«Гнат Хоткевич. Митець широкого обдарування»

Тематичний бібліографічний список статей до 148-ї річниці від дня народження

 Гната Мартиновича Хоткевича

З-поміж багатьох українських письменників першої половини ХХ ст. Гнат Мартинович Хоткевич вирізнявся тематикою творчості, своєю універсальністю і життєвою своєрідністю. Окрім письменницького обдарування в його особі втілювалась ціла низка талантів, здібностей та зацікавлень. Неперевершений бандурист, автор підручників гри на цьому інструменті, організатор театрів і диригент капели бандуристів, науковець і перекладач творів Шекспіра, Мольєра, Шиллера, Гюго, редактор журналу, організатор страйку залізничників у Харкові. А разом з тим – людина надзвичайної працьовитості, обізнана з різними сферами життя й науки.

Гнат Маритович Хоткевич народився 31 грудня 1877 (12 січня 1878) р. – 8 жовтня 1938 р.) у бідній міщанській родині в Харкові у сім’ї, що походила зі старовинного козацького роду, батько працював кухарем, а мати - наймичкою у купця Михайлова. Батько любив читати книжки і сам навчив сина читати й писати.

З 1894 року Гнат навчався в Харківському реальному училищі. З юнацьких років мав нахил до мистецтва, самотужки вчився грати на бандурі.

Закінчивши реальне училище, Гнат склав іспити до Харківського технологічного інституту. Навчаючись там, разом зі студентами ставив п’єси українських драматургів у селах під Харковом.

Проходячи студентську практику на Харківсько-Миколаївській залізниці, Гнат познайомився з революційно налаштованими робітниками. Разом з ними брав участь у політичних демонстраціях, гуртував навколо себе молодь. Це призвело до того, що його вислали з Харкова без права вступу до вищих навчальних закладів.

Саме тоді по Україні гастролював хор М. В. Лисенка. Композитор радо прийняв талановитого юнака, усіляко сприяв удосконаленню його виконавської діяльності.

На прохання керівництва Харківського технологічного інституту в 1900 році Хоткевича поновили у числі студентів. Його дипломна робота отримала високу оцінку. Це був оригінальний проєкт чотиритактного двигуна для залізничного локомотиву.

На той час молодий інженер вже став відомою людиною, був особисто знайомий з видатними письменниками та діячами української культури.

Громадська діяльність вивела Гната Мартиновича в лідери робітничого руху. Він стає головою страйкового комітету залізниці. У грудні 1905 року Харківсько-Миколаївська залізниця приєдналася до загального страйку харківських робітників. Участь Гната Хоткевича у робітничому русі не лишилась непоміченою. Ним зацікавилась жандармерія, погрожуючи арештом і судом. Довелось перейти на нелегальне становище, а у лютому 1906 року за допомогою Лесі Українки емігрувати до Галичини.

У Львові розпочався новий етап у житті Гната Хоткевича. Він знайшов серед діячів культури чимало тих, які згодом стали його кращими друзями: І. Франко, О. Кобилянська, В. Стефаник, а також В. Гнатюка, який порекомендував йому податися на мальовничу Гуцульщину, де можна плідно працювати, маючи водночас спокій.

Роки еміграції стали для Хоткевича найбільш продуктивними. Він пише багато оповідань, нарисів, драматичних творів, повістей тощо. Перебуваючи в центрі Гуцульщини, збирає народні пісні, вивчає місцеву говірку, народну творчість, звичаї. Письменник створив справжній художній літопис життя й побуту гуцулів кінця ІХ – початку ХХ ст., змалював гордих і волелюбних людей, які борються проти кривд і насильства можновладців та окупантів. У 1909 році Гнат Хоткевич організував театральний гурток, в якому брало участь 60 гуцулів. З ним мандрував по селах і містах Галичини та Буковини, побував у Чернівцях, Варшаві.

Повернувшись до Харкова, у 1913 році Гнат Мартинович береться за редагування журналу «Вісник культури і життя», відновлює й вистави робітничого театру.

Митець всього себе віддає відродженню рідної культури: пише нові літературні та музичні твори, видає популярні брошури, виступає одним з активних діячів культурно-музичного життя Харкова; читає лекції про народні пісні та їх виконавців-бандуристів, багато зусиль докладає до організації професійної капели бандуристів, пише твори для бандуристів, романси та хори.

Заслуговує на увагу і педагогічна діяльність Гната Мартиновича. З 1921 по 1928 роки він викладав українську літературу в Харківському зооветеренарному технікумі, пізніше, з 1926 по 1934 рр., вів клас бандури в Харківському музично-драматичному інституті. Гнат Хоткевич – перший музикант, який почав створювати репертуар для оркестру бандуристів, навчально-методичний та концертний репертуар для бандури, закладаючи основи бандурної школи.

З 1921 до 1928 року письменник видав багато нових творів, а також тих, які написав раніше в Галичині.

Багато часу віддав Хоткевич перекладацькій діяльності, зокрема переклав всесвітньовідому драму давньоіндійського поета Калідаси «Шакунтала», твори Шекспіра, Мольєра, Шиллера, Гюго.

Вінцем його невтомної працьовитості й таланту була історична повість про Тараса Шевченка. Цей твір з чотирьох частин охоплює все життя Кобзаря, починаючи з народження. Усі частини повісті автор об’єднав під загальною назвою «З сім’ї геніїв».

Починаючи від 1932 р. московська окупаційна влада розпочала цькування Гната Хоткевича.

Любов до України та всього українського, спілкування і творчість українською були і для царської, й для більшовицької влад неабияким приводом знищити людину. Репресії проти «українських націоналістів» набирали шалених обертів. Особливо після того, як 1933 р. наклав на себе руки Микола Скрипник, який на посаді наркома освіти активно провадив політику українізації. Гнат Мартинович був звільнений з усіх посад, його твори офіційно заборонили. На додачу в 1934-му дістав тяжкі травми, потрапивши під поїзд.

23 лютого 1938 року було виписано ордер на його арешт – буцімто Хоткевич був «учасником антирадянської української націоналістичної організації». Апетити катів швидко зростали, і в постанові від 3 березня 1938 р. Гнат Хоткевич уже став «учасником контрреволюційної української повстанської організації і агентом німецької розвідки». Кати катували Г. Хоткевича, потім знову катували, і знову катували, і знову… Як наслідок – він «зізнався», що в 1923 р. був завербований як німецький шпигун, був пов’язаний із Української військової організацією і «проводив активну діяльність по лінії цієї контрреволюційної організації». Особлива трійка Управління НКВС по Харківській області 29 вересня 1938 р. ухвалила розстріляти Г. Хоткевича, що й було виконано 8 жовтня 1938 р. Його будинок у селищі Високий (в 12 км від центру Харкова), в якому він з родиною жив від 1929 року, за катівською ухвалою було конфісковано.

24 квітня 1956 року засуд на Гната Хоткевича було скасовано і він був повністю реабілітований. Але це уже нічого не допомогло Хоткевичу. Хоча з того часу минуло 65 років, із них 30 – в незалежній Україні, його драматичні твори ніде не виставляються у театрах, його кіносценарії не перетворюються на фільми, його музичні твори ніколи не виконуються, його письменницький доробок перевидано дуже фрагментарно

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

Бандурист-«терорист» [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/news-sprava-hotkevycha-represiji/31511490.html: оприлюднені документи зі справи репресованого митця Гната Хоткевича // Радіо Свобода. - 2021. - 15 жовт. Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ опублікував 55 документів зі справи розстріляного НКВС українського письменника, історика, композитора, музичного діяча Гната Хоткевича (літературне псевдо – Гнат Галайда), який залишив понад 600 музичних творів

Бомко, Ольга. Бандурист «Гнат Галайда», якого розстріляла радянська влада [Електронний ресурс] = https://dyvys.info/2024/10/08/gnat-hotkevych-pro-zhyttya-ta-tvorchist/ / Бомко, Ольга // ДивисьІnfo. - 2024. - 8 жовт. Гнат Хоткевич часто використовував псевдонім «Гнат Галайда», коли підписував свої твори. 8 жовтня, минає 86 років від дня, коли радянська влада розстріляла Гната Хоткевича. Журналістка ІА Дивись.іnfo зібрала головні факти про життя письменника

Букет, Євген. Хоткевич і Коліївщина [Текст] / Букет, Євген / Культура і життя. - 2018. - 9 лют. (№6). - С. 6-7.

Гнат Хоткевич: плата за талант [Електронний ресурс] = https://chas.cv.ua/autor/63841-гнат-хоткевичплата-за-талант.html // Українська газета Час. - 2020. - 8 січ. Український письменник, історик, бандурист, композитор Гнат Мартинович Хоткевич (літературний псевдонім: Гнат Галайда; 1877-1938, тюрма НКВД), автор близько 600 музичних творів, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. Крім оригінальної літератури та книг про музику, за радянських часів багато перекладав з світової класики: Шекспіра, Мольєра, Шіллера, Гюґо

Кондратенко, Марина. Гнат Хоткевич: життя геніального бандуриста [Електронний ресурс] = https://uain.press/blogs/gnat-hotkevich-zhittya-genialnogo-bandurista-646242 / Кондратенко, Марина // Український інтерес. - 2025. - 12 січ. 31 січня 1877 року (12 січня 1878 року) народився славетний українець Гнат Хоткевич. Автор і композитор близько 600 музичних творів, відомий світові як віртуозний бандурист, засновник харківської школи бандури. Він писав, думав і говорив українською, і саме за своє “українство” розділив сумну долю багатьох кобзарів, бандуристів, лірників в Україні ХХ століття. Критики та літературознавці говорили про нього “самородок”, настільки обдарованою був він людиною.

Костенко, Тетяна. Письменник із бандурою [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/pismennik_iz_banduroyu.html / Костенко, Тетяна // Дзеркало тижня. - 2008. - 28 бер. Навряд чи є в українській культурі особистість, котра проявила б себе так багатогранно, як Гнат Хоткевич, який творив у різних галузях мистецтв, літератури, техніки. Він — прозаїк, драматург, перекладач, редактор, композитор, професіонал-бандурист, театральний режисер, музикознавець, фольклорист, етнограф, педагог, суспільний діяч, художник, а за фахом — інженер-технолог. Залишив по собі велику творчу спадщину, яка, безперечно, належить до духовних скарбів України

Різниченко, Ольга. Гнат Хоткевич. Соборна душа від Харкова до Гуцульщини [Електронний ресурс] = https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/12/7/153382/ / Різниченко, Ольга // Історична правда. - 2018. - 7 груд. Мірою того, як імперія накривала слобідське українське буття своїми заборонами і обмеженнями, з нього виринали особистості - потужні провідники і транслятори національного духу й культурної пам’яті. Це якісь природний опір внутрішньої національної свободи зовнішньому імперському насильству. І діяльність Хоткевича тому доказом

Салімонович, Людмила. Збережена пам’ять [Електронний ресурс] =  https://www.umoloda.kiev.ua/number/3475/164/134759/: до Харкова з Франції повернулися власні книги видатного земляка Гната Хоткевича / Салімонович, Людмила // Україна молода. – 2019. -  2 лип. (№071). Колекція Харківського літературного музею поповнилася шістьма унікальними книгами, які цьому закладу понад десять років тому заповіла нині вже покійна донька письменника Галина Хоткевич. Із поверненням артефактів, що у роки війни були вивезені до Франції, почалася нова історія популяризації життя і творчості видатного митця.

Книги до Харкова привіз радник iз питань політики Європарламенту Грегорі Жульєн завдяки особистому і давньому проханню Галини Хоткевич, яка більшу частину свого життя прожила у французькому місті Греноблі.

Тихонова, Інна. Гнат Хоткевич: «Бандура послужила українській нації більше, ніж шабля» [Електронний ресурс] = https://50plus.com.ua/gnat-hotkevych-bandura-posluzhyla-ukrayinskij-nacziyi-bilshe-nizh-shablya/: трагедія «українського Леонардо да Вінчі» – чорна сторінка минулого, яка не має повторитися / Тихонова, Інна // 50Plus . - 2025. - 13 січ. Творчу активність і творчу плідність вітчизняного унікуму, що поєднував дюжину професій і модернізував бандуру, не загальмували ані переслідування царської охоронки, ані вимушена еміграція, ані матеріальна нужденність, ані особисті драми: дві матері його дітей зробили свого супутника життя батьком-одинаком. А останню його родину знедолила сталінська репресивна машина. Життя корінного харків’янина трагічно обірвалося у місті, де він народився і був за хибним звинуваченням розстріляний

Хоткевич Гнат біографія [Електронний ресурс] = https://litgazeta.com.ua/biohrafiya-korotko/hotkevich-gnat-biografia/ // Українська літературна газета. - 2020. - 8 січ.

Черкаська, Ганна. Кохання і фатум письменника й кобзаря Гната Хоткевича [Текст] = https://www.golos.com.ua/article/294637 / Черкаська, Ганна // Голос України. - 2017. - 12 жовт. (№190). - С. 8.

Черкаська, Ганна. За що розстріляли Гната Хоткевича? [Електронний ресурс] = https://uamodna.com/articles/za-scho-rozstrilyaly-gnata-hotkevycha/ / Черкаська, Ганна // UA Modna. - 2014. - 31 груд. 31 грудня 1877 року в Харкові, у сім'ї кухаря та прислужниці народився Гнат Хоткевич. Родина купця, в якого служили батьки майбутнього письменника, щоліта виїжджала у село Деркачі, забираючи з собою Хоткевичів. Там малий Гнат якось познайомився зі "сліпим дядьком Павлом", який навчив хлопчика грати на бандурі – і з тих пір Хоткевич не розлучався з інструментом. Вчився кмітливий хлопець у Харківському реальному училищі, яке блискуче закінчив, і потому вступив до технологічного інституту. Ще в училищі Гнат почав захоплюватись історією та фольклором, всерйоз узявся за українську літературу, до вивчення бандури додав заняття з гри на скрипці

Шиян, Орися. Творець дизельного потяга, бандури і гуцульського театру [Електронний ресурс] = https://zaxid.net/gnat_hotkevich_biografiya_tsikavi_fakti_kim_pratsyuvav_arhivni_foto_video_n1623712: кільканадцять професій винахідливого Гната Хоткевича / Шиян, Орися // ZAXID.NET. - 2025. - 15 лист. За кількістю професій Гната Хоткевича можна назвати українським Леонардо да Вінчі XX століття. Ніхто не береться за підрахунок тих професій, які він випробував на собі. Він починав як інженер, який сконструював дизельний паротяг, але його найбільше знають за літературні твори, театральні здобутки та популяризацію бандури і фольклору. Хоткевич був менеджером і піарником усіх подій, які створював сам. Та найважливіше, що його не зупиняли невдачі. Однак каральна радянська система зупинила все: Гнат Хоткевич належить до плеяди митців Розстріляного відродження.

Шлемко, Володимир. Гнат Хоткевич — універсальний митець соборницького духу [Електронний ресурс] = https://www.golos.com.ua/article/246308 / Шлемко, Володимир // Голос України. - 2003. - 27 лют. Творчий доробок його досі маловивчений і належно не осмислений. Універсальна обдарованість уродженця Харкова, інженера-технолога за освітою, вражає багатогранністю: прозаїк, драматург, літературознавець, композитор, бандурист, музикознавець, режисер, театрознавець, етнограф, фольклорист, живописець, історик, педагог, культурно-громадський діяч тощо. Г. Хоткевич — уособлення українського характерника, патріот високого духу і кипучої енергії, він сміливо брався за будь-яку справу, якої потребував час, і виконував її професіонально. Його відповіді на виклики епохи були адекватні і вчасні. Не тільки у вітчизняній, а й у світовій історії важко знайти митця такого широкого обдарування, сповненого новаторських, реформаторських та експериментаторських устремлінь

Вшанування пам’яті

Лігостаєва, Світлана. "Німецький шпигун" з бандурою [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2675568-nimeckij-spigun-z-bandurou.html / Лігостаєва, Світлана // Укрінформ. - 2019. - 6 квіт. Півгодини їзди від Харкова - і ви в мальовничому селищі під назвою Високий. Тут колись жив знаменитий українець Гнат Хоткевич, прозваний сучасниками універсальним талантом. Про життя і смерть Хоткевича можна писати роман і знімати гостросюжетний фільм, але поки що нам про земляка розповідають експонати Харківського літературного музею, розміщені в кімнаті-музеї Гната Хоткевича в його колишньому будинку в селищі Високому. Свого часу цей будинок став здійсненою мрією Гната Хоткевича, який все життя поневірявся - сам і з сім'єю - по чужих "кутах". Тут він хотів прожити довге і щасливе життя, але доля розпорядилася інакше

Музиченко, Ярослава. Два крила Хоткевича [Електронний ресурс] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/1074/169/38490/ Музиченко, Ярослава // Україна молода. – 2007. – 29 груд. (№243). Очевидно, Захід і Схід України поєднати виявилося легше, аніж соціалізм і українську ідею. Музеї Хоткевича є у двох протилежних кінцях України — на Харківщині і на Івано–Франківщині. Правильніше, на Івано-Франківщині такий музей лише створюється — у Криворівні збереглася хата, де Хоткевич прожив шість років

Твори Гната Ходкевича у фондах Молодіжної

Хоткевич, Гнат Мартинович. Довбуш; Кармалюк [Текст] : Повiсть, роман-хронiка / Хоткевич, Гнат Мартинович, Гжицький, Володимир Зенонович ; Худож. О.В.Матієнко. - К. : Український Центр духовної культури, 1997. - 606 с.

Хоткевич, Гнат Мартинович. Життєві аналогії [Текст]: Цикл оповідань / Хоткевич, Гнат Мартинович. - Харків : Фоліо, 2024. - 246 с.

Гнат Хоткевич (псевдонім – Гнат Галайда; 1877-1938) – український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець. Жертва сталінського терору. Його цикл оповідань «Життєві аналогії» має розділи, кожен із яких складається зі «зооморфної» й «антропоморфної» частин. «Зооморфна» задає тональність, загальні образи та проблематику і за своєю манерою нагадує притчу на основі життя тварин. «Антропоморфна» є віддзеркаленням першої ситуації, але перенесеною у площину людських проблем і характерів, суті існування людини. Так письменник провадить читача до своїх основних модерних світоглядних позицій

Хоткевич, Гнат Мартинович. Історія України [Текст] : (До кінця XVI ст.): Для мол. та сер. шк. віку / Хоткевич, Гнат Мартинович ; Упор. та передм. Н.Шумило; Худож. Г.Севрук; Післ. та комент. М.Брайчевського. - К. : Веселка, 1992. - 230 с.

Хоткевич, Гнат. Камiнна душа [Текст]: Повісті / Хоткевич, Гнат Мартинович ; Післямова Н.М.Шумило; Коментарі Н.М.Шумило, Г.І.Павленко; Худож.-оформлювач Ю.Ю.Романіка. - Харків : Фоліо, 2013. - 636 с.

У книгу талановитого прозаїка, драматурга, критика увійшли три повісті – «Авірон» на антиклерикальну тематику, «Тарас Шевченко» та «Камінна душа», основою сюжету якої стала народна пісня «Павло Марусяк і попадя» про нещасливе кохання молодої красуні – дружини сільського попа і ватажка опришків Марусяка, «орла полонинського». Навряд чи є в українській культурі особистість, котра проявила б себе так багатогранно, як Гнат Хоткевич, який творив у різних галузях мистецтв, літератури, техніки. Він – прозаїк, драматург, перекладач, редактор, композитор, професіонал-бандурист, театральний режисер, музикознавець, фольклорист, етнограф, педагог, суспільний діяч, художник, а за фахом – інженер-технолог. Залишив по собі велику творчу спадщину, яка, безперечно, належить до духовних скарбів України

Хоткевич, Гнат Мартинович. Музичні інструменти українського народу [Текст]: Науково-популярне видання / Хоткевич, Гнат Мартинович; Упор. О.Савчук; Післям.: І.Мацієвського, В.Мішалова, М.Хая. - Друга редакція. - Х.: Видавець Олександр Савчук, 2018. - 512 с.

Друга редакція книги «Музичні інструменти українського народу» корифея української культури Гната Мартиновича Хоткевича (1877-1938) чекала на свою публікацію 75 років. В порівнянні із першою редакцією (Харків, 1930), друга редакція безсмертної і єдиної в своєму роді праці Гната Хоткевича не лише вдвічі більша за обсягом, а має відмінності на концептуальному й теоретичному рівнях. Книга проілюстрована раритетними зображеннями, доповнена цікавими фотобіографічними матеріалами та фаховими статтями найкращих інструментознавців сучасності

Хоткевич Г. Спогади. Статті. Світлини [Текст] / Г. Хоткевич ; Упоряд.А.Болабольченко, Г.Хоткевич. - К. : Кобза, 1994. - 176 с.

Хоткевич, Гнат Мартинович. Тарас Шевченко [Текст] : Повість / Хоткевич, Гнат Мартинович ; Худож.-оформ. К.Дацюк. - Харків : Фоліо, 2024. - 214 с.

Повість «Тарас Шевченко» Гната Хоткевича (літературний псевдонім – Гнат Галайда; 1877-1938) є невеликою частиною великого роману-тетралогії. Вона описує тяжкі дитячі й юнацькі роки Тараса Шевченка та як наперекір усьому найбрутальнішому в житті, в поета розвивається могутня жадоба до творчості. Коли книга була готова до друку, письменника заарештували і стратили. Збереглася лише частина рукопису, за яким і публікується ця повість

Література про Хоткевича

Береза, Роман. Духовна велич України [Текст]: Збірка біографічних оповідей. Літературно-художнє видання / Береза, Роман ; Передм. автора. - Львів : Апріорі, 2023. - 440 с.

У книзі в популярній формі подано біографічні дані, опис життєвого і творчого шляху найвидатніших митців України. Письменники, співаки, артисти театру і кіно – усі вони власним життям і творчістю вагомо збагатили скарбницю як українського, так і світового мистецтва. Спираючись на цікаві біографічні факти, засобами художнього слова автор детально розкриває значущість кожної із постатей, імена яких навічно вписані в історію української і світової літератури та мистецтва. Книжка зацікавить широке коло шанувальників українського мистецтва і буде корисною для культурологів, педагогів мистецької освіти, усіх, хто прагне збагатити свої знання у царині рідної культури

Боряк, Олена. Україна: етнокультурна мозайка / Боряк, Олена. - К. : Либідь, 2006. - 328 с.

Єфремов, Сергій Олександрович. Літературно-критичні статті [Текст] / Єфремов, Сергій Олександрович; Упор., передм., прим. Е.С.Соловей; Худож. С.П.Савицький. - К.: Дніпро, 1993. - 351 с.

До збірника увійшли дослідження з питань історії літератури, статті про художньо-мистецькі пошуки багатьох майстрів слова, про тернистий шлях поступу нашої літератури...

З порога смерті [Текст]: Письменники України – жертви сталінських репресій / Упор., передм. О.Г.Мусієнко. - К. : Радянський письменник, 1991. - 494 с.

Хоткевич, Галина Гнатівна. Слідом за пам`яттю [Текст] : Спогади у листах / Хоткевич, Галина Гнатівна ; Упор. А.Болабольченка. - К. : Кобза, 1998. - 64 с.

Хоткевич, Галина Гнатівна. Там, де не колеться трава [Текст]: Гнат Хоткевич та його родина: Літературно-художнє видання / Хоткевич, Галина Гнатівна ; Упор., під ред. В.Манько. - Львів : Апріорі, 2017. - 224 с.

Ця книжка – як лист з минулої епохи, епохи живої пам'яті про Гната Хоткевича та перехресні долі його родини. Її авторка, наймолодша донька українського класика Галина, є останнім носієм тієї пам'яті. Яитати її спогади навдивовижу легко. І навіть захопливо спостерігати, як крізь пів столітню товщу час у та неприсутності в рідних просторах у цих її текстах неймовірним чином проростаюсть незнищенні гени батькового письменницького хист

Невідоме розстріляне відродження: Антологія [Текст] : Літературно-художнє видання. / Упоряд., передм. Ю.Винничука. - Харків : Фоліо, 2016. - 763 с.

Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду. У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології "Невідоме Розстріляне Відродження", не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка "ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил", то "активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки", а то й зовсім безглузді - замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т.д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів, і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів

Павличко, Соломiя. Дискурс модернізму в українській літературі [Текст] : Монографія / Павличко, Соломiя ; Передмова Є.Стасіневича. - К. : Видавництво Соломії Павличко "Основи"; Stretovych, 2024. - 632 с

Найвідоміша праця Соломії Павличко. У свій час вона спричинила хвилю обговорень і навіть обурення та критики, які вийшли за межі наукового дискурсу. На цій книжці виросло ціле покоління українських літературознавців і письменників. Авторка аналізує дискурс українського модернізму, починаючи від 1898 року до 1970-х років, на прикладах творчості Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Гната Хоткевича, Михайла Яцкова, представників «Молодої Музи» й «Української хати», письменників 20-х років, найрепрезентативніших постатей еміграційної літератури 40-х років, а також Нью-Йоркської групи 60-х і 70-х років. Книга буде корисна всім, хто цікавиться тяглістю української культури, активним читачам, котрі прагнуть глибшого розуміння феномена української літератури ХХ століття

Чечель, Наталія Петрівна. Українське театральне відродження [Текст] : Західна класика на українській сцені 1920-1930-х рр. Проблеми трагедійної вистави / Чечель, Наталія Петрівна ; Під ред. Я.Зубко; Худож. Є.Муштенко; Фото О.Хитрова. - К. : Наукова думка, 1993. - 144 с.

Книга присвячена українському театральному відродженню 20-х років XX століття. На основі нових матеріалів вперше реконструйовано значні трагедійні постановки західних класиків на українській сцені 1920-30-х років і на їх прикладі розглянуто проблеми українського трагедійного спектаклю того часу. Автор показує роль демократичних традицій української культури в інтерпретації класичної зарубіжної драматургії, зв’язок класичних постановок з духовною атмосферою і суспільними подіями 20-30-х років, надає великого значення новаторському мистецтву Леся Курбаса, розкриває зміст художніх пошуків провідних діячів українського театру. Творчість майстрів української сцени розглядається в контексті європейського сценічного мистецтва.Книга допоможе зрозуміти природу національного світовідчування і своєрідність української культури. Розрахована на фахівців і на тих, хто цікавиться історією українського мистецтва. Ілюстрована архівними фотоматеріалами, більшість з яких друкується вперше.

Київський нацiональний ун-т iм. Тараса Шевченка. Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності [Текст] / За заг. ред. А.П.Коцура, Н.В.Терес; Передм. авт. - К. : Книги-XXI, 2007. - 464 с.

Красильникова, Ольга Василівна. Історія українського театру ХХ сторіччя [Текст] / Красильникова, Ольга Василівна ; Під ред. С.В.Головка, Т.В.Янголя. - Репринт. вид. - К. : Либідь, 1999. - 208 с.

Українська педагогіка в персоналіях [Текст] : У двох книгах; Навч. посіб. Кн.2 : ХХ століття / За ред. О.В.Сухомлинської. - К. : Либідь, 2005. - 552 с.

WEBліографія

https://www.youtube.com/watch?v=tTFkAzKl1HE –  Гнат Хоткевич – найбільший соборник України | Ірина Фаріон

https://www.youtube.com/watch?v=ybgFXfvww3w –  Гнат Хоткевич

https://www.youtube.com/watch?v=IUruAPrGI3A –  Документальний фільм «Доля Гната Хоткевича»

https://www.youtube.com/watch?v=49XWuJ1Ww-E&list=RD49XWuJ1Ww-E&start_radio=1 –  Гнат Хоткевич грає на бандурі у фільмі "Назар Стодоля"

https://www.youtube.com/watch?v=hmeH56tYB3Q –  Доля Гната Хоткевича. "Следовать на север может..."

Інтернет-ресурси

https://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://zn.ua/ukr –   сайт газети «Дзеркало тижня»

https://litgazeta.com.ua – сайт газети «Українська літературна газети»

https://www.umoloda.kiev.ua – сайт газети «Україна молода»

Підготувала бібліограф Т. І. Мілашенко

за матеріалами з фонду Молодіжної та інтернет-джерелами