Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

Ворожі атаки на ваше здоров’я

Поділіться цією сторінкою:

Інформаційно WEB-ліографічний дайджест  до Всесвітнього дня здоров’я

Бережіть себе, родину й Україну!

WEB-ліографічний дайджест І  «Як зберегти здоров‘я під час війни?» до Всесвітнього Дня Здров’я див на: www.msmb.org.ua 

Що сьогодні найдужче підриває імунітет та пригнічує природний опір організму?

Дійсно, що насамперед руйнує здоров’я під час військового стану ?

Правильно! Окрім військових ворожих дій - це злісні фейки в мережі.

Легковірних вони вводять у стрес та породжують панічні настрої.

А невротичні стани, викликані фейками - знижують імунітет до критичного рівня.

Тривожність, пригніченість, страх та паніка, згубно впливають на психіку, на настрій, на емоційну сферу. Негативні емоції руйнують ендокринну систему, спричиняють неконтрольовані гормональні викиди. А від них напряму залежить імунітет організму. Тобто вони руйнують здоров’я, у більшості випадків, інтенсивніше за зовнішні смертельні небезпеки. Люди не усвідомлено виснажують себе тривожними переживаннями, і ніякі ворожі обстріли не зрівняються з руйнівною силою цих негативних почуттів.

Не допомагайте ворогу власним виснаженням, припиніть перебування у стані постійного страху, переживання, занепокоєння, знервованості, жалю, розпачу, тихої істерики. Припиніть цілодобово безупинно моніторити інформацію про війну, особливо фейкову та негативну про жахи, смерть і руйнування. Він цього тільки й прагне – обдурити, залякати, зламати 

Згадайте пісеньку кота Базіліо з дитячої кінострічки про Буратіно: «Дурню з три короба набрешеш, й роби з ним що схочеш». От і з вами в такому стані можна робити, що тільки ворогу заманеться. Особливо якщо ви пригнічені, дезорієнтовані й зневірені. Вам можна підсунути будь що, і ви повірите в будь який фейк, в будь яку брехню.

Як добирати джерела інформації під час війни

Як читати новини під час війни

Як не стати зброєю в руках ворога в інфопросторі

Бути поінформованим  важливо, але зберегти психічне здоров’я, не нашкодити собі та іншим,  важливіше.

Тож не підривайте власний імунітет, перебуваючи в стані негативних почуттів та емоцій. Бо відразу включаться соматичні розлади фізичного здоров’я. Проснуться забуті хронічні болячки, і обов’язково з’являться нові. А воно вам потрібно???

Інформаційні війська War against world

Українські креативники з різних галузей об’єдналися з Міністерством культури та інформполітики, і разом створили інформаційний полк ₩AW: War Against War. За їхніми словами, мета платформи – посилити протидію відвертій брехні та пропаганді РФ. Ці інформаційні війська вже створюють відео та тексти різними мовами, розраховані на різні аудиторії по всьому світу. Дивитися їх можна у Інстаграмі, Телеграмі або Ютубі. Також ідеологи проєкту закликають сприяти дистрибуції контенту або приєднатися до креативників.

https://platfor.ma/topic/kreatyvijna-br-yak-ukrayintsi-osmyslyuyut-nashu-borotbu-v-riznyh-proyektah/

Якщо ви бачите повідомлення, що «все пропало», влада всіх злила, Україна капітулювала, українські військові здали зброю, президент подав у відставку абощо  це фейк. Це неможливо  Україна бореться за своє майбутнє і не здасться ніколи. Не здавайтесь і ви !!!

https://zaxid.net/yak_ne_stati_zbroyeyu_v_rukah_voroga_v_infoprostori_n1537202

 

https://armyinform.com.ua/2022/03/06/vorog-atakuye-nash-informaczijnyj-prostir-komu-mozhna-viryty/  Ворог атакує наш інформаційний простір: кому можна вірити

 

 

 

 

Профілактика тривожних станів

Здається, ті жахи, що відбуваються з Україною прямо зараз – це спільний страшний сон і скоро ми всі прокинемося у своїх затишних домівках від звуку будильника, а не сирен чи вибухів. На жаль, війна – це дійсність, яка вдарила нам в обличчя купою суперечливих емоцій.

Одна з дезадаптивних реакцій на те, що відбувається, – тотальна тривога, коли все довкола загроза і зло: свої, чужі, будь-який шум, якийсь рух тощо.

Щоб дослідити ваш власний стан, пропонуємо вам

Тест на тривожність Бека

УВАГА: цей тест може зорієнтувати вас про ваш стан.

Це в жодному разі не є діагностикою.

Генералізований тривожний розлад може встановити виключно лікар.

Шкала Тривоги Бека

Прошу обрати одну з можливостей відповіді на кожне запитання. Старайтесь відповідати швидко.

 

Відчуття

0.Зовсім не турбує

 

1.Злегка турбує

 

2.Середньо турбує

 

3.Дуже турбує

 

1.Відчуття оніміння та поколювання в тілі

 

 

 

 

 

2.Відчуття жару

 

 

 

 

 

3.Тремтіння в ногах

 

 

 

 

 

4.Неможливість розслабитись

 

 

 

 

 

5.Страх, що станеться найгірше

 

 

 

 

 

6. Паморочення в голові

 

 

 

 

 

7.Прискорене серцебиття

 

 

 

 

 

8.Нестійкість, нестабільність

 

 

 

 

 

9.Відчуття жаху, це кінець

 

 

 

 

 

10.Дратівливість

 

 

 

 

 

11.Тремтіння в руках

 

 

 

 

 

12.Відчуття задухи

 

 

 

 

 

13.Нерівна хода

 

 

 

 

 

14.Страх втрати контролю

 

 

 

 

 

15.Труднощі з диханням

 

 

 

 

 

16.Страх смерті

 

 

 

 

 

17.Переляк

 

 

 

 

 

18.Шлунково-кишкові розлади

 

 

 

 

 

19.Непритомність

 

 

 

 

 

20.Прилив крові до обличчя

 

 

 

 

 

 

21.Посилене потовиділення (не пов’язане зі спекою)

 

 

 

 

 

0-5 – норма 6-8 легкий рівень тривоги

9-18 – середній рівень тривоги

Більше 19 балів – високий рівень тривоги

Ви можете пройти тест онлайн тут.

Як не стати зброєю в руках ворога в інфопросторі

(фрагменти статті)

Налякані люди – найлегша мішень для інформаційної спецоперації

Якщо ви налякані чи в ейфорії, не можете припинити читати новини й поширювати повідомлення, ви – мішень для інформаційних спецоперацій агресора.

Війна відбувається не лише на землі, на воді й у повітрі, а й в інформаційному просторі.

Поширювати дезінформацію та маніпулятивні заклики в соціальних мережах ворог може практично безперешкодно. Тож головні інформаційні спецоперації росіян зараз розгортаються в фейсбуку, твітері, інстаграмі, телеграмі та на інших платформах, якими користуються українці.

Налякані, емоційно виснажені, дезорієнтовані люди – перша найлегша мішень для інформаційної спецоперації. Друга – ті, що в ейфорії, перезбуджені й охоплені бажанням робити будь-що, аби тільки відчувати причетність до оборони Батьківщини. І тими, й тими ворог може скористатися для досягнення своїх цілей. Які це цілі? Ось деякі з них. Посіяти хаос і паніку

Якщо ви бачите повідомлення, що «все пропало», влада всіх злила, Україна капітулювала, українські військові здали зброю, президент подав у відставку абощо – це фейк. Це неможливо – Україна бореться за своє майбутнє і не здасться ніколи. Не здавайтесь і ви.

 

Докладніше на: https://zaxid.net/yak_ne_stati_zbroyeyu_v_rukah_voroga_v_infoprostori_n1537202

ЯК ВБЕРЕГТИСЯ ВІД РОСІЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ АТАКИ?

Ворог чатує не тільки на кордонах, стягуючи техніку та військових, а і в мережі. Проте тут, протистояти йому точно може кожен та кожна з нас.

У рамках нашої рубрики #зберігаймоспокій розказуємо, як вберегтися від хвилі дезінормації. Поради зібрав у брошурі «У випадку надзвичайної ситуації або війни» Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки – https://cutt.ly/LOrwspu.

Пам’ятайте, що усі фейки орієнтуються на наші емоції. Найсильніші з них ― страх, паніка, дезорієнтація.

В умовах гібридної війни важливо дотримуватися базових правил інформаційної гігієни й бути особливо пильними до інформації, яку ми отримуємо та поширюємо.

Як вберегтися від дезінформації? Поради для кожного і кожної:

Мета поширювачів дезінформації – посіяти паніку, послабити нашу волю до оборони. Не допомагайте їм, допомагайте собі: зберігайте самоконтроль і не поширюйте інформацію емоційного характеру в соцмережах.

Україна захищається та продовжує боротьбу за свою територію. Якщо ви чуєте протилежне – це неправда. Вас хочуть деморалізувати.

Не вірте і не поширюйте інформацію з сумнівних джерел. Правдива інформація – на офіційних сторінках і каналах державних органів та Суспільного мовлення.

У жодному разі не поширюйте інформацію про переміщення українських військ. Ви можете нашкодити тим, хто захищає вас і державу.

Україна веде оборонну війну на своїй території. Повідомлення про нібито обстріли мирного населення українськими військовими – неправда. Ворог хоче підірвати вашу довіру до власних захисників.

Агресор поширюватиме різні чутки не лише про бійців, а й про військово-політичне керівництво, аби українці не довіряли і йому. Але довіряти не можна саме ворогу – його емоційним провокаціям і повідомленням, які неможливо перевірити. Звіряйте кожну тривожну новину з офіційними джерелами.

Інформацію про втрати можуть знати лише органи безпеки та оборони України. Інформація на приватних акаунтах може не відповідати дійсності. Не поспішайте ділитись такою інформацією.

Ворог поширюватиме наклепи та «зраду» через свої офіційні чи підконтрольні канали. А може використовувати й інші засоби – прикриватись патріотичними гаслами та українською символікою. Перевіряйте патріотичні на вигляд, але сумнівні повідомлення та заклики.

Мета ворога – розколоти українське суспільство зсередини й знищити нашу віру у власні сили. Ми дійсно різні й наші погляди можуть не збігатися, але ми маємо спільну справу – дати відсіч окупанту. Тому зберігайте єдність і підтримуйте одне одного.

https://vostok-sos.org/yak-vberegtysya-vid-rosijskoyi-informaczijnoyi-ataky/

WEB-ліографія

https://24tv.ua/trivoga-tse-normalno-psihoterapevtka-poradila-yak-opanuvati-emotsiyi_n1919098  "Тривога – це нормально": психотерапевтка порадила, як опанувати емоції під час війни

https://platfor.ma/topic/hto-vbyv-istynu-bernar-anri-levi-pro-postpravdu-fejky/  «Хто вбив істину?»: Бернар-Анрі Леві про постправду і фейки

https://armyinform.com.ua/2022/03/06/vorog-atakuye-nash-informaczijnyj-prostir-komu-mozhna-viryty/ Ворог атакує наш інформаційний простір: кому можна вірити

https://platfor.ma/vyjshla-gra-trenuvannya-pro-fejky-mozhna-staty-magnatom-dezinformatsiyi/  Гра-тренування про фейки.

https://day.kyiv.ua/uk/article/media/komunikaciyi-paniky  Чому так відбувається, чому так легко ввести людей у панічний стан?

https://platfor.ma/vyznachaty-nadijnist-dzherel-novyn-u-fejsbutsi-budete-vy/  Визначати надійність джерел новин у Фейсбуці будете ви

http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/teleradio/article/viewFile/694/699  Поняття фейк та його види у ЗМІ

https://platfor.ma/topic/kreatyvijna-br-yak-ukrayintsi-osmyslyuyut-nashu-borotbu-v-riznyh-proyektah/  Креативійна: як українці осмислюють нашу боротьбу в різних проєктах. Дивіться, надихайтеся

https://www.radiosvoboda.org/a/tsyvilni-instruktsiya-viyna/31610891.html  Що робити цивільним, якщо війна? 

https://platfor.ma/topic/uryvok-iz-knyzhky-dmytra-kuleby-vijna-za-realnist/ Уривок із книжки Дмитра Кулеби «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот»

ДЖЕРЕЛА ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ФЕЙКІВ!

Офіційні державні джерела для перевірки інформації дивіться тут:

Прохання  до користувачів соцмереж: перед репостом і поширенням будь-якої інформації перевірте, будь ласка, чи була вона оприлюднена на одному з офіційних джерел.

Адже всі важливі для державної безпеки заяви оперативно публікуються на сторінках державної влади та силових структур! Ось перелік цих ресурсів для перевірки:

Офіс Президента України

Фейсбук: https://www.facebook.com/president.gov.ua

Телеграм: https://t.me/OP_UA

Верховна Рада України

Фейсбук: https://www.facebook.com/verkhovna.rada.ukraine

Телеграм: https://t.me/verkhovnaradaukrainy

Кабінет Міністрів України

Фейсбук: https://www.facebook.com/KabminUA

Твіттер: https://twitter.com/Kabmin_UA

Служба безпеки України

Фейсбук: https://www.facebook.com/SecurSerUkraine

Телеграм: https://t.me/SBUkr

Міністерство оборони України

Фейсбук: https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA

Твіттер: https://twitter.com/defenceu

Генеральний штаб Збройних Сил України

Фейсбук: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua

Твіттер: https://mobile.twitter.com/GeneralStaffUA

Міністерство внутрішніх справ України

Фейсбук: https://www.facebook.com/mvs.gov.ua

Телеграм: https://t.me/mvs_ukraine

Державна прикордонна служба України

Фейсбук: https://www.facebook.com/DPSUkraine

Твіттер: https://twitter.com/DPSU_ua

Національна поліція України

Фейсбук: https://www.facebook.com/UA.National.Police

Телеграм: https://t.me/UA_National_Police

Держспецзв’язку України

Фейсбук: https://www.facebook.com/dsszzi

Телеграм: https://t.me/dsszzi_official

За інформацією, наданою Генеральним штабом Збройних Сил України

https://armyinform.com.ua/2022/03/06/vorog-atakuye-nash-informaczijnyj-prostir-komu-mozhna-viryty/

Обережно, фейк! Як фільтрувати інформацію в інтернеті

Сьогодні вивчаємо способи боротьби та захисту від фейків та маніпуляцій. Отже, як  захистити себе від фейку, неправди та квазі-новин (несправжніх новин, виготовлених на замовлення та з метою маніпуляцій)? Ми пропонуємо вам інструкцію у вигляді "шкідливих порад" зі створення фейків, аби ви змогли зрозуміти всю логіку спотворення інформації та могли розібратися в цьому.

1. Фейк імітує справжню новину і створюється за оповідними стандартами журналістики – є посилання на джерела або статистичні дані, використовуються прості речення і факти.

2. В основі фейка – глибинна історія, яка може нагадувати сюжет відомих казок з героями, лиходіями і драматичними перипетіями; фейки завжди емоційно насичені та провокативні, у них приваблює розважальний елемент, як-от гумор чи несподіванка.

3. Фейки мають швидко розлітатися мережею – їх дублюють багато ЗМІ, а в соціальних мережах такі «новини» спеціально рекламуються.  Сподіваємось, ця інформація стане для вас корисною. Поділіться нею з друзями та озброюйте рідних корисним та правдивим контентом. 

https://www.telegraf.in.ua/plots/divergent_woman/10081493-oberezhno-feyk-yak-fltuvati-nformacyu-v-nternet.html

Факт чи фейк: як відрізнити правду від брехні у скаженому потоці новин

Студія онлайн-освіти EdEra та аналітична платформа VOXUkraine розробили онлайн-курс «Фактчек: Довіряй-перевіряй», а керівниця відділу інновацій в EdEra Анна Ляшенко спеціально для Platfor.ma раз і назавжди роз’яснює, як відрізнити правду від брехні.

Чи справді фейки – скрізь? Що поширюється швидше: правда чи брехня? Журнал Science опублікував дослідження щодо поширення правдивої та неправдивої інформації. Йшлося про 126 тис. історій, які понад 4,5 млн разів публікувалися у Твіттері за 10 років. Виявилося, що неправдива інформація поширювалася швидше, ніж правдива. Чим оригінальнішою та емоційнішою була новина, тим охочіше ділилися нею користувачі.

Відрізнялися навіть спектри емоцій. Неправдиві та популярні новини зазвичай викликали здивування, страх та огиду. Правдиві та менш популярні – очікування, радість, довіру або смуток. Фейки існують споконвіків. Докладніше: https://platfor.ma/topic/fact-or-fake/

Як розпізнати фейк?

Розпізнавати неправдиву інформацію – навичка, яку можна опанувати за допомогою ресурсів з медіаграмотності. Для початку в нагоді стане інструкція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Це 8 стислих, але корисних порад, як розпізнати фейкові новини:

1. Звертайте увагу на джерело. Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані.

2. Читайте весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу.

3. Перевірте, хто автор. Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?

4. Перевірте, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену інформацію.

5. Перевірте дату публікації. Стара новина може бути нерелевантною поточним подіям.

6. Це точно не жарт? Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. Дивіться пункт 1 і 3.

7. Зважайте на свої перестороги. Подумайте, як ваші переконання впливають на сприйняття новини.

8. Порадьтеся з експертами. Зверніться до одного з надійних джерел із перевірки фактів – наприклад, до сайту з переліку вище. ДОДАТОК

одного. https://vostok-sos.org/yak-vberegtysya-vid-rosijskoyi-informaczijnoyi-ataky/

Як боротися з фейками?

Чим більше з’являється неправдивої інформації, тим популярнішими стають ресурси із фактчекінгу. Наприклад, в США виник FactCheck.org. Місія цього сайту – моніторинг публічних заяв політиків і викриття брехні. На сайті є не лише статті. Тут можна поставити запитання, почитати про найпопулярніші онлайн-міфи (з посиланнями на джерела) та ознайомитися з неправдивими ідеями політичних курсів американських партій.

В Україні теж існують ініціативи з фактчекінгу. Серед них – StopFake.org, заснований ще 2014 року. Сайт функціонує 13 мовами та пропонує не лише статті, а й відео та подкасти. А VoxCheck - фактчек-проект VoxUkraine – перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція». https://platfor.ma/topic/fact-or-fake/

VoxCheck - фактчек-проект VoxUkraine

Вокс Чек

Фактчекінговий проєкт. Відслідковуємо та перевіряємо висловлювання політиків та лідерів думок, які вони доносять до широкої аудиторії – в інтерв’ю провідним ЗМІ чи під час політичних ток-шоу. Мета проєкту – менше брехні у висловлюваннях політиків та більше критичного мислення у виборців.

Перейти на сайт VOXCHECK

Як працює «Вокс Чек»

В основі – методика «натисни та перевір». Усе прозоро. Кожен може перевірити нашу аргументацію та джерела. Сьогодні база даних проєкту налічує понад 9000 висловлювань політиків та понад 800 спростованих фейків. Щомісяця ми додаємо до бази близько 100 спростованих фейків. Якість перевірок забезпечує редакційна колегія проєкту. Кожну публікацію мають схвалити два члени редколегії. Прочитати детальний опис методології можна тут.

Вплив ЗМІ на психіку людини:втрачається адекватність сприймання явищ;людина позбувається своєї індивідуальності;критичність мислення знижується;усвідомлення регресує;втрачається індивідуальна відповідальність

https://www.youtube.com/watch?v=_zKRTt1vZ_Y  Вплив ЗМІ на здоров'я людини

https://www.inforum.in.ua/conferences/18/41/285  Вплив засобів масової комунікації на особистість студента

http://teacherjournal.in.ua/blog/articles/4748/---1.pdf  Негативний вплив засобів масової інформації на людину

http://conferences.neasmo.org.ua/ru/art/95  Негативний вплив ЗМІ на свідомість та виховання сучасної молоді

Бібліограф-упорядник: Наталя Фоміна

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ