, а скоро потому й цілу українську територію». Довелося і Липі, і Огієнку скитатися по Галичині. Там (знову процитуємо Огієнка) «з Іваном Липою трапилася подія, що в кінці звела його й до могили»: у квітні 1919 року він поїхав із близькими товаришами на прогулянку в гори, де «гостям зробили гучне прийняття й нагодували їх… несвіжим маринованим вепром («диком») ув оцті. Нікому іншому це не пошкодило, але Іван Липа сильно тим затруївся. Вернувшись зараз до Станиславова, Іван Львович зліг і пролежав у готелі три тижні, поважно хворіючи. З цієї хвороби  — затруєння шлунка  — він уже ніколи не виходив».

ЗНОВУ В КАМ’ЯНЦІ

На початку червня 1919 року українському війську вдалося звільнити Кам’янець від більшовиків  — і він надовго став тимчасовою столицею Української Народної Республіки. Тож повернувся до міста над Смотричем і Іван Липа.

16 листопада 1919 року Кам’янець-Подільський зайняла сьома польська дивізія. Український уряд покинув місто, залишивши в ньому своїм головноуповноваженим Івана Огієнка. Той негайно скликав чолових членів усіх українських партій до університету на нараду. Великий ректорський кабінет був переповнений. Серед присутніх був й Іван Липа. Огієнко докладно поінформував присутніх про гірку ситуацію, запропонував створити у Кам’янці малий «парламент», який перетворився би на постійну інституцію, а її президія поділила би владу з Огієнком як головноуповноваженим уряду. У спогадах Іван Огієнко писав, що на цих зборах Іван Липа гаряче промовляв за те, щоб прийняти його пропозицію, бо уряд «ганебно утік», й зачати творити нову добу відродження України.

НА ЧУЖИНІ

16 листопада 1920 р. більшовики в черговий раз захопили Кам’янець  — тепер уже не на кілька місяців, як раніше, а на довгі роки. Іван Липа, як і багато інших українських діячів, вимушено подався до Польщі. 24 березня 1921 року Іван Львович став міністром здоров’я й опікування в еміграційному уряді. Він пробув на цій посаді чотири місяці  — до 5 серпня 1921 року, коли наказом Директорії УНР було звільнено весь уряд, зокрема і міністра здоров’я й опікування.

1922 року Іван Липа оселився поблизу Львова в селищі Винники, вів приватну лікарську практику, хоч і мав через це неприємності з польською владою, займався літературною творчістю. Помер 13 листопада 1923 року на руках в Івана Огієнка. Поховали Івана Липу у Винниках біля спільної стрілецької могили.

У статті «Світлій пам’яті Івана Липи», опублікованій 1937 року в журналі «Наша культура», що видавався у Львові, Іван Огієнко писав: «Якось непомітно й вечір насунув і зовсім потемніло. Сумно й тихо верталися з похорону приятелі Івана Львовича. Починав сіяти дрібний дошкульний дощик, як щирі сльози за передчасно загинулим емігрантом, за чулою людиною, що горіла й світила глибоким патріотичним вогнем… Тихо вертався додому й я. Душу обгортав болючий сум за несподівано втраченим товаришем, з яким ми п’ять літ кипіли й нервувалися, віддавши цілих себе на будування Самостійної України… Доля не судила йому побачити вільної України, – довелось скласти зболілі кості свої далеко від родинного міста… Проходжу біля воріт осиротілої Липиної амбулаторії. Біліє табличка з написом: «Доктор медицини Іван Липа. Приймає…». Нехай тепер зриває цю табличку, хто хоче, бо лікар і без того практикувати більше не буде… А дощ плакав усе більше та більше…».                            

Олег Будзей

Детальніше: https://podolyanin.com.ua/history/7867/

Бібліографія статей

(подано в зворотній хронології)

2025

Неугасимий українець – Іван Липа: до 160-річчя від дня народження [Електронний ресурс] / Одеська національна наукова бібліотека - Електрон. дані. – Одеса, 2025. - Режим доступу https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=4859. Заголовок з титул. екрану. Мова укр. - Останнє поновлення: 2025. Невеликий екскурс, що познайомить із життям та діяльністю Івана Львовича детальніше.

Рогожинська, By Ірина. Вірний присязі тарасівців: полтавські сторінки життя Івана Липи – діяча УНР, лікаря і письменника [Електронний ресурс] / Зоря Полтащини - - Електрон. дані. – Полтава, 2025. - Режим доступу http://zorya.poltava.ua/virnij-prisjazi-tarasivciv-poltavski-storinki-zhittja-ivana-lipi-dijacha-unr-likarja-i-pismennika. Заголовок з титул. екрану. Мова укр. - Останнє поновлення: 2025. Цьогоріч відзначаємо 160-річчя з дня народження відомого лікаря, літератора, громадського і політичного діяча Івана Липи (1865-1923). Ювілей видатного обстоювача і будівничого Української Народної Республіки та української національної культури за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року № 3536-ІХ відзначається на державному рівні. Іван Липа став яскравим виразником української ідеї зрізу ХІХ-ХХ століть, почавши від «Братерства тарасівців» і дійшовши до міністерської посади в уряді УНР. Водночас його біографія є цінною в контексті краєзнавчих студій, адже він народився в Керчі, навчався в Харкові, працював на Полтавщині та Одещині, а завершував земний шлях на Галичині.

2023

Гандзій, Олександр. "Як моральний чоловік ви повинні взяти її до себе. Я всякі обов'язки із себе складаю" [Електронний ресурс] = https://gazeta.ua/articles/history-journal/_ak-moralnij-cholovik-vi-povinni-vzyati-yiyi-do-sebe-a-vsyaki-obovyazki-iz-sebe-skladayu/1162588: Іван Липа не зміг одружитися з жінкою, яка народила від нього сина / Гандзій, Олександр // Країна. - 2023. - 28 жовт. (№694).

2020

Аксанюк, Михайло. Одеський "трамплін" міністра УНР Івана Липи [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2891241-odeskij-tramplin-ministra-unr-ivana-lipi.html / Аксанюк, Михайло // Укрінформ. - 2020. - 7 бер. Про те, як уродженець Керчі Іван Липа, що походив із полтавського козацького роду, ще під час навчання в Харківському університеті став одним з ідеологів та подвижників української справи, розповіла кореспондентові Укрінформу Світлана Кучеренко - співавтор книги-дослідження "Іван та Юрій Липи

Гринів, Олег. Його судили за «відторгнення Малоросії від Великої Росії» [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/333430: до 155-ліття від дня народження Івана Липи / Гринів, Олег // Голос України. - 2020. - 17 лип.

Марухняк, Йосип. Від Керчі до Львова [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/article/den-ukrayiny/vid-kerchi-do-lvova: у містечку Винники вшанували пам’ять громадського і політичного діяча, письменника й лікаря за фахом Івана Липи, а також його сина Юрія / Марухняк, Йосип // День. - 2020. - 25 лют. (№35).

Неїжмак, Василь. На Полтавщині вшанували звитяжців, які лікували тіла і душі [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/338446 / Неїжмак, Василь // Голос України. - 2020. - 18 лист. У селі Мачухи, що поблизу Полтави, врочисто відкрили меморіальну дошку батьку і сину Івану та Юрію Липам — лікарям, літераторам, публіцистам, громадсько-політичним діячам, визначним борцям за волю України.

2018

Осипчук, Наталя. «Як я пішов у революцію...»: історія одного з авторів Конституції УНР Івана Липи [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3392/196/128449/: 13 листопада минуло 95 років від дня смерті українського письменника, культурного і громадського діяча Івана Липи. Його життєвий шлях — приклад служіння рідній землі / Осипчук, Наталя // Україна молода. - 2018. - 28 лист. (№130).

2015

Борець проти духовної інквізиції [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/borec-proti-duhovnoyi-inkviziciyi/: 150 років з дня народження Івана Липи / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2015. - 21 лют. (№33). - С. 9. Зусиллями російських пропагандистів міцно укоренився міф про національну байдужість корінного українського населення півдня України. Насправді це не так, що красномовно засвідчує зокрема біографія міністра культів і віросповідань УНР Івана Липи

Гаврилів, Володимимр. “Ми свою справу зробили...” [Електронний ресурс] / Високий замок - Електрон. дані. – Львів, 2015. - Режим доступу https://wz.lviv.ua/far-and-near/130514-my-svoiu-spravu-zrobyly. Заголовок з титул. екрану. Мова укр. - – Останнє поновлення: 2025. Кілька фактів з життя Івана та Юрія Лип

Кухаренко, Роман. Іван Липа – письменник та міністр УНР [Електронний ресурс] = https://migraciya.com.ua/news/open-forum/ua-john-lipa---writer-and-minister-of-unr/ Кухаренко, Роман // Міграція. - 2015. - 30 жовт.

2013

Луб'янов, Ігор. Івана Липу посадили за "стремление к отторжению Малороссии от Великой России" [Електронний ресурс] = https://gazeta.ua/articles/history-journal/_ivana-lipu-posadili-za-stremlenie-k-ottorzheniyu-malorossii-ot-velikoj-rossii/532443: у Братстві тарасівців уперше заявили, що вони – "свідомі українці" / Луб'янов, Ігор // Країна. - 2013. - 17 груд. "Дбати про добробут народній, знаючи й повсякчас пам'ятаючи, що тільки матеріяльно забезпечений нарід може добре дбати про національно-просвітні справи", – невисокий русявий юнак виголошує реферат із трибуни в залі Харківського університету. Тут у лютому 1893 року на Шевченківські поминки зібралися кількадесят студентів-українців. Виступає 28-річний студент медичного факультету Іван Липа, уродженець Керчі в Криму. Він – член таємної молодіжної організації Братство тарасівців.

Література до теми з фондів Молодіжної бібліотеки

Авраменко, Олександр Миколайович. Українська література. 9 клас [Текст]: Підручник для середньої загальноосвітньої школи / Авраменко, Олександр Миколайович, Дмитренко, Галина Кононівна; Передм авт. - К. : Грамота, 2009. - 304 с.

Антологія української містичної прози [Текст]: Літературно-художнє видання / Упорядкув. і передм. Ю.П.Винничука; худож.-оформлювач В.М.Карасик. - Харків : Фоліо, 2018. - 473 с.

У цій книжці українську фантастичну прозу ХІX—ХХ сторіч представляють мало відомі твори Івана Барщевського, Михайла Чайковського, Івана Бороздни, Миколи Костомарова, Євгена Згарського, Наталі Кобринської, Івана Франка, Івана Липи, Гната Хоткевича та багатьох інших авторів

Історія української літератури ХХ століття [Текст] : У 2-х книгах. Підручник: Кн.1 : Перша половина ХХ столiття / За ред., передм. В.Г.Дончика; Авт.: В.П.Агеєва, Л.С.Бойко, В.С.Брюховецький та ін.; Худож. О.Г.Григір. - К. : Либiдь, 1998. - 464 с.

Казки українських письменників [Текст] / Під упор. О.Шевченка, Т.Качалової; Передм. А.Костецького; Худож. Л.Максимчук. - К. : Школа, 2003. - 191 с.

Ковалів, Юрій Іванович. Історія української літератури: кінець XIX - поч. XXI ст. у 10-ти томах [Текст]: Підручник: Навчальне видання. Т.2: У пошуках іманентного сенсу / Ковалів, Юрій Іванович. - К. : ВЦ "Академія", 2013. - 624 с.

Львівська антологія в 3-х т. [Текст] : 1920-1940-ві роки: Літературно-художнє видання. Т.2, кн.1: Герої відчайдушних літ / Уклад. Ю.П.Винничука; Передм. М.З.Гординської; Худож. О.Д.Кононученко. - Харків : Фоліо, 2014. - 412 с.

Українська Муза [Текст]: Поетична антологія од початку до наших днів / Під. ред. О.Коваленка. - К. : Друкарня Петра Барського, 1908. - 1279 с.

Антологія дає уявлення про розмаїття української поезії, особливості творчого обличчя багатьох митців, які виступали у різних жанрах, зокрема ліричних

Українське слово [Текст]: Хрестоматiя української лiтератури та лiтературної критики ХХ ст. (у чотирьох книгах): Навчальний посібник. Кн.4 / Упоряд.: В.Яременко, Є.Федоренко, О.Сліпушко; Під ред. М.Наєнка. - К. : Рось, 1995. - 704 с.

Улюблена Українська читанка [Текст]: Хрестоматія для позакласного та сімейного читання. 1-4 класи / Укл. О.В.Ісаєнко; Передм. укл.; Худож. А.Савицька. - Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля" , 2015. - 496 с.

Усі письменники і народна творчість [Текст]: Довідник. - К. : Майстер-клас, 2008. - 864 с

Хрестоматія української літератури ХХ століття [Текст] / Упоряд., післям. Є. В. Федоренко, П. Маляр; Худож. Р.Брух. - Вид. 2-ге, доп., перероб. - Нью-Йорк : Видавництво Шкільної Ради при УККА, 1997. - 400 с.

Webліографія

https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=4824  – Всеукраїнська наукова конференція «Постать Івана Липи у вимірах епох»

https://www.youtube.com/watch?v=d5lDI3C9OLY    –  Ірина Фаріон про Івана та Юрія Липу видатних українців Одещини | Велич особистості

https://www.youtube.com/watch?v=i3DlCrYyhMY  – Іван Липа та Юрій Липа – коріння і крона української сили | Ірина Фаріон

https://www.youtube.com/watch?v=NgoH-OX9j50  – Один день із життя Івана Липи

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://gazeta.ua – сайт часопису «Країна»

https://umoloda.kyiv.ua – сайт газети «Україна молода»

http://www.ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

Підготувала бібліограф: Мілашенко Т. І.