Рубрика #бібліодайджест, випуск #47

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив короткий список номінантів на здобуття премії за наукові праці з гуманітарних дисциплін, що мають міжнародне значення. Про це повідомляє оргкомітет премії.
 На здобуття премії претендують три наукові праці:
Наталія Білоус. «За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI–XVII століть». Подання Інституту історії України НАНУ.
Микола Легкий. «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці». Подання Інституту Івана Франка НАН України.
Колектив авторів. «Галицько-Волинський літопис: текстологія» / за ред. О. П. Толочка. Подання НАН України, Ін-т історії України.
 Цьогоріч на премію подались 15 претендентів, їхні роботи оцінювали 32 вчені Експертної ради з 6 країн Європи: України, Словаччини, Італії, Австрії, Чехії та Польщі.
 Оскільки минулого року Міжнародна премія імені Івана Франка не присуджувалася через повномасштабне вторгнення на територію України російських окупаційних військ, за перемогу змагаються роботи, які були подані у 2022 році.
Міжнародна премія імені Івана Франка заснована 2015 року онуком письменника – Роландом Франком. Премією відзначають науковців, чиї праці стали вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

Італійський письменник та журналіст Паоло Джордано відвідав Україну. Про це повідомляється на сайті «Видавництва Старого Лева». Автор роману-бестселера «Самотність простих чисел», відзначеного численними національними італійськими літературними преміями, що вийшов українською у «Видавництві Старого Лева», журналіст і викладач Міланського університету прибув до Львова, щоб потім відвідати Дніпро, Харків і Київ.  Паоло Джордано збиратиме враження та інформацію для створення матеріалу про повномасштабне вторгнення Росії в Україну, життя міст і людей під час цих трагічних подій. Письменник ставить собі за мету привернути увагу італійців до російсько-української війни.

Конкурс на посаду генерального директора «Довженко-Центру» виграла Олена Гончарук. Про це повідомили на фейсбук-сторінці «Довженко-Центру».Гендиректора обирали під час засідання комісії. Кандидати мали 10 хвилин на презентацію програм та 20 хвилин можливість відповісти на питання комісії. Частина кандидатів долучилась до засідання онлайн. Режисер Кирило Жаровський зняв свою кандидатуру на користь Гончарук. Про це він повідомив у своєму Facebook. За інформацією Суспільного, Олену Гончарук обрали без попереднього обговорення. Конкурс мав відбутися 3 лютого, проте за кілька годин до засідання надійшло повідомлення про замінування адміністративного приміщення Державної агенції з питань кіно.

В україністичній серії бостонського видавництва “Academic Studies Press” вийшла друком книжка “Dnipro. An Entangled History of a European City” («Дніпро. Переплетена історія європейського міста») історика й професора Європейського університету Віадріна Андрія Портнова.   

У двох музеях Нідерландів з’явилися україномовні авдіогіди. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Міністерства зовнішніх справ України. Загалом у межах проєкту щодо запуску авдіогідів у світових музеях запрацювало вже 56 українських аудіогідів у 36 країнах.

«Знавець іноземних мов із широкою науковою ерудицією, ґрунтовний дослідник зарубіжної й української літератур, фахівець із теорії літератури й компаративістики, непоказний, але відданий патріот і вчений із високими етичними принципами, він вписав чимало яскравих сторінок в історію вітчизняної гуманітаристики. Вічна пам’ять лицареві науки й мудрому вихователеві молодших поколінь учених філологів і поціновувачів красного слова», - зазначили на сторінці інституту.

У застосунку «Київ Цифровий» проводилося опитування щодо розвитку української мови. Оголосили результати опитування. Більше третини опитаних киян (33%) перейшли на українську під час повномасштабної війни. Водночас майже половина (46%) відповіли, що давно спілкуються українською. 13% опитаних зазначили, що розмовляють російською.Українську називають рідною 86% опитаних, водночас 12% кажуть, що їхня рідна мова – російська. Під час роботи третина опитаних спілкується одночасно українською й російською (30%), 60% – повністю українською. Під час навчання цей відсоток вищий (12% спілкуються й українською, і російською, а 81% лише українською). Щодо спілкування вдома, то майже половина (47%) обирає українську, а більше третини користуються в побуті двома мовами (37%).

Щоб дізнатися про все це більше, дивіться випуск за посиланням.