Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

«Дослідниця народно-ужиткового мистецтва. Олена Пчілка»

Поділіться цією сторінкою:

Бібліографічний список статей до 175 років від дня народження Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач- Драгоманової) (1849-1930), української поетеси, прозаїка, публіциста, етнографа

Біографія та цікаві факти з життя

Ольга Драгоманова – саме так звали майбутню літераторку при народженні – з’явилася на світ 29 червня 1849 року (на могильній плиті вказана дата 17.VII.1849) у родині письменника і дрібного поміщика Петра Драгоманова. Батько був високоосвіченою людиною, знав іноземні мови, в домі завжди було багато книжок, журналів. Шістьма дітьми – Михайлом, Іваном, Варварою, Ольгою, Єленою, Олександром – опікувалася мати Єлизавета Іванівна Цяцька. Дітям змалку прищеплювали любов до української літератури. Олена Пчілка згадувала:

“Можна сказати, що українська течія оточала нас могутньо: се була українська пісня, казка, все те, що створила українська народна думка і чого держався тодішній народний побут. А пісень чули ми за дитячі літа стільки, що й не злічити! Усякі народні обрядності не минали нашого двору: колядування, посипання, запросини на весілля. Чи можна ж було нам не знати українського слова, коли воно було просто таки нашою рідною, притаманною стихією?”.

Початкову освіту дівчина здобувала вдома. У 9 років батько хотів відправити свою улюбленицю до Полтавського пансіону, але там не було місць. Потім Петро намагався влаштувати її до Смольного інституту – не склалося й там. Туди зараховували тільки доньок тих батьків, чий ранг був не нижче полковника або дійсного статського радника. У 1860-му батько помер. Здавалося, на освіті можна поставити хрест. Але старший брат Михайло відправив сестру до приватного київського пансіону шляхетних панянок. Тут дівчина здобула ґрунтовну освіту. Ольга закінчила пансіон у 1866 році.

У Києві Драгоманова познайомилася з палкими патріотами: Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Павлом Житецьким та багатьма іншими. Старший брат також познайомив сестру зі своїм другом Петром Косачем. Він був старший за Ольгу на 7 років. Між молодими людьми розгорілося кохання і 22 липня 1868-го вони побралися й виїхали до Новоград-Волинського. Там Косач обійняв посаду голови з’їзду мирових посередників. Струнка, сіроока, чорнява Ольга вразила місцеву шляхту.

18 липня 1869 року в Косачів народився син Михайло (у майбутньому український вчений-фізик, метеоролог, письменник та перекладач). За два роки на світ з’явилася донька, яку назвали Ларисою (Леся Українка). А потім жінка народила Олю  (письменниця, літературознавиця, перекладачка, викладачка, бібліографиня), (музикантка, викладачка французької мови, перекладачка), Миколу (громадський діяч, інженер-агроном за фахом, голова земської управи) та Ізидору (мемуаристка, викладачка, перекладачка, діячка культури, почесна членкиня Союзу Українок Америки).

 

На Волині Ольга Косач займалася етнографією, збирала народний фольклор, колекціонувала зразки народних вишивок. У 1876-му вона видала працю “Український орнамент”, який здобув схвальні відгуки від українських та европейських знавців. Окрім того Ольга Петрівна адаптовувала українською твори Пушкіна, Лермонтова, Гоголя та інших. Саме тоді жінка взяла собі псевдонім Олена Пчілка. Він народився з того, що на Волині Ольгу називають Оленою, а чоловік,  завжди говорив: “Вона як тая пчілка працює”. До всього, жінка дуже любила пасіку. І не тому, що бджоли приносять користь – їй просто подобалося спостерігати за комахами-трудівницями.

Подружжя Косачів виховувало своїх дітей самотужки. Їм не подобалося, що наявна система освіти була надто відірваною від народного коріння. Ольга Петрівна навчила їх мовам, музиці, історії, малюванню, відкрила чарівний світ літератури. Недарма ж діти з гордістю називали свою маму найрозумнішою та найталановитішою жінкою. Сама ж Пчілка неодноразово повторювала: “Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна”.

“Олена Пчілка сама кохалася в українському фольклорі, і в родинному житті її родини все насичене ним. Це замилування в українському народному мистецтві (піснею, орнаментом, різними українськими народними виробами, звичаями та ін.) перейшло від матері й до родин її дітей”, – згадувала донька Ізидора.

 

Водночас Пчілка була однією з активісток, які брали участь у жіночому русі. У 1887 році разом із Наталією Кобринською (українська письменниця, яка стала зачинателькою українського фемінізму) видала жіночий альманах “Перший вінок”.

 

 

 

Леся Українка (ліворуч) та Олена Пчілка серед знайомих. Зелений Гай. Фото 1904-1905 роки Шимановський, Леся Українка, Петро Косач, Олена Пчілка, Петерсон. Колодяжне. Фото 1905 рік

За два роки Ольга разом із дітьми перебралася до Луцька, туди перевели по роботі її чоловіка. Тут письменниця стала членкинею драматичного товариства. Ініціювала використання зібраних від спектаклів коштів для придбання української літератури у бібліотеки.

Наприкінці 1890-х років Косачі замешкали в Києві, де Пчілка стала завідувачкою літвідділу “Київського літературно-артистичного товариства”. Окрім цього, видавала та редагувала журнал “Рідний край”. У ньому чимало уваги приділялося історії, етнографії, народній творчості, питанням розвитку української мови та літератури, а також це був інформаційний вісник про суспільно-політичне і культурне життя.

                                                       

         Олена Пчілка та Леся Українка (праворуч)                Олена Пчілка з дочкою Лесею (Українкою)

Ольга Петрівна також читала лекції про видатних письменників, писала нариси. Серед її творчого доробку є спогади про Тараса ШевченкаЄвгена Гребінку, Миколу Лисенка, Михайла Старицького, Бориса Грінченка та інших.

Ще у 1886-му вийшла у світ перша збірка поезій “Думки-мережанки”. Кращими ж творами авторки вважають:

“Товаришки” (1887);

“Світло добра і любови” (1888);

“Солов’їний спів” (1889);

“За правдою” (1889);

“Півтора оселедця” (1908).

Олена Пчілка однією з перших внесла в українську літературу образ нової жінки – сміливої, героїчної, вольової, патріотичної. Із 1908-го письменниця започаткувала видання дитячого щомісячника “Молода Україна”, що був додатком до “Рідного краю”.

У творчому доробку письменниці не лише вірші, оповідання, байки, а й чимало етнографічних та фольклористичних опусів, зокрема “Українські колядки”, “Український народний орнамент”, “Українські народні легенди останнього часу”, “Українська гумористика”, “Почерки национальных типов в украинской народной словесности” тощо.

Олена Пчілка довела спроможність української мови до опанування найскладніших філософських і політичних тем – всупереч заявам росіян, які стверджували, що українська мова здатна лише на розкриття побутових і гумористичних тем

 

 

 

 

 

                                    

Олена Пчілка (справжнє ім’я Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманова

 

Олена Пчілка з Людмилою Старицькою-Черняхівською та її донькою Веронікою. 1927 рік

Пчілка виступала не за революційний, а за еволюційний шлях розвитку. За поглиблення просвіти та культури населення. Багато її творів присвячено тому, як українська інтелігенція, що на зламі століть опинилася на роздоріжжі, шукає сенсу життя і подальших шляхів боротьби за свободу.

Під час буремних революційних подій, що вирували в Україні, Пчілка жила в Гадячі. Письменниця створила дитячий любительський театр, для якого писала п’єси. У 1920-му, під час святкування дня народження Кобзаря у місцевій гімназії, Ольга Петрівна обвила погруддя Шевченка синьо-жовтим стягом. Комісар Крамаренко, який пильно стежив за “святкуванням”, злісно зірвав з бюсту прапор. Тоді Косач голосно вигукнула: “Ганьба Крамаренку”, цей заклик підтримали всі присутні в залі. За бунт проти більшовиків її кинули в холодну. Після в’язниці письменниця виїхала в Могилів-Подільський, де прожила до 1924 року, а потім аж до самої смерти мешкала в Києві.

Із 1925-го Ольга Петрівна працювала в етнографічній та літературно-історичній комісіях Всеукраїнської академії наук. У 1928-му за заслуги в розвитку української літератури, науки та культури її обрали членкинею-кореспонденткою ВУАН.

Коли розпочалися сталінські репресії проти інтелігенції, у двері до Ольги Петрівни також “постукали”. Це сталося восени 1929 року. Хвора жінка вже не мала сил навіть підвестися з ліжка. Кадебісти влаштували трус у квартирі, але нічого не знайшовши, наказали одягатися і йти за ними. У зв’язку з тим, що письменниця не могла без сторонньої допомоги пересуватися, її залишили вдома.

                                                                                                                                                                                                                                                                          

Могила Олени Пчілки на Байковому кладовищі              Пам’ятник Олені Пчілці в Луцьку.

4 жовтня 1930 року Олена Пчілка відійшла у засвіти. Тиха й малолюдна процесія йшла за тлінками видатної діячки. Ніхто з колег не прийшов попрощатися, більшість була вже за ґратами, а ті що лишилися, боялися навіть носа показувати, щоб не скомпрометувати себе. Похована в Києві на Байковому кладовищі поруч з чоловіком, донькою і сином.

Дослідниця Оксана Забужко писала:

“Олена Пчілка втілювала в собі той маркантний для европейської історії XIX століття тип націєтворця <…> де їй не вдавалося скорити світ, вона завзято “творила собі новий” і порядкувала в ньому за власними правилами. У кожному разі, свою країну вона, що називається, здала нащадкам у цілком іншому вигляді, ніж прийняла”.

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

2024

Олена Пчілка "Світла трудівниця" [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2551121-olena-pcilka-1-svitla-trudivnica.html // Укрінформ. - 2024. - 9 трав. У січні 1930 року на прем'єрі вистави Київського драматичного театру імені Івана Франка Олена Пчілка застудилася й тяжко захворіла. Улітку того ж року хворобу посилили ускладнення - безсилій берегині стало важко самостійно ходити

2023

Олена Пчілка: як одягалася інтелектуальна еліта [Текст] = https://localhistory.org.ua/texts/statti/olena-pchilka-iak-odiagalasia-intelektualna-elita-ukrayini / / Інф. "Локальна історія" // Локальна історія. - 2023. - 22 лют. Особливості моди і стиль української еліти другої половини ХІХ - початку ХХ століть майже не досліджені. Зрозуміти тодішні віяння ми можемо, проаналізувавши світлини родини Драгоманових-Косачів. Зокрема вишуканої й аристократичної Олени Пчілки. "Ніколи не була радикалкою-нігілісткою, і, бувши вродливою жінкою замолоду, одягалася і зачісувалася як показувала тогочасна мода і її жіночий інстинкт, щоб виглядати якнайкраще", - згадувала про матір Ольга Косач

Шевелєва, Мар'яна. Олена Пчілка-аристократка української літератури [Електронний ресурс] = https://uain.press/blogs/olena-pchilka-arystokratka-ukrayinskoyi-literatury-1278339  / Шевелєва, Мар'яна // Український інтерес. - 2023. - 29 квіт. Ольга Драгоманова - саме так звали майбутню літераторку при народженні - з'явилася на світ 29 червня 1849 року (на могильній плиті вказана дата 17.VII.1849) у родині письменника і дрібного поміщика Петра Драгоманова. Батько був високоосвіченою людиною, знав іноземні мови, в домі завжди було багато книжок, журналів. Шістьма дітьми - Михайлом, Іваном, Варварою, Ольгою, Єленою, Олександром - опікувалася мати Єлизавета Іванівна Цяцька. Дітям змалку прищеплювали любов до української літератури

2021

Ющук, Іван. Слово, чому ти не твердая криця…” [Текст] = http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2021/02/7-1111-18-24-liutoho-2021.pdf  / Ющук, Іван // Слово Просвіти. - С.13. 150 років тому, 25 лютого 1871 року, в Ро сійській імперії в місті Звягелі в українській дворянській сім’ї Косачів народилося дівча.”. І придбане ім’я, і звернення до поезії українською мовою – це була не просто дитяча примха. Це був виклик тій політичній атмо сфері, яка панувала в наддніпрянській Україні під недремним жандармським оком Росій ської імперії. Звичайно, тут не обійшлося без впливу її матері, письменниці-патріотки Олени Пчілки, яка була і наставницею, і вчителькою своєї дочки

2020

Константинівська, Оксана. "Пролетіла вона як зоря!." [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3621/164/148707/  : про першу подорож 23-річної Олени Пчілки за кордон / Константинівська, Оксана // Україна молода. - 2020. - 05.08. - С. 7. Ольга Петрівна Косач, яку ми зараз знаємо більше як письменницю за псевдонімом Олена Пчілка, за життя була знана дослідниця народно-ужиткового мистецтва

2019

Агеєва, Віра. Війна статей і демократія [Текст] = https://tyzhden.ua/History/235442  : фемінізм в Україні 100 років тому і сьогодні / Агеєва, Віра // Український тиждень. - 2019. - 27.09 (№ 39). - С. 50-55. Останнім часом складається враження, що немає більшої загрози для української державності, ніж фемінізм. Феміністична та гендерна теорія за останні принаймні півтора століття вже обґрунтувала й усебічно проаналізувала принципи та особливості патріархального гноблення. Гендерні студії викладаються у всіх поважних західних університетах

Климчук, Оксана. Орнаментами, зібраними Оленою Пчілкою [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/ornamentamy-zibranymy-olenoyu-pchilkoyu : у Новограді-Волинському розпочали вишивати 24-метровий рушник / Климчук, Оксана // День. - 2019. - 30 січ. (№ 16). - С. 12. 2019-й у Новограді-Волинському оголошено роком Олени Пчілки. З нагоди 170-ї річниці від дня народження талановитої письменниці, громадської діячки, матері Лесі Українки планується провести цикл культурно-мистецьких заходів. У музеї родини Косачів виникла ідея - вишити рушник візерунками, зібраними Оленою Пчілкою саме в Звягельському повіті. І ось нещодавно акція, яка об'єднала навколо себе шанувальників літературного слова й образотворчого мистецтва, стартувала

Чому она звалась Пчілкою [Текст] : проект 'Слава України' // Голос України. - 2019. - 17 лип. (№ 133). - С. 8. Про Олену Пчілку - українську письменницю, етнографиню і фольклористку, видавчиню, редакторку та громадську діячку

Щукіна, Юлія. "Будемо розмовляти по українському" [Текст] : як Олена Пчілка видавала єдиний український дитячий журнал у Російській імперії / Щукіна, Юлія // Україна молода. - 2019. - 3 лип. (№ 72). - С. 12. У рік 170-ліття з дня народження славетної Ольги Косач із роду Драгоманових — матері Лесі Українки і ще п’ятьох достойників, письменниці, етнографині, фольклористки, яка була членкинею-кореспонденткою Всеукраїнської академії наук, — перегорнемо сторінки «Молодої України», першого і єдиного українського дитячого журналу на території Російської імперії

2017

Карп'юк Анатолій. Лесині шляхи на Волині [Текст] / Карп'юк Анатолій // Літературна Україна. - 2017. - 3 серп. (№ 30). - С. 11. Волинь, у тому числі і Рівенщина, залишила глибокий слід у біографії Лесі Українки. Вона цікавилася усною народною творчістю, вникала в побут і звичаї місцевих жителів, знайомилася з історико-архітектурними пам'ятниками старовини

2014

«Козачка Олена», або «З делікатністю на боці» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/vin-ne-vernuvsya-iz-boyu/ : 165 років з дня народження Олени Пчілки / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2014. - 26 лип. (№134). - С. 20. Зазвичай про неї згадують як про матір Лесі Українки та громадську діячку ліберально-демократичного або, за термінологією радянської доби, буржуазно-ліберального спрямування. Написані для власних синів і доньок оповідання, казки, вірші принесли Олені Пчілці славу дитячої письменниці, а поема «Козачка Олена» та повість «Товаришки» засвідчили появу талановитої мисткині й відродження серед українок їхнього традиційно незалежного стану, про який лише доводилосяь мріяти на Заході жінкам-феміністкам

2012

Мельник В. Подільське коріння родини Косачів [Текст] / В. Мельник // Літературна Україна. - 2012. - 2 серп. (№29). - С. 13. Відомості про те, що Олена Пчілка із родиною на початку 1920-х років жила в Могилеві-Подільському, таємницею не були. Городяни пишалися своєю «тимчасовою землячкою»: крає­знавці по крихті збирали інформацію про подільський період її життя, виходили публікації у місцевій пресі, на будиночку, де вона мешкала, колись навіть прикріпили пам’ятну дошку. (На жаль, міська влада новітньої формації не вважала той особняк історичною цінністю — його знесли, аби розчистити місце для будівельного майданчика під типову дев’ятиповерхівку.)

2011

Зінченко Н. Iнтернет допоміг знайти родичів Лесі Українки [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/574  : 25 лютого виповнюється 140 років від дня народження видатної поетеси / Н. Зінченко // День. - 2011. - 23 лют.(№32). - С.  До ювілейної дати пройдуть урочистості на Батьківщині Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) в селі Колодяжному на Волині, у Луцьку в Музеї видатної поетеси та в Науково-дослідному інституті її імені, який було створено спільно з Інститутом літератури, і, безперечно, в столичному Музеї видатних діячів української культури, до складу якого входить і Музей Лесі Українки

2009

Філіпчук Н. "Болісна думка "за що?" часом загрожує мені втратою розуму" / Н. Філіпчук, О. Бантишев // Голос України. - 2009. - 9 груд.(№233). - С. 28-29. Чому майже всі родичі Лесі Українки були змушені тікати за кордон? Чому її архіви довелося повертати із-за рубежу (і цей процес триває досі)? Відповіді ми спробуємо дати в цій статті

Література з фондів МСМБ

 

Баришевська, Ірина. Жінки, які прославили Україну [Текст] : 33 надихаючі історії: Літературно-художнє видання / Баришевська, Ірина. - Х. : АССА, 2023. - 144 с. :

На вас чекають історії 33 жінок, які зробили у своєму житті так багато важливого, що увійшли в історію. Вони не були схожі одна на одну, займалися різними справами та жили в різний час. Але все-таки мали чимало спільного: були сповнені неймовірної сили духу, визначного таланту й натхнення, дуже наполегливо працювали та не боялися ризикувати. Водночас були не просто мрійницями, а вперто просували свої думки та боролися за втілення власних ідей

 

 

 

Бунтарки: нові жінки і модерна нація [Текст] : Есеї / Вст. сл. В.Агєєвої. - К. : Смолоскип, 2020. - 368 с.

Перед вами книжка про справжніх бунтарок — українських письменниць другої половини ХІХ та початку ХХ століття, які знаходять свої голоси у літературі й публіцистиці та починають відстоювати власний простір — як приватний, так і публічний. Дванадцять історій про життя та творчість найбільш знакових українських авторок, які активно порушували питання про статус і права жінки у своїх текстах

 

 

 

 

 

Диба, Алла. Найкраща лілея з родинного саду Косачів [Текст] : Науково-популярне видання / Диба, Алла, Шалагінова, Олександра ; Передм. авторів; Післім. О.Романюк. - К. : Саміт-Книга, 2020. - 256 с.

Книга розповідає про улюблену сестру Лесі Українки, хранителя її архіву, дослідника біографії та творчості письменниці

 

 

 

 

 

 

Казки українських письменників [Текст] / Під упор. О.Шевченка, Т.Качалової; Передм. А.Костецького; Худож. Л.Максимчук. - К. : Школа, 2003. - 191 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пчілка, Олена Петрівна. "Золоті дні золотого дитячого віку..." [Текст] : Автобіографічний нарис / Драгоманова, Олена Петрівна ; Упоряд., підг. текст., передм. та приміт. Л.П.Мірошніченко, А.В.Ріпенко; Худож. оформл. О.А.Базилевича. - К. : Веселка, 2011. - 79 с.

 

 

 

 

 

 

Пчілка, Олена. Сосонка : Для мол. та сер. шк. віку / Пчілка, Олена ; Передм. О.Шевченко; Іл. О.Літвінова. - К. : Школа, 2007. - 176 с

 

 

 

 

 

 

Ушкалов, Леонід. Чарівність енергії: Михайло Драгоманов [Текст] : Літературно-художнє видання / Ушкалов, Леонід Володимирович. - К. : Дух і Літера, 2019. - 600 с.

У цій книжці на основі багатого джерельного матеріалу Леонід Ушкалов подає біографію українського публіциста, науковця та громадського діяча Михайла Драгоманова (1841-1895). Автор символічно поділив життєпис на п’ятдесят чотири параграфи й спробував, за його ж словами, «наскільки це можливо, показати життя Драгоманова не чорно-білим, а барвистим, таким, яким наше життя є насправді». «Без гніву і пристрасті» він оповідає про повсякдення свого героя і пробує проникнути у світ його ідей. Однак, автор переконаний, що «магістральний сюжет» життя Драгоманова можна уявляти по-різному

 

 

 

Шалені авторки. Мала проза українських письменниць [Текст] : Збірка / Передм. і упор. В.Агєєвої. - Київ : Віхола, 2023. - 456 с.

«Шалені авторки» — це антологія текстів українських письменниць, своєрідна мандрівка крізь останні два століття, під час якої різні авторки, маючи несхожі стильові уподобання й естетичні орієнтації, змальовують усю множинність і складність жіночого досвіду. Перед читачами постануть декадансні персонажки Ольги Кобилянської, екзотичні героїні Софії Яблонської, рішучі бунтарки Ірини Вільде. Публікуються і найбільш резонансні тексти сучасних письменниць, зокрема Оксани Забужко і Людмили Таран

 

 

 

Webліографія

https://uain.press/blogs/olena-pchilka-arystokratka-ukrayinskoyi-literatury-1278339  Олена Пчілка-аристократка української літератури

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2551121-olena-pcilka-1-svitla-trudivnica.htm  Олена Пчілка "Світла трудівниця"

https://localhistory.org.ua/texts/statti/olena-pchilka-iak-odiagalasia-intelektualna-elita-ukrayini/ Олена Пчілка: як одягалася інтелектуальна еліта

Інтернет-ресурси

https://www.ukrinform.ua  – Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://zn.ua – сайт газети «Дзеркало тижня»

http://slovoprosvity.org  – сайт газети «Слово просвіти»

https://umoloda.kyiv.ua – сайт газети «Україна молода»

https://uain.press/ – сайт газети «Український інтерес»

https://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://localhistory.org.ua – сайт журналу  « Локальна історія»

Підготувала бібліограф Качановська Н.В.

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ