Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 24.09.2020 р.

Василь Симоненко: "Я для тебе горів, Український народе"

Біобібліографічний список статей

до 85-х роковин від дня народження поета-шістдесятника

В. Клименко. Портрет Василя Симоненка. 1985 р. Полотно, олія.

Біографія поета

«Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину...»​

Василь Андрійович Симоненко народився 8 сiчня 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім'ї колгоспників. Протягом 1942 - 1952 pp. майбутнiй поет навчався в школi: 4 класи у Бiïвцях (1942 – 1946 рр.), решта - у сусiднiх селах Єнькiвцях (1946 – 1947 рр.) i Тарандинцях (1947 – 1952 рр.). Дорога до школи була для нього мукою... - через багато років у новелі "Дума про діда" Симоненко не забуде згадати свою першу дорогу: "...я ходив тоді в восьмий клас. Дев'ять кілометрів було до школи. Як на мої чотирнадцять років, то це не так вже й мало. Та це ж тільки в один кінець дороги!.." У 1952 р. закiнчив iз золотою медаллю середню школу в Тарандинцях та вступив на факультет журналiстики Киïвського унiверситету iменi Т. Шевченка. Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій "Тиша і грім" (1962 р.) і казка "Цар Плаксій і Лоскотон" (1963 р.).

Одержавши 1957 р. диплом "літописця сучасності", працював у редакціях газет "Черкаська правда" (1957 - 1960 рр.), "Молодь Черкащини" (1960 - 1963 pp.), власним кореспондентом "Робітнича газета". Проте змістом і сенсом його життя була поезія і тільки поезія.

Напровесні 1960 року в Києві з волі пробудженого хрущовською "відлигою" юнацтва був заснований Клуб творчої молоді. Хоча на той час Симоненко жив і працював у Черкасах, проте разом з Аллою Горською й Іваном Драчем, Ліною Костенко й Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком і Василем Стусом, Миколою Вінграновським і Михайлом Брайчевським він став душею і окрасою цього Клубу. Охоче роз'їжджав по Україні, як загальновизнаний поет брав участь у літературних вечорах і творчих дискусіях, виступав перед робітничою та сільською молоддю, прагнучи пробудити в душах ровесників національну самосвідомість і жагу до національного відродження. Проте просвітницька діяльність не задовольняла Василя. Від природи людина діла, він прагнув роботи з конкретними, зримими результатами. Такими результатами, які б унеможливили в майбутньому реставрації сталінщини на рідній землі. Скоро в Клубі творчої молоді для Василя знайшлася робота до душі. Тоді, коли він прилучився до комісії, котра мала перевірити чутки про масові розстріли в енкаведистських катівнях і відшукати місце потаємних поховань жертв сталінського терору. Разом з Аллою Горською вони обходили десятки прикиївських сіл, опитали сотні тамтешніх жителів, виявили урочища, де, за свідченням селян, більшовицькі кати ховали сліди своїх мерзенних злочинів. Саме за участю Симоненка на основі незаперечних речових доказів для людства були відкриті таємні братські могили жертв сталінізму на Лук'янівському і Васильківському кладовищах, у хащах Биківнянського лісу. За його участю тоді ж був написаний і відправлений до Київської міськради Меморандум із вимогою оприлюднити ці місця печалі й перетворити їх у національні Меморіали. Звичайно, Київська міськрада брутально зігнорувала заклик поета до морального очищення перед нагло убієнними.

1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ та планував вступати до аспiрантури Iнституту лiтератури АН УРСР.

Літо 1962 р.: на залізничному вокзалі в Черкасах між буфетницею тамтешнього ресторану і Симоненком випадково спалахнула щонайбанальніша суперечка: за кільканадцять хвилин до обідньої перерви самоправна господиня прилавка відмовилася продати Василеві коробку цигарок. Той, звичайно, обурився. На шум-гам нагодилося двоє чергових міліціонерів і, ясна річ, зажадали в Симоненка документи. Не передбачаючи нічого лихого, Василь пред'явив редакційне посвідчення, побачивши перед собою відомого поета, правоохоронці раптом ніби показилися - вони безцеремонне скрутили Василеві руки й на очах здивованого натовпу потягли силоміць до вокзальної кімнати міліції і жорстоко побили. У зв'язку з тим, що влада всiляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим.

14 грудня 1963 р. поет помер у черкаськiй лiкарнi (за офiцiйною версiєю, вiд раку), похований у Черкасах.

Протягом короткого життя Василь Симоненко написав поезiï, провiдною темою яких є любов до рiдноï землi, вiдповiдальнiсть за ïï долю, новели, пробував створити кiносценарiй зi студентського життя, став автором численних статей, театральних i лiтературних рецензiй, створив три казки для дiтей i дорослих: "Цар Плаксiй i Лоскотон", "Подорож в краïну Навпаки", "Казка про Дурила".

Протягом п'ятнадцяти рокiв забороняли видання творiв Василя Симоненка: пiдготовлене видавництвом "Молодь" "Вибране" поета розсипали й по-живому шматували". З неймовірними труднощами Василевим друзям доводилося "пробивати" у світ кожну його книжку. І все ж завдяки колективним зусиллям читач дістав змогу одержати Симоненкові "Земне тяжіння" (1964 р.), збірку новел "Вино з троянд" (1965 р.), "Поезії" (1966 р.), "Избранная лирика" (1968 р.), "Лебеді материнства" (1981 р.), том вибраних поезій (1985 р.).

Василевi Симоненковi посмертно присуджено Державну премiю Украïни iменi Т. Шевченка у 1995 р.

Хронологія життя та творчості

1935р., 8 січня - народився в с. Біївці Лубенського району на Полтавщині

1942р., 1 вересня - вступив у перший клас Біївської початкової школи

1952р. - закінчив із золотою медаллю Тарандинцівську середню школу (с. Тарандинці Лубенського району)

1952-1957рр. - навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка

1956р. - проходив переддипломну практику в редакції газети „Черкаська правда” (м. Черкаси)

1957-1959рр. - працював літпрацівником в газеті „Черкаська правда”

1957р., 27 квітня - одружився з Людмилою Павлівною Півторадня

1958р., 22 лютого - народився син Олесь, „кирпатий барометр”

1962р., лютий - зустріч Василя Симоненка із студентами та викладачами Черкаського педагогічного інституту

1962р. - у видавництві „Держлітвидав” (м. Київ) вийшла перша прижиттєва збірка „Тиша і грім”

1963, 8 січня - обговорення поезій Василя Симоненка та Миколи Вінграновського у спілці письменників України

1963р. - Василя Андрійовича Симоненка прийнято до Спілки письменників

1963р., квітень - після закриття газети „Молодь Черкащини” В.А.Симоненко почав працювати кореспондентом „Робітничої газети” по Черкаській та Кіровоградській областях

1963 р., грудень - написаний вірш ,,Прощай, мій зошите!..”

1963р., 14 грудня - Василь Андрійович Симоненко помер, похований у Черкасах

Бібліографія статей

(подано в зворотній хронології)

В. Мирошниченко. Портрет Василя Симоненка. 2014 р. Олія. Полотно

2018

Кирей, Роман. Він воскрес, щоб знову з нами жити [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/news/vin-voskres-shob-znovu-z-nami-zhiti/ / Кирей, Роман // Урядовий кур`єр. - 2018. - 13 січ. (№8). - С. 3. Українського поета, земляка Василя Симоненка в Черкасах пам’ятають завжди. Саме тут він жив і працював у місцевих газетах. Черкаський період його життя було позначено високим звучанням поетичної музи. Початок січня в Шевченковому краї завжди проходить під знаком Василя Симоненка. 8 січня цього року йому б виповнилося 83. Поціновувачі творчості безкомпромісного, сміливого у думках, творах і вчинках Василя Симоненка зібралися в бібліотеці для юнацтва, названій ім’ям поета, на вечір-роздум «Мій Василь Симоненко»

2015 - Рік Василя Симоненка

Гривінський, Роман. «Нашому випускнику» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayiny/nashomu-vypusknyku: в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відкрили погруддя Василю Симоненку / Гривінський, Роман // День. - 2015. - 21 трав. (№86). - С. 2. У внутрішньому дворику Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрили погруддя видатному випускнику - українському поету Василю Симоненкові

Жук, Ольга. Сьогодні все для тебе [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2589/164/91226/: на 80-річчя Василя Симоненка однокласниці назвали поета улюбленцем дівчат, колеги - справжнім другом, а любителі поезії - другим Шевченком / Жук, Ольга // Україна молода. - 2015. - 9 січ. (№2).

Журавель, Володимир. Духовні острови Василя Симоненка [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19194/index.php?n=25415 / Журавель, Володимир // Сільські вісті. - 2014. - 30 груд. (№147). 2015-й на Черкащині оголошено роком Василя Симоненка. Таке рішення прийнято на грудневому засіданні оргкомітету з підготовки та відзначення 80-річчя від його дня народження

Кирей, Владислав. На Черкащині почався рік Василя Симоненка [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/na-cherkashini-pochavsya-rik-vasilya-simonenka/: до 80-річчя витязя поезії в обласному театрі розповіли документальну історію про його життя / Кирей, Владислав // Урядовий кур'єр. - 2015. - 10 січ. (№3). - С. 6. У день ювілею Василя Симоненка - 8 січня - в Черкасах вручили щорічні премії його імені лауреатам, пройшов літературно-мистецький вечір. Зокрема відбулася прем’єра документальної історії про поета «Серед грому і тиші» від режисера Сергія Проскурні, який вважає цю роботу театральним відкриттям невідомого Симоненка. Бо й створена вона на основі повідомлень ЗМІ часів життя та творчості поета, текстів самого поета та спогадів його друзів і знайомих

Косів, Михайло. Поезія Василя Симоненка як символ епохи шістдесятництва [Текст]: до 80-ліття від дня народження / Косів, Михайло // Літературна Україна. - 2015. - 1-8 січ. (№1-2). - С. 6-7. Симоненків поетичний простір обіймає Всесвіт, його мудрість, висловлена до того ж у часи примусового насаджування тотального колективізму - "нєзамєнімих людєй нєт", - промовляє до кожної людини на Землі, до всього людства. У Василя Симоненка є чого вчитися усім. Завжди. Як було б добре, якби ми до його просторового обширу і верховин мудрості зверталися не лише в дні ювілеїв

Кроп, Тетяна. Його "розпука вікова" [Текст] / Кроп, Тетяна // Літературна Україна. - 2015. - 5 бер. (№10). - С. 16. 80-річчю від дня народження Василя Симоненка у Музеї книги і друкарства України присвятили виставку "Україно!.. ти моя розпука вікова..."

Неїжмак, Василь. На Полтавщині - рік Василя Симоненка [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=371732 / Неїжмак, Василь // Голос України. - 2015. - 17 січ. (№7). - С. 14. Стартував він 8 січня у селі Біївці Лубенського району, де 80 років тому народився видатний поет. Тут зібралися його земляки та численні гості з Полтави, Лубен, інших міст і сіл України. Урочистою ходою вони пройшли до материнської хати Василя Симоненка, поклали квіти до меморіальної дошки. На подвір’ї відбувся мітинг пам’яті поета.

Степанов, Максим. «Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне і добре...» [Текст]: 8 січня - 80 років від дня народження відомого українського поета Василя Симоненка / Степанов, Максим, Титаренко, Лідія // Голос України. - 2015. - 6 січ. (№1). - С. 11. Яким був Василь Симоненко? Що любив і що ненавидів? Які у нього були друзі? Коли почав писати для дітей? Про це напередодні ювілею поета школярі черкаського колегіуму «Берегиня» запитали його побратима, колегу по журналістському цеху 84-річного Петра Жука

Чорна мука світлої любові [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/mertvomu-zoloto-bez-dila/: 80-річчя з дня народження Василя Симоненка / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2014. - 27 груд. (№243). - С. 18. Доля всіх письменників радянської доби, які не опускалися до творів на кшталт «Партія веде», склалася трагічно. Не став винятком навіть період хрущовської відлиги, на який припав злет таланту Василя Симоненка. Варто нагадати, що більшість поетових сучасників уперше почула його вірші у передачах ворожих радіоголосів, завдяки яким «чорна мука світлої любові» великого сина України до рідної землі й народу стала не підвладною комуністичним цензорам. Василь Симоненко, на відміну від відомих колег по літературному цеху, володів не тільки поетичним талантом, а й не менш потрібним людям, але вкрай небезпечним для самого власника даром чесності

Шарговська, Олена. "Били. Чим - не знаю. Якісь товсті палиці шкіряні. З піском чи що" [Текст]: поет Василь Симоненко помер після пробоїв у міліції / Шарговська, Олена // Країна. - 2015. - 8 січ. (№1). - С. 54-57.

2013

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 80-річчя з дня народження Василя Симоненка [Текст] = https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/295-VII: постанова Верховної Ради України від 21 травня 2013 р. №295-VІІ // Голос України. - 2013. - 1 черв. (№101). - С. 8-9

Хрієнко, Микола. Василь Симоненко: «Я виступаю проти нової релігії» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/media/vasil-simonenko-ya-vistupayu-proti-novoyi-religiyi: коротка розповідь про Василя Симоненка / Хрієнко, Микола // День. - 2013. - 29-30 бер. (№57-58). - С. 20.У радянські 1960-ті в поетові жив справжній журналістський дух. Він багато їздив та помічав, уже тоді відкрив для себе Биківню і був причетним до відкритого листа з вимогою створити по всій країні меморіали жертв сталінських репресій

2012

Костенко В. Сини ростуть, а пісня не старіє [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/sini-rostut-pisnya-ne-stariye/: 8 січня народився поет Василь Симоненко і помер композитор Анатолій Пашкевич - їхня пісня «Виростеш ти, сину» стала народною / В. Костенко // Урядовий кур'єр. - 2012. - 6 січ. (№3). - С. 8. Вони не були знайомі особисто, хоч велику дещицю свого життя віддали землі великого Тараса - Черкащині. І, напевне, обов’язково зустрілися б і здружилися. Тільки ось жорсткі життєві реалії, за яких так рано не стало Василя, змусили їх на кілька років розминутися в часі

Притягував до себе, мов магніт [Текст] / Записала Лідія Титаренко // Голос України. - 2012. - 12 груд. (№236). - С. 14. 13 грудня 1963 року в Черкасах зупинилося серце 28-річного поета, пристрастного українського патріота Василя Симоненка. Ще є чимало людей, що знали незабутнього Василя. Серед них 73-річна Віра Никифорівна Кулаковська з села Леськи Черкаського району. Колишня учителька згадує про зустріч з поетом

2010

Шпак, Віктор. «Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю» [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/175962 / В. Шпак // Голос України. - 2009. - 5 лют.(№20). - С. 21. Про провінційного черкаського журналіста, якому пощастило за життя потримати в руках лише одну збірку своїх поезій, написано чимало. Однак до сьогодні для більшості українців біографія поета, яку можна вивчати як частку історії України, залишається «терра інкогніта». Насправді у трагічній долі поета, немов у краплі води, відобразилась трагедія його народу, талант і величезні можливості якого нещадно нищились професіональними «мічурінцями», що вирощували «єдиний радянський народ», який з часом перетворився на безликий електорат, готовий продати не лише свій голос на виборах, а й честь і совість за кілограм гречки

                                                    2008

Біленко В. "Я для тебе горів, Український народе" [Текст]: 45 років тому відійшов за вічну межу великий український поет і громадянин Василь Симоненко / В. Біленко // Сільські вісті. - 2008. - 19 груд.(№150). - С. 1,2. Природа наділила сільського хлопчину з Лубенщини великим талантом відчувати людину, чути народ і мати жагучу потребу будити в народу і в кожній людині почуття власної гідності, утверджуватись на позиціях правди і справедливості

Кирей Н. Не шукав слави, але вона його знайшла... [Текст]: 14 грудня виповнилося 45 років від дня смерті відомого українського поета та журналіста Василя Симоненка. Він не встиг дожити кілька днів до двадцять дев'ятого дня народження. Проте ще в ранньому віці, як кажуть літературознавці, пророкував свою смерть і ніколи її не боявся... / Н. Кирей // Урядовий кур'єр. - 2008. - 17 груд.(№237). - С. 16. Вшанувати пам'ять Василя Андрійовича зібралися біля його могили в Черкасах представники влади та громадськості, друзі, всі, хто добре пам'ятає поета

Сулик Ю. Рожеві лебеді Василя Симоненка [Текст] / Ю. Сулик // Сільські вісті. - 2008. - 22 квіт.(№48). - С. 2. Так називається фільм Інни Снарської про дитинство та батьківщину Василя Симоненка - село Біївці Лубенкського району Полтавщини, звідки полетіли у світ рожевокрилі Василеві лебеді. Летіли вони крізь дощі й тумани, крізь людську байдужість, летіли понад рідну хату, сумну й одиноку, сільські вулиці, одна з яких тепер носить його ім'я. Летять ті лебеді й досі і несуть Симоненкову правду, любов, надію, муку і біль. Фільм Інни Снарської "Рожеві лебеді Василя Симоненка" отримав почесне перше місце в номінації "Душі невичерпна криниця" на конкурсі "Калинові острови".

2005

Регідайло, Надія. "Я українець. Оце і вся моя біографія..." [Текст]: світле ім’я поета / Надія Регідайло // Вiсник книжкової палати. - 2005. - №1. - С.46-48. 8 січня виповнилося 70 років від дня народження Василя Симоненка

Унгурян О. Поэтесса Тамара Коломиец: "Книга, которую мне в юности подарил Василь Симоненко, была вещим знаком" [Текст]: 8 января легендарному украинскому поэту исполнилось бы 70 лет / О. Унгурян // Факты. - 2005. - 13 янв.(№5). - С .6. В дні "помаранчевої" революції симоненківські вірші про Україну читали на майдані Незалежності "Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю..."

Бібліографія творчості Симоненка

(подано в алфавіті авторів)

Коцарев, Олег. Нове видання Василя Симоненка: у центрі - не біографія, а текст [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chitayte/nove-vidannya-vasilya-simonenka / О. Коцарев // День. - 2011. - 18 лют.(№29-30). Нова книжка вибраних творів Василя Симоненка з’явилася друком у видавництві «Смолоскип». 852 сторінки віршів, листів, коментарів, спогадів, критики, унікальних ілюстрацій. Чимало друкованого вперше. Упорядники Анатолій і Дана Ткаченки у своїй книжці вирішили продемонструвати читачеві передусім суто текстуального, літературного Симоненка, показати радше не його зовнішнє, громадське, а внутрішнє, духовне життя

Марко В. Осяяння в художній концепції Василя Симоненка / В. Марко // Дивослово. - 2007.- №4. - С. 21-25. Аналіз лірики Василя Симоненка

Михайлюта, Олександр. Лебединий поклик [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19197/index.php?n=25500 / Михайлюта, Олександр // Сільські вісті. - 2015. - 9 січ. (№2). - С. 5. Зворушлива книжка вибраних творів «Лебеді материнства» Василя Симоненка вийшла через багато літ після його загадкової смерті. Офіційна пропаганда невтомно запевняла громадськість, мовляв, талановитий був поет, але тяжко захворів… При цьому до його імені півголосом агенти КДБ ліпили ярлик «український буржуазний націоналіст». Народне ж «радіо» з уст в уста передавало жахливу правду: Василя жорстоко побито 1962 року в міліцейському відділку Черкас, лікарі, ясна річ, виявилися безсилими

Наодинці із собою [Текст]: поезія / Передм. Світлани Хопта // Дніпро. - 2009. - №10. - С. 44-45; 98-100; 124-125

Новорічна круговерть кохання [Текст]: поезія // Дніпро. - 2010. - №1. - С. 48-49; 54-56; 132-133. Журнал "Дніпро" дарує читачам по-особливому ніжну й витончену поезію

Салига Т. Трикнижжя, якому півсторіччя [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/triknizhzhya-yakomu-p-vstor-chchya: до 50-річчя виходу у світ перших збірок: Василя Симоненка «Тиша і грім», Миколи Вінграновського «Атомні прелюди», Івана Драча «Соняшник» / Т. Салига // Літературна Україна. - 2012. - 31 трав. (№22). - С. 1, 6-7.

Пантюк С. Деміфологізація поета [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1813/164/64338/ / С. Пантюк // Україна молода. - 2011. - 6 січ. (№2). На сьогодні бібліографія творів Симоненка, що вийшли окремими книжками, вже нараховує понад два десятки. Спробуємо з’ясувати, чим же унікальне нове «смолоскипівське» видання, яке водночас відкриває собою і майбутню серію «Шістдесятники»

Симоненко, Василь. Вино з троянд [Текст]: проза / Симоненко, Василь ; Передм. Тетяни Житомирської // Дніпро. - 2009. - №12. - С. 101-103. Читачу надається можливість доторкнутися до золотих сторінок класики

Симоненко, Василь. Симоненкове перо коле в ребро [Текст]: поезія Василя Симоненка / В. Симоненко // Сільські вісті. - 2007. - 5січ.(№2). - С.5. Симоненкова сатира актуальна та злободенна і сьогодні, бо почерпнута з гущі життя справжнім майстром пера, якому цими днями виповнився б сімдесят один рік

Тихолоз, С. Два уроки за творчістю Василя Симоненка [Текст]: урок 2. Тема. У вирі роздумів і почуттів: філософська та інтимна лірика поета / С. Тихолоз // Дивослово. - 2006.- № 1. - С. 7-11. - Урок перший див. у № 12 за 2005 рік

Список творів В. Симоненка

1957р., 1 грудня - надрукована добірка поезій Василя Симоненка із передмовою Миколи Негоди на сторінках газети „Черкаська правда” – перша публікація творів В.Симоненка на сторінках черкаських періодичних видань: ,,Де я не буду, що робить не стану…”; Леся Українка; Лист; ,,Повільно йшли мовчазні по перону…”.

1958 р., 14 серпня - написана поетична новела ,,Кривда”

1959 р., 9 червня - написаний вірш ,,Дід умер”

1960 р., січень - почав працювати завідувачем відділу пропаганди і агітації газети „Молодь Черкащини”

1961 р. - хронологія написання творів:

4 - 29 січня - цикл ,,Тиша і грім”

15 березня - вірш ,,Жорна”

24 - 29 жовтня - поема ,,Червоні конвалії”

21 грудня - казка ,,Цар Плаксій та Лоскотон"

21 грудня - вірш ,,В букварях ти наряджена і заспідничена…”

26 грудня - вірш ,,Україно, п’ю твої зіниці…”

1962 р. - хронологія написання творів:

28 січня - вірш "Піч"

8 лютого - вірш " Дума про щастя"

11 червня - вірш "Може, так і треба неодмінно…"

17 вересня - ,,Кирпатий барометр”

19 вересня - вірш ,,Перехожий”

10 жовтня - вірш ,,Одинока матір”

12 жовтня - вірш ,,Злодій”

15 жовтня - вірш ,,Гей, нові, Колумби й Магеллани…”

10 листопада - вірш ,,Світ який – мережево казкове!..”

12-17 квітня - вірш ,,Лебеді материнства”

1962 р. - казка ,,Подорож у країну Навпаки”

1963р. - у видавництві „Веселка” (Київ) виходить друком казка „Цар Плаксій та Лоскотон”

1963р. - хронологія написання творів:

16 січня - вірш „Люди – прекрасні. Земля – мов казка…”

8 березня - вірш „Курдському братові"

17 травня - вірш „Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок…”

26 червня - вірш „Прирученим патріотам”

28 липня - вірш „Некролог кукурудзяному качанові, що згнив на заготпункті”

4 вересня - Василь Симоненко написав „Казку про Дурила”. Про   що свідчить запис у „Щоденнику” від 5.ІХ.1963: „Вчора написав „Казку про Дурила”. Написав одним подихом, хоч дещо було заготовлено раніше. Сьогодні казка ще подобається мені, жаль, що нікому її почитати”

Вперше казка надрукована в газеті „Молода гвардія" за 8 січня 1987 року з подачі Василя Яременка. Пізніше – в першому випуску альманаху „Поезія" за 1988 рік.

4 грудня - вірш ,,Де зараз ви, кати, мого народу?..”

Музеї Симоненка

Косиченко Л. Калина зріє на морозі [Текст] / Л. Косиченко // Урядовий кур'єр. - 2008. - 30 січ.(№18). - С. 10. Василь Симоненко - одне з найбільш значущих, надзвичайно притягальних імен української поезії періоду так званих шістдесятників. Одне з тих імен, що стало синонімом слів Правда, Поет, Патріот. Пристрасно висповідана ним свята синівська любов до матері України, незборимий протестний дух проти тиранії і фальші будь-яких проявів і ступенів піднесли це ім'я і до висот справжньої народної поезії, і до висот непідробної всенародної любові. У Лубенському районі створено два музеї Василя Симоненка

Кучеренко Л. День Європи на батьківщині Василя Симоненка [Текст]: днями поблизу села Біївці Лубенського району на Полтащниі пройшло свято "ЕтноВесна" - День Європи на батьківщині Василя Симоненка / Л. Кучеренко // Сільські вісті. - 2008. - 27 трав.(№61). - С. 2. Цього дня у Тарандинцівській загальноосвітній школі імені Василя Симоненка відбулось урочисте відкриття другої зали музею поета, який обладнаний на кошти народних депутатів

Неїжмак, Василь. Стежка до хати Василя Симоненка не заростає [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/298342 / Неїжмак, Василь // Голос України. - 2018. - 11 січ. (№6). - С. 5. На малій батьківщині видатного поета Василя Симоненка за традицією відзначили його день народження, йому виповнилося б 83 роки. До його материнської хати в селі Біївці, що в Лубенському районі на Полтавщині, з’їхалися і зійшлися керівники району, представники творчої інтелігенції та громадськості, небайдужі земляки. Віднедавна це гніздо, з якого випурхнув у широкий світ витязь молодої української поезії, отримало офіційний статус хати-музею

Терен, Тетяна. За робочим столом Симоненка [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2394/169/85164/: у черкаському музеї поета можна послухати вірші у його виконанні та потримати в руках підкову гайдамацького коня / Стригун, Людмила // Україна молода. - 2014. - 9 січ. (№2). В кабінеті обласної газети «Черкаська правда» де свого часу трудився поет Василь Симоненко – літературно-меморіальний музей «Робочий кабінет Василя Симоненка». «УМ» побувала тут з нагоди дня народження поета, який відзначали, 8 січня

Шквар, Ганна. "Спасибі тобі, Василю!." [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/91958 : 8 січня Василю Симоненку виповнилося б 77 літ. Він назавжди залишився в пам'яті сучасників 28-річним поетом-життєлюбом / Шквар, Ганна, Титаренко, Лідія // Голос України. - 2012. -17 січ. (№7). - С. 6. У 1996-му в одному з кабінетів редакції урочисто відкрили кабінет-музей Василя Симоненка. З відведених йому Всевишнім 28 років цілих сім років Симоненко був пов'язаний з містом Черкаси. тут написав практично все, що зробило його безсмертним

Життя і творчість Василя Симоненка найповніше розкривають фонди музеїв та музейних кімнат

Музей-кабінет у приміщення колишньої черкаської газети «Черкаська правда»

Колекція Черкаського музею Василя Симоненка Експозиція музею знаходиться в колишньому кабінеті поета. Добірка експонатів покликана відтворити життєвий шлях та представити творчість Василя Симоненка. До уваги відвідувачів представлені особисті речі письменника, фотографії, документи, листи, які він одержував та відправляв, працюючи у відділі кореспонденції газети «Черкаська Правда». У музеї є особисті речі Василя Симоненка, передані його мамою - плащ, капелюх, ручка, книги.

У музеї-кабінеті знаходяться рукописи автора, його твори, записник з робочими записами, заява письменника на вступ до спілки письменників України. Цікавими також є фотографії, зроблені його колегою-фотографом газети І. Осадчим. Інтер’єр кімнати відновлено відповідно до того часу, коли тут трудився сам Василь Симоненко. У приміщенні редакції колишньої газети «Черкаська правда» (нині «Черкаський край») від липня 1957 року по березень 1960 року працював Василь Симоненко Працівники музею віднайшли і зробили доступні широкій публіці робочі предмети поета, якими він користувався працюючи тут.

Кімнату-музей було відкрито 8 січня 1998 року до дня народження письменника. В період від липня 1957 по березень 1960 року В. Симоненко працював у цьому приміщенні. На щастя, вдалося зібрати і вберегти колекцію музею, і таким чином передати пам’ять про видатного шістдесятника майбутнім поколінням. На теперішній день музей функціонує як філія Черкаського обласного краєзнавчого музею Музей знаходить в історичній будівлі по вулиці Хрещатик, 251. Час роботи: музей відкритий для відвідувачів з 10:00 до 18:00 щодня, крім понеділка та п’ятниці

Рукопис пророчого вірша Василя Симоненка з’явився в експозиції музею в Черкасах

«Можливо, знову загримлять гармати,

І танк зімне пшеницю на лану,

І буде плакать і журитись мати,

Коли сини ітимуть на війну…»

Написаний чорнилом рукопис цього вірша Василя Симоненка, датований 1955 роком, з’явився у робочому кабінеті-музеї поета, що в редакції газети «Черкаський край».

Матеріал цей, розповідає провідний науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Тетяна Кайдалова, поповнив експозицію про Василя Симоненка як про журналіста й письменника. Тут і його списаний олівцем (у нього багато записів саме олівцем) зошит з рукописами поезій та щоденник планірок у редакції газети «Молодь Черкащини», де є його замітки як оглядача. І штрихи до того, як працював з молодими літераторами: так, з’явився лист 1962 року, де завідувач газети «Молодь Черкащини» Василь Симоненко звертається до початківця (а нині відомого письменника) Івана Дробного з приводу того, які його вірші редакція взяла до публікації. Гості робочого кабінету Василя Симоненка можуть також на власні очі побачити відповідь видавництва «Дніпро» на звернення ініціаторів (на жаль, сьогодні важко встановити, хто тоді, у 1970, був серед них), які просили видати збірник спогадів про Василя Симоненка. На що була офіційна відповідь: «… За традицією ми видаємо спогади тільки про письменників-класиків, творчість яких ґрунтовно вивчається в середній школі». Тепер він вивчається, а тоді 15 років був замовчуваний.

Лариса Соколовська

Симоненківська світлиця в Черкаській спеціалізованій школі No 33 ім. Василя Симоненка

Музей створено в 1994 році. Більше про музеї можна дізнатися із заочної подорожі музеями ,,Прогримів у вічність, наче грім...”, підготовленої Черкаською обласною бібліотекою для юнацтва ім. В. Симоненка до 80-річчя від дня народження Василя Симоненка

Музей в Тарандинцівській середній школі імені Василя Симоненка

8 січня 1988 року у школі було відкрито музей Василя Симоненка, який став центром збереження пам'яті і популяризації творчості письменника, де щороку відбуваються Симоненківські свята і нагородження лауреатів районної літературно - мистецької премії ім. В.Симоненка. 1995 року школі присвоєно ім'я письменника.

Відкриття другої зали його іменного музею у Тарандинцівській школі Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/culture/117235-etnovesna-na-poltavschini-jiviy-golos-vasilya-simonenka-i-traditsiyne-narodne-gulyannya.html

У гості до місця Симоненкової юності - хатина Симоненка в селі Біївці

Що вам відомо про Біївці, окрім того, що це селище на Полтавщині. Тут колись народився й виріс “витязь молодої української поезії” Василь Симоненко?

Так-так, саме звідси він 9 кілометрів пішки ішов до школи, що в сусідньому селі. Саме тут жив із матір’ю та дідусем; саме ця природа надихала поета. Неподалік дому сховалася заросла очеретом річка Удай, завдяки якій, до речі, в далекому 1933-му люди не померли від голоду, оскільки живилися рибою.

 

Ззовні хатина Симоненка маленька, глиняна, покрита очеретом. Високим доведеться пригнутися – двері тут низькі. Усередині є піч, козацька скриня, жердка, на яку мати вішала одяг, стіл, за яким вчив уроки малий Василько та багато ікон. Між іншим, на столі є книга відгуків. Ось один із записів: «У цій старовинній хаті аура, яку ніколи і ніде не відчуєш, це зв’язок з минулим, це зв’язок з історією , і це пуповина, що прив’язала нас, незалежно від нашого бажання, до рідної землі, до рідного краю. Низький уклін тобі, наш великий поете…»

Іванна Підборська

Симоненківські пошанування

Пам’ятники, меморіальні дошки

Пам'ятник В.Симоненку на могилі письменника. С. Грабовський. 1967р.

Меморіальна дошка на будинку у м,Черкаси, де жив і творив Симоненко. С. Грабовський. 1987р.

Меморіальна дошка на вулиці, що носить ім’я Василя Симоненка у М.Черкаси. С. Грабовський. 1989р.

Скульптурний портрет В. Симоненка у с. Біївці.С. Грабовський. 1990р.

Погруддя Василя Симоненка у с. БіївціМ. Цись, О. Зот, 2005 р.

Погруддя Василя Симоненка у Черкаському обласному краєзнавчому музеї.С. Грабовський. 1990-ті рр.

Погруддя Василя Симоненка. в редакції газети «Черкаський край», де створений музей Василя Симоненка.І. Фізер. 2015 р.

Памятник Василю Симоненку в м.Черкаси. В. Димйон. 2010 р.

Премії імені Василя Симоненка

Літературна премія Національної спілки письменників України імені Василя Симоненка

Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка

Черкаська обласна літературна премія імені Василя Симоненка  

Лубенська районна літературно-мистецька премія імені В.А.Симоненка

Журналістська премія імені Василя Симоненка

Міжнародна премія авторської пісні ім. Василя Симоненка

Вулиці та сквери

Ім'ям Василя Симоненка названі вулиці у багатьох містах України. Зокрема: у Черкасах, Києві, Вишгороді, Коломиї, Яготині, Львові, Тернополі, Одесі, Івано-Франківську, Лубнах, Вовчинці.

Вулиця Василя Симоненка в Черкасах

    

До 1984 року називалася Театральною. Починається від бульвару Шевченка і тягнеться на південний захід 220 метрів. Знаходиться в історичному центрі міста поблизу обласного театру, перетинаючи бульвар Шевченка та вулицю Гоголя. Вулиця неширока, по одній смузі руху в кожний бік, 189 м завдовжки. На першій від бульвару Шевченка є меморіальна дошка з написом: "Ця вулиця названа іменем видатного українського радянського поета Василя Симоненка"

Вулиця Василя Симоненка в Києві

Ву́лиця Василя́ Симоне́нка в Києві знаходиться в Голосіївському районі міста. Пролягає від вулиці Ломоносова до кінця забудови.

Вулиця Василя Симоненка у Львові

Вулиця Василя Симоненка знаходиться у Франківському районі Львова, з'єднує важливі магістральні вулиці Володимира Великого та вулицю Наукову. У 1960-1970-х рр. почалась забудова Південного масиву міста Львова, що включав в себе частину колишнього села Кульпарків, що у 1930-х роках приєднано до Львова. У 1977 р. проклали вулицю Радянської Конституції, перейменовану у 1991-му на пошану поета Василя Симоненка. У районі будинків №№ 50 та 52 на вул. Володимира Великого та скверу на початку вулиці Симоненка був Кульпарківський цвинтар, ліквідований у 1973 р. Про нього нагадує пам'ятний знак на розі вул. Володимира Великого та Симоненка та капличка у сквері.

Сквер ім. В.Симоненка у Черкасах

Сквер ім. В.Симоненка у Черкасах знаходиться на вулиці Фрунзе біля пам'ятника поету та палацу одружень (історичний Будинок Щербини). Закладений у 2010 році після відкриття пам'ятника.

Бібліотеки:

Бібліотека імені В.Симоненка в Києві

Обласна бібліотека для юнацтва імені Василя Симоненка у м.Черкасах

 

Пам’ятна монета НБУ

Пам’ятна монета присвячена поетові, прозаїку, журналісту, який посів гідне місце в плеяді `шестидесятників`, Василю Андрійовичу Симоненку. Творчість поета відіграє значну роль в українській літературі ХХ ст. і є взірцем високої громадянськості. У ній важливе місце посідає патріотична тема - любові до України та українців.

На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України, під яким праворуч напис - НАЦІОНАЛЬНИЙ/ БАНК УКРАЇНИ; номінал - 2/ ГРИВНІ, рік карбування монети - 2008 (унизу) та зображено стилізовану композицію, що ілюструє вірш поета `Лебеді материнства` та логотип Монетного двору Національного банку України (ліворуч).

На реверсі монети зображено портрет Василя Симоненка, праворуч на тлі стилізованого вербового листя розміщено напис ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО/ 1935 - 1963, по колу напис - МОЖНА ВСЕ НА СВІТІ ВИБИРАТИ, СИНУ, (угорі), ВИБРАТИ НЕ МОЖНА ТІЛЬКИ БАТЬКІВЩИНУ (унизу).

Художник: Таран Володимир, Харук Олександр ,  Харук Сергій. Скульптор: Іваненко Святослав

Поезії. До Симоненка

Розмовляла з тобою крізь призму років

І в свої чотирнадцять, і ось – у сивинах.

 Все шукала порад в покоління батьків,

А тепер ти – за віком – вже є мені сином.

Відчувався мені не в далекій імлі,

Бо ж від слова до серця – найближча дорога,

Бо й мені найдорожче – то крихта землі,

Що стулилася в грудку від поту людського.

Бо й у мене є Лесик (уже Олексій),

І йому я читала твого „Лоскотона”,

Мій кирпатий барометр, мій згусток надій,

Тепла брунька мого материнського лона.

Я не сміла себе називати – „поет”,

Я боялась, що вірші мої – витребеньки,

Що не досить міцним був мій власний хребет,

А в поета ж мав бути, як у Симоненка.

Бо ж поет не принишкне від владного „Цить!”,

Скільки б душу не мучили, тіло не били,

Бо поет – той, кому більш від інших болить,

Бо поет – той, хто любить й не жде, щоб любили.

Твої ,,Тиша і Грім” в чужомовній юрбі

Будять душу вкраїнську, розторсують гідність.

Розмовляю з тобою, мов рівна тобі,

Це нерівність, Василю, не рівність,

А – рідність.

Наталія Горішна

Інтернет-ресурси

http://www.symonenko.ck.ua/  Сайт, присвячений Василю Симоненку

http://www.symonenko.ck.ua/uvichnennya-pam-yati/v-simonenko-u-mistetstvi/zhivopisni-i-grafichni-portreti-v-simonenka  Живописні і графічні портрети В. Симоненка

http://incognita.day.kyiv.ua/tisha-i-grim-vasilya-simonenka.html Тиша і грім Василя Симоненка

https://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_dehto-hoche-zrobiti-z-simonenka-angela-dehto-navpaki-a-vin-buv-zvichajnij-cholovik/531393 "Дехто хоче зробити з Симоненка ангела. Дехто - навпаки. А він був звичайний чоловік"

http://kosivlibrary.if.ua/2010/02/02/58/  Василь Симоненко - «Лицар нескореного покоління»

https://ru.calameo.com/read/0033973512b0f2f5d35ff. Полум’яний патріот України - Василь Симоненко

https://bastion.tv/polumyanij-patrot-ukrani-vasil-simonenko_n15468  Василь Симоненко - український поет-шістдесятник. Пишемо історію

http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=suchasnyk__klub_tvorchoji_molodi  "Сучасник". Клуб творчої молоді - неформальна організація шістдесятників

http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/25565/1/Koliada_3.pdf  «Опозиційний рух наприкінці 1960-х - у 1980-і рр.»

https://vasylsymonenko.org/tag/muzej/ Василь Симоненко

https://nlu.org.ua/resourses/nashi_vydannya/b-symonenko.pdf  Василь Симоненко - Національна бібліотека України

http://viche.ck.ua/item/4354 Василь Симоненко: нескорене покоління

https://www.youtube.com/watch?v=7GMS2GejAZE  Василь Симоненко - український поет-шістдесятник. Фільм

Бібліографи-укладачі: Мілашенко Т. І. , Фоміна Н.І.

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ