«1000 днів героїчного спротиву московській навалі»

Бібліографічний список до тисячного дня російсько-української війни

Одного зимового ранку ми прокинулися раніше, ніж варто було. Причина раннього пробудження стала страшна новина – в Україні почалася війна… Цей день назавжди закарбується в пам’яті кожного українця.

24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент рф путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російсько-українська війна, розпочата рф у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.

Під надуманим приводом захисту російськомовного населення в нашій державі від уявних утисків та обмежень кремль насправді поставив за мету знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Водночас ця агресія виявилася викликом міжнародному світовому порядку, створеному після Другої світової війни, порушила загальну стабільність у Європі та стала глобальною загрозою для світової безпеки.

Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна.

Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї стрімкої атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більше як 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон і Маріуполь.

Згідно з матеріалами Генерального штабу ЗСУ, у 2022 року розрізнялися три етапи повномасштабного вторгнення рф в Україну. І етап: 24 лютого – квітень 2022 року; II етап: травень – серпень 2022 року; III етап: вересень – грудень 2022 року.

До знакових тактичних епізодів повномасштабної війни на першому її етапі належить битва за Київ, що тривала з 24 лютого по 1 квітня 2022 року. Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав швидко прорватися до центру Києва колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір Збройних Сил України зірвав наміри росіян. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів – Гореничі – Буча – Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування рф вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.

Ключовими епізодами битви за Київ стали бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування ворогом реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати.

Чимале значення у наданні відсічі ворогу мали бої за аеропорт «Антонов» у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили «Мрію». Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили.

Знаковими стали у 2022 році бої за Маріуполь. 28 лютого 2022 року противник розпочав облогу міста – підійшов одночасно з заходу та сходу. Сили оборони України вимушені були відступити до міста й вести кругову оборону попри суттєву чисельну та вогневу перевагу ворога. Від 21 квітня єдиним опорним пунктом Сил оборони України в Маріуполі лишився металургійний комбінат «Азовсталь». Тримаючи там оборону до 20 травня, наші герої відтягували найбоєздатніші ворожі підрозділи від інших напрямків.

На II етапі, що тривав з травня по серпень 2022 року, після провалу первинного задуму щодо швидкого прориву та захоплення України, противник перегрупував війська та продовжив наступ на кількох напрямках. Сили оборони України перейшли до стабілізаційних заходів, а ведення бойових дій звузилося до двох операційних зон – Східної та Південно-Західної.

Серед найпомітніших тактичних епізодів цього етапу – бої за Сєвєродонецьк і Лисичанськ. 8 травня 2022 року ворог загарбав Попасну, 12 травня – Рубіжне. Для уникнення оточення підрозділи Сил оборони України 22 червня мусили відійти з Сєвєродонецька, а на початку липня – з Лисичанська. Стійкість українських оборонців суттєво виснажила загарбників – вони зазнали численних втрат і вичерпали резерви.

Водночас тривали бойові дії на Лиманському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.

На III етапі, з вересня по грудень 2022 року, ворог втратив ініціативу та мусив вживати радикальних заходів для збереження свого положення на окупованих територіях. На цьому етапі Сили оборони України провели низку наступальних операцій. Першою з них була Харківська наступальна операція, розпочата 5 вересня. Заскочені зненацька ворожі підрозділи в Харківській області були розгромлені та дезорієнтовані. Лише в середині жовтня 2022 ворог закріпився на рубежі Сватове – Кремінна. Українці звільнили до 500 населених пунктів, і серед них – міста Ізюм, Балаклія, Куп’янськ.

Успішно була проведена восени 2022 року й Херсонська наступальна операція, під час якої Сили оборони України звільнили від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.

З перших днів повномасштабного вторгнення в усій повноті окупанти продемонстрували: рашизм – це геноцид. Від самого початку війни жертвами російських авіаударів стали передусім мирні українські міста та села. Географія ударів охопила всі регіони країни.

Російські війська руйнують не лише аеродроми, військові частини, нафтобази, але й житлові споруди, пологові будинки, лікарні, дитячі садки, школи тощо.

1000 днів не вщухає запекла боротьба і героїчний спротив українського народу нашестю ворога. Наші сила духу і жага до свободи стали натхненним взірцем для багатьох країн світу, що підтримали Україну в її боротьбі. Кожен на своєму місці – воїни, волонтери, медики, зв’язківці, залізничники, рятувальники, громадяни інших професій – згуртувалися, щоби максимальними зусиллями зупинити і перемогти ворога.

Мужність українців – гідна подиву. Навіть опинившись в окупації, наші громадяни не склали рук, а продовжили свою боротьбу за незалежну Україну. Віримо, що спільними зусиллями ми вистоїмо і перемога буде за нами. І ця радісна звістка полегшить гіркоту і біль, які принесла війна.

Бібліографія статей

19 листопада – 1000 днів #StandWithUkraine [Електронний ресурс] / СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ / Електрон. дані. – 2024. - Режим доступу https://www.ukrainianworldcongress.org/ua/19-lystopada-1000-dniv-standwithukraine/. - Заголовок з титул. екрану. Мова укр. - Останнє поновлення: 2024

Карбунар, Надія. 1000 днів війни: лідери G7 зробили заяву [Електронний ресурс] = https://glavcom.ua/country/politics/1000-dniv-vijni-lideri-g7-zrobili-zajavu-1031803.html / Карбунар, Надія // Главком. - 2024. - 16 лист. «Велика сімка» підтримуватиме Україну в її боротьбі проти російської агресії стільки, скільки потрібно. Лідери G7 перед тисячним днем російсько-української війни заявили, що «непохитно підтримуватимуть Україну стільки, скільки знадобиться». Також лідери «Великої сімки» наголосили, що Росія залишається єдиною перешкодою для справедливого і тривалого миру

Костіна, Іванна. У Латвії 1000-й день вторгнення РФ в Україну відзначать хвилиною мовчання [Електронний ресурс] = https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/11/13/7198306/ / Костіна, Іванна // Європейська правда. - 2024. - 13 лист. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс, спікерка Сейму Дайга Мієріня, прем'єр-міністерка Евіка Сіліня і міністерка закордонних справ Байба Браже закликають латвійців, на знак солідарності з Україною, вшанувати 19 листопада пам'ять загиблих внаслідок вторгнення РФ хвилиною мовчання і запалити свічки. Хвилина мовчання буде оголошена на 1000-й день повномасштабної війни 19 листопада о 9:00

Путін майже за 1000 днів війни не досягнув жодної стратегічної мети - глава Пентагону [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3922771-putin-majze-za-1000-dniv-vijni-ne-dosagnuv-zodnoi-strategicnoi-meti-glava-pentagonu.html // Укрінформ. - 2024. - 2 лист. «Проте після майже 1000 днів війни Путін не досяг жодної зі своїх стратегічних цілей. Президент України Володимир Зеленський не втік. Київ не впав. І Україна не здалася», – зауважив міністр оборони США Ллойд Остін. Натомість, зазначає він, Росія заплатила «приголомшливу ціну за імперську дурість Путіна»: сотні тисяч росіян загинули з лютого 2022 року, понад $200 млрд доларів на війну було витрачено даремно. За його словами, дух України надихнув світ

Радбез ООН підіб'є підсумки 1000 днів російської війни проти України [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/war/radbez-oon-pidibje-pidsumki-1000-dniv-rosijskoji-vijni-proti-ukrajini.html / Підготувала Оксана Лебедина // Дзеркало тижня. - 2024. - 1 лист. Велика Британія, яка головуватиме в Раді Безпеки ООН у листопаді, анонсувала спеціальне засідання до 1000-денної річниці російської війни проти України, яке відбудеться 18 листопада. Це засідання очолить міністр закордонних справ Британії Девід Леммі, і, за словами постійної представниці Великої Британії при ООН Барбари Вудворд, воно стане частиною британської ініціативи щодо висвітлення та засудження агресивних дій Росії на міжнародному рівні

1000 днів війни РФ проти України: Британія анонсувала засідання Радбезу ООН [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/news-oon-zasidannya-viyna-rf-proty-ukrayiny/33184335.html / Інф. "Радіо Свобода" // Радіо Свобода. - 2024. - 2 лист. Велика Британія анонсувала засідання Радбезу, приурочене до 1000 днів повномасштабної війни РФ проти України, на ньому головуватиме міністр закордонних справ країни Девід Леммі. Про це на пресконференції заявила Барбара Вудворд – постійний представник Британії при ООН, яка цього місяці головує у Раді. Вудворд каже, що Британія буде використовувати своє головування в Радбезі ООН для викриття «російської дезінформації та їхніх злочинів». За її словами, Лондон планує провести «конструктивне та ефективне» головування

1000 днів війни РФ проти України: Європарламент проведе позачергове засідання [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/news-yevroparlament-zasidannya-1000-dniv-viyny/33199296.html / Інф. "Радіо Свобода" // Радіо Свобода. - 2024. - 12 лист. Європарламент 19 листопада проведе позачергове пленарне засідання з нагоди 1000 днів війни в Україні, повідомила президентка Європарламенту Роберта Мецола. За її словами, президент України Володимир Зеленський приєднається до засідання «для спеціального звернення від України». «Стільки, скільки знадобиться», — написала Мецола в соцмережі X, додавши емодзі для прапорів ЄС і України в публікації, анонсуючи позачергове засідання парламенту, яке «відзначатиме 1000 днів хоробрості та відваги народу України»

1000 днів повномасштабної війни в Україні: [Електронний ресурс] = https://www.unhcr.org/ua/73951-1000-днів-повномасштабної-війни-в-україні.html: заступниця Верховного комісара ООН у справах біженців закликає до солідарності з невинними жертвами // УБК ООН в Україні. - 2024. - 12 лист. Наступного тижня ми наближаємося до сумної дати - 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. На тлі цього потреби цивільного населення зростають на тлі інтенсивних обстрілів та чергового виснажливого зимового сезону. Україна втратила 65% своїх енергогенеруючих потужностей за останні місяці через обстріли Росії, які призвели до руйнування енергетичної інфраструктури. Іінтенсивні обстріли критичної інфраструктури, цивільних об'єктів і постійні оголошення повітряної тривоги завдають серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю

"1000 днів. Тисячі історій" - спецпроєкт Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова до 1000 днів повномасштабної війни [Електронний ресурс] = https://akhmetovfoundation.org/news/1000-dniv-tysyachi-istoriy-spetsproekt-muzeyu-golosy-myrnyh-fondu-rinata-ahmetova-do-1000-dniv-povnomasshtabnoi-viyny // Фонд Ріната Ахметова. - 2024. - 8 лист. 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, вбивши тисячі людей та завдавши масштабних руйнувань. Минуло майже 1000 днів війни. 1000 днів сліз болю, відчаю, стійкості, надії, незламності. Україна стоїть, чинить опір та вірить у Перемогу. Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова зібрав понад 120 000 історій постраждалих від війни. "1000 днів. Тисячі історій" - проєкт Музею, що нагадує світу про війну в центрі Європи. Це колекція, до якої увійшли 20 знакових віх 1000 днів повномасштабної війни. Перший день вторгнення, навала на Київщину, мільйони біженців, трагедія Маріуполя, викрадені українські діти, фортеця Бахмут, звільнення Херсона, руйнування Каховської ГЕС - ці та інші події показані крізь долі українців, чиї історії представлені у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

Література до теми з фондів Молодіжної

Бушуєв, Дмитро. Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації [Текст]: Науково-популярне видання / Бушуєв, Дмитро; Пролог та епілог авт. - К.: Кліо, 2023. - 248 с.

Російсько-українська війна стала найбільшою війною в Європі після завершення Другої світової, вона була обумовлена самою природою Росії і тим, яке місце Україна посідає в російському імперському міфі. Тож ця книжка розкриває ключові події україно-російських взаємин протягом ХІІІ — початку ХХІ століть, даючи відповіді на питання, коли відбулося цивілізаційне розходження між майбутніми українцями та росіянами, чому Росія стала антиєвропейською державою і як сформувався російський ексепціоналізм, що неодмінно входив у конфронтацію з ідеєю вільної та суверенної України

Гардінг, Люк. Вторгнення. За лаштунками кривавої війни Росії та боротьба України за виживання [Текст]: Суспільно-політичне видання / Гардінг, Люк; Пер. з англ. І.Возняка. - Х.: Віват, 2023. - 352 с.

Люк Гардінґ — британський журналіст, письменник і премійований іноземний кореспондент газети The Guardian. 24 лютого 2022 року Люк Гардінґ був у Києві. Від перших днів повномасштабної війни він спілкувався з українцями, їздив у гарячі точки, фіксував свідчення й описував події, щоб показати світові звірства російських окупантів в Україні

Деркач, Сергій. На фронті спека. Можливий "Град!" [Текст]: Літературно-художнє видання / Деркач, Сергій . - К.: Гамазин, 2023. - 160 с.

Книга написана на основі реальних подій, які відбувалися під час оборони міста Миколаїв в лютому-квітні 2022 року

Іваницька, Яна. Війна очима киянки. Рік перший. Лютий [Текст]: Есе. Літературно-художнє видання / Іваницька, Яна ; Вст. сл. авт.; Світл. Я.Іваницької, В.Волкової, І.Захаренка. - К.: Саміт-Книга, 2023. - 420 с.

Основою книги стали щоденникові записи авторки про спробу штурму столиці, життя воєнного Києва, блекаути та ракетні обстріли, а головне – те, як змінювалося внутрішнє «я» киян під тиском обставин. Тут – про людей, події, думки, переживання, ідеї, культуру, театр і навіть гумор в умовах війни. Тут – про життя всупереч поставлених путіним задач його знищити!

Логвиненко, Богдан. Деокупація. Історії опору українців. 2022 [Текст]: Популярне видання / Логвиненко, Богдан ; Передм. О.Матвійчук. - К.: Українер, 2023. - 279 с.

Це збірка репортажів про поїздки деокупованими територіями України у квітні — листопаді 2022 року. Головним у репортажах є голос та пережитий досвід героїв, з якими говорив автор, а також послідовний виклад подій (зміст книги побудований за хронологією того, як ЗСУ звільняли окуповані росіянами регіони)

Михед, Олександр. Позивний для Йова. Хроники вторгнення [Текст]: Літературно-художнє видання / Михед, Олександр; Худож. М.Фєнєчкін. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2023. - 344 с.

Автор почав писати «Позивний для Йова» у перший день повномасштабного вторгнення і працював над книжкою протягом тринадцяти місяців. Олександр Михед писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. У книзі описано не лише життя самого автора, а й те, як змінюємося ми, як наша повсякденна мова стає мовою війни, колись звичні й важливі речі — болючими тригерами, а певні відчуття та емоції — такими, які хочеться забути, але й водночас запам’ятати назавжди. Михед зібрав й виклав думки і переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення.

Моя війна [Текст]: Суспільно-політичне видання / Упорядник Т.В.Попова; Пер. з англ. та рос. Є.М.Тарнавського; Вступ. слово О.Красовицького; Худож.-оформ. М.С.Мендор. - Харків: Фолiо, 2023. - 254с.

Автори книги — відомі журналісти, які вважають своїм професійним і патріотичним обов’язком безпосередньо з місця подій із ризиком для життя розповідати всьому світу про цю нав’язану нам жахливу, руйнівну війну

Очі Маріуполя. Українські супергерої. Азовсталь [Текст]: Громадсько-політичне видання: Фотоальбом / Авторка проекту А.Дмитрук. - Видання друге, виправлене і доповнене. - Дрогобич: Коло, 2023. - 172 с.

Ця книга — відбиток історії, що творилася у нас на очах. Живий нерв, сплетений з телефонних розмов, які чули стіни зруйнованої «Азовсталі», з повідомлень, які надсилалися з оточеного гарнізону, з почуттів, застиглих у лініях малюнків коханих. Ця книга — це уривки з переписок та дзвінків. Це фото та історії героїчних оборонців; малюнки, які присвячували їм кохані та митці з усієї країни; вірші Анастасії Дмитрук. Це книга з любові і про любов

Стеблівський, Євген. Лють [Текст]: Роман / Стеблівський, Євген. - Харків: Фабула, 2023. - 336 с.

Це справжня сага про кожного з нас у перші місяці великої та жахливої війни, захоплива панорама подій, що розгорталися під Києвом і на півдні України. У романі використані свідчення учасників оборони «Азовсталі», отримані в режимі реального часу,— і це ще одна вражаюча своєю правдою оповідь про неймовірну відвагу, мужність і стійкість захисників Маріуполя

Троян, Сергій. Грані війни: мережевий щоденник історика [Текст]: Літературно-художнє видання / Троян, Сергій Станіславович; Передм. Л.Троян. - К.: Ніка-Центр, 2023. - 272 с.

У мережевому щоденнику відомого українського історика Сергія Трояна відбилися рефлексіїї на значущі виклики, небезпеки і перебіг подій першого року повномасштабної російсько-української війни (24 лютого 2022 – 24 лютого 2023 рр.). Людина, що тонко відчуває, – українець, патріот, учений, дипломат – створив багатогранну розповідь громадянина, що переживає трагедії, які розкололи наш звичний світ.

Феофанова, Ірина. Чужа-своя-рідна [Текст]: Коротка проза / Феофанова, Ірина. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2023. - 168 с.

Героїні збірки новел «Чужа-своя-рідна» — звичайні українські жінки, життя яких перевернулося догори дриґом із початком повномасштабного вторгнення держави-агресора росії на територію України. Ірпінь, Буча, Ізюм, Херсон, Маріуполь — це міста, звідки героїні — самі, з малими дітьми або й цілими родинами — утікають у пошуках притулку й спокою. Про їхні переживання — часто затаєні для найближчих — авторка розповідає щиро і співчутливо, часом з нотками легкого гумору й суму. Книжка, сповнена реалістичних описів і життєвих діалогів

WEBліографія

https://uk.wikipedia.org/wiki/Російське_вторгнення_в_Україну_(з_2022) - Російське вторгнення в Україну (з 2022)

https://www.youtube.com/watch?v=rBJFsUdMOHA -   Початок повномасштабного вторгнення РФ: хронологія ключових подій

https://www.youtube.com/watch?v=wrD4Zl0EsJU - 24 ЛЮТОГО ДЕНЬ, ЯКИЙ ЗМІНИВ ЖИТТЯ: хронологія подій

https://www.youtube.com/watch?v=KMtsCW1jOfw - "Прокидайся, почалась війна": 24 лютого - спогади про перший день повномасштабного вторгнення

https://www.youtube.com/watch?v=FJd9GiCdlQs - РОЗСТРІЛЮВАЛИ жителів без поясень та ЖАЛЮ! Свідчення очевидців жахіть в Ірпіні

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.