«Мова — це голос народу»

Бібліогафічний список статей до Міжнародного Дня рідної мови

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day) — подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічних події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половин із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

В Україні рідній мові присвячене ще одне свято — День української писемності та мови. Відзначається воно щороку 9 листопада, в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, який був послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Цікаві факти про українську мову

1. Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім — російська (62%).

2. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких — кличний.

3. Українська мова багата на синоніми та зменшувальні форми. Найбільша кількість слів в ній розпочинається на літеру «П», а найменш уживаною є буква «Ф».

4. Понад те, українська мова — одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.

5. Унікальна властивість української мови — двоїна. Зараз про неї мало кому відомо, адже її вилучили примусово у 1933 році, щоби наша мова не мала таких відмінних рис від російської.

Хоча, раніше, казали не «два слова», а «дві слові», не «дві руки», а «дві руці», не «чотири вікна», а «чотири вікні». Це яскравий приклад того, яких штучних змін зазнала наша мова через намагання її знищити чи замінити.

6. У 1918-1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. А, ще раніше, якщо поглянути на мовну карту 1871 року, вона була поширена ще далі. Зараз навіть на території сучасної України не всі спілкуються українською.

7. Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму — це не тільки особливість мови, а й особливість поведінки, рис притаманних українському народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці» чи, навіть, «воріженьки».

8. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». А, найменше у нас слів, які починаються на «Ф». І, ті що є, у більшості випадків — запозичені з інших мов. Ця буква взагалі, специфічна, адже раніше, її вимовляли як «ХВ». Хвіртка, Хведір, Шахва тощо.

9. Українська мова має напівофіційний статус в США, а саме в окрузі Кук штату Іллінойс, до якого входить Чикаго. Наша мова там, виявляється, одна з найбільш вживаних.

10. А ще, нашу мову, протягом останніх чотирьох століть, намагалися знищити аж 134 рази! І, наскільки вона стійка, можна лише уявити, адже вона і досі в Україні. Нею розмовляють, навчаються, співають, пишуть поезію та прозу.

Відомі вислови та цитати про мову

1. Мова росте елементарно, разом з душею народу і мало дбає на граматичні правила (Іван Франко).

2. Мова перемагає своїх суперників не завдяки якимось внутрішнім якостям, а тому, що її носії є войовничіші, фанатичніші, культурніші, заповзятливіші (А. Мартіне).

3. Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою (Сааді).

4. Якщо людина не знає мови народу, на землі якого проживає, то вона є або гостем, або окупантом, або не має розуму (Ш. Бернар).

5. Глибокі води — слова вуст людини (Соломон).

6. Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Франсуа Вольтер).

7. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити (Василь Сухомлинський).

8. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. (Ліна Костенко)

9. Скільки української мовної території, стільки й української державності. (Іван Заєць)

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

2023

Бірюкова, Інна. У Києві ухвалили Концепцію переходу на українську мову: як це відбуватиметься [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/82275/ : документ передбачає реалізацію упродовж трьох років кількох десятків заходів / Бірюкова, Інна // Вечірній Київ. - 2023. - 3 трав. Київрада затвердила Міську Концепцію ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки. Цей документ є дуже важливим, оскільки мова це — основна ознака нації. Основною метою ухваленої містом Концепції є допомогти людям здолати негативні чинники, про які вони згадували під час опитування, та запровадити українську мову у всіх сферах суспільного життя

Марків, Наталка. Майже 34% киян перейшли на українську під час війни [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/78419/ : 86,3% опитаних мешканців столиці вважають українську мову рідною / Марків, Наталка // Вечірній Київ. - 2023. - 8 лют. У Києві презентували результати опитування про рівень володіння містян українською мовою, яке вперше провели у застосунку «Київ Цифровий». Отримані дані використають для створення Концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя столиці на 2023-2025 роки. Про це повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко. Ганна Старостенко зауважила, що хоча 86% містян вважають своєю рідною мовою українську, проте не всі мають необхідні знання та звичку, щоб вільно нею спілкуватися. Тож місто працює над розробкою Концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя Києва

Натикач, Людмила. Війна поповнює словниковий запас... [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/374388 / Натикач, Людмила // Голос України. - 2023. - 17 жовт. (№208). - С. 10. Усе в житті змінюється, і мова також, зазначає Галина Доброльожа, кандидат філологічних наук. Фразеологізми — надзвичайно глибинний пласт української культурологіїї, — наголошує науковиця. Сьогодні українська фразеологія активно залучає нові сталі вирази на потребу дня. Потужним поштовхом до оновлення й збагачення мови стала війна в Україні, що триває ще з 2014 року. Воєнні дії збагатили українську лексику. Отже, лексичний та фразеологічний фонд української мови активно поповнюється, — підсумувала свою розповідь кандидат філологічних наук, доцент Галина Доброльожа. — Це є індикатором суспільних настроїв та змін і дає перспективу для подальших досліджень

"Переконати дітей, що говорити українською круто й читати книжки круто, – це наша програма" [Електронний ресурс] = https://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_perekonati-ditej-scho-govoriti-ukrayinskoyu-kruto-j-chitati-knizhki-kruto-ce-nasha-programa/1142351 / Інф. "Країна" // Країна. - 2023. - 5 трав. "Вона почала змінюватися раніше – ще після помаранчевої революції. Порівняно з радянськими часами, коли я був молодий, контраст разючий — української мови нині в Києві чи не більше, ніж російської. Я дивувався, чому цього не сталося раніше, – для переходу на українську не треба вищої освіти чи IQ, як в Ейнштейна. 2001 року був перепис населення, там чітко вказано, скільки людей вважає російську рідною

Чорна, Світлана. Загадкова літера «Ї», якої бояться вороги [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/374629 : сьогодні — День української писемності та мови / Чорна, Світлана, Яременко, Наталія // Голос України. - 2023. - 27 жовт. (№216). - С. 1, 6. Наша рідна солов’Їна належить до 30 найпоширеніших мов світу, нею розмовляють, говорять, балакають, бесідують, гуторять, гомонять, щебечуть (і це не весь синонімічний ряд) понад 45 мільйонів людей. Історія ЇЇ походження і становлення давно є об’єктом гострих суперечок і маніпуляцій не лише суто мовознавчого, а й політичного характеру. Слід зазначити, що під час новітньоЇ російсько-украЇнськоЇ війни маркером «свій-чужий», як кажуть брати Капранови, стала мова. А символом спротиву окупантам — унікальна літера «Ї», якоЇ немає в жодній іншій слов’янській абетці. УкраЇнці почали малювати ЇЇ на стінах будівель, на асфальті, на парканах в окупованих Херсоні й Маріуполі

Чорна, Світлана. Українські прописи для всієї родини [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/365351 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2022. - 21 жовт. (№215). - С. 12. Нове видання «Українські прописи для всієї родини», презентація якого відбулася в київській мистецькій бібліотеці Лесі Українки, ще раз засвідчило, що наша мова не лише милозвучна, а й давня та красива. Справою її візуалізації понад 50 років займається всесвітньо відомий каліграф, блискучий графік, талановитий науковець та педагог, невтомний творець та популяризатор проекту «Рутенія. Графіка української мови», професор Василь Чебаник

Шишков, Володимир. Перехідний вік мови [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/UKRAINE/perekhidnij-vik-movi-.html / Шишков, Володимир // Дзеркало тижня. - 2023. - 21 трав. Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Саме тому я мав на меті зосередитися не так на техніці, як на сенсах цього «перехідного віку». Якщо ви по-справжньому хочете «перейти на українську» вам не обійтися без радикальних рішень задля великих цілей і тривалих змін. Цей свідомий, зважений та рішучий крок, який істотно змінить ваше звичне життя і справить значний вплив на майбутнє, у християнському середовищі називають «покаянням», тобто «радикальною зміною мислення, цінностей, світогляду, звичок, способу життя». Саме тому, якщо ви хочете мати переконливий успіх у будь якій справі, вам із самого початку не обійтися без цього радикального і всеосяжного покаяння

2022

Пагутяк, Галина. Традиційний етикет українців під час звертання [Текст] = http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2022/02/6-1162-17-23-liutoho-2022 и дітей виховують телевізор і соціальні мережі, незле нагадати прості правила і їхнім батькам

Перший історик української мови [Текст] / Інф. "Слово Просвіти // Слово Просвіти. - 2022. - 3-9 лют. (№4). - С. 7. 4 січня 1837 року в Кременчуці на Полтавщині народився Павло Житецький – філолог, педагог і громадський діяч, один із основоположників українського мовознавства. Павла Житецького називають патріархом українофільства і першим істориком української мови. Автор близько 30-ти ґрунтовних праць з історії української мови, літератури і фольклору. Зробив величезний внесок у розробку принципів і критеріїв українського правопису. Обґрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови і культури з часів древньої Київської держави Русь

Катаєва, Марія. У «Київ Цифровий» стартувало опитування про розвиток української мови [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/77397/ / Катаєва, Марія // Вечірній Київ. - 2023. - 17 січ. У рамках розробки Міської концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя столиці киянам пропонують пройти опитування в застосунку «Київ Цифровий». Участь можуть взяти всі користувачі міського застосунку з наявним BankID. Опитування триває до 31 січня. Мета опитування — дізнатися громадську З початком повномасштабної війни Україна продовжує залишатися в центрі уваги світових ЗМІ. У фокусі й мовне питання, яке на тлі повномасштабного вторгнення Росії стає все більш резонансним і набуває нових сенсів. Іноземні журналісти зазначають, що війна вплинула не тільки на відношення українців до росії, а й до російської мови

Мова єднає українців і робить нас сильною європейською нацією [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/365868 : переконаний Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь / Розмовляв Василь Нитка // Голос України. - 2022. - 9 лист. (№228). - С. 1, 3. 9 листопада - День української писемності та мови. 16 липня минуло три роки дії Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Напередодні Дня української писемності та мови ведемо розмову про результати, яких досягнуто за цей період

Мовна концепція для Києва, бюджет незламності та культурні кластери [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/76495/ : інтерв’ю з Ганною Старостенко / Розмовляла Катерина Новосвітня // Вечірній Київ. - 2022. - 30 груд. ьМовна концепція для Києва: що це означає на практиці. Про це журналістка «Вечірнього Києва» говорила із заступницею голови КМДА Ганною Старостенко. Нині, коли в країні йде війна, культура та мова — це те, навколо чого ми всі об’єднуємося, те, що дозволяє нам ідентифікувати себе як націю. Більш того, в умовах воєнного стану українська мова і культура стали потужною зброєю у боротьбі з ворогом

2021

Багатогранна і розмаїта [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19864/index.php?n=48171 / Підготував Антоній Коляда // Сільські вісті. - 2021. - 2 бер. (№16). - С. 21 лютого світ відзначив Міжнародний день рідної мови, встановлений ЮНЕСКО у листопаді 1999 року з метою захисту культурної багатоманітності. Українці по праву пишаються своєю мовою, і їм є що про неї розповісти. Наша мова належить до стародавніх. Нашу мову офіційно визнали літературною після видання знаменитої «Енеїди» Івана Котляревського (першодрук, що-правда, неповний, побачив світ 1798 року). Відтак цього письменника і громадського діяча вважають основоположником сучасної української мови

Вертіль, Олександр. Авторитет рідного слова [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/avtoritet-ridnogo-slova/ : на Сумщині українську мову активно застосовують у повсякденному житті / Вертіль, Олександр // Урядовий кур`єр. - 2021. - 18 лют. (№33). - С. 3. Упродовж багатовікової історії українське слово зазнавало неймовірних утисків і заборон, зокрема й на Слобожанщині. Однак саме завдяки потужному духовному корінню йому вдалося не тільки вистояти, а й із набуттям державної незалежності надати українській мові відчутного імпульсу, енергійної динаміки. І тепер трапляються непорозуміння, конфлікти, але, за великим рахунком, для Сумщини 16 січня цього року не стало чимось винятковим чи несподіваним, бо, як зазначає експерт Інституту розвитку демократії ім. П. Орлика лінгвіст Алла Ярова із Сум, задовго перед цим українська мова стала звичною і поширеною у торговельній, медичній, пасажирській, інших сферах обслуговування слобожанського краю

Казанжи, Зоя. Кілька тез про державну мову [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19853/index.php?n=47810 / Казанжи, Зоя // Сільські вісті. - 2021. - 22 січ. (№5). Країна мала майже 30 років, щоб зняти питання української мови з порядку денного назавжди. І не витягувати його кожного разу, наче шулер витягує краплену карту із засмальцьованого рукава. Всі оці загравання і вмовляння призвели до серйозних наслідків, які тепер маємо. Адже державна мова — це ще і можливість перебувати не в російськомовному контексті з усіма результатами, що випливають. Тому потрібно було не панькатись, а безумовно і швидко переходити на українську мову. Вже і забули б про цю проблему.

Лавренюк, Сергій. Будь ласка, українською! [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/340805 / Лавренюк, Сергій // Голос України. - 2021. - 16 січ. (№7). - С. 2. Сьогодні, 16 січня, набуває чинності одна із ключових норм мовного закону — стаття 30, яка передбачає, що «мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова». Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набув чинності 16 липня 2019 року, проте деякі його норми, зокрема, статтю 30, було вирішено ввести в дію пізніше, щоб бізнес зміг краще підготуватися до виконання цієї норми

Міжнародний день рідної мови відзначає світова спільнота [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/154686 Інф. "УМ" // Україна молода. - 2021. - 21 лют. Міжнародний день рідної мови відзначає спільнота усього світу 21 лютого. Свято було встановлено у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу

Фаріон, Ірина. Чергова мовна омана у сфері обслуговування: мова, прийнятна для сторін [Текст] = https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5fd2181ff3555/ / Фаріон, Ірина // Слово Просвіти. - 2020. - 17-31 груд.(№51-52). - С. 2. З різних інформджерел лиються реляції, що від 16 січня 2021 року сфера обслуговування нарешті возговорить природною українською мовою, а не мовою окупантів чи чужинців. Мовляв, таке праведне благо несе нам демоліберальний закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (5670д), що набув чинности 16 липня 2019 року. Звісно, рускоязичні знову начебто матимуть підстави поремствувати, як їх пригнічують свідомі українці в Україні, де державна мова українська.

Шевчук-Клюжева. Ольга . 12 питань про нашу мову та її історію [Електронний ресурс] = https://zn.ua/tests/12-pytan-pro-nashu-movu-ta-ii-istoriu.html / Шевчук-Клюжева, Ольга . - 2021. У День української писемності та мови пропоную читачам ZN.UA пройти короткий тест на знання української мови та дізнатися цікаві факти про неї. Історія нашої мови пам’ятає багато трагічних сторінок, але зараз позиції української мови значно міцніші: вона має свій Закон, де чітко визначено статус української мови як єдиної державної, окреслено порядок її функціонування та застосування. Віднедавна українська мова отримала свого захисника та комісію, що опікується її стандартами, а також стратегію популяризації аж до 2030 року. Та найголовніше, що має українська мова, — її носії. Носії мови — це абстрактне поняття, але носії української мови — це когорта сміливих і небайдужих, які зберегли мову, попри всі ворожі щодо неї накази, укази та циркуляри

Цимбал, Ярина. Кирилиця в Радянській Україні [Текст] / Цимбал, Ярина // Локальна історія *. - 2021. - № 11. - С. 31. У 1923 році почалася масштабна латинізація мов народів СРСР. За 16 років, до Другої світової війни, на латинській алфавіт встигли перевести 50 мов із 72-х, які мали писемність. Українська могла опинитися в цій пів сотні.Загалом "наші 20-ті" розпочалися з революції у широкому сесі слова. Здавалося, що в новому житті все має бути новим

Ющук, Іван. Мова і держава [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/mova-i-derzhava/ : в Україні можливості для державного утвердження функціонування української мови в суспільстві постали лише в період національно-визвольної боротьби в 1917-1921 роках / Ющук, Іван // Урядовий кур`єр. - 2021. - 24 бер. (№56). - С. 5. В Україні, здається, й досі нема Державної програми сприяння опануванню державної мови, передбаченої ст. 5 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Верховна Рада УРСР під тиском громадськості 28 жовтня 1989 року ухвалила напівколоніальний закон «Про мови в Українській РСР». І це для тих, хто зверхньо ігнорував українців, уже був сигнал, що в Українській РСР живе окремий народ зі своєю мовою й культурою

2020

Бедзір, Василь. Як етнічні угорці на Закарпатті українську вивчають [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-etnichni-ugorci-na-zakarpatti-ukrayinsku-vivch/ : «Урядовий кур’єр» побував у школі у Берегівському районі, де викладають угорською мовою / Бедзір, Василь // Урядовий кур`єр. - 2020. - 6 черв. (№ 107). - С. 3. Займаючись дистанційно за програмою Нової української школи, Іванна Хіміч змушена використовувати і українську, і угорську мови. Знання останньої дуже допомагає, адже чимало слів, явищ без додаткових пояснень учні не зрозуміють.Тож є підстави вважати, що в майбутньому для учнів угорськомовних класів школи в Яношах нинішні мовні бар’єри поволі щезнуть. І що місцеві випускники легко спілкуватимуться українською зі своїми ровесниками, вступатимуть і без проблем навчатимуться у вишах у своїй країні. Бо за кордоном добре, а вдома — краще

Біленко, Володимир. «Мова — це голос народу» [Текст] = http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2020/11/47-1099-19-25-lystopada-2020.pdf : до 85-річчя Бориса Олійника / Біленко, Володимир // Слово Просвіти. - 2020. - 19-25 лист. - (№ 47). - С. 6. “Не зайве ще раз нагадати неспростовну істину: мова народу, народності чи їх діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження. Отже, йдеться про стале закріплення української мови у сферах суспільного життя, де вона нині діє, та про відживлення її в тих обширах соціального вжитку, звідки вона, по суті, була ви тіснена. Те ж стосується й інших національних мов”

Малiмон, Наталія. "Не лише про мову" [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ne-lyshe-pro-movu / Малiмон, Наталія // День. - 2020. - 31 лип.-1 серп. (№ 142-143). - С. 19. А загалом польська мова як друга іноземна у школах Волині вивчається ще давніше, починалося все ж з суботніх шкіл при польських культурних товариствах, з 1992 року. У 1994 році польську почали вивчати у чотирьох луцьких гімназіях та двох «рядових» школах. Світлана Олександрівна є автором програми з вивчення польської мови, яку затверджувало міністерство. Навчалася і сама на курсах у Польщі, викладала там у школах. Нині на Волині є орієнтовно 70 вчителів польської мови, їх не вистачає, бо мало хто бажає іти у школу вчителем за невелику зарплату. І лише це стримує розвиток вивчення польської мови у школах. Світлана Зінчук зі свого досвіду вважає, що якби відкрили окремі класи з польською мовою викладання, то вони б набрали учнів

Миколюк, Оксана. Мова, ідентичність, патріотизм [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/mova-identychnist-patriotyzm : соціологи дослідили, що для українців має значення / Миколюк, Оксана // День. - 2020. - 22 січ. (№ 10). - С. 2. Соціологи дослідили, що саме громадяни України вважають патріотизмом. Так, за даними Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, сьогодні в усіх регіонах українці виокремлюють такі три його основних компоненти: любов до своєї країни (80%), готовність її захищати і, якщо треба, зі зброєю в руках — 64%, виховання у дітей любові та поваги до своєї країни — майже 60%. При цьому цікаво, що лише 38% громадян відносять до патріотизму участь у виборах, чесне виконання своїх обов’язків — 36%, спілкування державною мовою — 35%, сплату податків — 30%, участь у громадському житті — 28%, повагу до влади — 26%. Найменше до патріотизму відносять таку чесноту — боротьбу з корупцією та іншими вадами в державі — лише 21%

Павличко, Дмитро. Про давньоруську (українську) літературу [Текст] = http://slovoprosvity.org/2020/02/12/pro-davn-orus-ku-ukrains-ku-literaturu/ / Павличко, Дмитро // Слово Просвіти. - 2020. - 13-19 лют. ( № 7). - С. 6. Нема і не може бути сумніву в тому, що українська художня література появилася разом з появою слов’янського письма ще перед виникненням першої української держави — Київської Русі. Легко можна простежити в українській літературі ХІХ і ХХ століть мотиви давньоруської, тобто початкової української літератури. Досить згадати численні українськомовні переспіви “Слова про полк Ігорів”, не переклади, а переспіви, це важливо нам знати і розуміти. Ми, українці, повинні визнати, що в генетичній програмі художнього слова Київської Русі домінує мова, якою розмовляли будівничі київської, першої християнської церкви св. Софії

Пономарів, Олександр. Мова й українське суспільство [Текст] = http://slovoprosvity.org/2020/03/09/mova-y-ukrains-ke-suspil-stvo/ / Пономарів, Олександр // Слово Просвіти. - 2020. - 27лют. - 4 бер. (№ 9). - С. 5.За мовою людство виділяє з- поміж себе різні народи. Добре сказав про це Пантелеймон Куліш: “Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить”. Серед численних завдань, що стоять перед керівниками держави, одне з головних — повернення українській мові всіх прав на її споконвічній землі. Для цього потрібно використовувати всі засоби і якомога менше дбати про так зване російськомовне населення

Література про рідну мову з фондів МСМБ

Береза, Тарас. А як кажуть у вас? Словник мовного розмаїття [Текст] : Довідкове видання / Береза, Тарас ; Пер.сл. авт. - Львів : Апріорі, 2021. - 304 с. - Джерела: с.303. - Дорогим читальникам!: с.4; Про словник: с.7; Подяки: с.9. - ISBN 9786176296638 : (В паліт.) 120-00. Словник

Береза, Тарас. Скажи мені українською [Текст] : Довідкове видання / Береза, Тарас. - Львів : Апріорі, 2019. - 456 с. - Джерела: с.8. - Читачам!: с.3; Будова словника: с.6; Зміст словника: с.7; Подяки: с.9. - ISBN 9786176295204 : (В паліт.) 229-00. Словник "Скажи мені українською" має на меті повернути розуміння величі й краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні. Формат словника наочно показує відмінності між правдивою українською мовою й штучними запозиченими з мови російської. Словник є черговою авторською спробою наголосити на винятковій важливості вжитку питомих українських слів і висловів на противагу калькованим та запозиченим, головно росіянізмам. Ця нагальна потреба зумовлена тотальним засміченням рідної мови самими ж її носіями

Береза, Тарас. Слова, що нас збагачують [Текст] : Словник вишуканої української мови: Довідкове видання / Береза, Тарас. - Львів : Апріорі, 2019. - 384 с. - Слово до читача: с.3. - ISBN 9786176293040 : (В паліт.) 120-00. Словник вишуканої української мови, покликаний відновити призабуті, а почасти несправедливо «викоренені» з народної свідомості, слова у нашій мові. Автор звертається до творчості майстрів художнього пера та літературного перекладу, щоб читач наснажився різнобарв’ям словотвору рідної мови, її синонімічною розлогістю та величчю. Подані словникові одиниці, безумовно, збагатять словниковий запас кожного користувача та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше. Словник є продовженням торішньої праці «Гарна мова — одним словом», виданої в рамках спільного лексикографічного проекту «Авторської кухні словників» та видавництва «Апріорі»

Дубчак, Ольга. Перемагати українською. Про мову ненависті й любові [Текст] : Науково-популярне видання / Дубчак, Ольга. - К. : Віхола, 2022. - 144 с. : іл. - (Наукпоп). - ISBN 9786177960729 : (В обкл.) 160-31. Мова ненависті — річ погана, але під час війни — цілком добра й навіть необхідна. Як ми називаємо ворога? За якими мовленнєвими особливостями легко його розпізнаємо? Чи вміємо ми воювати словом? Чи достатньою є наша русофобія? Авторка книжки «Перемагати українською» намагається розібратися з усіма цими питаннями й доводить, що воювати на мовному фронті так само важливо, як і безпосередньо на полі бою. Наша мова вміє давати відсіч ворогам і бути твердою крицею, однак для українського народу вона є передусім домом буття. Українська — це мова любові, ніжності й підтримки в тяжку мить. І саме зараз вона потрібна нам як ніколи. Книжка «Перемагати українською» — це також про плекання українського слова й прагнення берегти його попри все

Дубчак, Ольга. Чути українською. У світі звукі[у] і букв [Текст] : Науково-популярне видання / Дубчак, Ольга. - К. : Віхола, 2023. - 192 с. : іл. - (Наукпоп). - ISBN 9786177960071 : (В обкл.) 191-68. Чи знаєте ви, що голосних в українській мові приблизно в п’ять разів менше, ніж приголосних? Чи чули ви про нескладотворчі звуки? А про літеру Шредінгера? Чи відомо вам, що шиплячі постійно мімікрують під інші приголосні української мови? Якщо чесно: ви все це знаєте. І навіть якщо вам здається, що ви гадки не маєте, за яким принципом слід вимовляти ті чи інші звуки, ваші мовна свідомість і мовленнєвий апарат роблять це бездоганно. Книжка «Чути українською» не змушуватиме вас учити правила чи зубрити мовні закони. Це вже робила колись ваша вчителька української мови та літератури. Завдання книжки — пояснити, за якими правилами й закономірностями працює звукова система, а ще — чому наша абетка майже досконала. І, звісно, переконати вас, що українська мова — це надзвичайно цікаво, легко і місцями навіть корисно

Масенко, Лариса. Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду [Текст] : Документи і матеріали / Масенко, Лариса ; Упоряд. Л.Масенко, В.Кубайчук, О.Демська-Кульчицька; За ред. Л.Масенко. - К. : Києво-Могилянська академія, 2005. - 399 с. - Вступ. ст.5: с.5; Реєстр репресованих слів: с.354. - ISBN 9665183141 : (В паліт.) 50-00. У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практик радянського періоду, метою яких, починаючи з 30-х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології і навіть деяких словотвірних та граматичних форм і заміна їх кальками з російської мови

Огієнко, Іван Іванович. Історія української літературної мови [Текст] : Науково-популярне видання / Огієнко, Іван Іванович. - К. : Центр учбової літератури, 2019. - 326 с. - Бібліографія: с.312. - Передмова: с.3; Післямова: с.316; Примітки: с.320. - ISBN 9786176738572 : (В обкл.) 200-00. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків, і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу

Радевич-Винницький, Ярослав. Історія української мови: іноетнічні персоналії [Текст] : Науково-популярне видання / Радевич-Винницький, Ярослав. - Львів : Апріорі, 2020. - 260 с. - ISBN 9786176295136 : (В паліт.) 210-00. Книга містить нариси життя і діяльності видатних особистостей неукраїнського походження, які позитивно вплинули на визнання, утвердження і розвиток української мови та її літературної форми. Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться історичним шляхом української мови

Сербенська, Олександра Антонівна. Голос і звуки рідної мови [Текст] : Науково-популярне видання / Сербенська, Олександра Антонівна. - Львів : Апріорі, 2020. - 280 с. - Переднє слово: с.9; Основні теми рефератів, есеїв: с.273; Додатки: с.275. - ISBN 9786176296232 : (В паліт.) 210-00. У книжці «Голос і звуки рідної мови» викладено матеріал, що поглиблює знання з фонетики та фонології, розширює обрії бачення природи нашого усного мовлення. Подано відомості про таке складне і багатоаспектне явище, як людський голос. Розкрито значення важливих елементів комунікації, пов’язаних із поняттями слухати — чути — мовчати. Переборюючи стереотипне уявлення про звук, авторка прагне показати сучасне розуміння цього феномену; звертає увагу на явище звукосимволізму, що десятиліттями було зігнороване як розділ науки про мову. Значну увагу зосереджено на основних параметрах такої характерної ознаки української мови, як милозвучність, а також на маловідомих нашій освіченій громадськості фактах, пов’язаних з історією створення нашої старослов’янської азбуки – кирилиці

Словник українcьких прізвищ історико-етимологічний. У 2-х ч. [Текст] : З поясненнями давніх значень і оригінальних словоформ, висвітленням титулів аристократії і шляхти, досягнень видатних діячів і звань достойників, посад відомих представників. Ч.2 / Упорядник В.Ф. Ковальчук. - К. : Ліра-К, 2018. - 728 с. - Основні використані джерела: с.722. - ISBN 9786177605972 : (В паліт.) 502-50. Пропонований словник містить понад 154 200 прізвищ, створених нашими предками починаючи з глибин первомови і початково зафіксованих з часів Середньовіччя Європи й Русі Київської, коли появилися документально оформлені перші прізвищеві назви. Ґрандіозна цифра лише підтверджує обережні вислови лінґвістів, що сучасні українці мають найбільшу кількість прізвищ серед усіх народів світу. Автор припускає, що українців побутує нині понад чверть мільйона прізвищ!

Український правопис [Текст] : Довідкове видання. - Харків : Фоліо, 2020. - 348 с. - Передмова: с.3; Покажчик: с.245. - ISBN 9789660388734 : (В паліт.) 124-00. Сучасна українська мова — відкрита й динамічна. Якою має бути «правильна українська мова»? Яку мову ми передамо нащадкам? Ці й подібні питання, що десятиліттями не втрачають своєї актуальності, спонукають до періодичного оновлення, перегляду й доопрацювання правописного кодексу, граматики й словників. У новій редакції Українського правопису збережено підхід до мови як до знакової системи й суспільного явища з позицій історичної й етнографічної соборності української мови й української нації

Чумарна, Марія. Королівство мови [Текст] : Літературно-художнє видання. Для дітей та юнацтва / Чумарна, Марія. - Львів : Апріорі, 2018. - 124 с. - ISBN 9786176294283 : (В обкл.) 90-00. Роздуми про духовну природу Мови, цікаві факти про виникнення писемності, особливості української мови в суцвітті світових мов, вірші, розвивальні ігри, казки, прислів’я і притчі про силу слова у нашому повсякденному житті, — така багата і розмаїта за змістом нова книга Марії Чумарної. В ній кожен знайде свою золоту зернинку істини

Титаренко, Марія. Не музи, а м'язи. 50 вправ із творчопису [Текст] : Науквово-популярне видання / Титаренко, Марія ; Передм. та післям. авторки. - К. : Лабораторія, 2023. - 360 с. - Не музи, а м'язи, серйозно? Докази?: с.9; Інструкція до "тренажерів": с.17; примітки: с.356. - ISBN 9786178203665 : (В паліт.) 397-40. Письменниця, експертка з комунікацій й медіадослідниця Марія Титаренко зібрала 50 різноманітних авторських вправ із творчописання. Як побудувати текст? Як знайти власний стиль? Як перевірити самого себе? І нарешті — як писати ще краще? За допомогою різних технік і прийомів ця книжка допоможе вам прокачати власні навички

WEBліографія

https://www.dilovamova.com/index.php?page=142&calendar=un&holiday=28&year=2024 – Міжнародний день рідної мови в календарі ООН на 2024 рік - 21 лютого

https://vsviti.com.ua/ukraine/video/72841 – Ці факти доводять, що українська і російська мови не є братніми.

https://vsviti.com.ua/ukraine/53433 – Якою була українська мова 400 років тому.

https://vsviti.com.ua/ukraine/81247 – Українська – без помилок! ТОП сервісів для створення досконалих текстів.

Інтернет-ресурси

https://mon.gov.ua – сайт МОН

https://umoloda.kyiv.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://gazeta.ua/journal – сайт газети «Країна»

http://www.silskivisti.kiev.ua – сайт газети «Сільські вісті»