Продовжуємо рубрику #бібліодайджест випуск #122

Фестивалі

IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» у Луцьку оголосив програму заходів. Про це повідомляє прес-служба фестивалю. Фестиваль відбудеться 27-28 липня в Музейному просторі «Окольний замок». На території фестивалю діятиме сцена, дитяча та лаунж-зони, фудкорт, книгарня, невеликий тематичний благодійний ярмарок. Фокус-темою фестивалю є «Зміна ролей». Під час заходів говоритимуть про українських письменників та журналістів, які вступили до лав ЗСУ або стали волонтерами, про літературу й документування дійсності, поезію та мову, що змінюються під впливом воєнних дій, а також про те, як книжки можуть протистояти тиранії і навіщо потрібна культурна дипломатія.

Ресурс: https://secure.wayforpay.com/payment/frontera

Новини

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України виклав у вільний доступ документи з особового фонду української акторки кінця ХІХ – першої половини ХХ сторіччя Ганни Іванівни Борисоглібської. Особовий фонд налічує представлений документами біографічного характеру, матеріалами творчої й громадської діяльності. Серед них: статті Сергія Єфремова, Юрія Меженка, Петра Руліна, Марії Грінченко та інших, з нагоди 40-літнього ювілею акторки. Ганна Борисоглібська тісно пов’язана з театральними трупами українських корифеїв – Марка Кропивницького, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого. Зокрема Борисоглібська виконувала ролі Терпилихи («Наталка Полтавка» Івана Котляревського), Шкандибихи («Лимерівна» Панаса Мирного), Секлети («За двома зайцями» Михайла Старицького), Ганни, Тетяни («Безталанна», «Суєта» Івана Карпенка-Карого), Риндички («По ревізії» Марка Кропивницького) та інших.

Ресурс: https://ksi-csamm.archives.gov.ua/fonds/592

В Україні з’явилося нове видавництво «Уроборос», яке видаватиме жанрову і не жанрову літературу, нонфікшн і класику. Про це повідомляється у телеграм-каналі видавництва. У видавництві «Уроборос» повідомили, що планують видавати детективи, трилери, горор, фентезі й фантастику, сучасну прозу, дарк романтику, а також українську й перекладну класику. Не проти у видавництві ромкомів і підліткової прози, проте точно не планують видавати поезію і дитячу прозу. «Особисте рішення засновниці, хоча у робочому чаті над цим постійно посміюються», — зазначили у видавництві. Рішення створити видавництво виникло раптово, коли засновниця, чиє ім’я поки що не розкривають, випадково знайшла роман українського радянського письменника Лева Скрипника «Будинок примусових праць».

Ресурс: https://t.me/ouroborosbooks/3

Премії

Оголосили склад журі Міжнароднї Букерівської премії 2025-го року, до нього входить 5 осіб. Список опублікували на сайті премії. Макс Портер – британський письменник, колишній продавець книжок і редактор.

Автор книжок Grief is the Thing with Feathers (2015), Lanny (2019), The Death of Francis Bacon (2021) та інших;
Калеб Фемі – нігерійсько-британський поет, фотограф та режисер. Лауреат Forward Prize for Poetry за дебютну поетичну збірку Poor (2020);
Сана Гойял – письменниця, редакторка британського літературного журналу Wasafiri, який виходить вже 40 років поспіль. Авторка статей для Birmingham Literary Journal, The Guardian, Financial Times, Times Literary Supplement, Los Angeles Review of Books та інших видань;
Антон Гур – письменник і перекладач з корейської мови. Автор книжок Toward Eternity та No One Told Me. Його переклад книжки Cursed Bunny південнокорейської письменниці Бори Чанг потрапив до короткого списку International Booker Prize 2022;
Бет Ортон – авторка пісень, лауреатка BRIT Award. У 2022-му випустила дебютний альбом Weather Alive.

Довгий список премії оголосять у лютому 2025-го року. Букерівська премія (The Man Booker Prize) — одна з найпрестижніших літературних премій англомовного світу й світу загалом. Перше вручення відбулося 1969 року. На Букерівську премію художньої літератури можуть претендувати твори письменників будь-якої національності, написані англійською мовою та опубліковані у Великій Британії чи Ірландії.

Ресурс: https://thebookerprizes.com/the-booker-library/prize-years/international/2025

Відкриття

Науковий співробітник Інституту історії України НАН України Сергій Шумило під час експедиції на гору Афон у Греції знайшов 144 стародруки з київських друкарень. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці. Науковець знайшов 144 стародруки XVIII століття в книгосховищі одного з афонських монастирів. Більшість зі стародруків видані в друкарні Києво-Печерської лаври.  «Сам неймовірно вражений такою кількістю українських стародруків. Це тільки видання XVIII ст., а ще ж тут зберігається понад 20 рідкісних видань Київської митрополії XVI−XVII ст. (серед них три примірники Острозької Біблії 1581 р.)», — повідомив Сергій Шумило. За його словами, найбільше українські стародруки передавали на Афон в проміжку з 1730-х до 1770-х років. Після цього періоду кількість видань, що надходили до грецького православного монастиря, різко зменшилась. «Припинення надходжень книжок пов’язане з ліквідацією Катериною II автономії Гетьманщини в 1764-му, знищенням Запорозької Січі в 1775-му та остаточною ліквідацією козацького полково-сотеннного устрою України в 1781-му на підконтрольних Російській імперії територіях», — пояснив науковець. Він переконаний, що розвиток української культури та книговидання можна простежити за надходженням стародруків на Афон, як і штучне придушення цього процесу владою Російської імперії.

Ресурс:  https://t.ly/7FFuQ

Щоб дізнатися більше дивіться випуск за посиланням.