«Російсько-українська війна – найстрашніша війна з часів Другої світової»

24 лютого — день, який назавжди змінив кожного з нас

4 роки повномасштабної війни

4 роки болю й втрат. 4 роки боротьби

І водночас — 4 роки неймовірної сили, віри та незламності українського народу

У лютому 2014 року почалася сучасна російсько-українська війна – Війна за Незалежність України. Тоді, 12 років тому, РФ окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей. До 24 лютого 2022 року основні події війни, з різною інтенсивністю бойових дій, точилися на сході нашої країни. Хоча протистояння російській гібридній агресії відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України.

Росія розв’язала проти України імперіалістичну – загарбницьку – й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид Українського народу. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році. Cпротив агресії після 24 лютого 2022 року консолідував українців.

Війна за Незалежність України – боротьба за державну незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України проти агресії Російської Федерації, яка розпочалась 19 лютого 2014 року.

Війна є наслідком послідовної російської імперської політики, спрямованої на заперечення та знищення української державності та ідентичності Українського народу, включає тимчасову окупацію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; протидію агресії шляхом проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Від 2014 року Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність. До 24 лютого 2022 року основні воєнні дії не виходили за межі сходу нашої країни. Протягом восьми років Збройні сили України разом із добровольчими формуваннями, волонтерами ефективно стримували збройну агресію РФ, звільнивши більшість захоплених нею на той час територій. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення на всій території України.

Війна в Україні та за Україну не почалася зненацька – в латентних і гібридних формах вона тривала всі роки нашої незалежності. Повномасштабний напад став черговою спробою РФ зламати Україну, перетворити суверенну державу на симулякр, а її народ – на «насєлєніє», подібне до російського.

Українці вистояли, а наша армія продовжує доводити, що за багатьма параметрами вона є еталоном ведення військової справи в умовах протистояння агресору, який кількісно та ресурсно переважає. Так ЗСУ зірвали спроби російських окупантів завоювати панування в повітряному просторі України, саме тому ворог вдається до застосування так званих КАБів. Україна зуміла нанести противнику важкі поразки на Чорному морі, вигнати його чорноморський флот з Криму і загнати в Новоросійськ, забезпечити морську торгову комунікацію зі світом. Саме Україна відкрила в 2024–2025 роках так званий дроновий етап війни. Тепер значна частина окупантів та їхніх бойових засобів знищується саме безпілотними апаратами. Вони також виконують розвідувальну та логістичну функції. Наразі ж Україна нарощує виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК), які стають важливою частиною технологічної переваги на полі бою, виконуючи бойові, розвідувальні, логістичні та евакуаційні завдання.

Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля.

Війна загартувала й згуртувала нас. Нині нас об’єднує пам’ять про загиблих, спільний біль і спільна відповідальність, прагнення помститися за всіх убитих та закатованих рашистами. Щоб вижити, у нас є лише один вихід – перемога.

У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою перемоги.

Тисячі українців займаються волонтерством. Вони дали шанс усім іншим підготуватися і знайти своє місце у цій війні. Але перемогти ми зможемо лише спільними зусиллями всіх українців. У нас є цей шанс і ми не маємо права його змарнувати.

Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає своє право на існування, національну ідентичність, європейський вибір і цінності. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу. І сьогодні, унаслідок воєнної агресії РФ, на жаль, Україна має не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне військо.

Та українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. Сьогодні Україна стримує її завдяки зусиллям на військовому, інформаційному фронтах, а також міжнародній допомозі. Але передусім ми вдячні нашим мужнім і стійким захисникам і захисницям із Сил безпеки та оборони.

Варто усвідомлювати, що рівень загрози залишається високим. Ворог не має наміру зупинятися, не рахується із власними втратами. Тому ми не маємо права дозволити агресору підважити нашу єдність, готовність і здатність до спротиву. Зберігаймо дух свободи і згуртованість.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-2026-do-pochatku-viyny-za-nezalezhnist-ukrayiny.

Бібліодайджест

добірка найважливіших та актуальних матеріалів з різних джерел інформації

до 4-х роковини Великої війни

Битва за Україну. День тисяча чотириста п’ятдесят четвертий. [Електронний ресурс] https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/4092146-bitva-za-ukrainu-den-tisaca-cotirista-patdesat-cetvertij.html // Укрінформ – 2026. – 16 лют. Ми зібрали для вас інформацію про тисяча чотириста п’ятдесят четвертий день Великої війни: чим жили Україна та українці 16 лютого 2026 року

Вівдич, Таісія. Чотири роки великої війни та еволюція союзницької підтримки України [Електронний ресурс] = https://defence-ua.com/minds_and_ideas/chotiri_roki_velikoji_vijni_ta_evoljutsija_sojuznitskoji_pidtrimki_ukrajini-21859.html / Вівдіч, Таісія // "Діфенс Експрес". – 2026. – 16 лют. За 4 роки повномасштабноі війни підтримка України змінилася від бронежилетів до мільярдів на ППО та дрони

Здоровило, Тарас. Перший у світі «музей України» [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/193356/: у Берліні відкривається музей російсько-української війни / Здоровило, Тарас // Україна молода. – 2026. – 19 лют. Про це повідомила ексзаступниця міністра оборони Ганна Маляр. За її словами, це єдиний музей у світі за межами України, який так безпосередньо зображує фізичну реальність цієї війни. Тут нема довгих описів на табличках, музей допомагає усвідомити і відчути жорстоку руйнівну енергію Росії та побачити докази воєнних злочинів росії

Злочини РФ в Україні за майже 4 роки Великої війни [Електронний ресурс] https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/4081808-zlocini-rf-v-ukraini-za-majze-4-roki-velikoi-vijni.html // Укрінформ – 2026. – 19 січ. Наслідки російської агресії проти України вражають – таке ніколи ворогові забуте не буде

Інформаційні матеріали – 2026 до початку Війни за Незалежність України [Електронний ресурс] / УІНП. – 2026. – 18 лют. Режим доступу https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-2026-do-pochatku-viyny-za-nezalezhnist-ukrayiny. Заголовок з титул. екрану

Кононученко, Віталій. Четвертий рік війни: чого очікувати Україні на полі бою? [Електронний ресурс] https://zn.ua/ukr/war/chetvertij-rik-vijni-choho-ochikuvati-ukrajini-na-poli-boju.html / Кононученко, Віталій // Дзеркало тижня. – 2025. – 24 лют. Україна входить у четвертий рік повномасштабної війни з Росією. Мабуть, три роки тому, наприкінці лютого 2022-го, спрогнозувати такий термін протистояння могли лише одиниці найвідчайдушніших українців. За минулі три роки війна неодноразово змінювалася, обростаючи новими тактиками, методами, технологіями та стратегією

Красноштан, Ірина. Чотири ілюзії за чотири роки повномасштабної війни Росії проти України [Електронний ресурс] // IPG. – 2026. – 20 лют. Режим доступу https://www.ipg-journal.io/ua/regioni/jevropa/chotiri-iljuziji-za-chotiri-roki-povnomasshtabnoji-viini-rosiji-proti-ukrajini-2828/. Заголовок з титул. екрану. Світ звик до терору, вірить у ритуальні переговори та сподівається, що час усе вирішить. Але ілюзії не зупиняють війну. 24 лютого виповниться чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 1462 дні. Для багатьох це число нічого не означає. Дехто в світі, можливо, навіть здивується, дізнавшись, що війна досі триває, бо перестав стежити за новинами. Але для наочності варто зазначити, що нібито коротка «спеціальна операція» Росії триває вже довше, ніж тривав опір армії Радянського Союзу нацистській Німеччині в Другій світовій війні. Через чотири роки ми бачимо парадокс: постраждалих від звірств росіян побільшало, але світ досі в полоні ілюзій, що очевидно з його реакції і поведінки. Реальність же разюче відрізняється від цього сприйняття.

Нагайло, Богдан. ПОГЛЯД: 4 роки нескінченного бліцкригу Росії, витривалості України, зволікання Заходу [Електронний ресурс] / Kyiv Post. – 2026. – 9 лют. Режим доступу https://www.kyivpost.com/uk/opinion/69555. Заголовок з титул екрану. Україна вступає у п’ятий рік оборони від повномасштабного вторгнення Росії. Незламний дух українців вплинув як на їхніх друзів, так і на ворогів. Стало ясно, хто боягуз, а хто герой. 24 лютого виповниться чотири роки з того дня, як владімір путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, сподіваючись на перемогу за лічені дні. Натомість світ став свідком 48 місяців жорстоких боїв, які забрали життя десятків тисяч людей, зруйнували цілі міста і змусили мільйони людей покинути свої домівки, але не змогли зламати опір України

Назарова, Євгенія. Запоріжжя: 4 роки великої війни. Складові стійкості [Електронний ресурс] https://www.radiosvoboda.org/a/v-chomu-syla-zaporizhzhya/33675435.html / Назарова, Євгенія // Радіо Свобода. – 2026. – 18 лют. ЗАПОРІЖЖЯ – Від перших днів повномасштабної війни Росії проти України Запоріжжя є прифронтовим містом. Та попри постійні обстріли та наростання ризиків, місто живе повноцінним життям. У чому секрет життєстійкості міста за порогами Дніпра?

Назарова, Євгенія. Херсон. Чотири роки великої війни. Як живе місто? Прогнози [Електронний ресурс] https://www.radiosvoboda.org/a/kherson-prohnoz-rozvytku-podiy/33668085.html / Назарова, Євгенія // Радіо Свобода. – 2026. – 14 лют. Масові протести в момент приходу російських військ, окупація, вбивства, викрадення людей і катування, звільнення, щоденні російські обстріли, підтоплення після руйнування Каховської ГЕС, «дронові сафарі» російських військ – це те, через що пройшов і в чому досі живе Херсон від початку повномасштабної війни Росії проти України. Як тримаються люди? Що дозволяє їм у таких умовах підтримувати ритм звичайного життя? На що сподіваюся?

Найкоротша історія російсько-української війни [Електронний ресурс] / Радіо Свобода. – Режим доступу https://www.radiosvoboda.org/a/istoriya-viyny-rosiya-ukraina/32831284.html. Заголовок з титул. екрану. Війна у центрі Європи в 21-му сторіччі. Цю словесну конструкцію в останнє десятиріччя можна було часто почути від людей, яким бракувало слів, аби описати свій подив, жах, обурення подіями в Україні. Здавалося, що класична війна, де артилерійський снаряд чи ракета «Граду» руйнує будинок, валить диспетчерську вежу аеропорту, де з’являється поняття «ветерани» – це не про новітню історію Європи. Але реальність була саме такою: у 2014 році в українських містах почалася війна, і цією війною керувала Росія. Попри те, що після 2014 року західні і українські OSINT-спільноти, аналітичні центри і журналісти здійснили десятки розслідувань російської присутності у Криму та на Донбасі, багато медіа та інституцій Заходу уникали називати Росію стороною війни. Остаточне розуміння цього прийшло лише після повномасштабного вторгнення. У цьому проєкті Радіо Свобода та редакція Донбас Реалії зібрали максимально показову – та водночас коротку – хроніку останніх 11 воєнних років в Україні. Тут ми згадали найважливіше для того, аби зрозуміти, як саме Кремль почав, розпалив, довів бойові дії до масштабів, яких світ не бачив із часів Другої світової, та веде їх досі.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) [Електронний ресурс] / Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/Російське_вторгнення_в_Україну_(з_2022). Заголовок з титул. екрану

Фаріон, Іван. Коли союзники попереджали про вторгнення, Зеленський казав: «Нам з Києва видно краще…» [Електронний ресурс] / Високий замок. – 2026. – 17 лют. Режим доступу https://wz.lviv.ua/statti/547601-chotyry-roky-velykoi-viiny-ochyma-kolyshnoho-ministra-volodymyra-omeliana-iakyi-u-pershyi-ii-den-pishov-zakhyshchaty-ukrainu. Заголовок з екрану. Про чотири роки великої війни розмова з Володимиром Омеляном, у 2016−2019 роках — міністром інфраструктури України. Його оцінки часом дуже жорсткі. Але він на них має право, бо 24 лютого 2022 року добровольцем пішов на фронт. Майор ЗСУ Володимир Омелян воював на підступах до Києва, у Миколаївській, Херсонській областях, на Запорізькому, Харківському напрямках. Внаслідок удару російських авіабомб по наших позиціях був важко поранений, шість місяців провів у госпіталях і за станом здоров’я демобілізований

Чотири роки війни проти довкілля: що показують дані моніторингу [Електронний ресурс] / ГО Екодія. // LB.ua. - 2026. - 18 лют. Режим доступу https://lb.ua/blog/ecoaction/723082_chotiri_roki_viyni_proti.html. Заголовок з титул. екрану. Наближаються четверті роковини від початку повномасштабної війни, й за цей час непоправних руйнувань зазнали не тільки українські міста, промисловість та людські життя, а й довкілля. Щоб розуміти масштаб цього впливу на навколишнє середовище, з 24 лютого 2022 року Екодія веде моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією. Й зафіксовані дані — невтішні.

Шендеровський, Нікіта. Україна пройшла точку неповернення: NYT розібрав, як війна вплинула на цивільних / УНІАН. – 2026. – 22 лют. Режим доступу https://www.unian.ua/war/4-roki-viyni-nyt-rozibrav-yak-viyna-vplinula-na-civilnih-13293948.html. Заголовок з титул. екрану. Україна протягом чотирьох років війни намагалася підтримувати звичне життя для цивільних, однак атаки на українську енергетичну інфраструктуру, зробили це завдання неможливим, пише M. Gessen в колонці для The New York Times. Автор стверджує, що в Україні не залишилося місця чи людини, які б могли хоч на кілька хвилин забути про війну. Однак цивільні все ще намагаються продовжувати жити якнайкраще

Українські діти війни

Албул, Сергій. ЮНІСЕФ: Понад третина українських дітей після 4 років війни залишаються переміщеними [Електронний ресурс] / LB.ua – 2026. – 18 лют. Режим доступу https://lb.ua/society/2026/02/18/723007_yunisef_ponad_tretina.html. Заголовок з титул. екрану. Понад третина дітей в Україні, а саме 2 589 900 осіб, залишаються переміщеними станом на початок п’ятого року війни. Серед них більше як 791 000 дітей перебувають усередині країни та майже 1 798 900 проживають як біженці за кордоном. Повідомляє Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)

Копитко, Василина. Кожна третя дитина - без рідного дому: оприлюднили страшні цифри після 4 років війни [Електронний ресурс] / РБК-Україна. – 2026. – 18 лют. Режим доступу https://www.rbc.ua/rus/news/kozhna-tretya-ditina-ridnogo-domu-oprilyudnili-1771408182.html. Заголовок з титул. екрану. Повномасштабна війна змусила кожну третю дитину покинути рідну домівку. Станом на початок 2026 року понад 2,5 мільйона українських дітей залишаються переміщеними особами.

Чотири роки повномасштабної війни в Україні. 12 років війни для кожної дитини на сході [Електронний ресурс] / ЮНІСЕФ. – 2026. Режим доступу https://www.unicef.org/ukraine/four-years-full-scale-war-ukraine. Заголовок з екрану. Чотири роки тому життя кожної дитини в Україні змінилося назавжди — за одну ніч. Ще вчора були дім, школа та ігри з друзями. Уже наступного дня — укриття, вимушена втеча й шок. Дитинство дітей, які вже пережили переміщення через війну на сході, що триває вже 12 років, було зруйноване вдруге.

Література до теми з фондів Молодіжної

Вайсберг, Матвій. Дорожній щоденник [Текст]: суспільно-політичне видання / Вайсберг, Матвій, Жадан, Сергій; Передмова М. Вайсберга, О.Красовицького; Худож. оформлювач О.Гугалова-Мешкова. – Харків: Фоліо. 2023. – 120 с.

У кожної людини, яка пройде російсько-українську війну, що почалася 24 лютого 2022 року, залишаться свої спогади про її страшний колір: білий, як вмить посивіле волосся чи колір бинтів, червоний – колір крові і болю. Найстрашніший колір війни, у якому вороги спалили всі інші кольори й відтінки, – чорний, – колір згарищ, горя, жалобних стрічок на могильних вінках... На чорному папері створив у перші місяці війни графічну серію картин Матвій Вайсберг

В'ятрович, Володимир Михайлович. Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну [Текст]: Суспільно-політичне видання / В'ятрович, Володимир Михайлович. - Харків : Ранок, 2023. - 256 с.

Щоденники Володимира В'ятровича, історика, довкола наукових інтересів якого є український рух опору. "Примітки неучасника бойових дій", як він сам їх називає, - це 45 розділів, 45 життєво важливих уроків історії, які ми повинні засвоїти, щоб відстояти незалежність і саме існування держави. Це 45 важливих питань, які стосуються кожного та від вирішення яких залежить життя українців. Історія - сувора вчителька, що повторює незасвоєні уроки розсіяним учням

Гудзь, Анна. Ти не одна. Кохані Героїв України. Історії твійни та любові [Текст]: Літературно-художнє видання / Гудзь, Анна ; Вступ В.Муліка; Передм. авт. - К. : Білка, 2023. - 280 с.

24 розповіді про жіночі долі, історії найближчих людей військових, відзначених найвищою державною нагородою України. «Ти не одна» – мої вже звичні слова у моменти найбільшого відчаю мами після втрати коханого чоловіка у березні 2022 року. «На жаль, таких, як ти – сотні», – додавала я і прагнула познайомити маму з неймовірними жінками, у яких спільне горе… Відтак з'явилась ідея наповнення книги історіями про родини Героїв України. Книга також має на меті познайомити та зблизити дружин воїнів. Підтримка та розуміння об'єднують… Герої України у цій книзі люблячі, ніжні, а їхні наречені, дружини, сестра – вірні, турботливі, ті, які завжди все розуміли. Історії відкривають завісу і показують чоловіків-воїнів вдома, розповідають моменти найбільшого щастя жінок. Вони розповідають про знайомство з коханими, сімейний затишок, захоплення, побут і торкаються життя «після». Історії щастя і болю, віри й понівечення, пам’яті й натхнення

Руденко, Сергій. Анатомія ненависті. Путін і Україна [Текст]: Науково-популярне видання / Руденко, Сергій. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. - 304 с. –

Нова робота українського журналіста й публіциста Сергія Руденка. У ній автор препарує дії та вчинки Владіміра Путіна. Нинішній господар Кремля третину свого життя присвятив спробам підкорити Україну. 24 роки, сотні мільярдів доларів та життя понад 400 000 російських солдатів він поклав заради знищення України. Невдалі спроби змінити президентів, отруєння політичних лідерів української держави, вбивства та кровопролитна війна — Путін використовує весь арсенал кривавого злочинця у боротьбі з Україною. Ця книга розповідає про те, як, що і чому змусило Путіна розв’язати найбільшу після Другої світової війни континентальну війну у Європі. У книзі — інсайд, інформація з перших уст, залаштунки російської політики і події, свідками яких був сам автор. У проєкті взяли участь: міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.) Володимир Огризко, голова СБУ (2006-2010 та 2014-2015 рр.) Валентин Наливайченко та російський опозиціонер і критик Путіна Андрєй Піонтковскій

Рущенко, Ігор Петрович. Війна цивілізацій [Текст]: Анатомія російсько-українського конфлікту: Науково-популярне видання / Рущенко, Ігор Петрович ; Худож. оформл. П. В. Гальченко. - К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2020. - 436 с.

Книга присвячена поточній російсько-українській гібридній війні. Проте її зміст – більш широкий, ніж події самої війни. Автор намагається дати відповідь на фундаментальні запитання: з ким, чому і за що ведеться війна? Що штовхає Московію 500 років поспіль незмінно спрямовувати зброю проти України? Якими принципами, методами, технологіями керується агресор? Теоретичною базою відповідей на поставлені питання є цивілізаційний підхід. Він дозволяє стверджувати, що поточна війна має міжцивілізаційний характер. Україна залишається форпостом європейської (західної) цивілізації і веде війну за існування та власну ідентичність з московсько-ординською цивілізацією, що не змінює власний соціокультурний код сотні років від моменту свого виникнення на руїнах монгольської імперії. Книга розрахована на широке коло читачів, що цікавляться історією й сучасним станом україно-російських відносин, військово-політичними питаннями

Слова і кулі [Текст]: Збірка інтерв’ю / Уклад., вступне слово Н.Корнієнко; Передм. С.Жадана. - Х. : Віват, 2024. - 400 с.

З початком повномасштабної війни Росії проти України сотні українських письменників і журналістів долучилися до Збройних сил або взялися за активну волонтерську роботу для забезпечення армії. Ті, хто звик змінювати світ текстами, були змушені стати на захист своєї країни. «Слова і кулі» — це розмови з людьми, які роками творили український літературний процес і розвивали українську журналістику, а тепер перетворилися з оповідачів на суб’єктів історій – тих, хто оберігає наше теперішнє й робить можливим наше майбутнє. До книжки входить 24 інтерв'ю: Артем Чапай, Дмитро Крапивенко, Галина Крук, Анатолій Дністровий, Олексій Сінченко, Вікторія Амеліна, Андрій Любка, Богдан Коломійчук, Валерій Пузік, Петро Яценко, Ігор Мітров, Ярина Чорногуз, Катерина Міхаліцина, Євгенія Подобна, Максим Кривцов, Максим Скубенко, Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко, Павло Стех, Сергій Шебеліст, Павло Вишебаба, Дмитро Лазуткін, Леся Ганжа, Федір Шандор, Олександр Михед

У сутінках перед світанком: історії непохитних [Текст]: Науково-популярне видання / Вст. сл. о.Б.Праха; Упор. Та передм. О .Джеджори. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. - 240 с.

У найтемніші часи важливо знайти світло, за яким рухатись далі, точки опори, що допоможуть відшукати новий сенс. Повномасштабне вторгнення кардинально змінило життя всієї країни. Команда проєкту Українського католицького університету «Малі історії Великих людей» зібрала вісімнадцять історій волонтерів, лікарів, священнослужителів, митців, бізнесменів, письменників та студентів. Історії тих, хто втратив дім, роботу, рідних людей… Та попри страшні потрясіння, ці люди знайшли спосіб як рухатися далі, допомагати іншим та наближати нашу перемог

WEBліографія

https://www.youtube.com/watch?v=4E0DsvUIPoM – Російсько-українська війна. 12 років протистояння агресії

https://skilky-skilky.info/yevropa-aktyvizuietsia-pidtrymka-ukrainy-pislia-chotyrokh-rokiv-viyny/ – Європа активізується: підтримка України після чотирьох років війни

https://www.youtube.com/watch?v=WeTTqe9y_hQ – «Чотири роки війни» — це пісня про біль, витримку й незламність українського народу

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/1000-dniv-geroichnogo-sprotivu-moskovsykiy-navali/ – «1000 днів героїчного спротиву московській навалі»

https://msmb.org.ua/actions/exhibition/all-topics/krim-10-rokiv-sprotivu-rosiysykiy-okupatsii/ – КРИМ: 10 років спротиву російській окупації

https://msmb.org.ua/stily-zhittya/gromadyansyka-pozitsiya/29-serpnya-deny-pamyati-zagiblih-zahisnikiv-ukraini/ – 29 серпня - День пам’яті загиблих захисників України

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.
за матеріалами фонду Молодіжної бібліотеки та інтернет-джерелами