«Богдан Лепкий. Творча спадщина Богдана Лепкого»

Бібліографічний список статей до 150-ї річниці від дня народження Богдана Сильвестровича Лепкого (1872-1941), українського прозаїка, поета, педагога, літературознавця

Богдан Лепкий – це постать першорядної ваги, непересічного таланту. Поет, прозаїк, перекладач. літературознавець, видавець, яскрава, багатогранна особистість, яка внесла вагомий вклад в історію рідної культури. За обсягом літературної спадщини Богдан Лепкий поступається тільки своєму учителеві Іванові Франку, – йдеться в повідомленні. 

Коротка біографія Богдана Лепкого

Народився Богдан Теодор Нестор Лепкий 9 листопада 1872 року на хуторі Кривенький (нині не існує), неподалік від села Крегулець (нині – с. Крогулець Гусятинського району), за іншими даними - в с. Кривеньке (нині - Чортківського району Тернопільської області). Брат Левка і Миколи Лепких. Батько Лева Ростислава Лепкого. Дитинство Богдана минуло у селі Крегулець. Починаючи з з 1879 року родина жила у селі Поручин, а з 1891 року – у селі Жуків (нині обидва села Бережанського району). Богдан від 1878 року протягом восьми років мешкав у Бережанах у свого діда Михайла Глібовицького – священника, віце-маршалка Бережанського повіту. Основи шкільної науки Богдану Лепкому викладав домашній учитель.

1878 р. почав навчання відразу з другого класу у звичайній школі з польською мовою навчання у Бережанах.

Після закінчення школи вступив у 1883 р. до Бережанської класичної гімназії з польською мовою навчання. Співав у гімназійному українському хорі під керівництвом Дениса Січинського, у хорі “Боян” (м. Бережани). Брав участь у концертах, декламував вірші, читав уривки з прозових творів, вивчав малярство.

У 1891 р. закінчив гімназію і вступив до Віденської Академії мистецтв. Через три місяці за порадою Кирила Студинського перейшов на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури. Тут брав участь у роботі студентського товариства “Січ”, у дискусіях на суспільно-політичні та літературні теми, разом із Ф. Колессою займався етнографічними дослідженнями. У Відні заприятелював з художником Миколою Івасюком, продовжував малювати під його опікою; з ним приїжджав на літні канікули до Жукова, де їм позували селяни; у селі створив кілька картин на історичну тематику.

Закінчив університет у 1895 р.

З 1895 р. почав працювати учителем української, польської та німецької мов і літератур, історії та географії у Бережанській гімназії. Водночас інтенсивно займався громадською роботою: започатковував читальні “Просвіти”, бібліотеки і позичкові каси, виголошував реферати та промови на святкових академіях, був учасником хору “Боян” і драматичного гуртка. Зіграв роль Петра у “Наталці Полтавці”, (1898).

1899 р. після відкриття в Ягеллонському університеті (м. Краків) лекторату української мови та літератури запрошений сюди викладати ці предмети. Одночасно працював професором у третій гімназії ім. Яна Собєського і в гімназії св. Яцка у Кракові; доцент “виділових курсів” для вдосконалення кваліфікації вчителів. Співпрацював з літературним об’єднанням “Молода Польща”, заприязнився з польськими письменниками С. Виспянським, В. Орканом, К. Тетмайєром та ін. Один із засновників (1901) і активний учасник “Слов’янського Клубу”, що видавав часопис “Swiat slowjanski” (Краків, 1905-1914); у ньому Богдан Лепкий упорядковував постійні рубрики “Руська хроніка” і “Огляд руської преси”.

В 1907 році припинив співпрацю з виданням через політичні незгоди з редакцією.

Того ж року виступив з ініціативою збирання коштів на народні школи; написав з цією метою відозву-заклик. Співпрацював з товариством “Рідна Школа” щодо видання дитячої літератури, підручників та читанок; укладач читанки для народних шкіл (Львів, 1904), куди увійшли і його твори. Був членом управи (заступником голови) краківської “Просвіти”, читав лекції з української літератури і культури; ввів у традицію постійні Шевченківські академії; один із організаторів у Кракові вечора до 100-річчя від дня народження Т. Шевченка, вечорів, присвячених М. Шашкевичу, І. Франкові, М. Лисенку, В. Стефаникові та іншим видатним українцям.

Перша світова війна застала сім’ю Лепких у Кракові. Коли російська армія восени 1914 р. почала займати Галичину і Буковину та вивозити українську інтелектуальну еліту, Лепкі разом з іншими біженцями переїхали у Карпати в надії, що війна у гори не дійде і зупинилися в місті Яремче у готелі (згодом він був знищений снарядами, й у ньому згоріли речі Лепких, а також рукописи третього тому “Начерку історії української літератури” та історичної драми “Мотря” (зберігся лише “Пролог”). Щоб не потрапити до рук царської жандармерії, виїхав через Угорщину до австрійської столиці. Спочатку мешкав у м. Рудави неподалік од Відня, згодом прибув у м. Відень. Тут працював у часописі “Вісник Союзу Визволення України” і в Культурній Раді.

Восени 1915 р. Богдан Лепкий був мобілізований до австрійського війська. Завдяки сприянню друзів не був відправлений у діючу армію, а виїхав у Німеччину для освітньо-культурної роботи серед українців-військовополонених царської армії. У Німеччині з листопада 1915 р. мешкав у м. Раштат біля Бадена. Працював у просвітньому відділі табору, протягом двох місяців викладав історію української літератури та культури. Лекції вченого мали великий успіх, тому заняття перенесли з бараків до міського театру. Потім табір поділили на дві частини, Богдан Лепкий переїхав до Вецляра. Тут із лютого 1916 р. вів просвітницьку працю в таборі, викладаючи в народному університеті, організував малярську школу (учнем Б. Лепкого був згодом відомий український митець Іван Бабій із Херсонщини; у домі письменника часто гостював Юрій Лукомський, маляр та історик українського мистецтва; разом з М. Паращуком Богдан Лепкий брав участь у проектуванні та виконанні пам’ятників померлим воїнам у Вецлярі). Допомагав організовувати крамниці, книгарні, художнє ательє, майстерню музичних інструментів та видавництво часопису “Громадська Думка” (1917-1918). Влітку 1917 року відвідав Львів, Бережани і Жуків. З Галичини повернувся до Вецляра, звідти виїжджав з рефератами у робітничі господарства і фабрики, де працювали військовополонені, дописував до часопису “Шлях” (Зальцведель 1919-1920). У 1919 році працював в Українській Військово-Санітарній Місії, яка готувала військовополонених до від’їзду додому.

Після ліквідації таборів навесні 1920 р. Б. Лепкий переїхав до міста Шпандау неподалік Берліна, у січні 1921 р. - до Берліна. Тут очолював (до 1925) Український Допомоговий Комітет, Комітет Опіки над Утікачами, Товариство Охорони Могил, належав до співорганізаторів українських видавництв: Якова Оренштайна “Українська Накладня” (із Зеноном Кузелею і Василем Сімовичем) та гетьманського руху “Українське Слово”; співпрацював з цими видавництвами та редакцією газети “Українське слово” (1921-1923). Працював в управі Українського Червоного Хреста, був головою “Української Громади”. Викладав українську літературу на курсах українознавства при посольстві УНР у Берліні. Був співорганізатором Товариства Вищої Освіти і керував ним; приймав іспити у випускників середніх шкіл; виступав з рефератами на святкових академіях.

З грудня 1922 р. до 1925 р. мешкав у місті Ванзеє біля Берліна, де зустрічався з колишніми гетьманом України П. Скоропадським, президентом ЗУНР Є. Петрушевичем, а також полковником Є. Коновальцем, професорами І. Мірчуком, З. Кузелею та іншими видатними українськими діячами політики, науки й культури, які теж там проживали.

1925 р. повернувся до Кракова, продовжував викладати в Ягеллонському університеті, де його призначили доцентом, завідувачем кафедри української літератури. З того ж року - голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові. Почесний член товариства “Просвіта” (з 25 грудня 1925 р.). Надзвичайний член Українського Наукового Інституту в Берліні (з 1926). Належав до керівництва Українського Наукового Інституту у Варшаві з часу його заснування у 1930 р. Член Історично-Філологічного Товариства у Празі.

1932 р. Лепкий отримав ступінь звичайного професора Ягеллонського університету. До 60-річчя йому вручили викутий з добутої московської зброї, відзначений гербом гетьмана І. Мазепи і Тризубом “перехідний перстень Мазепи” - відзнаку уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі, Грамоту Головного Отамана УНР, Грамоту “Української Громади” Берліна, Грамоту Української Бібліотеки С. Петлюри в Парижі, Грамоту Громадської Ради с. Жуків, яка іменувала Б. Лепкого Почесним громадянином і назвала “вулицю, що йде від Кооперативи “Єдність” у напрямі Церкви” його іменем. Дійсний (з 1932), згодом – почесний член НТШ. Того ж 1932 р. Український Вільний Університет у Празі присвоїв Б. Лепкому науковий ступінь доктора “гоноріс каузе” (почесного доктора).

Жителі Бережанщини та Рогатинщини, зібравши добровільні пожертвування, 1932 р. придбали для Б. Лепкого на Опіллі місце і цеглу для вілли в селі Черче (нині - Рогатинського району Івано-Франківської області), яку збудували за ці кошти та заощадження письменників; її назвали “Богданівка”. У Черче Богдан Лепкий у 1930 - 1939 роках відпочивав і творив у канікулярний період - спочатку в пансіонаті “Роксоляна”, з 1933 р. – у віллі “Богданівка”.

Перше січня 1935 р. президент Речі Посполитої (Польща) надав Б. Лепкому титул надзвичайного професора університету; у 1938 р. його обрали сенатором польського сейму; в сенаті протягом цього й наступного років представляв українців Галичини. З 1938 р. за ухвалою уряду УНР в екзилі - академік відновленої у Варшаві Київської Могилянсько-Мазепинської Академії.

Друга світова війна застала Б. Лепкого на відпочинку в Черче. 23 вересня 1939 р. він із сім’єю і братом Левом повернувся до Кракова. Після того, як німецькі окупанти закрили Ягеллонський університет, залишився без роботи, йому відмовили у професорській пенсії. Заради прожиття Б. Лепкий дописував до українських журналів, газети “Краківські Вісті”, перекладав з української німецькою.

За кількістю написаного Б. Лепкий поступається в українській літературі тільки І. Франкові. Загалом творча спадщина Б. Лепкого складає понад 80 власних книг, у т. ч. цикл романів “Мазепа”, повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках. Він – упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Бібліографія творів Б. Лепкого становить до тисячі позицій.

Богдан Лепкий приятелював з письменниками В. Стефаником, В. Орканом, С. Яричевським, М. Яцківим, О. Луцьким, М. Вороним, художниками М. Бойчуком, І. Трушем, О. Новаківським та ін. Листувався з І. Франком, М. Коцюбинським, О. Барвінським, В. Гнатюком, В. Щуратом, З. Кузелею, М. Кічурою, Ольгою Кобилянською, Оленою Кисілевською та ін. Твори Б. Лепкого перекладені польською, російською, чеською, німецькою, англійською, угорською, сербською, португальською та іншими мовами.

Письменник помер 21 липня 1941 р. в Кракові, похований тут на Раковецькому цвинтарі у гробівці свого товариша Ігнатія Шайдзіцького.

За матеріалами: http://www.storinka-m.kiev.ua/

Тернопільщина відзначає 150-річчя Богдана Лепкого

Україна. Тернопільська обласна військова адміністрація. Цього року виповнюється 150 років з Дня народження Богдана Лепкого [Електронний ресурс] = https://oda.te.gov.ua/news/cogo-roku-vipovnyuyetsya-150-rokiv-z-dnya-narodzhennya-bogdana-lepkogo // Сайт ТОВА. - 2022. - 3 лист. З нагоди вшанування видатного уродженця Тернопільщини в області буде організовано низку заходів. До слова, 2022 рік в Тернопільській області проголошено роком братів Богдана та Левка Лепких

Коблик,Тамара. На Тернопільщині погасили унікальну марку, присвячену Богдану Лепкому [Електронний ресурс] = https://teren.in.ua/news/na-ternopilshchini-pogasili-unikalnu-marku-prisvyachenu-bogdanu-lepkomu_393640.html / Коблик,Тамара // Тернопільські новини. – 2022. – 5 лист. На Тернопільщині відзначають 150-річчя від Дня народження письменника, громадсько-культурного діяча Богдана Лепкого. З нагоди річниці відбулося спецпогашення поштової марки та клубного конверта, присвячених земляку

Фук, Ростислав. На Тернопільщині встановили меморіальну дошку Богдану Лепкому [Електронний ресурс] = https://teren.in.ua/news/na-ternopilshchini-vstanovili-memorialnu-doshku-bogdanu-lepkomu-foto_393651.html / Фук, Ростислав //Тернопільські новини. – 2022. – 6 лист. У день відзначення 150-річчя від дня народження українського літератора та громадсько-культурного діяча Богдана Лепкого відбулися урочисті заходи. З нагоди вшанування видатного земляка відкрито меморіальну пам’ятну дошку на адмінбудинку старостату, який було збудовано на місці батьківської хати Лепких.

Цвик, Оксана. Пропагував ідею українства [Електронний ресурс] = https://suspilne.media/308434-propaguvav-ideu-ukrainstva-u-ternopoli-organizuvali-zahodi-z-nagodi-150-ricca-bogdana-lepkogo/: у Тернополі організували заходи з нагоди 150-річчя Богдана Лепкого / Цвик, Оксана // Суспільне Тернопіль. - 2022. - 2 лист. У Тернополі вшанували пам’ять письменника, культурно-громадського діяча Богдана Лепкого. В обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку "Недомовлене слово" та провели науково-краєзнавчу конференцію. У ній взяли участь дослідники творчості письменника та краєзнавці. На виставці представили матеріали, які відображають життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого. Деякі з них уперше виставлені в експозиції музею

Бібліографія статей

(подана в алфавіті авторів)

Білик, Надія. Постать Богдана Лепкого в біобібліографічній спадщині Зенона Кузелі [Текст] = http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/24789/1/vkp_2016_11_12.pdf / Білик, Надія // Вісник книжкової палати. - 2016. - № 11. - С. 35-38. У статті на основі друкованих матеріалів досліджено біографічний нарис Зенона Кузелі про Богдана Лепкого та бібліографію творів письменника. Визначено місце Лепкого в історії української культури

Білик, Надія. Рукописи Богдана Лепкого у фондах київських архівів [Текст] = http://dt.ua/SOCIETY/rukopisi_bogdana_lepkogo_u_fondah_kiyivskih_arhiviv-111864.html / Білик, Надія // Дзеркало тижня. - 2012. - 10-16 лист. (№40). - С. 11. Одним із важливих завдань лепкознавства є виявлення в архівних фондах рукописів митця, їх детальне вивчення та введення до наукового та читацького обігу. Зокрема, маловідомі документи зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів державної влади і органів державного управління України. Знайдені матеріали дають змогу відчути «дух часу», зрозуміти спосіб мислення Б.Лепкого, визначити сповідувані ним цінності.

Губалюк, Галина. Славне минуле – безславне сьогодення: [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3494/188/136129/: знаменитий прикарпатський курорт Черче під загрозою зникнення / Губалюк, Галина // Україна молода. - 2019. - 14 серп. (№ 90). - С. 8-9. Брати Лепкі – видатні українські громадсько-політичні та літературно-мистецькі діячі: Лепкий Богдан – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник, за кількістю написаних творів поступається лише Іванові Франкові; Лепкий Лев – український поет, прозаїк, журналіст, редактор, композитор, художник. На Прикарпатті вирішили відновити віллу Богдана Лепкого.

Загній Т. Славний син «галицьких Атен» [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/slavniy-sin-galitskich-aten: до 140-річчя від дня народження Богдана Лепкого / Т. Загній // Літературна Україна. - 2012. - 15 лист. (№44). - С. 1. Серед постатей, якими славиться Тернопільщина, – видатний поет, прозаїк, художник, критик, громадсько-культурний діяч Богдан Лепкий.

Кочержук, Мирослава. Богдан Лепкий і Коломия [Електронний ресурс] = https://dzerkalo.media/news/bogdan-lepkiy-i-kolomiya-do-150-richchya-vid-dnya-narodjennya-pismennika-foto: до 150-річчя від дня народження письменника / Кочержук, Мирослава // Дзеркало медіа. - 2022. - 5 лист. Що найбільше пов’язувало Богдана Лепкого з нашим містом? Численна родина батькового брата чи коломияни, з якими довелося спілкуватися, а може його твори, що видавалися в коломийських видавництвах? Все це також, але найціннішим скарбом, який подарувала йому Коломия, було кохання всього життя письменника – його Олександра, Лєнда (так назвала себе в дитинстві), Лєня, як звертався до неї сам Б. Лепкий. Та починалося все дуже непросто

Лепкий Богдан [Електронний ресурс] = https://litgazeta.com.ua/biohrafiya-korotko/lepkij-bogdan-biografia/: біографія / Інф. "УЛГ" // Українська літературна газета. - 2020. - 8 січ. Звідки походить письменник, хто його батьки, де він навчався, працював, публікував свої твори? Це вперше відкриває для себе не тільки читач, а й дослідник, бо хоч про життя Богдана Лепкого було написано чимало, але все це міститься у виданнях, донедавна майже недоступних. Батьківщина Лепкого – Поділля, край благословенний, щедрий, овіяний легендами

Мельничук, Леся. «Тільки не тратьте, браття, віри» [Електронний ресурс] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/tilki-ne-tratte-brattya-viri / Мельничук, Леся // День. - 2002. - 15 лист. Є одна особистість в українській літературі, щодо якої треба нарешті встановити справедливість. Принаймні людина заслужила на це своєю щирістю, своєю відданістю, своєю працею. І тим, хто не знайомий з його творчістю, настав час відкрити для себе українського письменника, перекладача, літературознавця, видавця і громадського діяча Богдана Лепкого (1872-1941), ім’я якого було викреслене радянською владою з літератури

Миколин, Галина. «Похилився поет над минулим» [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/273747 / Миколин, Галина // Голос України. - 2016. - 4 серп. 75 років тому не стало співця Золотого Поділля Богдана Лепкого, значна частина життя якого минула на Тернопільщині. Письменник, літературознавець, критик, видавець, редактор, перекладач, художник, педагог, видатний діяч української та польської культур народився 1872 року на хуторі Кривенькому Гусятиського району у сім’ї священика Сильвестра Лепкого (літературний псевдонім Марко Мурава). До 75-ліття від дня смерті митця та вченого у Бережанах відбулися пам’ятні заходи «Похилився поет над минулим»

Творчість поета

Білик Н. Українська національна ідея в поетичній творчості Богдана Лепкого [Текст] / Н. Білик // Слово і час. - 2006.- №9. - С. 45-50.

Біличенко О. Л. Поезія Богдана Лепкого в реаліях української дійсності (сучасне прочитання) [Електронний ресурс] = http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v19/part_2/4.pdf / О. Л. Біличенко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. - 2015. - № 19, т. 2. - С. 8-10. - Сер.: Філологія. Стаття присвячена творчості Богдана Лепкого, котрий являє собою потужний інтелект, є багатогранною особистістю, велетнем українського патріотизму, поетом і письменником, художником і мистецтвознавцем, дослідником літературних процесів і перекладачем, автором численних музичних творів і теоретиком феномена Українського січового стрілецтва, видатним педагогом і активним громадським діячем. Життя письменника було сповнене драматизму, оскільки жив він у складну і драматичну епоху. Ім’я і твори цього видатного українця в радянські часи були суворо заборонені, з бібліотек вони були вилучені, за їх зберігання приватними особами жорстоко переслідували. І в наш час це ім’я надто рідко згадується й недостатньо шанується, повільно повертається, далеко не всі розуміють його велич. Наша літературознавча наука тільки починає осмислення його багатогранної творчості на тлі літературного процесу сучасної епохи, сповненої складних історичних процесів і важких випробувань

Мічуда, Дмитро. Журавлі ("чуєш (видиш), брате мій...") [Текст]: пісня на сл. Богдана Лепкого та муз. Левка Лепкого / Мічуда, Дмитро // Дім і сім`я. - 2015. - №4. - С. 10 -11. Автор пісні - Богдан Лепкий, віршотворець і письменник, літературознавець, критик, перекладач та культурний діяч. Щодо автора мелодії "Журавлів", то Лев (Левко) Лепкий (брат Богдана), відрізнявся від старшого брата лише тим, що ще й писав музику. Мотивом для створення "Журавлів" стали шелест листя під ногами Богдана Лепкого ..і його спостереження за птахами, котрі поспішали в південні краї на зимівлю. Пісня тісно пов'язана з долею та світоглядом Левка Лепкого. Провідним у ній є образ журавлів, що змушені залишати рідні краї, нагадують емігрантів-шукачів кращої долі на чужині.

"Чуєш, брате мій..." [Текст] / Ведучий рубрики М.Шудря // Голос України. - 2005. - 2 груд.(№229). - С. 10. У кожного поета - своя творча пора: весна, літо, осінь чи зима. Богдан Лепкий цілий цикл, написаний у Кракові 1900 року, затитулував однозначно - "Осінь"

Шевченкіана Богдана Лепкого

Михлик, Зенон. "Безконечний шлях" додому [Текст] / Михлик, Зенон // Сільські вісті. - 2007. - 20 лист. (№132). - С. 4. Богдан Лепкий - чи не найвідоміший у Західній Україні шевченкознавець. Його монографія "Про життя і твори Тараса Шевченка", написана 1919 року, за визначенням критиків, відкрила галичанам образ духовного Пророка української нації через "не закаламучений, свіжий погляд"

Собкович, Наталія (мистецтвознавець). Образотворча шевченкіана Богдана Лепкого [Електронний ресурс] = http://vilne.org.ua/2016/03/obrazotvorcha-shevchenkiana-bogdana-le/ / Собкович, Наталія // Вільне життя. - 2016. - 13 бер. Шевченкіана займає особливе місце як у літературній, так і в образотворчій спадщині видатного українського письменника Богдана Лепкого. Він досліджував і популяризував творчість Тараса Шевченка: готував до друку видання «Кобзаря», інших літературних і наукових праць, присвячених Шевченкові, переклав його твори польською. Крім того, Лепкий малював портрети Тараса Шевченка. У колекції обласного музею Богдана Лепкого в Бережанах зберігаються чотири портрети Тараса Шевченка, намальовані письменником у різні роки

Музей Богдана Лепкого

Якель, Роман. Богдан Лепкий: життя в підвалах ратуші [Текст] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/bogdan_lepkiy_zhittya_v_pidvalah_ratushi.html / Якель, Роман // Дзеркало тижня. - 2011. - 19-25 лют. (№6). - С. 10. Єдиний в Україні музей відомого поета, прозаїка, науковця, перекладача, маляра і громадського діяча Богдана Лепкого (1872-1941) в Бережанах, - місце пам’яті про видатну особистість. Символічно, що цю непересічну наукову і культурну інституцію було відкрито за сприяння Музею книги 27 серпня 1995 року - в день народження Івана Франка. Адже Богдана Лепкого вважали другим за значимістю письменником у Галичині після Каменяра

Яцків, Ярослав. Хроніка знакової події [Електронний ресурс] = https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2012-07-6/svitoglyad-2012-6-7-yatckiv.pdf: до 140-річчя від дня народження Богдана Лепкого / Яцків, Ярослав // Світогляд. - 2012. - № 6. - С. 19-28. Богдан Лепкий – людини багатогранного таланту, письменник і поет, художник і мистецтвознавець, публіцист і політик. В якій би царині не працював Богдан Лепкий, він усюди залишав свій неперевершений високопрофесійний слід. У древніх Бережанах Тернопільської області 27 серпня 1995 року відкрито музей Богдана Лепкого

Твори Богдана Лепкого з фондів МСМБ

Лепкий, Богдан Сильвестрович. Твори в 2-х т. [Текст]:

Т.1: Поезія, оповідання і нариси, історичні повісті / Лепкий, Богдан Сильвестрович; Упоряд., вступ. слово прим. М.М.Ільницького; Худож. М.Жук. - К.: Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1991. - 862 с.

Т.2: Повість, спогади, вистури / Лепкий, Богдан Сильвестрович; Упоряд.та прим. М.М.Ільницького; Худож. М.Жук. - К.: Видавництво художньої літератури "Дніпро", 1991. - 719 с.

Лепкий, Богдан Сильвестрович. Мазепа [Текст]: Трилогія.

Кн.1: Мотря: Історична повість у 2-х тт. / Лепкий, Богдан Сильвестрович; Худож. Б.Р.Пікулицький. - Львів: Кооператив "Манускрипт"; Видавництво "Каменяр", 1991. - 424 с.

Кн.2, 3: Не вбивай: Історична повість; Батурин: Історична повість / Лепкий, Богдан Сильвестрович; Худож. Б.Р.Пікулицький. - Львів: Кооператив "Манускрипт"; Видавництво "Каменяр", 1991. - 488 с.

Лепкий, Богдан. Полтава [Текст]: Історична повість / Лепкий, Богдан. - К.: Центр учбової літератури, 2019. - 532 с.

У виданні вміщено четверту з історичних повістей Богдана Лепкого, що складають трилогію (за визначенням автора) "Мазепа". Насправді ж – повістей п'ять. І хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій, кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалися автором окремо. Головний герой усіх п'яти повістей – український гетьман Іван Мазепа (1639-1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності України. У повісті хронологічно продовжено оповідь про життя і діяння славетного гетьмана часів Полтавської битви – до і після її завершення

Лепкий, Богдан. З-під Полтави до Бендер [Текст]: Повість / Лепкий, Богдан. - К. : Центр учбової літератури, 2019. - 260 с.

«З під-Полтави до Бендер завершує цикл повістей про Івана Мазепу (1639- 1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності України. Повість була закінчена незадовго до смерті автора, а надрукована у 1955 р. в Нью-Йорку. Власне, ця повість не є завершенням задуму письменника, який розростався до дев'яти томів. Вона мала бути першою частиною (сьома книга) оповіді про гетьмана Орлика, а вже після другої частини повинен був іти останній, заключний том епопеї – про Войнаровського

Лепкий, Богдан. Казки [Текст]: Для молодшого та середнього шкільного віку / Лепкий, Богдан; Передм. Л.Ліщанської. - К.: Школа, 2007. - 192 с.

Казки, переказані талановитим українським письменником, будуть цікаві і дорослим, і школярам. А ще ця книга відкриє глибину і досконалість таланту Богдана Лепкого

Лепкий, Богдан Сильвестрович. Крутіж [Текст]: Історичні повісті; Для ст. шк. віку / Лепкий, Богдан Сильвестрович; Передм. та упоряд. Р.Ф.Коритка; Худож. Г.В.Акулов. - К.: Веселка, 1992. - 390 с.

Лепкий, Богдан. Мишка [Текст]: Казки та оповідання / Лепкий, Богдан Сильвестрович; Худож. К.Лавр. - К.: Знання, 2020. - 158 с.

Лепкий, Богдан. Під тихий вечір [Текст]: Повість-казка / Лепкий, Богдан. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2018. - 360 с.

Ця маловідома повість класика української літератури Богдана Лепкого розкриває і драму двох люблячих людей, яким за суспільними «законами» не судилося бути в парі, і проникнення в пануючі верстви населення віянь нового часу. Сумовита історія має казковий фінал. За щастя таки треба боротися! Текст подано за сучасним правописом зі значним збереженням лексичних, фразеологічних, морфологічних особливостей, притаманних мовленню письменника й характерних для галицької говірки періоду написання твору

Лепкий, Богдан Сильвестрович. Поезії [Текст] / Лепкий, Богдан Сильвестрович; Упоряд., вступ. слово прим. М.М.Ільницького; Худож. М.П.Вуєк. - К.: Радянський письменник, 1990. - 383 с.

WEBліографія

http://ukrpohliad.org/blogs/bogdan-lepky-j-velet-ukrayins-kogo-intelektu-ta-patrioty-zmu-2.html - Лідія Купчик – Богдан Лепкий – велет українського інтелекту та патріотизму

https://dityinfo.com/bohdan-lepkyi/bogdan-lepkii-biografiya.html – Біографія Богдана Лепкого

https://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2012_lepkiy_140bp.pdf – Богдан Лепкий: відомий і невідомий

http://biography.nbuv.gov.ua/data/data/bibliogr/888.pdf – Бережанський музей Богдана Лепкого

https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/3824/ – Богдан Лепкий. Видатна постать української літератури

https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11161/  – Богдан Лепкий як борець за долю нації

https://www.youtube.com/watch?v=t5g6z0ovC8Q  – Вони прославили наш край - Богдан Лепкий. Документальний фільм

http://info.library.te.ua/2017/01/blog-post.html – Образотворча спадщина Богдана Лепкого

http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/9310/1/17Kuchma.pdf – Постать Богдана Лепкого в оцінках сучасників

http://mmk.edukit.ck.ua/Files/downloadcenter/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%91.%D0%A1..pdf – 145 років від дня народження Богдана Сильвестровича Лепкого

Інтернет-ресурси

https://zn.ua/ukr – сайт газети «Дзеркало тижня»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://www.umoloda.kiev.ua – сайт газети «Україна молода»

https://litgazeta.com.ua – сайт газети «Українська літературна газета»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.