«Геній українського кіно»

Бібліографічний список статей до 130-річчя від дня народження

Олександра Петровича Довженка

Довженко, Олександр Петрович — кінорежисер, сценарист, письменник, художник-графік, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1939), народний артист РРФСР (з 1950). Народився 10.09.1894 на хуторі В’юнище Сосницького повіту Чернігівської губернії, тепер у межах смт Сосниця Корюківського району Чернігівської області, Україна.

Життєпис

Народився у селянській сім’ї. Походив з козацького роду.

Навчався в чотирикласні парафіяльній школі. Закінчив 1911 Сосницьке міське чотирикласне двокомплектне училище, 1914 — Глухівський учительський інститут (тепер Глухівський національний педагогічний інститут імені Олександра Довженка). У 1914–1917 вчителював у 2-му Житомирському мішаному вищепочатковому училищі (викладав історію, географію, природознавство, фізику й гімнастику).

1917 служив в армії Української Народної Республіки

Навчався 1917–1919 у Київському комерційному інституті (тепер Київський національний університет імені Вадима Гетьмана)також в Українській академії мистецтв, 1922–1923 — у приватній художній школі В. Єккеля у м. Берліні.

Працював секретарем Київського губернського відділу народної освіти (1920–1921), комісаром Першого театру Української Радянської Республіки ім. Т. Шевченка; завідувачем відділу поважного представника народного комісара закордонних справ УСРР у м. Варшаві та секретарем консульського відділення Торгпредстава УСРР у м. Берліні (1922).

1923–1925 працював як художник-ілюстратор у редакціях газет «Вісті ВУЦВК», «Література. Наука. Мистецтво», «Селянська правда». Ілюстрував книгу Остапа Вишні «Літературні усмішки», альманах «Плуг» тощо, автор кіноплакатів для Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ).

Член Спілки пролетарських письменників «Гарт» (1923–1925), літературної організації ВАПЛІТЕ.

Працював на Одеській кінофабриці (1926–1928), Київській кіностудії художніх фільмів (1929–1941), з 1946 — на кіностудії «Мосфільм».

У роки Другої світової війни працював фронтовим кореспондентом на Південно-Західному та Воронезькому фронтах, кінорежисером.

Від 1949 — викладач Всесоюзного державного інституту кінематографії (тепер Всеросійський державний інститут кінематографії імені С.А. Герасимова), з 1955 — професор.

Творчість

Кінематографічна творчість

Один із основоположників української кінематографії. Для його творчості характерні широта світобачення, самобутність драматургічної та режисерської манери, поетичність, емоційність. Як режисер використовував відкриття і новації у галузі монтажу.

1926 написав свій перший сценарій (повнометражна кінокомедія «Вася-реформатор», започаткувала дитячий кінематограф), здійснив першу самостійну постановку за власним сценарієм (короткометражна комедія «Ягідка кохання»). 1927 поставив гостросюжетний фільм «Сумка дипкур’єра», в якому знявся в ролі кочегара.

Розкрив себе як режисер у фільмі «Звенигора» (1927). Уперше в історії кінематографу до фільму введено епічну, філософську та ліричну стихії. Фільм було показано на екранах низки зарубіжних країн. Світова громадськість визнала Довженка як першого поета в кіно.

Олександр Довженко (стоїть третій зліва) серед учасників театральної постановки у Сосниці

Шедеврами світового кінематографа стали його картини «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Кінометафори у фільмі «Земля» (портрети-фрески селян, соняшник і яблуко на весь екран), етнографічне тло стали складником національної форми.

Плакат до фільму Земля

Першим знятим Довженком звуковим фільмом була стрічка «Іван» (1932). Тут застосовано публіцистичний прийом — документальні кадри у художньому фільмі.

На «Мосфільмі» поставив художні фільми «Аероград» (1935), «Щорс» (1939), «Мічурін» (1949).

Мав намір екранізувати повість «Тарас Бульба»М. Гоголя (1940 написав сценарій).

Кіноповість «Україна в огні» (1943) зображує найтяжчий, найтрагічніший період Другої світової війни — німецьку окупацію України, порушено морально-етичні проблеми. Повість була опублікована російською мовою, але отримала негативну оцінку Й. Сталіна та розкритикована на засіданні Політбюро ЦК ВКП (б) 31.01.1944 (відсутність зображення керівної ролі партії, позитивних героїв, інтернаціоналізму тощо) і не була екранізована; українською вперше опублікована лише 1962.

Довженко зняв низку документально-публіцистичних фільмів разом з Ю. Солнцевою: «Визволення», «Буковина — земля радянська» (обидва — 1940), «Битва за нашу Радянську Україну» (1943; фільм дубльовано 26 іноземними мовами), «Перемога на Правобережній Україні та вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель» (1944).

За сценаріями та кіноповістями Довженка іншими режисерами знято фільми: «Поема про море» (1958), «Повість полум’яних літ» (1960), «Зачарована Десна» (1964), «Незабутнє» (1968), усі — «Мосфільм», режисер Ю. Солнцева, «Загибель богів» (1988; Київська кіностудія художніх фільмів, незавершений сценарій екранізував Є.Гуцало).

Літературна творчість

Утвердив у літературі жанр кіноповісті (від кіномистецтва взято динаміку і рельєфність зображення, від прози — епічність і психологізм).

У роки Другої світової війни писав також новели («Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «На колючому дроті», «Воля до життя», «Перемога» та інші), прозові мініатюри («Федорченко», «Невідомий», «Сіятель», «Бронза»), публіцистичні статті («Ворог буде розгромлений», «Душа народу неподоланна», «Я бачу перемогу») тощо. Головні ознаки новелістики Довженка — гострота і простота сюжету, яскравість зображуваних характерів, колоритна мова.

Довженко виступав також як драматург. Вистави за його п’єсами «Життя в цвіту» (1948) та «Потомки запорожців» (1943–53) йшли в багатьох театрах України.

Твори Довженка перекладено багатьма мовами світу.

Художня творчість

На творчість раннього періоду вплинули німецький карикатурист Г. Гросс та архітектор О. Архипенко. На пізнішому періоді позначилось захоплення німецьким експресіонізмом.

Працював як художник-карикатурист у газеті «Вісті ВУЦВК». Автор дружніх шаржів на письменників, діячів мистецтва (зокрема, Остапа Вишню, Л. Курбаса), реалістичних портретів (Т. Шевченка, В. Блакитного, П. Тичини), низки автопортретів, ескізів до фільмів.

Нагороди і визнання

Лауреат Державної (Сталінської) премії (1941, 1948, 1949), Ленінської премії (1959, посмертно).

Нагороджений орденом Леніна (1935), іншими орденами та медалями.

1958 на міжнародному кінофестивалі у м. Брюсселі фільм «Земля» визнано одним з 12 найкращих фільмів усіх часів і народів.

Київську кіностудію художніх фільмів названо ім’ям Довженка (1957), при ній — музей і пам’ятник (1964, скульптор Л. Козуб, архітектор Б. Орлов). Меморіальний музей і пам’ятник (1974, скульптор О. Фуженко, архітектор О. Ігнащенко) також у смт Сосниці.

09.08.1994 ім’ям Довженка названо астероїд.

1995 встановлено Державну премію України імені О. П. Довженка.

Твори

Твори, т. 1–5. Київ, 1964–1966.

Твори, т. 1–5. Київ, 1983–1985.

Україна в огні. Киноповісті. Щоденник. Київ, 1990.

Воля до життя. Незабутнє. Ніч перед боєм. Харків: Фоліо, 2015.

Музей О.Довженка в смт Сосниці

Цікаві факти про Олександра Довженка

Народився Олександр Довженко 12 вересня 1894 року в селі Вьюнищі, що на Чернігівщині. Його батьки були не писемними, але походили з далекого козацького роду. Родина жила не дуже заможно – землі було трішки і до того ж, вона була неродюча. В родині Довженків було 14 дітей, тому батько змушений був працювати вдень і вночі. Діти дуже швидко помирали, навіть не до сяючи працездатного віку.

В 1911 році Олександр вирішує вступати до Глухівського вчительского інституту, не тому що хотів стати вчителем, а тому що там платили високу стипендію – 120 карбованців на рік.

Коли відкрилась Академія мистецтв, Довженко вирішує спробувати себе у творчості і переходить навчатись до академії, але дуже швидко покидає навчання.

На початку 1920 року він вступає до партії боротьбистів. Через кілька тижнів ця партія влилася в КП (б)У, і таким чином він став членом КП(б)У. Довженка призначили завідувати Житомирською партійною школою, а потім підпілля в Коровинецькому районі. Там він був взятий у полон польським кінним роз’їздом, але йому пощастило благополучно втекти до свого загону.

Перебував на посаді секретаря губернського відділу міської освіти, де пропрацював рік.

Олександр Довженко був комісаром театру ім. Т. Шевченка, брав участь у роботі організаційного комітету працівників освіти.

В 1921 році його зараховують до Наркомату закордонних справ і відправляють на роботу до Польщі, де він очолює комісію з обміну військовополонених. У Польщі його улюбленим заняттям було малювання.

Повернувшись в Україну починає працювати карикатуристом. Знайомиться з Ю. Смоличем, М. Бажаном, В. Сосюрою та П. Тичиною

Олександр Довженко – один із засновників ВАПЛІТЕ.

В 1926 році переїздить до Одеси і влаштовується режисером на кінофабрику.

Перший фільм Довженка “Сумка діпкур’ера”, знятий в 1927 році. В основу сценарію фільма було покладено убивство радянського дипломатичного кур’єра Теодора Нетте. У цій стрічці Довженко зіграв свою єдину роль в кіно – кочегара, який переховує сумку Нетте.

В Одесі Олександр Довженко познайомився зі своєю супутницею життя Юлією Солнцевою.

“Арсенал” – остання стрічка, знята митцем на Одеській фабриці. Далі він планує перебиратись до Києва, де будувалась кінофабрика. Що він і зробив. Саме там було відзнято найвідоміший його фільм «Земля».

Бібліографічний список статей

(подано в алфавіті авторів)

2023

Кривда, Марина. На уродини Довженка було багато сонця і тепла [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/373592 / Кривда, Марина // Голос України. - 2023. - 14 вер. (№185). - С. 7. «Зазвичай до дня народження Олександра Довженка ми писали сценарій, розробляли велику програму, але війна росії проти України внесла свої серйозні корективи, — каже директорка Сосницького літературно-меморіального музею О. П. Довженка Ольга Ярмуш. — Та й сам Олександр Петрович, мабуть, був би не на святі, а вже десь на фронтах, серед наших оборонців, як це робив він — полковник Довженко в роки Другої світової війни». До речі, у музеї серед артефактів є й погони полковника Довженка та деякі речі, з якими він торував тяжкі дороги війни, що потім так проникливо відобразив у фільмі «Україна у вогні». Утім, дух самого Довженка все-таки витав у повітрі, настояному на осінньому сонечку

Олександр Довженко: пророк і міфотворець [Електронний ресурс] = https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9963 / Інф. "НАН України" // НАН України. - 2023. - 5 квіт.23 березня 2023 року старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України член-кореспондент Національної академії мистецтв України Сергій Тримбач прочитав у Національному центрі Олександра Довженка публічну лекцію «Олександр Довженко. Пророк і дзеркало». Йшлося про те, що кінорежисер Олександр Довженко мав чимало ознак носія месіанських комплексів, що не могло не позначитися на його творчості. У фокусі фільмової трилогії «Звенигора», «Арсенал» і «Земля» – образ місіонера, який прагне перебудувати навколишній світ. Із цим персонажем й ідентифікував себе митець

Сергій Тримбач: "По війні Олександра Довженка закрили у московську клітку" [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3874/164/178450/  / Розмову вела Валентина Самченко // Україна молода. - 2023. - 27 вер. (№039). Нещодавно побачив світ перший том Енциклопедичного словника «Олександр Довженко. Між тоталітаризмом і національною ідеєю», в якому зібрані (від А до Л) знакові особистості у житті та творчості народженого на Чернігівщині генія світового кіно, а також довженкознавці. У вересні наступного року відзначатимемо 130-ліття автора «Зачарованої Десни» та режисера фільму «Земля». Тож «УМ» розпитала у Сергія Тримбача, відповідального редактора Довженківського словника, про ставлення до митця, який починав шлях в УНР, а потім змушений був творити у лещатах радянської цензури

"Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи": 37 цікавих фактів про Олександра Довженка до дня його народження [Електронний ресурс] = https://nus.org.ua/articles/ya-buv-bagato-hvalenyj-i-ne-raz-osudzhenyj-za-svoyi-roboty-37-tsikavyh-faktiv-pro-oleksandra-dovzhenka-do-dnya-jogo-narodzhennya/ / Інф. "НУШ" // НУШ. - 2023. - 9 вер. Класик світового кіно, фундатор українського поетичного кіно, письменник, драматург, художник-карикатурист, режисер, якого цінував Чарлі Чаплін… Усе це про Олександра Довженка, який став взірцем для майбутніх кінорежисерів України та світу. Його "Земля" в списку 12 найкращих фільмів усіх часів, а такі твори, як "Зачарована Десна", "Ніч перед боєм", "Щоденник" і досі вивчають у школах

Яку Нову Каховку та ГЕС будував та фільмував Олександр Довженко [Електронний ресурс] = https://life.pravda.com.ua/culture/2023/06/07/254728/ / Інф."Українська правда" // 2023. - 7 черв. Каховська ГЕС, яку підірвали російські окупанти, та середмістя Нової Каховки, яке затопило внаслідок цієї терористичної атаки є архітектурними пам'ятками. Вони важливі не лише для української інженерії та архітектури, а також і для історії українського та світового кіно. Будівництво останньої сходинки в каскаді дніпровських ГЕС зафільмував Олександр Довженко

2022

Тримбач, Сергій. Картинки з пекла... не замовляли? [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/media/kartynky-z-pekla-ne-zamovlyaly : побачила світ книжка, яка одкриває вікна у потойбіччя сталінщини / Тримбач, Сергій // День*. - 2022. - 14 січ. (№1-2). - С.  Йдеться про книгу "Олександр Довженко. Документи і матеріали спецслужб". Збірик архівних документів у двох томах: передмова, упорядкування, коментарі, примітки Романа Росляка. Видавництво "Ліра", Київ, 2021. Романові Росляку вдалося показати великий зріз історичного матеріалу - того самого, який повинен завжди покликувати нас до пам'яті про минуле, про те, що не мусить, ні за яких обставин, повторитись

2019

Брюховецька, Лариса. Олександр Довженко і Київська кінофабрика [Текст] / Брюховецька, Лариса // Кіно театр. - 2019. - № 5. - С. 40-44. Початок роботи Довженка на Київській кінофабриці (1929 рік) збігається з остаточним утвердженням радянського тоталітарного суспільства: тому в житті Майстра були різкі перепади – від ласки «великого вождя» до гоніння і анафеми. З кінофабрикою пов’язані лише десять років життя Довженка, зате вони вмістили найкрутіші віражі його долі, найяскравіші сторінки біографії (постановка фільмів «Земля», «Іван», «Щорс»), страждання й біль, коли він там працював у 1930-х і коли його було назавжди від неї відлучено

Гандзій, Олександр. "Я тобі голову відірву. Та плівка мені дорожча за кохану жінку" [Текст] = https://gazeta.ua/articles/history-journal/_a-tobi-golovu-vidirvu-ta-plivka-meni-dorozhcha-za-kohanu-zhinku/927440 : Олександр Довженко написав сценарій для Чарлі Чапліна / Гандзій, Олександр // Країна. - 2019. - 12 вер. (№ 35). - С. 46-50. "У кіно без року тиждень. Апарата не знаю, з актором ніколи не працював, – казав тоді Довженко кореспонденту журналу "Кіно". – Єдине ось "захоплений своєю роботою до пропасниці, до самозабуття. Іноді зовсім забуваю, де я та хто"

Зятьєв, Сергій . «У загонах був різний люд, у тому числі й нікчемний...» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci-istoriya-i-ya/u-zagonah-buv-riznyy-lyud-u-tomu-chysli-y-nikchemnyy : 22 вересня — День партизанської слави / Зятьєв, Сергій  // День. - 2019. - 20 вер. (№ 171-172 ). - С. 6-7. Такий запис зробив у своєму щоденнику Олександр Довженко після спілкування з мирним населенням, яке опинилося на окупованих територіях, і партизанами. А ще — отримавши доступ до таємних документів, які відображали реальний внесок «народних месників» у перемогу над гітлерівською Німеччиною. У березні 1942 року нарком внутрішніх справ Української РСР Василь Сергієнко в доповідній записці на ім’я секретаря ЦК КП(б)У Дем’яна Коротченка повідомляв, що «НКВС УРСР сформував 1874 партизанських загонів, чисельність яких становить 29 307 чоловік, а також заслав у тил ворога 776 агентів».

Розправа над «Україною в огні» [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yednist-ukrayinciv-sho-zhahala-vorogiv / : 75 років судилища над Довженком у Кремлі / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2019. - 26 січ. (№17). - С. 7. «31 січня 1944 року мене привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах», — згадував про вікопомну подію в історії української культури Олександр Довженко, над яким вчинили цинічне судилище

Сігалов, Анатолій. У задушливих «обiймах» Сталiна [Текст] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3544/164/141089 / : класики кінематографа / Сігалов, Анатолій // Україна молода. - 2019. - 13 груд. (№140). - С. 4-5. Цьогоріч виповнилося 125 рокiв iз дня народження Олександра Довженка, кіномитця, визнаного світом

Чепурний, Василь. Гомер кінематографії [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/321439 : минуло 125 років із дня народження Олександра Довженка / Чепурний, Василь // Голос України. - 2019. - 11 вер. (№172). - С. 4. Звичайному українцю він уявляється у двох образах — як білоголовий Сашко, зачарований Десною, і як видатний кінорежисер, фільмів якого, щоправда, майже ніхто не бачив. Ці уявлення дуже поверхові, бо в глибині їх — і особисті, і національні трагедії, через які боліло серце Олександра Довженка

2017

Брюховецька, Лариса. Як повчали Майстра [Текст] / Брюховецька, Лариса // Кіно театр. - 2017. - №1. - С. 34-35. Упродовж 1932 року Довженко знімав фільм "Іван" за власним сценарієм. Зйомки викликали посилену увагу, адже стрічку готували до 15-ї річниці жовтневої революції. Журнал "Кіно" з кінця 1931 року регулярно друкував кадри з майбутнього фільму, актори Петро Масоха та Степан Шкурат фігурували на обкладинці

2016

Лавріненко, Юрій. Недооспівана пісня Олександра Довженка [Текст] / Лавріненко, Юрій // Наука і суспільство. - 2016. - № 11/12. - С. 31-38. Стати справжнім митцем - значить умерти. Цей трагічний парадокс українського пореволюційного відордження здійснився і на Довженкові, хоч був він ще найбільш щасливий із творців Розстріляного Відродження. Перші зрілі фільми Довженка - "Звенигора"(1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930) - завоювали йому цілий світ, але відібрали Україну, підрізали його творчі крила, вкоротили йому віку

Плитник Оксана. Світ дитинства Олександра Довженка [Текст] : за кіноповістю "Зачарована Десна" / Плитник Оксана // Наука і суспільство. - 2016. - № 11/12. - С. 41-44. У журналі "Дніпро" № 3 у березні 1956 року була вперше опублікована кіноповість Олександра Довженка "Зачарована Десна". Тож цього року виповнилося 60 років вдтоді, як твір побачив світ

Твори О.П. Довженка на театральних сценах України [Текст] / Інф. "Наука і суспільство" // Наука і суспільство. - 2016. - № 11/12. - С. 52. Творча спадщина Довженка привертала і привертає пильну увагу театральних діячів, бо пристрасне слово письменника звучить багатьма мовами світу, голосом його серця і чуттям його душі перейматися мільйони

Книги з фондів МСМБ

Академія мистецтв України. Інститут проблем сучасного мистецтва. Нариси з історії кіномистецтва України [Текст] : Наукове видання / Редкол. В.Сидоренко, І.Безгін, В.Горпенко та ін.; Вст. ст. В.Сидоренка. - К. : Інтертехнологія, 2006. - 864 с.

Нариси з історії кіномистецтва України є колективним системним дослідженням, що ставить за мету осягнення складного процесу становлення й розвитку вітчизняного кінематографа протягом ХХ століття. Попри те, що існують видані в попередні десятиліття ґрунтовні праці з історії кіно, незастережним залишається той факт, що кожна епоха потребує свого осмислення історичних процесів і явищ. Ідеєю видання є поглиблення, систематизація знань про історію становлення, розвитку та сучасні тенденції кінематографа України. В основу наукових розвідок покладено логіку та специфіку історичного руху самого кінопроцесу. Концептуальна структуризація теми передбачає не тільки підсумок досвіду досліджень ігрового та неігрового кінематографа

Забужко, Оксана. Планета Полин [Текст] : Вибрані есеї / Забужко, Оксана Стефанівна ; Фото: П.Ботанова. - К. : Комора, 2020. - 384 с.

У цьому томі зібрано найважливіші есеї Оксани Забужко останніх двох десятиліть, присвячені постатям і подіям, які авторка вважає культурно знаковими для сьогоднішньої епохи кризи гуманізму. «Жіночі», «чоловічі» й «колективні», всі ці «портрети» об’єднує глибоко особисте переживання авторкою біжучої історії, в яку вона вписує своїх героїв — і цим виявляє в ній, хоч якій на позір катастрофічній, невидимий раніше життєствердний смисл

Марочко, Василь. Олександр Довженко. Зачарований Десною [Текст] : Науково-популярне видання / Марочко, Василь Іванович. - К. : Парламентське видавництво, 2019. - 576 с.

У книзі автор намагається простежити життя і творчість О. Довженка в контексті його взаємин з владою, політичні форми якої змінювалися, виставляючи нові вимоги до суспільства і творчої інтелігенції. З’ясовує мотиваційну складову потрапляння художника у залежність до влади, простежує дивний механізм його соціальної та ментальної адаптації, збереження національної ідентичності українського режисера в умовах системної русифікації, його готовність до пожертви задля обстоювання української національної самобутності Для всіх, хто цікавиться історією України, українського кіно

Панасенко, Тетяна Михайлівна. Олександр Довженко [Текст] : Науково-популярне видання / Панасенко, Тетяна Михайлівна ; Худож.-оформ. О.А.Гугалова-Мєшкова. - Харків : Бібколектор, 2020. - 120 с

Олександр Довженко... Талановитий, харизматичний, натхненний, готовий у будь-яку мить до активної дії, до творчості... Добрий, легкий у спілкуванні, цікавий і приємний співбесідник, який лише своєю присутністю робив людей кращими, не допускав бруду в думках, у словах... Художник і письменник, захоплений красою й гармонією у житті, вражаючий широтою думки... Вимогливий і невтомний режисер із залізною силою волі, фільми якого стали новим словом у світовій кінематографії, а кінострічка «Земля» увійшла до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів

Тримбач, Сергій Васильович. Кіно народжене Україною. Ілюстрована історія [Текст] : Альбом антології українського кіно / Тримбач, Сергій Васильович ; Пер. сл. автора. - К. : Саміт-Книга, 2019. - 384 с

Ця книжка - не лише про кіностудію імені О. Довженко, вона про все українське кіно. Ювілей кіностудії став приводом оприлюднити матеріали, появи яких давно чекала Україна. Ці матеріали охоплюють період від становлення українського кіно на межі XIX-XX ст. (а починалося воно не в Києві, а в Одесі) до сучасної доби, коли відбувається справжнє відродження і оновлення кінематографу України

Українська кінооператорська школа. Вибране [Текст] : Наукове видання / Упоряд. Л.

Брюховецька; Вступне слово Б. Вержбицького. - К. : Редакція журналу "Кіно-Театр", 2020. - 240 с.

У книжці аналізується творчість кінооператорів 1920-х років - Данила Демуцького і Олексія Калюжного та 1960-х років - Юрія Іллєнка, Вілена Калюти, Валерія Кваса. Об'єктом досліджень стали чинники формування операторського мистецтва в Україні, його визнання в країнах Європи, актуальні проблеми, що стосуються нинішньої ситуації з цією професією. Окремий розділ посідають результати архівних пошуків, зокрема донесення кінооператорів на Олександра Довженка

WEBліографія

https://dovidka.biz.ua/oleksandr-dovzhenko-tsikavi-fakti - Олександр Довженко цікаві факти

Інтернет-ресурси

https://day.kyiv.ua  – сайт газети «День»

http://www.golos.com.ua – сайт газети "Голос України"

https://www.umoloda.kiev.ua – сайт газети "Україна молода"

https://ukurier.gov.ua – сайт газети "Урядовий кур’єр"

https://gazeta.ua/journal – сайт газети «Країна»

Підготувала бібліограф Н. Качановська