Києво-Печерська лавра — справжнє диво і гордість України

Бібліодайджест до 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври

У серпні, на Успіння Пресвятої Богородиці, Києво-Печерській лаврі виповниться 975 років з моменту її заснування. Києво-Печерську лавру заснували у 1051 році преподобні Антоній і Феодосій Печерські. Вона стала першим великим осередком чернечої традиції на українських землях та одним із найдавніших постійних духовних центрів Європи

Києво-Печерська лавра в історії Українського народу

Україна готується цього року відзначати 975-річчя Києво-Печерської лаври.

28 червня 2026 р. Президент України видав Указ № 560/2026 «Про відзначення 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври та підготовку до її 1000-річчя», у якому визначено комплексний підхід щодо вшанування, популяризації, захисту та збереження національної святині світового значення. 

У цьому контексті доречно пригадати ключові віхи буття, пов’язані з визначною духовно-культурною пам’яткою Українського народу.

Місце національної пам’яті та історичної величі

Історія Києво-Печерської лаври є своєрідним відображенням української загальнонаціональної історії. За майже тисячу років вона пережила княжу добу, монгольську навалу, литовсько-польський період, козацьку епоху, часи російської імперії, революційні потрясіння ХХ ст., дві світові війни, радянсько-комуністичний тоталітарний режим та зміну юрисдикційного підпорядкування в незалежній Україні. Змінювалися державні кордони, політичні режими й суспільні устрої, однак Лавра незмінно залишалася релігійним і культурним осередком для багатьох поколінь українців.

Саме історична неперервність робить її унікальною. Києво-Печерська лавра належить до тих пам’яток, функціонування яких безпосередньо пов’язане майже з усіма ключовими етапами розвитку Української державності.

Для багатьох поколінь українців Лавра була не лише місцем молитви, а й простором, де відчувається тяглість духовної традиції. Її Ближні й Дальні печери стали місцем спочинку преподобних Антонія і Феодосія Печерських, Нестора Літописця, Агапіта Печерського, Іллі Муровця та багатьох інших подвижників.

Кожен з них є частиною української історичної пам’яті. Відвідуючи Лавру, люди знайомляться не лише з архітектурними пам’ятками чи музейними експозиціями, а й торкаються живої історії, що зберігається в її святинях, літописах, легендах і багатовікових традиціях.

Заснування та становлення обителі

Історія Лаври розпочалася 1051 р., коли чернець Антоній (уродженець Любеча), повернувшись зі Святої гори Афон, оселився в печері на одному з київських пагорбів поблизу князівської резиденції Берестове. Незабаром до нього почали приходити учні. Коли число братії зросло, князь Ізяслав подарував ченцям гору над печерами, де звели першу дерев’яну церкву. Організаторський талант преподобного Феодосія, який увів у монастирі суворий студійський статут, перетворив невелику громаду на впорядковану обитель, що вже в XI ст. стала одним з найавторитетніших духовних центрів не тільки Київської Русі, а й усього християнського світу Східної Європи. Про її тогочасну значущість свідчить найдавніше літописне джерело – «Повість минулих літ»: «І став монастир Печерський славний по всіх землях…». 

Статус лаври — головного, найбільшого монастиря — обитель здобула не одразу, у XII ст. За поширеною версією, надання цього титулу пов’язують з 1159 р. і князем Андрієм Боголюбським, сином Юрія Долгорукого. Тоді монастир домігся виходу з-під прямої опіки Константинопольського патріарха.

Осідок просвітництва й культури

Від самого початку історія Лаври була нерозривно пов’язана з розвитком Української державності: тут знаходили підтримку київські князі, сюди зверталися за духовною порадою державні діячі, а в монастирських стінах формувалися моральні орієнтири тогочасного суспільства.

Одним з найважливіших джерел з історії Києва й дотепер є збірка житій подвижників обителі — «Києво-Печерський патерик», укладений у XIII столітті. Його основу становили листування і твори ченців Симона та Полікарпа, які також спиралися на літописні перекази Нестора Літописця.

На початку XVII ст. в монастирі запрацювала друкарня, яка невдовзі стала одним з провідних видавничих центрів Східної Європи: її книги вирізнялися вишуканими гравюрами й високою поліграфічною культурою, а вплив поширювався далеко за межі українських земель.

Мистецтвознавець Дмитро Антонович називав Лавру «найвидатнішою пам’яткою українського монументального мистецтва». І така оцінка залишається справедливою донині. Архітектурний ансамбль, що формувався майже дев’ять століть, поєднав пам’ятки княжої доби, українського бароко та класицизму: Успенський собор, Троїцьку надбрамну церкву, Велику лаврську дзвіницю, Ближні й Дальні печери, монастирські мури та десятки корпусів. Кожна історична епоха залишила тут власний слід, перетворивши монастир на неповторний комплекс, у якому органічно поєдналися архітектура, природний ландшафт і духовна традиція.

Світове значення

Міжнародним визнанням виняткового історичного та культурного значення обителі стало внесення Києво-Печерської лаври разом із Софійським собором до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1990 р. У рішенні Комітету всесвітньої спадщини наголошено, що ансамбль Лаври має непересічну універсальну цінність і справив визначний вплив на розвиток архітектури та православної культури Східної Європи. Це стало засвідченням того, що Києво-Печерська лавра є не лише національною святинею України, а й невіддільною частиною світової культурної спадщини.

Перипетії сучасності

Сьогодні Києво-Печерська лавра є одним з найвідоміших культурних і туристичних центрів України. До початку повномасштабної російської агресії Національний заповідник щороку відвідували близько 1-1,5 млн осіб. Серед них були паломники, історики, архітектори, мистецтвознавці й туристи з десятків країн світу.

Для багатьох іноземних гостей саме знайомство з Лаврою ставало першим кроком до відкриття української історії, культури та духовної традиції. Вона переконливо засвідчує, що Україна є невіддільним складником європейської цивілізації з багатовіковою культурною спадщиною, яка зберегла свою самобутність до наших днів.

Ювілейний для Лаври 2026 рік приніс і нове випробування. Вночі 24 січня 2026 р. під час масованого удару РФ по Києву вперше з 40-х рр. ХХ ст. постраждали об’єкти Лаври зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — вхідна частина комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївська церква. У ніч на 15 червня 2026 р. стався другий, ще важчий удар: російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору, спричинивши масштабну пожежу на даху, а повторна атака пошкодила оборонну вежу Йоанна Кущника XVII-XVIII ст. ЮНЕСКО офіційно засудило атаку на об’єкт всесвітньої спадщини, а МЗС України заявило про підготовку міжнародно-правового реагування.

Ця атака стала першим за час повномасштабної війни прямим влучанням у головний храм Лаври. Разом з пошкодженнями інших українських святинь останніх років цей епізод нагадує, що збереження культурної спадщини сьогодні — це не лише питання реставрації, а й питання національної безпеки.

Цікаві факти про Києво-Печерську лавру

• Печерська обитель була не лише духовним, а й медичним центром Київської Русі: на початку XII ст. на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, правнука Ярослава Мудрого, при монастирі відкрили першу лікарню на теренах Русі. А найвідомішим лаврським лікарем був Агапіт, до якого зверталися навіть київські князі.
• Частина ченців обирала найсуворішу форму подвижництва — усамітнення в замурованій келії з вузьким віконцем для їжі. Якщо поїдки кілька днів залишалися неторкнутими, це вважали ознакою смерті: келію замуровували остаточно на три роки, а тоді оглядали мощі. Їхню нетлінність сприймали як свідчення святості.
• Попри статус чоловічого монастиря, за переказами, у Лаврі роками таємно жила під виглядом ченця донька російського купця. Про те, що це була жінка, довідалися лише після її смерті.
• До XVIII ст. Лавра стала найбільшим церковним землевласником в Україні: їй належали три міста, сім містечок, близько двохсот сіл, понад сімдесят тисяч кріпаків, а ще паперові, цегельні й скляні заводи, півтори сотні винокурень та майже двісті шинків.
• На четвертому ярусі Великої лаврської дзвіниці з 1903 р. працює механізм курантів, який не має ні циферблата, ні стрілок — час позначають лише удари великого дзвона й мелодійний передзвін малих дзвонів що чверть години. Механізм і сьогодні запускають вручну раз на тиждень за допомогою лебідки.
• Велика лаврська дзвіниця заввишки 96,5 м, зведена в 1745 р., понад століття залишалася найвищою спорудою Києва – її видно за 25–30 км від міста.
• Загальна довжина Ближніх і Дальніх печер перевищує 800 м, а їхня система формувалася протягом кількох століть.
• У печерах спочивають мощі понад 120 святих, що робить Києво-Печерську лавру одним з найбільших православних некрополів світу.

Детальніше: https://www.niss.gov.ua/news/statti/kyyevo-pecherska-lavra-v-istoriyi-ukrayinskoho-narodu-do-975-richchya-zasnuvannya

Попри російську агресію та пошкодження святині внаслідок обстрілів, Києво-Печерська лавра залишається символом незламності української історії, віри та національної спадщини.

Бережімо своє коріння, захищаймо свою спадщину і віримо в нашу спільну Перемогу!

Бібліографія статей

Україна. Президент. Про відзначення 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври та підготовку до її 1000-річчя [Текст] = https://www.president.gov.ua/documents/5602026-60181: Указ Президента України від 28 червня 2026 р. № 560/2026 / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2026. - 30 черв. (№136) . - С. 15.

Президент України розпорядився почати 25-річну підготовку до 1000-річчя Києво-Печерської лаври [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/news-prezydent-pochatok-pidhotovky-do-1000-littia-lavry/33790595.html // Радіо Свобода. - 2026. - 28 черв. Про це йдеться в його указі від 28 червня. Документ вказує на «унікальність та виняткове значення Києво-Печерської лаври як одного з найдавніших духовних і культурних центрів України, її роль у розвитку християнської традиції, освіти, культури та формуванні української національної ідентичності».

Руденко, Леонід. Уряд готує план до 1000-річчя Києво-Печерської лаври [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/129757/ / Руденко, Леонід // Вечірній Київ. - 2026. - 13 лип. Києво-Печерській лаврі у 2026 році виповнюється 975 років. Держава вже починає підготовку до наступної великої дати — 1000-річчя однієї з найважливіших святинь України. Кабінет Міністрів має забезпечити відзначення у 2026 році 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври та підготувати план заходів до її 1000-річчя.

Києво-Печерська лавра зустрічає 975-річчя в умовах війни

Берендій, Юрій. Удар по Лаврі мав приховану мету: історик розкрив реальний задум Кремля [Електронний ресурс] = https://glavred.net/culture/udar-po-lavre-imel-skrytuyu-cel-istorik-raskryl-realnyy-zamysel-kremlya-10773119.html / Берендій, Юрій // Главред. - 2026. - 15 черв. Росія прагне знищити не лише Успенський собор, а й історичну пам'ять України. Києво-Печерська лавра та її головна святиня Успенський собор протягом століть залишаються одними з найважливіших символів української історії. На думку українського історика та глави Інституту національної пам'яті Олександра Алфьорова, увага Росії до цієї пам'ятки пов'язана не лише з війною, а й зі спробами знищити історичну пам'ять України та її зв'язок із давньою Руссю

Євтушенко, Аліна. Опора української державності: Буданов до 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври [Електронний ресурс] = https://news.novyny.live/opora-ukrayinskoyi-derzhavnosti-budanov-do-975-richchia-zasnuvannia-kiievo-pecherskoyi-lavri-334937.html / Євтушенко, Аліна // Новини.LIVE. - 2026. - 10 лип. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов наголосив, що вже майже тисячу років вона залишається одним із головних духовних символів України, свідком її історії та опорою української державності. Також Буданов зазначив, що попри російські обстріли українці продовжують берегти свої святині й молитися за захисників, справедливий мир і перемогу

Києво-Печерська лавра: як зберігають спадщину під час війни [Електронний ресурс] = https://kyiv.news/istoriia-kyieva/kyievo-pecherska-lavra-zberihaiut-spadshchynu-pid/ // Kyiv.News. - 2026. - 11 серп. Києво-Печерська лавра — один із найдавніших монастирських комплексів України — цього року відзначає 975-річчя. Після російської атаки 15 червня Успенський собор утратив понад 80% покрівлі, а загалом на території Національного заповідника пошкоджено 19 об’єктів. Попри це реставратори й наукові співробітники щодня дбають про пам’ятки.

Стареправо, Наталя. Приготування до ювілею Києво-Печерської лаври: що після себе залишила УПЦ [Електронний ресурс] = https://espreso.tv/news-prigotuvannya-do-yuvileyu-kievo-pecherskoi-lavri-shcho-pislya-sebe-zalishila-upts / Стареправо, Наталя // Еспресо. - 2026. - 11 лип. До 975-річчя Києво-Печерської лаври залишилися лічені дні. Національний заповідник готує святиню до ювілею після десятиліть, упродовж яких Нижня лавра перебувала у користуванні Української православної церкви (Московського патріархату). Цьогоріч уперше до України мають приїхати монахи зі Святої гори Афон. Їхній візит стане головною подією святкування

Найдавніший духовний і культурний центр України

Катаєва, Марія. Ближні печери Києво-Печерської лаври відкрили для відвідувачів [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/123959/ / Катаєва, Марія // Вечірній Київ. - 2026. - 26 лют. Ближні печери знову відкриті для паломників та екскурсійних груп. Про це повідомили у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». У печерах спочивають українські святі, серед них лікар Агапіт, іконописець Аліпій, захисник українських земель Ілля Муровець. У цей сакральний простір приходять із молитвою та за пізнанням власної ідентичності.

Моцик, Віталіна. Від печер Антонія до російських атак — історія Києво-Печерської лаври [Електронний ресурс] = https://suspilne.media/culture/1331132-vid-pecer-antonia-do-rosijskih-atak-istoria-kievo-pecerskoi-lavri/ / Моцик, Віталіна // Суспільне Культура. - 2021. - 15 черв. Києво-Печерська лавра — це найдавніший та найголовніший монастирський комплекс України, заснований ще за часів Київської Русі. Сьогодні лавра є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО та однією з найвизначніших християнських святинь світу. За свою понад тисячолітню історію монастир неодноразово переживав пожежі, грабування та руйнування внаслідок воєн. У XXI столітті до цього додалися ще й російські обстріли. Найважливіші етапи історії Києво-Печерської лаври

Плакіна, Олександра. Історичне рішення: вся територія Лаври відтепер належить Національному заповіднику [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/94708/ / Плакіна, Олександра // Вечірній Київ. - 2024. - 8 лют. Понад 30 років ця територія не була законодавчо оформлена. Після того, як у квітні 2023 року вдалося розірвати договір з Монастирем, який підпорядковувався УПЦ (МП), вирішення земельного питання активізувалося. Його внесли до порядку денного столичної міськради. Восьмого лютого на сесії Київської міської ради було прийняте рішення про відведення земельних ділянок Заповіднику «Києво-Печерської лаври» у постійне користування

Чорна, Світлана. З відремонтованої дзвіниці лаври відкривається неймовірний краєвид [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/375323 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2023. - 30 лист. (№240). - С. 6. Уперше за 30 років після реконструкції великої дзвіниці Києво-Печерської лаври відкрили доступ на верхні яруси колись найвищої у Східній Європі споруди. Велика лаврська дзвіниця — найвища споруда столиці. Як зазначають у заповіднику, побудована вона у 1731-1745 рр. у класичному стилі під наглядом архітектора Йогана Готфріда Шеделя. Тривалий час дзвіниця була найвищою мурованою спорудою Східної Європи, її висота становить 96,5 м

Чорна, Світлана. Серед ктиторів лаври — гетьмани Хмельницький, Самойлович, Мазепа [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/375028 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2023. - 17 лист. (№231). - С. 6. Заснована у 1051 році за Ярослава Мудрого преподобним Антонієм з Любеча біля Чернігова та його учнем Феодосієм з Василева (тепер Васильків Київської області), з 1592-го була ставропігією Вселенського патріархату. У московські пазурі цей центр духовності та літописання потрапляє у 1688 році. З поверненням лаври у державну власність відроджується і її правдива історія, що свідчить — лавра попри столітню московську окупацію завжди була українською

Хотин, Ростислав. «Свята краса» [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/kyyevo-pecherska-lavra-istoriya-hravyury/32329763.html: Києво-Печерська лавра на стародавніх гравюрах / Хотин, Ростислав // Радіо Свобода. - 2023. - 25 бер. Лавра завжди милувала око протягом багатьох століть. Подивимось на старі гравюри, як виглядала раніше найбільша християнська святиня Східної Європи.

Києво-Печерська лавра. Гравюра приблизно 1850 року, надрукована в Празі. Автор — Франтішек Рибічка

Що приховують фонди Києво-Печерської Лаври [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/109191/: розмова з історикинею Наталією Білоус про спадщину святині / Розмовляла Олена Петришин // Вечірній Київ. - 2025. - 26 лют. «Київська Лавра — це найбільша православна святиня, яка існувала на українських землях у всі часи. Навіть Софія Київська, Почаївська лавра не мають такої безперервної тисячолітньої історії українського православ’я, як цей монастир. У цьому інтерв’ю ми спробуємо через приклад тематичних експозицій продемонструвати потенціал православного центру України. Також зробимо спробу хоча б трохи привідкрити завісу до безцінних реліквій. І проведемо паралелі між подіями XVI-VII століть і 20-х років цього століття

Книги до теми з фондів Молодіжної бібліотеки

Болховiтiнов, Євгенiй митроп. Вибранi працi з iсторiї Києва [Текст] / Болховiтiнов, Євфимій Олексійович ; Упоряд., вступ. ст., додатки Т.Ананьєва; Худож. Ю.В.Бойченко. - К. : Либiдь-ІСА, 1995. - 488 с.

Київський митрополит Євгеній Болховітінов (1767-1837) — відомий історіограф, збирач і дослідник пам’яток писемності, педагог, проповідник, яскрава й багатогранна особистість — залишив велику творчу спадщину. До збірки увійшли переважно його твори "київської орієнтації", а також біографія митрополита. Текст пам’ятки супроводжується необхідним науково-довідковим апаратом.

Воронцова, Елена Анатолиевна. Киевские пещеры : Путеводитель / Воронцова, Елена Анатолиевна. - К. : Амадей, 2005. - 192 с.

Київ давно користується славою міста багатьох пам'яток, серед яких відомі і 350 підземних споруд. П'ятнадцять із них — печерні монастирі, що об'єднують 50 печер. Найвідоміші — Ближні та Далекі печери Києво-Печерської Свято-Успенської лаври. Про печери Звіринецького, Гнилецького та Китаївського монастирів знають менше. Осмислюючи нові відомості та факти, виявлені у процесі досліджень Києва підземного, кандидат історичних наук Олена Воронцова нарешті ліквідує цю історичну несправедливість.

Воронцова, Олена Анатоліївна. Лаврські печери [Текст] : Путівник / Воронцова, Олена Анатоліївна ; Пер. на англ. В.Грузина; Передм. та благосл. патр. Філарета; Худож. оф. В.Шило. - К. : Видавничий дім "Амадей", 2000. - 144 с.

Маючи всі чесноти путівника Ближніх та Дальніх печер Києво-Печерської Свято-Успенської лаври, книга виходить далеко за межі цього жанру, позаяк вводить в науковий обіг нові відомості та факти, що робить її однаково цікавою і для дослідника, і для прочанина, і для екскурсанта. Книга допоможе читачеві перейнятися незвичною атмосферою таємничого підземелля міста на Печерському пагорбі.

Іванченко, Роман Григорович. Привіди лаврських печер [Текст]: Нариси / Іванченко, Роман Григорович; Передм. авт; Худож. О.І.Микловда. - Вид. 2-е, доп. та переробл. - К. : Веселка, 1984. - 133 с.

Книжка розповідає про історію виникнення Києво-Печерської лаври, облудну діяльність її ченців, про сьогоднішній день історико-архітектурного заповідника. Художник Олександр Мікловда.

Кілессо, Сергій Костянтинович. Києво-Печерська лавра [Текст] : Науково-популярне видання / Кілессо, Сергій Костянтинович ; Худож. В.О.Гурлєв. - Присвячується 2000-літтю Різдва Христового. - К. : Техніка, 2003. - 200 с.

У книжці розповідається про монастир, назва якого відома всім. Це Києво-Печерська лавра. Від часу її заснування преподобними Антонієм і Феодосієм, які оселилися в печерах, минуло понад 950 років. За цей період монастир пережив цікаву й непросту, багату подіями і видатними людьми історію, а його архітектурний ансамбль, над створенням якого впродовж сторіч працювали вправні давньоруські будівничі, здібні українські майстри й талановиті чужинці, стоїть у ряду найвидатніших надбань світової культури

Очерки истории Киево-Печерской Лавры и заповедника [Текст]: Очерки / Авт.-сост. А.Д.Гришин, В.П.Голобуцкий, Е.П.Кабанец, Ю.Д.Кибальник и др. - К.: Радянська Україна, 1992. - 288 с.

Авторы рассказывают об истории Киево-Печерской лавры. Наряду с общеизвестными фактами ими представлены архивные материалы, позволяющие проследить процесс возникновения и развития Печерского монастыря. В очерках освещена деятельность первых печерских подвижников, а монастырь показан как центр религиозной и духовной жизни во всем ее разнообразии. Книга рассказывает также о создании и развитии Киево-Печерского государственного историко-культурного заповедника и о восстановительных и реставрационных работах.

WEBліографія

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/istorichni-podii/kiyevo-pechersyka-lavra-duhovniy-svidok-desyati-stolity/ – «Києво-Печерська лавра. Духовний свідок десяти століть»

https://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/kyievo-pecherska-lavra-yunesko – Києво-Печерська Лавра. ЮНЕСКО

Інтернет-ресурси

https://vechirniy.kyiv.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

https://ukurier.gov.ua/ – сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://www.president.gov.ua – сайт Президента України

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.

за матеріалами фонду Молодіжної бібліотеки та інтернет-джерелами