Таємниці унікальних пам’яток епохи

Бібліогафічний список статей до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць

Міжнародний день пам’яток і визначних місць, або День всесвітньої спадщини – відзначається щороку 18 квітня. Свято встановлене для підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь. День заснований згідно з рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО (липень 1983 року) з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (International Council on Monuments and Sites; ІCOMOS).

В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99. У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою. Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини. На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об`єктів, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1034 станом на 2015 рік). Це наступні об`єкти: · Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра ( з 1990р.); · Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.) ; · Геодезична дуга Струве ( з 2005р.); · Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з 2007, 2011рр.); · Резиденція митрополитів Буковини і Далмації ( з 2011р.); · Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України ( з 2013р.); · Стародавнє місто Херсонес Таврійський ( з 2013р.), Також українським урядом підготовлено ще 16 номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Могила Тараса Шевченка та державний історичний та природний музей-заповідник; Кам'янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї; Дендрологічний парк “Софіївка”; Кам`яну Могилу та інші. Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. На державному обліку України за даними Держкомстату України перебуває 144831 пам`ятника , у тому числі за видами : археології − 71214, історії − 52544, монументального мистецтва − 2806, архітектури −17934, містобудування − 3, садово-паркового мистецтва − 308, ландшафтні − 5, науки і техніки − 17. Із загальної кількості пам’яток − 3005 національного І 141826 − місцевого значення. Створено 63 історико-культурні (архітектурні, археологічні) заповідники (з них 13 − національні). Окремо затверджено Список історичних населених місць України до якого занесено 400 історичних населених міст і селищ міського типу України.

Два комплекси – собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями і Києво-Печерська Лавра занесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини.

Україна несказанно багата на культурні пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас.

Музеї і війна: зникнути чи стати бронею

Музей-меморіал на Харківщині

Чернігівський обласний історичний музей ім. Василя Тарновського

Харківський літературний музей

Луганський обласний краєзнавчий музей

Маріупольський художній музей ім. Архипа Куїнджі

Херсонський обласний художній музей ім. Олексія Шовкуненка

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

2024

Асадчева, Тетяна . Від історичної пам’ятки до Будівлі Правосуддя: чим цікавий Кловський палац [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/95282/ / Асадчева, Тетяна  // Вечірній Київ. - 2024. - 23 лют. Кловський палац — пам’ятка архітектури національного значення, збудована у середині XVIII століття на території Кловського монастиря, що згадується у стародавніх літописах. Історія Кловського палацу розпочалася ще у 1752 році, коли Києво-Печерська лавра укладає угоду з відомим тогочасним архітектором Петром Нейоловим, для спорудження низки будівель у різних частинах міста, зокрема і проєкт цегляного двоповерхового палацу на Клові.

2023

Чорна, Світлана. Золоті ворота — свята брама з минулого в майбутнє Києва [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/373226 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2023. - 30 серп. (№174). - С. 10. Історичний центр Києва — своєрідний літопис української державності, свідчення європейськості древнього міста і древнього народу, який тут жив, будував, вершив великі справи, творив власну культуру. Найпромовистіші історичні факти про легендарну Золоту браму увійшли до щойно виданого путівника, який підготували український культуролог, музеєзнавець, д. і. н., завідувачка науково-дослідного відділу «Інститут «Свята Софія» Надія Нікітенко та провідний науковий співробітник цього інституту, к. і. н. Оксана Ластовська. У новому ілюстрованому виданні викладено історію будівництва Золотих воріт, що мали сакральне значення для древнього Києва і Руської держави та стали для нас брамою із минулого в майбутнє. У виданні йдеться і про органічний взаємозв’язок пам’ятки із Софійським собором, її місце у топографії й оборонній системі Києва

Чорна, Світлана. «І постала Церква Велика на Печерських пагорбах» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/373236 / Чорна, Світлана// Голос України. - 2023. - 30 серп. (№174). - С. 12.Унікальний рельєф із зображенням Богородиці — Оранти ХV ст.,  зразки плінфи ХІ—ХІІ ст., зокрема зі знаками та малюнками давніх майстрів, голосники, фрагменти орнаментованих шиферних плит, які у давнину оздоблювали стіни давнього храму, ікони, написані на плінфі наприкінці ХІХ ст., — це все представлено на виставці «І постала Церква Велика на Печерських пагорбах», яку з нагоди 950-річчя закладення Успенського собору відкрито у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Історичні та мистецькі пам’ятки з фондів заповідника розповідають про спорудження за княжої доби мурованого храму — Великої Печерської церкви — та його вплив на людність і державу

2021

Асадчева, Тетяна. Маріїнський палац: таємниці знаменитої пам’ятки епохи бароко [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/54075/ / Асадчева, Тетяна  // Вечірній Київ. - 2021. - 28 черв. Маріїнський палац — унікальна пам’ятка епохи бароко, яка по праву вважається окрасою міста. Збудований у 1752 році за наказом Імператриці Єлизавети Петрівни, за проєктом її придворного архітектора, видатного італійця — Франческо Бартоломео Растреллі, палац за свою 270 річну історію «бачив» чимало радісних та трагічних подій. Гід та адміністратор Офіційної церемоніальної резиденції Президента України Іван Жуковський розповів унікальні та маловідомі сторінки історії цієї розкішної перлини епохи бароко

Замок на горі Бона [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/344778 / Підготувала Зоя Єгорова // Голос України. - 2021. - 16 квіт. (№72). - С. 13. Спокій міста стереже з майже 400-метрової висоти замок королеви Бони. Стереже вже не одне століття, приймаючи на себе удари численних ворожих набігів, штурмів тощо. Гора і замок на ній аж до сьогодні мають назву, пов’язану з іменем королеви Бони. Нині Замкова гора — туристичний об’єкт в межах Національного природного

2020

Єгорова, Зоя. Велична твердиня маленького міста Дубно [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/337580 : в Україні на території її західних областей можна знайти чимало надзвичайної краси замків, величних твердинь і древніх храмів / Єгорова, Зоя // Голос України. - 2020. - 29 жовт. - С.  За легендами, 1000 років тому на місці теперішнього Дубна серед вікових дубів утворилося поселення Дубенка, що згодом дістало назву Дубен. Ця назва згадується 1100 року в Іпатіївському літописі, адже саме там збиралися на наради київські князі. Дубно входило до складу Київської Русі, Володимиро-Волинського та Галицького князівств. 1240 року орда знищила його практично вщент. Відродження Дубна почалося за часів правління князів Острозьких

Єгорова, Зоя. Свірзька перлина [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/337874 / Єгорова, Зоя // Голос України. - 2020. - 5 лист. - С.  У селі Свірж, на півдні Львівщини, по дорозі з Перемишлян до Бібрки, розташований величний і водночас дуже романтичний Свірзький замок. На жаль, сьогоднішнім днем Свірзький замок аж надто пишатися не може. Звісно, вражають зовнішні стіни, проте всередині через постійні перепланування, по-перше, порушилась автентичність, а по-друге — зникла якась стародав

2019

Засєда, Людмила. Піратські лекала [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/piratski-lekala / Засєда, Людмила  // День. - 2019. - 9 серп. (№ 142-143). - С. 10. Нині будинок, побудований архітектором Карлом Шиманом у 1900-1903-х роках, дуже гарний, та лишень на нього особливо ніхто не дивиться, неначе вічним парканом стерли це диво гумкою, у проміжному стані ремонту — не — ремонту, він як чужий, як у полоні піратських чужих лекал. Не знаю, чи були щасливими відомі архітектори, музиканти, історики, академіки, які колись мешкали в ньому, можливо, але з примхи пам’яті багатьох корінних киян, запам’ятався він будинком, де вабив ресторан «Лейпціг». Подобався він своєю імпозантністю, деколи легковажною відчайдушністю і акцентовною увагою містян, адже й не був особливо шикарним, але богемность і шарм ніби запросили сюди Європу на розвідку, для знайомства з киянами

Край козацької слави і колиска космосу [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/kraj-kozackoyi-slavi-i-koliska-kosmosu/ / Інф."УК  // Урядовий кур`єр. - 2019. - 21 вер. (№181). - С. 20. Дніпропетровщина — область контрастів. Її оточують індустріальні міста й приголомшливі пейзажі, архітектурні пам’ятки та місця козацької слави. Знайомство з цим неймовірним краєм варто починати з адміністративного центру — міста Дніпра

Фурсова, Юлія. Гетьманські зали. Ренесанс [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3492/164/135978/ / Фурсова, Юлія  // Україна молода. - 2019. - 9 серп. (№ 88). - С. 14. Відреставрований та відкритий для відвідування палац гетьмана України Кирила Розумовського є переконливим прикладом повернення із забуття не лише пам’ятки архітектури, а й цілої епохи, прикладом відродження історії нашої держави. Це унікальне місце вражає відвідувачів прекрасним архітектурним стилем, вишуканим парковим ландшафтом, надзвичайно глибокою експозицією та фаховими екскурсіями. Гетьманський палац є символом Батурина, важливим туристичним об’єктом України, осередком проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, центром популяризації історії Гетьманщини

Харченко, Ольга. Таких залів було лише два в Європі... [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/takyh-zaliv-bulo-lyshe-dva-v-yevropi : «Інновації — можливість для пам’яток культури стати цікавими та актуальними» — приклад Дубенського замку / Харченко, Ольга  // День. - 2019. - № 224, 5 груд. - С. 12. Про 3D-модель інтер’єрів Бальної зали Дубенського замку. Передпроєктна пропозиція реконструкції інтер’єрів Бальної зали XVIII ст. у палаці князів Любомирських (ліве крило) Дубенському замку в тривимірній графіці. Розроблена модель стала основою для віртуального туру, який може переглянути кожен охочий, перейшовши за посиланням через QR-код

Хмельниччина: зламані стереотипи та квіти на камінні [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/hmelnichchina-zlamani-stereotipi-ta-kviti-na-kamin/ / Інф."УК" // Урядовий кур`єр. - 2019. - 31 серп. (№166). - С. 20. Цей край асоціюється із середньовічними замками, природними ресурсами, цілющими водами та історичними подіями. Тут зберігся дух середньовіччя. І на тих, хто прагне поринути в нього, відчути унікальну атмосферу Поділля, чекає незабутня подорож

Шапіро, Олена. Нові лики храму Спаса на Берестові [Текст] : два роки реставрують усипальницю князів роду Мономаховичів, серед яких і засновник Москви Юрій Долгорукий / Шапіро, Олена  // Україна молода. - 2019. - 17 вер. (№ 103). - С. 11. Стародавня церква поблизу Києво-Печерської Лаври, занесена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО

2018

Колодяжний, Володимир. Іван Косенко: «Cофіївка» — вічний пам’ятник коханню та безсмертній гармонії» [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3383/188/127982 / / Колодяжний, Володимир // Україна молода. - 2018. - 13 лист. (№ 123). - С. 8-9. Чотири роки тому Американське космічне агентство НАСА виявило точки Землі, позитивна енергетика яких здатна сильно впливати на людину. Іван Семенович Косенко: член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, директор Національного дендрологічного парку «Софіївка», що в Умані — місті звитяжної слави українських козаків. Він — не тільки вмілий керівник, а й талановитий науковець, який написав багато наукових статей і книжок про «Софіївку»

Солоненко, Максим. Храм, де бувала Леся Українка [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/310407 / Солоненко, Максим  // Голос України. - 2018. - 23 лист. (№222). - С. 7. Церква Святої Покрови XVIII століття у селі Піддубці Луцького району є одним із взірців барокової архітектури на Волині. Майже півтисячі років тому в селі Піддубці луцькі монахи заснували чернецький скит і побудували тут дерев’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці та чернечі споруди. Так і виникла в селі православна обитель. Тоді ж у церкву внесли чудотворну ікону Божої Матері, яка впродовж віків славилася своїми відпустами і зціленнями

Шедевр Растреллі. Реставрація продовжується... [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/shedevr-rastrelli-restavraciya-prodovzhuyetsya : Андріївській церкві 250! / Спілкувалася Олена Шапіро // День. - 2018. - 16-17 бер.(№ 46-47). - С. 32. Андріївська церква — єдиний у світі витвір Франческо Бартоломео Растреллі, який до сьогодні зберіг автентичні архітектуру, іконостас та внутрішнє оздоблення! Цей шедевр геніального архітектора було освячено та відкрито для вірян 250 років тому. Музейники, науковці, фахівці з охорони пам’яток культури та небайдужі кияни, протягом останніх років спостерігають за ремонтно-реставраційними роботами, що тривають у церкві. За свою історію Андріївська реставрувалася багато разів: нині над збереженням цієї пам’ятки, що належить до Національного заповідника «Софія Київська», працюють досвідчені фахівці. Про роботу реставраторів розповіла «Дню» старший науковий співробітник Ліна Янченко

2017

Чобіт, Дмитро. Замок у Старому Селі [Текст] / Чобіт, Дмитро // Памятки України. - 2017. - №4. - С. 18-27. Однією з найцікавіших пам'яток оборонного будівництва XVI століття, описи якої потрапили на сторінки практично усіх праць, з історії мистецтва та архітектури України, є замок у Старому Селі, що за 12 км на південний схід від Львова

КНИГИ з фондів МСМБ

Коваль, Михайло Володимирович. Невідома Україна: історія фортифікації XX ст. Міфи та реалії [Текст] / Коваль, Михайло Володимирович ; Передм. авт. - К. : Фенiкс, 2013. - 368 с.

Логвиненко, Богдан. Ukraїner. Країна зсередини 2 [Текст] : Популярне видання / Логвиненко, Богдан ; Передм. автора. - В суперобкладинці. - К. : Українер, 2022. - 320 с.

Це продовження книги «Ukraїner. Країна зсередини», що стала найбільш продаваною на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал». Наша команда продовжує дослідження України, результатами якого ми ділимося з вами. Ця книга містить історії української землі, розказані людьми та відзняті командою Ukraїner. Об’їхати усі регіони України один раз виявилося замало, аби пізнати її. Тож протягом 2019-2021 років ми проїхали друге експедиційне коло та привезли ще більше розповідей про нашу неймовірну країну та її мешканців. Як і всі матеріали Ukraїner — це історії реальних людей та місць, якими вони опікуються, із діалогами та без режисури. Мандруючи країною, ми прагнемо зафіксувати її як для кожного українця, так і для всього світу. А з початком розв’язаної Росією загарбницької війни, у цієї книги з’явилась ще одна важлива мета: показати Україну такою, якою вона була до 24 лютого, зберегти її в пам’яті, щоби після перемоги відбудувати та зробити ще кращою

Мокроусова, Олена. Старий Печерськ: гармата і хрест [Текст] : Науково-популярне видання / Мокроусова, Олена ; Дизайн серії М.Гутмана; Фото К.Денисова. - К. : Либідь, 2018. - 96 с.

Одному з найдавніших київських районів — Печерську — протягом кількох століть випало вести напівмонастирське-напіввійськове життя, що наклало унікальний відбиток на його забудову та побут мешканців

Невідома Україна: унікальні місця та споруди [Текст] : Науково-популярне видання / Уклад. С.Вербич. - К. : Арій, 2020. - 272 с.

Гортаючи сторінки цієї книги, читач помандрує визначними місцями України, побуває в містах, церквах, соборах, монастирях, які дихають історією, відвідає давні замки й фортеці — кам’яні свідки минулого нашого краю, ознайомиться з величними пам’ятками природи — дивовижними за своєю красою озерами, печерними комплексами, садово-парковими ансамблями, біосферними заповідниками. Усі перелічені споруди й пам’ятки природи — своєрідні візитівки України, які є її окрасою та гордістю. Призначена для широкого кола читачів

Степовик, Дмитро Власович. Скарби України [Текст] : Науково-художня книжка для серед. та старш. шк.віку / Степовик, Дмитро Власович ; Худож. Д.Заруба. - К. : Веселка, 1991. - 192 с.

Розповіді про скарби українського та зарубіжного мистецтва, які зберігаються в музеях України

Український інститут національної пам'яті. Зруйновані храми і монастирі України [Текст] : Анотований покажчик обласного та районного рівня: Наукове видання / Упор. В.В.Кривошея, Л.І.Буряк, А.М.Киридон та ін. - К. : Мистецтво, 2013. - 608 с.

WEBЛІОГРАФІЯ

https://dspu.edu.ua/biblioteka/wp-content/uploads/2017/04/Den-pamjatok-kyltyru.pdf -     18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць

https://suspilne.media/236846-ce-varvari-rosijski-okupanti-zrujnuvali-muzej-skovorodi-jogo-obicaut-vidnoviti/ – "Це варвари". Російські окупанти зруйнували музей Сковороди, його обіцяють відновити

https://www.ukrainer.net/muzei-i-viyna/ – Музеї і війна: зникнути чи стати бронею

Інтернет-ресурси

https://umoloda.kyiv.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

http://www.silskivisti.kiev.ua – сайт газети «Сільські вісті»

https://umoloda.kyiv.ua – сайт газети «Україна молода»

https://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

Підготувала бібліограф Качановська Н.В.