Продовжуємо рубрику #бібліодайджест, випуск #74

Роман Андрія Куркова «Сірі бджоли» (“Api grigie”) наприкінці вересня видадуть в італійському видавництві Keller. Про це письменник повідомив на своїй фейсбук-сторінці. Вихід роману присвячений літературному фестивалю pordenonelegge 2023, на якому 13 вересня й відбудеться презентація книжки. Вихід «Сірих бджіл» запланований на 30 вересня.  «Остання книжка Андрія Куркова, — це роман про війну, про яку мало хто знав, доки події лютого 2022 року не повернули її в центр уваги. Але “Сірі бджоли” — це не роман про війну або, якщо це й так, то це як класика, як-от “Бравий солдат Швейк”, яка допомагає нам краще зрозуміти світ. Це роман, сповнений атмосфери та мудрості, який змушує читача сповільнитися, нагадуючи про найважливіше», — ідеться в анотації до події. Події роману відбуваються у сірій зоні десь на Сході України. Двоє пенсіонерів стають останніми мешканцями села: проукраїнський бджоляр Сергійович та його опонент Пашка. Вирішивши врятувати вулики від війни, Сергійович вирушить у подорож країною, щоб знайти тихе місце, а заразом і свій власний внутрішній спокій.

Український розробник мобільних ігор Олександр Козлов створив безкоштовну мобільну гру-головоломку на знання української поезії під назвою «Лагода». Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці. «Лагода задумувалась як спокійна, медитативна гра. Ця головоломка не кидає вам виклик, вона просто хоче допомогти вам розслабитися. Багато уваги приділено звуковим ефектам і атмосфері, на вас не давить жодний таймер, звідусіль не вистрибують рекламні банери. Їх узагалі у грі немає», — написав Козлов. На початку гри користувач отримує вірш із дещо спотвореним змістом за одним з алгоритмів: переставлені місцями літери або слова, приховані літери, або додані зайві слова, які треба прибрати. Щоб пройти рівень, гравець має виправити всі помилки: що менше помилок він сам зробить, то більше балів отримає. Набираючи бали, можна відкривати нових авторів у бібліотеці. Зараз у грі понад 400 віршів більш як 30 українських поетів та поеток. Є поезія Тараса Шевченка, Лесі Українки, Панаса Мирного, Майка Йогансена, Тодося Осьмачки, Андрія Малишка та інших. За словами розробника, у «Лагоді» зручний інструментарій для поширення віршів: їх тло навіть можна розфарбувати перед надсиланням у соцмережі. Гра доступна для пристроїв на Android та iOS.

Український ювелірний бренд Kochut підібрав колекцію власних прикрас під відомі книжки. Про це бренд написав на своїй фейсбук-сторінці. Перелік прикрас:

Книжки Террі Пратчетта: Аркан Суд, Аркан Жнець, Аркан Блазень ;
«Володар Перснів» Дж. Р. Р. Толкін: Всевидяче око, Рівендел, Галадріель;
«Доньки Спарти» Клер Гейвуд: Єлена Троянська , Царівна: Моя королева;
«Їсти, молитися, кохати» Елізабет Ґілберт: Мандала , Моя неймовірна подруга: Спогад дитинства;
«Конотопська відьма» Григорій Квітка-Основ’яненко: Лунниця , Квітнева відьма: Шаленство ;
«Дім у волошковому морі» Т. Дж. Клюн: Юген, Зоряний пил: Зірочки;
«Таємна історія» Донни Тартт: Таємниця майбутніх поколінь, Щиголь: Пташка.

Стародруки у Музеї книги і друкарства України оцифрують 4 рукописні книги, 120 стародруків та 1000 одиниць графіки у межах проєкту «Віртуальний портал Музею книги і друкарства України». Про це повідомили на сайті музею. Оцифровану колекцію розмістять на сайті музею в розділі «Колекція онлайн».  «Цифрові копії унікальних артефактів, які зберігаємо у своїй колекції, наші науковці супроводять детальними науковими описами», — повідомляють на сайті музею. У межах оцифрування стародруків запишуть музичне озвучення окремих творів. Також передбачено лазерне сканування історичної будівлі музею — колишньої монастирської друкарні — та створення її 3D-моделі, що має на меті зробити пам’ятку з переліку ЮНЕСКО доступнішою.

Музей книги і друкарства України розташований на території Національного Києво-Печерського заповідника (Лаври), заснований у 1972 році (1972 рік за рішенням ЮНЕСКО відзначався як Міжнародний рік книги). У колекції представлені видання ХІХ–ХХ століть, сучасні книги, книжкова графіка, книгознавчі матеріали, зразки друкарської поліграфічної техніки, паперу, шрифтів тощо. Фондова колекція нараховує понад 50 000 експонатів основного фонду та близько 10 000 одиниць науково-допоміжного фонду.  У колекції є «Енеїда» Івана Котляревського (1798), твори Григорія Сковороди, Марка Вовчка, прижиттєві видання Тараса Шевченка, зокрема, «Кобзар» (1860), обкладинки до видань Бориса Грінченка, ескізи-начерки до творів Миколи Гоголя, Пантелеймона Куліша, зокрема до роману «Чорна Рада».

З Amazon видалили 5 книжок, підписаних іменем письменниці Джейн Фрідман, хоча вони були написані за допомогою штучного інтелекту. Книжки, які, на думку Фрідман, були написані штучним інтелектом, також були розміщені на сайті рецензій Goodreads, що належить Amazon. «Це справді низькоякісний матеріал, підписаний моїм іменем», — розповіла Фрідман. Письменниця написала кілька книжок про видавничу галузь. Несправжні книжки, підписані її ім’ям, мали назви «Як швидко написати та опублікувати електронну книжку та заробити гроші», «Покроковий посібник зі створення захопливих електронних книжок», «Створення авторської платформи» та «Максимізація прибутку». Фрідман вперше дізналася про фальшиві книжки через читача, який помітив їх на Amazon і надіслав їй електронний лист, запідозривши, що видання шахрайські. «Це жахливо. Це змушує мене виглядати так, ніби я намагаюся скористатися людьми з дуже поганими книжками», — каже письменниця.

Щоб дізнатися про все це більше, дивіться випуск за посиланням.