Богдан Хмельницький – творець української держави

Бібліографічний список статей до 430 років від дня народження Богдана (Богдана-Зиновія) Михайловича Хмельницького (бл. 1596-1657), українського військового, політичного та державного діяча, творця Української козацької держави, очільника Гетьманщини (1648-1657)

Біографія

Це була людина воістину варта звання гетьмана. Він не боявся біди, у найтяжчому становищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцний духом; з однаковою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було, ні вдень ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали його, то він спав невеличку крихту часу і спав не на коштовних ліжках, а в постелі, що до лиця воїну. Лягаючи спати, не думав, як би знайти тихий куточок, а вкладався посеред військового гамору; одягався він так, як і всі інші, мав коней та зброю не набагато кращу, ніж в інших.

Не раз його бачили, як, укрившись військовим плащем, знеможений, він спав посеред сторожі. Він завжди першим кидався в бій і останнім повертався з битви. Маючи ці та до цих подібні достоїнства, зовсім не дивно, що він став переможцем та пострахом для ляхів, а мирянам припав до душі, бо, відійшовши від військових справ та ученій, повністю зайнявся собою. У його воїнства все так було злагоджено, що коли б він не пощадив (про це мовилось уже), то зовсім міг би знищити Польщу.

«Літопис Григорія Граб’янки»

Богдан Михайлович Хмельницький – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Українського гетьманату (1648–1657). Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави – Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Протягом свого гетьманування укладав союзи зі Швецією, Московською державою, Османською Портою. Хмельницький був, свого роду, психологом. Він завжди влучно вів переговори, вмів вгадувати та зчитувати емоції співрозмовника. Такі навички не раз ставали в пригоді під час дипломатичної діяльності.

Богдан Хмельницький народився близько 1595 року (Чигирин) у сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького. Ті, кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана. Богдан був дуже освічений. Він володів латинською, польською, турецькою та французькою мовою. Освіту він здобув у єзуїтів – чоловічого чернечого ордену Римо-католицької церкви, заснованого в 1534 році.

У грудні 1647 року Богдан подався на Запоріжжя. Тут 19 квітня 1648 року був обраний козацькою радою гетьманом. Звідси звернувся він до всіх знедолених виступити на боротьбу з панами. На його заклик з усієї України почали сходитися невдоволені та бідні люди. Вже 22 квітня 1648 року він виступив за свободу України. Перед цим кроком Хмельницький, як дипломат заручився підтримкою кримського хана, який пообіцяв йому допомогу. З того часу татари були союзниками Богдана Хмельницького на протязі усієї визвольної війни. Це було розумне рішення з боку Хмельницького, бо хоча й татари були не певні та зрадливі, але не стали союзниками інших ворогів та не вдарили у спину. Та вже на початку травня повстанське військо під проводом Богдана Хмельницького під Жовтими Водами і Корсунем розгромили армії Потоцького та Калиновського. І це були тільки перші перемоги у визвольній війні. Перемоги були свідченням полководчого таланту Богдана Хмельницького. Настав сприятливий час для народних виступів за волю України. Були виграні битви під Пилявцями (1648 р.), під Зборовом (1649 р.), під Батогом (1652 р.), під Жванцем (1653 р.). Та незважаючи на поразку через ханську зраду під Берестечком (1651 р.), Богдан Хмельницький проявив себе у цих битвах справжнім новатором і носієм передових ідей у воєнному мистецтві.

Помер гетьман у Чигирині 27 липня 1657 р. (6 серпня за новим стилем). Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав Богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.

Цікаві факти про Богдана Хмельницького

Зміст

Цікаві факти про Богдана Хмельницького

Діти Богдана Хмельницького

Цікаві перекази про Богдана Хмельницького

Вшанування пам’яті Богдана Хмельницького

Цікаві факти про Богдана Хмельницького

Богдан Михайлович Хмельницький — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Українського гетьманату (1648-1657). Богдан Хмельницький цікаві факти з життя розкажуть про визначного гетьмана багато нового, про його захоплення та таланти.

Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Протягом свого гетьманування укладав союзи зі Швецією, Московською державою, Османською Портою. А які ще цікаві факти життя Богдана Хмельницького знаєте ви?

Богдан Хмельницький народився близько 1595 року (Чигирин) у сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького.

Ті, кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана.

Богдан Хмельницький досконало володів польською, турецькою, татарською, французькою і латинською мовами.

Сучасники стверджують, що Богдан Хмельницький був відмінним оратором.

Богдан Хмельницький дуже любив каву. Посли європейських держав, які перебували при гетьманському дворі в Чигирині і для яких цей напій був не звичайним, буквально змушували себе його пити, щоб не образити гетьмана.

Він любив веселі застілля, народні пісні і був привітним господарем.

Хмельницький грав на бандурі – українському народному струнному щипковому музичному інструменті.

Гетьман вважався знавцем зброї і коней. Вів він просте козацьке життя без розкошей.

Богдан Хмельницький був одружений тричі:

перша дружина його Ганна Сомківна донька багатого переяславського купця, мати всіх його дітей. З нею Богдан взяв шлюб біля 1625–1627 років. Померла передчасно;

другий шлюб на початку 1649 року зв’язав його з колишньою жінкою його ворога Чаплинського — Мотроною, найбільшим коханням гетьмана, яка була страчена його сином Тимошем у травні 1651 року за підозрою у зраді;

влітку 1651 року Богдан Хмельницький одружився втретє з Ганною Золотаренківною, міщанкою з Корсуня, вдовою полковника Пилипа (Пилипця). Радниця Хмельницького і розпорядник сімейного скарбу, вона надовго пережила його, і в 1671 році стала черницею з ім’ям Анастасія Києво-Печерського жіночого монастиря.

Діти Богдана Хмельницького

Хмельницький мав двох синів і чотирьох доньок (за деякими даними семеро дітей):

старший син Тимофій (Тиміш), народився 1632 року, був одружений в 1652 році з донькою молдавського господаря Василя Лупула — Розандою (Роксандою). Його Хмельницький вважав своїм спадкоємцем, але Тиміш загинув 15 вересня 1653 року, смертельно поранений під час облоги молдавської фортеці Сучави, яку він боронив зі своїм козацьким військом, захищаючи тестя — Василя Лупула. Він залишив двоє дітей-близнят, доля яких невідома;

молодший син Хмельницького — Юрій (Юрась) народився 1641 року, навчався в Києво-Могилянській Колегії, і 1657 року, ще за життя батька, був обраний гетьманом-наступником, при реґенті Івані Виговському, який 27 серпня 1657 року перебрав булаву. Згодом Юрась ще двічі був гетьманом (раз від поляків на Лівобережній Україні, а вдруге після 9 років турецької в’язниці Семи Веж, був в інтересах султана проголошений гетьманом 1678 на Україні). Загинув 1679 в битві під Кизикерменом.

донька Хмельницького — Катерина (Олена) була одружена з Данилом Виговським, і після його смерті в московському полоні стала другою дружиною гетьмана Павла Тетері. Померла у 1668 році;

друга донька — Степанія була дружиною Івана Нечая. Їхнє весілля відбулося у середині 1650 року. 4 грудня 1659 року під час облоги Бихова Степаниду разом з чоловіком взято у полон. Припускають, що її заслано в Сибір;

імена двох інших доньок гетьмана — одна з них була за корсунським сотником Глизьком (Улезком), який загинув у війні з Польщею в 1655 році, а друга вийшла за новгород-сіверського козака Л. Мовчана (1654), — лишилися невідомими.

Незважаючи на те, що Богдан дуже любив свого старшого сина Тимоша і бачив у ньому свого наступника на гетьманській посаді, він виховував його в спартанському дусі. Очевидці відзначали, що, прагнучи наставити свого молодшого нащадка на «путь істини», старший Хмельницький «наказав прив’язати його до гармати і м’щно бити, поки той не поклявся йому, що буде добрим, статечним, і тільки потім наказав відкувати його. Часто Хмельницький за шаблю хапався, так що [Тиміш] не хоче потрапляти йому на очі». А втім, не було меж батьківському розпачу після загибелі Тимоша у молдавській кампанії 1653 р.

Гетьманський рід Хмельницького згас у кінці XVII століття. Пізніші Хмельницькі, яких чимало було на Лівобережній Україні і в Росії у XVIII-XIX століттях, були іншого походження.

Цікаві перекази про Богдана Хмельницького

Сильний і вольовий характер гетьмана проявлявся у багатьох життєвих ситуаціях. Коли в червні 1657 р. до Чигирина приїхали посли від Шведського королівства, то вже тяжко хворий Б. Хмельницький, як свідчить сам посол, «незважаючи на свою слабість, велів перенести себе туди (до кімнати переговорів. — Авт.), щоб мати зі мною (шведським послом. — Авт.) розмову». Далі представник Швеції дивувався тому, що Хмельницький у такому важкому стані «привітав мене дуже люб’язно і випив бокал за здоров’я Вашої Королівської Милості (Карла X Густава. — Авт.)».

Невибагливість у побуті та скромність в етикеті Б. Хмельницького підкреслювали багато сучасників, зокрема венеціанський посол Альберто Віміна, який зустрічався з гетьманом у 1650 та 1656 рр. Підсумовуючи свої враження від зустрічей, він писав: «Всім, хто входить до його (Хмельницького. —Авт.) кімнати, він тисне руку і всіх запрошує сідати, коли вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни позбавлені ВСЯКНУ. прикрас, за винятком місць для сидіння. У кімнаті знаходяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками… Дамаський килим простягається перед невеликим ліжком гетьмана, в головах його висить лук і шабля, єдина зброя, яку він звичайно носить… Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Може, в цьому він наслідує Агафокла, який, бувши сином гончара і досягши царської влади, звелів зробити собі стіл і поставець з глиняним посудом». От би деяким нашим політикам мати таку скромність у побуті або хоча б розуміння того, що при масовому зубожінні свого народу не можна розкошувати в ресторанах та роз’їжджати на супердорогих автомобілях іноземного виробництва. Та куди їм до Богдана Хмельницького!

У повсякденному житті гетьман був дуже скромною людиною. Він носив простий козацький одяг і лише під час урочистостей чи дипломатичних прийомів одягав коштовне вбрання. Гетьманський палац у Чигирині не вирізнявся якоюсь особливою пишністю. Хмельницький вживав ту саму їжу, що й інші козаки, не відмовлявся від міцних напоїв. Його захопленням були голуби, у різновидах яких він розбирався досконало. Після смачного обіду чи вечері гетьман курив турецьку люльку, міг заграти на бандурі. Як більшість людей того часу, Хмельницький не мислив свого життя поза Богом. «Все на світі, і добре і лихе, діється з волі Божої», — говорив гетьман. Шведський посол Гетгард фон Велінг, який був на прийомі у гетьманському палаці у січні 1657 р., звітував своєму королеві Карлу Х: «Другого дня по тім (по приїзді. —Авт.) призначив мені авдієнцію гетьман і, обмінявшись чемностями, запросив мене до столу, як се у них прийнято. По тім обіді було спом’януте з похвалами ім’я і діла Вашої Королівської Величності. Оскільки гетьман живе просто і скромно, так, що у тім же покою, де він давав авдієнцію, їсть, спить і всю свою родину при собі тримає…… В іншому документі, залишеному сучасником, зазначалося: «Якщо траплялося, що хтось приходив до нього (Б. Хмельницького. — Авт.) із скаргою під час обіду або звертався до нього з промовою, то він звичайно говорив потихеньку, щоб ніхто не чув». Венеціанський посол Віміна після перебування в Чигирині писав, що вино до гетьманського столу подавалося лише по прибутті іноземних гостей, але навіть у присутності поважних представників інших держав «за столом і при випивці не бракувало веселості й дотепних жартів».

Одного разу така «весела» історія трапилася під час приймання у гетьманській столиці чергового посла від шведського короля. Згідно з дипломатичним церемоніалом, після напружених переговорів представника Швеції запросили на вечерю разом з гетьманом та старшиною. Урочистість вечері підкреслював дорогий посуд, який був виставлений на стіл з нагоди присутності посла. Серед нього вирізнялися великі кришталеві келихи ручної роботи. Очевидно, того разу вино в гетьманських льохах закінчилося, а тому у келихи розлили звичайнісіньку горілку місцевого виробництва — оковиту. Після виголошення першого тосту всі присутні випили за здоров’я шведського монарха. Однак, о, диво! Посол Швеції навіть не пригубив міцного напою. Хмельницький відразу ж відреагував на це і наказав генеральному писарю Івану Виговському, який сидів поруч, попередити шведа про необхідність пити разом з усіма. Другий тост пили вже за здоров’я українського гетьмана. І знову впертий дипломат не підняв келиха. Це ще більше розізлило Богдана, який наказав писарю передати шведському послу своє невдоволення та погрозу — мовляв, якщо він не вип’є, то всі домовленості, досягнуті між ним та гетьманом, не матимуть жодної сили. Саме тому швед, якому дуже не хотілося пробувати незвичного для нього напою, запропонував Хмельницькому і старшині під час третього тосту, що, замість того, щоб випити келих, він його… з’їсть. У відповідь всі дружно посміялися з дивакуватого шведа, але той справді виявився йогом. Він вилив з кришталевої чари горілку і поступово з’їв її на очах у всіх присутніх. Однак яким же було його здивування — Богдан Хмельницький залишився незворушним!

Більше того, гетьман страшенно розлютився, адже, по-перше, кришталь на той час дуже цінувався, а приборів, вироблених з нього, було обмаль; по-друге (і це найголовніше!) — королівський посол знову не випив. Інцидент якось вдалося погасити, але козаки ще довго жалкували за з’їденим шведським йогом келихом. Хоча, треба зазначити, українсько-шведські стосунки від цього не постраждали.

Вшанування пам’яті Богдана Хмельницького

В 1954 році місто Проскурів було перейменовано на Хмельницький, а в 1943-му місто Переяслав — на Переяслав-Хмельницький.

У Києві існує пам’ятник Богдану Хмельницькому, якого зображено верхи на коні. Також пам’ятники встановлені у містах Чигирин на Богдановій горі, Хмельницькому, Черкасах, Нікополі, Скалаті та у селі Суботові.

У Запоріжжі пам’ятник встановлено на вул. Б. Хмельницького , а також пам’ятний знак Б. Хмельницькому на острові Хортиця. Напис на камені: «У січні 1648 р. біля о. Хортиця запорізькі козаки на чолі з Б. Хмельницьким вперше розгромили загін польських гнобителів».

Іменем Богдана Хмельницького названі вулиці і площі в багатьох містах і селах України, воно присвоєне академії Державної прикордонної служби України в місті Хмельницькому та університету в Черкасах. Також у Чигирині діє музей Богдана Хмельницького.

Портрет Богдана Хмельницького зображено на банкноті номіналом 5 гривень. Також Національний банк України випускав в обіг пам’ятні монети номіналом 200000 карбованців з 19 липня 1995 року та номіналом 1000000 карбованців з 21 червня 1996 року.

За часів СРСР існував Орден Богдана Хмельницького, призначений для нагородження як офіцерського, так і солдатсько-сержантського складу. Також Орден Богдана Хмельницького встановлений у сучасній Україні для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.

Бібліографія статей

2025

Богдан Хмельницький: життя і боротьба [Електронний ресурс] = https://publishing.localhistory.org.ua/product/bogdan-hmelnyczkyj-6-2025/#gallery-5/ Інф. "Локальна історія" // Локальна історія. - 2025. - № 6. Біля 1595 року православний шляхтич Михайло Хмельницький перебрався на Подніпров'я

Буряк, Лариса. Шукайте жінку: любові Богдана Хмельницького [Електронний ресурс] = https://nashformat.ua/products/lokalna-istoriya-.-bogdan-hmelnytskyj-6-2025-954843?gad_source / Буряк, Лариса ; Інф. "Локальна історія" // Локальна історія. - 2025. - № 6. Окрім політичних і військових викликів другої половини XVII століття, його приватне життя позначене численними колізіями. Здебільшого вони були пов'язані з жиночим оточенням гетьмана

Максименко, Олена. "Привиди Бахмута", що стали "Привидами Покровська" [Електронний ресурс] = https://nashformat.ua/products/lokalna-istoriya-.-bogdan-hmelnytskyj-6-2025-954843?gad_source / Максименко, Олена// Локальна історія. - 2025. - № 6. Вони є легендою для своїх і смертним вироком для ворога. Взвод снайперів окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького назван "Привидами Бахмута"

Мола, Катерина. Богдан Перший. Вигаданий і реальний [Електронний ресурс] = https://nashformat.ua/products/lokalna-istoriya-.-bogdan-hmelnytskyj-6-2025-954843?gad_source= / Мола, Катерина // Локальна історія. - 2025. - № 6. Попре те, що гетьман Богдан Хмельнинцький є одним з найпопулярниших героївукраїнської історії, про нього відомодосить мало. Більшість інформації - це чутки, міфи, вигадки і припущення. Про загадкогового та суперечливого гетьмана розповівдослідниккозаччини, професор Віктор Горобець

Орден Богдана Хмельницького: дві нагороди, одна назва, різний контекст [Електронний ресурс] = https://nashformat.ua/products/lokalna-istoriya-.-bogdan-hmelnytskyj-6-2025-9 / Інф. "Локальна історія" // Локальна історія. - 2025. - № 6. Ця відзнака була задумана і створена у розпал другої світової війни - як апофеоз російсько-української "дружби". Однак на тлі військового протистояння двох сусідних країн орден Богдана Хмельницького став відзнакою реального героїзму українських громадян

2021

Нікітенко, Людмила. Гетьманська таємниця Суботова [Електронний ресурс] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3843/196/173328/ : чому треба продовжити пошуки крипти Богдана Хмельницького в Іллінській церкві / Нікітенко, Людмила // Україна молода. - 2023. - 22 лют. (№ 008). У результаті копіткої праці у світ вийшли книги професора Валентина Лазуренка «У пошуках крипти великого державотворця України Богдана Хмельницького. Поховання гетьмана України Богдана Хмельницького в Іллінській церкві в селі Суботів: від столітніх досліджень, легенд та міфів до сучасних наукових гіпотез» та «Богдан Хмельницький і навпротистояння церков Суботова». Історик розповідає, що своїми дослідженнями намагається донести до громадськості необхідність продовження досліджень в Іллінській церкві в Суботові, спрямованих на пошуки реального місця поховання великого українця та державотворця Богдана Хмельницького

Петрій, Ігор. Ян Матейко "Богдан Хмельницький з Тугай-Беєм під Львовом" [Текст] / Петрій, Ігор // Локальна історія *. - 2021. - № 11. - С. 76-77. Матейковому пензлю належить низка полотен, присвячених знаковим подіям історії королівства Польського та Речі Посполитої

Сергійчук, Володимир . Для москви воно все переходове й проминаюче [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/365678 / Сергійчук, Володимир // Голос України. - 2022. - 2 лист.(№223). - С. 10. Присягаючи на вірність православному цареві в Переяславі в січні 1654 року, Богдан Хмельницький зі старшиною сподівалися, що нарешті одержать вкрай бажану збройну допомогу від москви

Чорна, Світлана. Українська козацька держава: носій ідеї непідлеглості та соціальний ідеал [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/347710 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2021. - 24 черв. (№117). - С. 4-5. Українське козацтво, своєрідне військово-політичне утворення, найдавніші відомі писемні згадки про яке датуються 1489—1492 роками, та Українська козацька держава, що постала внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у середині XVII ст. — унікальне явище не лише у вітчизняній історії, а й у світовій. Нове державне утворення формувалося на засадах демократії й державницького світогляду, успадкованих від Київської Русі, та стало виявом самоутвердження української нації, її ментальним відображенням

2020

Лісова, Лідія. Чому забули про ювілей великого гетьмана-державотворця Богдана Хмельницького? [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/338116 / Лісова, Лідія // Голос України. - 2020. - 11 лист. - С. Мали б вшанувати величну історичну постать, котра на століття змінила хід української історії, котра своїми блискучими перемогами вплинула й на подальший європейський розвиток. У стані війни, оточений з півночі та півдня, із заходу та сходу ворогами і «друзями», Богдан Хмельницький силою свого розуму і відваги, мудрості і звитяги зумів об’єднати народ і створити нову суверенну Українську державу

Осташко, Тетяна. Українськi cамостійники: спроба об'єднання [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/ukrayinski-samostiynyky-sproba-obyednannya-0 / Осташко, Тетяна // День. - 2020. - 7-8 серп. (№ 147-148). - С. 21. Разом із тим В. Липинський поділяв ідею, що у разі світової війни за допомогою ймовірних політичних комбінацій слід здобути для України самостійність. «Інша річ, — наголошував він, — що в боротьбі за визволення, в тактиці тієї боротьби, я можу прихилятись до котроїсь з двох держав, між котрими поділена Україна, можу шукати собі союзників». До майбутнього друкованого органу

Пам’ятник Хмельницькому на його малій батьківщині [Текст] = http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2020/11/47-1099-19-25-lystopada-2020.pdf / Прес-служба Лисянського полку ЧОКТ ВГО УРК // Слово Просвіти. - 2020. - 19-25 лист. - (№ 47). - С.12. У селищі Лисянка, що на Черкащині, відкрили пам’ятник гетьману України, уродженцю Лисянки Богдану Хмельницькому. Урочистості відбулися за участі представників влади та громадських організацій

Чуткий, Андрій. Аграрний гамбіт Богдана Хмельницького [Текст] = https://tyzhden.ua/Magazine/672 : як нерозв'язане земельне питання прирекло на поразку українську революцію середини століття / Чуткий, Андрій // Український тиждень. - 2020. - 2-8.10 (№ 40). - С. 38-43. Козацька старшина мала б стати фундаментом незалежності України, але вона поставила власні матеріальні інтереси вище за загальнодержавні й продала гетьманщину в обмін на те, що й так могло б їй належати

2019

Кононенко, Василь. Андрій Гурбик, Петро Сас, Андрій Блануца...Соціополітичний простір ранньомодерної України: історичні нариси [Текст] = https://krytyka.com/ua/reviews/sotsiopolitychnyy-prostir-rannomodernoi-ukrainy-istorychni-narysy : рецензія на книгу / Кононенко, Василь // Критика. - 2019. - № 9-10. - С. 35. Нариси є узагальненням студіи? фахівців над соціополітичною історією ранньомодерноі? Украі?ни. Вони складаються з трьох тематичних частин, пов’язаних із державними структурами украі?нських земель у складі Великого князівства Литовського та Гетьманщини. Перша частина скидається на перші соціяльно-економічні розділи праць такого штибу минулих десятиліть. У другому розділі представлено політичні та правові аспекти

Кульбіти імперської історії [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinska-hata-hudozhnika-svitla/ : 365 років Переяславської Ради / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2019. - 12 січ. (№7). - С. 7. Нині важко повірити, що в СРСР аж до 1936 року Богдана Хмельницького зображували тираном і гнобителем українського народу. Кардинальні зміни розпочалися після публікації 1934 року підписаних Сталіним, Кіровим і Ждановим «Замечаний по поводу конспекта учебника по «Истории СССР», у якому радянську історію фактично названо суто російською, а поневолення царями інших народів — прогресивним явищем

Смолій, Валерій. Українська держава середини XVII століття [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/314097 : поява держави українців у першій половині XVII ст. була далеко не однозначно зустрінута європейською політичною елітою. У когось це викликало щире захоплення, в когось - відверте здивування. / Смолій, Валерій // Голос України. - 2019. - 23 лют. (№ 38 ) . - С. 1; 10-11. Що ж являла собою Українська держава другої половини XVII—XVIII ст.? Якою специфікою свого становлення та подальшої генези вона демонструє унікальність? Організаційне ядро національного інституту влади оформилося на засадничих принципах політичної організації козацького товариства, яке одночасно стало й середовищем зародження нової української політичної еліти

Терещенко, Юрій. Визвольні процеси в Англії та Україні XVII ст. [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/vyzvolni-procesy-v-angliyi-ta-ukrayini-xv-st : Олівер Кромвель і Богдан Хмельницький / Терещенко, Юрій // День. - 2019 - 2 серп. (№ 137-138). - С. 20. - Закінчення в № 142-143; С. 21. Англійська класократична система склалась остаточно після «славної революції» 1688 р., коли, за висловом М. Драгоманова, «Англія стала приміром новійшого легітимізму конституційного, при котрому монарх мусить бути верховним символом законоправної держави і навіть сторожем конституції перед партіями». Однак її зародження відбулося в часи Вільгельма Завойовника завдяки тому, що його лицарська верства була не тільки організованою силою, а й тою силою, яка обмежила своє завойовницьке устремління відповідно до сприйняття «пасивних мас»

Терещенко, Юрій. Визвольні процеси в Англії та Україні XV ст. [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/vyzvolni-procesy-v-angliyi-ta-ukrayini-xv-st : Олівер Кромвель і Богдан Хмельницький / Терещенко, Юрій // День. - 2019. - 16 серп. (№ 147-148). - С. 21. В науковій літературі висловлювалася думка, що до справи налагодження зв’язків між Кромвелем і Хмельницьким був причетний великий чеський філософ, педагог і письменник Я.А. Коменський, який жив у той час в Трансільванії і мав значний авторитет та вплив серед її правлячих кіл. Коменський уважно, із щирим інтересом стежив за Визвольною війною українського народу і надавав їй важливого значення у справі подолання феодально-католицької реакції в Східній та Центральній Європі

Терещенко, Юрій. Ті, хто подав нам руку [Текст] = https://day.kyiv.ua/article/istoriya-i-ya/ti-khto-podav-nam-ruku : Європейські союзники Богдана Хмельницького у боротьбі за незалежність України / Терещенко, Юрій // День. - 2019. - 21 черв. (№ 108-109). - С. 20. - Початок. Продовження читайте в наступному випуску сторінки «Історія та Я». На шостому році надзвичайно виснажливої боротьби українського народу проти Польщі стало ясно, що остаточно звільнитися від польського ярма тільки власними силами Україна не в змозі. Молода козацька держава, що налічувала трохи більше 1 млн жителів, не могла завдати вирішального удару Польщі з її шестимільйонним населенням і далеко не вичерпаним військовим потенціалом. Кримський союзник не був зацікавлений у зміцненні України і щоразу фактично зводив нанівець результати її воєнних перемог

2018

Епопея бунтівного Богдана [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/epopeya-buntivnogo-bogdana / : 130 років відкриття пам’ятника Хмельницькому / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2018. - 21 лип. (№135). - С. 5. Про Богдана Хмельницького, величний монумент якого задумали спорудити у Києві. Відповідальну справу доручили скульпторові Михайлові Мікешину. Доля монумента вирішилася аж 1888-го, коли відзначали 900-річчя хрещення Київської Русі, історію якої прихватизувала Московія-Росія

Крисаченко, Валентин. Чого вчить наша історія, або Нотатки про московські порядки [Текст] = https://dt.ua/HISTORY/chogo-vchit-nasha-istoriya-abo-notatki-pro-moskovski-poryadki-295759_.html : "То під якого пана ви хочете!?" — Ні, не просто запитував, а достукувався, докрикувався на Переяславській раді до серця кожного козака, кожного українця гетьман Богдан Хмельницький, жадаючи зовсім протилежної відповіді / Крисаченко, Валентин // Дзеркало тижня. - 2018. - 1-7 груд. (№ 46). - С. 15. "Годі, досить мати над собою будь-якого поневолювача чи зверхника, видихнула своє бажання громада, будемо вільними й незалежними. Бо ж не для того піднялися всім миром, щоби знову засунути шию в чиєсь ярмо. Згодом Богдан Хмельницький нагадав московському послові Василю Бутурліну, що він зносився з царем "не для того, щоб робити те, що скажеш

Сюндюков, Ігор. Гетьманат. Державотворення. Сучасність [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/getmanat-derzhavotvorennya-suchasnist / Сюндюков, Ігор // День. - 2018. - 25-26 трав. (№ 91-92). - С. 21. Колектив учених Інституту історії України НАН України видав фундаментальний узагальнений двотомник про історію Української Гетьманської держави XXVII-XVIII століть

Терещенко, Юрій. Генеза українського консерватизму [Текст] = https://tyzhden.ua/heneza-ukrainskoho-konservatyzmu/ : як формувалася політична аристократична традиція від козацьких часів до національно-визвольних змагань 1917–1921 років / Терещенко, Юрій // Український тиждень. - 2018. - 12-18.01 (№ 1). - С. 38-42. Шляхта, інтегрована в козацький стан, яка залишалася фактично чи не єдиним носієм старої державної та національної традиції, виявилася тією верствою, що створювала ґрунт для утвердження державних династично-монархічних планів Богдана Хмельницького

2017

Сергійчук, Володимир. «А ще вклонимося Виговському...» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/296905 : частина XІV / Сергійчук, Володимир // Голос України. - 2017. - 8 груд. (№230). - С. 14-15. - Продовження. Поч. у №№ 101, 107, 112, 121, 126, 131, 136, 146, 189), 192, 197, 207, 223. Смерть Богдана Хмельницького ускладнила й так важку ситуацію, що склалася для України влітку 1657 року: Татари показалися під Сушківкою, неподалік Умані, сілістрійський паша присунув до Тягині, а поляки, які ще за три дні до відходу гетьмана ухвалили чотири статті на «козацьку загибель», уже йшли до Кам’янця. Небезпека посилювалася ще й тому, що царське самодержавство вирішує широким фронтом наступати на ті права і вольності українського народу, зберігати які обіцяли від імені свого повелителя московські воєводи в січні 1654 року в Переяславі

Сергійчук, Володимир. Бо з перемог не видобуто перемоги [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/295053 : частина XI / Сергійчук, Володимир
// Голос України. - 2017. - 25 жовт. (№197). - С. 12-13. - Продовження. Початок у №№ 101, 107, 112, 121, 126, 131, 136, 146, 189, 192. Одержавши можливість вільно діяти щодо виконання умов Білоцерківського миру, Богдан Хмельницький уже у травні 1652 року перемогою над поляками під Батогом домігся анулювання того важкого для України договору. Вкотре сподіваючись на підтримку з боку Москви, він уже наступного дня пише листа до путивльського воєводи Хілкова, щоб той «рач причинится до єго царського величества, аби нас ратовал, бо відаєм же, на нас знову наступоват схочут»

Книги до теми з фонду Молодіжної

Брехуненко В. Богдан Хмельницький / В. Брехуненко. – Київ : [Н. Брехуненко], 2007. – 72 с. (Великі українці)

У книзі в науково-популярному стилі розповідається про славетного українського гетьмана Богдана Хмельницького. Простежено його життєвий шлях, роль в організації української Національно-визвольної війни середини XVII ст. та у створенні Української козацької держави. Відображено його таланти полководця, дипломата, державного діяча.

Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького / Михайло Грушевський. – Джерсі-Сіті : Свобода, 1919. – 75 c. : іл.

Михайло Грушевський розглядає біографію гетьмана Хмельницького від молодих років, особливу увагу звертаючи на його діяльність як лідера повстання й державного діяча.

Джеджула Ю. Таємна війна Богдана Хмельницького : історико-документальна оповідь / Юрій Джеджула. – Київ : Молодь, 1995. – 224 с.

У книжці йдеться про досі невідому широкому загалу таємну діяльність видатного гетьмана Богдана Хмельницького під час перебування лже-Шуйського в Україні, стосунки з Кримським ханством, Польщею й Московським царством до укладення Переяславського військового тракту та про українську розвідку тих часів.

Загребельний П. Я. Богдан (Сповідь у славі) : роман / Павло Загребельний. – Київ : Фоліо, 2009. – 671 с. (Історія України в романах)

Роман відомого сучасного письменника, лауреата багатьох літературних премій Павла Загребельного «Я, Богдан» присвячено одному з найвидатніших українців гетьману Богдану Хмельницькому. Богдан у цьому романі, написаному як монологсповідь головного героя, постає і як мудрий політик, дипломат, полководець, і як людина – у славі й величі, у роздумах і сумнівах, в усій складності життєвого шляху й особистої вдачі.

Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький / ред.: Ф. П. Шевченко, І. Л. Бутич, Я. Д. Ісаєвич. – 2-е вид., випр. і доповн. – Львів : Світ, 1990. – 408 с. (Пам'ятки історичної думки України)

Книга відомого історика, академіка І. П. Крип’якевича (1886–1967) присвячена історичній ролі Богдана Хмельницького як керівника Визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. Автор широко використав такі унікальні історичні документи, як літописи, щоденникові записи учасників та очевидців описуваних подій, а також польські хроніки, царські грамоти, гетьманські універсали, малодоступні сучасному читачеві історичні дослідження. По новому оцінюючи історичні факти, І. П. Крип’якевич всебічно висвітлює життя і діяльність Богдана Хмельницького, перебіг та етапи Визвольної війни

Огієнко І. (Митрополит Іларіон) Богдан Хмельницький / І. Огієнко ; упоряд., авт. передм. і комент. М. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2004. – 448 с. – (Рукописна спадщина)

Цю книгу автор починав писати в Швейцарії, а закінчував у Канаді. Та вперше вона друкується в Україні лише тепер – більш ніж через півстоліття від часу створення. Автор поставив перед собою мету на основі доступних у діаспорі маловідомих архівних матеріалів розібратися в причинах і передумовах феномену Переяслава, за яким поступово починалася втрата Україною своєї самостійності й незалежності.

Ця книга складається з різних за жанрами творів, об'єднаних темою Хмельниччини. Містить відомості про видатного українського гетьмана Богдана Хмельницького та його політичну працю.

Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – Київ : Либідь, 1993. – 503 с.

Охарактеризовано постать гетьмана Б. Хмельницького – одного з найвидатніших державних діячів, політиків, полководців і дипломатів української та європейської історії XVII ст.
Проаналізовано вплив діяльності Богдана Великого на розвиток національної самосвідомості українців.

Сорока Ю. Походи Богдана Хмельницького / Ю. Сорока. – Київ : Фоліо, 2011. – 120 с.

Походи 1648 р. Богдана Хмельницького, та особлиовості його перемоги під Жовтими водами та Корсунем, створили умови для формування самостійної Української держави - Гетьманщини. Перемога під Зборовом примусила поляків підтвердити старовинні права українського козацтва і таким чином заклала підвалини української державності. Однак поразка під Берестечком і наступні тяжкі битви з польським коронним військом довели неможливість збереження Української держави тільки силами українців, що й призвело до рішення, яке було прийняте 8 січня 1654 року на Переяславській Раді, про підписання договору між Україною та Росією.

WEBліографія

http://www.library.tnpu.edu.ua/index.php/en/virtual-exhibitions/3670-xmelnyckyj-bogdan – Богдан Хмельницький – творець української держави

https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pri-bogdana-hmelnitskogo/ – Цікаві факти про Богдана Хмельницького

https://msmb.org.ua/actions/news/155/ – 10 Великих українців

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»

https://zn.ua – сайт газети «Дзеркало тижня»

http://slovoprosvity.org - сайт газети «Слово Просвіти»

https://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна Молода»

https://krytyka.com/ua – сайт журналу «Критика»

https://publishing.localhistory.org.ua – сайт журналу «Локальна історія»