З користю навколишнього середовища

Бібліогафічний список статей до дня утворення організації ООН

з охорони навколишнього середовища

15 грудня проводиться День утворення організації ООН з охорони навколишнього середовища. UNEP прагне допомогти світу досягти 17 цілей в області сталого розвитку.

15 грудня 1972 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 5 червня Всесвітнім днем охорони навколишнього середовища, який проводиться з метою поглиблення суспільного усвідомлення необхідності зберігати та покращувати довкілля. Обрання цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день 1972 року в Стокгольмі відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища, за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).

ЮНЕП є головним органом Організації Об’єднаних Націй у сфері навколишнього середовища, який розробляє глобальну екологічну програму, сприяє реалізації природоохоронної складової сталого розвитку в рамках системи ООН, виступає на захист природного середовища земної кулі.

Керівний орган ЮНЕП, Рада керуючих, що складається з представників 58 країн, збирається щорічно. Програми фінансуються Екологічним фондом, утвореним з добровільних внесків урядів із залученням довірчих фондів і невеликих асигнувань з регулярного бюджету ООН.

Функції і організаційна структура Програми ООН з навколишнього середовища було визначено Генеральною Асамблеєю в її резолюції 2997 (XXVII) від 15 грудня 1972 року. Області діяльності ЮНЕП було розширено в 1992 році у зв’язку зі схваленням Асамблеєю Порядку денного на XXI століття, і зокрема пунктів 21-23 глави 38 (резолюція 47/190).

Загальна характеристика програми ООН з довкілля

Програма ООН з довкілля (далі – ЮНЕП) – це організація, яка сприяє координації охорони природи на глобальному рівні. Основна мета ЮНЕП – організація і проведення заходів, спрямованих на захист та покращення довкілля заради нинішнього та майбутніх поколінь. Штаб-квартира організації знаходиться у столиці Кенії Найробі. Організацію було засновано у 1972 році. Одним із батьків-засновників ЮНЕП вважається канадський дипломат Моріс Стронг, який доклав значних зусиль для переконання лідерів держав світу у необхідності звернути увагу на проблеми довкілля. Саме Стронг став першим виконавчим директором організації. Наразі виконавчим директором ЮНЕП є данська економістка й екологиня Інґер Андерсен, яка має істотний досвід роботи у Світовому банку та у системі ООН.

Фінансування ЮНЕП має два основні джерела. По-перше, організація отримує 5% усіх своїх статків з бюджету ООН. По-друге, 95% статків ЮНЕП має через добровільні внески.

Структура ЮНЕП

Асамблея ООН з довкілля – це орган найвищого у світі рівня з прийняття рішень щодо довкілля. Асамблея була створена у 2012 році, щоб замінити попередній керівний орган – Раду управління ЮНЕП. Реформуючи цей орган, ООН намагалася показати, що проблеми довкілля виходять у світовому порядку денному на перший план.

Асамблея складається з усіх 193 держав-членів ООН. Орган збирається кожні два роки, щоб встановити пріоритети глобальної політики з довкілля та розвивати міжнародне право у галузі довкілля. Через свої резолюції та заклики Асамблея стимулює міжурядову активність у галузі довкілля.

Роботу Асамблеї очолює Бюро. Воно складається з 10 членів: президента, восьми віцепрезидентів та доповідача. Члени Бюро обираються Асамблеєю кожні 2 роки. При цьому кожний із п’яти географічних регіонів ООН (Африка, Азія, Східна Європа, Латинська Америка та Карибський басейн, Західна Європа та інші держави) має бути представлений двома членами.

Комітет постійних представників – це орган Асамблеї, який працює у часових інтервалах між її сесіями. Комітет готує засідання Асамблеї та стежить за впровадженням її рішень. Орган збирається щонайменше 4 рази на рік. Роботу Комітету очолює Бюро, яке обирають на 2 роки. Кожен член Бюро представляє один із географічних регіонів ООН.

Діяльність ЮНЕП

Діяльність ЮНЕП включає різні проєкти стосовно атмосфери Землі, морських та наземних екосистем. Організація грає значну роль у розвитку міжнародних конвенцій у галузі екології та охорони довкілля. Зокрема, у сферу діяльності ЮНЕП входить розробка рекомендацій і міжнародних договорів із таких питань, як потенційно небезпечні хімікати, транскордонне забруднення повітря та забруднення міжнародних судноплавних річищ.

ЮНЕП та Україна

Україна як один із перших членів ООН автоматично приєдналася до ЮНЕП у 1972 році. З того часу наша держава бере участь у роботі організації. Зокрема, Україна є стороною міжнародних угод з питань екології, задіяна у міжнародних конвенціях. Україна була активним учасником Всесвітньої конференції ООН з довкілля й розвитку у Ріо-де-Жанейро у 1992 році. Цікаво, що напередодні конференції академік НАН України Юрій Туниця запропонував розробити і прийняти глобальний правовий акт обов’язкової юридичної сили – Екологічну Конституцію Землі. У подальші роки українські вчені зробили свій внесок у розробку цієї концепції.

Певна активізація у стосунках між нашою державою та ЮНЕП відбувається з початком агресії росії на території України у 2014 році. Зокрема, під час засідань різних органів ЮНЕП Україна звертала увагу світової спільноти на екологічні наслідки нападу та закликала вжити заходів щодо захисту довкілля у районах, вражених війною.

З початком російського вторгнення 24 лютого 2022 року також спостерігаємо активну взаємодію між ЮНЕП та Україною. Зокрема, вже 2 березня заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Краснолуцького було обрано до складу Бюро Асамблеї ООН з довкілля. Важливо, що Україна вперше в історії представляє Східну Європу у Бюро Асамблеї.

На початку березня Україна звернулася до секретаріатів 13 конвенцій із захисту довкілля та програми ЮНЕСКО «Людина та Біосфера» із закликом зупинити дію природоохоронних договорів відносно окупанта, що включає припинення членства держави-агресора у керівних та дорадчих органах міжнародних природоохоронних організацій. У відповідь на запит Міністерства довкілля України юридичний відділ ЮНЕП повідомив, що членство держав в організації є універсальним і може припинитися тільки за умови виключення держави з ООН.

На початку липня ЮНЕП разом із партнерськими організаціями провели попередній моніторинг екологічної ситуації в Україні та проаналізували вплив бойових дій на довкілля. На думку фахівців, спостерігається значний вплив конфлікту на довкілля, що може залишити країну та регіон інтоксикованими на багато майбутніх поколінь.

Карта шкоди довкіллю, завданої війною в Україні, розроблена швейцарською неурядовою організацією Zoï Environment Ne

Див. https://intent.press/publications/world/2022/mizhnarodni-organizaciyi-programa-oon-z-dovkillya/

Цікаві факти про навколишнє середовище

27000 дерев знищується кожен день для виробництва туалетного папіру.

Переробка однієї алюмінієвої банки зможе надати достатньо електроенергії, щоб телевізор працював мінімум 3 години. 80 мільярдів алюмінієвих банок використовується щоденно

Папір може бути перероблений тільки шість разів. Після цього волокна дуже слабкі щоб триматися разом

40% усієї води у світі продається у пляшках.

Скляна пляшка зроблена у наш час потребує 4000 років для розкладання

Найстаріше дерево у світі більше 4600 років.

Наша планета збільшується на 77 мільйонів жителів щорічно

Сміттєзвалища складаються на 35% з пакувальних матеріалів

Тропічні ліси скорочуються на 100 акрів щохвилинно.

Тільки американськи компанії використовують папіру достатньо, щоб обгорнути землю три рази. (Дуже добре, що світ бізнесу рухається у напрямку без папірного використання у своїй роботі)

Тільки один відсоток води на нашій планеті може бути використаний, 97% вода в океані а ще 2% заморожена вода в Арктиці на сьогодні.

30% відсотків холодного повітря зникає з вашого холодильника коли Ви його відчиняєте

Бібліографія статей

2023

Бондар, Віктор. Забруднення екосистеми все живе відчуватиме десятки років [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/370993 / Бондар, Віктор // Голос України. - 2023. - 22 трав. У Державній екологічноїій інспекції України розповіли про роботу в період війни та поділилися кількісними показниками шкоди довкіллю

Борисіхіна, Кіра. З користю навколишнього середовища [Електронний ресурс] = https://techno.nv.ua/ukr/popscience/amerikanski-fiziki-vinayshli-noviy-sposib-oholodzhennya-povitrya-novini-50296260.html : у США винайшли новий спосіб охолодження повітря / Борисіхіна, Кіра // Новое время страны. - 2023. - 9 січ. Методика, запропонована вченими з Каліфорнійського університету в Берклі, полягає у додаванні заряджених частинок та електрики у середовище. З їхньою допомогою можна змусити кригу танути без нагріву, охолоджуючи повітря навколо. Новий спосіб був названий іонокалоричним охолодженням. Строго кажучи, щось подібне використовується давно — наприклад, при обробці заледенілих доріг сіллю

Бреславець, Борис. Учені рятуватимуть українське довкілля [Електронний ресурс] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ucheni-ryatuvatimut-ukrayinske-dovkillya/ : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна став учасником міжнародного проєкту / Бреславець, Борис // Урядовий кур`єр. - 2023. - 18 квіт. (№77). Одним з наслідків вторгнення російських агресорів на територію України стало нищення природних ресурсів. Окупанти вчинили екоцид, забруднюючи водойми, ґрунти й повітря. Україна ще довго стикатиметься з цим по завершенні війни. Світова екологічна спільнота переймається подіями в Україні та створює спільні проєкти з українськими науковцями щодо захисту довкілля й мінімізації наслідків війни

Громов, Олег. Золоте правило європейськості: забруднюєш — плати [Електронний ресурс] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zolote-pravilo-yevropejskosti-zabrudnyuyesh-plati/ : згідно із законодавчими новаціями, кошти з податку на викиди СО2 спрямовуватимуть на енергоефективність / Громов, Олег // Урядовий кур`єр. - 2023. - 12 трав. (№95). Нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким передбачено зміни до Бюджетного кодексу та запровадження Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації. Нарешті вперше за багато років Україна впроваджує європейський принцип «забруднювач платить», як це передбачено Регламентом ЄС про управління енергетикою і кліматичними діями

Громов, Олег. Шкода, завдана війною [Електронний ресурс] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/shkoda-zavdana-vijnoyu/ : під окупацією рашистських військ опинилися майже 44 відсотки українських заповідників та ландшафтних парків / Громов, Олег. // Урядовий кур`єр. - 2023. - 7 бер. (№46). Жорстока кровопролитна російсько-українська війна не лише забирає людські життя та руйнує наші міста і села, а й дуже шкодить довкіллю, особливо природно-заповідним об’єктам. «УК» намагався дослідити, якого лиха накоїли російські окупанти і що доведеться робити після нашої перемоги, щоб відновити унікальну природу, сплюндровану варварами ХХІ сторіччя. Нині під окупацією десять національних природних парків, вісім заповідників, два біосферні заповідники

Косовець, Олександр. «В одну річку двічі не ввійдеш» [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3870/2006/177827/ : чому відновлення Каховського водосховища у попередніх розмірах недоцільне / Косовець, Олександр // Україна молода. - 2023. - 30 серп. (№035). Відновлення Каховського водосховища у попередніх розмірах недоцільне. Перш за все варто зазначити, що будівництво гідроелектростанції на рівнинних річках із затопленням колосальних територій — це один із варіантів екоциду. Такі явища можуть відбуватися лише у країнах, де земля нічого не коштує і її бездумно можна затоплювати водами водосховищ озерного типу, що і було притаманне Радянському Союзу. Яскравим прикладом цього може слугувати Каховське водосховище

"Країни НАТО формують сили для очищення Чорного моря від російських мін" – ЗМІ [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/war/krajini-nato-zbirajutsja-ochishchati-chorne-more-vid-rosijskikh-min-zmi.html : союзники сформують мінно-тральні сили для очищення Чорноморського шляху / Підготував Стас Константинов // Дзеркало тижня. - 2023. - 10 жовт. Туреччина, Румунія і Болгарія обговорюють створення спільних сил для знешкодження мін, які потрапляють в їхні води внаслідок війни Росії проти України. Не будучи операцією НАТО як такою, об'єднані сили з розмінування моря стануть першими великими спільними зусиллями членів Альянсу в Чорному морі після того, як президент Росії Владімір Путін віддав наказ про вторгнення в Україну

Нитка, Василь. Неузгодженість законодавства загрожує функціонуванню біосферного резервату ЮНЕСКО [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/371320 / Нитка, Василь // Голос України. - 2023. - 5 черв. Про це та інше — розмова з директором Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) Миколою Рибаком

Полонинське літування: скільки худоби доцільно випасати на гектарі? [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/373068 / Розмову вів Василь Нитка // Голос України. - 2023. - 22 серп. (№167). - С. 8 Не більше двох корів або п’ять голів овець і кіз. Так вважають у Карпатському біосферному заповіднику (КБЗ). Тож про економічну користь і водночас шкоду довкіллю пасторального (пастушого) полонинського господарювання в Українських Карпатах ведемо мову з доктором біологічних наук, професором, заступником директора КБЗ Федором Гамором

2022

Дячук, Марія. Мрія про чисте довкілля в Україні може стати реальністю [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/ECOLOGY/mrija-pro-chiste-dovkillja-v-ukrajini-mozhe-stati-realnistju.html : повоєнне відновлення має бути екологічним / Дячук, Марія // Новое время страны. - 2022. - 24 черв. В Україні вже розроблені інструменти, які могли б запобігти шкоді від Бурштинської ТЕС і подібних підприємств. Це законопроєкт №6004-2 «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля» (далі — №6004-2) і законопроєкт №3091 «Про державний екологічний контроль» (далі — №3091)

Навколишньому середовищу в Україні заподіяно збитків на 9 млрд гривень [Електронний ресурс] = https://m.day.kyiv.ua/uk/news/070222-navkolyshnomu-seredovyshchu-v-ukrayini-zapodiyano-zbytkiv-na-9-mlrd-gryven / Інф. "День" // День. - 2022. - 9 лют. За даними Державної екологічної інспекції України, у 2021 році майже у два рази зросла кількість порушень природоохоронного законодавства. За цей період було отримано близько 4000 скарг у порівнянні з 2284 скаргами за 2020 рік. Законопроект 6018-2 є альтернативним до проекту закону "Про екологічне страхування" № 6018, розробленого Кабміном на виконання указу президента від 23.03.2021. У документі одним з ключових завдань визначено розроблення та внесення на розгляд Верховної ради проекту закону щодо екологічного страхування. Серед авторів законопроекту № 6018-2: депутати Верховної ради ІХ скликання - Олена Криворучкіна та Юрій Корявченков

Прибирання відбудеться навіть в умовах війни [Електронний ресурс] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/pribirannya-vidbudetsya-navit-v-umovah-vijni/ : заходи проходитимуть на опрацьованих з ДСНС локаціях та поряд з укриттями / Відділ аналітики «Урядового кур’єра» // Урядовий кур`єр. - 2022. - 26 серп.Днями Міністерство молоді та спорту і Всеукраїнський молодіжний рух Let’s do it Ukraine оголосили про початок підготовки до Всесвітнього дня прибирання World Cleanup Day, який цього року пройде в адаптованих до воєнного стану умовах. Україна приєднається до Всесвітнього дня прибирання разом з мільйонами учасників у 191 країні. Головна мета акції — формування культури чистоти, правильного поводження з відходами та відповідального споживання

2021

Годзинська, Ірина. Унікальні колекції природничого музею Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича [Текст] / Годзинська, Ірина // Екологічний вісник. - 2021. - № 4 (лип.-серп.) . - С. 16-17. 7 жовтня 1876 р. при філософському факультеті Чернівецького університету було відкрито 5 природознавчих інститутів, в тому числі Зоологічний та Мінералогічний, з яких і розпочалося формування сучасних музейних колекцій Чернівецького університету

Чадюк, Марія . "Розумне зелене місто" [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/rozumne-zelene-misto : як технології можуть бути використані для збереження природи в місті — поради дослідниці Надіни Галле / Чадюк, Марія // День. - 2021. - 6 серп. (№ 109-110). - С. 19. Усе частіше в публічних обговореннях зринає концепція «розумного міста». Класично вона асоціюється з найновішими технологіями, доступом до Wi-Fi з будь-якого куточка міста, безготівковими платіжками, «розумними будинками»... Однак у таких більш або менш футуристичних планах, зелена й блакитна (річки, струмки, озера) інфраструктури нерідко взагалі не згадуються. І не тільки в Україні

Чеботарьов, Кирил . Американські фізики наблизилися до прориву у сфері термоядерного синтезу — це назавжди змінить нашу енергетику [Текст] = https://nv.ua/ukr/techno/popscience/termoyaderna-energiya-ucheni-nablizilisya-do-unikalnogo-dosyagnennya-50178216.html / Чеботарьов, Кирил // Новое время страны. - 2021. - № 31. - НАУКА; ЕНЕРГЕТИКА; ФIЗИКА; . Лазери, які розжарюють паливну таблетку для здійснення термоядерної реакції (Фото: Ліверморська національна лабораторія Лоуренса) Термоядерний синтез живить наше Сонце й інші зірки. Однак у майбутньому він може стати порятунком для людства

Література до теми з фондів МСМБ

Василюк, Олексій. Як зміниться клімат, якщо посадити мільярд дерев? / Олексій Василюк. -Київ; Чернівці: Друк Арт, 2021. - 40 с. - (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». - Вип. 26) ІЗВИ 978-716-7849-94-9

Це видання містить огляд наукових аргументів про те, чому посадка дерев не в усіх випадках є корисним інструментом у справі протидії змінам клімату. Навпаки, часто рукотворні насадження можуть створювати цілий спектр екологічних факторів, які посилюють, поглиблюють та прискорюють глобальні зміни клімату. В цьому виданні ми будемо говорити про дуже вузьке коло питань: йтиметься лише про лісорозведення (тобто створення нових лісів) на місці інших природних екосистем, у тих лісорослинних умовах, де власне лісу не повинно було б бути, і лише про те, як це впливає на кліматичні процеси на нашій планеті.

Гібберт, Клер. Дитяча енциклопедія планети Земля [Текст] = Children's Encyclopedia of Planet Earth : Енциклопедія / Гібберт, Клер ; Пер. з англ. Я.Головченко. - Харків : Віват, 2019. - 128 с. : іл. - (Енциклопедії). - Вступ: с.4; Словник: с.126; Алфавітний покажчик: с.128. - ISBN 9786177151578 0. - ISBN 9789669429865.

Відкрий для себе наш неймовірний світ і все, що його сформувало, — від вулканів і землетрусів до вітрів і дощу, а також діяльності людини. Наповнена несподіваними фактами і приголомшливими фотографіями, ця книга досліджує континенти, їх клімат і людей, що живуть там. Вона стане справжнім гідом по планеті Земля і проведе нас від часів зародження Сонячної системи до наших днів

Рудько Г.І. Україна, яку ми втрачаємо / Г.І. Рудько. - Чернівці : Букрек, 2015. -280 с. : іл. ІЗВК 978-966-399-703-2

Про те, як людина в результаті нераціональної техногенної діяльності руйнує довкілля, де жити нашим нащадкам, як запобігти зсувам, повеням та іншим екологічним лихам - про це книга знаного в Україні і за рубежем ученого Георгія Рудька. Вона є своєрідним застереженням від можливих небезпечних аномалій. На вагомому науковому матеріалі автор доводить, що забезпечення екологічно збалансованої системи природокористування і збереження екосистем стане можливим при впровадженні стратегії сталого розвитку нашої держави.

Маланчук, Пiтер. Вступ до мiжнародного права за Ейкхерстом : Пер. з англ. / Маланчук, Пiтер ; Вiдповiдальний ред. М.В.Буроменський. - 7-е вид., переробл. i доп. - Х. : Консум, 2000. - 592 с. - Скорочення: с.19; Перелiк судових справ: с.579; Договори, декларацiї та iнш. документи: с.585. - ISBN 0415165539. - ISBN 041511120X. - ISBN 9667124770.