Пам'ятаймо, щоб ніколи не повторилося

Голодомор – не історична минувшина, а глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять.

Ми маємо обов’язок: пам’ятати тих, у кого в попередній боротьбі відібрали змогу захищатись.

Голодомор 1932-1933 років - безпрецедентний злочин тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу. Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю масового знищення населення. За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина них - діти.

Про цю трагедію України ще з 1933 року знали і писали на Заході. Гірка правда голодомору 1932-1993 років відкрилася нам після десятиріч замовчування. У радянський період про голод офіційно і не згадували. Робилися навіть спроби заперечити чорну сторінку вітчизняної історії. Вперше проблема голодомору об'єктивно була висвітлена лише у 1992-1993 роках, вже у незалежній Україні.

У травні 2002 року Верховна Рада України визнала голодомор актом геноциду проти українського народу. Прийнято Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» ( 28.11.2006 р.)

Парламент, уряд, Міністерство закордонних справ, Постійне представництво України при ООН проводили значну роботу з метою широкого інформування світової громадськості про жахливу загальнонаціональну трагедію. Адже донести до міжнародної спільноти правду про Голодомор, про його причини й тяжкі наслідки - це святий обов'язок самих українців.

Голодомор в Україні спричинив глибокі наслідки. І саме тому ми повинні повною мірою врахувати всі ці наслідки і добитися істини та правди, а також виявити його причини. Головне - не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам'яті жертв страшної трагедії.

За сукупністю різноманітних джерел, учені дійшли висновку, що причиною Голодомору-геноциду була політика, а не економічна потреба, як це трактували радянські історики. «Машина радянського керівництва» спалила не лише життя мільйонів українських людей, але знищила і ненароджених ними. Українські люди, які не знали слова геноцид, стали його жертвами, "власною страшною долею шлють нам пересторогу крізь плин віків". Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об'єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому.

Щорічно четверту суботу листопада у країні проголошено Днем пам’яті про більш ніж 7 мільйонів жертв цієї трагедії.

Пам’ятаймо!

На сайті бібліотеки див.:

«1932-1933 роки. Хроніка подій» (Випуск 3)

«1932 - 1933 роки. Хроніка подій» (Випуск 2)

Трагедія незнищенної волі. (до Дня жертв голодоморів і політичних репресій в Україні)

„Голодомор 1932-1933”

День пам'яті жертв Голодоморів Правда про наше трагічне минуле…

День пам’яті мільйонів жертв голодомору 1932-1933

Геноцид, що ми знаємо?

Голодомор на Україні 1932-1933 років