Продовжуємо рубрику #бібліодайджест, випуск #72

Президент Володимир Зеленський оголосив лавреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2023 рік. Відповідний указ опублікували на сайті президента.
Премію присудили:
Калитко Катерині, поетці — за книжку поезій «Орден мовчальниць»;
Компаніченку Тарасу, Бережнюку Максиму, Данилейку Северину, Криську Ярославу, Охрімчуку Сергію, виконавцям гурту «Хорея Козацька» — за авдіоальбом «Пісні Української революції»;
Назаренку Михайлу, літературознавцеві — за книжку «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792 — 1883» у двох частинах;
Портнікову Віталію, журналістові — за публіцистичні статті та виступи останніх років;
Цілик Ірині, режисерці — за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин.

Фільм української режисерки Ірини Цілик «Я і Фелікс» отримав спеціальну нагороду 53-го італійського кінофестивалю Giffoni у категорії Generator +16. Про це режисерка повідомила на своїй фейсбук-сторінці. Giffoni — це найбільший європейський кінофестиваль для дітей та підлітків.Стрічка отримала приз THE CGS AWARD (Social-cultural Cineclubs for Young People) — Percorsi Creativi 2023. Журі аргументувало нагороду: «Фільм переконливо зображує історію покинутості та водночас піклування, пов’язану з чітко визначеними та сформованими ролями чоловіків і жінок в Україні 1990-х років. Спільна пристрасть до класичної музики об’єднує життя головного героя, події якого оповідаються через часові еліпси, і життя Фелікса, колишнього солдата, який страждає на посттравматичний стресовий розлад».

За рішенням Кабміну для кримськотатарської мови розроблять правопис з використанням алфавіту на основі латинської графіки. Про це повідомили на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Розробляти новий правопис будуть Державна служба з етнополітики та свободи совісті й МОН. Наукову роботу здійснюватимуть Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Меджліс кримськотатарського народу. Ще в 1992 році в кримськотатарському співтоваристві була прийнята латинська графіка, а в 1997 році її ратифікувала Верховна рада Криму. Латинський алфавіт складається з 31 літери. Він базується на рішеннях Курултаю кримськотатарського народу 1991-1993 років. «Використання латинського алфавіту полегшить вивчення кримськотатарської мови як етнічними кримськими татарами, так і всіма охочими», — наголосили у Мінреінтеграції.

На Держкомтелерадіо поклали ведення Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту після набуття чинності закону, який забороняє імпорт книжок із росії та білорусі та видання творів російських авторів. Про це повідомив голова Комітету Олег Наливайко. «Один із реєстрів формуватиметься за результатами реалізації дозвільної процедури. Тобто до нього вноситимуть видання, які отримали дозвіл на ввезення в Україну та розповсюдження на її території. Що дійсно нове покладається на Комітет, так це ведення Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

У США та Канаді запустили онлайн-книгарню української літератури “Ukrainian pages” («Українські сторінки»).

«Для української мови, як і для книжки, не повинно існувати кордонів. Ми пропонуємо широкий вибір якісної літератури в США та Канаді. Наша мета — надати можливість читачеві насолоджуватись улюбленими творами українською, поширювати майстерність українських авторів та якість українського книговидання за межами країни, що змінює світ», — повідомляють засновники проєкту. Книгарня пропонує книжки українською та англійською мовами.

Оголосили цьогорічних лавреатів премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Про це повідомили на сайті Держкомтелерадіо. Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності заснували 2004 року. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Присудження премії відбувається щорічно напередодні дня народження Івана Франка – 27 серпня. Премія у розмірі 10-ти тисяч гривень присуджується у 4-х номінаціях. Цього року на здобуття премії надійшло 23 роботи.

У номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» премію присудили Володимиру Кузику за збірку публіцистичних творів «Дивниця». Зміст книжки склали нариси, есеї, замальовки, аналітичні матеріали, які друкувалися в газетах «Культура і життя», «За вільну Україну», «Молода Галичина», в часописі «Дзвін». Книжка вийшла друком у видавництві «Каменяр» у вересні 2022 року.

У номінації «За найкращий твір у телевізійній сфері» премію присудили режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм «Колапс: як українці зруйнували імперію зла». Фільм розповідає про те, як проголошення Україною незалежності унеможливлює подальше існування СРСР. Прем’єра відбулася 23 серпня 2021 року в етері загальнонаціонального телеканалу Суспільного «Перший». Також фільм транслювався в етері загальнонаціонального телеканалу «Суспільне Культура» та в етері телеканалів регіонального мовлення Суспільного.

У номінації «За найкращий твір у радіомовній сфері» лавреатами премії імені Івана Франка стали Олена Гусейнова та Мирослав Лаюк за цикл радіопередач спецпроєкту «Леся Українка: 30 радіоісторій», присвяченого 150-річчю з дня народження визначної поетки. Етер відбувся протягом лютого-березня 2021 року на каналі «Радіо «Культура».

У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» премію імені Івана Франка присудили Валерію Королю і Григорію Любовцю за монографію «Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння» (видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2021).

Щоб дізнатися про все це більше, дивіться випуск за посиланням.