Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 20.05.2022 р.

Нотатки з фронту. Наші бібліотекарі розповідають про свій досвід

Двоє наших колег у перші дні війни приєдналися до лав захисників України. Неймовірно пишаємося ними!

І Олег, і Василь письменники. Зараз вони розповідають про свій досвід на особистих сторінках у соцмережах. З їхнього дозволу публікуємо деякі уривки.

Олег Андрос

Ось я витримав і посвяту у «справжню піхоту»: день і ніч їхав «на броні», тобто на броні БМП.

Хто їздив у колонах на «бесі», той зрозуміє:)

Міста і села без назв, адже всі таблички зняли на початку війни.

Розбита техніка і тіла орків. Мости в об'їзд, не всюди вони лишилися.

Місцеві люди вітали нас. Деякі хрестили.

Хто не міг стримати сліз, хтось усміхався.

На рідкісних привалах - чудовий чай зі смаколиками посеред морозної ночі.

Це дуже мотивує, адже ти на своїй землі і за свою правду.

 

Василь Духновський

Трохи вражень з цього дивного етапу життя.

Собака, що живе у нас в бліндажі, жалібно скавчить, зачувши звук запобіжника чи пересмикування затвора. Це чомусь здається мені дуже красномовним фактом. Як і те, що наші волонтери не бояться їздити по наглухо замінованій місцевості, щоб привезти купу різноманітної їжі, про яку я й подумати не міг на війні. Місячний запас сала, плов, солодощі – це ще ладно. Але ківі, чурчхела – не такою я уявляв окопну їжу.

Ще багато красномовного, смішного, сумного, про яке краще нині не писати. Порівнювати цю війну з іншими можна хіба що дуже умовно – ніколи нічого схожого у світі не було.

У взводі жартома завівся девіз – «ох і навоюємо», який ми викрикуємо щоразу, як помічаємо щось недолуге та смішне.

А ще тут чомусь постійно щось сниться. Здебільшого щось неприємне.

Якщо вилізти на дерево і подивитися у бінокль, можна побачити роздовбану ворожу техніку. Дуже втішно, що ці істоти мусили відступити з Київщини та Чернігівщини. Думаю, сюди вони вже не повернуться. Головним полем бою знову стає Донбас, наш багатостраждальний Донбас. Сподіваюся, скоро туди підвезуть наступального озброєння і наші не лише відіб'ють всі атаки, а й підуть в повноцінний наступ.

А поки кайфую від того, що буржуйка робить бліндаж теплішим, ніж більшість цивільних квартир.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ