Прапор кримських татар

Бібліографічний список статей до Дня кримськотатарського прапора

26 червня в Україні відзначається День кримськотатарського прапора

Кримськотатарський прапор – це не просто національний прапор, це – прапор боротьби за повернення Криму, один із символів відновлення територіальної цілісності України. Закон України «Про корінні народи України» 2021 р. встановлює правові гарантії на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами осіб, які належать до корінних народів України, що встановлені нормами міжнародного права, а також передбачені в Конституції та законах України. Історія походження головних кримськотатарських національних символів має глибоке давнє коріння.

Загалом в історії визначення національних прапорів постає у періоди націє- чи державотворення, з розгортанням потужних національних рухів народів у прагненні самовизначення. Синхронно з багатьма народами Східної та Центральної Європи, період війн і революцій 1917-1919 рр. сколихнув і кримськотатарський народ до національного волевиявлення. Уперше кримськотатарську символіку було схвалено Курултаєм кримських татар у листопаді 1917 року. Та у січні 1919 р., у розробленому кримськотатарською Дирекцією юстиції «Положенні про культурно-національну автономію мусульман Криму», § 4. Ч. 1. офіційно зазначено: «Мусульмани Криму мають свій національний герб, який є зображенням «Тарак Тамгаси» і національний прапор, який складається із одного полотнища сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу – золотою тамгою (у документі) – у верхньому куті у древка». Саме тоді кримськотатарський прапор отримав сучасний вигляд – зазначає Андрій Іванець – дослідник історії кримськотатарського прапора – історик, координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту досліджень Голодомору.

Поєднання блакитного полотнища і тарак-тамги (у пер. з кримськотатарської – «гребінь герб») ханів Ґераїв, династія яких з ХV ст. тісно пов’язана з Кримом, було вдалим віднайденням.

Існують різні версії значення тарак-тамги та цікавими є такі, що асоціюються з трактуванням значення малого Державного Гербу України – «Тризубом» – терези (символ справедливості), сокіл, воля тощо. Використання давньої владної династичної символіки підсилювало історичне значення стягу, який глибоко увійшов у суспільно-політичне життя кримських татар, та символізував єдність багатьох поколінь кримчан. А прояв схожих кольорів, емблем і трактувань елементів національних символік українців та кримчан відображає спорідненість традицій волелюбних народів України.

Вже понад сто років блакитний прапор із тамгою є символом єдності кримськотатарського народу та його боротьби за свої права. Після кількох десятиліть вимушеної історичної перерви 26 червня 1991 року рішенням новообраного Курултаю кримськотатарського народу ІІ скликання було поновлено кримськотатарський прапор. Член Меджлісу Ескендер Барієв зазначив: «Є прапор – буде нація! Є нація – буде державність! Для мене кримськотатарський прапор – це символ суб’єктності, символ політичної зрілості народу, символ боротьби за свої права».

26 червня 2010 р. з ініціативи кримськотатарських молодіжних організацій було вперше відзначено День кримськотатарського прапора. А вже 29 серпня 2010 р. на ІІІ сесії V Курултаю кримськотатарського народу ініціатива молоді була підтримана і було ухвалено рішення відзначати День національного кримськотатарського прапора – 26 червня – у день відкриття Другого Курултаю.

У липні 2012 р. Курултай ухвалив постанову «Про офіційні символи кримськотатарського народу – національний прапор, герб і гімн кримськотатарського народу», в якій зафіксував, що згадані символи стали «невід’ємними атрибутами кримськотатарського народу, які демонструють його єдність, самоідентифікацію».

З 2014 р. Крим є анексований рф і багато із кримських татар церемонію підняття свого прапора не можуть провести на своїй малій Батьківщині. Останні український та кримськотатарський прапори над будинком Меджлісу кримськотатарського народу у Сімферополі було знято восени 2014 року.

Нині з 24.02.2022 в умовах повномасштабної війни рф проти всієї України для громадян нашої держави, українців та кримськотатарського народу і багатьох людей у світі кримськотатарський прапор набув додаткових національних сенсів, що відчувається у гаслах:

«Крим – це Україна»

«Два прапори – одна країна!»

«Два прапори – одна перемога!»

Детальніше: https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/574/

Моєму народові

Аблязіз Велієв - відомий кримськотатарський поет, прозаїк, публіцист, перекладач.

Вірш "Моєму народові" присвячений трагічній річниці депортації кримських татар

Бібліографія статей

Законодавство України

Україна. Закон. Про корінні народи України [Текст] = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text: Закон України від 1 липня 2021 р. № 1616-IX / Іфн. "ГУ" // Голос України. - 2021. - 23 лип. (№137). - С. 14. Верховна Рада України задля сприяння консолідації та розвиткові української нації, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів України, приймає цей Закон, що визначає права корінних народів України та особливості їх реалізації

Україна. Верховна Рада. Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави [Текст] = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1140-18#Text.: постанова Верховної Ради України від 20 березня 2014 р. № 1140-VII / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2014. - 25 бер. (№54). - С. 3.

До Дня Кримськотатарського прапора

10 маловідомих фактів про кримськотатарський прапор [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2254397-10-malovidomih-faktiv-pro-krimskotatarskij-prapor.html: блакитний колір прапора означає чистоту, свободу і чесність // Укрінформ. - 2017. - 16 черв. Сьогодні день кримськотатарського прапору. Це відносно нове свято, яке почали відзначати в Криму з 2010 року. Після анексії Криму воно перемістилося на материкову Україну і вже третій рік святкується як у Києві, так і в інших містах країни. Укрінформ з допомогою історика Гульнари Абдулаєвої пропонує глибше вникнути в історію виникнення блакитного полотнища з золотистою тамгою і з'ясувати смислові акценти поки ще маловідомого символу кримських татар

Іванець, Андрій. Кок байрак – один із нових символів боротьби за звільнення Криму [Електронний ресурс] = https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/kok-bajrak-odyn-iz-novykh-symvoliv-borotby-za-zvilnennia-krymu/ / Іванець, Андрій // Голос Криму-Культура. - 2020. - 6 жовт. У матеріалі коротко викладемо історію одного з головних кримськотатарських національних символів, який тепер має особливе значення і для представника української політичної нації будь-якого етнічного походження

Період нової дискримінації [Електронний ресурс] / Телеканал ДІМ. - Ведучий програми Дмитро Сіманський. – Електрон. дані – 2021. – Режим доступу https://kanaldim.tv/period-novoj-diskriminaczii-o-naczionalnom-flage-krymskotatarskogo-naroda-govorim-s-istorikom-andreem-ivanczom/. – Заголовок з екрану. Мова укр., англ. Про національний прапор кримськотатарського народу розмова з істориком Андрієм Іванцем

Печерський, Антон. Два стяги — єдина країна [Електронний ресурс] = https://armyinform.com.ua/2022/06/26/dva-styagy-yedyna-krayina-do-dnya-krymskotatarskogo-prapora/: до Дня кримськотатарського прапора / Печерський, Антон // АрміяInform. - 2022. - 26 черв. 26 червня — День кримськотатарського прапора (Qirim bayragi). Це важливе національне свято кримських татар, для яких прапор є символом національної незламності та любові до волі. Жовта тамга на блакитному тлі єднають прапор корінного народу Криму з українським синьо-жовтим стягом, так само, як нерозривно поєднаними є історії наших двох народів — і в радості, і в горі

"Це прапор боротьби" [Електронний ресурс] / Українське радіо. – Електрон. дані – Київ, 2020. - Режим доступу https://ukr.radio/news.html?newsID=93632. – Заголовок з екрану. Мова укр., англ. 26 червня – День кримськотатарського прапора. Про свято та долю Криму розповідає голова кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв

Чубаров розповів про заходи до Дня кримськотатарського прапора [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4007696-cubarov-rozpoviv-pro-zahodi-do-dna-krimskotatarskogo-prapora.html / Інф. "Укрінформ" // Укрінформ. - 2025. - 25 черв. Заходи до Дня кримськотатарського прапора, який відзначається 26 червня, пройдуть у Києві, в регіонах України та за межами нашої держави. Про це голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив на пресконференції у Києві, передає кореспондент Укрінформу. Чубаров наголосив на важливості символу кримськотатарського прапора в умовах російсько-української війни, зокрема коли Крим —  батьківщина кримськотатарського народу —  окупований. "Це символ єднання, символ підкреслення ідентичності, це символ мови, якою Україна говорить з усім світом, коли мова йде про окупований Крим. Сьогодні кримськотатарський прапор займає дуже усталене місце у боротьбі за територіальну цілісність України, в боротьбі за визволення окупованих земель", - зазначив він

Історичні події

Кривава окупація Криму [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/tri-veletni-v-borni-za-ukrayinu/: 100 років першому Курултаю кримських татар / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2017. - 2 груд. (№228). - С. 10. 30 листопада 1917 року в Криму відбулися вибори Курултаю — парламенту кримських татар. 9 грудня його депутати — 72 чоловіки та чотири жінки — зібрались на перше засідання, а 13 грудня було проголошено створення Кримської Народної Республіки. Відповіддю більшовиків стала кривава окупація Криму. 16 грудня вони силою розігнали раду робітничих, матроських і солдатських депутатів у Севастополі, встановивши в місті антирадянську і антинародну владу «військово-революційного комітету». Наступним кроком стала розпочата на півострові війна проти кримськотатарського народу, аналогічна діям прийшлих із Росії «червоногвардійців» в Україні

Мокрушин, Сергій. 100 років самоврядування: яким був перший Курултай кримськотатарського народу [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/28896407.html / Мокрушин, Сергій // Радіо Свобода. - 2017. - 4 груд. 100 років тому, в грудні 1917 року відбувся перший Курултай кримськотатарського народу. Його учасники обговорювали питання державного ладу Криму, взаємини кримських татар з іншими національностями півострова, проведення основних реформ. Тоді вищий представницький повноважний орган кримських татар затвердив національну символіку: прапор блакитного кольору, гімн і герб у вигляді золотої тамги кримських ханів. Кримський історик Гульнара Бекірова розповідає, що перший Курултай зовсім не був зборами поважних старців

Нацбанк України презентував пам’ятну монету на честь 100-річчя Курултаю [Електронний ресурс] = https://investigator.org.ua/ua/news-2/203727/ // Центр журналістських розслідувань. - 2017. - 22 лист. У столичному Музеї Грошей Національного банку України відбулася презентація пам’ятної монети на честь 100-річчя Першого Курултаю, національного з’їзду кримськотатарського народу, який відбувся в листопаді 1917 року. Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що створення цієї пам’ятної монети для нього – це прояв України поваги до одного з корінних народів – кримським татарам

На аверсі монети розміщено малий Державний герб України, праворуч від нього написаний номінал — «5 гривень». Під гербом — зображення карти півострова Крим, на синьому тлі якої жовтими буквами написані рядки з гімну кримськотатарського народу: “Я поклявся, Я дав слово померти за народ”. Внизу – герб кримськотатарського народу – тамга. У правому нижньому кутку розміщений логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети дизайнери зобразили делегатів Першого кримськотатарського національного з’їзду на тлі Ханського палацу. На обідку на українському і кримськотатарських мовами написано: «Перший Курултай кримськотатарського народу»

Марків, Наталка. У Києві відкрили меморіал Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/102667/ / Марків, Наталка // Вечірній Київ. - 2024. - 11 вер. У столиці в сквері Миру 11 вересня відбулася церемонія відкриття Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Меморіал присвячений вшануванню трагедії кримськотатарського народу. Президент України Володимир Зеленський наголосив на церемонії відкриття, що колись такий самий меморіал з’явиться у деокупованому Криму. Монумент увічнює пам’ять про одну з найстрашніших трагедій в історії України та кримськотатарського народу — геноцид і депортацію, вчинені російською радянською владою, спадкоємцем якої є нинішня рф, у 1944 році.

Книги до теми з фондів Молодіжної

Абдулаєва, Гульнара. Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху [Текст]: Науково-популярне видання / Абдулаєва, Гульнара; Пер. сл. А.Сеітаблаєва і С.Тараторіної. - К.: Віхола, 2024. - 224 с.

Від таврів, племінних союзів і перших античних міст до депортацій, репресій та зрештою окупації. Історикиня Гульнара Абдулаєва у своїй книжці змальовує тисячолітню історію Криму — від найдавніших часів і до сьогодні. Вона знайомить нас із кримськими татарами, караїмами й кримчаками, розповідає, ким були уруми та як припинило своє існування Кримське ханство. Як Чорне озеро стало Чорним морем, якою мовою говорили корінні народи Криму та які стосунки були між козаками й кримськими татарами? Як росія завойовувала Крим і переписувала історію, вдавалася до терору,голоду, депортації… Історикиня пише своєрідний життєпис Криму,розповідаючи, яким він був і як ми опинилися саме в цій точці нашої історі

Абдулаєва, Гульнара. Кримські татари: від етногенезу до державності [Текст] : Науково-популярне видання / Абдулаєва, Гульнара. - К. : Гамазин, 2021. - 408 с.

Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» — не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр

Грабовський, Сергій. Azat Qirim чи колонія Москви? [Текст] : Імперський геноцид і кримськотатарська революція: Науково-популярне видання / Грабовський, Сергій , Лосєв, Ігор. - К. : Видавничий дім "Стилос", 2017. - 120 с.

Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосева присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду — з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим — кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917-1918 років. Автори, один з яких є кримчанином у дев'ятому поколінні, а інший має на півострові родичів і служив два роки там у війську, не тільки на основі писемних джерел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов'язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії

Громенко, Сергій. 250 років фальші: Російські міфи історії Криму [Текст] : Науково-популярне видання / Громенко, Сергій; Худож.-оформлювач О.А.Гугалова-Мєшкова. - Харків : Фоліо, 2019. - 255 с.

Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з’явився так званий Міф про «КримНаш», що мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику Російської Федерації. Невже Крим — споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари — геть усі зрадники? Чи дійсно півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до Росії?

Кралюк, Петро. Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів [Текст]: Науково-популярне видання / Кралюк, Петро; Передм. та післям. авт. - Харків: Фоліо, 2018. - 282 с.

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шести­днев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів

Крисаченко, Валентин. Історія Криму: Кримське ханство : Навчальний посiбник / Крисаченко, Валентин. - К. : Твiм iнтер, 2000. - 336 с.

Історія Кримського ханства вперше розкривається на основі широкої джерельної бази від початку XIII і до кінця XVIII ст. Проаналізовано його витоки (держава Чингіз-хана, Золота Орда), утвердження як самостійної держави, перебування під протекторатом Оттоманської Порти, злет і руїну у XVIII ст. Розглянуто загальні описи Кримського ханства, його території, людності, державного устрою, соціальної структури. Особливу увагу звернено на складні українсько-кримські відносини. Підсумовує книгу джерельний матеріал з міжнародних угод та договорів, котрий окреслює політичний статус Кримського ханства на різних етапах його існування.

Бібліотека кримськотатарської літератури [Текст] : Народна творчість. Казки, легенди, епоси / Упор. С.Кандимова, Н.Умеров; вст. ст. О.Гуменюк. - Львів : Світ, 2012. - 640 с. : іл.
До збірки включено кращі зразки традиційних жанрів кримськотатарської народної творчості – народні казки, історичні легенди, героїчні та лірико-епічні епоси, зібрані упорядниками видання з різних джерел фольклору кримських татар. Тексти подано мовою оригіналу та в перекладі українською мовою, здійсненому сучасними українськими письменниками.

Гуменюк, Наталія. Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму [Текст]: Літературно-художнє видання / Гуменюк, Наталія; Передм. К.Міщенко. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. - 312 с.
Загублений острів — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014-2019 рр. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися. Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася

Кримський інжир [Текст] : антологія / укладачі Алім Алієв, Анастасія Левкова. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. – 424 с. ISBN 978-617-679-693-0

Крим — це особливий край, омитий морем і зігрітий сонцем, і здається, що навіть вітер, який не знає кордонів, тут віє по-іншому. Це земля кримськотатарського народу, який, попри всі історичні та політичні реалії, намагається зберегти свою мову, культуру, релігію, світоглядні принципи, творити свою літературу. Ця книжка об’єднала найкращі твори учасників першого українсько-кримськотатарського літературного конкурсу «Кримський інжир», що відбувся 2018 року. Поезія і проза, переклади українською і кримськотатарською, що увійшли до антології, дуже різні за жанром, стилем і поетикою, проте Крим — це та спільна тема, що їх об’єднує. У кожному творі своя емоційна тональність: біль і глибокий, як море, смуток, але водночас розуміння того, що можна втратити рідний дім, та головне — не втратити власної й національної ідентичності. Під однією обкладинкою зібрано твори як кримськотатарською, так і українською мовами.

Марков, Євген.  Нариси Криму. Картини кримського життя, історії та природи [Текст] : Художнє видання / Марков, Євген ; Пер. з рос. С.Іванюка; Під ред. Ю.Олійник, А.Троскота. - К. : Темпора, 2007. - 584 с. : іл.
Книга Євгена Маркова вперше вийшла у світ 1872 року, витримала кілька перевидань і стала надзвичайно популярною ще за життя автора. Це подорожні нотатки незаангажованого свідка, що прагне передати нам не лише свої враження від побаченого в Криму середини ХІХ ст., а й відчуття історичної присутності на цій території багатовікової культури Середземномор’я. Спочатку читач разом з автором проїде тогочасною Україною й очима неупередженого росіянина гляне на українське сільське життя, а далі — романтичний і загадковий Крим, одвічна суміш культур – античної, візантійської, татарської, турецької, слов’янської... І все це – осяяне високим білим сонцем, омите солоною чорноморською водою, переповнене пахощами кипарисів і лаванди...
Пропонована книга — перше видання «Кримських нарисів» українською мовою – становитиме інтерес для всіх небайдужих до історії України та Криму

WEBліографія

https://www.youtube.com/watch?v=soqyzhC4oKI  – Кримськотатарський прапор: символіка та значення для народу

Інтернет-ресурси

https://www.golos.com.ua  – сайт газети «Голос України»

https://ukurier.gov.ua  – сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://bank.gov.ua/  – Національний банк України

Підготувала бібліограф: Мілашенко Т. І.