Відлітають Соколи... тільки не з нашого серця

До Дня пам'яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

Саме 29 серпня 2014 року стався один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом.

Щорічно в цей день ми згадуємо не лише тих, хто загинув під Іловайськом, а й вшановуємо пам’ять усіх полеглих Захисників і Захисниць України в сучасній російсько-українській війні, починаючи з 2014 року.

Молодіжна бібліотека до цієї дати підготувала бібліографічний список про героїв-киян, які загинули від 24 лютого 2022 року. Джерельну базу видання складають матеріали сайту газети «Вечірній Київ» Описи подано розташовано у хронологічній послідовності за абеткою

Від 24 лютого на передовій загинули дуже багато мешканців столиці. Кожен залишив непрожите життя, нездійснені мрії, нерозділені моменти з рідними та друзями... Київ намагається у різний спосіб подякувати нашим захисникам та зберегти пам’ять про них. На фасадах будинків відкривають меморіальні дошки. З’являються також нові мурали із зображеннями героїв-киян. Іменами Героїв сучасності також називають дерусифіковані вулиці столиці. Свій внесок у пам’ять про Героїв та їхніх родин вирішила зробила і редакція «Вечірнього Києва». На сторінках газети було започатковано спецпроєкт «Пантеон Героїв». Мета серії таких публікацій — дослідити якомога більше прижиттєвих деталей про захисників сучасності та розповісти їхню останню історію.

Детальніше: https://drive.google.com/file/d/1HapqSVfl__-dTYUZAnt04LWvIzP5T4pq/view

2024

Скотнікова, Ольга. "Ваші рідні — справжні Герої," - Віталій Кличко зустрівся з родинами загиблих на війні киян [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/102032/ / Скотнікова, Ольга // Вечірній Київ. - 2024. - 26 серп. Мер Києва зустрівся з 28 родинами загиблих на фронті киян, він вручив родичам Захисників посмертну нагороду медаль «Честь. Слава. Держава». У колонній залі мерії перед початком зустрічі рідні показували світлини своїх синів та чоловіків і розповідали про них, не стримуючи сліз. Сьогодні українські землі відвойовують у окупантів понад сто тисяч киян, зазначив, спілкуючись з рідними загиблих мер столиці. Мер Києва подякував усім українським воїнам, які боронять сьогодні Україну. А пам’ять полеглих захисників присутні на церемонії вшанували хвилиною мовчання. Він знайшов особливі слова для кожної сім’ї, мер зізнався, що саме такі зустрічі завжди найскладніші, бо ніщо не може вгамувати біль від втрати молодих, повних сил, найкращих Захисників і Захисниць

Божок, Сніжана. «Мамо, ми не помирати йдемо — ми йдемо перемагати»: історія загиблого ГУРівця Руслана Зоріна [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/99467/ / Божок, Сніжана // Вечірній Київ. - 2024. - 14 черв. Киянин Руслан Зорін був учасником Революції Гідності, а у 2015-ому році приєднався до взводу розвідно-мотопіхотного батальйону «Київська Русь». Стояв на захисті Ірпеня, коли почалася широкомасштабна війна. Через зло, вбивства, ґвалтування і знущання з українців з боку російської армії, яке бачив на початку 2022-го року, не зміг повернутися до мирного життя, хоч і мав поранення. Став на оборону Запоріжжя, Сєвєродонецька та Бахмута. Стаття написана на основі інтерв’ю журналістки «Вечірнього Києва» з мамою, сестрою, коханою та побратимами загиблого Руслана Зоріна

Галух, Олександр. Закрила собою пораненого побратима: рівно рік тому загинула у бою Олена Чебоненко з Києва [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/96646/ / Галух, Олександр // Вечірній Київ. - 2024. - 30 бер. Тероборонівка з позивним «Мара» полягла рівно рік тому — 30 березня 2023 року на Луганщині. Під час артилерійського обстрілу Олена Чебоненко закрила собою пораненого побратима, врятувавши йому життя. Російський снаряд розірвався зовсім поруч. Уламок пробив шолом Олени… Останній свій спочинок «Мара» знайшла на Берковецькому кладовищі серед могил на Алеї слави, над якими майорять синьо-жовті стяги. Багато людей прийшли попрощатися з Героїнею. Жінці-солдату 244 батальйону 112 бригади тероборони Києва було 43 роки

Галух, Олександр. «Під час війни не треба нікого ідеалізувати» [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/99874/: історія київського журналіста Андрія Топчія, який загинув на фронті / Галух, Олександр // Вечірній Київ. - 2024. - 26 черв. Ветеран АТО Андрій Топчій загинув 20 квітня 2024 року на Запоріжжі. Сержант, бойовий медик стрілецького батальйону 118 окремої механізованої бригади на псевдо «Топер» поліг біля села Роботине, що на Запоріжжі. «Вечірній Київ» публікує кілька листів, які він їй відправив у свої останні дні

Гришина, Даша. Його прах «Редіс» розвіяв над Дніпром [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/95285/: історія легендарного комбата-азовця «Сухаря» / Гришина, Даша // Вечірній Київ. - 2024. - 25 лют. Киянин Олег Мудрак воював з початку російсько-української війни. Він звільняв схід у 2014-ому, тримав Маріуполь у 2022-ому, вижив на Азовсталі, а після — потрапив у полон. Однак на п'ятому місяці після повернення додому серце захисника зупинилось. Цей матеріал про командира першого ОЗСП Азов Олега «Сухаря» Мудрака

Марків, Наталка. 19-річний юнак загинув за Україну: історія киянина Івана Нестерова [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/93992/ / Марків, Наталка // Вечірній Київ. - 2024. - 24 січ. Двометровий красень, обожнював котиків, знався на техніці, професійно займався народними танцями та грав на фортепіано. Та все ж обрав для себе шлях воїна. Про шлях сина розповідає батько Героя — Валерій Нестеров.

Плакіна, Олександра. Вивів побратимів з бою, а сам загинув від кулі снайпера: історія 20-річного Івана «Тяжа» Покойового [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/99072/ / Плакіна, Олександра // Вечірній Київ. - 2024. - 21 черв. За майже рік служби хлопець встиг стати командиром відділення, він дуже пишався і цінував своїх побратимів, тому грамотно ставився до поставлених завдань. На світанку після чергового бойового виходу Іван завів свою групу у безпечну зону, проте сам не встиг уникнути ворожої кулі снайпера. Тоді юне життя захисника обірвалося… Стаття написана на основі інтерв’ю журналістки «Вечірнього Києва» з мамою, братом та побратимом загиблого

Плакіна, Олександра. «Вийти за рамки, подолати межі»: історія загиблого в Маріуполі 27-річного азовця Тараса Запольського [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/99721/ / Плакіна, Олександра // Вечірній Київ. - 2024. - 21 черв. Стаття написана на основі інтерв’ю журналістки «Вечірнього Києва» з мамою, друзями та побратимами загиблого

Плакіна, Олександра. «Тут мертві діти, я такого ще в житті не бачив»: історія 28-річного загиблого азовця Віталія Красовського [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/96265/ / Плакіна, Олександра // Вечірній Київ. - 2024. - 20 бер. Він став на захист України ще у 2015 році. Після Революції гідності пішов другою сотнею добровольців до полку «Азов», але під час оборони Маріуполя у 2022 році загинув від поранення, несумісного з життям. Шлях Героя почався з Революції Гідності та перших добровольчих формувань полку «Азов». Відтоді «Кросс» опанував чотири різні спеціальності та навіть став сапером — інструктором. Зі слів дружини, командир полку, «Редіс», згадував бійця як незамінного у саперній справі

Плакіна, Олександра. «Я вірю в чудо, але не в щасливий кінець»: історія загиблого азовця Олександра Гряника, який прорвався в оточений Маріуполь [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/101143/ / Плакіна, Олександра // Вечірній Київ. - 2024. - 1 серп. У жовтні 2023 року на Лук’янівському кладовищі в останню путь провели 28-річного азовця Олександра «Гряна» Гряника, який загинув під час оборони Маріуполя. Рідних готували до того, що вони навіть не зможуть поховати сина. Бо після прильоту авіабомби до бункера «Азовсталі», де був «Грян», палало все, а від високої температури навіть плавився метал. До останнього Олександр був вірний своїм переконанням, які формував ще з Революції гідності, а пізніше в «Азові». Стаття написана на основі інтерв’ю журналістки «Вечірнього Києва» з сім’єю та побратимами загиблого

Плакіна, Олександра. «Якщо існує пекло — воно тут, в Маріуполі» [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/95535/: історія 23-річного загиблого азовця Богдана Глущенка / Плакіна, Олександра // Вечірній Київ. - 2024. - 29 лют. У мирні часи хлопець брав активну участь у волонтерській діяльності, робив все, аби покращити життя у рідному Києві, але віддав його, зупиняючи ворога в Маріуполі. Стаття написана на основі інтерв'ю журналістки «Вечірнього Києва» з мамою загиблого Оксаною, його друзями та побратимами

Скотнікова, Ольга. Написав книгу, побудував будинок і загинув за Україну: історія Максима «Доцента» Петренка [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/95994/ / Скотнікова, Ольга // Вечірній Київ. - 2024. - 19 бер. Киянин Максим Петренко мав на фронті позивний «Доцент». Він пішов добровольцем і два роки воював на Донбасі в АТО-ООС, потім встиг написати книгу, захистити дисертацію, а 24 лютого 2022 року — повернувся у свій батальйон оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Яким він був за життя? Які цілі перед собою ставив? Що встиг зробити? І який слід залишив у пам’яті та душах тих, з ким його зводила доля? Про це історія Максима «Доцента» Петренка у рубриці «Пантеон Героїв». Стаття написана на основі інтерв'ю журналістки «Вечірнього Києва» з мамою загиблого, його найближчою подругою Іванною Щербиною, колегами та тими, хто знав на фронті Макса Петренка з 2014 року. Їх спогади — фрагменти життя, які складають портрет особистості, що заплатила найвищу ціну за незалежність і свободу України

2023

Галух, Олександр. Рятував з-під завалів дітей: історія легендарного оборонця Ірпеня «Сєваса» [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/92540/ / Галух, Олександр // Вечірній Київ. - 2023. - 20 груд. Ветеран АТО, батько трьох дітей Олександр Ткаченко загинув 9 листопада 2023 року у Сумській області. Спецпризначенець підірвався на встановленому ворогом фугасному саморобному пристрої. Йшов, як і завжди, першим. Деталі операції не розголошують. Відомо лише, що побратими доставили важкопораненого штаб-сержанта у госпіталь. Його прооперували, але дива, на жаль, не сталося. Ткаченко втратив багато крові та помер від геморагічного шоку

Говард, Юлія. Від вишколів у дитинстві до професійного воїна: історія загиблого розвідника з Києва Павла Романенка [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/91269/ / Говард, Юлія // Вечірній Київ. - 2023. - 22 лист. Він ще з дитинства прагнув справедливості та відчайдушно за неї боровся. Пройшов Майдан та найгарячіші бої на Донбасі, а потім — стримував ворога на різних складних напрямках вже під час великої війни. Це історія 29-річного київського розвідника, професійного військового з багаторічним досвідом Павла Романенка з позивним «Кандагар», який загинув 24 травня на Харківщині. Цей матеріал підготовлений на основі розмов з мамою, братом, дружиною, побратимами та знайомими Павла Романенка

Гришина, Даша. Облетів 20 країн за 20 років: історія загиблого воїна з Києва Микити Красновіда [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/91448/ / Гришина, Даша // Вечірній Київ. - 2023. - 23 лист. У мирні часи хлопець захоплювався мандрами та мріяв про власну турагенцію. Задля того посилено вчив англійську й самостійно організовував турпоїздки за кордон. Але всьому стала на заваді війна.

Гришина, Даша. «Я прийду з першим снігом»: історія загиблого воїна Михайла Матвіїва, який визволяв Київщину [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/80874/ / Гришина, Даша // Вечірній Київ. - 2023. - 3 квіт. Прадід Михайла воював в УПА, а він — добровільно пішов у ЗСУ. Визволяв Київщину, Харківщину та загинув на Миколаївщині… Життя воїна зупинилося влітку, та тіло вдалося передати рідним лише через три місяці. Цей матеріал про воїна добровольчого батальйону «Стугна» Михайла Матвіїва. Стаття написана на основі інтерв'ю журналістки «Вечірнього Києва» з матір’ю захисника — Марією Михайлівною, його побратимом та друзями

Марків, Наталка. Перша рота завжди перша: розповідь про життя командира Артема Соханя із Шулявки [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/81960/: киянин, пройшов АТО і був одним із перших, хто уклав контракт із батальйоном тероборони столиці / Марків, Наталка // Вечірній Київ. - 2023. - 27 квіт. 24 лютого 2022 року киянин Артем Сохань зі звуками вибухів у місті поцілував дружину і дітей та пішов захищати рідне місто. Спочатку був у Жулянах, потім воював в Ірпені. Після звільнення Київщини два дні провів із рідними вдома і з підрозділом вирушив на Харківщину. У жовтні 2022 року загинув під час виконання бойового завдання.

Новосвітня, Катерина. Олександр Лешенок у мирному житті рятував людей, а з першого дня війни став на захист Києва [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/90781/ / Новосвітня, Катерина // Вечірній Київ. - 2023. - 13 лист. Олександр Лешенок — лідер Kyiv Lifeguard Service, воїн, професійний рятувальник та колишній моряк дальнього плавання, що побував у полоні піратів, але загинув від рук російських окупантів в Луганській області, біля селища Діброва 8 березня 2023 року.

Скотнікова, Ольга. Він намагався кожного дня робити щось для України [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/77327/: історія вченого і воїна Дениса Антіпова / Скотнікова, Ольга // Вечірній Київ. - 2023. - 25 січ. Денис Антіпов з покоління, яке народилось в останні роки існування срср, а виросло і змужніло — вже у незалежній Україні. У цих людей відчуття свободи є природнім, як повітря. А здатність безоглядно стати на захист цієї свободи сьогодні дивує світ. За 32 роки свого життя Денис встиг стільки, скільки іншим не вдається і за 60. У нього були виняткові здібності, працездатність та можливості перед ним тільки відкривались. Але все змінив той самий день, 24 лютого 2022 року… Денис Антіпов — як і тисячі його ровесників — пішов на фронт. Він загинув 11 травня, під час мінометного та артилерійського обстрілу російськими силами його підрозділу. Це сталось під селом Довгеньке, на Ізюмщині. Історія життєвого подвигу воїна і захисника у циклі «Вечірнього Києва» «Пантеон Героїв»

Скотнікова, Ольга. Мріяв з сім’єю щороку підійматись на Говерлу: історія киянина Юрія Згонника, який загинув, звільняючи Херсонщину [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/90262/ / Скотнікова, Ольга // Вечірній Київ. - 2023. - 5 лист. Юрій Згонник у мирні часи займався захистом рослин, а на війні став командиром підрозділу, який звільняв Херсонську область. У «Пантеоні Героїв» «Вечірній Київ» вшановує киян, які склали голови за свободу і незалежність України. Сьогодні — розповідь про 35-річного захисника, який любив подорожувати, висаджувати сади та розповідати цікаві історії, сидячи біля багаття з друзями

Плакіна, Олександра. «Ви ще будете мною пишатись»: історія 24-річного загиблого воїна Володимира Демченка [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/89144/ / Плакіна, Олександра // Вечірній Київ. - 2023. - 6 жовт. Напередодні фатального поранення йому приснився віщий сон. Довгих майже одинадцять місяців Володимир боровся за життя у реанімації, потім на реабілітації, однак доля, на жаль, вирішила інакше. Ще влітку 2021 року Володимир Демченко з позивним «Демон» почав готуватись до великої війни. Йому наснився сон, що був величезний вибух, після якого розлітаються людські кінцівки. Саме після цього юнак почав активно відвідувати спортивні секції, покращувати свої навички та витривалість. А згодом, в січні 2022 року, вступив до лав Сил територіальної оборони ЗСУ міста Києва. Стаття написана на основі інтерв'ю журналістки «Вечірнього Києва» з мамою загиблого — Людмилою Макаренко та близькими

2022

Гришина, Даша. Боронив Київ та віддав життя за Україну: історія бійця Володимира Примаченка [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/74467/ / Гришина, Даша // Вечірній Київ. - 2022. - 22 лист. Життя захисника з позивним «Херсон» обірвалось на 58-ому році. Проте, якою Людиною він був у відносно мирному житті, чим захоплювався та, врешті, як бачив своє життя без війн — про це і хочеться розказати. Стаття написана на основі інтерв'ю журналістки «Вечірнього Києва» з синами Героя — Андрієм та Ярославом Примаченками

Скотнікова, Ольга. Він мріяв зробити фото, яке зупинить війну: історія київського фотографа Макса Левіна [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/68744/: Максим Левін співпрацював з кращими агенціями світу як фотокор. У березні він поїхав знімати у Бучанський район і зник… / Скотнікова, Ольга // Вечірній Київ. - 2022. - 17 лип. Цей матеріал — про Максима Левіна, який загинув на Київщині між селами Гута — Межигірська та Мощун. Стаття написана на основі інтерв'ю журналістки «Вечірнього Києва» з мамою, рідним братом, другом дитинства та колегами, які вирвались з Максимом Левіним з Іловайська у 2014-ому, а також тими, хто з ним працював, спілкувався і знав

WEBліографія

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/istorichni-podii/slava-geroyam/  — Слава героям (2019 рік)

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/ti-shto-proyshli-krizy-vogony-1/  — «Ті, що пройшли крізь вогонь» (2023 рік)

https://drive.google.com/file/d/1HapqSVfl__-dTYUZAnt04LWvIzP5T4pq/view — Спецвипуск газети «Вечірній Київ» про киян, які загинули від 24 лютого

https://vechirniy.kyiv.ua/tag/1310/  — # Пантеон Героїв

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.