«Георгій Нарбут – автор перших українських державних знаків»

Бібліографічний дайджест до 140-х роковин  від дня народження Георгія Нарбута (1886-1920), українського художника-графіка, ілюстратора, педагога, автора перших українських державних знаків – банкнот і поштових марок

Коротка біографія

Георгій Нарбут народився 9 березня 1886 р. на хуторі Нарбутівка поблизу Глухова (нині село Червоне Глухівського району Сумської області), успадкованому від предків-козаків. Батько Іван Якович, – дворянин, поміщик, випускник фізико-математичного факультету Київського університету; мати Неоніла Миколаївна Махнович, дочка священика. У родині Нарбутів було дев’ятеро дітей, які росли серед селянських дітей і яких сусіди звали "нарбутівською сараною".

Дитинство майбутнього художника пройшло на природі, Жорко змалечку приглядався до архітектури, старовинних книжок і картин, сам навчився читати, перемальовував. Оздоблені орнаментами побутові речі надихали його на власну творчість. Георгій Нарбут згадував: "З малих років, скільки себе пам’ятаю, вабив мене живопис. За відсутністю фарб, яких я не бачив, поки не потрапив у гімназію, і олівців, я використовував кольоровий папір: вирізав ножицями і клеїв борошняним клеєм". Саме це Жорчине захоплення і сприяло формуванню у майбутнього художника "силуетного мислення".

У 1896 році вперше за 10 років Георгій виїхав із хутора до козацької столиці. До Глухівської гімназії батько віддав своїх нащадків оптом (10-річного Жорка та восьмирічного Володьку в один клас). Старший вчився явно не блискуче, з "трійками". Тоді Георгій старанно вимальовував на папері траву, метеликів і квіти, копіював візерунки й літери з "Остромирового Євангелія". Молодший Нарбут був відмінником, писав поезії. В останній рік навчання Володимир переніс важку хворобу, після якої йому ампутували п’ятку на правій нозі і юнак накульгував. Але Нарбут-молодший закінчив гімназію з золотою медаллю.

Однокласником Нарбутів був Федір Ернст — згодом відомий мистецтвознавець, дослідник творчої спадщини свого шкільного товариша.

Батько бажав бачити синів на природничому факультеті Київського університету, хлопці ж подалися в Петербург. Георгій не наважився піти до академії мистецтв; вступив на філологічний до університету. Знайшовши серед його студентів таких самих, як він, художників-аматорів, організував у вечірній час заняття малюнком.

Одного вечора Нарбут насмілився прийти зі своїми наробками до відомого художника-ілюстратора Івана Білібіна. Художник спочатку критикував, кепкував, потім захопився роботами і запропонував оселитися в його квартирі. З того часу Єгор (так тут звали Нарбута) весь час пропадав на заняттях у І. Білібіна та М. Добужинського.

Веселий заводіяка хлоп’ячих пустощів (який себе називав Нарбутякою) відзначався спокійною вдачею, затишним гумором, уповільненою мовою, артистичністю, дисциплінованістю у праці – постійно малював: у їдальні, на терасі. "Нарбут сідав за малюнок вранці, працював увесь день, всю ніч, не лягаючи спати, а тільки викурюючи гори цигарок, працював ще вранці і до обіду здавав малюнок", — писав художник Дмитро Матрохин. Він скоро удостоївся слави маестро, українець із учня став повноправним колегою Білібіна, Лансере, Бенуа.

Єгор Нарбут 1910 р. оформив серію дитячих книжок-зошитів за замовленням видавця І.Кнебеля і за отримані кошти поїхав до Мюнхена, де вивчав таємниці творчості Альбрехта Дюрера, брав уроки у приватній школі угорця Шимона Холлоші. Після повернення до Санкт-Петербурга Нарбут став членом «мистецького об'єднання Світ мистецтва» і одним із найбільш популярних художників.

У 1910–1912 роках Георгій Нарбут почав працювати над ілюстраціями до казок Ганса Крістіана Андерсена, байок Івана Крилова, народних казок і дитячих пісень. За словами сучасника Нарбута – мистецтвознавця, архітектора і художника Г. Лукомського, уже в 1913–1916 роках Георгій Іванович працював як абсолютно самобутній графік із власним стилем, полюбляв досліджувати військові атрибути, зброю, геральдику, прапори, герби, проілюстрував багато книжок, для яких створював обкладинки і прикрашені віньєтками. Як чудовий знавець українського стародавнього мистецтва та геральдики, Нарбут виконав безліч гербів. Щоліта він приїздив в Україну до Глухова, вивчав пам'ятки української старовини, дослідив свій родовід й створив власний герб.

Міжнародне визнання прийшло до Георгія Нарбута в 1914 р., коли на всесвітній книжковій виставці в Лейпцигу він був нагороджений золотою медаллю і дипломом.

Першу світову Г.Нарбут провів на військовій службі у Царському селі. Його "Троянди в келиху" придбала царська сім’я за 800 золотих карб. У 1915 р. за рекомендацією Лукомського Нарбут був запрошений на службу до Гербового відділення Сенату, де з ентузіазмом взявся за роботу з відродження геральдичних традицій і виконував усі найсуворіші правила цього виду мистецтва.

У березні 1917 року Георгій Нарбут повернувся до Києва. У вересні – став професором графіки новоствореної Української академії мистецтв, а з грудня 1917 року – її ректором. Урочисте відкриття академії відбулося 22 листопада 1917 року у приміщенні Української Центральної Ради. На початку 1919 року Георгій Нарбут взяв на себе керівництво академією, оскільки майже усі викладачі залишили Київ, а з професорів залишилось лише двоє: він та Михайло Бойчук. Коли влада більшовиків відмовилась фінансувати виш, а потім забрала приміщення у академії, Нарбут став проводити заняття зі студентами у власній квартирі.

У цей же період він створив ескізи військових мундирів армії України, виконав цикл українських державних паперів, крім марок, розробив банкноти, грамоти, листівки, опрацював проєкти Державного Герба і Печатки Української Держави. 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену ним малу Державну печатку – зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. А ще художник співпрацював із журналами «Наше минуле», «Зорі», «Солнце Труда», «Мистецтво» та іншими виданнями.

Мала Державна печатка

На початку 1919 року Київ захопили більшовики, а влітку до міста увійшли вояки Добровольчої армії, оголосивши, що Київ «повертається до складу єдиної і неподільної Росії». «Тут уже Нарбут зовсім засмутився. Як українця, який працював при Скоропадському, його переслідували. Як бувшого при Директорії працівника – теж. Як виконувача замовлення радянської влади – також, ще більше», – згадує той час мистецтвознавець Георгій Лукомський.

З 1918 по 1920 рік Нарбут займав посади начальника відділу образотворчого мистецтва Наркомосу УСРР й Голови комісії з організації 2-го Державного музею образотворчого мистецтва у Києві. У той же час він створив літературно-художню містифікацію – «неслужащого дворянина Лупу Юдича Грабуздова». Від імені цього видуманого «автора» («українського Козьми Пруткова», за висловом Максима Рильського), створювалися поезії, оповідання, пародійні «наукові» трактати, графічні твори тощо.

Останнім великим мистецьким задумом Нарбута було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, але він встиг виконати лише одну ілюстрацію. Можна лише уявити, яких вершин досяг би художник, якби передчасно не пішов з життя.

Помер Георгій Нарбут 23 травня 1920 року в Києві після операції із видалення каміння з печінки. Йому було 34 роки. Поховали художника на Байковому кладовищі 24 травня. Микола Зеров згадував: «Вертаючись з кладовища, зайшли ми до Тичини. Сиділи тихо, в’язалися все невеселі думки про те, як несправедливо складається життя талановитих людей у нас, і скільки ще жертв відбере наша сувора доба… Таку велику людину поховали!».

Детальніше: https://uamodna.com/articles/georgiy-narbut-try-desyatyrichchya/

Бібліографія статей

Артемова, Людмила. Георгій Нарбут – один із творців символу нашої свободи [Електронний ресурс] = https://nz-hlukhiv.com.ua/wp-content/uploads/files/sobormaidan02_2018.pdf / Артемова, Людмила // Соборний майдан. - 2018. - бер.-квіт. (№2). Проживши лише 34 роки, знаний митець родом із Глухівщини зробив фундаментальний внесок у розвиток українського мистецтва. Графічні твори Нарбута – це українське культурне безсмертя, а його ім’я широко відоме за межами України

Асадчева, Тетяна. Гроші Нарбута: 105 років тому в обігу з’явилися перші українські карбованці [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/76799/ / Асадчева, Тетяна // Вечірній Київ. - 2023. - 5 січ. 5 січня 1918 року в обіг вийшли перші українські гроші. Валюта УНР мала назву «карбованець», його вартість дорівнювала 17,424 долі «щирого золота» (1 доля = 0,044 г золота). Першою банкнотою була купюра в 100 карбованців, що тривалий час вважалася найбільшим номіналом. Її дизайн створений ректором Української академії мистецтв, художником-графіком Георгієм Нарбутом

Дудник, Ігор. Від книжки до гривні. Український стиль Георгія Нарбута [Електронний ресурс] = https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/08/26/53367/ / Дудник, Ігор // Історична правда. - 2011. - 26 серп. Він став творцем "українського стилю" у графіці, і задав тон наступним художникам на більшу частину ХХ століття. Протягом неповних трьох років у Києві зробив більше, ніж за 10 років у Петербурзі.

Пагутяк, Галина. Нарбут і три валети. Кого зобразив художник на українських гральних картах? [Електронний ресурс] = https://localhistory.org.ua/rubrics/artifact/narbut-i-tri-valeti-kogo-zobraziv-khudozhnik-na-ukrayinskikh-gralnikh-kartakh/ / Пагутяк, Галина // Локальна історія. - 2025. - 13 бер. Бароковий Георгій Нарбут любив алегорії та символи, і кращої кандидатури на творця українського гербу й грошей годі було шукати. Уже в листопаді 1917 року він разом з графіками Олексієм Красовським, Амбросієм Жбахою та Василем Кричевським починають працювати над важливим проєктом державної ваги. Адже держава без символіки — не держава. Та мало хто знає, що Георгій Нарбут створив колоду українських гральних карт, одну з трьох (дві інші створили Амбросій Жюаха і Олексій Красовський).

Пеленська, Оксана. Знак часів України-Русі [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/tryzub-znak-chasiv-ukrayiny-rusi/31420737.html: Тризуб став національним символом українців / Пеленська, Оксана // Радіо Свобода. - 2021. - 21 серп.

Рудяченко, Олександр. Зів'ялий гранат [Текст] = https://dt.ua/personalities/ziv-yaliy-granat-304815_.html: Георгій Нарбут не був із числа тих, хто киває на обставини, принаймні він устиг розпочати, виконавши одну-єдину ілюстрацію до "Енеїди" із запланованих дванадцяти / Рудяченко, Олександр // Дзеркало тижня. - 2019. - 7-15 бер. (№9). - С. 11. Багатьох досвідчених колег і мистецтвознавців вражала продуктивність завзятого художника-графіка. У Георгія Нарбута вона зростала з року в рік. Якщо 1912-го друком з'явилося 12 видань з його авторськими ілюстраціями, то 1913-го - сімнадцять, а 1914-го - вже тридцять! І кожне видання перетворювалося на шедевр, а з огляду на мізерні тиражі - на раритет.

Чадюк, Марія. «Сила нації, що відроджується» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/syla-naciyi-shcho-vidrodzhuyetsya: як Георгій Нарбут зробив давню мистецьку спадщину частиною сучасності / Чадюк, Марія // День. - 2018. - 20 лип. (№ 127-128). - С. 20.

Чорна, Світлана. Художник, який повернув державі її тисячолітній герб — тризуб [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/315251: Георгій Нарбут — видатний графік та ілюстратор, автор проекту герба Української держави і перших українських державних знаків, банкнот і поштових марок / Чорна, Світлана // Голос України. - 2019. - 27 бер. (№ 59). - С.1, 6.

Шама, Олег. Отец денег [Текст] = https://nv.ua/ukraine/events/u-bekirova-siloviki-nezakonno-izyali-slyunu-advokat-50001597.html / Шама, Олег // Новое время страны. - 2016. - 9 сент. (№33). - С. 62-65. Георгій Нарбут, талановитий український художник и автор дизайна перших українських паперових грошей, виріс у глибокій провінції. Саме в українській столиці він створить безліч мініатюр та шрифтів у староукраїнському стилі, які досі цитують у своїх роботах багато графіків та дизайнерів. Проте головною заслугою художника вважається розробка державної символіки та популяризація тризуба як основного національного знаку. А також створення ескізів перших українських паперових грошей

Шиканова, Анна. Людина, яка намалювала Україну: що ви знаєте про художника Георгія Нарбута? [Електронний ресурс] = https://www.rbc.ua/rus/news/lyudina-ka-namalyuvala-ukrayinu-shcho-vi-1753744959.html / Шиканова, Анна // РБК-Україна. - 2025. - 29 лип. Георгій Нарбут - український художник, який заклав візуальні основи державності ще сто років тому. Саме він оформив перші українські гроші, герб УНР і створив стиль, що досі впізнається в українському дизайні. Чому Нарбута називають "людиною, яка намалювала Україну", і як його спадщина оживає в сучасній гривні. Його робота - це не просто ілюстрації чи графіка. Він надав візуальну форму українській державі - створив герб УНР, поштові марки, банкноти, оформлення урядових документів і навіть шрифт

Видання

Катаєва, Марія. У Києві презентували книгу, присвячену мистецькому спадку Георгія Нарбутa [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/56813/ Катаєва, Марія // Вечірній Київ. – 2021. – 26 вер. У Будинку Митрополита Національного заповіднику «Софія Київська» представили україномовне видання Мирослави Мудрак «Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду». Це видання — частина проєкту РОДОВОДУ до 135-річного ювілею Нарбута

"Українську абетку" Георгія Нарбута видали у Харкові [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2873572-ukrainsku-abetku-georgia-narbuta-vidali-u-harkovi.html // Укрінформ. - 2020. - 11 лют. У книзі «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута», що вийшла друком у Харкові, репродуковано всі оригінали абеток 1917 та 1919 років, а також ілюміновані відомим графіком друкарські відбитки. У виданні представлено 14 літер першого видання абетки та її обкладинку, яку також оформив Нарбут, і 3 літери 1919 року, а також передмова, що деталізує та пояснює його «Абетку».

Чадюк, Марія. Картина світу Георгія Нарбута [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/kartyna-svitu-georgiya-narbuta / Чадюк, Марія // День. - 2020. - 6 лист. (№ 210-211). - С. 31. Цьогорічним володарем гран-прі Book Forum стала книга «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута». Видання побачило світ у харківському Видавництві Олександра Савчука й приурочене до 100-ліття від дня смерті Г. Нарбута

Чорна, Світлана. Історія творчості художника Георгія Нарбута видана англійською [Електронний ресурс] = https://www.golos.com.ua/article/338329 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2020. - 14 лист. У Чикаго відбулася презентація англомовної монографії доктора мистецтвознавства, професорки Університету штату Огайо Мирослави Мудрак «Уявний світ Георгія Нарбута та створення українського бренду». Під час презентації Мирослава Мудрак розповіла про свою роботу над монографією, а також про актуальність творчості митця і його непересічне значення для українського та світового мистецтва

Прощання

Гавришко, Марта. "Хтіли здобути сірих волів, щоб везли, за старим українським звичаєм, його труну, – але не знайшли" [Текст] = http://gazeta.ua/articles/history-journal/_htili-zdobuti-sirih-voliv-schob-vezli-za-starim-ukrayinskim-zvichayem-jogo-trunu-ale-ne-znajshli/626948: Георгія Нарбута хоронили в козацькому жупані зі срібними гудзиками / Гавришко, Марта // Країна. - 2015. - 21 трав. (№20). - С. 46-50.

Дудник, Ігор. Останні дні Георгія Нарбута [Електронний ресурс] = https://localhistory.org.ua/texts/statti/ostanni-dni-georgiia-narbuta/ / Дудник, Ігор // Локальна історія . - 2021. - 9 бер. Георгій Нарбут – дизайнер гривневих банкнот УНР і герба Української Держави – помер у розквіті сил. Йому було лише 34. Останні місяці його життя минули на тлі драматичних воєнних перипетій – у Києві регулярно змінювалася влада. Попри це він навчав молодих художників і провадив у своєму помешканні щось на зразок таємного товариства. Навіть будучи прикутим до ліжка, Нарбут практично не випускав із рук олівця

Вшанування пам’яті

Асадчева, Тетяна. Нові адреси Києва: проспект на Воскресенці одержав ім’я Георгія Нарбута [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/84477/: нову назву одержав проспект Визволителів у Дніпровському районі столиці, що пролягає біля житлових масивів Воскресенка та Північно-Броварський. / Асадчева, Тетяна // Вечірній Київ. - 2023. - 20 черв. У квітні 2023 року Київрада перейменувала проспект Визволителів на честь відомого українського художника Георгія Нарбута (1886-1920)

На вулицях столиці розмістили сотню сітілайтів, присвячених Нарбуту [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/55366/ // Вечірній Київ. - 2021. - 11 серп. У серпні столиця перетворилася на галерею просто неба. Сто сітілайтів із плакатами сучасних дизайнерів переосмислюють спадщину Георгія Нарбута. Вулична виставка присвячена 135-річчю з дня народження видатного українського художника. Вулична виставка — важливий етап проєкту видавництва РОДОВІД «Нарбут XXI», «Георгій Нарбут і творення українського бренду». Його мета — актуалізувати увагу до творчості Нарбута та розповісти про нього світові, переосмислити його спадщину та дати нове життя його ідеям та образам. Проєкт підтримав Український Культурний Фонд

Національним банком України 15 березня 2006 року введено в обіг ювілейну монету «Георгій Наарбут» номіналом 2 гривні. Монета належить до серії «Видатні особистості України» і присвячена 120-річчю з дня народження Георгія Нарбута - корифея української графіки. Він став одним з організаторів Української академії мистецтв, а згодом і її ректором, виконав ескізи для українських грошових знаків УНР, розробив зразки державної символіки.

100 років потому: як в Україні через книжки й виставки згадують Нарбута [Електронний ресурс] / Читомо — Культурно-видавничий проєкт – Електрон. дані. – 2020. – Режим доступу https://chytomo.com/100-rokiv-potomu-iak-v-ukraini-cherez-knyzhky-j-vystavky-zhaduiut-narbuta/. Заголовок з титул. екрану. Мова укр., англ. Останнє поновлення: 2026

У травні 2020 року виповнилося 100 років з дня смерті Георгія Нарбута, а слова Федора Ернста про те, що «значіння його ще далеко не оцінено сучасниками», написані у 1926 році, і сьогодні актуальні. «Лише люди, що ближче стоять до мистецького життя, чи до книжної справи — мають ближчу уяву про постать Нарбутову. Ширші кола — лише чули його ім’я. Масам — воно просто невідомо». Ця дата активізувала й українських видавців, які готують проєкти, пов’язані з постаттю Нарбута.

Книги до теми з фондів Молодіжної

Белецкий, Платон Александрович. Георгий Иванович Нарбут [Текст] = Настоящее издание является исследованием творчества художника-графика, представителя младшего поколения "Мира искусства"-Георгия Нарбута / Белецкий, Платон Александрович; Под ред. О.Н.Нечипуренко; Худож. Д.М.Плаксина. - Л.: Искусство, Ленинградское отд., 1985. - 240 с.

Видатні постаті в історії України XX ст. [Текст] : Короткі біографічні нариси / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, О.В.Даниленко, Л.В.Іваницька, О.М.Назарчук, Н.В.Терес, В.І.Червінський. - В суперобкладинці. - К. : Вища школа, 2011. - 391 с.

Георгій Нарбут: Альбом / Автор-упорядник П.О. Білецький. - К.: Мистецтво, 1983. - 119 с.

Книга розповідає про видатного українського художника та графіка Георгія Нарбута (1886-1920). Репродуктовано твори основоположника української графіки

Горбачов, Дмитро. Стилі українського мистецтва ХХ століття: ар-нуво, ар-деко, авангард [Текст]: Науково-популярне видання / Горбачов, Дмитро; Магдиш, Ірина, Тараненко, Андрій; Упоряд. Г.Глодзь; Передм. Н.Кривди. - К.: Портал, 2024. - 272 с.

Проєкт «Стилі українського мистецтва» — це розповідь про український модернізм, завдяки якій читач може скласти цілісне враження про мистецьке середовище першої половини ХХ століття. Книжка розглядає три стилі, що домінували в мистецтві початку ХХ століття, у їхній органічній тяглості і взаємодії. Текст не просто вказує на особливості кожного стилю чи розповідає про митців, які в ньому працювали. Зіставлення на сусідніх сторінках різних явищ — наприклад, залізничних вокзалів, збудованих у стилях ар-нуво й ар-деко, чи сецесійного і футуристського пейзажів — забезпечує краще сприйняття властивих кожному стилю рис і дає змогу помітити в них те спільне, що притаманне саме українському модернізму

Графіка як вид образотворчого мистецтва [Текст] : Комплект репродукцій / Автор-упор. О.К. Федорук; Зав.ред. В.І.Астахов. - К. : Мистецтво, 1983. - 24 с.

Клочко, Діана. 65 українських шедеврів. Визнані й неявні [Текст]: Науково-популярне видання / Клочко, Діана; Передм. авторки. - К.: ArtHuss, 2019. - 256 с.

Мистецтвознавиця і лекторка, Діана Клочко представить свій канон і пояснення, чому саме ці твори мають таке значення для наших сучасників, чому усі вони — не сироти в стильовому розмаїтті, а свідки великих (хоч і не завжди відомих) інтелектуальних історій. 65 творів — як фундамент для першої півсотні есеїв, літературного жанру, що поки що не є добре представленим в українській арт-критиці

Мудрак, Мирослава. Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду [Текст]: Монографія / Мудрак, Мирослава; Пер. з англ. Я.Стріха. - К.: Родовід, 2021. - 160 с.

Це видання — частина проєкту РОДОВОДУ до 135-річного ювілею Нарбута. Книжка вийшла за підтримки Українського культурного фонду. Дослідження Мирослави Мудрак, професорки Університету Огайо, США розповідає про сторічну мистецьку традицію творення українську бренду від Нарбута до сьогодні. Монографія вийшла друком минулого року у РОДОВОДІ, англійською мовою. Цьогоріч її побачать читачі України та Франції. Георгій Нарбут фактично став творцем українського бренду у 1917–18-му, заклавши графічні основи візуального стилю щойно проголошеної Української Держави. Саме Нарбут створив тоді дизайн грошей, марок, печаток і ескізи гербів та викристалізував високий український стиль, ґрунтуючись на давній українській спадщині

Нагорна, Олена. Георгій Нарбут [Текст]: Популярне видання / Нагорна, Олена; Худож.-оформ. О.А.Гугалова-Мєшкова. - Харків: Фоліо, 2021. - 121 с.

Автор перших українських державних знаків, один із засновників та ректор Української Академії мистецтв, Георгій Нарбут належить до когорти найвизначніших українських графіків та художників-ілюстраторів. Він став дизайнером поштових марок УНР, творцем українських шрифтів Нарбута і стилю української графіки. Створював моделі одягу, проєктував меблі, конструював іграшки, малював етикетки до різноманітних виробів та був магнітом мистецького Києва початку ХХ століття: справжнім майстром перформансу, відчайдушним модником та неперевершеним стилістом своїх робіт і свого, хоча й короткого, але такого захопливого та яскравого життя

100 найвідоміших українців [Текст] : Науково-популярне видання / Відп. ред. З.Александрова; Під заг. ред. Ю.Павленко. - К.: Компанія ОСМА, 2015. - 680 с.

Сто портретів видатних представників українського народу — це долі ста непересічних постатей, які присвятили себе боротьбі за українську державу, її розбудові, ратним подвигам і політичній діяльності, створенню художніх шедеврів, унікальних літературних творів і чудес техніки. Та хоч би чим вони займалися, всіх їх об’єднує українська земля, на якій вони народились і процвітанню якої присвятили своє життя, талант і покликання. Прочитавши цю книжку, читач ще раз переконається в тому, якою багатющою на славнозвісних героїв є Україна

Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута [Текст]: Альбом. Науково-популярне видання / Упоряд. О.Савчук; Худож. оформ. О.Чекаль. - Харків: Видавець Олександр Савчук, 2020. - 128 с.

Видатний український художник-графік Георгій Нарбут (1886-1920) за своє недовге життя (а прожив він усього 34 роки) устиг зробити дуже багато — він був ілюстратором, автором перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок) та проекту герба Української держави, одним із фундаторів і першим ректором новоствореної Української Академії Мистецтв, автором двох версій «Української абетки» (1917, 1919). За радянських часів його ім’я було під забороною. Книжки, оформлені Нарбутом, видання з репродукціями його друкованих і невиданих творів стали бібліографічною рідкістю, і зараз поціновувачі його непересічного таланту мають змогу ознайомитися з малюнками цього митця, про якого свого часу відомий архітектор, художник і мистецтвознавець Г. Лукомський сказав: «Нарбут як графік був чи не кращий у світі, принаймні єдиний у своєму роді»

WEBліографія

https://www.youtube.com/watch?v=kLDTKbu2XlY – Георгій Нарбут — дизайнер української незалежності // Немаленькі люди // Ковжун

https://www.youtube.com/watch?v=lzZL8nNQkqQ – Георгій Нарбут | Біографія | Цікаві Факти

https://www.youtube.com/watch?v=fKgpO716S4I – Георгій Нарбут. Творець української айдентики /Український герб, гривня, абетка.

https://rentafont.com.ua/blog/znadibky-Istorychni/ukrainski-banknoty-karbovantsi-hryvni-shahy  –  Гроші Української Народної Республіки 1917-1918 років

Інтернет- ресурси

https://vechirniy.kyiv.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Глос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://dt.ua – сайт газети «Дзеркало тижня»

https://gazeta.ua/articles/history-journal – сайт журналу «Країна»

https://localhistory.org.ua – сайт журналу «Локальна історія»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.
за матеріалами фонду Молодіжної бібліотеки та інтернет-джерелами