Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 17.08.2022 р.

Архітектор державності. Володимир Винниченко

Бібліодайджест до 142-річниці від дня народження В.Винниченка

"...можна розвалити декорацію українізації, можна закрити українські школи, заборонити українську пресу, навіть саме ім'я України знищити. Але не можна знищити самої України, її мови, її державности, її душі, які тисячоліттями росли, закорінялися в ній  (Із статті В. Винниченка "Була, є і буде" )

Винниченко Володимир Кирилович (28 липня 1880 – 6 березня 1951) – одна з ключових постатей української історії й культури перших десятиріч ХХ століття, політичний та державний діяч, письменник, художник. Поринувши у вир політичного життя, став заступником голови Центральної Ради М. Грушевського, очолив перший український Уряд, а наприкінці 1918 року був ініціатором формування і першим головою Директорії Української Народної Республіки.

Народився Володимир Винниченко у 1880 році в селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині (тепер Григор’ївка Кіровоградської області). Навчався у сільській народній школі, згодом у Єлисаветградській гімназії, на юридичному факультеті Київського університету.

Батько його, Кирило Васильович Винниченко, замолоду селянин-наймит, переїхав з села до міста Єлисаветград й одружився з удовою Євдокією Павленко. Від першого шлюбу мати Винниченка мала троє дітей: Андрія, Марію й Василя. Від шлюбу з В.Винниченком народився лише Володимир. У народній школі Володимир привернув до себе увагу своїми здібностями. Вчителька переконала батьків продовжувати освіту дитини. Володимира віддано до Єлисаветградської гімназії. Його українська вимова, бідний одяг та інші ознаки пролетарського походження викликали у дітей російської або зрусифікованої буржуазії ворожість. Тому були і бійки з учнями, і розбивання шибок. У старших класах він бере участь у революційній діяльності, пише революційну поему. Повз увагу керівництва гімназії це не пройшло – карцер, виключення з гімназії. Однак думок про навчання він не залишає. Одягнений в українське вбрання, у сивій шапці і з кийком у руці приходить на здавання іспитів екстерном у Златопiльську гімназію. Доля на цей раз усміхнулася – Володимир одержує диплом.

Під час навчання на юридичному факультеті Київського університету брав активну участь в українському національному русі, був членом Київської громади і одним із засновників РУП, вів пропаганду серед селян Полтавщини і робітників Києва.

1902 виключений з університету за політичну діяльність, призваний до армії, яку залишив через загрозу арешту, перейшов на нелегальне становище.

У 1903 р. при перевозі нелегальної літератури з Галичини до Києва на кордоні Винниченка арештовано. Як дезертир і революціонер він був посаджений у військову в'язницю – київську фортецю. За пропаганду серед війська та за дезертирство його мали засудити до військової каторги, а за суто політичне «злочинство» – провіз нелегальної літератури – він мав бути засуджений окремо.

 Після півторарічного перебування у фортеці його звільнила перша російська революція 1905 року (Винниченка звільнено з фортеці через проголошену амністію). Під час ув'язнення він написав низку літературних творів. Повість «Голота» навіть одержала першу премію «Киевской Старины».

У 1905 р. Винниченко повернувся під чужим прізвищем в Україну, провадив революційну агітацію серед селян і заробітчан Причорномор'я, наступного року мандрував Україною, написав низку оповідань: «На пристані», «Раб краси», «Уміркований та щирий», «Голод», «Малорос-європеєць», «Ланцюг» та інші. З'явилась друком перша збірка оповідань «Краса і сила», що отримала схвальний відгук І. Франка.

З 1905 входив до керівного ядра Української соціал-демократичної робітничої партії, з 1907 – член ЦК УСДРП, 1908 приєднався до щойно створеного Товариства українських поступовців. 1905-1917 перебував на напівлегальному та нелегальному становищі в Російській імперії, жив в Австрії, Франції, Швейцарії, Iталії. Після Лютневої революції 1917 повернувся до Києва, став одним із лідерів української революції 1917-1921, активним і дійовим українським політиком. Очолював УСДРП, був головним редактором "Робітничої газети". Керував роботою Українського національного конгресу, двох військових, селянського та робітничого всеукраїнських з'їздів. У травні-червні 1917 очолював українську делегацію, яка передала Тимчасовому урядові вимогу УЦР про надання Україні автономії, вів переговори з делегацією Тимчасового уряду в Києві 11-12 липня 1917. Стояв біля витоків української державності, був членом та заступником голови УЦР, головою першого українського уряду – Генерального секретаріату Української Центральної Ради, генеральним секретарем внутрішніх справ, автором та співавтором усіх головних законодавчих актів УЦР, у тому числі  4-х Універсалів. 14 листопада 1918 очолив Директорію УНР. В лютому 1919 вийшов з її складу, не погоджуючись з політикою орієнтації на Антанту. В травні 1920 прибув до Москви, зустрівся з Л. Троцьким, Л. Каменєвим, Г. Зінов'євим, Х. Раковським. Отримав пропозицію стати заст. голови РНК і наркома закордонних справ УСРР. Пересвідчившись у неможливості співпрацювати з радянською владою, знову відбув за кордон. Він вважав себе марксистом, але його погляди зазнали значного впливу з. лібералізму. У політичних уподобаннях Винниченко коливався між українською національною самостійницькою платформою і концепцією української радянської республіки.

                                                         Дружина Володимира Винниченка Розалія Ліфшиць

Після 1920 року Володимир Винниченко, зрозуміло, не міг так легко струсити «порох політики». Не випадково V Всеукраїнський з’їзд Рад, що відбувся 25 лютого – 3 березня 1921 року в Харкові, оголосив Винниченка ворогом народу, поставив його «поза законом».

Твори Володимира Винниченка

Літературна спадщина Володимира Винниченка – золотий фонд України. Появу перших його творів вітали Іван Франко і Леся Українка. Коцюбинський у 1909 році писав: «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка». Перу Винниченка належить і проект програми антибільшовицького «Єдиного революційно-демократичного національно фронту».

Творчість Винниченка розпадається на три періоди: перший охоплює більшу частину його творів «малої форми» ( нариси, оповідання), написані із 1902 до наступу реакції після революції 1905 р. До другого періоду відносяться оповідання, п’єси і романи, які з'явилися після революції 1905 року. І третій період охоплює твори, написані в еміграції.

Перша збірка оповідань "Краса і сила" вийшла друком 1906.

1919-1920 написав 3-томний мемуарно-публіцистичний твір "Відродження нації", де підбив підсумок своєї політичної кар'єри та виклав власні погляди на українську революцію.

Винниченко – автор численних публіцистичних, белетристичних і драматичних творів.

Найвідомішим його твором є оповідання "Федько-халамидник".

Винниченко, Володимир Кирилович.   Федько-халамидник. Момент [Текст] : Вибрані твори / Винниченко, Володимир Кирилович. - К. : Знання, 2020. - 190 с. : іл. - (Класна література). - ISBN 9789663468617 : (В паліт.) 101-00. - ISBN 9786170707383.

Серед них – п'єси "Щаблі щастя" (1907), "Великий Молох" (1907), "Memento" (1909), "Брехня" (1910), "Гріх", "Між двох сил" (1918) та багато ін.; романи "Записки кирпатого Мефістофеля" (1917), "Сонячна машина" (1926), "Слово за тобою, Сталіне" (1950) та ін. Збірки тв. в. в Україні видавалися у 21 т. (1923-28) та у 23 томах (1928-30).

Його п’єси «Брехня», «Чорна пантера і білий медвідь», «Закон», «Гріх» перекладаються на німецьку мову і з’являються в театрах Німеччини та інших європейських країн. друкуються і перекладаються його романи «Чесність з собою», «записки кирпатого мефістофеля»… на екранах німеччини в 1922 році демонструється фільм «чорна пантера», сценарій якого побудовано по п’єсі в. винниченка «Чорна пантера і білий медвідь». не забувають про Винниченка і в Україні. Київський державний драматичний театр імені Івана Франка здійснює постановку п’єси «над». ще раніше його п’єси ставилися не лише в києві і харкові, але й в Одесі, Львові, Чернівцях, Коломиї, Москві і Петрограді, у театрах Саратова, Самари, Тифліса, Ростова-на-Дону, Баку. проблеми сценічного втілення п’єс обговорювали з драматургом к. Станіславський і В.Немирович-Данченко, М. Садовський і г. Юра. Лесь Курбас у своєму «Молодому театрі» поставив «Чорну пантеру і Білого медвідя» за участю режисера-постановника Гната Юри. у 1920 році повернувся в Україну, але спроби співпрацювати з більшовиками закінчилися невдало. З кінця 20-х років жив у Франції.

Цікаві факти

Винниченко був близько знайомий з українським громадським діячем і меценатом Євгееном Чикаленком, бував у нього вдома. Чикаленко підтримував (в тому числі матеріально) і критикував Винниченка (особливо в ранні роки його творчості). Збереглося їх багатолітнє листування. Останній в своєму житті лист Євген Чикаленко, ймовірно, написав Винниченку.

Керівник Радянського Союзу Микита Хрущов неодноразово зізнавався, що великий вплив на його свідомість в юнацькі роки мало оповідання Винниченка «Талісман», а головний герой цього твору, єврей Піня, надихав Хрущова виступити з розвінчанням культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС.

Останні 25 років життя Володимир Винниченко був веганом-сироїдом і тому чимало його головних героїв були веганами або вегетаріанцями.

Після 1920 року Володимир Винниченко, зрозуміло, не міг так легко струсити «порох політики». Не випадково V Всеукраїнський з’їзд оголосив Винниченка ворогом народу, поставив його «поза законом». Політичну діяльність він продовжував у Чехословаччині, Парижі, Франції… Науковці стверджують, що він на перших порах підтримував тісні зв’язки з українською національною еміграцією, з групою російських літераторів – Бєлим, Еренбургом, Ремізовим, але відмовився від творчої співпраці з видавництвом «Скифы». Виїхавши за кордон, організував в Австрії Закордонну групу українських комуністів.

Помер 6 березня 1951 року. прах покоїться на цвинтарі Мужена.

Вшанування памяті

Після смерті Винниченка його маєток придбала Іванна Нижник-Винник, яка сплатила борги й стала власницею садиби, охоронницею і упорядницею його речей і архіву. У 1990-ті роки вона сприяла передачі кабінету Винниченка та його меморіальних речей у подарунок незалежній Україні. Меморіальний кабінет політичного діяча часів УНР передано до збірок Кропивницького краєзнавчого музею. У Кропивницький передано книжкову шафу Володимира Винниченка та два письмові столи, його крісло та друкарську машинку «Мерседес», власний годинник, навіть мішечок із цяткою української землі, яку він скрізь возив із собою.

                                        

 

 

Ювілейна монета  «Володимир Винниченко»  

«Володимир Винниченко» – ювілейна монета номіналом 2 гривні, випущена Національним банком України. Присвячена 125-річчю від дня народження громадського і політичного діяча, письменника Володимира Винниченка. Монету введено в обіг 30 листопада 2005 року. Вона належить до серії  «Видатні особистості України»

На аверсі монети у центрі зображено малий Державний Герб України, під ним рік карбування монети  «2005», по колу розміщено написи: «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (угорі) «ДВІ ГРИВНІ» (унизу) та логотип Монетного двору Національного банку України

На реверсі монети зображено портрет Винниченка, по боках від якого вертикально розташовані написи  «ВОЛОДИМИР/ ВИННИЧЕНКО» (ліворуч) та роки життя «1880/1951» (праворуч).

 

 

 

 

 

 

 

 

17вересня 2010 року в Кіровограді (сучасному Кропивницькому)  урочисто відкрито перший в Україні пам'ятник Володимирові Винниченку

 

 

 

 

 

 

 

 

На честь Володимира Винниченка названий Центральноукраїнський державний педагогічний університет.

 

 

 

 

 

 

Кабінет Міністрів України 28 лютого 2018 р. засновано в числі академічних стипендій імені державних діячів першого українського уряду для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту за освітнім рівнем магістра стипендію імені Володимира Винниченка (Культура і мистецтво)

Бібліографія статей

(подана в алфавіті авторів)

2020

Бурбан, Володимир. Звитяжець українського відродження [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19808/index.php?n=46328 / Бурбан, Володимир // Сільські вісті. - 2020. - 11 серп. (№60). 7 серпня виповнилося 140 років від дня народження Володимира Кириловича Винниченка (1880-1951 рр.) - видатного письменника, драматурга і публіциста, першого голови першого Національного українського уряду

Коцарев, Олег .Володимир Винниченко. Щоденник. Том п’ятий, 1932–1936 [Електронний ресурс] = https://krytyka.com/ua/reviews/shchodennyk-tom-pyatyy-1932-1936 : рецензія на книгу / Коцарев, Олег  // Критика. - 2020. - № 7-8. Видавництво «Смолоскип» у співпраці з Інститутом літератури імені Тараса Шевченка, Комісією УВАН у США для вивчення і публікації спадщини Володимира Винниченка та Канадським інститутом українських студій продовжує друкувати Винниченкові щоденники. До п’ятого тому ввійшли матеріяли записників, пронумерованих як XXI–XXV, що охоплюють 1932–1936 роки

Сидоренко, Борис. Цей підступний імперський хробачок: [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/327261 : сторінками спогадів Володимира Винниченка / Сидоренко, Борис  // Голос України. - 2020. - 6 лют. (№23). - С. 22. Сто років тому Володимир Винниченко видав свої спогади «Відродження нації»

Сюндюков, Ігор. Володимир Винниченко в анфас і профіль [Текст] = у серії «Політичні портрети» вийшла книга професора Станіслава Кульчицького про голову Директорії УНР / Сюндюков, Ігор // День. - 2020. - 31 січ. (№ 17-18). - С. 21. Річ лише в тому, що короткий час, впродовж якого Володимир Винниченко очолював Директорію УНР, вписав в українську історію, поза сумнівом, героїчні, але аж ніяк не переможні сторінки... Станіслав Владиславович Кульчицький так визначив своє творче завдання, працюючи над книгою: «Дати портрет Винниченка в анфас і в профіль». Це, безперечно, вдалося. Тому книжку, без сумніву, можна рекомендувати українському читачеві.

2019

Лиховид, Інна .Не державницький підхід... [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/ne-derzhavnyckyy-pidhid : Науковці і громадськість – проти перетворення Будинку вчителя на місце розваг. Реконструкцію вдалось призупинити. Що далі? / Лиховид, Інна // День. - 2019. - 31 січ. (№ 17). - С. 6. У Київському міському будинку учителя збереглися елементи інтер’єру ще 1912 року, тобто від часу будівництва. Це споруда, що напередодні революції 1917-1921 років була відома як Педагогічний музей, а згодом стала Будинком Центральної Ради. Деякі дверні ручки, оздоблення з металу та фрагменти ліпнини історики хотіли б ще раз уважно дослідити та описати в наукових роботах, бо досі це не зроблено належним чином. Утім, проект реставрації Будинку учителя, що пропонує Київська міська державна адміністрація, не містить жодних елементів музеєфікації чи дослідження історичної будівлі. Чотири ліфти, ресторан і туалети в меморіальних кабінетах Михайла Грушевського та Володимира Винниченка – ось основні «родзинки» пропонованого проекту

Чиж, Іван . Українська державність у контексті української революції: проекція на сучасні процеси і тенденції [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/03/13/ukrajinska-derzhavnist-u-konteksti-ukrajinskoji-revolyutsiji-proektsiya-na-suchasni-protsesy-i-tendentsij i/ / Чиж, Іван  // Слово Просвіти. - 2019. - 14-20 бер. (№ 11). - С. 7. Коли крізь призму 100-річчя нашої історії оглядаєш початок Української революції та в її контексті 100-річчя зародження дипломатичної служби, котра постала на потребу Української Народної Республіки, Української держави, Західноукраїнської Народної Республіки, та щойно відзначене 100-річчя Акту Злуки УНР та ЗУНР як вияв Соборності України, це спонукає до роздумів про долю Української держави на нинішньому складному історичному

2018

Панченко, Володимир .Скоропадський і Винниченко або Чому гетьман не втримав булаву? [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/skoropadskyy-i-vynnychenko / Панченко, Володимир // День. - 2018. - 27 лип. (№ 132-133). - С. 20-21. У Володимира Винниченка є слова про те, що українську історію неможливо читати без брому. Але річ у тім, що й самого Винниченка читати «без брому» складно. І писати про нього непросто, надто, коли йдеться про політичну історію України. Один із її карколомних сюжетів – події 1918 року, драматичне для нашої державності протистояння Винниченка й Скоропадського

2017

Килимник, Юрій. Акт відновлення історичної справедливості [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/akt-vidnovlennya-istorychnoyi-spravedlyvosti : підтримую оприлюднену в «Дні» пропозицію гідно відзначити 100-ту річницю української дипломатичної справи / Килимник, Юрій // День. - 2017. - 29 вер. (№ 173-174). - С. 13. «Це – подія особливої національної та міжнародної ваги. 22 грудня 1917 року Володимир Винниченко та Олександр Шульгин підписали акт про заснування Генерального секретарства міжнародних справ – першого українського Міністерства закордонних справ у ХХ столітті... Найвище державне вшанування цієї дати має стати виразним посланням і нашому суспільству, і світові: ми народжені не вчора, в основі наших дій – велика традиція...» – наголошують з приводу цього голова комітету Верховної Ради України в закордонних справах Ганна Гопко ...порушена проблема є питанням принципової ваги. Вона потребує пильної уваги владних структур і політичних сил суспільства

Кулик, Наталія. Битва за мову, або заключний акорд освітньої революції [Текст] / Кулик, Наталія // Освіта України. - 2017. - 7 серп. (№ 30). - С. 14-15. З відновлення у листопаді 1918 року Української Народної Республіки та приходом до влади Директорії на чолі з Володимиром Винниченком прихильники тотальної українізації шкільної освіти надзвичайно активізувалися. З усіх революційних режимів саме Директорія найбільш жорстко і радикально проводила освітню політику українізації шкільної освіти

Сюндюков, Ігор. 1917: революція як застереження [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/tema-dnya-podrobyci/1917-revolyuciya-yak-zasterezhennya : уроки подій 100-річної давнини в сучасному українському контексті / Сюндюков, Ігор  // День. - 2017 - 17 лют. (№ 28-29). - С. 1, 4-6. Колись наш земляк, киянин Микола Бердяєв написав: «Всі революції зрештою завершувались реакціями. Це – невідворотно. Це – закон. І що більш «несамовитими» та шаленими бували революції, то сильнішою була потім реакція. В цьому є якесь магічне коло». Реакцією на поразку Української національно-визвольної революції й поразку Російської революції 1917 року, яка була придушена більшовицьким, ленінським лівим ультрарадикалізмом, був тоталітарний, нещадний кривавий терор нововідтвореного імперського центру – червоного Кремля. Політична (не ідейна!) поразка УНР у боротьбі за незалежність.

Твори

 

Винниченко, Володимир Кирилович. Записки Кирпатого Мефістофеля / Винниченко, Володимир Кирилович ; Худож.-оформл. А.С.Ленчик. - Харків : Фоліо, 2006. - 382 с. : Іл. - (Українська література). - ISBN 9660336233 : (В паліт.) 10-80.

 

 

 

 

 

 

 

Винниченко, Володимир Кирилович. Вибрані твори [Текст] : Повісті та оповідання / Винниченко, Володимир Кирилович ; Передм. А.Гуляка; Прим. С.Гальченка; Худож. О.Чичик. - К. : Сакцент Плюс, 2005. - 256 с. : іл. - Володимир Винниченко: с.5; Примітки: с.254. - ISBN 9668583205 : (В пер.) 30-00.

 

 

 

 

 

 

Винниченко, Володимир. Кумедія з Костем : Оповідання / Винниченко, Володимир ; Післям. В.Панченка, С.Присяжнюк. - К. : Школа, 2005. - 432 с. : іл. - (Золота бібліотека). - Федько-халамидник та інші: с.425. - ISBN 966661328Х; 9663391545

 

 

 

 

 

Web-ліографія

http://ukrlit.org/vynnychenko_volodymyr_kyrylovych   – Винниченко Володимир Кирилович  (1880-1951)

https://www.youtube.com/watch?v=EIaNAXQQtvY  – Велич особистост. Ірина Фаріон про Володимира Винниченка

Інтернет-ресурси:

https://day.kyiv.ua/  – сайт газети «День»

www.silskivisti.kiev.ua   – сайт газети «Сільські вісті»

http://slovoprosvity.org.ua  – сайт газети «Слово Просвіти»

Підготувала бібліограф Качановська Н.В.

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ