«Григорій Сковорода. Філософ, якого «не піймав світ»

6 лютого 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики презентувало айдентику національної кампанії «Світ Сковороди». Мета цього масштабного проекту - донести багатогранність образу видатного українця, відійти від стереотипного сприйняття Сковороди, як лише «філософа з торбиною» та залучити українців до нового осмислення його спадку. «Святкування 300-річчя Григорія Сковороди - одна з ключових культурно-мистецьких подій 2022 року. Ми хочемо, аби українці пишалися, що саме Україна є домівкою одного з найвпливовіших філософів Східної Європи», - зазначив Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

До цієї події колектив Київської молодіжної бібліотеки підготував бібліографічний список статей. 2022-й офіційно проголошено роком Григорія Сковороди

Коротка біографія Григорія Сковороди

22 листопада 1722 року в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку в небагатій козацькій родині народився Григорій Сковорода. «Від бідних бідний народився, нужду підклав, нуждою вкрився». Ці слова дуже влучно характеризують життя найвидатнішого українського філософа ХVІІІ ст., просвітителя, письменника, педагога, музиканта та співака Григорія Савича Сковороди.

Дитинство і юнацькі роки Г. Сковороди пройшли серед людей, які не знали кріпостного права, залишили глибокий слід в його свідомості і вплинули на формування його волелюбного і незалежного характеру.

Маленький Григорій виявив хист до гри на народних інструментах, складав і гарно виконував пісні, в ранньому віці виявив сильний потяг до знань, непересічні здібності до наук і великий інтерес до читання. Батьки прагнули дати синові освіту: спочатку хлопчика навчав сільський дяк, а згодом його віддали до сільської церковнопарафіяльної школи. Допитливий хлопчик оволодів грамотою з богослужбових книг, а через відсутність під руками іншої літератури захоплювався читанням книг релігійного змісту. Злидні, матеріальні нестатки, яких постійно зазнавала сім’я Сковороди і які він щодня спостерігав навколо себе, привчили його з дитинства задовольнятись малим, бути невибагливим у харчуванні, одязі, побутових вигодах. Ця риса зберіглася у нього на все життя.

У 1738 р. (в деяких дослідженнях вказується 1734 р.) Григорій Сковорода став студентом Києво-Могилянської академії, яка у той час була єдиним вищим загальноосвітнім навчальним закладом Наддніпрянської України, але не поступалася своїм рівнем перед тогочасними європейськими університетами. Академія мала багату бібліотеку, високоосвічених викладачів. Особливо добре було поставлено викладання мов, поетики, риторики. Григорій Сковорода навчався в Київській академії з перервами майже 10 років.

З 1742 р. до 1744 р. його як соліста академічного хору, забрали до Петербурга у придворну співацьку капелу, згідно з царським указом «Про набір співаків у придворну капелу, між іншим і із студентів Київської академії». Окрім життєвого досвіду, Григорій Савич здобув ще і додаткову музичну освіту. Проте, не задовольнившись званням придворного співака, він у 1744 р. повертається до Академії і в 1750 р. закінчує клас піїтики, риторики й філософії, а також прослуховує лише дворічний (замість чотирьох років) курс богослов’я.

Оскільки Сковорода-студент зажив слави «знаніем музыки, голосом, желаніем быть в чужих краях, разуменіем некоторых языков»[2, с.199], адміністрація рекомендувала його генерал-майорові Г. Вишневському для супроводу в його поїздці до Угорщини. Під час служби в російській місії в м. Токаї (1750-1753) Г. С. Сковорода дістав змогу подорожувати з Угорщини до Відня, Офена та інших міст Австрії, до Словаччини, Німеччини. Своє перебування за кордоном Г. Сковорода використав у повній мірі для поповнення своїх знань і для знайомства з життям народу, який населяв територію Австрійської імперії. Філософ знайомився із звичаями і усною творчістю цих народів і зібраний матеріал згодом використав у своїх творах.

Із поверненням у 1753 р. на батьківщину розпочався перший період активної педагогічної діяльності Григорія Савича. Він був запрошений на посаду викладача піїтики в Переяславський колегіум. Саме в цей час Г. Сковорода приватно переклав Плутарха,розпочав писати свої перші твори. Проте нові підходи молодого вчителя до викладання викликали невдоволення керівника колегіуму єпископа Іоанна Козловича, та призвели до усунення Г. С. Сковороди від роботи.

В 1754–1759 роках - змушений залишити колегіум, він стає домашнім учителем і вихователем сина поміщика Степана Тамари у його маєтку в селі Коврай неподалік Переяслава. Тоді ж створює свою найвідомішу поетичну збірку «Сад божественных песней».

З 1759 р. для Григорія Савича розпочинається новий активний період улюбленої педагогічної праці, його запрошують до Харківського калегіуму читати курси піїтики, синтаксису і грецької мови. Він погоджується, прагнучи ширити науку в дусі гуманізму й просвітительства, «делать моему обществу пользу». У колегіумі педагог набуває популярності завдяки свєму талантові, здібностям оратора й розумові вченого.

Улітку 1760 р. Г. С. Сковорода залишає колегіум, проте вже наступного року добротворець єпископ Іоасаф, цінуючи його таланти й бажаючи «извлечь из дарованій его пользу», знову запропонував Григорію Савичу місце викладача і право читати навчальну дисципліну за вибором. Тепер вимога прийняти чернецтво не ставилася перед педагогом.

Працюючи в колегіумі ще три навчальних роки, філософ згуртовує навколо себе здібних учнів, веде з ними довгі бесіди, розкриває очі на світ, навчає гри на органі, сопілці, організовує хор. З цього часу починаються його пожиттєві дружні стосунки з учнем Михайлом Ковалінським, який став не тільки найближчим другом, але в майбутньому й біографом Григорія Савича. Саме в листах до нього Григорій Савич висловлював найважливіші ідеї, що пізніше ставали основою філософських трактатів.

Великий авторитет Г. С. Сковороди серед учнів, його сміливі викривні промови проти неправедного життя чернецтва, прямота, критика фальші, новаторські підходи до викладання – посилюють заздрощі та неприязнь до нього колег і особливо вороже налаштовують нове керівництво. Поета починають переслідувати, забороняють проводити позакласні заняття з юнацтвом, тому в 1764 р. він залишає колегіум, щоб у 1768 р. останній раз ще на рік повернутися в його стіни.

Звинуваченого у вільнодумстві філософа втретє - у 1769 році -  було вигнано з Харківського колегіуму і він змушений назавжди припинити педагогічну, а разом з нею і будь-яку службову діяльність.

У житті Григорія Сковороди настав новий період, сповнений матеріальних нестатків і життєвих незгод, проте дуже плодотворний у творчому відношенні. Втративши всяку надію на одержання кафедри, з якої можна було б розповсюджувати свої ідеї, Г. Сковорода стає мандрівним філософом, народним просвітителем і впродовж 25 років, до самої смерті веде життя бездомного мандрівника. Свідомо, не заживши ні домівки, ні майна, ні родини, він ходить по містах і селах з книжкою в руці й торбиною за плечима. Цей час став апогеєм його філософської творчості. Один за одним Сковорода створює трактати у поширеній тоді літературній формі діалогів, складає притчі, байки, сповнені філософськими максимами і світоглядними критеріями, педагогічними ідеями і виховними принципами.

Основна мета просвітництва Г. С. Сковороди — навчання людей науки щасливого буття. Нещастя в суспільстві він тлумачив як наслідок поганого виховання.

Зі сторінок творчої та епістолярної спадщини перед нами постає образ просвітителя, який мріє про суспільство вільне й щасливе, але усвідомлює що соціальна рівність усе ж не може бути запорукою рівності розумової.

За час своїх мандрувань Г. Сковорода ходив територією Слобідської України, значною частиною Лівобережної України, був кілька разів у Києві, відвідав Москву і жив деякий час у Троїце-Сергіївській Лаврі, крім того, філософ бував у районах Воронезької, Курської та Орловської губерній, заходив у Таганрог – така географія його мандрів.

Перебираючись з місця на місце, проживаючи то в одних знайомих, то в інших Г. Сковорода з настанням старості і не думав змінювати спосіб свого життя.

Мандрівному філософу вже йшов 72-й рік, коли навесні 1794 р. він відправився у село Хотетово Орловської губернії, щоб провідати свого друга М. Ковалінського, з яким не бачився 19 років. Після повернення на Україну наприкінці серпня Г. Сковорода поселився в маєтку давніх друзів Ковалевських у селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочевського району Харківської області, де прожив понад місяць, там він і скінчив своє подвижницьке життя 9 листопада (29 жовтня за старим стилем) 1794 р.

Згідно заповіту Сковороди його було поховано не на кладовищі, а на його улюбленому місці – на високому пагорбі, під могутнім дубом. На надгробку його могили викарбували напис: «Мір ловил меня, но не поймал», заздалегідь складений ним самим. У цій епітафії афорестично було викладено кредо українського філософа.

Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури.

Рік Сковороди продовжується. Наш перворозум мандрує Україною та світом. Він ще раз повторює: свобода – найголовніше в житті людини, за неї необхідно боротися. Що й робить зараз уся Україна!

Джерело: http://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/10839-2/%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-%D0%B3-%D1%81-%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8

Бібліографія статей

(подано в зворотній хронології та в алфавіті авторів)

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди [Текст] = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-20#Text: постанова ВР України від 4 листопада 2020 р. № 973-IX // Урядовий кур`єр. - 2020. - 13 лист. (№221). - С. 4.

Міністерство культури та інформаційної політики України. МКІП презентувало брендинг проекту «Світ Сковороди» та плани щодо відзначення 300-річчя філософа [Електронний ресурс] = https://www.kmu.gov.ua/news/mkip-prezentuvalo-brending-proektu-svit-skovorodi-ta-plani-shchodo-vidznachennya-300-richchya-filosofa / Інф. "Урядовий портал" // Урядовий портал. - 2022. - 7 лют.

2022

Кривда, Марина. У Рік Григорія Сковороди варвари знищили його музей [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/359676 / Кривда, Марина // Голос України. - 2022. - 13 трав. (№102). - С. 6. У рік, коли за рішенням ЮНЕСКО весь світ відзначає 300-річчя Великого українця, на Харківщині російські фашисти знищили Музей Григорія Сковороди. Йдеться про унікальну місцину в колишньому Золочівському районі, яку свого часу мандрівний філософ обрав для життя земного і вічного. Варто зазначити, що Григорій Савич заповів поховати себе на території парку поблизу будинку, в якому він жив останні роки

Російська ракета влучила у Національний літературно-меморіальний музей українського філософа і поета Григорія Сковороди. Деякі експонати працівники закладу вивезли, коли почались обстріли Харківщини. Проте все забрати не змогли, і воно згоріло в колишньому маєтку поміщиків Ковалівських - пам’ятці ХVІІІ століття. У центральному залі музею якимсь дивом уціліла біла статуя філософа, лише трішки підсмалилася. Вціліли рештки дуба над Пан-Іванівським ставком (Пан-Іванівка - колишня назва Сковородинівки), могила з написом «Мир ловил меня, но не поймал»

Лютий, Тарас. Сковородинівка. Рефлексії на згарищі [Електронний ресурс] = https://tyzhden.ua/Columns/50/255529: міркування про вічність, відродження та невмирущість на руїнах музею Сковороди / Лютий, Тарас // Український тиждень. - 2022. - 17 серп.

Навіть викарбувані на камені твердження спростовуються [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/361324 / Розмову вів Микола Петрушенко // Голос України. - 2022. - 15 черв. (№123). - С. 9. Заслужений працівник культури України Микола Булда працює директором Публічної бібліотеки в Чорнухах Полтавської області. Із шкільних років вивчає рідний край. Він автор та упорядник шести книжок. Сковородинознавство - одна з наріжних тем його досліджень

Петрушенко, Микола. Музей Сковороди знищили окупанти: як Україна має відзначити 300-річчя філософа [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3803/164/166253/ / Петрушенко, Микола // Україна молода. - 2022. - 12 трав. (№ 009). У Сковородинівці Харківської області розбомблено музей Григорія Сковороди - чи не наймирнішої людини на землі. Його «філософія щастя» вже майже 300 років наповнює наші серця мудрістю. Не лише в Україні, а й у Європі та за її межами. Але як і за життя філософа, так і тепер не всі сповідують це вчення

"Сад божественних пісень" [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/CULTURE/natsbank-vviv-v-obih-prisvjachenu-hrihoriju-skovorodi-pamjatnu-monetu-sad-bozhestvennikh-pisen.html: Нацбанк ввів в обіг присвячену Григорію Сковороді пам’ятну монету /Підготувала Оксана Коваль // Дзеркало тижня. - 2022. - 23 лист. Монету номіналом 20 гривень випустили накладом 2500 одиниць. На аверсі монети, яку випустили до 300-річчя мандрівного мислителя, зображено символічний фонтан, який наповнює водою різні посудини, як кажуть, це метафори людини та людської душі. На реверсі – сам молодий Сковорода, який сидить під деревцем вишні. Навколо нього – низка постатей, напис «Світ ловив мене та не спіймав» та розкрита книга. Над художнім оформленням працювали митці Святослав Іваненко, Володимир Атаманчук, Володимир Таран, Олександр Харук та Сергій Харук

2021

Асадчева, Тетяна. 44 роки тому на Контрактовій площі з’явився Сковорода [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/50107/ / Асадчева, Тетяна // Вечірній Київ. - 2021. - 1 бер. 1 березня 1977 року у Києві встановили монумент видатному українському філософу Григорію Сковороді (1722-1794), який сьогодні прикрашає площу біля Києво-Могилянської Академії

День пам'яті Григорія Сковороди: 227 років тому мандрівний філософ пішов у засвіти [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/161823/ / Інф. "УМ" // Україна молода. - 2021. - 9 лист. У цей день, 9 листопада 1794 року відійшов у засвіти Григорій Савич Сковорода - видатний український філософ, один із найдивніших людей, яких будь-коли дарувала світові наша земля, знав ціну життя, знав, як нелегко буває часом відрізнити дійсно нетлінне від того, що дзвенить і блищить, але дуже швидко розсипається в прах

Лютий, Тарас. Світ ловив його, але не сприймав [Текст] = https://tyzhden.ua/Columns/50/251827 / Лютий, Тарас // Український тиждень. - 2021. - 21 квіт. (№16). Живучість усякого феномена зазвичай оцінюють за його приналежністю до декількох вимірів культури, приміром, високої та популярної. Саме Сковороду названо "таємним батьком словянофільства", а його вчення про серце протиставлено критичній програмі Канта. Намагання зробити зі Сковороди засновника російської філософії геть не поодинокі. Інтелектуальна думка раз у раз удається до засобів м’якого впливу (soft power), а культура остаточно не вільна від ідеології. З цього випливає простий висновок: хоч би скільки «русский мир» ловив Сковороду, хитрувато наполягаючи на його простакуватій вдачі, він ніколи достоту не зажене в офіційні рамки цього загадкового нонконформіста

2020

Гальченко, С. А. Чи усвідомлюємо значущіть Григорія Сковороди в його 300-ліття? [Текст] = http://slovoprosvity.org/2021/01/18/chy-usvidomliuiemo-znachushchist-hryhoriia-skovorody-v-yoho-300-littia / С. А. Гальченко, О. А. Шокало // Слово Просвіти. - 2020. - 17-31 груд.(№51-52). - С. 10-11. 3 грудня 2022 виповниться 300 літ від народження Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) – генія українського духу: мислителя-енциклопедиста, педагога-просвітителя, філософа-мудреця, поета, драматурга, перекладача, композитора, музиканта, співця, культурно-освітнього подвижника. Подаємо до майбутнього плану заходів пропозиції Громадського Організаційного комітету Суспільної ініціативи “Григорій Сковорода–300”

Гнатюк, Лідія. Не цураймося свого! [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3662/196/151922/: якою мовою насправді писав Григорій Сковорода / Гнатюк, Лідія // Україна молода. - 2020. - 17 лист. Наш найвидатніший (і найосвіченіший) філософ XVIII століття писав літературною мовою, що спиралася на староукраїнську книжну традицію кінця XVI - першої половини XVIII і водночас була втіленням авторських уподобань у виборі мовних варіантів з орієнтацією на церковнослов’янську мову (передусім у філософській прозі). Мова переважної більшості філософських діалогів і трактатів Сковороди - слов’яноруська (слов’яноукраїнська), поезій та байок - книжна українська (у ній менше церковнослов’янських елементів), проте межа між цими різновидами староукраїнської літературної мови дуже умовна

Сагач, Галина. Ідемо за Сковородою [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/idemo-za-skovorodoyu/: сьогодні минає 298 років із дня народження видатного українського філософа, поета, педагога, просвітителя / Сагач, Галина // Урядовий кур`єр. - 2020. - 3 груд. (№235). - С. 4. Григорій Сковорода - це втілення духу і мудрості України, його можна назвати нашим Першорозумом, учителем істини і духовного життя. Сковорода - реальна і містична фігура, праведна і мудра, він народний улюбленець, як і геніальний Тарас Шевченко. Час поставив Григорія Сковороду поряд з геніями людства, а прихильників його мудрості зібрав у благословенне коло сковородинців, аби ми не лише зберігали, а й вивчали, популяризували унікальну творчу спадщину видатного філософа

Одна з картин циклу «Основи» заслуженого художника України Генрі Ягодкіна, який з юності захопився особистістю Григорія Сковороди, відтворює тернистий шлях і становлення мислителя світового рівня. Ілюстрація з сайту oldchernihiv.com

2017

Бакуменко, Олександр. Григорій Сковорода: "Думай про вічне..." [Текст] / Бакуменко, Олександр // Культура і життя. - 2017. - 21 квіт. (№16). - С. 6. Духовна спадщина Григорія Сковороди не може не викликати у нас, громадян України почуттів: патріотичних, національної гідності та великої поваги до українців серед народів світу

Лютий, Тарас. Символічний світ Сковороди [Електронний ресурс] = https://tyzhden.ua/Columns/50/202442 / Лютий, Тарас // Український тиждень. - 2017. - 28 жовт. Як помічають дослідники, Григорій Сковорода був мислителем того типу, який в ідейному плані все змішував і все приймав. Тому його часто називають філософом без системи. Може саме через це в його творах часто зустрічаються протилежні думки. І висловлював він їх цілком свідомо. «Але що це за тип діалектичного мислення?» — запитує в своїй розвідці про Сковороду Дмитро Чижевський

Манженко, Валерій. Скорвородинівка пам'ятає [Текст] / Манженко, Валерій // Пам’ятки України. - 2017. - №1. - С. 26-29. Становлення музею Григорія Сковороди у селі Сковородинівка на Харківщині

Махінчук, Микола. Той, що веде нас у вічність [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/news/kiyivski-shkolyari-vshanuvali-295-richchya-z-dnya-/: київські школярі вшанували 295-річчя з дня народження Григорія Сковороди / Махінчук, Микола // Урядовий кур`єр. - 2017. - 14 груд. (№236). - С. 7. Пам'ятні дійства відбулися в Києві, Харкові, Переяславі-Хмельницькому, Чорнухах, Ковраї та ще деінде. У київській спеціалізованій школі № 47 відбулося цікаве літературно-мистецбке свято "Я поведу вас у Вічність"

Морально-світоглядна освітня система Григорія Сковороди [Текст] = http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2017/08/Slovo32.pdf: Всеукраїнські Сковородинські навчання "Пізнай себе" / Розмову вела Любов Голота // Слово Просвіти. - 2017. - 10-16 серп. (№ 32). - С. 1, 10-11. Про суть Сковородинських навчань та освітню систему Сковороди розповідає читачам “Слова Просвіти” ініціатор і автор концепції навчань культурософ Олександер

2014

Олійник, Леся. Флейта Сковороди [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/fleyta-skovorodi: 220 років тому завершив свій земний шлях український геній світової культури, мандрівний філософ, учитель, поет і музикант / Олійник, Леся // День. - 2014. - 6 лист. (№209). Григорій Савич Сковорода транслював свою філософію через слово і музику, а постійною супутницею його мандрів завжди була флейта... Про що ж співав цей філософ-мандрівник, і що за мелодії виводила його вірна супутниця - флейта? Адже філософію він сприймав як «найдосконалішу музику», свої поезії називав піснями, симфоніями, сонатами, а слово звучало для нього як мелодія. Його вважали праведником, котрий зцілює своїми піснями і чарівною грою душевні рани одиноких, убогих і знедолених. Бо, за його розумінням, «музика промовляє до душі нашої», він бачив у ній «джерело думок вдячних» і спосіб узагальнення світу

Нові видання про Григорія Сковороду

Махінчук, Микола. Нова сторінка Сковородіани Володимира Стадниченка [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/286047 / Махінчук, Микола // Голос України. - 2017. - 18 бер. (№50). - С. 16. Цьогорічна провесінь принесла поповнення в скарбницю осягнення й розвитку української духовності - побачило світ давно очікуване солідне видання «Учитель життя. Сковорода як гасло часу». Це друга книга із трикнижного проекту «Сковорода-300», який завершується у 2022 році 300-літтям від дня народження самобутнього європейського філософа, світового мораліста, видатного духівника - Великого Українця. Автор-упорядник її - невтомний дослідник-сковородинознавець, лауреат Шевченківської премії Володимир Стадниченко

Родик, Костянтин. Метро і Сковорода: сучасніший за сучасного [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3597/164/146769/ / Родик, Костянтин // Україна молода. - 2020. - 3 черв. (№47). З’явилися «Вибрані афоризми» (Х.: Фоліо, 2020), укладені Артуром Рудзицьким. Певною мірою, логічне вивершення: від статечного фоліанта повного академічного видання - до барвистої кишенькової масової книжечки. Сковородинівські цитати сполучені з фрагментарними за своєю суттю картинами художника Олександра Ройтбурда

Синьоок, Тетяна. Барокова інструкція із самопізнання [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/barokova-instrukciya-iz-samopiznannya: видавництво «Дух і Літера» представило нову книжку Леоніда Ушкалова - про Григорія Сковороду / Синьоок, Тетяна // День. - 2017. - 12-13 трав. (№ 78-79). - С. 31. Видавництво «Дух і Літера» продовжує тішити читачів інтелектуальними біографіями українських письменників. Новий привід для розмови - книжка Леоніда Ушкалова «Ловитва невловного птаха» про життя і творчість Григорія Сковороди

Тихий, Володимир О. Чому найбільша гривня - Сковорода: містика чи аналіз? [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3312/164/123297/: рецензія на книжку «Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди» / Тихий, Володимир О. // Україна молода. - 2018. - 22 трав. (№54). - С. 13

Чорна, Світлана. «Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись - значить, не жити» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/364310 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2022. - 15 вер. (№189). - С. 12. Триста років ідеї й ідеали, думки і твори, система переконань, поглядів й уявлень видатного українського філософа, поета, педагога і музиканта Григорія Сковороди залишаються актуальними. У час глобальних викликів, якими стало повномасштабне вторгнення росії в Україну, творча спадщина мислителя набуває особливого значення і дає відповіді на питання, які раніше залишалися відкритими. Про те, чого навчає нас, покоління, що виборює свободу і незалежність зі зброєю в руках і якому судилося після війни розбудувати квітучу Україну, розмірковує завідувач кафедри філософії Одеської філії Центру гуманітарної освіти НАНУ Олександр Кирилюк у своїй новій книзі «Християнська філософія вічності та часу у творах Григорія Сковороди». Презентація видання відбулася у Товаристві «Знання»

Міжрегіональний туристичний маршрут «Стежками мандрівного філософа»

Грищенко, Іван. Піднімаємо вище прапор духовного єднання народу [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/352047: до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди / Грищенко, Іван // Голос України. - 2021. - 8 жовт. (№192). - С. 12. Відповідні міністерства, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоуправління проводять організаційні роботи з підготовки заходів щодо гідного вшанування видатного українського філософа і мислителя. Ювілей великого просвітителя-гуманіста, педагога, поета, композитора, музиканта, культурно-освітнього подвижника відзначатимуть 3 грудня 2022 року. До ювілею мислителя-мудреця фахівці розробили міжрегіональний туристичний маршрут «Стежками мандрівного філософа», який проляже Полтавською, Сумською та Харківською областями

Неїжмак, Василь. Через розбиті дороги до Сковороди йтимемо... пішки? [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/319950: на Полтавщині апробували свою частину міжрегіонального туристичного маршруту «Стежками мандрівного філософа», присвяченого Григорію Сковороді / Неїжмак, Василь // Голос України. - 2019. - 30 лип. (№142). - С. 8. Власне, організатори заходу — фахівці Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА — разом із колегами з Харківщини та Сумщини, а також екскурсоводами, повпредами турфірм, науковцями, музейниками та журналістами відвідали знакові місця краю, пов’язані з життям і діяльністю видатного земляка. Адже на Полтавщині Григорій Сковорода народився, на Сумщині бував і плідно працював, а на Харківщині завершив свій земний шлях

Твори Сковороди у фондах МСМБ

Сковорода, Григорій Савич. Повне зібрання творів у 2-х т. [Текст]

Т.1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги / Сковорода, Григорій Савич; Передм. та прим. В.Шинкарука, І.Іваньо; Худож. В.І.Юрчишин. - К.: Наукова думка, 1973. - 532 с

Т.2: Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади. Листи / Сковорода, Григорій Савич; Худож. В.С.Кравченко. - К.: Обереги, 1994. - 480 с.

Окремі твори Григорія Сковороди

Буквар миру [Текст]: Книга для сімейного читання / Сковорода, Григорій Савич; Упор., пер., передм. та прим. Л.Ушкалова. - Х.: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2015. - 320 с.

Вибрані твори в українських перекладах [Текст] / Сковорода, Григорій Савич; Упор., передм., прим. Л.Ушкалова. - Харків: Ранок; Веста, 2003. - 144 с.

Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи [Текст] / Сковорода, Григорій Савич; Упоряд. і приміт. І.В.Іваньо. - К.: Наукова думка, 1983. - 544 с.

Літературні твори [Текст] / Сковорода, Григорій Савич; Пер. зі староукр. та прим. В.Шевчука, М.Роговича, М.Зерова, М.Кашуби; Передм. Б.Деркача; Худож. М.І.Марушанець. - К.: Наукова думка, 1972. - 436 с.

Сад пісень: Вибрані твори / Сковорода, Григорій Савич; Передмова В.Яременко. - К.: Веселка, 1980. - 175 с.

Світ ловив мене, та не впіймав [Текст] / Сковорода, Григорій Савич. - Х.: Фоліо, 2006. – 607 с.

Творча спадщина [Текст]: Посібник / Сковорода, Григорій Савич; Авт.-уклад. О.Д.Марченко. - Х.: Ранок, 2001. - 32 с.

Сковорода. Найкраще [Текст] / Сковорода, Григорій Савич; Переклад М.Кашуби, Г.Сварник, Н.Федорака; Передм. Р.Чопика, А. Любки; Худож. Д.Мовчан. - Львів : Terra Incognita, 2018. - 320 с.

До книги вибраних творів українського любомудра XVIII століття Григорія Сковороди у перекладі сучасною українською мовою увійшли трактати, діалоги, притчі та байки, що складають "золотий фонд" сковородинської спадщини й містять головні ідеї його духовного вчення. Книга має на меті зробити твори Сковороди доступнішими сучасному читачеві та популяризувати їхнього автора серед молоді

Байки [Текст]: Літературно-художнє видання. Для дітей молодшого шкільного віку / Сковорода, Григорій Саввич; Вст. сл. автора; Упор. і адапт. Л.Ушкалова; Худож. І.Коршунов. - Х.: Віват, 2020. - 63 с.

Байки Григорія Сковороди - це філософські мініатюри, розмисли про сродну працю, щастя та вдячність, яка має наповнювати кожну мить життя мудрої людини. Але насамперед це добрі й кумедні оповідки про тварин, які хитрують, ледарюють, бояться і деруть носа, як справжнісінькі люди. Герої байок покажуть, як важливо бачити не тільки зовнішню, а й внутрішню суть речей, братися за ту справу, до якої маєш здібності, не обманювати інших і цінувати час. «Байки» упорядкував і дбайливо адаптував для малят один із найкращих знавців творчості Григорія Сковороди - професор Леонід Ушкалов, а проілюстрував Інокентій Коршунов, який вдало поєднав старовину й сучасність, ожививши персонажів. Образи, створені художником, неодмінно викличуть у читача усмішку

Байки харківські [Текст] / Сковорода, Григорій Саввич ; Пер. Н.Федорака; Передм. авт.; Худож. Р.Романишин, А.Лесив . - Львів : Terra Incognita, 2019. - 108 с.

Ця книга говорить із читачем багатьма голосами та багатьма мовами. 30 байок Григорія Сковороди, написані староукраїнською мовою в 70-х роках XVIII століття, переклав сучасною українською Назар Федорак, а проілюструвала творча майстерня «Аґрафка». Сковорода до кожного з текстів написав своє ж пояснення - «силу», - й у книзі ці «сили» посідають рівнозначне місце з байками та ілюстраціями. Читач вирушить в інтелектуальну й візуальну мандрівку крізь епохи античності та бароко до сьогодення. Ілюстрації до кожної з байок поєднують традицію та новаторство, класичні графічні техніки та сучасні експерименти. Тут давні барокові гравюри транспоновані у цифровий вимір, немовби хтось надіслав їх із минулого з допомогою бінарного коду. Кожен образ - це візуальний ребус із багатьма прихованими символами, алюзіями з Біблії, цитатами автора і латинськими прислів’ями

Вибрані афоризми [Текст]: Літературно-художнє видання / Сковорода, Григорій Савич; Упор. та вст. сл. А.Рудзицького; Передм. І.Дзюби; Худож. О.Ройтбуд. - Х.: Фолiо, 2020. - 256 с.

Книга вибраних афоризмів видатного українського філософа, поета та педагога Григорія Сковороди (1722–1794). Кожен афоризм Григорія Сковороди проілюстровано твором Олександра Ройтбурда

WEBліографія

ДО 300-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ [Електронний ресурс] / Київський національний університет технологій та дизайну - Електрон. дані - 2014. – Режим доступу: https://knutd.edu.ua/hot-news/14738/. - Загол. з титул. екрану. Мова укр.,рос.,англ. – Останнє оновл. 2022.

Артюх, В’ячеслав. Григорій Сковорода: українізація образу [Електронний ресурс] / Сумський історичний портал - Електрон. дані - 2022. – Режим доступу: https://history.sumy.ua/research/article/9521-hryhorii-skovoroda-ukrainizatsiia-obrazu.html. – Загол. з титул. екрану. Мова укр. – Останнє оновлення: 2020.

Знаменщикова, Валентина. Мандрівний філософ Григорій Сковорода та Лебединський край [Електронний ресурс] / Сумський історичний портал - Електрон. дані – 2018 – Режим доступу: https://history.sumy.ua/research/article/8961-mandrivnyi-filosof-hryhorii-skovoroda-ta-lebedynskyi-krai.html. – Загол. з титул. екрану. Мова укр. – Останнє оновлення: 2020.

Сапухін, Павло. Подорожі Г.С.Сковороди по Сумщині [Електронний ресурс] / Сумський історичний портал - Електрон. дані – 2013 – Режим доступу: https://history.sumy.ua/research/article/594-podorozhihsskovorodyposumshchyni.html. – Загол. з титул. екрану. Мова укр. – Останнє оновлення: 2020.

Сковорода Григорій Савич. ГЕРОЇ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] / Електрон. дані. – Режим доступу: http://heroes.profi-forex.org/ua/skovoroda-grigorij-savich. http://heroes.profi-forex.org/ua/gorskaja-alla-aleksandrovna– Заголовок з титул. екрану. Мова укр., рос., англ. – Останнє оновлення: 2022

Сковорода Григорій – український просвітитель, поет, педагог. Рекомендаційний список літератури [Електронний ресурс] / Бібліотека Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського - Електрон. дані – 2017 - Режим доступу: https://library.tdmu.edu.ua/archives/960. http://heroes.profi-forex.org/ua/gorskaja-alla-aleksandrovna – Заголовок з титул. екрану. Мова укр., англ. – Останнє оновлення: 202

Рудяченко, Олександр. Григорій Сковорода. Діоген зі Слобожанщини [Електронний ресурс] / Укрінформ - Електрон. дані – 2021 – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3341547-grigorij-skovoroda-diogen-zi-slobozansini.html. http://heroes.profi-forex.org/ua/gorskaja-alla-aleksandrovna– Заголовок з титул. екрану. Мова укр. – Останнє оновлення: 2022

Штогрін, Ірина. Григорій Сковорода. Український філософ, якого досі вітають із днем народження [Електронний ресурс] / Радіо Свобода - Електрон. дані – 2020 – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/skovoroda-savych-filosof-den-narodzhennya/30982195.html. – Заголовок з титул. екрану. Мова укр. – Останнє оновлення: 2022.

https://msmb.org.ua/books/thematic_bibliography/592/ - «Григорій Сковорода. Український Сократ»

https://www.youtube.com/watch?v=80N6dV6xNII - Григорій Сковорода - філософ Духу і Серця. Ірина Фаріон

https://www.youtube.com/watch?v=D8qACXU75go - Правила жизни Григория Сковороды

https://www.youtube.com/watch?v=Gs42i9MDMZU - Григорій Савич Сковорода. Загальна біографія та основні філософські погляди.

Інтернет ресурси

https://vechirniy.kyiv.ua - сайт газети «Вечірній Київ»

https://zn.ua - сайт газети «Дзеркало тижня»

https://tyzhden.ua - часопис «Український тиждень»

http://slovoprosvity.org - сайт газети «Слово Просвіти»

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»

https://ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур’єр»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.