#Бібліодайджест Книжковий тиждень: від Емілі Бронте до українських премій і нових артбуків
Міжнародні екранізації, поетичні переклади, культурні ініціативи та нові видання
Цього тижня українська література та культура активно виходять на міжнародний та локальний рівень: нові екранізації, переклади поезії, артбуки та відзнаки авторів. Розповідаємо про головні події книжкового світу — розгорнуто й по суті.
ЛІТЕРАТУРНІ ВІДЗНАКИ ТА ПРЕМІЇ
Проєкт «Недописані» отримав відзнаку за внесок у культуру пам’яті. Українська ініціатива «Недописані», що об’єднує письменників, дослідників і художників, отримала нагороду за вагомий внесок у збереження культурної пам’яті та підтримку сучасної літератури. Проєкт відзначили за інноваційний підхід до популяризації українського письма. За словами співзасновника Платформи пам’яті Меморіал Олександра Білінського, загалом цьогоріч на відзнаку номінували 75 ініціатив — серед них громадські організації, родини загиблих, спортивні та освітні спільноти, що реалізують проєкти з вшанування пам’яті українських героїв. Проєкт «Недописані» покликаний стати платформою для вшанування кожного загиблого і запобігання забуттю їхнього внеску в українську культуру. Автори проєкту — ветеранка, парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», поетка, громадська діячка Олена Герасим’юк та військовий, волонтер, письменник, перекладач, співзасновник проєкту «Твоя підпільна гуманітарка» й однойменного видавництва Євген Лір — зібрали історії та спогади про загиблих авторів і працівників літгалузі, щоб їхні голоси не зникли. Станом на 17 лютого 2026 року команда проєкту ідентифікувала 289 діячів і діячок літератури, які були вбиті чи загинули за час російсько-української війни.
Дублінська літературна премія: українська авторка серед претендентів. Книжка авторки українського походження Марії Реви потрапила до шортлисту престижної Дублінської літературної премії. У 2026 році до довгого списку увійшли 20 романів. Серед них — нові книжки Чімаманди Нґозі Адічі, Алана Голлінґгерста, Оушена Вуонґа, а також шість перекладних видань, зокрема The Empusium («Емпусіон») нобелівської лавреатки Ольги Токарчук у перекладі Антонії Ллойд-Джонс. Роман Марії Реви номінувала публічна бібліотека Оттави (Канада). Короткий список Dublin Literary Award оголосять 7 квітня 2026 року, а переможця — 21 травня під час міжнародного літературного фестивалю в Дубліні. Марія Рева — канадська письменниця українського походження. У її романі Endling ідеться про Україну в 2022 році. Це ще один приклад того, як українські письменники інтегруються у світові культурні процеси, отримуючи визнання на рівні європейських конкурсів.
Джерело: https://dublinliteraryaward.ie/features/news/2026-dublin-literary-award-longlist-is-revealed/
Українська поезія в перекладах. У Франції вийде друком книжка поезій, вибраних листів і щоденників поета, перекладача, прозаїка та літературознавця Василя Стуса, а в Індії переклали вибрані вірші поетки та перекладачки Катерини Калитко.
Французьке видання отримало назву «Палімпсести. Поезія та листи з ГУЛАГу». Книжка вийде друком у видавництві Noir sur blanc. Переклад з української — французький письменник, історик літератури, славіст і професор Женевського університету Жорж Ніва.
У продажу книжка зʼявиться 12 березня 2026 року. До видання увійшла добірка віршів Стуса, вибрані листи до його близьких та деякі прозові тексти, зокрема «Табірний зошит» , таємно вивезений з в’язниці.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ТА МІСТО
Артбук про молодіжний Севастополь до анексі. Вийшов артбук, який документує життя молоді у Севастополі перед анексією. Видання поєднує графіку, фотографії та архівні матеріали, створюючи візуальний і текстовий літопис історії регіону. Незалежний фотограф Ярослав Андріянов завершив роботу над артбуком, присвяченим молодіжному середовищу Севастополя до 2014 року. Над книжкою працювали близько 2,5 років. Видання вийде як самвидав із ISBN і стане архівним свідченням покоління, яке формувалося в місті до анексії Криму. За словами Андріянова, до початку роботи залучили 35 активних учасників міського соціального життя. До фінального релізу увійшли роботи: Ярослава Андріянова (автор проєкту); Івана Сидельникова; Анастасії Дідук; Володимира Левицького; Микити Бєлікова; Степана Чепіля; Ярослава Сторчака.
Джерело: https://chytomo.com/vyjshov-artbuk-pro-molodizhnyj-sevastopol-do-aneksii/
Рідкісні екранізації творів Коцюбинського у Чернігові. Чернігівський музей виявив унікальні екранізації творів Михайла Коцюбинського, що зберігалися у приватних колекціях. Це відкриття дає змогу по-новому оцінити інтерпретації класичної української літератури. Фахівці Довженко-Центру виявили у фондах Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського 4 рідкісні українськомовні фільмокопії екранізацій творів письменника 1950-х років. Знайшли записи головна зберігачка фондів музею Катерина Федько та кінознавець Довженко-Центру Олег Оліфер. Серед виявлених матеріалів:
- 35-мм фільмокопії, Одеська кіностудія:
- «Пе-коптьор (На піч)» (1956, реж. Володимир Карасьов);
- «Коні не винні» (1956, реж. Станіслав Комар).
- 16-мм фільмокопії, кіностудія ім. Довженка:
- «Кривавий світанок» (1956, реж. Олексій Швачко);
- «Дорогою ціною» (1957, реж. Марк Донськой).
Довженко-Центр наголошує, що більшість українськомовних варіантів фільмів 1950–1960-х років на сьогодні вважається втраченою, тому чернігівська знахідка — «рідкість і велика удача».
ЕКРАНІЗАЦІЇ ТА ФІЛЬМИ
«Буремні пристрасті» Емілі Бронте — від книги до кіноекрану. Класичний роман Емілі Бронте отримує нову екранізацію, яка зберігає атмосферу твору та адаптує його для сучасного глядача. Проєкт підкреслює актуальність літературних класиків і їхнє життя у кіно. 469%. Настільки, за даними видавництва Penguin, зросли у Великій Британії продажі культової класики від Емілі Бронте — роману «Буремний перевал». Сплеск інтересу, без сумніву, пов’язаний зі свіжою екранізацією книжки з Марґо Роббі та Джейкобом Елорді на титульних ролях. Нова екранізація не менш контроверсійна, ніж оригінальний роман, але вона не єдина. Яка драма розгорталася серед вересового пустища і якою її бачили до Емеральд Феннел?
Джерело: https://zaxid.net/buremniy_pereval_yakim_buv_roman_emili_bronte_u_kino_n1630396
Фільм про гурт «Брати Гадюкіни». Кінокомпанія Solar Media Entertainment розпочала роботу над повнометражним художнім біографічним фільмом «Всьо чотко!» про Сергія Кузьмінського та гурт «Брати Гадюкіни». Про це повідомили на фейсбук-сторінці компанії. В основу байопіку ляже книжка Юрія Рокецького «Всьо чотко. Сергій Кузьмінський і “Брати Гадюкіни”», яка перемогла на премії «Книга року BBC–2024» у номінації «Есеїстика». Права на екранізацію кінокомпанія придбала у видавництва «Наш Формат». Сценаристом і режисером стане Сергій Кулибишев, відомий серіалом «Ховаючи колишню» та п’єсою «ПоліАндрія». Сценарій він писатиме у співавторстві з Юрієм Рокецьким, фронтменом гурту «Мертвий півень», який понад шість років збирав спогади та свідчення друзів, родини та учасників «Братів Гадюкіних». «Брати Гадюкіни» — львівський рок-гурт, заснований 1988 року. До першого складу входили вокаліст Сергій Кузьмінський, саксофоніст Олександр Ємець, барабанщик Михайло Лундін, басист Олександр Гамбург та гітарист Андрій Партика. За роки діяльності гурт випустив шість студійних і чотири концертні альбоми та двічі переривав роботу — у 1992 і 1996 роках. Після смерті Кузьмінського колектив відновив діяльність у 2013 році у зміненому складі. Сергій Кузьмінський помер 3 серпня 2009 року.
НОВІ ВИДАННЯ ТА ПОЕТИЧНІ КОЛЕКЦІЇ
Поетична збірка військового Васека Духновського та Оленки Сахар. У нашій бібліотеці особливо радіємо виходу поетичної збірки «Землі: чорний, білий, рожевий, хакі», адже один із її авторів — Васек Духновський — свого часу працював бібліотекарем і організовував поетичні події. Збірка об’єднала тексти військового поета, слемера Васека Духновського та поетеси Оленки Сахар. Видання вибудуване на контрастах і бінарних опозиціях: чоловіче і жіноче, любов і смерть, чорне і біле, рожеве і хакі. «Чорний і білий» — це вічна дихотомія культури. «Рожевий і хакі» — це наша сьогоднішня реальність, у якій доводиться одночасно радіти життю й бути готовими до захисту. Тексти авторів розміщені почергово — так читач може побачити одну тему з двох різних перспектив. А вірші без назв отримали назви-емодзі — сучасні ієрогліфи, що вступають у діалог із традиційною поетикою та створюють додатковий простір для рефлексії. Васек Духновський — поет, слемер, військовий. До повномасштабного вторгнення працював бібліотекарем у Київській молодіжній бібліотеці, організовував читання «Поетична м’ясорубка», є співавтором фентезі-прози «Схід Сонця». Оленка Сахар — художниця, поетка, редакторка, перекладачка, зооволонтерка та тату-майстриня. Для нас ця книжка — не лише літературна подія, а й приклад того, як культура продовжує жити й говорити навіть у найскладніші часи.
https://humanitarka.com/product/chornyj-bilyj-rozhevyj-haki
Українські автори у міжнародних подіях. Румунія стане почесною гостею Франкфуртського книжкового ярмарку, яка відбудеться 11–15 жовтня 2028 року, що відкриває нові можливості для українських перекладів і культурного обміну. Відповідну угоду 19 лютого підписали в Бухаресті міністр культури Румунії Андраш Деметер і директор ярмарку Юрґен Боос. Директор ярмарку Юрґен Боос зазначив, що румунська література вже давно присутня в європейському контексті завдяки «потужним сучасним голосам». Серед авторів він згадав Мірчу Картареску та Ґабріелу Адамештяну, чиї твори перекладені багатьма мовами. За його словами, ці книжки «розповідають про країну, що пережила політичні злами, цензуру та нові початки», а у Франкфурті очікують представлення багатомовного літературного ландшафту Румунії.
ДИСКУСІЇ ТА ПРОФЕСІЙНІ ВИКЛИКИ
Жадан і Чорногуз на безпековій конференції в Мюнхені. Українські письменники Сергій Жадан та Ярина Чорногуз взяли участь у Мюнхенській безпекова конференція, де говорили про роль культури під час війни та відповідальність Європи за майбутнє безпеки. Жадан представив промову «Десять тез про майбутнє», у якій наголосив, що майбутнє України формується вже зараз — у темряві війни, через солідарність, гідність і готовність брати відповідальність. Він підкреслив: повернення до «старої нормальності» неможливе, адже світ після повномасштабної війни має будуватися на нових принципах безпеки та довіри. Ярина Чорногуз, поетка і військова, говорила про досвід людей, які живуть у реальності фронту щодня. Її виступ став нагадуванням, що війна — це не лише геополітика, а передусім людські історії, втрати й вибір залишатися і боротися. Участь українських авторів у такій події засвідчує: сьогодні література є частиною міжнародного діалогу про свободу, пам’ять і майбутнє Європи.
Цей тиждень у книжковому світі — про міжнародне визнання, нові переклади, локальні ініціативи та інтеграцію української літератури у глобальний культурний контекст. Українська література продовжує активно виходити за межі країни, водночас формуючи власну культурну політику й відповідаючи на професійні виклики.
Читайте, підтримуйте українських авторів, відвідуйте бібліотеки та книгарні — і стежте за новинами разом із #Бібліодайджестом.
Переглянути відео-версію можна за посиланням тут.
СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:
НАШІ НАГОРОДИ
Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці —
Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36