#Бібліодайджест. Останні мемуари Оззі Осборна, повернення стародруку і нова поезія війни

Цей тиждень багатий на події: від книжкових прем’єр та літературних нагород до повернення культурної спадщини й заяв громадських організацій. Чим живе українська культурна спільнота? Що варто прочитати, побачити й знати кожному, хто творить і підтримує сучасну Україну — у нашому огляді.
Гучні віхи та культурні сплески
Оззі Осборн і його «Last Rites» — останнє інтерв’ю з життя. Британський рокер Оззі Осборн пішов з життя 22 липня 2025 року у віці 76 років. Його смерть сталася менше ніж через три тижні після прощального концерту із Black Sabbath у рідному Бірмінгемі — він виступав 5 липня у Villa Park в рамках шоу Back to the Beginning .
Востаннє виступив, сидячи на троні, через хворобу Паркінсона, яка дедалі більше обмежувала рухливість. Концерт зібрав 45 000 глядачів, а доходи від нього — приблизно £140 млн — передали на благодійність (до Cure Parkinson’s, Birmingham Children's Hospital, Acorns Hospice). У липні він оголосив про вихід мемуарів Last Rites, які вийдуть посмертно 7 жовтня 2025 року. У них — щирі спогади про злети, падіння, хвилю політичного шуму, хвороби та сімейні цінності. Передсмертний реліз мемуарів вже потрапив до списку Amazon Movers & Shakers, поруч із I Am Ozzy, що повернувся до бестселерів після смерті маестро. Книга обіцяє бути гіркою, гумористичною, інтимною — особливо прокута, без прикрас і обмежень: “If I’d been clean… I wouldn’t be Ozzy…” — такі цитати вже стали ключовими для анонсу .
Літературні новинки й творчі потоки
«Незручні вірші» Юлії Мусаковської. У Польщі вийшла білінгвальна збірка поезії Юлії Мусаковської, перекладена Богданом Задурою і видана в Biblioteka Śląska. Книга порушує теми війни, втрати, тілесного досвіду та мовчання, висвітлюючи голос жінки під час війни. Відкритий формат двох мов підкреслює актуальність меседжу як для польської, так і для української аудиторії. Видання уже отримало підтримку з боку Польського ПЕН‑центру та кількох культурних інституцій, що підсилює його міжнародний інфопростір та відкриває поезію Мусаковської новій важливій аудиторії.
Експериментальний «Поетичний жук» Віктора Заславського. Ця збірка — літературний гібрид: поезія, фантастика й наукова фантастика, об’єднані через міфічного «жука». Заславський пропонує своєрідну «поетку-інакшість», яка метафорично промовляє про сучасні тривоги та виклики.
Заславський, історик за освітою, втілює поетичний жанр як простір для наукового мислення, містичності й суспільної чутливості — результатом стає не просто читання, а культурне дослідження та літературний експеримент.
Відзнаки, право та проєкти
Шевченківська премія модернізується. Тепер не п’ять, а тринадцять номінацій — премія відкриває нові напрямки, включає моду, медіаарт, нові медіа. Такий формат додає гнучкості й актуальності для молодих митців у мінливому культурному полі. Оцінка тепер більш спеціалізована, а подача — через онлайн‑платформу, що робить процес більш публічним і конкуренто‑спроможним.
Джерело: https://www.president.gov.ua/documents/5532025-55933
Номінанти премії «Зустріч’2025».Серед тих, кому присуджено українсько‑єврейську премію у 2025 році: Сергій Осока, Люба‑Єрмолаєва, Віталій Портников, Софія Андрухович та інші. Це тексти, які будують міст між пам’яттю про Голокост та культурним діалогом. Премія не лише про літературу — вона про різні голоси, що формують спільну історію. Призовий фонд: 4000 € — і можливість ширшого суспільного осмислення спільної спадщини.
Громадянська позиція та радіомовлення
PEN Ukraine vs. законопроєкт 12414. Організація виступила категорично проти законопроєкту № 12414, який ставить під загрозу незалежність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). PEN Ukraine попереджає — політичне втручання у роботу НАЗК означає паралельне обмеження свободи слова і стабільності правозахисних структур.
Заява організації — це не лише правова позиція, а також голос культури та громадянського суспільства в захисті інституційних стандартів і незалежності експертних органів.
Новий спецпроєкт Укррадіо до диктанту. Мета — залучити суспільство до національного радіодиктанту, зробивши його не тільки мовознавчим, а й емоційним досвідом. У фокусі: мовні поради, живі історії учасників, аналітика розвитку української мови в медіа. Проєкт сприяє поглибленню культурного зв’язку через мову й створює простір для інтерактивного залучення аудиторії, навіть за рамками традиційного диктанту.
Повернення культурної спадщини
Україна повертає стародрук Шептицького. Зовнішня розвідка допомогла повернути з-за кордону стародрук 18 століття з підписом митрополита Андрея Шептицького. Це видання — рідкісний раритет на стику релігійної, культурної та національної ідентичності. Переміщений документ передано до Львівської національної наукової бібліотеки ім. Стефаника — тепер він доступний для дослідників і культурного середовища. Це значущий внесок у відновлення історичної пам’яті та автентичності музейних колекцій.
Українська культура нині — це мікс глибокої поезії, громадянської позиції, повернення до витоків і відкриття нових імен. Ми живемо в час, коли книжка — не лише про естетику, а про памʼять, ідентичність і супротив.
Слідкуймо за змінами разом — бо в деталях, голосах і текстах формується нова культурна Україна.
Це були головні події книжкового тижня. Пам’ятаймо: культура — це те, що тримає.
Читаємо, підтримуємо, поширюємо.
Дивіться також відеоверсію на YouTube-каналі «Молодіжна» тут.







