«Український європростір: книги лауреатів літературної премії «Анґелус»

Відомі українські письменники творять свою літературу, продовжують успішно знайомити з нею європейську спільноту та отримують визнання у вигляді престижної літературної премії  Центральної Європи «Анґелус».

Книжкова виставка «Український європростір: книги лауреатів літературної премії «Анґелус» присвячена письменникам-лауреатам престижної польської літературної премії Сергію Жадану, Оксані Забужко та Юрію Андруховичу.

Український письменник Сергій Жадан став лауреатом літературної нагороди Центральної Європи «Анґелус» 2015 за книгу «Месопотамія».

Першим лауреатом літературної премії «Анґелус» став у 2006 році Юрій Андрухович за книгу «Дванадцять обручів».

Із українських письменників цю відзнаку також отримала Оксана Забужко за книжку «Музей покинутих секретів» (2013 р.).

 Ідея назви книгу «Месопотамія», як говорить Сергій Жадан, така, що Харків лежить між двома ріками: між Лопанню і Харковом, «наше місто як межиріччя, як Месопотамія - місто на горі, земля між ріками»

Сам письменник вважає, що ця книжка вийшла "дуже харківською і надзвичайно інтимною". Також Жадан каже, що це найбільш особиста його книжка, оскільки про Харків він ще ніколи лірично не писав. Під однією обкладинкою автор  об'єднав 9 оповідань та 30 віршів. Багато сторінок віддано творам про кохання. 

Цікаво, що ілюстратором нової книжки Жадана став художник Гамлет Зіньківський, який нещодавно представляв Україну на Венеційській бієнале. Його роботи, зокрема графіка, сьогодні відомі не тільки в Харкові, а й в інших містах. Кожна ілюстрація у цій книжці - це місце дії. А кожна споруда - не вигадані харківські будинки.
 

Читати про письменника Сергія Жадана на сайті бібліотеки:
Сергій Жадан – лауреат престижної літературної премії «Анґелус» 2015 за книгу «Месопотамія»

Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників.

Твори Сергій Жадана «Месопотамія», «Ворошиловград», «Депеш Мод», «Гімн демократичної молоді», «Anarchy in the Ukr», «Біг Мак», «Біг Мак 2», «Капітал», «Історія культури початку століття», «Аптека в лесу»,  «Марадона» та ін. чекають на вас в абонементному відділі молодіжної бібліотеки.

Юрій Андрухович - лауреатлітературної нагородиЦентральної Європи «Анґелус» у 2006 році за книгу «Дванадцять обручів».

Роман «Дванадцять обручів» досить важко віднести до звичного стилю писання автора.

Головним героєм роману є Антонич, якого автор магічно розчинив в атмосфері, просторі, часі, словах. Письменник поселив часточки душі роздвоєного Богдана-Ігоря або часточки його роздвоєної душі в тіла дійових осіб, більшості дійових осіб (саме так, а не - героїв) роману. Але головним домом для цієї неприкаяної душі автор обрав тіло Карла-Йозефа Цумбруннена, австрійця-фотографа, який "часто бачив Львів у снах".

Цумбруннен має подвійне ім'я. Він ділить себе між Україною і Австрією, між першою дружиною і коханою жінкою, між культурою і дикими звичаями, між мовою рідною і чужою, між власними принципами і вимушеним підкоренням чужій волі, між бажаннями і можливостями їх задовільнити… Та й, урешті-решт, між життям та смертю, між небом і землею. Карл-Йозеф є елементом, чужим системі. Зайвим. Непотрібним. Ворожим. Але він є чужим як іноземний громадянин, представник іншої цивілізації, іншого менталітету. Богдан-Ігор був теж чужим, але чужим по-іншому. Він був Поетом, який не вписувався в рамки, був людиною, не схожою на інших, він не хотів і не міг дотримуватися норм і законів, що панували тоді. А були то часи колективізації, індустріалізації, електрифікації, показової ейфорії, "головокружения от успехов" з одного боку і голоду, переслідувань, репресій, таборів, Гулагів, геноциду - з іншого. Тобто були часи подвійних стандартів. Смерть Карла-Йозефа є такою ж безглуздою, як і смерть Богдана-Ігоря, безглуздою, але внутрішньо вмотивованою, обґрунтованою неможливістю жити далі, повною безпомічністю хоча б щось змінити.

Крім цього, душі обох після смерті не знаходять спокою. Вони мандрують, летять на захід, за місячним світлом.

Крихти переживань Богдана-Ігоря Антонича, друзки його думок, речень, віршів, краплі переживань і відчуттів, ситуації реальні та спровоковані, образи місяця, смерті, вічності, страждання, любові, приреченості розсипані по всьому тексту. Та й сам поет у романі прозаїка є образом нереальним і навіть не збірним, а розсипаним. Його треба творити, збирати, ліпити, склеювати, відтворювати, оживляти.

(http://poezia.org/ua/publications/26838)

Творчий доробок Юрія Андруховича формально можна поділити на поетичний і прозовий. Його поетичний дебют відбувся в першій половині 80-х років виходом у світ збірки «Небо і площі» (1985). Пізніше виходять наступні  поетичні збірки «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991) «Пісні для Мертвого півня» (2004), «Листи в Україну» (2013).     

Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладені вісьмома європейськими мовами,

Юрій Андрухович - автор романів: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця. Замість роману» (2007), книг есеїв: «Дезорієнтація на місцевості» (1999), «Дезорієнтація на місцевості» (1999; 2006), «Моя Європа» (2000; 2005; 2007), «Диявол ховається в сирі» (2006), «Тут похований Фантомас» ( 2015).

Твори автора перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії (окремими книжками), США, Швеції, Іспанії, Росії‚ Австрії (окремими публікаціями).

Поезія Андруховича займає чільне місце у творчості легендарних українських рок-груп «Плач Єремії», «Мертвий півень» та «Karbido»  (Польща) тощо.

Андрухович є автором перекладів з англійської (зокрема, він є автором п’ятого українського перекладу шекспірівського "Гамлета" а також книжки перекладів американських поетів-бітників), польської (Т. Конвіцький), німецької (Райнер Марія Рільке, Ф. Ролер, Фріц фон Герцмановскі-Орландо) та російської (Борис Пастернак, Осип Мандельштам, Анатолій Кім).

Оксана  Забужко – лауреат престижної літературної премії «Анґелус» у 2013 році за книжку «Музей покинутих секретів»

Роман «Музей покинутих секретів» – сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-Х років до весни 2004-ГО. Велика література і жорстока правда - про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.
Роман Оксани Забужко, над яким письменниця працювала багато років, критики називають шедевром, а авторку порівнюють з Достоєвським і Томасом Манном

Українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист ОКСАНА ЗАБУЖКО у своїй творчості приділяє багато уваги усвідомленню української ідентичності.

Проза Оксани Забужко:
Інопланетянка (1992), Польові дослідженя з українського сексу (1996), Казка про калинову сопілку (2000), Сестро, сестро (повісті й оповідання,2003), Музей покинутих секретів  (2009).

Поезія Оксани Забужко:
Травневий іній  (1985), Диригент останньої свічки  (1990), Автостоп  (1994), Kingdom of Fallen Statues  (1996), Новий закон Архімеда. Вибрані вірші 1980-1998  (2000), Друга спроба: Вибране  (2005), Вірші: 1980-2013  (2013). Її вірші перекладалися 16 мовами світу, а у 1997 році удостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов'язання, США).

Лекції кандидата філософських наук О.Забужко слухали студенти всесвітньо відомих університетів - Гарвардського, Єльського, Колумбійського.

Забужко викладала україністику в Університеті штату Пенсильванія як запрошений письменник. У 1994 році отримала стипендію Фонду Фулбрайта і викладала в Гарвардському та Піттсбурзькому університетах.      

Твори Забужко завоювали європейські країни та мають своїх прихильників у США.

Серед її літературних нагород - премії Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (США, 1996),  Фундації Ковалевих (1997), Фонду Рокфеллера (1998), Департаменту культури

м. Мюнхен (1999), Фундації Ледіґ-Ровольт (2001), Департаменту культури м. Ґрац (2002),  «Анґелус» (м.Вроцлав, Польща, 2013) та ін.

Твори Сергія Жадана, Оксани Забужко та Юрія Андруховича в ЕЛЕКТРОННОМУ КАТАЛОЗІ молодіжної бібліотеки.
Довідки за телефоном (044) 288-30-12.