Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

Свято наближається

Поділіться цією сторінкою:

Про традиції та історію святкування Нового року в Україні

Бібліографічний список

Новий Рік в українській історії

Новий Рік – це свято, яке відзначають буквально всі люди Землі. На всій планеті, у кожній країні, у кожній родині діти й дорослі готуються до цього свята, чекаючи нових радісних подій, барвистих подарунків, дивних чудес і виконання заповітних бажань. Мабуть, немає більше таких свят, які б протягом багатьох століть об'єднували радісним святкуванням все населення світу, незалежно від відстаней, кольору шкіри і віросповідання.

Традиція зустрічати Новий Рік виникла в дуже давні часи. Зазвичай початок року прив'язувався до якої-небудь важливої події, що відбувалася раз на рік і означала початок нового річного циклу. Історія новорічного свята в Україні досить непроста, пов'язана з неодноразовими змінами часу святкування – весна, осінь, зима, що відбулися протягом багатьох століть.

ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ЗУСТРІЧІ НОВОГО РОКУ В УКРАЇНІ

Для наших давніх предків, повністю залежних від природи, Новий Рік наступав разом із загальним пробудженням природи після зимового сну. У березні сходив сніг, і починалися землеробські роботи. Наступав новий річний цикл обробітку землі. Цей час наші пращури і вважали початком нового року.

Є припущення, що часом святкування було весняне рівнодення, яке, як відомо, припадає на кінець березня. Цю гіпотезу підтверджує язичницький стародавній звичай влаштовувати тризну – обід на честь покійних родичів.

Є й інші підтвердження того, що прихід нового року святкувався в березні. Звертають на себе увагу й назви місяців, які вживаються досі в багатьох слов'янських і романських мовах. У давньоримському літочисленні рік ділився на десять місяців, а свої назви багато місяців отримали від свого порядку проходження в річному циклі. Вересень перекладається як сьомий, жовтень – восьмий, листопад і грудень, відповідно, – дев'ятий і десятий. Березень був першим у цьому десятимісячному році. Пізніше давньоримський цар Помпілій ввів в календар два додаткові місяці, які він назвав січень і лютий, встановивши дванадцяти місячний річний цикл. Назви два нові місяці отримали на честь римських богів Януса та Феба. Під час царювання Юлія Цезаря було встановлено новий календар, який майже збігається з сучасним. У цьому календарі першим місяцем став вважатися січень, можливо, тому, що бог Янус, на ім'я якого був названий перший місяць року, був дволиким – однією особою він дивився в минуле, а іншим у майбутнє. Перше число січня було визнано початком Нового Року.

У той же самий час в Стародавньому Римі зародилася традиція святкової зустрічі Нового Року. Римляни стали вважати початок року початком всього нового. У найперший день року вони починали важливі справи. У цей день люди святкували, вітали своїх рідних і знайомих, дарували подарунки. Подарунки були різними, від позолочених фруктів і овочів до дуже цінних подарунків. Згодом звичай святково відзначати прихід Нового Року поширився на всю західну Європу.

1 БЕРЕЗНЯ – ВЕСНЯНИЙ НОВИЙ РІК

Після затвердження на Русі християнства, був введений Юліанський календар. За християнськими настановами Новий Рік в той час на Русі стали офіційно зустрічати першого березня, в «день створення світу». До нашого часу цей день дійшов як день Євдокії – преподобної християнської мучениці, який відзначається за новим календарем 14 березня. У народі день Євдокії досі продовжують вважати початком весни і року. До нього приурочені народні традиції та прикмети.

1 ВЕРЕСНЯ – ОСІННІЙ НОВИЙ РІК

Наступна зміна дати Нового Року відбулося в XV столітті, коли на Русі був встановлений церквою православний греко-візантійський обряд. Як церковний, так і світський Новий Рік стали відзначати першого вересня. Цю дату для святкування зустрічі Нового Року проголосила візантійська церква, спираючись на рішення Нікійського собору. Візантійські церковники обґрунтовували цю дату важливою подією в житті Христа. Пройшовши хрещення і випробування в пустелі, Христос почав свою першу проповідь під час свята жнив, проведеного іудеями з першого до восьмого вересня.

Новий рік, що починався першого вересня, а за новим стилем чотирнадцятого, на Русі відзначався як день Симеона Стовпника, який супроводжувався народними святкуваннями. У цей день починалися осінні роботи.

Після того, як Григорій XIII – римський папа ввів у вживання новий календар, який був названий за його іменем григоріанським, західні країни стали поступово перебудовуватися на «новий стиль» і святкувати Новий Рік першого січня за нововстановленим григоріанським календарем. Православна церква визнавала неточність у юліанському календарі, але переходити на новий, григоріанський стиль відмовилася.

1 СІЧНЯ – ЗИМОВИЙ НОВИЙ РІК

Київська Русь почала зустрічати Новий Рік першого січня, починаючи з 1700 року. Молодий російський цар Петро I здійснив наприкінці сімнадцятого століття подорож до європейських країн, де перейняв чимало корисного для своєї держави. Серед іншого, він ввів числення нового часу «від різдва Христового» і встановив святкування Нового Року першого січня. Але в Російській імперії продовжував діяти юліанський календар, тому на всій її території час святкування зустрічі Нового Року продовжував не збігатися по днях із західноєвропейськими країнами.

У ті часи цар Петро любив веселі свята, тому Новий Рік святкувався всім народом. Петро I своїм указом велів встановлювати ялинки, забавляти дітей, поздоровляти всіх з добрими побажаннями. Звичай прикрашати ялинку або інше дерево існував і раніше, хоча й не був так поширений, як після указу Петра I. Люди прикрашали до Нового Року ялинку фруктами та солодощами, сподіваючись задобрити злі сили, щоб вони не проникали в будинки і не творили лихих справ.

Численні народні повір'я і звичаї, пов'язані з прикрасою ялинок, поступово забуваються і втрачають свою актуальність, але традиція зустрічати Новий Рік поруч з ошатною ялинкою залишається дуже популярною і поширюється навіть на теплі країни, де ялинки не ростуть, і такого звичаю раніше не було.

Юліанський календар використовувався в нашій країні до двадцятого сторіччя. З 1918 року на українській землі був встановлений григоріанський календар, в результаті чого наші дати стали збігатися з європейськими. Зараз ми святкуємо Новий Рік одночасно не тільки з Європою, а й з усіма країнами світу. Православна церква не прийняла переведення часу на новий стиль, а продовжує відзначати церковні події і свята, в тому числі і Новий Рік, спираючись на юліанський календар.

Першого січня сучасні українці святкують прихід світського Нового Року, який радісно зустрічається разом з усіма народами світу і відзначається салютами і загальними веселощами. Але не забувається і православний Новий Рік, що входить в число найбільших народних свят, в які дотримуються старовинних українських традицій новорічного свята. Святкування початку Нового Року, що відзначається за старим стилем, включає релігійні та міфічні звичаї наших предків, які мають глибоке символічне та культурне значення.

Детальніше: https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/novij-rik-v-ukrajinskij-istoriji/

Як святкували кияни

Святкування нового 1947 року на зруйнованому Хрещатику. Фото з архіву Еміля Панасюка

На відміну від Різдва, що вважалося головним святом зимового циклу та відзначалося переважно у родинному колі, для зустрічі Нового Року у Києві влаштовувалися бали, маскаради та численні вечірки, рідше святкування проходило у колі друзів та у родинних вечерях. Ситуація докорінно змінюється після встановлення радянської влади, коли новорічно-різдвяні святкування або «святки» стали вважалися пережитками буржуазії, тож офіційно не відзначалися.

У 1920-ті роки після всіх революційних і військових потрясінь, коли релігію визначили як «опіум для народу», різдвяна ялинка потрапила в опалу. Оскільки одномоментно відлучити народ від церкви було неможливо, почалася кампанія з дискредитації всіх церковних свят і висміювання супутніх їм атрибутів. Так, замість традиційного Різдва спочатку стали влаштовувати всілякі дійства на кшталт «комсомольського різдва» і «комуністичних святок» з читанням доповідей про шкоду релігії, організацією костюмованих вистав і карнавалів зі спалюваннями опудал язичницьких богів, а заразом й іграшок у вигляді кулаків, непманів, класових.

У 1929 році Різдво оголосили контрреволюційним святом і офіційно заборонили, зробивши 7 січня звичайним робочим днем. Щоправда, у багатьох будинках продовжували прикрашати «підпільну» ялинку, часто ховаючи її в комірчині або навіть у шафі. А містом ходили пильні комсомольські патрулі, заглядаючи у вікна — чи не горять вогники на зеленій красуні в квартирах у «контри». Паралельно випускали агітаційні матеріали, покликані повернути увагу громадян в інше русло. Мовляв, нічого тут святкувати, краще займатися спортом на свіжому повітрі.

Агітаційний плакат початку 1930-х років

Тим більший подив викликала у громадян стаття «Влаштуймо до Нового року дітям хорошу ялинку!» в газеті «Правда» вірного сталінського соратника тов. Постишева, першого секретаря Київського обкому ВКП (б), що вийшла напередодні нового 1936 року. Чому з’явилася така ініціатива, санкціонована першою особою держави тов. Сталіним, зараз сказати важко. Можна припустити, що у такий спосіб влада вирішила трохи підняти свою популярність після жахливого Голодомору і перед початком Великого терору. Але, так чи інакше, пропозиція виходила від партійного керівництва України і набула підтримки й поширення в усій країні — новорічна ялинка повністю замінила ялинку різдвяну, а тов. Постишева навіть стали називати «архітектором дитячої радості».

Змінилася також риторика на шпальтах тогочасної преси. Якщо до грудня 1935 року з людей, що встановлювали таємно вдома ялинки відверто кепкували, то згодом стали висміювати бюрократів, що заважали людям веселитися біля ялинки.

Перша головна ялинка у Києві була встановлена того ж року поблизу будівлі Національної філармонії, яка на той час слугувала Палацом піонерів та школярів. Урочистості відвідав сам Павло Постишев, прибувши у супроводі двох своїх синів і мами.

До наступного святкування Нового року представники влади вже розробили типовий сценарій новорічних заходів, надрукувавши навіть спеціальну брошуру з поясненнями, чим слід прикрашати ялинку та яку зірку слід чіпляти на верхівку.

Перша офіційна ялинка у Києві, встановлена у 1936 році. Фото з відкритих джерел

У 1936 році головну ялинку встановили на Софіївському (Героїв Перекопу) майдані. Світлини з ялинкового базару були опубліковані у виданні «Соціалістичний Київ». Також до свята нового року на ринках і в магазинах стали прикрашати торгові прилавки та вітрини.

У роки Другої світової війни та окупації Києва 1941-1943 років святкування не проводилися. Напівголодним городянам було не до того, щоб встановлювати вдома ялинку. Але люди вітали один одного з новим 1942-м і 1943-м роком в очікуванні кращих часів. Наприклад, відомий київський художник-графік Георгій Малаков (тоді 15-річний підліток) малював вітальні листівки і продавав їх на Євбазі та купити хоч якісь харчі… А для молодшого брата Діми (майбутнього відомого письменника-києвознавця Дмитра Васильовича Малакова) створював святкову атмосферу малюнками-спогадами про довоєнне дитинство.

Зима у зруйнованому війною Києві 1942 року. Святкування не на часі. Фото з відкритих джерел

Після завершення Другої Світової війни головні святкування Нового року перемістилися на Хрещатик та Європейську (Ленінського комсомолу) площу.

Офіційним святом 1 січня стало тільки в 1947 році, коли указом Президії Верховної Ради СРСР цей день був оголошений вихідним. Відтоді новорічне свято стало найулюбленішим у дітей і дорослих, оскільки було практично позбавлене політичного забарвлення. Також у цей час, зелена красуня почала з’являтися й у квартирах звичайних киян. Незадовго до святкування на вулицях міста відкривалися спеціальні «ялинкові базари», а в магазинах та універмагах — відділи, де можна придбати ялинкові прикраси. Доброю традицією стало розсилати новорічні привітання друзям і знайомим

Новий 1962 рік на головній площі Києва. Фото з відкритих джерел

З середини 50-х головна ялинка міста встановлювалася на головній площі, хоча її локація час від часу змінювалася. Стояла і там, де нині Монумент Незалежності, і ближче до готелю «Україна», на узвишші, і біля Оперної студії консерваторії.

У 60-х неабиякої популярності набувають «новорічні ялинки» або дитячі вистави, що проводилися у Жовтневому палаці або в будинках культури. Вхід на такі заходи відбувалися за запрошеннями, які діставали на роботі батьки через профспілки.

На «Ялинці» маленькі кияни дивилися святкову виставу чи концерт, а згодом одержували подарунок у вигляді солодощів чи мандаринок.

Після відкриття у 1970 році палацу «Україна», головні дитячі святкування проходили саме там. Вже у 90-роках вони еволюціонували до статусу Президентської ялинки.

Також, зі здобуттям Незалежності до українців поступово стали повертатися традиційні атрибути святкування у вигляді Вертепу та Різдвяної Зірки, а також виконання колядок і щедрівок…

Після Революції Гідності та трагічних розстрілів на Майдані головна ялинка країни перемістилася на Софійську площу. Щороку її урочисто «запалюють» до Дня Святого Миколая, де вона радує киян до самого Водохреща.

Навіть у цей нелегкий час війни, цього року скромна, але вишукана пухнаста красуня прикрашає одну з центральних площ української столиці. Це доводить, що наші традиції святкування залишаються незмінними…

У Києві на Софійській площі в середу, 6 грудня 2023 року, відбулася церемонія запалювання вогнів на головній новорічній ялинці країни.

Запалювання новорічної ялинки 2023 року на Софійській площі Києва

“Сьогодні, за традицією – в день Святого Миколая, на Софійській площі столиці запалили вогні на головній ялинці країни”, - зазначив мер столиці Віталій Кличко. Він поінформував, що “ялинка, як і минулого року, - штучна, заввишки 12 метрів. Її встановили і прикрасили за кошти меценатів. Тема локації − “Хоробрі серця”, присвячена нашим захисникам і захисницям. Новорічне дерево прикрашають іграшки у формі блакитних та жовтих сердець. На верхівці Герб України - символ нашої державності, національної гідності та сили”.

Детальніше :https://vechirniy.kyiv.ua/news/76536/;

https://varto.kiev.ua/2020/12/31/iak-u-kiievi-vidznachali-novii-rik-507090-rokiv-tomu-i-iak-misto-vigliadalo-ranishe-u-zimovi-sviata-istoriia-ta-foto/

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

Святкування Нового року

Асадчева, Тетяна. Новий Рік на світлинах минулого сторіччя: як святкували кияни [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/76536/ / Асадчева, Тетяна // Вечірній Київ. - 2023. - 2 січ.

Грабовський, Сергій. Новий рік по-українськи: напівзабуті традиції [Електронний ресурс] = https://tyzhden.ua/novyj-rik-po-ukrainsky-napivzabuti-tradytsii/ / Грабовський, Сергій // Український тиждень. - 2013. - 13 січ.

Гришина, Даша. Новорічні листівки та реклама у Києві 50 років тому [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/59852/ / Гришина, Даша // Вечірній Київ. - 2021. - 29 груд. До головного зимового свята «Вечірка» пропонує пригадати, які привітальні листи купували кияни пів століття тому та яку святкову рекламу читали на газетах.

Новорічна листівка 1984 року. Фото: архів Д. Файнштейна

Дмитрук, Андрій. Дід Мороз і всі, всі, всі [Текст]: погляд крізь віки / Дмитрук, Андрій // Країна знань. - 2020. - № 1. - С. 44-48. Всім відоме свято Нового року, яке ми з вами пам'ятаємо з дитинства, це найдавніша світська подія, що виникла задовго до Різдва

Насирова, Олена. Як у Києві відзначали Новий рік 50-70-90 років тому і як місто виглядало раніше у зимові свята — історія та фото [Електронний ресурс] = https://varto.kiev.ua/2020/12/31/iak-u-kiievi-vidznachali-novii-rik-507090-rokiv-tomu-i-iak-misto-vigliadalo-ranishe-u-zimovi-sviata-istoriia-ta-foto/ / Насирова, Олена // Новое время. - 2020. - 31 груд. Головний редактор видавництва «ВАРТО» Олена Насирова в своєму новому матеріалі розповідає: як раніше виглядав передноворічний Київ і як відзначали його прихід 50-70-90 років тому?

Святкування Нового року [Текст] / Інф. "НС" // Наука і суспільства. - 2016. - №1-2. - С. 57-59. Святкування Нового року в українців поєднує в собі найрадісніші почуття миру, любові і взаєморозуміння.

Скоробагатько, Сергій. Новий рік у Старому Києві [Текст] / Скоробагатько, Сергій // Сільські вісті. - 2009. - 30 груд.(№151). - С. 5. Як відомо, з 1409 по 1700 Новий рік починався 1 вересня. Зимове празникування органічно ввійшло у цикл старовинних Святок, або Різдвяних свят, які тепер стали називатися також і новорічними.

Новий рік під час російсько-української війни

Леонова, Тетяна. "Ми маємо намір уперто виборювати своє щасливе життя": як відмічати Новий Рік під час війни [Електронний ресурс] = https://suspilne.media/culture/346442-mi-maemo-namir-uperto-viboruvati-svoe-saslive-zitta-ak-vidmicati-novij-rik-pid-cas-vijni/ / Леонова, Тетяна // Суспільне культура. - 2022. - 27 груд

"Якщо людина не відчуває радості від Нового року, її не потрібно з себе витискати," - психотерапевтка Ольга Голубицька [Електронний ресурс] = https://www.unian.ua/society/yakshcho-lyudina-ne-vidchuvaye-radosti-vid-novogo-roku-jiji-ne-potribno-z-sebe-vitiskati-psihoterapevtka-olga-golubicka-12488124.html/ Спілкувалася Таня Поляковська // УНІАН. - 2023. - 19 груд. Психотерапевтка Ольга Голубицька в інтерв’ю УНІАН розповіла, чи може бути місце для свята під час війни, чи правильно обмежувати себе у бажаннях, та як вітати військових, щоб їх не травмувати зайвий раз

Атрибути Нового року

Дід Мороз

Бачинська, Катерина. Святий Миколай чи Дід Мороз? [Текст] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3549/164/141625/: соціологи розпитали українців про традиції святкування / Бачинська, Катерина // Україна молода. - 2019. - 27 груд.(№ 145).

Гардероб Діда Мороза [Текст] / Підготував Сергій Скоробагатько // Сільські вісті. - 2007. - 28 груд. (№149). - С. 5. Костюм Діда Мороза в тому вигляді, яким ми його звикли бачити, усталився не одразу. Передусім слід зазначити, що сам Дідусь у сучасній подобі - образ, сказати б, еклектичний, збірний, який склався не так уже й давно.

Михайлицька, Ольга. Дід Мороз: казка, брехня чи натяк? [Текст] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/did_moroz_kazka,_brehnya_chi_natyak.html / Михайлицька, Ольга // Дзеркало тижня. - 2012. - 28 груд. (№49). - С. 13. Розповідати малятам про Діда Мороза і якщо так, то в якому віці краще розставатися із цією казкою. Для початку замислімося: у кого ми віримо, вірячи в Діда Мороза?

Святий Миколай, Санта Клаус чи Дід Мороз: церква спростовує міфи [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/163280/ / Інф. "УМ" // Україна молода. - 2022. - 31 груд. (№250). Із цих трьох персонажів лише Святий Миколай був реальною людиною, два інших – вигадані. Причому в різні часи, різними народами і з різною метою. І два останніх не можуть бути «альтернативою» Святому Миколаю, хоч дехто сприймає їх саме так

Філонова, Світлана. Чому Дід Мороз у шубі? [Текст] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/chomu_did_moroz_u_shubi.html / Філонова, Світлана // Дзеркало тижня. - 2006. - 30 груд. (№50). - С. 21. Дід Мороз це абсолютно штучне створіння товариша Сталіна чи, якщо вже бути точним, — пана Постишева! Шляхетним походженням Дід Мороз похвалитися не може.

Цалик, Станіслав. Герой двох свят [Текст] = https://zn.ua/ukr/HISTORY/geroy-dvoh-svyat-_.html / Цалик, Станіслав // Дзеркало тижня. - 2015. - 29 груд. (№50). - С. 19. Щоразу з наближенням Нового року лунають заклики заборонити Діда Мороза: мовляв, це продукт комуністичної пропаганди. Цього року в грудні з'явилося нове формулювання: давайте декомунізуємо Діда Мороза

Ялинка новорічна

Кальницький, Михайло. Ялинкова монополія в давнину [Текст] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/2698/ / Кальницький, Михайло // Вечірній Київ. - 2015. - 30 груд. (№52). - С. 21. Спеціально завозити для киян у великій кількості ялинки почали у кінці ХІХ на початку ХХ століття. Невдозі, у зв'язку із швидким розширенням міста і збільшенням його населення, ця справа перетворилася на справжній бізнес. В яку ж суму обходилася лісова красуня нашим прадідам?

Косова, Ольга. Чарівна сімка: якими були новорічні ялинки на Софійській площі [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/59861/ / Косова, Ольга // Вечірній Київ. - 2021. - 30 груд. Щороку новорічна ялинка дивує нас своєю красою і яскравим вбранням: тисячі гірлянд та іграшок не можуть не захоплювати подих. «Вечірній Київ» занурився у спогади і фотоархіви, щоб знову побачити всіх зелених красунь

Курдюк М. На щастя, на здоров’я! [Текст]: нині в країнах європейської культури (а це добряча частина світу) Новий рік відзначається за неодмінної участі зеленої красуні — ялинки, з Дідом Морозом, Снігуронькою, іншими казковими героями. Коріння звичаю сягає сивої давнини / М. Курдюк // Сільські вісті. - 2009. - 30 груд.(№151). - С. 5.

Мікульонок І.О. Чи в лісі народилася "Ялинка"? [Текст] / І. О. Мікульонок // Страна знаний. - 2016. - № 10. - С. 38-41. Зелена пухнаста ялинка - чи не найголовніший атрибут новорічно-різдв'яних свят. Традиція прикрашати ялинку саме напередодні зимових свят має своє пояснення.

Осадча, Яна. Якими були головні ялинки країни у різні роки [Електронний ресурс] = https://life.pravda.com.ua/society/2022/12/22/251972/ / Осадча, Яна // Українська правда. - 2021. - 30 груд. Головну ялинку країни за традицією відкривають 19 грудня у Києві. Саме із запалювання вогнів на новорічному дереві розпочинаються святкові заходи: під ялинкою зі сцени виступають артисти та музиканти, а поруч розгортають ярмарок та влаштовують атракціони для дітей. Пропонуємо вам згадати, якими були головні ялинки країни у різні роки

Скоробагатько, Сергій. ...І неодмінно - три новенькі іграшки [Текст]: про ялинку хто і писав, але далеко не все. Тож згадаймо ще раз зелену красуню / коробагатько, Сергій // Сільські вісті. - 2006. - 29 груд.(№152). - С. 5. Є неписане правило: на ялинці має обов'язково висіти не менше трьох нових, щойно придбаних іграшок! Це принесе в дім добробут і щастя

Топачевський, Андрій. Ялинка: легенди й канони [Текст] = http://slovoprosvity.org/2016/01/11/yalinka-legendi-j-kanoni/ / Топачевський, Андрій // Слово Просвіти. - 2016. - 7-13 січ. (№1). - С. 9.

Фалько, Ярослав. Хто «придумав» новорічну ялинку? [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/35493; http://www.golos.com.ua/article/354959; http://www.golos.com.ua/article/355001 / Фалько, Ярослав // Голос України. - 2022. - 6 січ. (№2). - С. 22. - Продовж. у № 3 за 11 січня. Закінч. у № 4 за 12 січня. Часто пишуть, що найперша в СРСР новорічна ялинка засяяла вогнями не де-небудь, а в нашому Харкові, й саме столиця Слобожанської України в грудні 1935 року стала батьківщиною нової святкової традиції — зустрічі Нового року з «лісовою красунею». Але ніде не пояснюють, що значить «перша»? Адже в ті роки все робилося «по команді», та й, зрештою, того грудня Новий рік з ялинкою зустрічали скрізь, у всіх містах. Чому «перша» відбулася не в Москві чи Києві, а в «провінційному» Харкові?.. «Історія з ялинкою» все ще цілком загадкова, досі до кінця не з’ясована, й уже хоча б тому заслуговує на те, аби її розповісти. Отже, як усе відбувалося насправді?

Святкове дозвілля

Свято наближається [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/CULTURE/svjato-nablizhajetsja-pidbirka-ukrajinskikh-pisen-pro-novij-rik-i-rizdvo.html: підбірка українських пісень про Новий рік і Різдво / Підготувала Софія Коротуненко // Дзеркало тижня. - 2023. - 9 груд. Настала казкова пора, за вікном падає лапатий сніг, а люди ховаються по теплих затишних домівках. В очікуванні різдвяних та новорічних свят українці прикрашають оселі яскравими прикрасами, гірляндами та пишно вбраною ялинкою. ZN.UA зібрало українські пісні, які допоможуть створити атмосферу свята попри важкі часи

Що подивитись на свята [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/CULTURE/shcho-podivitis-na-svjata-kultovi-filmi-pro-novij-rik-ta-rizdvo-.html: культові фільми про Новий рік та Різдво / Підготувала Софія Коротуненко // Дзеркало тижня. - 2023. - 10 груд. Щороку люди з усіх куточків світу збираються з рідними та близькими, щоб разом відсвяткувати зимові свята. Культові історії стануть чудовим доповненням до торжества. Фільми допоможуть підняти настрій і створити затишну, новорічну або різдвяну атмосферу вдома. ZN.UA підготувало підбірку кінокартин, які полюбилися різним поколінням з усього світу

Що послухати на свята [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/CULTURE/shcho-poslukhati-na-svjata-svitovi-khiti-dlja-novorichnoho-ta-rizdvjanoho-nastroju.html: світові хіти для новорічного та різдвяного настрою / Підготувала Софія Коротуненко // Дзеркало тижня. - 2023. - 23 груд. Наближається Різдво, а за ним — Новий рік. У багатьох оселях вже блимають гірлянди, красується пишно прикрашена ялинка, а під нею чекають запаковані в яскравий папір подарунки. Щоб довершити цю синергію, можна вмикнути святковий плейлист з пісень, які стали атрибутом зимових свят для людей з різних куточків світу. ZN.UA зібрало різдвяні та новорічні закордонні хіти, які доповнять ваше святкування

Webліографія

https://kuryer.if.ua/project/novorichna-yalynka-ne-dlya-rozbratu-a-dlya-yednannya-chy-dorechni-zymovi-svyatkuvannya-v-umovah-vijny/ - Новорічна ялинка – не для розбрату, а для єднання: чи доречні зимові святкування в умовах війни?  

https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/2610769-tradicii-novoricnogo-svatkuvanna-koli-ukrainci-svatkuvali-novij-rik.html - Традиції новорічного святкування. Коли українці святкували Новий Рік?

https://www.youtube.com/watch?v=CKfQMJGD4s0 - Новий рік в Україні. Історія свята. Традиції святкування.

https://www.youtube.com/watch?v=s-Nlp_Puk2g - Українські новорічні традиції, які варто пам’ятати. Чи був у нас Дід Мороз? Чи була у нас ялинка?

https://kpi.ua/1240-4 - Мандарини й олів'є були не завжди. Як святкували Новий рік

https://www.youtube.com/watch?v=V6HaA72PcRc - Звідки взявся дід Мороз.

Інтернет-ресурси

https://vechirniy.kyiv.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://zn.ua/ukr/ - сайт газети «Дзеркало тижня»

http://slovoprosvity.org – сайт газети «Слово Просвіти»

https://www.umoloda.kiev.ua – сайт газети «Україна молода»

https://tyzhden.ua – тижневик «Український тиждень»

Підготувала бібліограф: Мілашенко Т. І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ