«Болота – «стабілізатори напруги в природі»

          Бібліографічний список статей до Всесвітнього дня водно-болотних угідь

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди - Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення.

Згідно зі статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.

Мета дня – зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу. Рамсарський секретаріат щорічно пропонує тему свята і за підтримки партнерів готує та поширює інформаційні матеріали, які можна знайти за посиланням  тут.

Тема 2022 року «Водно-болотні угіддя – на користь людям і природі»

Слід зазначити, що офіційна дата приєднання України до Рамсарської конвенції – 1 грудня 1991 р. Це пов’язано з тим, що ще у 1975 р. (за часів СРСР) статус водно-болотних угідь міжнародного значення було надано чотирьом ВБУ України (Ягорлицькій, Тендрівській та Каркінітській затоках і Дунайським плавням) загальною площею 211 тис. га. 29 жовтня 1996 р. Верховна Рада України постановила визнати Україну правонаступницею СРСР щодо участі в Рамсарській конвенції. В 2002 р. з метою реалізації положень Закону України ”Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів” (1996 р.), постановою Кабінету Міністрів України був затверджений ”Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення”. Цей Порядок визначив процедуру надання водно-болотним угіддям статусу міжнародного значення відповідно до критеріїв Рамсарської конвенції. Він також передбачає, що на всі водно-болотні угіддя міжнародного значення складаються паспорти, забезпечується встановлення спеціальних знаків на їх межах, а межі наносяться на плани та карти відповідних земельних ділянок.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів [Електронний ресурс] = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_031#Text: редакція від 29.10.1996, підстава - 437/96-ВР // Офіційний вісник України. - 2013. - 26 квіт. (№30). - С. 126

Антипенко, Іван. Місця тяжіння людей і... птахів [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/podorozhi/miscya-tyazhinnya-lyudey-i-ptahiv: «День» побував у заповідних місцях на Херсонщині / Антипенко, Іван // День. - 2016. - 10 черв. (№101-102). - С. 16. 2015 року Тут розташовані водно-болотні угіддя, які, на думку екологів, потребують охорони, адже розташовані тут екосистеми мають десятки рідкісних видів тварин і рослин. Проект поєднав природоохоронний і соціальний компоненти - відновити гідрологічний режим 11 прісноводних озер, які розташовані в пониззі Дніпра й сполучені з ним каналом, і захистити від підтоплення чотири населених пункти: Велику Кардашинку, Малу Кардашинку, Кардашинку та Кохани

Вербовська, Мар’яна. Як в Україні відновлюють життя боліт. Три історії [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/yak-v-ukrayini-vidnovlyuyut-zhyttya-bolit-try-istoriyi: "Ці проєкти накопичують безцінний досвід, але вже потрібно збільшувати масштаби відновлення екосистем...", - експерт / Вербовська, Мар’яна // День. - 2021. - 12 жовт. (№129-130). Попри те що болота є одними з найважливіших екосистем, в Україні вони все ще дуже недооцінені. Саме вони виконують роль «стабілізаторів напруги в природі»: стримують паводки, живлять малі річки в посушливий період, вони ж очищають воду, як фільтр. В Україні болота займають понад мільйон гектарів, більшість яких розташована на Поліссі. Сьогодні відбувається переосмислення важливості цих екосистем і з’являються приклади відновлення тих заболочених територій, які були осушені

Горват, Василь. Болота починають витісняти агровиробництво. І це добрий знак [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/341578: на Закарпатті боротьба за збереження болотяних ресурсів досить успішна / Горват, Василь, Нитка, Василь // Голос України. - 2021. - 2 лют. (№18) . - С. 7. Наразі на Закарпатті боротьба екологів за водно-болотні ресурси увінчалася точковими успіхами. Уряд надав статус водно-болотних угідь міжнародного значення таким територіям, як «Урочище Озірний-Бребенескул» Рахівського району, «Атак-Боржавське» Берегівського та Виноградівського районів, «Долина нарцисів» на території Хустського району, «Печера «Дружба» у Тячівському районі, «Чорне багно» (Національний природний парк «Зачарований край»), «Водосховище «Форнош» Мукачівського району та «Верхів’я річки Уж» Великоберезнянського району. І це конкретні кроки. Тож, вважається, що на Закарпатті боротьба за збереження болотяних ресурсів досить успішна

Лиховид, Інна. Болотам - особливий статус [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/302881: Геннадій Марушевський: «Наші водойми мають величезну цінність для збереження водоплавних птахів. Тому таких об’єктів має бути більше» / Лиховид, Інна // День. - 2011. - 10 лют. (№23). Наявність особливого статусу за кількома водно-болотними угіддями поліпшить охорону цих територій, а також сприятиме залученню міжнародних коштів для їхнього розвитку і робитиме їх популярними у якості природоохоронних об’єктів. Чи справді такий статус сприяє охороні та збереженню боліт і які ще об’єкти потребують такого захисту, «День» запитав у менеджера проектів Чорноморської програми Wetlands International Геннадія Марушевського

Лиховид, Інна. Кліматична "Фабрика добра" [Текст] = https://day.kyiv.ua/ru/article/obshchestvo/klimaticheskaya-fabrika-dobra: екологи беруться за відновлення болота Глуханя - яким чином це вплине на екологічну безпеку України? / Лиховид, Інна // День. - 2020. - 7-8 серп. (№ 147-148). - С. 18. Торфовому болоту Глуханя, що на Закарпатті, щонайменше п’ять тисяч років. Якщо зберегти його зараз, воно й далі служитиме «фабрикою добра» в умовах зміни клімату. Це порівняння навела польська вчена-болотознавиця, геоботанік Тетяна Мінаєва. Понад 20 років пані Тетяна працює ключовим експертом Wetlands International (міжнародна глобальна організація, яка опікується збереженням водно-болотних угідь). «Болота - це такий тип екосистеми, в якій вода, торф і рослини існують разом і підтримують одне одного. Болото починає формуватися через надлишок води на певній території незалежно від того, чи йдеться про атмосферні опади, чи це вершини гір, чи стік води із сусідніх ділянок. Головне, щоб був постійний надлишок вологи», - пояснює Тетяна Мінаєва

Малімон, Наталія. Ода рідному болоту [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/oda-ridnomu-bolotu: таких місць зі збереженою первісною природою, як на території НПП «Прип’ять - Стохід», немає ніде більше в Європі. «Поліською Амазонією» називають ці місця на Волині / Малімон, Наталія // День. - 2018. - 1 лют. (№18-19). Парк «Прип’ять - Стохід» (за назвами місцевих річок) і було створено задля збереження природних багатств, і саме болота становлять понад 40 відсотків його території. Тут ростуть рослини, які ще пам’ятають динозаврів, у болоті за Хоцунем водиться жаба (ропуха очеретяна), яку більше ніде у Європі вже не зустрінеш. Тут єдине в Україні місце гніздування синиці білої (і саме вона зображена на емблемі національного парку), а вода у Прип’яті біля Свалович вважається найчистішою в Європ

Омелянчук, Інна. Не чіпайте боліт [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ne-chipajte-bolit/: на Рівненщині шукали відповідь на запитання, як у країні відновити водність / Омелянчук, Інна // Урядовий кур`єр. - 2017. - 21 бер. (№53). - С. 8. Всі водно-болотні угіддя Рівненського природного заповідника набули статусу міжнародних. Тобто майже всі 42 тисячі гектарів заповідника тепер перебувають, як кажуть екологи, під егідою Рамсара. Що це означає для самої території, для влади та місцевих громад? Як зберегти заповідні болота і як ними ефективно управляти? За круглим столом у Рівному відповіді на ці запитання шукали науковці, екологи та представники влади

Ступчук, Людмила. Унікальний світ Черемського заповідника [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/unikalnyy-svit-cheremskogo-zapovidnyka: створений, щоб оберігати природний стан водно-болотних угідь / Ступчук, Людмила // День. - 2020. - 12 лист. (№215-216). Черемський природний заповідник, розташований у північній частині Маневицького району, створений майже двадцять років тому насамперед для збереження типових і унікальних природних комплексів Українського Полісся. Це поки що єдиний у Волинській області природоохоронний об’єкт такого рівня. Основне завдання заповідника - охорона і збереження поліських водно-болотних угідь, які мають унікальне значення для біосфери. Черемське еумезотрофне осоково-сфагнове (так його характеризують біологи) болото має площу понад тисячу гектарів. Це одне з найбільших і найкраще збережених перехідних боліт України, яке розглядається як цінне водно-болотне угіддя міжнародного значення, що підтвердила Рамсарська конвенція

«Черемське болото» і «Заплава Сім маяків» [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/cheremske-boloto-i-zaplava-sim-mayakiv: два водно-болотні угіддя України набули міжнародного статусу / Інф. "День"// День. - 2016. - 6 груд. (№222). Секретаріат Конвенції про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення, ухвалив рішення про надання водно-болотним угіддям «Черемське болото» та «Заплава Сім маяків» статусу водно-болотних угідь міжнародного значення і присвоїв їм номери 2272 та 2273.

Шутяк,Софія. «Формула води» [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/formula-vody: унікальні природні об’єкти в районі закарпатського Свидовця можуть зникнути назавжди / Шутяк,Софія // День. - 2019. - 20 бер. Водно-болотні угіддя Свидовця опинилися під загрозою знищення. Свидовець - унікальна територія, оскільки там є водно-болотні угіддя. Ці водно-болотні угіддя виконують роль депо – затримують значну частину води та запобігають виникненню руйнівних паводків у регіоні. Закарпаття належить до тих регіонів, де збереглися унікальні водно-болотні угіддя. У зв’язку зі зміною гідрологічного режиму басейну річки Тиса їхній стан є загрозливим. Однак науковці докладають максимум зусиль для їх збереження.

Інтернет ресурси

http://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://www.ramsar.org/wetland/ukraine – сайт Рамсарскої конвенції:

Болота – особливості їх утворення, типи, значення

Болота України

Водно-болотні угіддя міжнародного значення в Україні

https://drive.google.com/drive/folders/15UQO8fD2MhxtrLcdP2AudF7cHAS29uJt  – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підготувало інформаційні матеріали в українському перекладі

Бібліограф-укладач: Мілашенко Т.І.