Бібліодайджест Переможці Книжки року 2025: класика, сучасна проза та поезія, які визначили рік!

Наш Бібліодайджест про тексти, що вчать співпереживати, українські книжки, які дедалі активніше виходять за кордон, підсумки престижних рейтингів і реальний стан справ у креативних професіях. Зібрали найважливіше з матеріалів — із деталями, контекстом і значенням для ринку.

ЛІТЕРАТУРНІ ПРЕМІЇ ТА РЕЙТИНГИ

«Книжка року 2025» оголосила переможців. Оприлюднено результати щорічного всеукраїнського рейтингу «Книжка року», який традиційно підсумовує сезон і визначає найкращі видання в ключових категоріях — художня література, нонфікшн, есеїстика, дитячі та підліткові книжки, переклади, спеціальні відзнаки. Рейтинг формує експертне журі — літературознавці, критики, журналісти, бібліотекарі. Саме тому він часто стає практичним орієнтиром для:

— бібліотек (комплектування фондів),

— книгарень (рекомендаційні полиці),

— читачів (навігація серед сотень новинок).

Фактично це «зріз якості» року: список переможців показує, які тексти визначали інтелектуальний і культурний порядок денний сезону. Цього року Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» охопив понад 1000 видань, що на сотню більше, ніж торік, і залучив 56 експертів для оцінювання у 7 номінаціях із 2–4 підномінаціями кожна. Через дуже малу різницю в оцінках у деяких підномінаціях було обрано по двох переможців. Серед найвідоміших переможців — ілюстровані перевидання класики (Багряний, Нечуй-Левицький, Підмогильний, Українка, Шевченко), сучасна проза і поезія (Марія Матіос, Василь Шкляр, Ярина Чорногуз), а також фундаментальні наукові й біографічні видання, що охоплюють літературознавство, історію та суспільні науки. Спеціальну відзнаку «Видавничий імідж року» отримали 19 видавництв, серед яких А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА (втретє), Vivat, Дух і Літера, Наш Формат і Темпора, яка утримує рекорд за 26 років із п’ятьма перемогами. Рейтинг, що існує з 1999 року, демонструє динаміку українського книжкового ринку, популярність жанрів і тем, а також роль видавництв у формуванні високих стандартів якості та культурного контексту сучасної літератури.

Джерело: https://bukvoid.com.ua/events/raityng/2026/02/24/155304.html

Короткий список Премії книжкових блогерів — 2026. Премія книжкових блогерів, заснована фестивалем «Книжкова країна», оголосила короткий список претендентів на перемогу. Цього року нагорода вперше відзначає твори української та перекладної літератури окремо, аби зосередити увагу саме на сучасному українському книжковому полі. Переможця оберуть навесні на фестивалі «Книжкова країна» серед видань, опублікованих від березня 2025 року до лютого 2026 року. Відбір проходить у два етапи: спершу журі з книжкових блогерів складає довгий список на основі власних вражень та обговорень, потім читачі через відкрите голосування обирають п’ятірку фіналістів — цього року у голосуванні взяли участь 2332 людини. До короткого списку потрапили: «Намул» (Юлія Медвідь-Гнепа, Темпора, 2025), «Гемінґвей нічого не знає» (Артур Дронь, ВСЛ, 2025), «Шляхи Еврідіки» (Наталія Довгопол, Vivat, 2026), «Темний спадок. Братство» (Марина Ніцель, РМ, 2026) та «Сніжний Ізюм» (Аліна Дихман, «Видавництво», 2025). Журі сформували як досвідчені блогери, що давно співпрацюють із фестивалем, так і нові учасники, рекомендовані читачами, серед них: Надія Панченко («SVITLO BIBLIOTEK»), Тетяна Гонченко («Непозбувний книгочитун»), Юлія Типусак («Проліт»), Олексій Рафалович («Перехресні стежки») та інші. Премія оцінює книжку як явище, зосереджуючись на її обговорюваності, культурному впливі та увазі читачів, а не на поділі за жанрами чи нагородженні видавців.

Джерело: https://kultura.rayon.in.ua/news/1054502-iaki-vidannia-uviisli-do-korotkogo-spisku-premiyi-knizkovix-blogeriv

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА У СВІТІ

Нові переклади української літератури. У Латвії вийшла добірка перекладів поезії українських авторів-військових — Артура Дроня, Федора Рудого, Юлії (Тайри) Паєвської, Ігоря Мітрова та Сергія Рубніковича — у культурному часописі Satori. Передмову до публікації написала перекладачка Мара Полякова, наголошуючи на автентичності та силі військової поезії: «Кожне слово у військовій поезії витримало перевірку реальністю, вони фізично несумісні з фальшем. Ці переклади — найменше, що ми можемо зробити, вшановуючи та дякуючи за службу». Переклади зробили Олеся Буркевич, Райвіс Капілінський, Мара Полякова, Юстіна Вернера та Лінда Вітума.  В Угорщині друком вийшла збірка Любові Якимчук «Абрикоси Донбасу» у видавництві Prae Kiadó, переклад — Діана Воннак. У книжці Донбас постає «гірко-солодкою, просторою сучасною казкою», а авторка створює нову поетичну мову, що поєднує повтори, мовні спотикання та гру слів. Це друге видання збірки після українського 2015 року («Видавництво Старого Лева»), раніше її вже перекладали польською (2018) та естонською (2019). Крім того, у Франції та Індії готуються переклади поезії та щоденників Василя Стуса та Катерини Калитко, що демонструє зростаючу міжнародну присутність української поезії.

Джерело: https://satori.lv/article/nenemiet-no-kara-neko

https://www.facebook.com/iakymchuk/?rdid=B7R1PNzpouHciQ6I

Повний каталог програми Translate Ukraine. Оприлюднено повний каталог перекладів, реалізованих за підтримки державної програми Translate Ukraine. Про це повідомили на сайті Українського інституту книги. У каталозі 326 книжок, що вийшли різними мовами. Програма Translate Ukraine стартувала у 2020-му. За шість років її підтримкою скористалися видавці з 47 країн. Українські книжки переклали 34 мовами. Найбільше перекладів з’явилося польською — 50. Англійською вийшло 36 видань. Далі — болгарська (29), німецька (26) та словацька (18). Географія програми охоплює й країни, де українська література раніше майже не була представлена. 2025 року арабською видали «Кобзар» Тараса Шевченка та «Людину» Ольги Кобилянської. В Індонезії у 2021 році вийшла дитяча книжка-картинка Алли Гутніченко «Незвичайні професії». У Монголії переклали «Я так бачу» і «Голосно, тихо, пошепки» Андрія Лесіва та Романи Романишин. Це системна ініціатива, яка надає гранти іноземним видавцям і перекладачам для видання українських книжок іншими мовами. Каталог демонструє масштаб: десятки країн, багато мов і широкий жанровий спектр — від класики до найновішої літератури. Фактично це мапа міжнародної присутності України: видно, де саме й які автори вже звучать, а також які ринки відкриваються для нових імен.

Джерело: https://www.facebook.com/UkrainianBookInstitute/

ЛІТЕРАТУРА ТА ОСМИСЛЕННЯ ДОСВІДУ

«Століття присутності» про творчість Христини Семерин. Вийшов великий матеріал, присвячений поетці Христині Семерин та її письму. У фокусі — те, як авторка працює з темами болю, пам’яті, втрати й емпатії. Її поезія не дистанціюється від травматичного досвіду, а навпаки — наближає його до читача, робить зрозумілим і спільним. Ключове поняття — «присутність»: бути поруч із ближнім, чути й називати складні емоції без пафосу та абстракцій. Така оптика формує нову етику сучасної української поезії — уважну, людяну, засновану на співпереживанні. Христина Семерин — дослідниця, незалежна журналістка, есеїстка, гендерна експертка. Членкиня Української асоціації юдаїки. Зараз вона працює в Університеті Аалто в Фінляндії, а  до того вже встигла попрацювати й в Аугсбурзькому університеті в Німеччині, і Центрі східних досліджень у Польщі, й Індіанському університеті в Блумінгтоні, й багатьох інших.  Один із найбільших інтересів пані Христини — єврейська культура, тож не випадково, що восени 2025-го вона стала лавреаткою українсько-єврейської літературної премії «Зустріч» як упорядниця антології «Століття присутності». Ця книга вмістила майже пів сотні українських новел і оповідань на єврейську тематику. Написані впродовж половини століття, від 1880-х до 1930-х років. Вони охоплюють кілька літературних поколінь, широку географію і спектр історичних подій. 

Джерело: https://duh-i-litera.com/bookstore/stolittja-prisutnosti-evrejskij-svit-v-ukran-skij-korotkij-prozi-1880-x1930-x

 ДИСКУСІЇ ТА ВИКЛИКИ ГАЛУЗІ

Менше 10% дизайнерів задоволені оплатою праці. Лише 9,8% опитаних українських дизайнерів вважають, що оплата праці у сфері є справедливою та відповідає складності робочих завдань. Про це йдеться в аналітичному звіті «Дизайн + етика. Дослідження стану професійної етики в українському дизайні», який ініціатива Design for Ukraine. Опубліковано результати дослідження умов праці дизайнерів. Дані тривожні: лише невеликий відсоток фахівців задоволений своїм доходом. Серед проблем, які озвучують учасники:

— занижені ставки,

— нерегулярні виплати,

— робота «за ідею» або без чітких договорів,

— емоційне вигорання.

Дослідником проєкту став Микола Скиба — культурний антрополог, викладач Львівської бізнес-школи УКУ, співзасновник ГО «Агенція культурних стратегій», координатор освітніх програм ГО «Політея», член Коаліції дієвців культури. Видавничим партнером виступило видавництво ArtHuss. За результатами дослідження, лише 9,8% вважають свою заробітню плату достатньою, тоді як більше половини опитаних дизайнерів — 50,3% — вказали, що оплата часто є недостатньою. Окрім того, більшість опитаних, а саме 65,1%, вказали, що сума заробітку істотно варіюється залежно від клієнта чи проєкту. Для книжкової та видавничої індустрії це особливо важливо: саме дизайнери формують обличчя видань — від обкладинок до айдентики. Без гідних умов праці якісний візуальний продукт стає неможливим. Матеріал порушує ширшу розмову про професійні стандарти й цінність креативної роботи в Україні.

Джерело: https://drive.google.com/file/d/1OYhYXiUz_aGr10kjp5ghlTb6HPQ3rCNr/view

 Читайте українське, підтримуйте видавців, перекладачів і креативників, адже саме вони щодня формують обличчя нашої культури. Стежте за новинами разом із #Бібліодайджестом.

Переглянути відео-версію можна за посиланням тут.