«Заповітові» – 180

Бібліографічний список статей до 180-річчя з часу написання «Заповіту» (1845) Тараса Шевченка

«Заповіт» «ЯК УМРУ, ТО ПОХОВАЙТЕ»..

25 грудня 2025 року виповнюється 180 років від дня написання Тарасом Шевченком вірша «Заповіт».

Цей вірш мав різні назви: «Завіщаніє», «Заповіт», «Думка», «Остання воля». З 1867-го року за ним закріпилася назва «Заповіт».

Твір, написаний в садибі лікаря Андрія Козачковського у Переяславі 25 грудня 1845 року, на Різдво, під час хвороби, став одним з найвідоміших творів і має неоцінене значення для українського народу як заклик до боротьби за волю. Вірш написаний у формі поетичного заповіту, що поєднує елементи гімну. «Заповіт» став дороговказом для українського народу, надихаючи його до боротьби за волю і незалежність. На вірш написали музику багато композиторів. Одні з перших, хто поклав його на музику, були Микола Лисенко та Михайло Вербицький у 1868 році.

Вірш закликає до боротьби проти ворогів, щоб стати вільним: "кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте". Але ідея тексту полягає в тому, що поет вірить у світле майбутнє України, яку можна досягти тільки шляхом революції. Тому в усі складні часи, українці завжди будуть пам'ятати і шанувати "Заповіт", як символ незламності духу та прагнення до свободи.

25 грудня 1845 року під враженням недуги Тарас Шевченко пише свій "Заповіт", який скоріше за все був тестаментом патріотизму. Вірш також став до якоїсь міри політичною програмою українського народу, який добре розшифрувала і царська, і радянська влади. Вперше "Заповіт" надрукували після смерті поета — у 1868 р. у львівському журналі «Правда».

Вперше "Заповіт" мовами народів світу вийшов у 1957 році, в Києві. Тираж 15 тисяч. Наступними 13 мовами: українською, англійською, російською, німецькою, французькою, польською, болгарською, чеською, угорською, сербською, румунською, словацькою, словенською, китайською.

Із доповненнями вийшла збірка перекладів у 1960 році. Тираж 100 тисяч. Тут перекладено 43 мовами. Перевидання — у 1961 році, приурочене 100-ій річниці смерті, 1964 — приурочене 150-ій річниці від дня Народин. До 175-ої річниці від дня народження вийшла найповніша антологія перекладів "Заповіту», в якій є інтерпретації "Заповіту" 150 мовами світу.

За композицією твір-звернений до земляків через монолог ліричного героя-поета, де порушено екзистенційні проблеми смислу власного буття і буття українського народу. "Заповіт" — невіддільний від долі рідного народу, його майбутнього, впевненістю переможності, надією на вдячну пам'ять про себе. Сюжет поділений на три частини. У першій частинні образ України. В другій — деталі рідного пейзажу. Третя — надія і воля.

Цікаві факти про "Заповіт"

В ніч на 25 грудня 1845 році в Переяславі, Тарасом був написаний цей легендарний вірш, йому виповнився 31 рік, він захворів на пневмонію.

-  Спочатку вірш не мав назви, у рукописному збірнику «Стихотворения Т.Г. Шевченка» І. Лазаревського, з власноручними виправленнями поета він позначений як «Завіщаніє». Вперше опублікований під заголовком «Думка» в збірці « Новые стихотворения Пушкина и Шевченко (Лейпціг, 1859). Повний текст вперше надруковано у Львові у журналі «Мета» (1863) під назвою «Завіщаніє», а під редакторською назвою «Заповіт» вперше надруковано лише частину вірша у «Кобзарі». З того часу назва «Заповіт» стала традиційною і вже 175 років вірш, що став піснею-гімном лунає майже на всіх урочистостях, що відзначаються в нашій державі, саме «Думка», «Завет», Завещание», «Заповіт», «Як умру, то поховайте» т.д.

-  У царській Росії, у виданні датованому 1867 роком, «Заповіт» скоротили до 8-ми рядків.

- Для написання «Заповіту» митцем було використано відомий жанр поетичного заповіту і поєднано його з жанровими ознаками гімну.

- У радянські часи творчість Шевченка трактовано відповідно до тогочасної ідеології. «Заповіт» вивчали і масово перекладали. Перше закордонне зібрання перекладів вірша з’явилось у 60-х роках у Буенос-Айресі, фінансувала книгу українська діаспора.

-  Першими вірш на музику поклали Микола Лисенко та Михайло Вербицький (1868). Сьогодні музиканти — професіонали і аматори продовжують використовувати цей текст для музичних композицій.

-  Варто відзначити, що текст «Заповіту» писали музику й зарубіжні митці, зокрема вірменський композитор Вааг Араратян створив солоспів на текст «Заповіту» (1938), грузинський композитор Анатолій Баскаков написав музику до «Заповіту» (1954), сільський вчитель Сапар Ділмурадов (колгосп імені Куйбишева Йолтанского району Марийської області) поклав на музику белуджський переклад тексту цього вірша (1985). Загалом налічується понад 60 музичних інтерпретацій композиторами та аранжувальниками шевченківського «Заповіту».

 -  Музей Заповіту Т.Г.Шевченко було відкрито 18 квітня 2008 року в Переяславі, в колишньому будинку щирого друга поета, переяславського лікаря А.О. Козачковського. Саме в цьому будинку і був написаний бесмертний «Заповіт».

Зараз існує понад 60 музичних інтерпретацій твору.  "Заповіт" перекладений більш ніж на 150 мов світу.

Цей твір єднає покоління українців, нагадуючи нам про велику місію — любити свою землю і працювати для її добра. Для когось він — революційний заклик, для інших – філософське осмислення любові до Батьківщини.

Давайте разом продовжувати цю вічну розмову про Україну і нашу роль у її майбутньому! 

Бібліографія статей

2025

В Україні встановили Національний рекорд, прочитавши "Заповіт" Тараса Шевченка 32 мовами світу [Електронний ресурс] = https://kultura.rayon.in.ua/news/786727-v-ukraini-vstanovili-natsionalniy-rekord-prochitavshi-zapovit-tarasa-shevchenka-32-movami-svitu / Інф. "Район. Культура" // Район. Культура. - 2025. - 28 лют. До 180-річчя написання "Заповіту" Тараса Шевченка в Києві відбулося читання твору 32 мовами світу. Цей рекорд офіційно внесли до Національного реєстру рекордів України

2024

Всеукраїнська виставка до 210-річчя Тараса Шевченка [Електронний ресурс] = http://dvnshu.com/anons/599-vistavka-do-210-yi-rchnic-vd-dnya-narodzhennya-tarasa-shevchenka.html / Інф. http://dvnshu.com // http://dvnshu.com. - 2024. - 8 лют. З 1 - 17 березня — Всеукраїнський культурно-мистецький проєкт до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка

2018

Боронь, Олександр. Спотворення Шевченкових текстів [Текст] / Боронь, Олександр // Слово Просвіти. - 2018. - 20-26 вер. № 38. - С. 10-11. До 200-літнього ювілею Тараса Шевченка побачили світ різноманітні видання, дуже відмінні за рівнем і якістю. Не завжди щастило оперативно відстежувати появу тих чи інших публікацій Шевченкових творів, наукових, краєзнавчих студій тощо

2016

Власенко, Світлана. «І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути незлим тихим словом» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/265148 /  Власенко, Світлана // Голос України. - 2016. - 10 бер. (№43). - С. 4. Найціннішими свідченнями життя та діяльності Великого Кобзаря є рукописи його геніальних творів. Проте не менш цінними для формування національної пам’яті українського народу є історичні джерела, які розповідають про становлення образу поета. Це документи Національного архівного фонду. В Центральному державному архіві громадських об’єднань України нараховується понад 350 документів, які стосуються Тараса Григоровича Шевченка

Дідич, Зоя. «Шевченківську енциклопедію» презентували у Рівному [Текст] / Дідич, Зоя // Слово Просвіти. - 2016. - 25 лют.-2 бер. (№ 8). - С. 16. На Рівненщині відбулася творча зустріч з нагоди презентації “Шевченківської енциклопедії” у шести томах, підготовленої та виданої Інститутом літератури ім. Тараса Шевченка НАН України разом із шевченкознавцями України та діаспори. Захід напередодні Міжнародного дня рідної мови організувало Рівненське облоб’єднання “Просвіти” ім. Тараса Шевченка

Мельниченко, Володимир. В ім’я українського слова [Текст] = http://slovoprosvity.org/2016/01/15/v-imya-ukra%D1%97nskogo-slova-do-150-richchya-z-dnya-narodzhennya-mixajla-grushevskogo/ : до 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського / Мельниченко, Володимир // Слово Просвіти. - 2016. - 11-17 лют. (№2) . - С. 10-13. - Продовж. див. у №6. Шевченкознавчі тексти Михайла Грушевського, який не лише показав, що у творчості Шевченка закодовані почуття, сподівання та невичерпна духовна сила нашого народу, а й значною мірою здійснив історичну роботу з їх глибинного розшифрування для майбутніх поколінь українців

Мельниченко, Володимир. Михайло Грушевський: «Шевченко не розділяє, а єднає» [Текст] = http://slovoprosvity.org/2016/02/18/mixajlo-grushevskij-shevchenko-ne-rozdilyaye-a-yednaye/ : До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського / Мельниченко, Володимир // Слово Просвіти. - 2016. - 11-17 лют. (№6). - С. 8-9. Доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко у другій статті розповідає про сприйняття Михайлом Грушевським “національної сторони” Кобзаревих поезій

Тарас. І виріс я на чужині [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19464/index.php?n=34885 : поезія / Шевченко, Тарас // Сільські вісті. - 2017. - 10 бер. (№19). - С. 1.

2014

Жежера, Віталій. Шевченко: тут і тепер [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=322222 / Жежера, Віталій // Голос України. - 2014. - 6 бер. (№43). - С. 22. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2013 року №655-VІІ, Комітет з питань культури і духовності провів парламентські слухання на тему «Тарас Шевченко як постать світового значення (до 200-річчя з дня народження)». Відкрив засідання глава парламенту Олександр Турчинов. Основний доповідач — міністр культури України Євген Нищук, основний співдоповідач - голова профільного комітету В’ячеслав Кириленко. Тарас Шевченко є об’єднавчою постаттю для України і всього світового українства, і гідне вшанування ювілею Кобзаря є іспитом на зрілість для української громадськості

Жук, Ольга. Шевченко в ґаджетах та експериментах [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2426/164/86259/ : «Шевченко/mania/» у «Мистецькому арсеналі» - виставка для кіберпокоління і любителів віртуальних мандрів / Жук, Ольга  // Україна молода. - 2014. - 6 бер. (№34). - С.  Для тих, хто шаленіє від запаху книжки, розглядання пожовклого від старості паперу, дотримується консервативного погляду, — проект «Шевченко/mania/» у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал» буде дещо дивним, а радше машиною часу в майбутнє. Вперше в Україні представили Шевченка не того, якого ми звикли бачити. Виставка, присвячена 200-річчю Шевченка

Катаєва, Марія. Шевченко у документах і мистецтві [Текст] : До 200-річчя видатного поета і художника тривають численні виставки / Катаєва, Марія // Хрещатик. - 2014. - 6 бер. (№31). - С. 22. У ювілейний рік музеї та галереї міста презентують масштабні проекти, що демонструють широкому загалу спадщину Тараса Шевченка та його вплив на вітчизняну культуру. Уявлення про постать Кобзаря та вшанування його пам’яті попередніми поколіннями з першоджерел дають експозиції архівних матеріалів. “Мистецький Арсенал” знайомить з графікою та аквареллю видатного українця, а сучасне бачення і розуміння Кобзаря втілено на картинах і плакатах відомих і молодих митців.

Кирей, Владислав. Бо у кожному слові - доля України [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/bo-u-kozhnomu-slovi-dolya-ukrayini/ : студенти відкривають для себе щоразу нового Шевченка, бо він невичерпний / Кирей, Владислав // Урядовий кур`єр. - 2014. - 6 бер. (№43). - С. 10. Стільки читано-перечитано, а доходиш думки, що Тарас Шевченко як явище — невичерпний, неосяжний, феноменальний, істинний, бо за кожним його словом стоїть доля рідної України

Литвин, Володимир. Образи Великого Кобзаря в українській інтелектуальній історії [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=321936 : (до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка) / Литвин, Володимир // Голос України. - 2014. - 5 бер. (№42). - С. 10-11. - Продовж. у № 43. Зак. у № 44. Минувшина завжди сприймається нами крізь призму певних уявлень, образів та ідей, які постають під впливом багатьох факторів, обставин і передумов: історичної свідомості нації, домінуючих стереотипів та традицій, впливів соціокультурного середовища, гострих суспільних викликів, культурних новацій, зрештою, утилітарних ідеологічних потреб і прагматичних інтелектуальних вимог соціуму тієї чи іншої доби

Сігалов, Анатолій. «Спасибі, хоч Шевченка шануємо» [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2425/171/86232/ : справою всього життя вважав спорудження в розпал сталінських репресій в столиці України пам’ятника Кобзарю київський градоначальник Іван Шевцов / Сігалов, Анатолій // Україна молода. - 2014. - 5 бер. (№33). - С.  ...Чергова сесія Київради мала розглянути низку насущних питань, серед яких найголовніше — суттєве відставання околиць міста від центральної частини. У віддалених районах немає водогону, каналізації, освітлення, туди не йдуть тролейбуси і не прокладають трамвайних колій, нерегулярно завозять хліб, дрова, гас. Отже, було до чого докладати зусилля

Щекун, Людмила. «Заповіт» вишиють мовами народів Криму [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/zapovit-vishiyut-movami-narodiv-krimu/ : у Сімферополі розповіли про роботу над ювілейним рушником / Щекун, Людмила // Урядовий кур`єр. - 2014. - 27 лют. (№38). - С. 8. Ідея цього проекту належить ученицям відомої української вишивальниці Віри Роїк. За їхнім задумом, рушник стане символом єдності народів Криму на вшанування пам’яті Великого Кобзаря. Копітка робота над рушником розпочалася ще торік наприкінці грудня. До творчого процесу долучилися не лише кримчани, а й волиняни

КНИГИ з фонду Молодіжної

Шевченко, Тарас Григорович. Заповіт / Шевченко, Тарас Григорович ; Вступне слово В.А. Ющенка. - Харків : Фоліо, 2006. - 799 с.

Це видання є унікальним, бо дає читачеві можливість познайомитися з творчим надбанням духовного батька української нації, геніального українського поета і талановитого художника, великого Кобзаря — Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861).

До книжки увійшов практично весь творчий доробок Шевченка-літератора: крім поетичних, в ній подані і всі прозові твори майстра, а також його щоденники. Вони дають змогу наблизитися до епохи, в яку жив Кобзар, і виразно окреслюють його особистість, що вражала сучасників силою та багатогранністю таланту. Не випадково у 1860 році він, уже визнаний поет, отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання академіка гравюри. Саме тому наше видання ілюстровано майже п’ятьмастами малюнками, начерками, офортами й іншими образотворчими роботами Тараса Григоровича Шевченка

WEBліографія

https://dovidka.biz.ua/zapovit-shevchenko-istoriya-napisannya/#google_vignette  – “Заповіт” Шевченко історія написання

https://vseosvita.ua/blogs/tsikavyi-fakt-pro-zapovit-thshevchenka-25026.html  – Цікавий факт про "Заповіт"  Т.Г.Шевченка

https://www.youtube.com/watch?v=FouVL_2RAQQ  – Тарас Шевченко — Заповіт, "Як умру, то поховайте..." (аудіокнига)

Інтернет-ресурси

https://vechirniy.kyiv.ua  – сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://ktm.ukma.edu.ua  – сайт журналу «Кіно-театр»

Підготувала бібліограф Качановська Н.В.