Памʼятаємо минуле – боронимо майбутнє

Інформаційно-бібліографічний дайджест до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Щороку 22 червня Україна відзначає День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

У цей день українці вшановують пам’ять мільйони життів, втрачених у одній з найжахливіших трагедій ХХ століття – Другій світовій війні, яка пронеслася землями України, руйнуючи міста та села, перекреслюючи людські долі.

Тож ми, нащадки, маємо берегти пам’ять про трагічну сторінку в історії нашого народу та України. Адже сьогодні, коли українці зі зброєю в руках боронять власну державу, коли наш народ знову переживає жахіття війни, втрачаючи своїх синів і дочок, ми повністю можемо усвідомити ціну свободи, миру та безпеки.

Вічна пам’ять загиблим! Честь і слава героям, які боронять Україну!

У Другій світовій війні брали участь понад 60 держав світу і понад 100 млн осіб, а воєнні дії відбувалися на території 40 країн.

1. У Другій світовій війні брали участь понад 60 держав світу і понад 100 млн осіб, а воєнні дії відбувалися на території 40 країн.

2. Як і в Першу світову, Україна опинилася в епіцентрі трагічних подій. Адже майже 7 млн українців брали участь у бойових діях. З них — 6 млн воювали у Червоній армії, майже 100 тис. — в УПА та стільки ж у польському війську. У радянській армії серед військових першого призову вижили лише 3 відсотки. Україна втратила під час цієї війни 9 млн осіб. Серед них — 5 млн цивільних та 4 млн — військових. Ще 5 млн осіб були депортованими чи евакуйованими.

3. За приблизними оцінками військові витрати та збитки склали $4 трильйони. Матеріальні витрати досягали 60-70 відсотків національного доходу країн-учасників війни.

4. Традиційно жертвами Голокосту вважають 6 млн євреїв Європи: ця кількість називалася під час Нюрнберзького процесу. Проте повного поіменного списку жертв не існує.

5. Під час Другої світової війни були вперше застосовані килимові бомбардування. Нацистська Німеччина вдавалася до бомбардування цивільних цілей з перших днів Другої світової війни. Британський уряд наказав своїм ВПС дотримуватися заборони нападів на цивільну інфраструктуру. Однак уряд відмовився від цього 15 травня 1940 року, після бомбардування Роттердама.

6. Під час прориву американськими військами німецької оборони у Сен-Ло (Франція) 25 липня 1944 року було здійснене килимове бомбардування ділянки із залученням 1500 важких бомбардувальників, що скинули 3300 тонн смертоносного вантажу.

7. Під час Другої світової війни вперше і єдиний раз застосувалася ядерна зброя: 6 серпня 1945 року вона була на японське місто Хіросіму, а 9 серпня — на Нагасакі. Від вибухів миттєво загинуло 70 000 мешканців Хіросіми та 60 000 мешканців Нагасакі. З серпня по грудень 1945 року загальна кількість померлих від радіації становила близько пів мільйона осіб.

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

2025

Всесвітній день визволення в’язнів фашистських концтаборів [Текст] = https://www.golos.com.ua/article/383333 / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2025. - 11 квіт. (№71). - С. 8. Щороку 11 квітня у світі відзначають Всесвітній день визволення в’язнів фашистських концтаборів — на спомин про мільйони людей, які стали жертвами нацистських репресій у роки Другої світової війни. Цю дату встановлено з ініціативи Організації Об’єднаних Націй, щоб вшанувати мужність і трагедію тих, хто пережив нелюдські випробування в нацистських таборах смерті, а також увічнити пам’ять про загиблих

Головко, Тарас. Крізь пекло і вогняні дні ворожої навали — до 80-річчя Перемоги [Текст] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3956/196/189129/ : Вінстон Черчилль описав уроки боротьби з нацизмом у Другій світовій війні. Що з того досвіду є важливим сьогодні / Головко, Тарас // Україна молода. - 2025. - 30 квіт. (№17). - С. 10-11. Нинішня російсько-українська війна багато в чому схожа на іншу, не менш жорстоку і криваву радянсько-німецьку війну 1941-1945 років, начебто поступово забуту і певною мірою відсунуту з людської пам’яті щоденними страхітливими подіями як на фронті, так і в тилу. Нагадує про неї двотомник «Спогадів про Другу світову війну» Вінстона Черчилля

День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни [Текст] = https://www.golos.com.ua/article/383990  / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2025. - 14 трав. (№94). - С. 8. Щороку 14 травня в Україні відзначають День пам’яті українців, які рятували євреїв у роки Другої світової війни. Цю дату встановлено постановою Верховної Ради України № 1178-IX від 2 лютого 2021 року з метою збереження історичної пам’яті та вшанування мужності, людяності та самопожертви тих, хто, ризикуючи власним життям, допомагав євреям уникнути нацистських переслідувань і знищення. Українці стали однією з найбільших груп серед Праведників народів світу. Це почесне звання, яке надає Держава Ізраїль через Меморіал Катастрофи «Яд Вашем»

Катаєва, Марія. У Подільському районі відкриють Камінь спотикання на честь Клавдії Винокурової [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/118218/  / Катаєва, Марія // Вечірній Київ. - 2025. - 6 жовт. 7 жовтня о 16:00 у Києві за адресою вул. Кожум’яцька 12Б відбудеться відкриття Каменя спотикання на честь Клавдії Винокурової (П’яних). Клавдія була партизанською розвідницею, дружиною єврея, матір’ю маленького сина і жінкою, яка у часи нацистської окупації виявила мужність і відданість боротьбі із загарбниками. Міжнародний проєкт «Камені спотикання» («Stolpersteine») унікальний тим, що це історія про міські спільноти та про сусідство через роки.

Катаєва, Марія. У столиці біля бібліотеки для дітей відкриють ще один камінь спотикання [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/117679/ / Катаєва, Марія // Вечірній Київ. - 2025. - 22 вер. Київський проєкт вшановує пам’ять про людей, чиї долі були пов’язані з Бабиним Яром, тобто тих, хто був вбитий чи переслідуваний нацистським режимом із 1941 по 1943 рік. «Один камінь — одне життя: 80 каменів спотикання для Києва» — київська частина міжнародного проєкту Stolpersteine. Його ідея полягає у встановленні в міському просторі меморіальних «каменів» із табличкою, що містить відомості про людину, яка загинула від рук нацистів або врятувалась попри переслідування. Переважно це представники київської єврейської громади та їхні родичі

Наша Перемога: Україна у Другій світовій війні [Текст] = https://www.golos.com.ua/article/383888 / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2025. - 8 трав. (№ 90). - С. 4. Цьогоріч Україна та світ відзначають 80-річчя завершення Другої світової війни. Глобальне зіткнення знищило наявний доти міжнародний порядок і створило новий, який зберігався донині. Друга світова війна торкнулася українців повною мірою, принісши незліченні руйнування й смерті, але водночас й засвідчивши значний внесок нашого народу в перемогу над злом нацизму. Будучи найбільшою бездержавною нацією Європи, українці не мали змоги творити власний воєнний епос. Але участь приблизно восьми мільйонів наших земляків у боротьбі на боці антигітлерівської коаліції стала вагомим чинником, що привів до розгрому держав «осі»

Фещенко, Євдокія. Через 80 років після закінчення війни [Текст] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3957/196/189247/ : страшні втрати у період змови фашизму і тоталітаризму: в Україні загинули приблизно 5,5 млн цивільних мешканців / Фещенко, Євдокія // Україна молода. - 2025. - 7 трав. (№18). - С. 2. Друга світова війна почалася зі змови нацистської Німеччини та Радянського Союзу з метою разом поділити Польщу, нагадало Міністерство закордонних справ України перед датою 80-ліття Перемоги над фашизмом. Винищення й депортація окремих національних та соціальних груп, нещадна трудова експлуатація населення, широке застосування «стратегії випаленої землі», економічне пограбування — такі повсякденні реалії принесла Друга світова війна українцям. Тоді загинули приблизно 5,5 млн цивільних мешканців України

2024

Звільнили найбільший табір смерті [Електронний ресурс] = https://gazeta.ua/articles/history/_zvilnili-najbilshij-tabir-smerti/1010793 / Інф. "Гіммлер Генріх" // Країна. - 2024. - 27 січ. Звільнені в січні 1945-го діти в таборі смерті "Аушвіц-Біркенау" / Wikipedia 27 січня 1945-го радянські солдати українського фронту увійшли на територію найбільшого німецького табору смерті "Аушвіц-Біркенау", де за 4 роки загинуло 1,1 млн людей. Врятуватися з табору вдалось лише кільком тисячам покинутих напризволяще в'язнів. Концтабір "Аушвіц" збудували в травні 1940-го за наказом рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера на території колишніх польських військових казарм біля міста Аушвіц. Першими в'язнями табору стали 728 польських політв'язнів, що прибули в червні 1940 року

Козак, Ірина. У фашизму і рашизму — спільні корені [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/376536 : сьогодні — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту / Козак, Ірина // Голос України. - 2024. - 27 січ. (№19). - С. 7. У цьому переконує збірник розсекречених документів про колаборантів Другої світової війни, який презентували в Хмельницькому. Видання цікаве не тільки з огляду на історію. Особливої актуальності воно набуло в час широкомасштабного вторгнення агресора в Україну. Реалії сьогодення підтверджують, що для сучасних окупантів та їхніх поплічників залишилися незасвоєними історичні уроки. «Насильство над цивільним населенням. Хмельницька область

Сигалов, Анатолій. Нюрнберг — предтеча Гааги. Повчальний урок для рашистських військових злочинців [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3901/196/182139 / / Сигалов, Анатолій // Україна молода. - 2024. - 20 бер. (№012). На кінець липня всі головні військові злочинці опинилися в руках союзників, а вже на початку серпня відбулося перше засідання Міжнародного військового трибуналу, створеного згідно з рішенням «Великої трійки» (Рузвельт, Черчилль, Сталін) на Ялтинській конференції (лютий 1945 року). Тож і зібралася судова колегія

2023

Асадчева, Тетяна. Сьогодні 80-та річниця звільнення Києва від нацистів: найважливіші факти про історичну подію [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/90604/ / Асадчева, Тетяна  // Вечірній Київ. - 2023. - 6 лист. 6 листопада 1943 року, радянські війська внаслідок кривавої наступальної операції визволили столицю України від німецько-фашистських загарбників. На думку істориків, битва за Київ була однією з найбільш жорстоких та кривавих в історії Другої світової війни, внаслідок чого загинули мільйони людей, виконуючи наказ Йосипа Сталіна — взяти місто за будь-яку ціну до річниці Жовтневої революції. До 80 річниці звільнення української столиці, «Вечірній Київ» згадує знакові факти про битву за Київ у Другу світову війну

Бедзір, Василь. Колесо як прагнення свободи [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/koleso-yak-pragnennya-svobodi/ : в Ужгороді в Міжнародний день пам’яті про нацистський геноцид ромів відкрили меморіальний знак / Бедзір, Василь // Урядовий кур`єр. - 2023. - 16 серп. (№164). - С. 5. На відкритті звучали думки і спогади, які нагадали про трагізм масового знищення ромів, привернули увагу до нинішнього становища цієї спільноти в українському суспільстві. Промовисту, хоч і невелику за розмірами композицію встановили на території ужгородської гімназії №14 поблизу місця розташування в часи Другої світової війни гетто для ромів. Ще раніше там діяла найстаріша в Європі ромська школа, заснована 1926 року.

2022

Асадчева, Тетяна. Трагічні роковини: 24 вересня 1941 року зруйнували Хрещатик [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/71887/  / Асадчева, Тетяна  // Вечірній Київ. - 2022. - 24 вер.  В історії нашого міста є чимало трагічних сторінок, серед яких можна назвати варварське знищення центральної частини міста військами НКВС у вересні 1941 року. При відступі з Києва, радянська армія вперше у світовій практиці застосує щодо власного населення тактику випаленої землі. Саме таким був наказ головнокомандувача Червоної армії Йосипа Сталіна, коли після неочікуваного нападу нацистської Німеччини на СРСР радянським військам довелося швидко відступали на схід. Розуміючи, що радянська армія не зможе оборонити Київ, у будинках центральної частини міста завчасно розмістили радіокеровані міни

Бобрищев, Костянтин. Маршал Кулик, оббріханий і забутий [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/article/istoriya-i-ya/marshal-kulyk-obbrikhanyy-i-zabutyy : хто насправді звільняв Полтаву 1943 року / Бобрищев, Костянтин // День. - 2022. - 19 жовт. (№189). Говорити напівправду завжди вважалося гіршим від самої брехні. Тому я стою на позиції повної правди, хоч би якою гіркою вона була. Це я кажу для того, щоб підготувати читача до сприйняття цієї публікації, яка буде не зовсім трафаретною і багато кому може не сподобатися, але... Але нічого не вдієш, правда завжди була і залишиться колючою та неприємною. Тож наберімося мужності й уголос визнаємо: все, що мовилося до сьогодні про звільнення Полтави, м’яко кажучи, не відповідає дійсності

Божко, Лариса. Українські жінки, що перебрали на себе весь тягар життя переселенців, потребують допомоги психологів [Електронний ресурс] = https://health.fakty.com.ua/ua/psykholohiia/ukrayinski-zhinky-shho-perebraly-na-sebe-ves-tyagar-zhyttya-pereselencziv-potrebuyut-dopomogy-psyhologiv / / Божко, Лариса  // Факти. Здоров'я. - 2022. - 15 трав. Понад п’ять мільйонів українців виїхали за кордон. Переважно це жінки і діти. Дехто відправляв дітей з родичами, або до родичів. Війна розірвала українські сім’ї. І люди зараз переживають важкі часи через розлуку. Весь удар припав на матерів, яким зараз дуже складно. Вони мають підтримувати сім’ю.

Гук, Лариса. Наперекір війні: майбутнього врожаю вистачить і собі, і на експорт [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/macrolevel/naperekir-vijni-majbutnoho-vrozhaju-vistachit-i-sobi-i-na-eksport.html / Гук, Лариса , Следзь, Сергій  // Дзеркало тижня. - 2022. - 3 трав. Прогнозувати урожай в умовах війни - ще та задачка. Ніхто не знає достеменно, яку кількість гектарів буде засіяно. Невідомо, скільки полів "доживуть" до жнив, що вдасться обмолотити… Однак локальний аграрний простір уже рясніє оцінками майбутнього врожаю зерна. Хоча польові роботи в розпалі, остаточну структуру посівних площ розмито регулярними "опадами" повітряних тривог і димом від вибухів, але перші прогнози є. Розкладка виглядає так: очікується від 62 до 70 млн тонн урожаю зернових та олійних, із них пшениці — 18-19 млн. Тобто вистачить і собі хліба напекти, та ще й людям іноземним продати…

Ведернікова, Інна. Голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут: «Держава, яка не готувалася до війни, вимушена виходити з пріоритетів. Спочатку арта, потім — «броники»» [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/internal/holova-fondu-povernis-zhivim-taras-chmut-derzhava-jaka-ne-hotuvalasja-do-vijni-vimushena-vikhoditi-z-prioritetiv-spochatku-arta-potim-broniki.html : cкладна розмова / Ведернікова, Інна // Дзеркало тижня. - 2022. - 27 трав. Напередодні в медіа прокотилася хвиля матеріалів про невдоволення в кількох бригадах ТрО, які командування ЗСУ використовує в зоні бойових дій. Обидва ці факти — наша реальність, говорити про яку складно, але треба. Буквально за кілька днів до початку війни ми опублікували текст «Гра в солдатики. Навіщо Зеленський скликав РНБО?», у якому комплексно проаналізували ситуацію, що склалася під час створення сил територіальної оборони (ТрО9

Грубнік, Міла. Я тепер переселенець – як не зламатися перед обставинами [Електронний ресурс] = https://health.fakty.com.ua/ua/napulsi/ya-teper-pereselenecz-yak-ne-zlamatysya-pered-obstavynamy / / Грубнік, Міла // Факти. Здоров'я. - 2022. - 16 квіт. Через війну в Україні деякі громадяни полишили свої домівки та переїхали до інших регіонів чи взагалі за кордон. Такі люди мають певні психологічні особливості, що виражаються у специфічному світосприйнятті, пригніченості психічних функцій, наявності психологічного травмування (синдром свідка). За словами фахівців, такі люди можуть стикатися з кризою ідентичності, проблемами з адаптацією

Дмитричева (Чорна), Ольга. Із пекла війни — у пастку безправ'я [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/internal/iz-pekla-vijni-u-pastku-bezpravja.html : із чим стикаються українці, депортовані до Росії / Дмитричева (Чорна), Ольга  // Дзеркало тижня. - 2022. - 13 трав. ...заяви російської влади про добровільну евакуацію жителів міста на територію Росії — це чергова цинічна брехня в нескінченному списку інсинуацій, маніпуляцій, фейків і перекручень Кремля. «За нормами гуманітарного права вивезення жителів Маріуполя, взагалі громадян України, на територію Росії під час війни — це не евакуація. Це депортація: без погодження з Україною, з проходженням через фільтраційні табори та розселенням у віддалених регіонах Росії. Кількість українських громадян, насильно вивезених до Росії, невідома

Котляр, Алла. Війна та діти. Малюнки з розбитого світу [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/vijna-ta-diti-maljunki-z-rozbitoho-svitu.html : уроки арт-терапії для переселенців / Котляр, Алла // Дзеркало тижня. - 2022. - 24 квіт. У ці складні часи діти потребують підтримки. Дітей, що через війну разом із родинами мусили залишити рідні домівки, БФ «Голоси дітей» намагається підтримати, зокрема й психологічно. У місцях перебування дітей у Львові та в околицях — Дублянах і Винниках, у Трускавці, Східниці, в Полтаві, Береговому, Хусті, Кам’янці-Подільському психологи проводять заняття арт-терапії. Недавно запустили в Чернівцях. У найближчих планах — Хмельницький та Івано-ФранківськМикитюк, Вікторія.

Котляр, Алла. Операція "Неевакуація". Чому державних дітей вчасно не вивезли з лінії фронту [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/social_secutity/operatsija-neevakuatsija-chomu-derzhavnikh-ditej-vchasno-ne-vivezli-z-liniji-frontu.html : волонтери знову замінили державу чому / Котляр, Алла // Дзеркало тижня. - 2022. - 3 квіт. Про необхідність розробити плани евакуації найбільш уразливих категорій населення, і передусім державних дітей, ZN.UA нагадувало в розпал тривожних очікувань початку війни — наприкінці січня 2022 року. На 25 березня, за оцінками правозахисників, майже всі дитбудинки-інтернати з фактично окупованих або заблокованих територій було евакуйовано (зокрема за кордон

Кітраль, Олександр. Війна формує з українців «нових людей» [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/vijna-formuje-z-ukrajintsiv-novikh-ljudej.html : у суспільстві зростає запит на соціальні зміни / Кітраль, Олександр  // Дзеркало тижня. - 2022. - 27 квіт. Бажання підтримати, відчуття справедливості та взаємовиручка дедалі більше розвиваються в українському суспільстві. На думку соціологів, це наслідок війни, яка стала об'єднавчим фактором, проявивши в багатьох їхні кращі риси. Надалі можна очікувати ще більшої згуртованості українців і запиту на «просунуті» соціальні. Такого єднання, як сьогодні, в новітній історії України, мабуть, не було. Порив до перемоги та взаємовиручки справді народний. На думку директора Інституту соціології НАН України Євгена Головахи, позитивні зміни в соціумі — справа не вчорашнього дня, і розпочалися вони ще 2014 року після Революції Гідності

«Я шкодую, що залишився живим» — як бути з травмою свідка [Електронний ресурс] = https://health.fakty.ua/399925-ya-sozhaleyu-chto-ostalsya-zhiv---kak-byt-s-travmoj-svidetelya / Микитюк, Вікторія // Факти. Здоров'я. - 2022. - 17 квіт. Всі ми, коли переглядали фото та читали розповіді про звірячі вчинки росіян зі звільнених міст України — Бучі, Бородянки, Гостомеля, отримали стрес, так звану травму свідка. Після чого відчуваємо тривогу, неприємні відчуття в ділянці грудей, безсоння. Війна є травмуючою ситуацією не тільки для тих, хто перебуває в містах бойових дій, а і тих, хто навіть переглядає фотографії, особливо з Бучі, — пояснює психотерапевт Євген Скрипник. — Чому виникає травма свідка та симптоми? Що робити, коли ви отримали травму свідка?

2021

Загородній, Михайло. Як руйнували та відбудовували Київ під час Другої світової війни [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/52526/ / Загородній, Михайло  // Вечірній Київ. - 2021. - 20 вер.  Україна відчула на собі Другу світову війну майже з самого її початку, після нападу Німеччини на Польщу. Київ опинився в епіцентрі війни дещо пізніше — 22 червня 1941 року, зазнавши руйнувань в кілька етапів. Тут велись кровопролитні бої, тактика «спаленої землі» застосовувалась з обох боків, а числу зламаних людських доль немає ліку.

Книги з фондів Молодіжної бібліотеки

Боровик, Микола. Друга світова війна та нацистська окупація у спогадах киян [Текст] : Науково-документальне видання / Боровик, Микола, Дробкова, Наталія, Пастушенко, Тетяна ; Передм. М.Боровика; Пер. сл. Н.Дробкової. - К. : Саміт-Книга, 2020. - 352 с. - Передмова. Усні автобіографічні історії киян як історичне джерело: с.3; Повсякденне життя киян у роки нацистської окупації в дитячих спогадах: с.17; Біографічні спогади: с.335. - ISBN 9789669862679 : (В паліт.) 156-00. Про Київ і киян під час Другої світової війни. Історії демонструють чим була війна для звичайної людини, яка опинилася в епіцентрі світового воїнного конфлікту. Голодомор, примусова праця, виживання в концтаборі, але також опір і відстоювання власної гідності...

Друга світова. Непридумані історії: (не) наша, жива, інша [Текст] : Громадсько-політичне видання / Вст. сл., укладання В.Кіпіані. - Харків : Віват, 2017. - 304 с. : іл., фотогр. - (Історична правда). - Правда війни: с.5. - ISBN 9789669426818 : (В паліт.) 92-40. Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після. Зокрема, ви дізнаєтесь про:

• українців, які воювали в різних арміях;

• життя депортованих;

• долі вивезених на примусові роботи;

• чоловіків і жінок, що назавжди лишилися молодими.

Одна війна - різні долі

Гливкий туман Бучі [Текст] : Літературно-художнє видання / Щоденники війни. Худож.-оформл. О.Гугалова-Мєшкова. - Х. : Фоліо, 2025. - 175 с.

Ця книга — відвертий і сповнений особистих емоцій щоденник перших 100 днів великої війни. Він розпочинається відтворенням подій, що розгорталися в селищі Красне, за кілька кілометрів від Бучі, з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну

Гудзь, Анна. Ти не одна. Кохані Героїв України. Історії твійни та любові [Текст] : Літературно-художнє видання / Гудзь, Анна ; Вступ В.Муліка; Передм. авт. - К. : Білка, 2023. - 280 с

24 розповіді про жіночі долі, історії найближчих людей військових, відзначених найвищою державною нагородою України. «Ти не одна» — мої вже звичні слова у моменти найбільшого відчаю мами після втрати коханого чоловіка у березні 2022 року. «На жаль, таких, як ти — сотні», — додавала я і прагнула познайомити маму з неймовірними жінками, у яких спільне горе…

Православні погляди на війну [Текст] = Orthodox Christian Perspectives on War : Наукове видання / За ред. П.Гамаліса і В.Каррас; Вступ П.Гамаліс і В.Каррас; Пер. з англ. - К. : Дух і літера, 2024. - 400 с

Збірка складається з нарисів видатних православних фахівців у галузях бібліїстики, історії Церкви, візантології, богослов’я, патристики, політології, етики й біології. Автори описують і досліджують нюансовані погляди православної традиції на значення й виклики війни з огляду на їх сучасну актуальність, не пропонуючи єдиного бачення «сенсу війни» чи вичерпної та нормативної позиції, яка нібито є «православним вченням про війну»

WEBліографія

https://center.gov.ua/den-skorboty-i-vshanuvannya-pamyati-zhertv-vijny-v-ukrayini/  – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

https://armyinform.com.ua/2020/09/03/czikavi-fakty-pro-drugu-svitovu/  – Цікаві факти про Другу світову

Інтернет-ресурси

https://vechirniy.kyiv.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua  – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://umoloda.kyiv.ua  – сайт газети «Україна молода»

https://gazeta.ua  – сайт журналу «Країна»

https://zn.ua  – сайт газети «Дзеркало тижня»

Підготувала бібліограф Качановської Н.В.