Свято світлих умів

Бібліографічний список статей до Всесвітнього дня науки

Наука плюс суспільство завжди дорівнювало прогресу.

«Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку», який щорічно відзначається зараз 10-го листопада

Так, на одній з Всесвітніх наукових конференцій, що проходила в Будапешті в 1999-му році, була висловлена ідея про необхідність в ще більш щільній взаємодії між науковим і суспільним середовищем. Робота над підвищенням усвідомлення світовою громадськістю практичної користі науки для всіх поколінь, вимагає зусиль насамперед з боку наукового прошарку нашого суспільства, але без підтримки основної частини суспільства може бути повністю знівельована. У зв’язку з цим, на загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО, що проходила в 2001-му році, було прийнято рішення - офіційно заснувати «Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку», який щорічно відзначається зараз 10-го листопада.

У Всесвітній день науки під егідою ЮНЕСКО проводиться цілий ряд різноманітних заходів спрямованих, як на роботу з науковими та навчальними колективами, так і на тісну взаємодію з урядовими організаціями. Мета цих зусиль - широке поширення знань про науках у справі розвитку та встановлення миру на землі - для всіх верств суспільства, проведення своєрідних днів відкритих дверей. Це не тільки є фактором популяризації тих чи інших наукових напрямків і технологій, але і багато в чому позбавляє суспільство від деструктивного непорозуміння, зміцнюючи довіру і сприяючи позитивному прогресу всього нашого суспільства.

Всі ми пам’ятаємо про те, що знання це світло, а незнання нехай залишаються в минулому! Нехай у цей день Ви дізнаєтеся щось нове. Пізнаєте, нехай невелику, але істину, а вона, як відомо звільнить Вас від чогось абсолютно непотрібного і зайвого, що заважає не тільки Вам, але безперечно, і оточуючим Вас людям. З Днем науки Вас!

48 цікавих фактів про Всесвітній день науки

Скільки кісток в вашому тілі? Чи знаєте ви, що в тілі дорослої людини присутній 206 кісток, а у новонароджених їх 300. Людське око блимає в середньому 4200000 разів на рік. Найдовші живі клітини в організмі є клітини головного мозку - вони можуть жити з вами все життя. Найважчий людський мозок з коли-небудь зареєстрованих важив 2,3 кг. Найнебезпечніша тварина в світі є звичайна муха. Космічний телескоп Хаббл важить 10,896 кг, 13,1 м в довжину, і вартістю $ 2,1 млрд., а космос містить близько 50 мільярдів галактик.

1. Вік Землі становить від 5 до 6 мільярдів років. Приблизно стільки ж років місяці і сонцю.

2. Земля – єдина планета в Сонячній системі, на поверхні якої знаходиться вода, а атмосфера на 21% складається з кисню.

3. На Землі мешкає близько 8,7 мільйона видів живих організмів. З них 2,2 мільйона видів мешкає в океані, а решта – на суші.

4. Близько 71¾ поверхні землі покриті водою. Коли космонавти вперше побачили Землю з космосу, вони бачили переважно воду. Звідси і пішла назва “Блакитна планета”.

5. У космосі немає звуків. Саме так. Там панує повна тиша і безмовність, ні звуку, ні шелесту, адже в космосі немає повітря, тому звукові хвилі і не поширюються.

6. Щодня на Землю падає 27 тонн космічного пилу. Порахуйте з дітьми, скільки пилу сідає на Землю за рік.

7. Космонавти при польоті в космосі збільшуються в зростанні. А все через те, що в космосі немає сили тяжіння і через відсутність тиску на хребет в умовах невагомості, всі космічні мандрівники підростають десь на 5 см.

8. 99% маси Сонячної системи становить маса Сонця.

9. Планета-гігант Юпітер настільки велика, що в ній могли б вміститися тисячу таких планет як наша Земля.

10. Оскільки на Місяці немає ні атмосфери, ні води, ніщо не може стерти сліди космонавтів, що встали на її поверхню. Тому сліди, ймовірно, збережуться тут ще сто мільйонів років.

11. Якщо розтягнути ланцюжок ДНК людини, її довжина складе відстань від Плутона до сонця і назад.

12. В середньому за життя людина проходить відстань, рівну трьом екваторам.

13. Коли людина чхає, швидкість видихуваного їм повітря становить близько 160 км/год.

14. Зубна емаль – найтвердіша тканина, вироблена організмом людини.

15. У новонароджених дітей кісток більше (близько 270), ніж у дорослих (206). Пізніше вони зростаються.

16. Волосся брів, вій і пахв живуть 3-4 місяці, волосся голови 4-6 років.

17. Цікавий факт: вчені знайшли багато способів ідентифікації людей і тварин. Останні дослідження показують, що жирафи володіють унікальним малюнком і розташуванням плям, так само як і смуги на тілі тигра. А на тілі людини унікальні відбитки пальців і, згідно з останніми даними, навіть відбиток мови.

18. Діти ростуть швидше у весняний сезон.

19. Енергії, яку використовує мозок, достатньо, щоб запалити лампочку потужністю 25 Вт.

20. Маса середньостатистичної хмари становить приблизно мільйон тонн.

21. 97% всієї води, яка є на Землі, солона і не придатна до вживання. 2% води знаходиться в льодовиках. Тому до вживання придатний тільки 1% води.

22. 70% живих організмів на землі складають бактерії.

23. У морських коників потомство дають самці, а не самки.

24. Білка садить більше дерев, ніж середньостатистична людина протягом життя. Як це може бути? Річ у тім, що білки ховають під землею жолуді і горіхи, а потім забувають, де саме сховали їх.

25. Щодня бджоли нашої планети запліднюють 3 трильйони квітів і виробляють 3 тисячі тонн меду.

26. Перший зоопарк був створений в Австралії в XV столітті.

27. Людство стрімко знищує лісові масиви. Вже знищено близько 80% всіх лісів.

28. Найстаріше дерево в світі (секвоя) знаходиться в США, в штаті Каліфорнія. Його вік – 4 843 роки.

29. Лимони містять більше цукру, ніж полуниця.

30. А сік клена містить більш як 20 відсотків цукру.

31. У світі понад 2 500 різновидів грибів.

32. Близько 20% всього кисню на Землі виробляється тропічними лісами Амазонії.

33. В одному квадратному сантиметрі родючого ґрунту (чайна ложка) живе кількість живих організмів, порівнянне за чисельністю з усім з населенням Землі.

34. Великий Бар’єрний риф, протяжність якого становить майже 2 500 кілометрів, є найбільшим природним об’єктом, утвореним з живих організмів, що існують на Землі. Його можна побачити навіть з космосу.

35. Одна чайна ложка речовини, з якої складається надважка нейтронна зірка, важить 6 мільярдів тонн.

36. Температура блискавки при розряді може досягати 20 000 – 30 000 градусів Цельсія.

37. Вчені порахували, що клітин різних бактерій в людському організмі більше, ніж наших власних.

38. Мурахи здатні нести предмети, вага яких в 50 разів перевищує їх власний.

39. Стрибаюча блоха розвиває прискорення, більш ніж в 20 разів перевищує швидкість космічного човника під час запуску. У момент свого стрибка, ця комаха відчуває більш ніж стократне перевантаження. Для порівняння: для астронавтів цей показник становить не більше 3.

40. Вчені математично довели: якщо по всій території Сахари розташувати сонячні і вітрові електростанції, обсяг електроенергії , що генерується, досягне 82 терават. Це дозволить перетворити пустелю в квітучий сад, а отриманої енергії буде достатньо, щоб забезпечити нею все населення Землі.

41. Завдяки особливому білку під назвою Cry4, що міститься в очах у птахів, вони здатні бачити магнітні поля Землі. Це дає їм можливість орієнтуватися навіть на великих відстанях, за рахунок зчитування довжини світлових хвиль.

42. Протягом середнього людського життя наше серце робить близько 2,5 мільярдів ударів і перекачує близько 5,7 мільйона літрів крові.

43. Морські коники є істотами з надвисоким метаболізмом. У них немає шлунка, а їжа встигає засвоїтися за час проходження через кишкову систему. Через це практично весь свій час вони змушені полювати на планктон і дрібних ракоподібних.

44. У восьминогів три серця, дев’ять мізків і блакитна кров.

45. В атмосфері Нептуна вітер дме зі швидкістю близько 2400 км/ч.для порівняння: швидкість вітру під час урагану на Землі становить близько 200 кілометрів на годину. До речі, пора року на цій планеті триває більш як 40 років.

46. Якщо пробурити тунель крізь Землю і стрибнути всередину, вам буде потрібно рівно 42 хвилини і 12 секунд, щоб домогтися іншого кінця.

47. Нюх у собаки в 1000 разів чутливіший, ніж у людини.

48. Кожна десята Європейська дитина зачата в ліжку IKEA.

Бібліографія статей

2023

Данилець, Олександр. Винаходи, які зроблять країну сильнішою = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vinahodi-yaki-zroblyat-krayinu-silnishoyu/ // Урядовий кур`єр. - 2023. - 20 січ. (№14).

Рішення уряду: оновлено перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок = https://mon.gov.ua/ua/news/rishennya-uryadu-onovleno-perelik-prioritetnih-tematichnih-napryamiv-naukovih-doslidzhen-i-naukovo-tehnichnih-rozrobok // МОН. - 2023. - 9 трав.

2022

Вертіль, Олександр. Із турботою про довкілля і споживача [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/iz-turbotoyu-pro-dovkillya-i-spozhivacha/ : молоді науковці Дмитро Бідюк та Юрій Тустановський створюють свічки з ароматами українських міст / Вертіль, Олександр // Урядовий кур`єр. - 2022. - 19 жовт. (№224). - С. 2. На початку 2020 року вони заснували rekava — український стартап біорозкладних виробів з переробленої кавової гущі, місія якого — зберегти планету від одноразового пластику та відходів кавової гущі на сміттєзвалищах. Нині підприємці працюють на виробництві у крафтовому форматі, вдосконалюючи стакани та кришки. Вони винайшли rekava candles — декоративні ароматизовані свічки, створені з турботою про довкілля

Українські науковці закладів вищої освіти мають голос у раді асоціації європейських університетів [Текст] = https://mon.gov.ua/ua/news/ukrayinski-naukovci-zakladiv-vishoyi-osviti-mayut-golos-u-radi-asociaciyi-yevropejskih-universitetiv / Інф. "МОН" // МОН. - 2022. - 7 жовт. Ректор університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров виборов право представляти інтереси українських науковців в Раді Асоціації європейських університетів (EUA). Очільник закладу був обраний улітку цього року до складу Групи стратегії досліджень та інновацій EUA, а 14 жовтня 2022 року візьме участь у зустрічі Research & Innovation Strategy Group (RISG), що відбудеться в Брюсселі

2021

Громов, Олег. Майбутнє за воднем: чи застовпимо нішу? = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/majbutnye-za-vodnem-chi-zastovpimo-nishu/ // Урядовий кур`єр. - 2021. - 14 вер. (№176). - С. 1, 4.

Наукові експерименти українських школярів зможуть потрапити на Міжнародну космічну станцію [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/news/300921-naukovi-eksperymenty-ukrayinskyh-shkolyariv-zmozhut-potrapyty-na-mizhnarodnu-kosmichnu / Інф. "День" // День. - 2021. - 30 верес. "Вперше весь світ дізнається про наймолодших українських науковців. Наукові експерименти наших школярів відтепер зможуть потрапити на Міжнародну космічну станцію на орбіті Землі. Пишаюся тим, що урядовці та науковці з досвідом сприяють реалізації інноваційних ідей молодого покоління", - заявив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет

Скиба, Микола. Наука в Україні: контролювати не можна заохочувати = https://zn.ua/ukr/science/nauka-v-ukrajini-kontroljuvati-ne-mozhna-zaokhochuvati-.html // Дзеркало тижня. - 2021. - 24 трав.

2019

Бережнюк, Олена. Автостопом до Антарктиди [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/avtostopom-do-antarktydy : двоє українців вирушили на найпівденніший континент, щоб задокументувати роботу та побут на станції «Академік Вернадський» / Бережнюк, Олена  // День. - 2019. - 24 квіт.(№ 75). - С. 6. Два місяці серед антарктичних льодовиків провів львівський журналіст Андрій Мочурад. Увесь цей час збирав матеріали для власного проекту «Автостопом в Антарктиду». До нього увійдуть репортажі, документальний фільм і книжка, що дасть можливість українцям та світу дізнатися більше про роботу науковців на станції «Академік Вернадський», їхній побут, незвичайний природний світ Антарктиди та пригоди авторів, що вирішують подолати півсвіту автостопо

Кравченко, Володимир. Квадратура українського кола: [Текст] = https://krytyka.com/ua/articles/kvadratura-ukrayinskoho-kola-pamyati-omelyana-pritsaka-ivana-lysyaka-rudnytskoho-ta-yuriya : пам’яті Омеляна Пріцака, Івана Лисяка-Рудницького та Юрія Луцького / Кравченко, Володимир // Критика. - 2019. - № 9-10. - С. 2-7. Потрійний сторічний ювілей визначних українських істориків на еміґрації — Омеляна Пріцака, Юрія Луцького й Івана Лисяка-Рудницького, які народилися 1919 року, — змушує до рефлексій над історією українських студій в минулому і сучасному. Кожен із цих істориків зробив вагомий внесок до їхнього розвитку, що його може визначати не лише дослідження конкретних тем і проблем. Ідеться радше про український історичний наратив загалом та його відповідність, з одного боку, потребам модерного націєтворення, а з другого — інтелектуальним і науковим стандартам свого часу

Миколюк, Оксана. Омолоджувальні "клітини" для науки [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/omolodzhuvalni-klityny-dlya-nauky : як допомогти новому поколінню учених утриматися в інститутах та лабораторіях / Миколюк, Оксана // День. - 2019. - 8 серп.(№ 141). - С. 11. Сьогодні серед зайнятого населення в Україні частка науковців становить менш ніж 0,5% (у 1990 році - 1,16%). Протягом останніх семи-восьми років кількість молодих науковців скоротилась на третину. Дуже важливо, аби в науці залишалися молоді дослідники. Про те, чим наука може привабити молодь, "День" розмовляє із кандидатом психологічних наук, докторантом Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, головою Ради молодих учених НАПН України Іриною Губеладзе

Пацера, Микола. Один розум добре, а ціла академія - краще [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3404/188/129298/ / Пацера, Микола // Україна молода. - 2019. - 4 січ. (№ 1). - С. 13. Національна академія наук України постійно приділяє велику увагу співробітництву з київською владою, пропонуючи розробки своїх учених для вирішення проб­лем життєдіяльності міста

Хаустов, Володимир. Українська наука: як вийти з крутого піке [Текст] = https://dt.ua/SCIENCE/ukrayinska-nauka-yak-viyti-z-krutogo-pike-301424_.html / Хаустов, Володимир  // Дзеркало тижня. - 2019. - 2-8 лют. (№ 4). - С. 12. Ухвалюються або готуються рішення про обов'язкове володіння іноземною мовою з сертифікатом певного рівня для отримання наукових ступенів кандидата і доктора наук, вчених звань. І вже створено безліч організацій, які за чималі гроші підготують і допоможуть скласти іспит

2018

Фея, Олег. Ростислав Білий: "Медицина майбутнього буде персоналізованою" [Текст] = http://tyzhden.ua/Magazine/532 / Фея, Олег // Український тиждень. - 2018. - 2-8.02 (№ 5). - С. 38-40. У грудні минулого року в науковому журналі Science вийшла стаття, у якфй описано механізм регулювання організмом кількості пасток, що в майбутньому може допомогти в лікуванні численних хвороб. Тиждень поговорив з співавтором Ростиславом Білим про імунітет, нейтрофіли та науку в Україні

2016

Шулікін, Дмитро. Україна в Антарктиці [Текст] / Шулікін, Дмитро // Освіта України. - 2016. - 21 лист. (№ 46). - С. 10. Крижаний континент України - це "передній край" науки. Вже 20 років успішно функціонує станція "Академік Вернадський", а наша антарктична програма збагатилася новими напрямками.

Література до теми з фондів МСМБ

2021

Бенедикт, Марі. Інший Айнштайн. Хто обґрунтував теорію відносності та дотла зруйнував ідеальний шлюб [Текст] = The Other Einstein : Літературно-художнє видання / Бенедикт, Марі ; Пер. з англ.Р.Сторожук. - Х. : Віват, 2021. - 272 с. - (Художня література). - ISBN 9789669825162 : (В паліт.) 143-00. - ISBN 9781492647584. Міца завжди відрізнялася від інших дівчат. У двадцять років вона мала б уже бути заміжня, замість вивчати фізику в елітному навчальному закладі Цюриха. Для пані Марич, з її інтелектом, шлях науки ввижався простішим за шлях до вівтаря — а насправді був закритим. На відміну від обіймів юного Альберта Айнштайна...

Макгрегор, Ніл. Історія світу в 100 предметах [Текст] = A History of the World in 100 Objects : Науково-популярне видання / Макгрегор, Ніл ; Пер. з англ. А.Ящук. - К. : Наш формат, 2021. - 616 с. : іл. - Бібліографія: с.595. - Передмова. Місія нездійсненна: с.13; Вступ. Поклик минулого: с.15; Карти: с.581; Список об'єктів: с.590; . - ISBN 9786177866762 : (В паліт.) 306-00. - ISBN 9786177866779. Історію пишуть переможці? Якщо так, то вона вкрай суб’єктивна. А що як історію оповідатимуть реліквії та експонати тих часів? Що про минуле людства розказало б одувайське рубило?

Фішу, Бертран. Ненудна наука. Для тих, кому від 7 до 107 років [Текст] = Sciences pas betes : Науково-популярне видання. Для дітей молодшого та середнього шкільного віку / Фішу, Бертран, Бейні, Марк ; Пер. з фра. О.Ларікової. - Х. : Віват, 2021. - 86 с. : іл. - Допитливість - важлива риса кожної людини: с.5; Абетковий покажчик: с.84. - ISBN 9789669821744 : (В паліт.) 150-00. - ISBN 9786177151578. Чому зникли динозаври? Як народжується вулкан? Чому ми позіхаємо? Чи можемо ми ходити поверхнею Юпітера? Коли народився перший комп’ютер? Ця дивовижна книжка дасть відповіді на безліч складних питань із багатьох галузей науки: астрономії, фізики, природничих наук, технологій, історії... Відповіді й роз’яснення, створені журналістами-науковцями, подано простою мовою, цікаво й дотепно. А смішні ілюстрації не дадуть занудьгувати

Айзексон, Волтер. Ейнштейн. Життя і всесвіт генія [Текст] = Einstein: His Life and Universe : Документально-художнє видання / Айзексон, Волтер ; Пер. з англ. М.Климчука. - 2-ге вид. - К. : Наш формат, 2020. - 528 с. : іл. - Джерела і література: с.453. - Подяки: с.449; Примітки: с.463; Покажчик імен: с.522. - ISBN 9786177552832 : (В паліт.) 240-00. - ISBN 9786177552849. Як працював розум цієї людини? Що зробило його генієм? Ця біографія Ейнштейна розповідає, як наукова фантазія винахідника виросла з його бунтівного характеру. Це захоплива історія про зв’язок між творчістю та свободою. Вона про те, як наділеному багатою уявою зухвалому клеркові патентного бюро, батькові сімейства у важкому шлюбі, який не міг отримати викладацьку роботу чи докторський ступінь, вдалося розгадати таємницю походження космосу, зазирнути в глибину таємниць атома і Всесвіту. Своїм успіхом Ейнштейн завдячував тому, що ставив під сумнів стійкі уявлення та захоплювався таємницями, які інші вважали банальними

Наука за 30 секунд. Теорії [Текст] : 50 найвизначніших наукових теорій, які можна пояснити за півхвилини / Упоряд. П.Парсонс; Пер. з англ. К.Дем'янчук. - К. : Форс Україна, 2020. - 160 с. : іл. - Джерела: с.156. - Про авторів: с.154; Предметний покажчик: с.158; Подяка: с.160 . - ISBN 9789669930040 : (В паліт.) 225-00. У книзі наведено огляд і ґенезу основних питань щодо походження і структури Всесвіту та законів і фізичних явищ, які підтримують його існування; щодо будови Землі й походження людини, особливості її психофізіології й уміння оперувати інтелектом. У книзі наведено термінологічно-понятійний апарат відповідних напрямків науки, а також віхи життя і діяльності найвизначніших діячів, які долучилися до становлення й розвитку цих наук. Для широкого загалу й усіх, хто цікавиться науковою думку і прагне розширити й поглибити свій кругозір

Сміл, Вацлав. Енергія та історія цивілізації [Текст] = Energy and Civilization: A History : Науково-популярне видання / Сміл, Вацлав ; Пер. з англ. К.Диси. - Харків : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2020. - 400 с. : іл. - Бібліогр.: с.395. - Передмова: с.5; Додатки: с.390. - ISBN 9786171245709 : (В паліт.) 180-00. Бажаєш отримати — готуйся віддавати. У цьому плані енергія — єдина універсальна валюта. Усі природні процеси і вся людська діяльність у фундаментальному фізичному сенсі є її перетворенням. Від епохи первісних кам’яних відбійників та млинів, що їх обертали осли, до сьогоднішніх пошуків поновлюваних джерел енергії — ось чому присвячене ґрунтовне дослідження науковця зі світовим іменем

Яценко, Петро. Сила пари. Історія парових двигунів [Текст] : Науково-популярне видання для середнього і старшего шкільного віку / Яценко, Петро ; Худож. І.Угнівенко . - К. : Портал, 2020. - 120 с. : іл. - ISBN 9786177925360 : (В паліт.) 90-00. Паровий двигун — надважливий винахід в історії людства. Він замінив людську робочу силу і пришвидшив темп життя. Сила пари стала одним із чинників промислової революції ХІХ століття, що змінила й суспільний лад. Наприклад, сприяла розпаду імперій і скасуванню кріпацтва. Автор пропонує зануритися в ту добу і простежити розвиток парових технологій у світі та Україні

WEBліографія

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=398&year=2023 - Всесвітній день науки

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/vcheni-ukraintsi-zi-svitovimi-imenami-vklad-spivvitchiznikiv-u-svitovu-nauku/ - «Вчені українці зі світовими іменами. Вклад співвітчизників у світову науку»

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/pro-nauku-bez-gendernih-stereotipiv/ - Про науку без гендерних стереотипів

Інтернет-ресурси

https://mon.gov.ua - сайт Міністерства освіти і науки України

https://m.day.kyiv.ua - сайт газети «День»

https://zn.ua - сайт газети «Дзеркало тижня»

http://www.ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://umoloda.kyiv.ua - сайт газети «Україна молода»

Підготувала бібліограф Качановська Н.В.