Як тебе не любити, Києве мій!

Бібліографічний список статей до Дня Києва

День міста Київ щорічно відзначають в останню неділю травня.

В 2024 році День міста Київ припадає на 26 травня.

Київ — “серце” України, місто, якому більше ніж півтори тисячі років. Назва міста за ствердженням філологів означає “люди Кия”, саме історична постать — Кий, став тим, на честь кого було названо головне місто нашої країни. Київ вважають центром слов'янства, а також  він був столицею великої Київської Русі. Ще з давніх-давен це місто відігравало важливу роль для східнослов'янських племен. Про українське головне місто згадується у літописах — “Повість временних літ” та “Слово о полку Ігоревім”. Про Київ знають усюди — в Азії та Європі, в країнах Сходу і Заходу. 

Історія святкування Дня Києва

Коли День Києва святкують жителі міста? Вперше святкування Дня Києва відбулося у травні 1982 року. Починаючи з 1984-го проходили різноманітні святкові заходи на Андріївському узвозі. Останній день травня, починаючи з 1987 року став офіційним Днем міста Києва. День Києва святкування, як воно проходить та які цікаві заходи варто відвідати. Святкування Дня міста проходить декілька днів. Проводяться різноманітні спортивні заходи — змагання з велоспорту, щорічний “Пробіг під каштанами”, пляжний футбол, фестиваль повітряних зміїв, турніри з кікбоксингу та роликового спорту. 

Під час свята можна відвідати усією сім'єю — виставку весняних квітів у ботанічному саду, театри, де показують вистави, які спеціально підготовлені до Дня Києва, На головній площі Києва — Майдан Незалежності, проходить великий святковий концерт, де беруть участь відомі артисти України. Традиційним завершенням святкування було шоу феєрверків, з лазерними ефектами над Дніпром. День Києва 2024 будуть святкувати не так феєрично, як в минулі роки, але цікаві заходи різного направлення будуть проводитися для усіх гостей міста. Хоча в країні війна, 26 травня День Києва — це дата з якою можна привітати усіх містян.

Історія, як було створено місто

Поява першої людини на території сучасного Києва датується понад двадцять тисяч років тому — це період стародавнього кам'яного віку. В історії описано всім відому Кирилівську стоянку, що знаходилася на північно-західній частині міста. 

За легендою славнозвісний Київ був створений наприкінці п'ятого століття нашої ери трьома братами — це були Кий, Щек і Хорив, а також їх сестра Либідь. Офіційна дата заснування нашої столиці — 482 рік. Навколо Києва було об'єднано досить багато різних племен — поляни, сіверяни, угличі, древляни, тиверці. Вже у 988 році Володимир запровадив у Київській Русі християнство. Саме цей вчинок сприяв розвитку політичних та культурних зв'язків з іншими країнами — Візантійська імперія, Болгарія, Європа, інші. У одинадцятому столітті у Києві функціонувало близько чотирьохсот храмів, налічувалося вісім ринків та проживало близько п'ятдесят тисяч містян. Після смерті Володимира Мономаха розпочався розпад Київської Русі. 1240 рік — Київ було зруйновано військом хана Батия. У чотирнадцятому столітті Київ почав відновлюватись, а вже у п'ятнадцятому столітті йому було подароване Магдебурзьке право, що це значило — більша незалежність у міжнародній торгівлі. В ті часи у місті з'явилися різні колонії — греки, польські, турецькі та московські купці, а також вірмени.

У вісімнадцятому столітті Київ стає центром та символом православ'я. Після Жовтневого перевороту у місті змінилося три уряди, Україна вже тоді крок за кроком здобувала свою незалежність. В роки Другої світової війни головне місто країни було повністю зруйноване. Протягом сімдесяти двох днів Київ героїчно захищали українські воїни. У вересні 41-го німецькі окупаційні війська увійшли у місто. Ще одна трагічна сторінка столиці — Бабин яр, де 29 вересня 1941 року було розстріляно сотні тисяч євреїв. Біля Києва нацистами було збудовано два табори. За роки війни у місті було вбито понад двісті тисяч людей. Аж у листопаді 43-го року Київ було деокуповано. Післявоєнні роки — час, коли Київ відновлювався, досить швидкими темпами. 

Історичка пам’ятка

Першою столицею незалежної держави під назвою "Україна" вважається Київ, який був проголошений разом з незалежності УНР, але є поширене означення першої столиці Харкова та частина регіональної самоідентифікації харків’ян пов'язані з тим, що з 1919 по 1934 роки це місто було столицею Української РСР.

У 1934 році столицю Української СРР перенесли з Харкова до Києва. Тому в місті вирішили побудувати новий урядовий квартал. Планів було кілька. За одним з них адміністративний центр хотіли розмістити в районі Михайлівської та Софійської площ.

Пивоваров, Сергій. Велика історія Києва до Дня міста [Електронний ресурс] = https://babel.ua/texts/64551-velika-istoriya-kiyeva-do-dnya-mista-borotba-unr-i-bilshovikiv-pershe-metro-i-noviy-uryadoviy-kvartal-partiyni-intrigi-i-antiradyanski-protesti-v-arhivnih-foto-i-materialah-babelya?utm_source=page&utm_medium=read_more : боротьба УНР і більшовиків, перше метро і новий урядовий квартал, партійні інтриги і антирадянські протести / Пивоваров, Сергій // Бабель. - 2021. - 29 трав. Протягом ХХ століття Київ був культурним, економічним і політичним центром Української Народної Республіки, Української держави гетьмана Павла Скоропадського, об’єднаної держави УНР і ЗУНР, Української РСР. А в 1991 році став столицею вже незалежної України

https://babel.ua/texts/64551-velika-istoriya-kiyeva-do-dnya-mista-borotba-unr-i-bilshovikiv-pershe-metro-i-noviy-uryadoviy-kvartal-partiyni-intrigi-i-antiradyanski-protesti-v-arhivnih-foto-i-materialah-babelya

Цікаві факти

Київ є столицею України і найбільшим містом, містом-героєм України. Знаходиться на річці Дніпро. Місто є культурним і урядовим центром країни.

Найдовша вулиця Києва — Броварський проспект. Її довжина близько 14 км. Найкоротша вулиця недалеко від Арсенальної площі — Інженерний провулок. Його довжина менш ніж 50 метрів. Тут знаходяться всього 3 будинка. Найширша київська вулиця, звичайно ж Хрещатик. Її ширина досягає 75 метрів від будинку до будинку. Найвужча вулиця, де ширина проїжджої частини всього 5,4 метра — Георгіївський провулок.

Найдавніша вулиця Києва, їй понад тисячу років — Володимирська.

Міста обласного значення Київської області: м. Біла Церква, м. Березань, м. Бориспіль, м. Бровари, м. Васильків, м. Ірпінь, м. Переяслав-Хмельницький, м. Прип’ять, м. Ржищів, м. Славутич, м. Фастів.

Міста районного значення Київської області: м. Богуслав, м. Боярка, м. Вишгород, м. Вишневе, м. Кагарлик, м. Миронівка, м. Обухів, м. Сквира, м. Тараща, м. Тетіїв, м. Узин, м. Українка, м. Чорнобиль, м. Яготин.

Розташований Київ на півночі центральної частини України. З 30 січня 1918 по грудень 1919 року та з червня 1934 по 24 серпня 1991 року — столиця УРСР. У силу свого історичного значення Київ як центр Древньої Русі з IX по XII століття і зараз називається "Матір’ю міст руських».

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про столицю України - місто-герой Київ

Україна. Закон. Про столицю України - місто-герой Київ [Електронний ресурс] = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/401-14#Text : закон України від 15 січня 1999 року № 401-XIV / Інф. "Верховна Рада України"// Законодавство України. - 2022. - 3 січ.

2024

Харків як нібито "перша столиця" України [Електронний ресурс] =https://day.kyiv.ua/article/ukrayina-incognita/kharkiv-yak-nibyto-persha-stolytsya-ukrayiny: Україна й досі в полоні сталінської міфології? // День. - 2024. - 28 лют. Харків був "першою столицею України" не в реальності, а в системі сталінської більшовицько-імперської міфології. Так, це місто було столицею, але столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки, півроку 1919-го і з 1920-го до 1934 року. А насправді першою столицею України - УНР - 1917 року став Київ; створений у Харкові більшовиками наприкінці 1917 року "народний секретаріат" був суто маріонетковим утворенням і в перші місяці свого існування навіть не мав свого очільника - команди приходили з Петрограда

2023

Кривда, Марина. Києве наш! [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/371106 : цими вихідними столиця України — славний і древній Київ — відзначатиме День міста / Кривда, Марина // Голос України. - 2023. - 27 трав. І хоч війна росії і ті жахіття, що вона принесла на нашу землю, затьмарили свято, але в КМДА вирішили все-таки його не скасовувати, адже люди і так втомилися від постійних негативних подій, а нам ще потрібно гідно зустріти Перемогу. Одне слово, святу бути, хоч, можливо, й не такому яскравому і в дещо спрощеному форматі. Утім, міська влада закликає киян і гостей міста під час відпочинку не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та одразу спускатися в укриття

2022

Асадчева, Тетяна . Архітектор з почерком: Йосип Каракіс, який спроєктував перший хмарочос біля «Арсенальної» [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/66999/ : саме він спроєктував Дім офіцерів, ресторан «Динамо» та Національний історичний музей / Асадчева, Тетяна  // Вечірній Київ. - 2022. - 29 трав. - С.  29 травня виповнюється 120 років з дня народження видатного архітектора Йосипа Каракіса (1902-1988), якого вважають останнім з велетів київської архітектури. Йосип Каракіс — є одним із найбільш плідних та яскравих українських архітекторів XX сторіччя, який відіграв важливу роль у розбудові Києва 30-70-х років, подарувавши нашому місту чимало цікавих споруд. Багато його оригінальних ідей та архітектурних рішень залишаються актуальними й сьогодні

Асадчева, Тетяна . 40 років тому Київ святкував перший ювілей: екскурсія у минуле [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/66949/ : про відзначення ювілею заговорили ще у другій половині 1970-х років / Асадчева, Тетяна  // Вечірній Київ. - 2022. - 28 трав. Щорічно, в останню неділю травня, українська столиця відзначає День міста. У наш час святкування вже стало звичним і багатьом киянам важко уявити, що започаткували його лише наприкінці минулого століття. З нагоди свята «Вечірній Київ» згадує перший київський ювілей 1982 року, коли на загальнодержавному рівні урочисто святкували 1500-річчя міста

Величному й неповторному Києву виповнюється 1540 років! [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/360645 : Вітання Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Днем Києва / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2022. - 29 трав. Французький письменник Оноре де Бальзак назвав Київ вічним містом. Це місто-герой, що вміє тримати удар. Серце України незламне, і характеру йому не займати. Наразі він такий суворий, непокірний і незмінно прекрасний

Петришин, Олена. Київ відзначає 1540-річчя: душевний ролик з вулиць улюбленого міста [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/66990/ : останній рік видався непростим, але місто вистояло. Ми — вистояли / Петришин, Олена // Вечірній Київ. - 2022. - 29 трав. - С.  Непереможному Києву — 1540 років. Цю дату місто відзначатиме в умовах воєнного стану. Цього року — коли українці та кияни переживають розпал війни — столиця власне «відзначатиме», а не «святкуватиме» свій день народження. Відзначатиме патріотичними концертами, тихими зустрічами, тематичними заходами…

Урочисто, але без військовиків. Вони на передовій... [Текст] / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2022. - 31 трав. (№113). - С. 1, 3. Столиця в умовах воєнного стану відсвяткувала своє 1540-річчя. Та з огляду на те, що українські захисники не пустили ворога до столиці - наші Герої вже незабаром знову крокуватимуть Хрещатиком і отримуватимуть заслужені нагороди під оплески жителів та гостей столиці. Місто каштанів віддячить...

2020

Дояр, Лариса. Київ у перший рік столичного статусу в УСРР: спроба багатоаспектного аналізу [Електронний ресурс] = http://www.ukrbook.net/elektr_publ/st_09_2020_7.pdf / Дояр, Лариса // Вісник книжкової палати. - 2020. - № 9. - С. 23-27. У статті порушено проблему перенесення столиці радянської України з Харкова до Києва. Події 1934 р. розглянуто в контексті розбудови міста, розвитку його інфраструктури, житлового фонду, будівель соціально-культурного призначення тощо. Користуючись матеріалами тогочасної республіканської періодики, зокрема річним зшитком часопису "Соціалістичний Київ", авторка проаналізувала особливості генерального плану 1934 р. із забудови нової радянської столиці та дослідила хроніку реконструкції стародавнього міста

Шекет, Юлія. Іван Фундуклей - сам собі пам'ятник [Текст] = https://persons-journal.com/journal/807/1401 / Шекет, Юлія // Личности. - 2020. - № 11-12. - С. 128-143. Згадуючи київського цивільного губернатора, історики припоминають чимало його діянь: збудував гімназію, займався благодійністю… Та головне, що не втримається підкреслити жоден дослідник – те, чого він не робив. Усіх вражає така надзвичайно незвична для чиновника риса: Фундуклей не брав хабарів

2019

Андреєв, І.А. Історія освоєння Дніпровських круч у Києві [Текст] : міський сад / І. А. Андреєв // Країна знань. - 2019. - № 4-5. - С. 35-39. Палацового цього саду частина, яка знаходиться на краю високої гори, крутизною зверненої до Дніпра, є найкращим місцем для огляду різноманітних картин природи, які знаходяться біля Києва

Голубкіна, Ганна. Столичний архітектор [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/HISTORY/stolichniy-arhitektor-309661_.html / Голубкіна, Ганна // Дзеркало тижня. - 2019. - 25 квіт.  Хрещатик - гордість Києва, його серце, візитівка й окраса! Майже зруйнований під час Другої світової війни, він наче чарівний птах Фенікс повстав із попелу. Неабияка роль у відновленні головної вулиці Києва належить народному архітектору СРСР, заслуженому архітектору Української РСР Вадиму Євстахійовичу Ладному. Беззаперечною родзинкою архівних документів є проект забудови Хрещатика, проект планування та забудови житлових масивів міста. В.Ладний спільно з провідними архітекторами "Київпроекту" створив неповторний ансамбль Хрещатика. Вадим Ладний прожив довге й плідне життя. Він помер 2011 року, віддавши столиці та його архітектурі 65 років! Сьогодні навіть важко уявити Київ без Хрещатика, Русанівки, Річкового вокзалу, Головпоштамту, без усіх тих проектів, до яких доклав руку талановитий український архітектор

Пивоваров, Сергій. 80 років тому в Києві заради нового урядового кварталу зносили храми [Електронний ресурс] = https://babel.ua/texts/36195-80-rokiv-tomu-v-kiyevi-zaradi-novogo-uryadovogo-kvartalu-znosili-hrami-yak-zvodili-budivli-suchasnogo-mzs-kabminu-ta-radi-v-arhivnih-foto?utm_source=page&utm_medium=read_more : як зводили будівлі сучасного МЗС, Кабміну та Ради / Пивоваров, Сергій // Бабель. - 2019. - 29 вер. У 1934 році більшовики вирішили перенести столицю УРСР з Харкова до Києва. Протягом 1934-1936 років група архітекторів під керівництвом Павла Хаустова розробляє новий Генеральний план забудови Києва. Ключове місце в ньому відводилося будівництву урядового кварталу для керівного апарату УРСР

Шурхало, Дмитро. Київ, Харків, Канів – як Україні обирали столицю [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/30014290.html / Шурхало, Дмитро  // Радіо Свобода. - 2019. - 22 черв.  85 років тому, 24 червня 1934 року, столиця Радянської України офіційно переїхала з Харкова до Києва. Чому так сталося і що передувало цій події? Розповідає історик, києвознавець Станіслав Цалик. Нам сьогодні здається, що «Київ» дорівнює «столиця» – це така константа. Насправді, несподіванка полягає у тому, що сто років тому це не було такою константою. Причому, не тільки в очах більшовиків, які переважно були людьми з Росії, й для них це була просто територія, але й для деяких патріотичних українців

2018

Дубровик-Рохова, Алла. Арт-Еко-Тренд [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/art-eko-trend  : У столиці представили першу в Україні книжку, надруковану на папері з переробленої упаковки / Дубровик-Рохова, Алла  // День. - 2018. - 22 черв. (№ 110-111). - С. 10. Шлях до перевиховання батьків сортувати сміття, а не просто викидати його гамузом, пролягає через навчання їхніх дітей... Цей шлях уже пройшли японці, німці, шведи... Суспільства, екосвідомість яких сьогодні вважається взірцевою для України. По-перше, діти виростуть, а звичка розділяти пакетик з-під чаю на сім позицій, залишиться. А по-друге, люблячі батько і матір підтримуватимуть своїх чад у гарних звичках, і так вся сім’я почне сортувати відходи...

Мітулінський, Тарас. Вулиця дитинства і сучасності [Текст] / Мітулінський, Тарас // Культура і життя. - 2018. - 26 січ. (№4). - С. 8. Бувають такі рідкісні випадки в історії міст, коли зникають цілі вулиці, а з часом відроджуються з тією ж назвою. Саме це сталося з київською вулицею Саперно-Слобідською. З патріархальної старобудови XIX століття вона перетворилася на сучасний проспект із численними новобудовами

2017

Абаринов, Олександр. Каштанова дуга [Текст] = https://zn.ua/HISTORY/kashtanovaya-duga-252985_.html / Абаринов, Олександр // Дзеркало тижня. - 2017. - 1 лип. (№ 25). - С. 15. Ми маємо бути вдячні архітекторам тих років за спорудження в центрі України однієї з найгарніших вулиць світу, каштанова дуга яка хвилює серця киян і гостей міста вже не одне десятиліття

Дронова, О.Л. Площі Києва: реалії сучасних просторових трансформацій [Текст] / О. Л. Дронова // Екологічний вісник. - 2017. - трав.-черв. - С. 8-10. Через історичну значущість площі міст мають набувати додаткової культупно-символічноїцінності. Проте нині вонивикликають найбідбше занепокоєння щодо збереження їхнього архітектурно-планувального образу

Мікульонок І.О. . Найкрутіший транспорт Києва [Текст] / І. О. Мікульонок // Країна знань. - 2017. - № 7-8. - С. 44-48. Фунікулер - це не тільки зручний і швидкий вид транспорту, який істотно полегшує виснажливий підйом від величного Дніпра на Михайлівську площу і Володимирську гірку, а й джерело

Сигалов, Анатолій. Майдан, відомий усьому світу [Текст] / Сигалов, Анатолій // День. - 2017. - 24 лют. (№ 33-34. - С. 20. Тут здавна збиралося всенародне віче, а за роки існування площа змінила дванадцять назв

Сюндюков, Ігор. Новий Єрусалим на Дніпрі [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/novyy-yerusalym-na-dnipri / Сюндюков, Ігор // День. - 2017. - 23 серп. (№ 148-149). - С. 21. Рецепція християнської історіософії у середньовічній Русі-Україні об’єктивно зумовлювала формування уявлень про її стольний град як найсвященніше у східнослов’янському православному світі місто. Старокиївські мислителі-книжники задекларували погляд на Київ як рівночесний Константинополю, сиріч Новому Єрусалиму, град

Файзулін, Ярослав. Київ 100 років тому [Текст] / Файзулін, Ярослав // Культура і життя. - 2017. - 10 бер. (№10). - С.6-7. У лютому 1917-ого в Києві ніщо не віщувало про наближення революційних подій. Містяни переймалися буденними клопотами

2016

Наумова, Надія. Пам'ятник архітектури й історії. Охороняється законом?. [Текст] / Наумова, Надія // Слово Просвіти. - 2016. - 15-21 груд. (№ 50). - С. 9. Центр Києва. Маємо будинки: один занапащений недолугою перебудовою, другий гине і розвалюється на очах у киян, київської влади, Товариства охорони пам'яток історії та культури і туризму

Література до теми з фондів МСМБ

Агеєва, Віра. Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття [Текст] : Науково-популярне видання / Агеєва, Віра Павлівна. - Львів : Віхола, 2023. - 406 с.

Гуляючи Києвом, легко впізнати численні локації, описані в поемах і романах початку ХХ століття. Десь змінилися номери помешкань, по-новому пофарбовані фасади, іноді інші назви вулиць, але якщо придивитися, то можна уявити, як у «Льоху мистецтв» на Городецького сиділи за одним столом Тичина й Курбас, трохи далі, в кабінеті Підмогильного, збирався чи не весь мистецький Київ, а в підвалі готелю «Континенталь» зустрічалися за кавою непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти.

Губа, Володимир. Київ – серце України! [Текст] : Збірка музичних творів на вірші українських і зарубіжних поетів: Нотне видання / Губа, Володимир ; Пер. з бельг., передмова Д.Чистяка. - К. : Саміт-Книга, 2020. - 288 с. –

Неперебутня весна київського Майстра: с.3; Срібне століття бельгійської поезії: с.187. - ISBN 9790900717115 : (В паліт.) 131-50. До нотного видання увійшли музичні твори визначного українського композитора Володимира Губи, написані у співавторстві з відомими київськими поетами Дмитром Павличком, Олексієм Довгим, Валерієм Курінським і Дмитром Чистяком, здебільшого присвячені столиці нашої Держави. Також у збірці представлено цикл «Срібне століття бельгійської поезії», створений митцем за поезіями бельгійських поетів-символістів Е. Верхарна, М. Метерлінка, Ш. Ван Лерберга і М. Тірі, який неодноразово виконувався провідними артистами

Лузіна, Лада. Неймовірний Київ. Диявол на пенсії [Текст] : Літературно-художнє видання / Лузіна, Лада ; Пер. з рос. Л.Коноз, М.Оверчук; Худож.-оформ. О.Гугалова-Мєшкова. - Харків : Фоліо, 2019. - 220 с. : іл., фото. - Передмова: с.5. - ISBN 9789660387317 : (В паліт.) 162-00.
Книга Лади Лузіної дарує нам можливість побачити Місто очима письменниці. Авторка намагалася відокремити вигадки від реальності. Але дивна особливість Міста в тому, що реальні київські історії на перевірку часто виявляються ще більш неймовірними і містичними, ніж вигадані легенди, а легенди завжди виростають з реальних історій. Прогулянка до знаменитих будинків з привидами, пошуки відповідей на загадки Софії Київської, розгадування таємниць Андріївської церкви, подорожі в пошуках Києва за межами Міста розкриє читачеві неймовірний, фантастичний Київ Лади Лузіної. В книгу також увійшла новела «Диявол на пенсії»

Невідома Україна: унікальні місця та споруди [Текст] : Науково-популярне видання / Уклад. С.Вербич. - К. : Арій, 2020. - 272 с

Гортаючи сторінки цієї книги, читач помандрує визначними місцями України, побуває в містах, церквах, соборах, монастирях, які дихають історією, відвідає давні замки й фортеці — кам’яні свідки минулого нашого краю, ознайомиться з величними пам’ятками природи — дивовижними за своєю красою озерами, печерними комплексами, садово-парковими ансамблями, біосферними заповідниками. Усі перелічені споруди й пам’ятки природи — своєрідні візитівки України, які є її окрасою та гордістю. Призначена для широкого кола читачів

Руденко, Сергій. Бій за Київ [Текст] : Суспільно-політичне видання / Руденко, Сергій ; Худож. Н.Тітов. - Харків : Фабула, 2023. - 208 с

Це журналістське дослідження про події російсько-української війни, а саме оборону Києва. Твір складається з окремих есеїв, що висвітлюють короткі епізоди оборони столиці та в єдності утворюють велику панораму подій початку повномасштабного вторгнення. Книжка висвітлює не лише характер боїв за українську столицю, а й характери захисників Києва. Головною дійовою особою кожного з есеїв є люди, що потрапили у вир війни

Співучий Києве, дитя живих століть в поезії, есеях, споминах [Текст] : Збірка / Автор-упоряд., передм. Рильський М.Г. - К. : Дніпро, 2023. - 296 с

Ця книжка присвячена Києву і киянам у творах М. Т. Рильського, розповідає про самого класика у споминах рідних, друзів, колег. Впродовж всього життя Максим Тадейович оспівував улюблене місто - постійне джерело свого натхнення і захоплення - у віршах і поемах, в публіцистиці та в есеях, в журналістських жанрах - репортажах та інтерв'ю. Поетичний цикл збірки - понад чотири десятки віршів. Це не тільки емоційна осанна Києву, його красі, славетній історії та сьогоденню, а ніби співрозмова з містом та з містянами, живі олюднені картинки з їхнього життя, в яких ми бачимо постаті поета та киян, чуємо їхні голоси, спілкуємося з ними

Стрижевська, Тетяна. Химерний Київ. Легенди, лякачки та цікавинки [Текст] : Літературно-художнє видання для середнього і старшого шкільного віку / Стрижевська, Тетяна ; Передм. авт.; Ілюстр. AVE. - К. : Портал, 2020. - 100 с

Химерний Київ — гід загадковими локаціями Києва, що розвінчує легенди та вигадки столиці й дає відповіді на безліч несподіваних запитань. Де жив Змій Горинич? На яку гору літали відьми? В яких особняках «мешкають» привиди? Як Оранта вже тисячу років захищає киян? Які місця зажили моторошної слави? Це ідеальна книжка як для родинного читання, так і для заохочення підлітків читати самим. Ви можете обрати один зі способів слідування за розповіддю — читати одну-дві історії й вирушати на прогулянку згаданими локаціями або ж насолодитися текстом вповні за раз (а він справді захопливий!). Мешканцям інших населених пунктів книжка буде не менш цікавою — по-перше, вони дізнаються, чим жила столиця в різні епохи; по-друге, ковідні обмеження рано чи пізно завершаться, тож наступну поїздку в Київ можна буде присвятити місцям «Химерного Києва»

Файзулін, Ярослав. Київські адреси Української революції 1917-1921 років : Путівник / Файзулін, Ярослав, Кучерук, Олександр , Майоров, Максим . - К. : Гнозіс, 2021. - 168 с

Видання містить інформацію про 165 локацій столиці, де були розташовані органи влади, політичні, громадські та культурні організації. Путівник також розповідає про будинки, у яких народилися, мешкали або працювали видатні діячі Української революції, місця боїв, зборів і демонстрацій та інші важливі події того періоду. До кожної з адрес подано історичну довідку, фотографії, а також цитати з документів, мемуарів, газет, що містять додаткову інформацію та передають атмосферу того часу

WEBліографія

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=367&year=2024#google_vignette –  День міста Київ

https://gazeta.ua/articles/history/_kiyiv-otrimav-unikalnu-pilgu/1035297 –  Київ отримав унікальну пільгу

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/kiiv-cherez-prizmu-misykoi-molodizhnoi-biblioteki – Київ через призму міської молодіжної бібліотеки

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/kiivsyka-sorbonna-kiivsykiy-parnas/  – Київська Сорбонна? Київський Парнас?

https://bigkyiv.com.ua/harkiv-nikoly-ne-buv-pershoyu-stolytseyu-ukrayiny-shho-treba-znaty-pro-tsej-mif/ – Харків ніколи не був “першою столицею України”. Що треба знати про цей міф

Інтернет-ресурси

https://zakon.rada.gov.ua  – cайт Верховної Ради Україна

https://vechirniy.kyiv.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua  – сайт газети «День»

https://zn.ua  – сайт газети «Дзеркало тижня»

Підготувала бібліограф Качановська Н.В.