Чому важливо говорити про політичні репресії в СРСР?

Щороку у третю неділю травня в Україні проходить День пам’яті жертв політичних репресій. З нагоди цієї трагічної дати бібліотека провела ряд пам’ятних заходів для учнів спеціалізованої школи №92 ім. Івана Франка та спеціалізованих шкіл №7 та №165.

Достеменно невідомо скільки українців загинуло під натиском радянської машини. За даними Українського інституту національної пам’яті з 1927 по 1990 на території України було арештовано понад мільйон осіб, 140 тис. із них було розстріляно.

Хоча пік терору припав саме на період правління Сталіна (розкуркулення, Голодомор 1932-1933 рр., боротьба зі шкідниками на виробництві, процеси проти військових, лікарів, науковців та ін., оголошення безбожної п’ятирічки), репресивні дії проти українців не припинялися протягом усього існування Радянського Союзу.

Найзнаковішим для України явищем періоду сталінських репресій було винищення цілого покоління українських інтелектуалів, представників так званого «Розстріляного відродження».  Його відлік, здійснивши самогубство в очікуванні арешту, розпочав письменник Микола Хвильовий, автор гасла «Геть від Москви!» щодо орієнтації української інтелігенції.

На початку листопада 1937 до 20-ї річниці Жовтневої революції в урочищі Сандармох було розстріляно 1111 осіб, з яких 198 були українці. Там було розстріляно друзів театрального режисера Леся Курбаса та драматурга Миколу Куліша, літературознавця Миколу Зерова, письменника та перекладача Валер’яна Підмогильного, колишнього міністра освіти УНР Антіна Крушельницького та двох його синів, істориків Володимира Чехівського та Сергія Грушевського, племінника Михайла Грушевського.

В Україні є власний «Сандармох» - Биківнянські могили неподалік від Києва, де, за оцінками науковців, покояться близько 100 тис. закатованих та розстріляних у тюрмах НКВС протягом 1937-1941 рр. У Биківнянському лісі свій останній спочинок знайшли письменники Михайль Семенко та Майк Йогансен, художник Михайло Бойчук, засновник національної мистецької школи художників-бойчукістів. Територію поховання оголошено історико-меморіальним заповідником.

На сьогодні відомо про ще 18 масових поховань жертв сталінського терору, що у радянський період маскувалися під поховання померлих від інфекційних хвороб або у цинічний спосіб забудовувалися магазинами (центральний універмаг у Хмельницькому) чи місцями для відпочинку (парк культури у Вінниці). Подібні поховання є майже у кожному районному центрі неподалік в’язниць або приміщень, де діяли НКВС.

Вшановуючи пам’ять жертв політичних репресій, ми висловлюємо своє право на історичну правду, повертаємо собі історію, яку від нас намагались приховувати, вдихаємо життя у твори представників «Розстріляного відродження», стверджуємося як нація.  

Пропонуємо переглянути на нашому сайті презентацію «До Дня пам’яті жертв політичних репресій».

Нагадуємо, патріотичний проект «Відкриваємо Україну разом» покликаний розповісти вам про маловідомі сторінки української історії.