«Григорій Квітка-Основ’яненко. Корифей українського слова».

Біобібліографічний покажчик

До 170 роковин з дня смерті українського письменника

Біографія

    Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літе­ратури як зачинатель і перший класик художньої прози. Був представником дворянського роду козачого старшинського походження. Герб Квітки з'являється в XVII столітті спершу на Полтавщині, де один із Квіток був Гадяцьким полковником, а потім переселяються в Слобідську Україну, де Квітки обіймали посади полковників різних слобідських полків і  були пов’язані із заснуванням міста Харкова. Поряд із Донцями-Захаржевськими, Куликовськими, Шидловськими Квітки увійшли у дворянську еліту місцевого значення.

Хутір Основа

Прадід Григорія був полковником Харківського полку, дід –  Ізюмського слобідського. Родина Квіток брала активну участь у державному, громадському, релігійному та культурному житті міста. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова. Звідси його літературний псевдонім - Основ'яненко. Він  прожив усе своє життя у Харкові.
З дитинства Квітка був хворим і кволим. Через діатез у п'ятирічному віці хлопчик осліп. Зір повернувся до нього знов після відвідування Озерянського храму. Юний Квітка побачив світло, що йшло від ікони Озерянської Божої Матері й прозрів. Григорій Квітка-Основ'яненко не здобув широкої освіти в учбових закладах, навчався лише вдома та в школі при монастирі. Мав музичний хист: грав на флейті та фортепіано. У формуванні світогляду молодого письменника велику роль відіграли батьки. Мати, Марія Василівна (з роду Шидловських), була жінкою освіченою, з сильною вольовою вдачею, більшість біографів писали про неї як про людину сувору і владну. Батько  письменника, Федір Григорович, навпаки, був людиною м’якою та товариською, але авторитетною та шанованою. Через патріархально-релігійне ото­чення на все життя залишився дуже релігійною людиною. 3 1793 до 1797 року Г. Квітка перебував на військовій службі, а з 1804 по 1805 упродовж кількох місяців - послушником у монастирі.

Ікона Озерянської Божої Матері

Йти у ченці Григорія Федоровича вмовив Г. Сковорода, який був добре знайомий з родиною Квіток. Залишивши монастир, він знову повер­тається на військову службу, але вже через рік виходить у відставку. Після цього Григорій Федорович оселяється у Харкові і починає вести активну культурну та гро­мадську діяльність. 1812 року Г. Квітка очолює Харківський театр, бере активну участь у заснуванні інституту шляхетних дівчат. Життя письменника було сповнене протиріч. Через такі суперечливі шукання майбутнього письменника вважали диваком.

Садиба Квіток на хуторі «Основа» сьогодні

 Після Вітчизняної війни 1812 року пе­редові громадські кола Росії та України захопив новий культурний рух, який спричинив великий вплив на майбутнього письменника і визначив його подальший шлях. У 1812 році Г. Квітка починає свою громадську діяльність. З ініціативи Григорія Федоровича у Харкові відкрився приватний театр, в якому  Квітка  був і режисером, і директором, і істориком. Цього ж року Квітка організував благодійне товариство і взяв участь у відкритті інституту шляхетних дівиць, на утримання якого сам пожертвував багато грошей.

У 1833 році в Харкові завдяки Григорію Квітці відкрито губернську бібліотеку. Проте його суспільна діяльність не обмежується тільки рідним містом: Григорій Федорович засновує кадетський корпус у Полтаві.

У Харкові Квітка стає одним із найвпливовіших людей. Він багато зробив для розвитку міста як культурного центру. Окрім благодійницької та просвітницької діяльності Григорій Федорович займається ще громадською та державною: обіймає посади судді, повітового предводителя дворянства, головує палатою карного суду.

   Квітка був прихильником ідеї вдосконалення суспільства шляхом реформ та впливу на нього засобами літературного і театрального мистецтва. Виступав з пропагандою народної теми в літературі, був переконаний у позастановій цінності особистості. Свої перші твори друкував у журналі «Украинский Вестник».

На  Україні Григорій Квітка більш відомий як письменник.

     На початку 30-х років, коли він почав писати українською мовою. Починаючи з 1816 року, Григорій Федорович бере участь у за­снуванні перших українських громадсько-літературних журналів «Харьковский Демокрит» і «Украинский вестник», у яких починає друкувати свої перші літературні спроби - гумористично-сатиристичні листи поміщика Фалелея Повинухіна.

     З 1816 по 1828 роки він обіймає посаду предводителя дворян Харківського повіту. Ця посада не тільки дозволила Г. Квітці зро­бити чимало для освіти і культури на Харківщині, але й надала йому щедрий матеріал для подальшої літературної діяльності. У 1827 році Квітка береться за написання сатиричних комедій та повістей російською мовою .

     Коли Григорій Квітка знайшов своє справжнє покликання, йому було вже 40 років, і наступні 25 років свого життя він успішно поєднував службову діяльність (предводителя дворян, голови Харківського цивільного суду) з літературною. Наукова громадськість обрала Квітку-Основ'яненка членом королівського Товариства антикваріїв (археології) Півночі (Копенгаген).

     У 1832 році він був призначений на посаду судді, а пізніше був обраний головою Харківської палати головного суду. Ця посада була останньою в його житті.

     У червні 1843 р. Квітка захворів запаленням легень. Помер Григорій Федорович 8 (20) серпня 1843 р.  у своєму маєтку на Основі, в якому провів майже все своє життя. Там де раніше був маєток, сьогодні - парк,  що носить ім’я письменника. Відспівували його у Благовіщенському соборі.  На похорон письменника зібралось майже все місто. Ховали його на Холодногорському цвинтарі, але, у 1930-х роках церкву на цвинтарі знесли, а на тому місті збудували стадіон „Трудові резерви”.

     Надгробок було перенесено до Покровського собору, а згодом на 2-ге міське кладовище. Чий прах зараз покоїться під цим  каменем, нажаль, дізнатися вже ніхто не зможе.  

Творчий шлях письменника

«Внесок Г.Ф.Квітки-Основ´яненка в літературний процес вагомий і різнобічний. Видатний прозаїк і драматург широко відкрив двері у велику літературу. Ним були закладені основи нової української прози, введені жанри повітсті, оповідання, соціально-побутові комедії, Письменник розробив і утвердив в українській літературі принципи просвітительського реалізму, який у 30-х роках ХІХ ст. став на Україні провідним творчим методом і літературним напрямом. Проза і драматургія письменника мала велике значення для утвердження статусу української літератури серед інших літератур»

/Олесь Гончар, Григорій Квітка-Основ´яненко/.

     Григорій Федорович був любителем музики, добре грав на багатьох музичних інструментах, віддаючи перевагу флейті. Квітка мав також неабиякі акторські здібності, брав участь у аматорських спектаклях театру на Основі, (у старовинному маєтку, де мешкала родина), і ролі вибирав собі завжди веселі і комічні. У 1816 р. він вперше надрукував свої вірші та оповідання російською мовою в „Украинском вестнике”, співредактором якого був, та „Вестнике Европы”. За його сприяння було організовано альманахи „Українська зірка” та „Молодик”, які виходили друком у Харкові. Перші спроби пера Григорія Федоровича були, на думку критиків, не дуже досконалими. Справжній талант письменника виявився на початку 30-х років, коли він почав писати українською мовою. Свої перші твори друкував у журналі «Украинский Вестник».

Сучасники свідчать, що реалізувати себе в літературі письменнику допомогла його дружина Ганна Григорівна  – класна дама інституту  благородних дівиць. Дружина підтримувала чоловіка на літературній ниві, була його першим та дуже строгим критиком, можна сказати, що завдяки їй він і став письменником – Григорієм Квіткою-Основ’яненком. Чому Основ’яненком? Цей літературний псевдонім пояснює сам Григорій: „Взял себе прозвище по месту жительства; живу на Основе; и так, да буду Основяненко” – писав він в одному з листів. Усі твори письменника сповнені любов’ю до земляків, у них багато гумору, незлої сатири. Письменник щиро вважав, що ідеальні герої існують і в реальному житті. У 1828 р. Квітка пише свою першу п’єсу „Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе”, що побачила світ  у 1840 р. Пізніше були написані  п’єси, в  яких продовжувалися традиції російської сатиричної драматургії („Дворянские выборы”, „Дворянские выборы часть вторая, или Выбор исправника”). У 1834 і 1837 рр. вийшли дві книги „Малороссийских повестей, рассказанных Грыцьком Основьяненком”. Вони були надруковані  українською мовою та підписані одним із багатьох псевдонімів- Грицько Основ’яненко. Крім цього він підписувався як Земляк, Аверьян Любопытный, Фаладей Повинухин, ваш Основ’яненко та інші.

Спираючись на літературну традицію, започатковану Котляревським, народну пісенність і гумор, Квітка написав українською мовою популярні й досі комедії «Сватання на Гончарівці» (1835), «Шельменко-денщик» (1835), «Бой-жінка» (1840).

Українські прозові твори Квітки-Основ'яненка поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні («Салдацький патрет», «Конотопська відьма») та сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана»).

     У творах „Маруся”, „Сердешная Оксана”, „Солдатский патрет”, „Мертвецький Великдень” автор з великою симпатією зображує простих людей, тяжкі умови життя, викриває тупість козацької старшини, виступає проти пияцтва, ненажерства та інших пороків.

     Найкращі твори Квітки одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. У 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану». Твори Основ'яненка перекладено польською, болгарською, чеською та іншими мовами.

     П’єси Григорія Федоровича „Шельменко-денщик” і „Сватання на Гончарівці” до вподоби читачам більше ніж його прозаїчні твори. Вони й до досі не сходять зі сцен українських театрів. Твори письменника настільки проникнуті гуманізмом та співчуттям до людей, що навіть Іван Франко назвав Квітку одним з перших письменників, що став автором „человеческой повести”. Високу оцінку творчості Г. Квітки-Основ’яненка дав Тарас Шевченко. Особливо йому сподобався твір «Маруся».

     У 30-х рр. ХІХ ст. письменник активізував свої зв´язки з багатьма літераторами, зокрема з гуртком харківських романтиків та Євгеном Гребінкою і Тарасом Шевченком. Друкував в альманасі «Ластівка» у 1841 році повість «Седрешна Оксана», за редакцією Євгена Гребінки, що стало приводом до листування з Тарасом Шевченком. У листуванні Шевченко звертався до Квітки «батьку ти мій, друже», також присвятив вірш «До Основ’яненка».

Т.Г. Шевченко

«До Основ’яненка»

Бібліографія статей

Бурбан В. Неодноцвітне слово Квітки [Текст]: 230 років від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненка - "батька української прози", автора "Марусі", "Сватання на Гончарівці", "Шельменка-денщика" / В. Бурбан // Сільські вісті. - 2008. - 16 груд.(№148). - С. 3. Правдивий виразник свого народу, тонкий майстер слова Григорій Квітка-Основ'яненко не одцвітає і в наші часи. Упиваймося і розкошуймо запашною мовою "батька української прози"!

Веселовська Г. Мюнхгаузен українського театру [Текст]: Григорію Квітці-Основ'яненку -230 років / Г. Веселовська // Хрещатик. - 2008. - 28 лист.(№214). - С. 12. І сто, і двісті, й тисячу років тому люди на дозвіллі розважалися майже так само, як і нині: пустували, розказували анекдоти й бувальщини, жартували одне над одним. Прізвища тих вигадників-жартівників інколи міфологізувалися (як сталося зі славетним бароном Мюнхгаузеном). А то й забувалися зовсім, наче й не було веселих посиденьок із безкінечними веселими оповідками

Вільна Я. Гуманізм прози Г.Квітки-Основ'яненка і засади соціодетермінізму в оцінці творчості письменника [Текст]/ Я. Вільна // Дивослово. - 2004.- №9. - С. 22-30.

Гончар О. "Конотопська Відьма": сучасне прочитання [Текст] / О. Гончар // Слово і час. - 2008.- №5. - С.34-40

Лімборський, Ігор (д-р філол. наук). Класицизм в українській літературі [Текст] / Лімборський, Ігор // Дивослово. - 2011. - № 1. - С. 43-51. - Бібліогр.: с. 51

Сюндюков, Ігор. Корифей українського слова [Текст] = http://www.day.kiev.ua/40299/  : До 225-річчя від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненка / Сюндюков, Ігор // День. - 2003. - 28 лист. (№216). - С. 8. Остаточне рішення присвятити своє життя служінню «словесности», як тоді казали, Григорій Федорович прийняв лише близько 1827 р., коли йому було вже майже п’ятдесят років. Рішення цілком свідоме, відповідальне й певною мірою громадянськи мужнє - бо він став письменником українським (хоч і російська література теж має всі підстави вважати його не чужим) якраз тоді, коли на теренах «свинцевої» романівської держави посилювалась брутальна пропаганда шовінізму в дусі сумнозвісної тріади Уварова «Самодержавие, православие, народность»

Творча спадщина Квітки-Основ'яненка

     Творча спадщина Квітки-Основ'яненка налічує близько 80 творів різних жанрів, написаних російською і українською мовами: фейлетони, комедії, оповідання, повісті, історично-художні нариси й літературно-публіцистичні статті.

Список найвідоміших творів Григорія Квітки Основяненка:

«Конотопська відьма» (1833)

«Маруся» (1832)

«Салдацкий патрет» (1833)

«Сватання на Гончарівці» (1835)

«Сердешна Оксана» (1841)

«Козир-дівка» (1838)

«Ганнуся» (1839),

«Шельменко-денщик» (1839)

        Твори Григорія Квітки-Основ'яненка із фондів МСМБ

                                   «Молода гвардія»

Квітка-Основ`яненко, Григорій. Вибрані твори [Текст] / Квітка-Основ'яненко, Григорій Федорович ; Під ред. Н.В.Сойко. - К.: Дніпро, 1983. - 349 с.

Конотопська відьма [Текст]: повість / Квітка-Основ'яненко, Григорій Федорович ; Худож. О.Лисенко. - К. : Дніпро, 1985. - 75 с.

Маруся [Текст]: вибрані твори: для сер. та ст. шкільн. віку / Квітка-Основ'яненко, Григорій Федорович ; Худож. В.Чеканюк, В.Чебаник; Під ред. В.В.Пономаренко. - К.: Веселка, 1983. - 182 с.

Маруся [Текст]: Вибрані твори: для сер. шкільн. віку / Квітка-Основ'яненко, Григорій Федорович ; Худож. В.Чеканюк, В.Чебаник; Під ред. Г.О.Перепаді. - К. : Веселка, 1978. - 200 с.

Повісті та оповідання; Драматичні твори [Текст] / Квітка-Основ'яненко, Григорій Федорович ; Упорядк. та приміт. Н.О.Шиної; Вступ. ст. та ред. О.І.Гончара. - К.: Наукова думка, 1982. - 544 с.

Сватання на Гончарівці [Текст]: повісті, п'єси / Квітка-Основ'яненко, Григорій. - Х.: Фоліо, 2005. - 351 с.

Українські повісті [Текст] / Г. Квітка-Основ'яненко ; Упорядк. текстів Л.В.Ушкалова. - Х.: Ранок, 2003. - 352 с.

Нотні видання

Квітка-Основ`яненко, Григорій. Сватання на Гончарівці [Ноти]: оперета в 3-х діях: Клавір / Квітка-Основ'яненко, Григорій ; Упор. музики К.Стеценко; Під ред. Ф.Надененко; Худож. В.Хоменко. - К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958. - 104 с. : іл., ноти.

Додатково твори автора – більше 50 примірників, дивіться на бібліотечному сайті в електронному каталозі -  https://msmb.org.ua/biblioresursi/

Григорій Квітка Основ`яненко в кінематографі

За творами Г.Ф. Квітки знято фільми: «Сватання на Гончарівці» (1958),

«Шельменко-денщик» (1910, 1911, 1957 і 1971),

а за мотивами повісті «Конотопська відьма» - кінокартину «Відьма» (1990, ).

Йому присвячено документальні фільми «Григорій Квітка-Основ'яненко» (1979),

«Квітка-Основ'яненко» (1988).

Вшанування памяті

Всеукраїнська наукова конференція «Григорій Квітка-Основ'яненко в просторі і часі української культури»

5 листопада 2013 року в Харкові  відбудеться наукова конференція, присвячена Григорію Квітці-Основ'яненку

Докладніше на:
http://prostir.museum/ua/post/30579
http://uanews.kharkiv.ua/society/2013/07/01/12259.html

       Наукова конференція пройде з нагоди 235-річчя з дня народження видатного драматурга і театрального діяча. Обговорюватимуться питання, пов'язані з біографією і творчістю Григорія Квітки-Основ'яненка. В рамках заходу також заплановано проведення ювілейної виставки, демонстрація колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, перегляд вистави за п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка.

Ім'ям письменника у 1978 названо вулицю поблизу старого харківського університету.

Ювілейна монета 2008 р.

Художник: Атаманчук Володимир, Скульптор: Атаманчук Володимир

ЦІКАВО:

У Харкові впроваджена премія
імені Квітки-Основ’яненка
в галузі театральної діяльності.

19 жовтня 2012 року на сцені  Харківського державного академічного драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка відбувся 2200-й показ вистави «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка. Вистава проходила в рамках національного проекту «Книга рекордів України».

Інтернет - ресурси

http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=187  Квітка-Основ'яненко Григорій Життя та творчість

http://korolenko.kharkov.com/kvitkosn2.htm  Додатково: твори Г.Квітки, література про життєвий та творчий шлях

http://dok.znaimo.com.ua/docs/index-3052.html  Григорій Квітка-Основ'яненко

http://library.khai.edu/pages/kvitka/kvitka.html  Григорій Квітка-Основ'яненко

http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=187  Григорій Квітка-Основ'яненко

http://schoolposibnik.ucoz.ru/index/grigorij_kvitka_osnov_janenko/0-9  Григорій Квітка-Основ'яненко відеопосібники

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B8 слобода Основа

http://uanews.kharkiv.ua/society/2013/07/01/12259.html  Всеукраїнська наукова конференція «Григорій Квітка-Основ'яненко в просторі і часі української культури» відбудеться 5 листопада в Харкові.

http://lessons.com.ua/krashhi-tvori-kvitki-osnov-yanenka/  Кращі твори Квітки-Основ’яненка

http://tvori.com.ua/grigorij-kvitka-osnovyanenno-batko-ukransko-prozi/  Квітка-Основ'яненко – батько української прози

Бібліографи-укладачі:            Мілашенко Т.І.

                                                 Фоміна Н.І.