«Без жалю і закону»

День WEBліографії до Дня пам’яті жертв політичних репресій

Ретроспектива бібліографії з сайту

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року щорічно у третю неділю травня з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% – українці). Величезну кількість із них розстріляли, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже три мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937-1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих.

Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряду з такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.

Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му – 159537, в 1938-м – 106096, в 1939-м – 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.

У зв’язку з цим президент доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх на іноземних мовах за кордоном, а також розпорядився проводити в школах та інших навчальних закладах уроки на цю тему.

В 2026 році День пам’яті жертв політичних репресій припадає на 17 травня.

Бібліографія статей

Україна. Президент. Про День пам'яті жертв політичних репресій [Електронний ресурс] = https://www.president.gov.ua/documents/4312007-5891 // Сайт Президента України. - 2007. - 21 трав. Установити в Україні День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначати щороку у третю неділю травня

2026

Арештований у Львові діяч ОУН, якого закатували та спалили в нацистському концтаборі [Електронний ресурс] =
https://zaxid.net/oleg_olzhich_kandiba_biografiya_tsikavi_fakti_zakatovaniy_poet_arheolog_diyach_oun_n1636553: цікаві факти з біографії Олега Ольжича https://zaxid.net/statti_tag50974/ // Zaxid.net. - 2026. - 8 трав. Олег Ольжич був талановитим поетом, археологом та одним з видатних діячів ОУН. Він відіграв значну роль у культурному та політичному житті, а також у національно-визвольному русі у період Другої світової війни. Олега Ольжича арештували у Львові та закатували у нацистському концтаборі, спаливши після цього його тіло

День пам'яті жертв політичних репресій [Електронний ресурс] = https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=385&year = 2026 День пам'яті жертв політичних репресій / Інф. "Ділова мова" // Ділова мова. - 2026. - 15 трав.  Цей День пам'яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з'явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам'яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади

2025

День пам’яті жертв політичних репресій [Текст] = https://www.golos.com.ua/article/384081 / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2025. - 17 трав. (№97). - С. 8. Щороку в третю неділю травня, цьогоріч — 18 травня, в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. Цей день встановлений указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті мільйонів українців — жертв комуністичного тоталітарного режиму. Політичні репресії в Україні в XX столітті стали трагедією національного масштабу

2021

Динько, Андрій. Із пляшкою під головою [Електронний ресурс] = https://krytyka.com/ua/articles/iz-pliaskoiu-pid-holovoiu / Динько, Андрій  // Критика. - 2021. - № 9-10. - Із білор. перекл. Віталій Пономарьов. У цьому есеї Андрей Динько змалював свій болючий тюремний досвід. Шість великих европейських видань, поміж яких «Frankfurter Allgemeine Zeitung» та «Газета виборча» переклали текст Андрея про Акрестіно, в якому через катування пройшли десятки тисяч білорусів

2019

Анатолій Ковальчук. 30-річчя «Меморіалу» імені В. Стуса [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/03/07/30-richchya-memorialu-imeni-v-stusa/ / Анатолій Ковальчук,  // Слово Просвіти. - 2019. - 7-13 бер. (№ 10). - С. 2. Всеукраїнському товариству “Меморіал” ім. Василя Стуса 4 березня виповнилося 30 років від дня створення. В установчій конференції цієї історико-просвітницької громадської організації, що відбулася у столичному Будинку кіно, взяли участь понад півтисячі делегатів — представників усіх областей України. Переважали діти й онуки жертв комуністичних репресій періоду сталінщини

Буркут, Костянтин. Блаженні вигнані за правду...[Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/blazhenni-vygnani-za-pravdu  : 45 років тому Віктор Нєкрасов назавжди залишив рідний Київ / Буркут, Костянтин  // День. - 2019. - 13-14 вер. (№ 166-167). - С. 14-15. 12 вересня 1974 року Віктор Нєкрасов емігрував з СРСР. Держава, що жила в атмосфері брехні і несвободи, змусила письменника на цей крок. Після мітингу в Бабиному Яру, який був приурочений до 25-річчя розстрілу нацистами єврейського населення Києва. На місці трагедії влада мала намір побудувати стадіон. Завадити цій блюзнірській затії і вшанувати пам’ять десятків тисяч загиблих прийшли люди, що дивом уникли розстрілу, родичі та друзі вбитих, небайдужих, з-поміж яких були й представники творчої інтелігенції, запрошені Нєкрасовим. Мітинг зірвала міліція

Загорулько, Ростислав. Osteuropa 2018, No 6. Der Fall Gefangen in Russland, Erinnerung in Litauen [Текст] = https://krytyka.com/ua/reviews/der-fall-gefangen-russland-erinnerung-litauen : рецензія на нову книгу / Загорулько, Ростислав  // Критика. - 2019. - № 5-6. - С. 22. Публікації числа мають росіисько-литовську тематику. Довідка, підготована за інформацією незалежного росіиського правозахисного проєкту «ОВД-Инфо», містить відомості про 88 незаконно утримуваних у РФ украінських громадян. Насамперед подано відомості про осіб, які були або є фігурантами «персональних» судових процесів. Вісімнадцятьох із них засуджено до різних термінів ув’язнення в тюрмах і колоніях за звинуваченнями в екстремізмі, Далі вміщено інформацію про украінців, які опинилися на лаві підсудних групами: як «кримські терористи», «кримські диверсанти», «члени УНА– УНСО», «члени Хізб ут-Тахрир», «члени Таблігі Джамаат»

Капсамун, Іван. «Не вірте Кремлю…» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/ne-virte-kremlyu : Олег Сенцов і Олександр Кольченко про звільнення, повернення в Крим, політичне життя, путінську Росію та свої плани / Капсамун, Іван  // День. - 2019. - 11 вер.(№ 164) . - С. 4. Олег Сенцов розповів, що у дні перед своїм звільненням був дуже спокійним. «Коли мені сказали «з речами на етап», коли я зрозумів, що це буде обмін і я потрапляю, було до обміну ще 9 днів, я сам собі дивувався – я був абсолютно спокійним, взагалі ніякого хвилювання, переживання, я спав спокійно. До виходу з трапа я взагалі не нервував, доки не обійнявся з донькою, я був дуже спокійним», — зазначив енцов

Писана, Наталя. Своїх не забуваємо [Текст]: #FREESENTSOV. Цей тег — не лише за свободу Олега Сенцова, а й за звільнення всіх українських військовополонених моряків і політиків / Писана, Наталя // Урядовий кур`єр. - 2019. - 11 трав. (№87). - С. 3. У п'яту річницю незаконного арешту в окупованому Криму Олега Сенцова в Києві відбулися акції на підтримку українського кінорежисера, сценариста, письменника і громадського діяча

«Розкопана» правда [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/rozkopana-pravda : протягом п’яти місяців 1937 року ліміти на розстріл людей в Україні, визначені в Москві, збільшили в чотири рази — з 8 тисяч до 32 715 осіб», — Роман Круцик / Спілкувався Сергій Зятьєв // День. - 2019. - 29 трав.(№ 92) . - С. 4  Голодомори, політичні репресії, розстріли, що пронеслися Україною чорним смерчем, організованим радянською владою, викосили мільйони людей. Могили тих, кого позбавили життя більшовицькі інквізитори, розкидані по всій Україні. Не кажучи, що на території самої Росії вбито й «закопано» тисячі українців. Усе це завдало величезного удару по коду української нації, наслідки якого ми пожинаємо досі. Роман Круцик — голова Київського «Меморіалу» — ось уже 30 років робить усе для того, щоб відновити історичну правду, щоб сьогоднішнє покоління українців знало про страшні злочини компартійного радянського режиму

2017

«Ми заявляли про проведення попереднього засідання» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/media/my-zayavlyaly-pro-provedennya-poperednogo-zasidannya : у Криму призначили дату суду у справі журналіста Миколи Семени / Інф. "День" // День. - 2017 - 10 лют.(№ 23-24). - С. 28. ...про проведення попереднього засідання. На ньому розглядається клопотання захисту, яке є первинним. Тобто про вилучення якихось доказів зі справи, які, як ми вважаємо, отримані з порушенням закону; інші клопотання пов’язані з питаннями з приводу самих матеріалів справи, анкетних даних Миколи Семени

Позняк-Хоменко, Наталка. «Чорна скринька» політв’язнів: Карпюка та Клиха етапували з Грозного у невідомому напрямку [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3106/2006/107756/ / Позняк-Хоменко, Наталка // Україна молода. - 2017 - 20 січ. (№ 8). - С. 2. Доля ще двох резонансних українських політв’язнів — одного з очільників УНА-УНСО Миколи Карпюка та журналіста Станіслава Клиха, засуджених у Грозному до 22,5 та 20 років відбування покарання відповідно за начебто участь у російсько-чеченській війні у 1994-1995 роках на боці збройних формувань самопроголошеної республіки Ічкерія — знову опинилася в руках російського равосуддя

Сніжинська, Марина. Олександр Харченко: «У Росії не існує правосуддя» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/media/oleksandr-harchenko-u-rosiyi-ne-isnuye-pravosuddya / Сніжинська, Марина  // День. - 2017 - 10 лют.(№ 23-24). - С. 29. У Києві представили фільм про «в’язня Кремля» Романа Сущенка

Чорна, Світлана. «Розстріляне відродження»: у списку митці, науковці, державні діячі [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/295307 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2017. - 31 жовт. (№201). - С. 6. У Києві біля пам’ятника відомому режисеру, фундатору нового українського театру Лесю Курбасу відбулася панахида за жертвами Соловецького етапу, розстріляного НКВС 27 жовтня та 1-4 листопада 1937-го на честь 20-ї річниці Жовтневої революції на півдні Карелії в Сандармосі. Серед 1111 в’язнів, привезених у лісове урочище із Соловецького табору системи ГУЛАГ СРСР, було й 290 українців

2015

Кравченко, Валерій. Реабілітація честі [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2632/188/92521/ : кинувши виклик тоталітарній системі й відбувши «покарання» у концтаборах, політв’язні й досі залишаються її заручниками / голова громадської організації «За реабілітацію «Першотравневої двійки» // Україна молода. - 2015. - 2 квіт. (№45) . - С.  Але в Україні є й соціальна група, яка взагалі випала зі сфери інтересів суспільства. Це колишні політв’язні. Один за одним вони відходять у кращий світ, їх надто мало. Та й вік уже не для соціальних боїв... Автор статті, сам належачи до цієї соціальної групи, взявся висвітлити цю тему, а водночас торкнутись і ставлення суспільства до політв’язнів

2004

Ковальчук, Анатолій. Без жалю і закону [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19184/index.php?n=25091 / Ковальчук, Анатолій  // Сільські вісті. - 2004. - 13 -19 серп. (№ 33). - С.  Масове вигублення голодом українського селянства в період насильницької колективізації на початку 1930-х років було аж ніяк не єдиним злочином комуністичного режиму проти нашого народу. З перших днів московсько-більшовицької окупації України тривали безперервні репресії в різних формах, з різною інтенсивністю, проти всіх соціальних груп. Проте найголовнішим об’єктом підозр і переслідувань завжди була національно свідома інтелігенція.

КНИГИ ДО ТЕМИ З ФОНДУ МОЛОДІЖНОЇ 

Країна жіночого роду [Текст] : Громадсько-політичне видання / Уклад. й передмова В.Кіпіані. - Харків : Віват, 2022. - 304 с. : іл. - (Історія та політика). - Повертаємо борг: с.5;

Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких героїнь цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, учительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, військовички, культурні діячки… Без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого роду були б зовсім інакшими

Кульчицький, Станіслав. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид [Текст] / Кульчицький, Станіслав. - К. : Наш час, 2007. - 424 с.

Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР [Текст] : Суспільно-політичне видання / Уклад. В.Кіпіані; Гол. ред. О.С.Кандиба. - Харків : Віват, 2020. - 688 с.

Правда про кримінальну справу, життя і смерть Василя Стуса. У книжці «Справа Василя Стуса» зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами,читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом «Секретно»

Юрченко, Віталій. Пекло на землі [Текст] : Гостросюжетний історичний роман-спогад / Юрченко, Віталій ; Худож. М.Яців; Упоряд. Р.Федорів. - Львів : Червона калина, 1994. - 375 с.

Роман В. Юрченка — болюча, талановита сповідь про пошук свого місця у житті представників української інтелігенції 20-30х років ХХ століття. Пекло на землі створила радянщина для українського народу, провівши його через громадянську війну, колективізацію до концентраційних таборів на Соловках. Головний герой, вчитель Юрченко, не втратив людської гідності на цьому кривавому шляху...

WEBЛІОГРАФІЯ

https://msmb.org.ua/stily-zhittya/chitati-modno/deny-pamyati-zhertv-politichnih-represiy-shtorichniy-natsionalyniy-pamyatniy-deny-v-ukraini/  – День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/aktualyni-temi/rik-zhertv-velikogo-teroru-vshanuymo-pamyaty-represovanih/ – «Рік жертв Великого терору: вшануймо пам'ять репресованих»

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/istorichni-podii/ukrainsykiy-sprotiv-50-rokiv-vid-generalynogo-pogromu-ukrainsykogo-shistdesyatnitstva-operatsiya-blok/ – Український спротив: 50 років від «генерального погрому» українського шістдесятництва. Операція «Блок»

https://msmb.org.ua/actions/happen/2016/chomu-vazhlivo-govoriti-pro-politichni-represii-v-srsr/ – Чому важливо говорити про політичні репресії в СРСР?

Інтенет-ресурси

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

http://www.silskivisti.kiev.ua – сайт газети «Сільські вісті»

http://slovoprosvity.org – сайт газети «Слово Просвіти»

ttps://umoloda.kyiv.ua – сайт газети «Україна молода»

https://krytyka.com/ua  – сайт журналу «Критика»

Підготувала бібліограф Качановська Н.В.