Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 30.11.2021 р.

«Українська державність. Етапи становлення»

Тематичний бібліографічний список статей

Державність –​ це устрій усього матеріального і духовного буття цілого народу

«Зміст державності є значно ширшим порівняно з поняттям «держава».

 

Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави, а остання, у свою чергу, є однією із складових своєрідним вінцем державності.

 

…державність як комплекс тих інститутів економіки, політики, культури, які діють на території, населеній національним колективом, які зв’язують його в компактну цілість та забезпечують його розвиток у сучасному і майбутньому.»

 

/ Володимир Винниченко/

Становлення української державності

Ознаки державності:

1) втілення права нації на незалежність, що є першим кроком на шляху до власної державності;

2) наявність органів публічної влади, яка виступає у двох формах.

3) державний суверенітет, який передбачає верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах;

4) система правових норм (закони та підзаконні акти), які регулюють відповідні суспільні відносини;

5) міжнародне визнання держави та, як наслідок, її міжнародна правова ідентифікація.

Державні символи

Державні символи – це закріплені в законодавстві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які символізують суверенітет держави.

Державними символами є – Державний прапор, Державний герб і Державний гімн,

які є основою історичної свідомості громадян та процесів державотворення (відповідно до статті 20 Конституції України).

Слід зазначити, що українські державні символи та атрибути формувалися протягом тисячоліть і належать до найбагатших та найзмістовніших систем людства.

Державний прапор

Державний герб

Державний гімн

Конституція – основний Закон України

Атрибути держави

Атрибути держави – це її ідентифікаційні національні символи, що пов’язані з розвитком титульної нації та її роллю у становленні державності на певній території.

Атрибутами державності є:

1) власна територія, населена національним колективом, із визначеними кордонами, офіційна назва, час заснування або дата першої письмової згадки держави, що є важливими атрибутами суверенності та політичної ідентифікації держави;

2) мова як невід’ємний державницький атрибут, адже мова – найважливіший маркер національної самоідентифікації. «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію... Втратити рідну мову і перейняти чужу – це найгірший знак підданства, це – кайдани, це кайдани на душу. Втратити національну мову – це смерть, це значить, що ярмо вже в’їлося глибоко»;

невід’ємними державницькими атрибутами є також:

3) національне вбрання, національні страви, національні музичні інструменти, національна народна пісня, видатні історичні та сучасні постаті;

4) в Україні від 4 жовтня 2018 р. Верховною Радою запроваджено ще один атрибут – національне гасло: «Слава Україні! Героям Слава!» як офіційне вітання у Збройних Силах та Національній поліції, хоча нині всі громадяни дуже часто використовують його у повсякденному суспільно-політичному житті.

http://www.golos.com.ua/article/314085

WEB-ліографія видань МСМБ про розбудову української держави

«Конституція – основа правової системи держави»

Відповідальність за майбутнє

Державний Герб, Гімн та Прапор України

Тризуб. Символ віри і надії

В ньому - синь небес, золото хлібів (до Дня Державного Прапора України)

«Ода державності: Державний Гімн та малий герб України»

«Молитва Олександра Кониського»

«Павло Чубинський. Енциклопедист народного життя»

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Русь – перша українська держава. Її утворення було результатом соціально-економічного та політичного розвитку слов’ян. Перед- і ранньодержавні слов’янські племінні об’єднання на великих просторах східної Європи були сконсолідовані довкола Києва, що став центром політичного тяжіння та культурного піднесення.

Це об’єднання почалося у ІХ столітті. У наступні століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору. Підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу від Візантійської імперії до Французького королівства.

У період Русі розпочалася консолідація слов’янських племен південно-східної Європи в єдиний етнос русинів-українців, почала формуватися українська мова. Прийняття князем Володимиром у 988 році християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі “Руській правді” князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу. Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Русь пройшла типовий шлях ранньосередньовічної держави. Від об’єднання слов’янських племен династією Рюриковичів у ІХ столітті до окремих земель-князівств ХІІ-ХІІІ століть на чолі з представниками цієї ж династії. Київ перестав виконувати роль політичного центру після того, як у 1169 році його спалив Володимиро-Суздальський князь Андрій Боголюбський. Завершила занепад Русі монгольська навала 1239-1242 років.

Продовжило традиції української державності Галицько-Волинське князівство.

В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у ХІІІ-ХІV століттях розвинули інститут державності на значній частині українських земель. Тоді вдалося не лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253 року Данила Галицького у Дорогичині короною, присланою Папою Римським Інокентієм ІV.

Саме в ті часи на українських землях з’являється традиція міського самоврядування – магдебурзьке право. Втім, повноцінний його розвиток пов’язаний уже з наступною епохою.

У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського.

Велике Князівство Литовське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, система адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.

Основним джерелом права була “Руська правда”, пізніше – “Литовські статути”, укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.

У XVI столітті українці витворили новий соціально-політичний феномен – запорозьке козацтво. Виникло козацтво завдяки комплексу економічних, політичних, релігійних, соціальних чинників. Передусім, це – природне прагнення до самозбереження, самоствердження і самореалізації, а також наявність великого масиву вільних земель – Дикого поля.

Як окремий соціальний стан козацтво на давньоруських військових і європейських лицарських традиціях створило військово-політичну організацію – Запорозьку Січ. Подніпров’я, Слобожанщини, Донеччини.

У Запорозькій Січі формувалися підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. У середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї, головні серед яких – право українського народу на власну державу та генетичний зв’язок козацької держави з Руссю.

Ці принципи були втілені у ранньомодерній українській державі Гетьманщині, створеній внаслідок національно-визвольної революції середини XVII століття на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким.

Гетьманщина була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи тощо.

Вершиною політико-правової думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом 1710 року Конституції як договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом. Це була одна із перших європейських конституцій нового часу.

Російський імперіалізм різними способами і методами обмежував українські національні державні інститути і зрештою до кінця XVIII століття ліквідував їх.

У ХІХ столітті українці, як і більшість європейських націй, пройшли шлях від романтичного захоплення минулим до політичного самоусвідомлення. Сформувалося поняття української нації з її етнічними кордонами, мовою та культурою.

Покоління Руської трійці, Кирило-Мефодіївського товариства, громадівців і Братства тарасівців заклали підвалини для майбутньої української державності.

Упродовж ХХ століття попри історичні катаклізми та мільйонні жертви українці неодноразово виборювали самостійність.

У ході Української революції 1917-1921 років вперше у ХХ сторіччі створили незалежну національну державу.

Від моменту створення у березні 1917 року Центральна Рада намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці, проголошеній 20 листопада 1917 року.

22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки.

За часів Української Народної Республіки у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького затверджено гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг.

Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи.

Верховна влада належала гетьману, котрий усіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми.

Від грудня 1918 року на більшості територій відновлено Українську Народну Республіку на чолі з Директорією. Вона ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву.

Встановлено грошову одиницю – гривню.

Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА).

22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.

Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху ХХ століття. При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу.

Від жовтня 1938 року розпочався процес українського державотворення на Закарпатті, що на той момент входило до складу Чехословаччини. Підсумком цих зусиль стало проголошення 15 березня 1939 року незалежності Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Державні атрибути вона перейняла від УНР. Зокрема, державною мовою проголошено українську, затверджено національний синьо-жовтий прапор, гімн – пісню “Ще не вмерла Україна”, герб – сполучення крайового герба з національним (тризуб Володимира Великого з хрестом на середньому зубі).

Українці на Закарпатті стали першими у передвоєнній Європі, хто не змирився із анексією та зі зброєю в руках виступив на захист свободи.

В умовах Другої світової війни 30 червня 1941 року у Львові під час засідання Національних зборів було прийнято Акт відновлення української держави, створено уряд. Акт спирався на традиції УНР і ЗУНР.  Слідом за Львовом проголошення Акта відбулося у багатьох містах західної та центральної України.

У липні 1944 року підпільна конференція під захистом відділів УПА створила Українську головну визвольну раду (УГВР). Таким чином збройна частина українського визвольного руху отримала політичне представництво – зародок державної влади незалежної країни. Діяльність УГВР засвідчила прагнення визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.

За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932–1933 років, ні масові голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні експерименти не змогли викорінити державницькі устремління українців. Наприкінці 80-х років ХХ століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила

Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж, відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці змагалися протягом багатьох століть. Навіть більше – проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації  комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі Український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.

У країні почалися демократичні перетворення, відбувся поділ державної влади на три гілки. 1992 року законодавчо затверджено державні герб, гімн і прапор України.

28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя.

У вересні того ж року офіційно введено в обіг національну валюту – гривню, яка неодноразово була грошовою одиницею на українських землях.

Очевидно, що проголошення незалежності України не було випадковим явищем, зумовленим тільки московським переворотом, організованим ГКЧП. Події 1991 року втілили столітні прагнення українців до суверенної держави.

У 2013-2014 роках під час Революції Гідності українці відстояли ще й європейський шлях розвитку і засвідчили готовність боротися за нього як за самостійне право вибору та свободи. Натомість Росія, втративши можливість контролювати та використовувати нашу державу, вдалася до злочинної військової агресії. Вона анексувала Автономну Республіку Крим і території східних областей України.

У 2014-му Україна зупинила вторгнення російської регулярної армії та зберегла державність. І нині ми не лише боремося з Росією, а і перемагаємо її – як силою зброї на фронті, так і на дипломатичному напрямі. Попри перевагу ворога, українці зупинили агресора і продовжують рух в напрямі європейської інтеграції.

Інформаційні матеріали Українського інституту Національної пам’яті https://uinp.gov.ua/

Бібліографія статей

Етапи становлення української державності

Київська Русь (ІХ-ХІІ ст.)

Бойко, Ігор. Київська держава [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/314096

 : середньовічна українська держава зі столицею в Києві існувала з другої половини IX до середини XIII т., основою її були сучасні українські землі / Бойко, Ігор // Голос України. - 2019. - 23 лют. (№ 38 ) . - С. 6-7. Важливе місце в історії Української держави займає Києво-Руська держава (в історичних джерелах сучасники цю державу називали Русь або Руська земля) – середньовічна українська держава зі столицею в Києві, котра існувала з другої половини IX до середини XIII ст., основою якої були сучасні українські землі

Грипась, Володимир. Київська Русь між унітарною і конфедеративною формами державного устрою [Текст] = http://gazeta.dt.ua/history/na-kosmichniy-orbiti-vse-o-key-do-40-richchya-eksperimentalnogo-spilnogo-polotu-kosmichnih-korabliv-apollon-ssha-i-soyuz-srsr-_.html / Грипась, Володимир // Дзеркало тижня. - 2015. - 11- 17лип.(№25). - С. 15. Територіально Київська Русь значною мірою сформувалася наприкінці ІХ – на початку Х ст.. Кульмінаційною точкою цього процесу стало захоплення князем Олегом (не пізніше 882 р.) міста легендарного князя Кия

Іванченко, Раїса. Перші історичні кроки української державності [Текст]: про утворення першої державності українського народу - Київської Русі / Іванченко, Раїса // Літературна Україна. - 2012. - 9 серп. (№30). - С. 1, 10-11.

Ковальчук А. Москва після Києва [Текст]: минає 840 років від часу пограбування Києва військами суздальського князя Андрія Боголюбського / А. Ковальчук // Україна молода. - 2009. - 12 бер.(№45). - С. 11. «Початком народження Московської держави» назвав російський історик Василь Ключевський тодішнє спустошення Києва. За його словами, в особі Андрія «великорос вперше виступив на історичну арену». Отож 12 березня 1169 року, в середу, другого тижня Великого посту, після триденної облоги і штурму столицю Русі було захоплено, пограбовано й поруйновано. Киян убивали або брали в полон і продавали в рабство. Київський князь Мстислав зі вцілілими дружинниками відступив на Волинь

Ковальчук, Анатолій. Перша навала [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19089/index.php?n=22031 / Ковальчук, Анатолій // Сільські вісті. - 2014. - 15 квіт. (№42). Саме в березні 1169 року після тривалої облоги і жорстокого триденного штурму нашу столицю було захоплено, нещадно пограбовано, безжально зруйновано, сплюндровано і спалено. Більшість киян, незалежно від віку й статі, вбито, покалічено або взято в полон. Ким же були ті нелюди, що скоїли грабіжницький напад? Загарбницький наскок на стольний Київ здійснили багатотисячні юрби грабіжників і душогубів, що прийшли з північно-східних земель (центральні області нинішньої РФ). Привели їх до Києва 11 удільних князьків за наказом суздальського князя Андрія

Мушкетик, Юрій. Звідки пішла земля Руська і хто ми такі? [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/zvidky-pishla-zemlya-ruska-i-hto-my-taki: як московити украли нашу назву і нашу історію / Мушкетик, Юрій // День. - 2015. - 13 лют. (№24-25). - С. 8. Матеріал майстра історичних романів, письменника Юрія Мушкетика про імперські російські фальсифікації історії

Нечипоренко, М. Закодований заповіт нащадкам [Текст]: ще одна версія історії походження українського Герба-тризуба та змісту, який він у собі таїть / М. Нечипоренко // Сільські вісті. - 2008. - 24 жовт.(№126). - С. 5. У травні цього року "Сільські вісті" надрукували статтю "Золотий тризуб на синьому тлі"

Ричка, Володимир. Київська Русь: влада і спільнота (Біля витоків державності) [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/253144 / Ричка, Володимир // Голос України. - 2015. - 25 бер. (№53). - С. 12. Застосування поняття «державність» чи «держава» до реалій архаїчного соціуму є до певної міри умовним. Саме слово «держава» до ХVІІ століття як спеціальний термін вживалося не в точному, звичному для нас значенні, а побутувало лише як одне з визначень верховної влади, було метафорою її царственості і могутності

Українська державність – 1180 років. [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/314086: витоки, становлення, утвердження / Випуск підготовлено за ідеєю і загальним редагуванням Анатолія Горолова // Голос України. - 2019. - 23 лют. (№ 38 ) . - С. 1. "Державність" - проект "Голосу України". Бертинські аннали ще 839 року повідомляли про посольство русів до Візантії, що є одним із перших письмових свідчень існування Держави русів. Пізніше її ідентифікували як Київську Русь. Освятив схили Дніпровські й благословив місце майбутньої столиці України-Руси Андрій Первозваний. Серія статей, авторами яких є державні діячі, науковці в підсумку наповнює конкретним змістом усю непросту історію Української державності

Чорна, Світлана. Віра і Апостольська церква є основою історичної тяглості Української державності [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/314087 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2019. - 23 лют. (№ 38 ) . - С. 2. Як свідчить церковна історія, основоположником та фундатором Української церкви є апостол Андрій Первозваний, який проповідував у наших землях. Право церкви називатися Апостольською і Первозваною підтверджують давні апокрифи й передання

Щодра, Ольга. Коли і де виникла Русь [Текст]: проблеми початкового етапу формування української державності [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/310613

 / Щодра, Ольга // Голос України. - 2018. - 28 лист. (№ 225). - С. 12-13. У сучасній історіографії знову стала актуальною історія формування української державності, що значною мірою зумовлено політичними чинникамиРозпад Союзу дав українцям можливість реконструкції власної національної історії, не спотвореної імперськими міфами. Для росіян він означав втрату не лише територій колишніх республік, а й права на їхню історію...

Князі державотворці Київської Русі:

Княгиня Ольга

Перша свята жінка Київської Русі [Текст]: наразі до уваги читачів пропонується текст, присвячений великій княгині Ользі / Інф. "Хрещатика" // Хрещатик. - 2008. - 14 жовт.(№186). - С. 12. Княгиня Ольга, в хрещенні Олена (11 липня 969 року) правила Київською Руссю після загибелі чоловіка, князя Ігоря Рюриковича як регент з 945-го приблизно до 960-го. Свята Російської православної церкви, перша з руських можновладців прийняла християнство ще до хрещення Русі

Сліпушко, Оксана. Княгиня Ольга: таємниці постаті [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/knyagynya-olga-tayemnyci-postati

: чи все ми знаємо про знамениту володарку Русі? / Сліпушко, Оксана // День. - 2019. - 22 бер. (№ 52-53) . - С. 21. Княгиня Ольга стала першою правителькою Русі, котра володіла колосальним стратегічним мисленням. Вона планувала свої дії чітко і зважено. Її можна назвати першим державним стратегом Києворуської держави

Ричка, Володимир.
   Між Римом і Царгородом [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/mizh-rymom-i-cargorodom : Київська Русь і християнська Європа / Ричка, Володимир// День. - 2016. - 15 січ. (№4-5). - С. 20. - Закінчення. Початок у № 237-238.
Яскравий приклад політики Київської Русі – княгиня Ольга , яка мудро вибудовувала відносини і з Римським заходом, і з Візантійським сходом, відстоюючи водночас політичні й культурні інтереси власної держави

Володимир Великий

Князь Володимир - хреститель Київської Русі [Текст]: газета "Хрещатик" у рамка проекту "Київський пантеон", організованого Київським Медіа Холдингом, продовжує публікувати історії, присвячені видатним киянам. на черзі розповідь про великого київського князя Володимира Святославовича, за часів правління якого відбулося хрещення Русі / Інф. "Хрещатика" // Хрещатик. - 2008. - 16 жовт.(№188). - С. 14.

Ричка, Володимир. Тисячолітній Володимир [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/tysyacholitniy-volodymyr

; http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/tysyacholitniy-volodymyr-0

; http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/tysyacholitniy-volodymyr-1

: Великий хреститель України-Руси та його слід в історії / Ричка, Володимир // День. - 2015. - 20-21 лют. (№29-30). - С. 8. - Продовж. у № 34-35. Закінчення у №39-40. Християнізація Київської Русі подолала політичну та культурну ізольованість країни й призвела до визнання за нею самостійного місця у символічній сім’ї християнських народів тогочасного європейського світу

Чорна, Світлана. На своєму гербі князь Володимир карбував тризуб [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/256986 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2015. - 15 лип. (№125). - С. 15.

Ястребов О. Великий переворот [Текст]: релігійні та адміністративні реформи Володимира Великого / О. Ястребов // День. - 2008. - 16 трав.(№84). - С. 8. Запровадження в Київській Русі 988 р. князем Володимиром Великим християнства, безперечно, було великою історичною подією не лише для Києва, але й для всієї Київської Русі і навколишніх держав

Ястребов, Олег. Нащадки Великого Князя [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/nashchadki-velikogo-knyazya: сини та онуки Володимира Мономаха, що стали київськими князями / Ястребов, Олег  // День. - 2013. - 29-30 бер. (№57-58). - С. 8. Свідченням того, наскільки серйозно сприймав Володимир Мономах соціальні проблеми, є слова побажань, з якими він звернувся до своїх синів незадовго перед своєю кончиною: «О, діти мої! Хваліте Бога! Любіте также человечество... Не забувайте бідних, корміть їх. Будьте отцями сиріт, судіть вдовиць самі, не давайте сильним губить слабких... Не оставляйте хворих... Чтіть старих людей, як отців, любіть юних, як братів»

Ярослав Мудрий

Апрелько, Катерина. Ми – спадкоємці Володимира Великого [Текст] / Апрелько, Катерина // Голос України. - 2015. - 23 трав. (№90). - С. 15. В Інституті філології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка проведено круглий стіл на тему: «Князь Володимир Великий – державник і хреститель Київської Руси-України». Організатори акції – сам університет, кафедра української літератури та шевченкознавства Інституту філології. Круглий стіл приурочили до Дня слов’янської писемності й 1000-ліття упокоєння рівноапостольного князя Володимира

Біленко В. Ярослав Мудрий: шлюб з Європою [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18543/index.php?n=6572 / В. Біленко // Сільські вісті. - 2010. - 14 вер. (№106). Великий київський князь Ярослав Мудрий увійшов в історію як один із найвидатніших державних і військових діячів Київської Русі

Гусєв, Віктор. Ярослав Мудрий - «сіяч» [Електронний ресурс] = http://incognita.day.kiev.ua/yaroslav-mudrij-siyach.html / Калинцев, Юрій // День. - 1999. - 11 черв. (№104). Як сказано в літописі, Володимир зорав, Ярослав засіяв, а ми (тобто наступне покоління) збираємо плоди. В чому ж полягає «посів» Ярослава, що ми знаємо про великого князя?

Сліпушко, Оксана. Феномен Ярослава Мудрого [Текст] = https://dt.ua/HISTORY/fenomen-yaroslava-mudrogo-309055_.html: сучасне прочитання / Сліпушко, Оксана // Дзеркало тижня. - 2019. - 20-25 квіт. (№ 15). - С. 15. 2019 року Україна як історична спадкоємиця середньовічної держави Київська Русь відзначає 1000-річчя вокняжіння на великому київському столі Ярослава Мудрого – державника, блискучого дипломата, мудрого книжника. Правління Ярослава Мудрого – золота доба в історії Київської Русі та її книжності. Це був злет політичних та економічних основ, міжнародної політики і дипломатії, централізації колосальних обширів Русі, церкви, книжності, духовності, творення нової християнської особистості

Ярослав Мудрий - політик правди і науки [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3407/art/1224533101.html: "Хрещатик" публікує історії видатних киян за проектом, започаткованим у рамках "Київського пантеону". Чергова розповідь присвячена великому Київському князеві Ярославу Мудрому / Інф. "Хрещатика" // Хрещатик. - 2008. - 21 жовт.(№191). - С. 14. Ярослав був великим київським князем з 1016 до 1054 року

Ястребов, Олег. Недоторканність особистості за Ярославом Мудрим: [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/nedotorkannist-osobistosti-za-yaroslavom-mudrim-stolittya-xi / Ястребов, Олег // День. - 2002. - 27 черв. (№114). Ярослав Мудрий видав так звану «Правду Ярослава», що органічно увійшла до «Руської правди» - збірника письмових законів давньослов’янською мовою, за якими розвивалася та завдяки яким міцніла державність Київської Русі. Причому до «Правди Ярослава» увійшли деякі основи сімейного кодексу та правонаступництва, статті про особисту безпеку людини, її захист та залежність від соціального або майнового стану людини того часу

Ястребов, Олег. Будівник великої держави [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/budivnik-velikoyi-derzhavi: життя Ярослава Мудрого / Ястребов, Олег // День. - 2008. - 1 серп. (№135). - С. 8. Йтиметься зараз про великого державного діяча Київської Русі, фігуру легендарну й навіть символічну, Великого князя Ярослава Володимировича (1019-1054). Намагатимемося відділити історичні міфи й вигадки від дійсних фактів, що особливо важливо, коли розповідаєш про особистість такого масштабу

Кізлова, Антоніна. Тож слухайте брат брата... [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19357/index.php?n=30957 / Кізлова, Антоніна // Сільські вісті. - 2016. - 4 бер. (№25). - С. 3. 5 березня (20 лютого за ст. ст.) - день пам’яті святого благовірного князя Ярослава Мудрого (978 (або між 983 і 986) - 1054). Цього видатного володаря почали вшановувати як місцевошанованого подвижника благочестя невдовзі після його смерті

Махун, Сергій. Століття XI. Ярослав Мудрий - дипломат і будівник, а вже потім воїн [Електронний ресурс] = http://incognita.day.kiev.ua/yaroslav-mudrij-diplomat-i-budivnik.html / Махун, Сергій // День. - 2000. - 30 вер. (№177). Великий князь київський Ярослав був різнобічно освіченим, мудрим правителем, наділеним надзвичайним дипломатичним хистом

Сюндюков, Ігор. Переможець... у битві із собою [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/peremozhec-u-bytvi-iz-soboyu

: у чому полягала державна мудрість Великого Князя Ярослава? / Сюндюков, Ігор // День. - 2015. - 16-17 січ.(№4-5). - С. 8.

Сюндюков, Ігор. Світло й тіні Другого Риму [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/svitlo-y-tini-drugogo-rymu-0

: Ярослав Мудрий та Візантія: відповідь на виклики часу / Сюндюков, Ігор ; Закінчення. Початок у № 9-10, 2015 р. // День. - 2015. - 30-31 січ. (№14-15). - С. 9. Ярослав Мудрий спромігся, здебільшого не вдаючись до прямих військових зіткнень із візантійцями (за винятком військового походу 1043 року, в котрому сам Великий князь особисто участі не брав) гідно відповісти на виклики Другого Риму (і політичні, і, головне, – культурно-світоглядні), проводив справді незалежницький курс щодо константинопольських цесарів, даючи у разі потреби належну відсіч й, зрештою, утвердивши авторитет своєї власної Імперії, Київської Русі, у світі

Філіпенко, Інна. Чи розгадають княжі таємниці? [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayini/chi-rozgadayut-knyazhi-taiemnici: вчені відкрили саркофаг Ярослава Мудрого для нових досліджень / Філіпенко, Інна // День. - 2009. - 12 вер. (№162).

Володимир Мономах

Зиль, Андрій. Дороги і храми Мономаха [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/dorogi-i-hrami-monomaha: князь-будівничий - душа всієї Руської землі / Зиль, Андрій // День. - 2013. - 29-30 бер. (№57-58). - С. 8. Погляд на весь набуток добрих справ великого князя, бо саме талановита й добра людина могла творити добро і передавати його наступним поколінням

Колеберда, Віталій. Історичні витоки української державності (Русь Володимира Мономаха) [Текст] / Колеберда, Віталій // Наука і суспільства. - 2016. - №5/6. - С. 10-17. - Продовж. у № 3/4, 2017. Всебічна обдарованічть Мономаха, його чесність і принциповість забезпечили йому великий авторитет в країні. Це був князь, наділений розвиненим національним мисленням. Його патріотизм диктувався не тільки високою освіченістю, а й практичною потребою

Кралюк, Петро. Культура Київської Русі за часів Володимира Мономаха [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/kultura-kiyivskoyi-rusi-za-chasiv-volodimira-monomaha: саме на Мономахові часи припадає діяльність Нестора-літописця, якому приписують укладення «Повісті минулих літ» / Кралюк, Петро // День. - 2013. - 18 січ. (№8). Часи правління Володимира Мономаха сприймаємо як період державної могутності Київської Русі. Мономах, створивши міцну державу, забезпечив її культурний розвиток

Чайка, Віктор. Мономах: на кордоні Європи й Азії [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/monomah-na-kordoni-ievropi-y-aziyi: Неісторичні нотатки на полях підручника історії / Чайка, Віктор // День. - 2013. - 17-18 трав. (№82-83). - С. 11.

Історична канва зародження та побудови державності

 на теренах Київської Русі

Баркін, Олександр. Перші святі Київської Русі [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4470/art/1400701781.html: князі-брати Борис і Гліб стали взірцем християнського благочестя / Баркін, Олександр // Хрещатик. - 2014. - 22 трав. (№70). - С. 19. Поведінка Бориса й Гліба під час братніх міжусобиць ставала зразком християнської поведінки взагалі, тому що саме вони загинули, були визнані святими й тому знайшли надію на вічний порятунок

Войтович, Леонтій. Свою першу дружину з її батьками князь Роман Мстиславович відправив у монастир [Текст] : у ХІІ столітті він об'єднав третину руських земель / Войтович, Леонтій // Країна. - 2015. - 18 черв. (№24). - С. 47-50.

Гудзик К. Чи перше ХРЕЩЕННЯ РУСI ми святкуємо? [Текст] / К. Ґудзик // День. - 2008.- 23 лип.(№128). - С. 1, 6. На розгляд читача пропонуються деякі історичні факти, на основі яких цілком можна погодитися з тим, що християнство в Київській Русі було прийняте ще в IX столітті – більш ніж за 100 років до Хрещення Володимиром 988 року.

Гудзик К. Як це було? [Текст]: рік 1888 – дев'ятисотріччя Хрещння Русі / К. Гудзик
// День. - 2008.- 24 лип.(№129). - С. 1, 2. Історія Хрещення Русі

Іванченко, Раїса. Перші історичні кроки української державності [Текст] : до 1400-х роковин утворення першої державності українського народу - Київської Русі / Іванченко, Раїса // Літературна Україна. - 2012. - 9 серп. (№30). - С. 1, 10-11.

Конарева, Лариса. Кому належить спадок Володимира Великого? [Електронний ресурс] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/komu-nalezhit-spadok-volodimira-velikogo

/ : Змагання за історичне минуле та особу київського князя, розпочате російською пропагандою, українські науковці позбавляють будь-якого сенсу, окрім політичного / Конарева, Лариса // Урядовий кур`єр. - 2015. - 11 лип. ( №124). - С. 5. Спадщиною Володимира» можна вважати хрещення Русі та заснування церкви на руських землях. Зрозуміло, що такі історичні особи не можуть належати лише одному якомусь народові.

Панченко, Володимир. Золота нить історії: ми - з Київської Русі [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/zolota-nit-istoriyi-mi-z-kiyivskoyi-rusi : майже півстоліття тому Павло Загребельний написав роман «Диво», в якому ожив Київ часів Ярослава Мудрого / Панченко, Володимир // День. - 2011. - 15 лип. (№122-123).

Пепа, Вадим. Мати яких міст? [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=325708 / Пепа, Вадим // Голос України. - 2014. - 3 квіт. (№63-64). Руських? Це один із міфів, проголошених колонізаторами, що посягали на землю, яка в нинішніх межах України

Ричка, Володимир. День у княжому Києві. Грані повсякдення середньовічного міста [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/den-u-knyazhomu-kyyevi / Ричка, Володимир // День. - 2018. - 12 січ. (№ 3-4). - С. 21. - Початок. Закінч. в наступн. № . Міське населення Київської Русі в часи її найвищого піднесення складало, за підрахунками вчених, чотири відсотки загального демографічного потенціалу усієї країни (близько 12 млн).

Ричка, Володимир. Rex rugorum [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/rex-rugorum; http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/rex-rugorum-0

: царський вінець Ярослава Мудрого / Ричка, Володимир // День. - 2015. - 10-11 квіт. (№63-64). - С. 8. - Закінч. у № 72-73. Народжений у Києві від шлюбу Володимира Святославича та полоцької княжни Рогнеди, Ярослав зростав, попри свою непоказну зовнішність і фізичні вади допитливим і небоязким хлопчиком. За свідченням давньоруських книжників він вирізнявся досконалим розумом і хоробрістю на війні («совершен умом и храбръ на рати»)

Ричка, Володимир. Дунайсько-болгарський проект Святослава Славного [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/dunaysko-bolgarskyy-proekt-svyatoslava-slavnogo

 http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/dunaysko-bolgarskyy-proekt-svyatoslava-slavnogo-2  / Ричка, Володимир// День. - 2016. - 5 серп. (№138-139). - С. 18. - Закінчення у № 143-144. Князь Святослав прагнув розширювати межі своєї імперії, вступаючи при цьому в конфлікт із Візантією

Сліпушко, Оксана. Великий дороговказ для Русі [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/velykyy-dorogovkaz-dlya-rusi / Сліпушко, Оксана День. - 2017 - 10 лют.(№ 23-24). - С. 20. Про «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона. «Слово про Закон і Благодать» засвідчило не тільки утвердження державної Русі, а й її високий духовний і книжний рівень

Сюндюков, Ігор. «Щит на вратах Царгорода», [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/shchyt-na-vratah-cargoroda: або Що нам відомо про походи давньоукраїнських князів / Сюндюков, Ігор // День. - 2015. - 14 серп. (№145-146). - С. 8. Короткий перелік воєнних походів наших пращурів на Візантію

Чернов, Анатолій. Лікнеп для "старшого" брата [Текст] / Чернов, Анатолій // Голос України. - 2015. - 13 трав. (№82). - С. 20. Історія виникнення Київської Русі, української і російської державності і формування "братських уз" між Україною та Росією

Чорна, Світлана. І Крим, і Тамань були частиною Київської Русі [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=372310 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2015. - 21 січ. (№9). - С. 18. Геополітичний простір сучасної України почав формуватися тисячоліття тому, ще в дописемні часи. Професор Раїса Іванченко нещодавно випустила нову книгу «Україна і Крим». Про історію півострова, про те, хто його населяв з найдавніших часів, розмова з відомою дослідницею

Галицько-Волинське князівство (сер. ХІІ – 40 рр. ХІІІст.)

Гавришко, Марта. Данило в Галичі з 59 років правління не пробув і трьох [Текст] / Гавришко, Марта // Країна. - 2015. - 15 січ. (№2). - С. 48-50. У всіх західних середньовічних джерелах Галицько-Волинська держава іменується як Королівство Руси

Котляр, М. Князiвськi клани в дипломатичному суперництвi за Київ (середина ХII ст.) [Текст] / М. Котляр // Київська старовина. - 2002.- (№1). - С.10-23.

Котляр, М.Ф. Галицько-Волинське князiвство [Текст]: (До 800-лiття утворення) / М. Ф. Котляр // Укр. іст. журнал . - 2000.-N1. - С.21-32.

Крайній І. Слідами мисливців на мамонтів [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1777/196/62997/: земля давнього Галича, де не копни, дарує знахідки, від яких археологи – на сьомому небі / І. Крайній // Україна молода. - 2010. - 10 лист.(№210). Допитливі вчені почали розкопувати землі столиці колись потужного Галицько-Волинського князівства ще в другій половині ХІХ століття. У музеї історії «Давній Галич» зберігається лише дещиця знайдених тут артефактів, зокрема різноманітні ювелірні прикраси із золота, срібла та бронзи – сережки, нашийні гривни, хрестики...

Кралюк, Петро. Питання, що потребує ясності: Галицько-Волинське князівство чи королівство Руське? [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/pytannya-shcho-potrebuye-yasnosti / Кралюк, Петро  // День. - 2017 - 27 січ. (№ 13-14). - С. 20. - Закінчення в № 18-19, С.20.

Кудрявцев, Л. Данило, князь Галицький і Волинський [Текст]: процес занепаду Київської Русі, супроводжуваний безперервною боротьбою князівських угруповань за владу, наближався до свого неминучого завершення - падіння Давньоруської держави під ударами половців, татар, литовців та поляків, а також батиєвих орд. І тому утворення Галицько-Волинського князівства стало подією великої історичної ваги / Л. Кудрявцев // Урядовий кур'єр. - 2006. - 29 лип.(№140). - С.11

Мицько, Ігор. Великий князь Дмитро-Любарт - спадковий володар Галицько-Волинської держави [Текст] / Мицько, Ігор // Українська культура. - 2017. - №5-6. - С. 36-45.

Партико, Зіновій. Галицько-Волинська держава Князівство чи королівство? [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/galycko-volynska-derzhava / Партико, Зіновій // День. - 2017. - 12-13 трав. (№ 78-79). - С. 21.

Партико, Зіновій. З опорою на достовірні факти [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/z-oporoyu-na-dostovirni-fakty: Галицько-Волинська держава: джерела дослідження / Партико, Зіновій  // День. - 2017. - 28 квіт. (№ 75-76). - С. 21. У наш час з новою пристрастю починають точитися дискусії щодо історії Галицько-Волинської держави. Проте значною мірою все залежить від того, якою джерельною базою користуються наші вчені

Ричка, Володимир. «Божим велінням, Данило звів город, на ймення Холм» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/galycko-volynska-derzhava / Ричка, Володимир // День. - 2017. - 19-20 трав. (№ 83-84). - С. 20. Хоча ідея спадкоємства Галицькою Руссю традицій першої Київської держави в староруському письменстві не була висловлена прямо, вона покволом прокламувалася через низку ідеологічних новацій, покликаних вивищити статус Галицько-Волинського князівства в політичній структурі Русі. Це прослідковується, зокрема, у наділенні укладачами Галицько-Волинського літопису князя Данила Романовича рисами ідеального володаря, суверена усієї Русі з Києвом включно

Семен Побуцький: «Досі Галицьке Євангеліє досліджували фрагментарно» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/semen-pobuckij-dosi-galicke-yevangeliye-doslidzhuv/ / Розмовляла Ольга Лобарчук // Урядовий кур'єр. - 2011. - 4 лист. (№205). - С. 9. Понад 330 років 867-річне Євангеліє з княжого галицького міста перебувало в Москві. Про лабіринти долі пергаментного рукопису розмовляємо з кандидатом історичних наук Семеном Побуцьким

Сергійчук, Володимир. Не зійшлися князі до Києва [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/290417: Частина ІІІ / Сергійчук, Володимир // Голос України. - 2017. - 21 черв. (№112). - С. 14-15. - Продовження. Поч. у №№ 101, 107.Галицько-Волинське князівство, в основі якого були українські за етнічним складом і керовані руськими князями регіони, є державним утворенням винятково нашого народу

Сергійчук, Василь. Частина V. У боротьбі за власну гідність... [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/291167

 / Сергійчук, Василь // Голос України. - 2017. - 12 лип. (№ 126). - С. 10-11. - поч. у №№ 101, 107, 112, 121. Наша самоідентичність, самодостатність, державність укорінені в написах Кам’яної могили, трипільських містах, скіфських курганах, київських Золотих воротах, Запорозькій Січі, Українській революції і УНР, Акті про незалежність і вплітаються в планетарне майбуття

Сюндюков, Ігор. Гіркий мед влади [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/girkiy-med-vladi: життя й доля князя Романа Мстиславича, об'єднувача земель / Сюндюков, Ігор // День. - 2007. - 15 черв. (№96). - С. 8. Справою життя Романа Мстиславича стало об'єднання Волинського та Галицького князівств у єдине, міцне державне утворення

Терещенко, Юрій. Великі князі литовські Гедимін та Ольгерд Інтегратори старокиївської державної спадщини [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/velyki-knyazi-lytovski-gedymin-ta-olgerd / Терещенко, Юрій  // День. - 2019. - № 57-58, 29 бер. - С. 20-21. Значення Галицько-Волинської держави в українській історії важко переоцінити. Особливо швидко зростає Литва за часів Гедиміна (1316 – 1341).

Терський, Святослав. Волинь часів великого князя Дмитра-Любарта [Текст] / Терський, Святослав // Українська культура. - 2017. - №5-6. - С. 30-35. XIV століття залишається доволі загадковим періодом в історії України не лише в наслідок скупості писемних джерел, а й, значною мірою, через вкрай недостатнє вивчення питання щодо суверенної Української Волинської держави

Чорна, Світлана. Галицько-Волинське князівство – продовжувач держави «Руської землі» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/346190: 30 років незалежності / Чорна, Світлана // Голос України. - 2021. - 20 трав. (№92). - С. 4-5. Ключове питання інтерпретації історії нашої держави та реконструкції біографії України й сусідньої Росії, що претендує на давньоруську минувшину: чия спадщина Київська Русь?

Якель, Роман . Княжий Данилів у знахідках і піснях [Текст] = https://dt.ua/HISTORY/knyazhiy-daniliv-u-znahidkah-i-pisnyah-318701_.html: давньоруське городище Данилів стояло на високій горі Трійця, яка була неприступною для ворогів у всі часи / Якель, Роман  // Дзеркало тижня. - 2019. - 27 лип. (№ 29). - С. 15. Данилів був не лише стратегічним оборонним пунктом. За його мурами ховалися княжий палац, адміністративні й житлові будівлі, ринкова площа. Одне слово, тут вирувало життя середньовічного міста. Його розбудовником став старший син князя Романа Мстиславича Данило Галицький

Литовсько-Польська доба (40 рр. XIV – 70 рр. XV ст.)

Мазур, Володимир. Перші представники роду Острозьких: захисники православно-русинської ідеї [Електронний ресурс] = https://dt.ua/HISTORY/pershi-predstavniki-rodu-ostrozkih-zahisniki-pravoslavno-rusinskoyi-ideyi-282959_.html: Захисниками Русі Острозькі проголосили себе самі, задекларувавши зачинателем роду легендарного першопредка всіх русинів – Руса / Мазур, Володимир // Дзеркало тижня. - 2018. - 14-20 лип.(№ 27) . - С.15. Зі зникненням із політичної карти Галицько-Волинського князівства естафету захисника православного населення Південно-Західної Русі підхопило Велике князівство Литовське.

Терещенко, Юрій . Великий князь литовський Вітовт – речник зміцнення Литовсько-Руської держави [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/velykyy-knyaz-lytovskyy-vitovt-rechnyk-zmicnennya-lytovsko-ruskoyi-derzhavy / Терещенко, Юрій // День. - 2019. - 19 квіт.(№ 72-73). - С. 20. Події навколо коронування Вітовта свідчили про надзвичайне зростання престижу Литовської держави в очах Європи. Зовнішньополітичну лінію Вітовта можна розглядати як продовження курсу Галицько-Волинської держави на активну участь у політичному процесі Центральної Європи, яка завжди вважала Велике князівство Литовське Литовсько-Руською державою і ніколи не ігнорувала важливого значення і великої питомої ваги у ній українсько-білоруського компонента

Козаччина (40-70 рр. ХV- сер. XVIIст.)

Грибовський, Владислав. Запорозький сміх [Текст] = https://tyzhden.ua/History/226027 / Грибовський, Владислав // Український тиждень. - 2019. - 1-7.02 (№ 5). - С. 56-59.

Гурман А. Полк характерного казачества [Текст] / А. Гурман // Зеркало недели. - 2003.-22 берез.(№11). - С.21. - Відроджуване українське козацтво знову зіткнулось зі своєю вічною бідою - протиріччям і розколом.

Князюк Г.Т. Український козачий звичай [Текст]: "Діди були козаками, батьки - дітьми козачими, а ми..." / Г. Т. Князюк // Дім і сім`я. - 2015. - №4. - С. 16-19. Запорізькі козаки не мали писаних законів і діяли на підставі старовинних звичаїв, словесного права і здорового глузду. Звичай, звичаєве право - це продукт безпосередньої народної творчості, а не законодавчої влади. А норми права з'явилися завдяки існуванню Звичаю. Юридичне ж право забезпечується примусовою силою держави. Звичаєве ж право забезпечується свідомим духом народу, його традицією, вдачею. На шляху до створення власної правової і демократичної держави України був Пилип Орлик - державотрворчу програму він зафіксував у "Конституції"

Маслійчук В. Козацька старшина слобідських полків XVII - XVIIIст. [Текст]: "родинний клан" та досягнення соціального статусу. / В. Маслійчук // Київська старовина. - 2003.- № 1. - С. 42-58. - Родина, походження, розгалужене генеалогічне дререво відігравали для козацької старшини XVIII ст. трохи не основну роль як в кар"єрі, так і здобутті матеріальних благ.

Мицик, Вадим. Вільні козаки вільної України [Текст] / Мицик, Вадим // Українська родина (Дім і сім`я). - 2017 - № 1. - С. 10-16. Козацтво є найвищим виявом патріотичної і звитяжної сили українського народу. Козаки не тільки військова організація. Це ознака високості духу, лицарства, благородства. Після прийняття Першого Універсалу ЦР, Вільні козаки у своїх строях пройшли Катеринополем, стверджуючи, що українці у своєму краї є господарями

Павленко С. ХVІІ століття: у пошуках волі [Текст]: козацькі війни проти релігійних утисків, за краще життя рік за роком додавали українцям сили. Особливо в цьому плані стало визначальним ХVІІ століття. / С. Павленко // Голос України. - 2008.- 23 серп.(№150). - С. 4. Короткі історії про виборювання української державності

Первий розпинав Україну, Вторая доконала [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinska-biografiya-kosmodromu/: 240-річчя знищення Січі / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2015. - 30 трав. (№96). - С. 8. У ніч на святу Трійцю 60-тисячне російське військо, до складу якого, крім регулярних частин, входили ще 13 полків донських козаків, підступно оточило союзників у переможній війні проти Туреччини – запорожців. Ситуація кардинально відрізнялася від знищення Січі за наказом Петра І у 1709 році, коли запорожці справді стали для Росії ворогами, підтримавши Мазепу

Радовський, Володимир. Битва на Цецорі [Текст] / Радовський, Володимир // Дзвін. - 2016. - №1. - С. 184-201. - Продовж. Поч. див. №№10,11,12. Оточення Богдана Хмельницького до і після смерті гетьмана

Тарахан-Береза З.П. Славетний Байда-Вишневецький (1517-1563) [Текст] / З. П. Тарахан-Береза // Чумацький шлях. - 2017. - № 2. - С. 19-20. Незабутній слід лишив у формуванні запорозького козацтва легендарний гетьман та засновник Січі "нащадок Св. Володимира Дмитро Вишневецький, муж розуму палкого, відважний майстер в ратній справі". Він походив з одного з найдавніших та найздатніших українських князівських родів, який вів початок від волинських удільних князів Гедиміновичів. Прізвище його походить від містечка Вишневець

Конституція   Пилипа Орлика

Вовк, Ольга. Iсторія одного документу [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/310387: Україномовний оригінал Конституції гетьмана Пилипа Орлика в окремому виданні невдовзі вперше побачить світ / Вовк, Ольга  // День. - 2010. - 24 вер.(№172-173). Унікальний текст нещодавно віднайденого київськими архівістами в Російському архіві давніх актів україномовного оригіналу Конституції Пилипа Орлика підготовлений до друку в часописі «Архіви України». Повна академічна публікація пам’ятки (транслітерація, факсиміле та переклад сучасною українською мовою) невдовзі побачить світ в окремому виданні, що готується під егідою Інституту історії України НАН України

Вшанування Конституції Орлика / В. Северин // Урядовий кур'єр. - 2005. - 7 вер.(№168). - С. 13. Гетьман-вигнанець запропонував українському народу ще незнані у світі демократичні засади суспільного життя

Дроздовський, Дмитро. Пилип Орлик: феномен доби на тлі Києво-Могилянської академії [Текст] = http://www.dt.ua/3000/3150/70632/ / Дроздовський, Дмитро // Дзеркало тижня. - 2010. - 23-29 жовт.(№39). - С. 15. 15 жовтня виповнилося 395 років Києво-Могилянській академії - одному з найстаріших навчальних закладів України. В контексті цієї дати Могилянка вирішила провести традиційну потужну міжнародну наукову конференцію з циклу Ad fontes (14-16 жовтня), присвячену 300-річчю Бендерської конституції Пилипа Орлика (який навчався в КМА до 1694 року)

Жовнір, Наталія. Основному закону Пилипа Орлика — вже три століття [Текст] : У 2010-му Україна відзначатиме 300-річчя першої Конституції України гетьмана Пилипа Орлика. Громадськість Полтавщини, де зароджувався цей знаменитий документ, уже сьогодні активно обговорює заходи, які слід провести до 5 квітня / Жовнір, Наталія
// Дзеркало тижня. - 2010. - 20-26 лют.(№6-7). - С. 24.

...І молода, і найдавніша [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=229524

 / Інф. ГУ // Голос України. - 2011. - 25 черв. (№115). - С. 1. В Києві з нагоди 15-ї річниці ухвалення Конституції України та на відзначення 300-ліття Конституції Пилипа Орлика було відкрито пам’ятник видатному гетьманові. Монумент встановлено у сквері на перетині вулиць Липської та Пилипа Орлика. Саме «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», відомі ще як Конституція Пилипа Орлика, дослідники вважають однією з перших у світі демократичних конституцій

Князюк Г.Т. Український козачий звичай [Текст]: "Діди були козаками, батьки - дітьми козачими, а ми..." / Г. Т. Князюк // Дім і сім`я. - 2015. - №4. - С. 16-19. Запорізькі козаки не мали писаних законів і діяли на підставі старовинних звичаїв, словесного права і здорового глузду. Звичай, звичаєве право - це продукт безпосередньої народної творчості, а не законодавчої влади. А норми права з'явилися завдяки існуванню Звичаю. Юридичне ж право забезпечується примусовою силою держави. Звичаєве ж право забезпечується свідомим духом народу, його традицією, вдачею. На шляху до створення власної правової і демократичної держави України був Пилип Орлик - державотрворчу програму він зафіксував у "Конституції"

Лавренюк С. Знайдено україномовну копію Конституції Пилипа Орлика [Текст]: днями до київського Музею гетьманства було передано унікальну знахідку - україномовну копію Конституції Пилипа Орлика. Передав цю єдину відому україномовну копію Орликової Конституції до музею український історик Олександр Алфьоров, котрий минулої зими віднайшов її у Російському державному архіві давніх актів (Москва) / С. Лавренюк // Голос України. - 2009. - 27 черв.(№118). - С. 5.

Лук’янчук, Георгій . Перша Конституція – українська [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/04/11/persha-konstytutsiya-ukrajinska/ / Лук’янчук, Георгій // Слово Просвіти. - 2019. - 11-17 квіт. (№ 15). - С. 4. 5 квітня 1710 року Гетьман Пилип Орлик та його сподвижники у Бандерах ухвалили “Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького”, які є фактично першою європейською та українською конституцією у сучасному її розумінні. Саме тепер варто критично осмислити досвід нашого державотворення, помилки наших керманичів та історичні здобутки нації, бо сьогодні – справжній день української Конституції. Конституція Пилипа Орлика написана староукраїнською мовою. Це дуже важливий факт для сучасної України. Саме староукраїнською мовою, а не московитською. Бо без мови нема культури, без мови немає Нації

Маніфест української незалежності: до 295-річчя Конституції Пилипа Орлика / І. Сюндюков // День. - 2005.-26бер(№53). - С.7.

Нагребецька І. Єдина по обидва береги Дніпра [Текст] / І. Нагребецька // Урядовий кур'єр. - 2010. - 7 квіт.(№63). - С. 1,5. 300 років тому, 5 квітня 1710 року було ухвалено Конституцію Пилипа Орлика - праобраз першого Основного Закону про права і вольності Війська Запорозького, предтечі української державності. Тож маємо нагоду з висоти нашого часу кинути хоча б побіжний погляд на цей історичний манускрипт та його внесок в історію вітчизняного державотворення. На прохання редакції свій погляд на трьохсотлітній ювілей Конституції Пилипа Орлика висловив відомий історик права, член-кореспондент НАН України, академік Академії правових наук Олександр КОПИЛЕНКО

Надважливий політичний акт для майбутнього Української держави [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/344253: звернення Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з нагоди дня прийняття Конституції Пилипа Орлика // Голос України. - 2021. - 6 квіт. (№63) . - С. 1. 311 років тому гетьманом Пилипом Орликом були ухвалені «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького». Згодом цей документ увійде в історію як Конституція Пилипа Орлика. Попри те, що сучасний Основний Закон України відрізняється від Конституції Пилипа Орлика, у них є одна спільна риса – обидва документи засвідчують потребу суспільства жити за законом

Павленко С.

Павлов М. Пакты вольностей запорожских [Текст] / М. Павлов // Московский комсомолец. - 2005. - 30 марта-6 апр.(№14). - С.9. Сумно, що багатовікова історія нас нічому так і не навчила. А жаль, бо без малого 300 років тому гетьман Пилип Орлик оголосив конституцію, наповнену духом реального демократизму та конкретики

Пилип Орлик - український Вашингтон [Текст]: крилатий вислів Тараса Шевченка, в якому Великий Кобзар висловлював сподівання на прихід українського Вашингтона "з новим і праведним законом", відомий кожному. Та чи багато з нас до здобуття Україною незалежності хоч щось чули про те, що ще за 22роки до народження Джорджа вашингтона - "батька" відомої всьому світу Конституції Північно-американських штатів - українці вже мали свою Конституцію, яка називалась "Пакт і Конституція прав і вольностей Запорозького Війська"?! / В. Шпак // Урядовий кур'єр. - 2009. - 27 черв.(№114). - С. 8.

Повна незалежність, бути вільними, демократичними і заможними [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/315697: у Києві у річницю першої української Конституції біля пам’ятника Пилипу Орлику відбулася акція / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2019. - 6 квіт. (№67). - С. 1. 5 квітня 1710 року було проголошено «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». А написав документ дипломат, генеральний писар гетьмана Війська Запорозького Пилип Орлик. За це його по праву вважають батьком Конституції

Своєрідний козацький парламент - Старшинська рада - мав збиратися тричі на рік [Текст]: Гетьман Пилип Орлик - укладач першої конституції України / С. Павленко // Голос України. - 2008. - 27 черв.(№121). - С. 6. Автор проекту першої української конституції народився 11 жовтня 1672 року в селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині в родині, що належала до давнього чеського шляхетського роду. Майбутній гетьман навчався "в школі на Литві", а потім - у стінах Києво-Могилянської колегії

Сергійчук, Володимир. Щоб визволити Україну з-під московського ярма [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/305869 / Сергійчук, Володимир // Голос України. - 2018. - 1 серп. (№140-141). - С. 8-9. Новий гетьман Пилип Орлик укладає документ, доти невідомий у європейському світі, але який залишить помітний слід у його історії аж донині – йдеться про «Пакти і Конституцію прав і вольностей Війська Запорозького», що увійшли в історію як «Конституція Пилипа Орлика», або «Бендерські пакти». Це виписаний на папері договір між владою й суспільством, яке делегує останньому свої повноваження

Сидоров, Євгеній. Базис суспільного і державного устрою [Текст] = http://viysko.com.ua/journal/bazy-s-suspil-nogo-i-derzhavnogo-ustroyu/

 / Сидоров, Євгеній // Військо України. - 2016. - №6. - С. 52 - 57. «Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького», що були написані його гетьманом Пилипом Орликом, або так звана Конституція Пилипа Орлика 1710 року, є однією з перших конституцій Європи.

Студенти напишуть про Конституцію Пилипа Орлика [Текст] / Інф. "УК" // Урядовий кур'єр. - 2010. - 11 бер.(№45). - С. 1. Конституція Пилипа Орлика вважається першою європейською конституцією в сучасному розумінні. Це визначна пам'ятка української політичної і правової думки

Сюндюков, Ігор. Лист у майбутнє [Текст]: до 300-річчя ухвалення Конституції Пилипа Орлика / Сюндюков, Ігор // День. - 2010. - 7 квіт.(№60). Пилип Орлик у присутності представників козацької старшини, кошового отамана Запорізької Січі Костя Гордієнка, а також, як припускають деякі історики, представників шведського короля Карла ХІІ уклав зі своїми виборцями офіційно затверджувану угоду, в котрій було ясно, конкретно, юридично обов’язковим чином викладено умови, на яких новий гетьман публічно наділявся владою

Тюлівська І. Авторові першої Конституції [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3917/art/1309368223.html : символічно до святкування 15-ї річниці Конституції України у Києві відкрито пам’ятник Пилипу Орлику / І. Тюлівська // Хрещатик. - 2011. - 30 черв. (№92). - С. 1. На перетині вулиць Липської та Пилипа Орлика кияни і гості столиці можуть побачити пам’ятник авторові першої української Конституції, який 300 років тому написав унікальний на той час юридичний документ

Филипчук, Олександр. Ірина Дмитришин. Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії [Електронний ресурс] = https://krytyka.com/ua/reviews/grygorii-orlyk-abo-kozatska-natsiia-u-francuzkii-dyplomatii : рецензія на книгу / Филипчук, Олександр // Критика. - 2021. - № 1-2.

Шевцова, Світлана. Конституція Пилипа Орлика. Повернення через 311 років [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/konstituciya-pilipa-orlika-povernennya-cherez-311: цей документ уперше описав Україну як повноцінну державу – частину Заходу, а не «рускава міра». І вже за це маємо бути довічно вдячними його авторові / Шевцова, Світлана // Урядовий кур`єр. - 2021. - 13 серп. (№156). - С. 2. 10 серпня в Україну вперше за 311 років зі Стокгольма доправили латинський варіант Конституції Пилипа Орлика – визначну історичну пам’ятку української та європейської думки ХVІІІ століття, яка заклала підвалини українського конституціоналізму, одну з перших конституцій світу

Гетьманщина (сер. ХVІІ – 70-80 рр. ХVІІІ ст.)

Смолій, Валерій. Українська держава середини XVII століття [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/314097: поява держави українців у першій половині XVII ст. була далеко не однозначно зустрінута європейською політичною елітою. У когось це викликало щире захоплення, в когось - відверте здивування. / Смолій, Валерій // Голос України. - 2019. - 23 лют. (№ 38 ) . - С. 1; 10-11. Що ж являла собою Українська держава другої половини XVII-XVIII ст.? Якою специфікою свого становлення та подальшої генези вона демонструє унікальність?

Сергійчук, Володимир. Іван Мазепа: «Щоб ні в чому Москві не вірили» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/302174 / Сергійчук, Володимир // Голос України. - 2018. - 20 квіт. (№74). - С. 10-11. - Продовження. Поч. у №№ 101, 107, 112, 121, 126, 131, 136, 146, 189, 192, 19,  207, 223, 230, 235 за 2017 рік. Поряд з обмеженням економічного розвитку, що виявилося насамперед у позбавленні права вивезення до Московщини таких українських товарів, як тютюн і горілка, заборона Гетьманщині міжнародних контактів означала, що Коломацькі статті остаточно визначали статус України як колоніальної території, якого позбутися вже не вдасться ніколи

Українська державність у ХХ- поч. ХХІ ст.

Агеєва, Віра. Iдентичність підпорядкованих: двійництво, маскування і "зрада" [Текст] = https://tyzhden.ua/History/247528: валенродизм як особливість поневоленої культури. Досвід Романа Іваничука / Агеєва, Віра // Український тиждень. - 2020. - 11-17.09 (№ 37). - С. 40-43.

«Еліта – це ті, кого неможливо купити» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/elita-ce-ti-kogo-nemozhlyvo-kupyty

: письменниця Галина Пагутяк – про «українізацію на карантині» та інші проблеми «постсовка» / Спілкувався Дмитро Плахта // День. - 2017 - 20 січ. (№ 8-9). - С. 22.

«Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці..." [Текст] // Урядовий кур'єр. - 2007. - 17 січ.(№8). - C.1. Це, як відомо, слова з Державного гімну України, якому 15 січня нинішнього року виповнилося п'ятнадцять літ

Від демократії до охлократії один крок : Дмитро Донцов і В'ячеслав Липинський ще на початку ХХ століття сперечалися про майбутнє Української держави // Хрещатик. - 2005.- 5 серп.(№113). - С.11.

Іванішин П. Правда, засвідчена кров’ю [Текст]: Іван Франко і проблема української державності / П. Іванішин // День. - 2007.- 2 листоп.(№189). - С. 8. Національної ідеї Івана Франка та сучасність

Лавренюк С. 1917 рік. Від держави без армії до армії без території [Текст]: / С. Лавренюк// Голос України. - 2008.- 23 серп.(№150). - С. 4. Внаслідок Лютневої революції та зречення Миколи ІІ в Російській імперії влада перейшла до Тимчасового уряду, котрий мав підготувати та провести вибори до Установчих зборів. В Україні після надходження перших звісток про революційні зміни почав ширитися національний рух, і вже 4 березня було утворено Українську Центральну Раду (УЦР), а її головою обрано Михайла Грушевського, котрий на той час іще перебував у вигнанні

Липовецький, Святослав. "Зродились ми великої години" [Текст] = https://tyzhden.ua/History/226600: як Євген Коновалець повів ОУН за галицькою молоддю / Липовецький, Святослав // Український тиждень. - 2019. - 15-21.02 (№ 7). - С. 50-54. Перші Визвольні змагання, попри відчайдушну спробу українців здобути власну державність, зазнали поразки, а сама територія України опинилася у складі чотирьох держав

Папакін, Георгій. Наступність як питання питань [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/nastupnist-yak-pytannya-pytan: щодо спадковості актів державотворення 1917-1918 років: суб’єктивний аналіз / Папакін, Георгій // День. - 2019. - 11 січ. (№ 3-4). - С. 20.

Пахльовська, Оксана. "Где главный враг?" [Електронний ресурс] = https://m.day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/gde-glavnyy-vrag-2: українофобія в Росії від першого Романова до останнього "Августа" / Пахльовська, Оксана // День. - 2021. - 10 вер. (№ 119-120). Дві ідентичності несумісні, тому що російська ґрунтується на вимірі держави, а європейська – і українська в тім числі – на вимірі народу, різних форм його буття в часі

Сергійчук В. "Добровільне возз'єднання" як форма радянізації [Текст]: до 70-річчя Українських Народних Зборів / В. Сергійчук // Урядовий кур'єр. - 2009. - 28 жовт.(№199). - С. 19. Гітлерівський напад на Польщу у вересні 1939 року, як тепер відомо, був убезпечений зі сходу своєрідним нейтралітетом з боку СРСР, що витворився внаслідок підписання таємних угод про розподіл сфер впливу в Європі.

Сергійчук В. З когорти незламних [Текст]: цьогоріч українство відзначає столітні ювілеї багатьох видатних патріотів-революціонерів, що своє життя присвятили боротьбі за відродження державності нашого народу / В. Сергійчук // Голос України. - 2009. - 10 жовт.(№191). - С. 10. .Поряд з постатями Степана Бандери й Миколи Климишина маємо згадати з огляду на це також і про Данила Чайковського - довголітнього діяча національно-визвольного руху на рідних землях і чужині, за що карався ув'язненням у польських тюрмах і нацистських концентраційних таборах смерті

Сергійчук В. Українське соборництво Микити Хрущова : До 65-річчя визволення УРСР від гітлерівських загарбників / В. Сергійчук // Урядовий кур'єр. - 2009. - 11 лист.(№209). - С. 20. Розглядаючи роботу Микити Хрущова на посаді керівника УРСР, слід відзначити його активну діяльність щодо об'єднання українських земель. До своїх планів українського соборництва Микита Хрущов повернувся під час визволення українських земель від гітлерівських загарбників восени 1943 року

Сергійчук В. Шлях державності і волі [Текст] / В. Сергійчук // Урядовий кур'єр. - 2009. - 15 жовт.(№190). - С. 9. За словами одного зарубіжного журналіста в повоєнний час, "Степан Бандера - сьогодні вже легендарна постать національно-визвольної боротьби поневолених народів - є одним з найсильніших і найнебезпечніших ворогів совєтського імперіалізму, бо за ним, провідником ОУН, стоять 40 мільйонів українців. Бандера втілює їхнє стремління до національної незалежності"

Сергійчук В. Щоб воля неволю здолала [Текст] / В. Сергійчук // Урядовий кур'єр. - 2009. - 8 груд.(№228). - С. 9. Коли на початку ХХ століття постало питання про історичний вибір українського народу, коли, за словами Миколи Чубатого, треба було перевиховати націю, навчити її думати конструктивно, Боже Провидіння висунуло в духовні провідники їй Андрея Шептицького. І він, глава греко-католиків, поставив собі за мету вивести усе українство зі стану провінційного животіння на широкі, всесвітнього значення шляхи, вказати рацію існування його як окремої нації, на яку покладено нести західну традицію на сході Європи

Сергійчук, Василь. Та, що постала у боротьбі [Текст] = http://viysko.com.ua/dumka-narodu/ta-shho-postala-u-borot-bi/: кроки до незалежності України / Сергійчук, Василь // Військо України. - 2016. - № 8. - С. 46-49. Інколи можна почути, що незалежність нам надто легко дісталася, мовляв, її проголосили у парламентській залі, а не здобули в кровопролитних боях. На перший погляд із цим важко не погодитись. Але… Історія України – це історія багатовікового перебування українців у ярмі іноземних поневолювачів. Чужинці захоплювали і продавали наших предків на невільницьких ринках, руйнували наші святині, вирішували за нас, якою мовою нам спілкуватися, що нам читати. Кращих синів і доньок, які намагалися боротись проти окупантів, запроторювали до в’язниць, а то й просто знищували

Терещенко, Ю. Мета - самостійність [Текст] = https://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/meta-samostiynist: українська державність: етапи історичного розвитку / Терещенко, Юрія // День. - 2020. - 2-3 жовт. (№ 186-187). - С. 20.

Уласенко, Вікторія. Українське православ’я: слово за Константинополем [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinske-pravoslavya-slovo-za-konstantinopolem/

Ще не вмерла України і слава, і воля [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayini/shche-ne-vmerla-ukrayini-i-slava-i-volya : наш Гімн відзначає 15-річчя / Інф. "День" // День. - 2007. - 16 січ. (№5). - С. 2. Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і Державним Гімном українського народу

Соборність України

Бірченко, Михайло. Сила в єднанні [Електронний ресурс] = http://viysko.com.ua/weunitedukraine/sy-la-v-yednanni/// Військо України. - 2016. - №1. - С. 46-48. 22 січня 1919 року представники двох держав – Української Народної Республіки і Західно-української Народної Республіки урочисто проголосили в Києві на Софійському майдані Акт Злуки.

Кислий, О. Потрібна воля до свободи : Роздуми у зв'язку з Днем соборності України / О. Кислий // День. - 2007.- 25 січ. (№12). - С. 1,4. До Дня Соборності України

Тракало, Я. Соборність наших душ і партій / Я. Тракало // День. - 2007.- 23 січ. (№10). - С. 5.

Чирва, Андрій. Раз – і навіки! [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/raz-i-naviki/: Україна відзначає чергову річницю злуки українських земель / Чирва, Андрій // Урядовий кур'єр. - 2012. - 21 січ. (№12). - С. 1, 5.

Західно-Українська Народна Республіка

Васильєв, Сергій. Народження державності [Текст] / Васильєв, Сергій // Військо України. - 2018. - № 11. - C. 52-5. Західно-Українська Народна Республіка виникла сто років тому і проіснувала лише 257 днів, але її утворення засвідчило одвічне прагнення українців бути господарями на своїй землі. А ще - жити разом у дружній українській родині, не ділячись на "східняків" та "західняків"

WEB-ліографія видань МСМБ про розбудову української держави

«Конституція – основа правової системи держави»

Відповідальність за майбутнє

Державний Герб, Гімн та Прапор України

Тризуб. Символ віри і надії

В ньому - синь небес, золото хлібів (до Дня Державного Прапора України)

«Ода державності: Державний Гімн та малий герб України»

«Молитва Олександра Кониського»

«Павло Чубинський. Енциклопедист народного життя»

Етапи становлення. Історичні доленосні події

Таємниці древнього Києва. Бібліотека Ярослава Мудрого – загадкова історія в освітньому просторі міста

«Києво-Печерська лавра. Духовний свідок десяти століть»

Пересопницьке Євангеліє. Ювілей Першокниги

Битва під Хотином. «Як козаки врятували Європу від Османської імперії. 400 років Хотинської битви 1621 року»

Слава героям

День Незалежності України. «Свобода і незалежність – найголовніші умови успіху і процвітання»

«Витоки Соборності»

«Плине кача…»

«День Соборності: від мрії до дійсності»

«Крути: уроки минулого». День пам’яті Героїв Крут

Любов до мови творить націю

Ювілей Української революції

«Лицар, воїн, захисник»

«За вільну Україну!!!»

«За Київ!»

ІСТОРІЯ БОЙОВИХ НАГОРОД (ч.2)

Ціна Перемоги

«Корюківка: забута трагедія» До 70-річчя Корюківської трагедії

Не посоромимо слави козацької (до Всеукраїнського Дня козацтва)

«20 років – вік юності» (до 20-ої річниці проголошення Незалежності України)

ІСТОРІЯ БОЙОВИХ НАГОРОД (ч.1)

«Юні оборонці Батьківщини». (до дня пам’яті героїв Крут)

Трагедія незнищенної волі. (до Дня жертв голодоморів і політичних репресій в Україні)

«Військо сильне духом» До Дня Національної гвардії України

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ТА ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ МОЛОДІ

Україна в Болонському процесі

Реформування місцевого самоврядування

«Екологічна безпека – основа національної безпеки»

Історична роль Києва в творенні української держави

Київська Сорбонна? Київський Парнас ?

«Паньківщина» – історична перлина Києва

«Київ через призму міської молодіжної бібліотеки»

«Як тебе не любити…» (До Дня Києва та 1530 річного ювілею міста)

Київські легенди

Київські легенди ІІ

Видатні особистості державотворення

«Київський князь Володимир Святославич - знаковий символ східнослов’янської цивілізації»

«Ярослав Мудрий. Правитель європейського рівня»

«Княгиня Ольга. Перша свята жінка Київської Русі»

Прокопович Феофан. «Ім'я і праця для нащадків»

«Феофан Прокопович. Київський вчений і просвітник»

«Богдан Хмельницький. Таємниця великого гетьмана»

«Петро Сагайдачний – творець Війська Запорізького»

«Дорошенко Петро. Державник у Добу Руїни»

Григорій Сковорода. „Український Сократ”

І.П. Котляревський - фундатор української культури

«Скоропадський Павло Петрович. Останній гетьман України»

«Левко Григорович Лук’яненко – справжній Герой України»

«На спомин про Євгена Коновальця»

Терещенко Михайло Іванович «Гідність шляхетної душі»

Андрей Шептицький. Слуга Божий

«Євген Патон. Маестро зварювання»

«Іван Пулюй – вчений і патріот»

«Алла Горська. Незламна АЛЛА»

Микола Леонтович. «Обірвана кулею нота»

«Збагнути світи Олеся Бердника»

«Микола Руденко. Небезпечний правдолюб»

«Літописець козацької долі»

«Пророк, народжений Україною»

„Устим Кармелюк. Народний месник, ватажок повстанців”

«Іван Огієнко. Витязь духу»

«Душа належить людству і епохам». До ювілею Ліни Василівни Костенко

Іван Мазепа. На терезах вічності

Інтернет-ресурси:

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

http://www.silskivisti.kiev.ua – сайт газети «Сільські вісті»

http://www.umoloda.kiev.ua – сайт газети «Україна молода»

https://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур`єр»

http://kreschatic.kiev.ua – сайт газети «Хрещатик»

http://www.dt.ua – сайт тижневика «Дзеркало тижня»

 

Бібліограф-упорядник: Наталя Фоміна

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ