Пантелеймон Куліш «Наш шлях до слова життя»

Бібліографічний список статей до 200-ї річниці від дня народження Пантелеймона Куліша

ПОСТАНОВА Верховної Ради України

Про відзначення 200-річчя з дня народження

7 cерпня 2019 року виповнюється 200 років з дня народження Пантелеймона Куліша - письменника, перекладача, історика, фольклориста, громадського діяча, однієї з визначних постатей національної культури.

Враховуючи вагомий внесок Пантелеймона Куліша у розвиток української літератури, у культурне та суспільно-політичне життя України, Верховна Рада України постановляє:

1. У серпні 2019 року урочисто відзначити 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

у місячний строк з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша за участі Центру дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша при Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, представників громадських організацій, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади;

у місячний строк з дня утворення зазначеного організаційного комітету розробити та затвердити план заходів щодо підготовки та відзначення на державному рівні 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша.

У плані заходів щодо підготовки та відзначення на державному рівні 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша передбачити, зокрема:

проведення урочистостей з нагоди відзначення 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша у столиці України - місті Києві за участі представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, науковців, делегацій з областей, а також урочистих заходів в обласних та районних центрах, населених пунктах, пов’язаних із життям Пантелеймона Куліша;

проведення науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, інших тематичних заходів, присвячених творчій та культурно-громадській діяльності Пантелеймона Куліша;

проведення тематичних культурно-мистецьких заходів, зокрема всеукраїнських і регіональних виставок у музеях України, бібліотечних та архівних установах із головною виставкою в Національному музеї Тараса Шевченка;

показ на телеканалах документальних фільмів про життя та діяльність Пантелеймона Куліша;

забезпечення в установленому порядку фінансування заходів, спрямованих на підготовку та відзначення 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша;

здійснення підготовки та видання, використовуючи науково-кадровий потенціал Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України у співпраці з Українським науковим інститутом Гарвардського університету та Науковим товариством імені Шевченка в Америці, повного зібрання творів Пантелеймона Куліша у 35 томах;

проведення ремонтно-реставраційних робіт в історико-меморіальному музеї-заповіднику "Ганнина Пустинь" та музеї Пантелеймона Куліша при Шосткинській міській бібліотеці імені Л. Толстого з виділенням коштів для придбання експонатів та поповнення фондових колекцій;

вивчення стану об’єктів, що знаходяться в Україні, які пов’язані з ім’ям Пантелеймона Куліша, вжиття в установленому порядку заходів щодо їх збереження;

оголошення конкурсу та забезпечення спорудження у 2019 році пам’ятників Пантелеймону Кулішу на його батьківщині в смт Воронежі Шосткинського району Сумської області та в місті Києві;

створення Київською міською державною адміністрацією в установленому порядку музею Пантелеймона Куліша в місті Києві.

3. Рекомендувати Полтавській обласній державній адміністрації, Полтавській обласній раді, Сумській обласній державній адміністрації, Сумській обласній раді, Чернігівській обласній державній адміністрації, Чернігівській обласній раді подати до організаційного комітету з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша пропозиції щодо здійснення відповідних заходів.

4. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і діяльності Пантелеймона Куліша, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 200-річчя з дня його народження.

5. Запропонувати:

Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 200-річчю з дня народження Пантелеймона Куліша;

публічному акціонерному товариству "Укрпошта" видати серію поштових марок, присвячену 200-річчю з дня народження Пантелеймона Куліша.

6. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності та Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.

7. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України А. Парубій

м. Київ 19 червня 2018 року № 2465 -VIII

Коротка біографія Пантелеймона Куліша

Письменник, історик, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, громадський діяч – це все одна людина – Пантелеймон Куліш. До 200 – річчя з дня народження геніальної постаті та на виконання пункту 2 постанови Верховної Ради України №2465 -VIII від 19 червня 2018 року в бібліотеці Комишуваської селишної ради пройшов тематичний вечір присвячений життю та творчості Пантелеймона Куліша.

Народився талановитий чоловік 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер - Шосткинський район Сумської області). Панько Куліш, так він згодом підписуватиметься, був дитиною від другого шлюбу заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого Катерини. Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, де в атмосфері особливої пошани до народних традицій, слова, пісні, казок, легенд, переказів формувався характер майбутнього письменника.

З кінця 30-х років П. Куліш - слухач лекцій у Київському університеті. Вступити до цього престижного навчального закладу йому так і не вдалося, оскільки не мав документального підтвердження свого дворянського походження, хоча його батько й був вихідцем з козацько-старшинського роду. Однак слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті стали для нього мало не визначальним періодом життя.

Набуті таким чином знання дозволили йому дістати місце викладача у Луцькому дворянському училищі. У цей же час П. Куліш заявляє про себе як письменник. Пізніше П. Куліш працює на різних посадах у Києві, Рівному. Опублікувавши перші розділи роману «Чорна рада» у журналі «Современник» за 1845 рік, письменник здобуває визнання громадськості.

Ректор Петербурзького університету П. Плетньов запрошує його на викладацьку роботу до університету. Через два роки, за рекомендацією Петербурзької Академії наук, П. Куліш дістає направлення у західнослов’янський край для вивчення слов’янських мов, історії, культури та мистецтва. Вирушає з ним і дружина Олександра Білозерська, - вони щойно побралися, і на весіллі боярином у нареченого був Тарас Шевченко, щирий і веселий друг «гарячого Панька».

Але недовго тривали захоплюючі часи експедиції. У польській столиці Куліша заарештовують за належність до Кирило-Мефодіївського товариства. Після тривалих клопотань йому дістається, зрештою, не таке вже й суворе покарання, яке закінчилося поселенням у Тулі. Тут Куліш осягає мистецтво романіста, перечитуючи світову класику, штудіює європейські мови, плідно працює як письменник. Згодом, знову ж за допомогою друзів, він домагається відміни суворого режиму й оселяється в Петербурзі. Весь той час продовжує натхненно творити, але заборона друкувати ще діяла.

У 1856-1857 рр. з’являється нарешті його двотомне видання «Записки о Южной Руси», збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів, що викликала загальне схвалення. Особливо успішним і плідним у творчому плані був для письменника 1857 рік. З’явився друком роман «Чорна рада», український буквар і читанка - «Граматка», «Народні оповідання» Марка Вовчка під його загальною редакцією, відкривається власна друкарня. Письменник, сповнений грандіозних планів на майбутнє, чекає цензурних послаблень, клопочеться виданням першого українського часопису.

Переймаючись патріотичним вихованням свого народу, приступає до написання «Історичних оповідань», перші з яких «Хмельнищина» і «Виговщина» з’являються в журналі «Основа» у 1861 році. Працюючи у Варшаві в 1864-1868 рр., з 1871 року у Відні, а з 1873 - у Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», П. Куліш готує тритомне видання «История воссоединения Руси», яку з розчаруванням і навіть обуренням зустріла українська громадськість.

Невдовзі він і сам переконується у хибності своїх поглядів. Довершенням усіх сумнівів став Емський указ 1876 року, згідно з яким заборонялося друкувати українською мовою будь-які тексти. Пантелеймон Куліш перебирається на хутір Мотронівку на Чернігівщині, який перейменовує на честь дружини (літературний псевдонім якої - Ганна Барвінок) Ганнина Пустинь.

Тут він укладає збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия», яку після появи у світ 1879 р. цензура заборонила, видання було вилучено з продажу. В останні роки свого життя письменник багато перекладає. Сповнений нових творчих задумів, Пантелеймон Куліш зустрічав 1897 рік, але, на жаль, 14 лютого полум’яне життя його обірвалося.

Пантелеймон Куліш був однією з найколоритніших постатей свого часу в українській літературі. Культурницьке подвижництво, що виокремлювало його навіть серед плеяди видатних сучасників, захоплено вітала величезна частина суспільства, мимоволі утворюючи навколо його особистості атмосферу творчої таємничості. Той постійний інтерес підтримувався передовсім самою діяльністю П. Куліша. В основі її - бажання дійти своїм словом і думкою до найширших народних мас. Саме цим і зумовлена його діяльність над перекладом Біблії українською мовою.

Саме з цією метою він брався за видання дешевої книжкової серії «Сільська бібліотека». Саме тому він послідовно і твердо здійснює активну діяльність на формування в суспільній свідомості переконання про життєву необхідність розвитку національної літератури, української мови, без нормального функціонування якої на всіх рівнях поступ нації неможливий. Життєва позиція Пантелеймона Куліша, його громадянська заангажованість часто відзначалися драматичною суперечливістю, що інколи призводило до неоднозначного їх розуміння і сприйняття суспільним загалом.

Справді, важко назвати П. Куліша людиною компромісів, але непохитність його стосувалася основного - збереження самобутності українського народу, його духовних надбань, традицій, культури. Пристрасна натура письменника мовби металася в постійному пошуку пристановища для тих високих устремлінь, що живили його і як людину, і як громадського діяча. Навіть особисте життя «гарячого Панька» позначене відчутними слідами - рубцями набування того досвіду. Пантелеймон Куліш одружився з молодшою сестрою свого товариша Василя Білозерського Олександрою. 24 січня 1847 року вони справили весілля.

Після весілля молодята вирушили до Праги, куди Пантелеймона Куліша як молодого перспективного вченого Академія наук направляла у наукове відрядження. Сталося ж непередбачене: по дорозі до місця призначення Пантелеймона Куліша арештовують у Варшаві. Цей страшний удар долі, а згодом - тяжкі роки поневірянь, злигодні, поліцейський нагляд гнітючим тягарем лягли на плечі молодого подружжя. Через нервове перенапруження у Олександри Михайлівни стався зрив вагітності, після якого вона вже не могла стати матір’ю. Пантелеймон Куліш незгоди й випробування тамував у роботі.

Як він це робив, як ішов по життю, найкраще скажуть слова його побратима Василя Білозерського: «Куліш належав до тих людей, які своїм благородством, чемністю, великодушністю і розважливістю викликають повагу до нього кожного, хто має з ним справу. Він чоловік практичний і діяльний і не любить хапатися то за одно, то за друге і особливо неприхильний до того, що не схвалено спокійним глуздом.

Діяльність його найдужче зосередилась на літературі й на вдосконаленні життя, яке він переважно вбачає в ділі, і тільки діло вважає істотністю. Всяке захоплення, яке не має певної корисної мети, що на неї одразу ж можна звернути увагу, йому одворотно. Життя своє він провадив, займаючись літературою й живописом; робити добро невідкладно там, де випадає нагода, - він вважає головним обов’язком».

Опорою, підтримкою й захисницею стає для письменника в цей період його дружина. Але час від часу якогось первісного замісу ностальгія охоплювала пристрасну душу письменника. І він пробує шукати вихід у нових романтичних захопленнях. Відомий його епістолярний роман з Олександрою Григорівною Милорадовичівною, освіченою панночкою з Калюжинець на Чернігівщині. Олександра Михайлівна терпляче зносила тяжкі хвилини родинного нерозуміння і мужньо чекала урівноваження свого коханого чоловіка. Згодом, справді, їхнє сімейне життя налагоджується, і 1858 року вони вирушають за кордон.

Але сталося так, що через деякий час Пантелеймон захоплюється звабливою «московкою» Марією Маркович. Це був спалах шалених почуттів після спокійного платонічного роману з Милорадовичівною. Він так захопив, засліпив письменника, що став причиною глибоких душевних страждань: «Я в цілому світі не знаходжу спокою…». Згодом це захоплення минуло, але присмак самотності, невдоволення чимось вищим лишався. Розпалося і подружнє життя. Щоправда, в українській літературі це захоплення має чітко закарбований відбиток.

Саме завдяки старанням як редактора і видавця з’явилися на світ «Народні оповідання» колишньої дружини українського фольклориста Опанаса Марковича. А з ними й нове ім’я — Марко Вовчок (цей псевдонім для Марії придумав сам Пантелеймон Куліш). Окремо стоїть його захоплення Параскевою Глібовою, першою дружиною нашого великого байкаря. Ці й подальші спроби знайти вихід з тупикового душевного стану не дають письменникові ані найменшого заспокоєння.

Вікова мудрість, досвід нелегких літ переконливо навертали Куліша до одного: терпіння, віра, надія, любов, сподівання й чекання Лесі, своєї першої і вірної дружини, не замінити у цьому житті нічим. Можливо, що саме таке осягнення життя давало йому право пізніше сказати: «Так, я щасливий своєю жінкою: така українка, що прямо захват!.. Жінка розумна, тверда в намірах, чутлива до бідувань людських, словом, гідна найвищого місця в громаді».

У змаганні знесиленого тіла з творчим духом і пішов Пантелеймон Куліш з життя 1897 року на своєму хуторі Мотронівка.

Бібліогафія статей

(подана в алфавіті авторів)

До 200-річчя від дня народження

Величко, Лариса. Чим цікавий нині Пантелеймон Куліш? [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/news/chim-cikavij-nini-pantelejmon-kulish/: до 200-річчя видатного українця у столиці відкрито міжмузейний виставковий проєкт / Величко, Лариса // Урядовий кур`єр. - 2019. - 6 серп. (№148). - С. 8. У Києві в Музеї книги і друкарства України відкрився міжмузейний виставковий проєкт, присвячений 200-річчю з дня народження одного з найяскравіших українців другої половини ХІХ століття Пантелеймона Куліша. В експозиції, у створенні якої разом з Музеєм книги і друкарства брали участь Музей театрального, музичного та кіномистецтва і Національний музей Тараса Шевченка, представлено цінні прижиттєві видання творів Пантелеймона Куліша та книжки, що побачили світ у його друкарні в Петербурзі

Кралюк, Петро. Україна vs Росія. Пантелеймон Куліш керувався тим, що саме мова є основою української нації [Електронний ресурс] / Радіо Свобода. – Електрон.дані. – Київ, 2019. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/30090635.html. – Заголовок з титул. екранук. Мова: укр., англ. – Останнє поновлення: 2019.

7 серпня цього року виповнюється 200 років із дня народження Пантелеймона Куліша – одного з чільних представників українського національного відродження ХІХ століття. Можна навіть сказати: одного з творців модерної української нації. Саме Куліш був творцем українського алфавіту, одним із перших перекладачів Біблії українською мовою, автором першого українського роману… Перелік заслуг цієї людини можна продовжувати

Сюндюков, Ігор. «Я атеїст, що знає тілько бога» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/ya-ateyist-shcho-znaye-tilko-boga: до 200-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша / Сюндюков, Ігор // День. - 2019. - 6 серп. (№139). - С. 7. Двохсотлітній ювілей класика національної культури (а Куліш таким, безперечно, є - хоч певною мірою його спадщина залишалась «чужою» і в імперські, і в радянські часи, та й за доби незалежної України) - це, поза сумнівом, поважна, знакова дата. Особливо, якщо згадати про роль Пантелеймона Олександровича в нашій інтелектуальній історії. Зроблене Кулішем є таким справді неосяжним (бо він був прозаїком, поетом, драматургом, публіцистом, істориком, етнографом...), що мимоволі народжується порівняння із видатними постатями доби Відродження. Але чи розуміємо ми повною мірою трагізм цієї особистості

Чадюк, Марія. «Пантелеймон Куліш – 200 років» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/panteleymon-kulish-200-rokiv: пам’ять видатного українця відзначать циклом міжнародних конференцій / Чадюк, Марія // День. - 2019. - 25 січ. (№13-14). - С. 13. Перекладач Біблії, автор першої фонетичної абетки для української мови, засновник історичного роману в нашій літературі - це лише невелика частина здобутків Великого Українця, 200-річчя з Дня народження якого ми святкуємо цьогоріч (зокрема, газета «День» оголосила 2019-й роком Куліша). Одним із заходів для відзначення цієї пам’ятної дати є цикл міжнародних конференцій «Пантелеймон Куліш - 200 років»

Чечель, Людмила. До 200-ліття автора «Чорної ради»: у Шостці відбулися ХІІІ Кулішеві читання [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3198/196/114617/ / Чечель, Людмила // Україна молода. - 2017. - 11 серп. (№ 97). - С. 3

Донцов Д. Два антагоністи [Текст]: (П. Куліш і Т. Шевченко) / Д. Донцов // Дивослово. - 2006. - № 4. - С. 54-59. Дмитро Донцов розглядає дві видатні постаті - Т. Шевченка і П. Куліша

Килимник, Юрій. Розбити розумові кайдани [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/rozbyty-rozumovi-kaydany: Пантелеймон Куліш пробуджував в українцях українців / Килимник, Юрій // День. - 2018. - 7 груд. (№ 223-224). - С. 20. Говорячи про Куліша, ми повинні орієнтуватися передусім на цінність зробленого ним, саме цим вимірюється сенс життя цієї непересічної особистості. Дослідники з вивчення процесу українського культуротворення вважають, що в десятках випадків нашого культурного, літературного, наукового життя біля імені Пантелеймона Куліша маємо поставити епітет - п е р ш и й. Так, він перший поставив на наукову основу вивчення українського фольклору та етнографії. Він перший на повен голос в епілозі до першого видання роману «Чорна рада» поставив питання «Об отношении Малороссийской словесности к общерусской» (1857). Не менш відомий він і як невтомний перекладач. А головне - Пантелеймон Куліш переклав українською Біблію. Нарешті, слід сказати, що у 1957 р. вийшла друком його «Граматка» - український буквар і читанка

Лазарева В. Духовні цінності в художній візії Пантелеймона Куліша [Текст] / В. Лазарева // Дивослово. - 2005. - №6. - С. 58-62

Мандзюк, Денис. "Не хапайся, братику, друкувати московських повістей - ні грошей, ні слави за них не здобуєш" [Текст]: Тарас Шевченко був старшим боярином на весіллі Пантелеймона Куліша / Мандзюк, Денис // Країна. - 2019. - 1 серп. (№ 30). - С. 47-50. "Природа щедро наділила Куліша. Обдарувала його бистрим і спокійним розумом, залізною волею, хистом до письменництва і всякого мистецтва. Але у нього не було одного - хисту громадського організатора. Іншого місця він займати не хотів, воліючи бути першим у малому ділі, ніж другим у великому", - писав історик Дмитро Дорошенко

Панченко, Володимир. Пантелеймон Куліш в "Абботсфорді" [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/panteleymon-kulish-v-abbotsfordi-0 / Панченко, Володимир; Зак. в №236 від 21.12.2002 р. // День. - 2002. - 14 груд. (№231). - С. 5. Одного літнього дня 1843 р. у містечку Олександрівці Чигиринського повіту з’явився худорлявий молодий чоловік із дорожньою сумкою в руці. Його нетутешній вигляд одразу привернув до себе увагу олександрівців. Пантелеймона Куліша (а це був він) і справді цікавив Міхал Грабовський - господар маєтку, відомий польський письменник. Сам Куліш прибув сюди як співробітник тимчасової комісії для збирання свідчень про предмети старовини в деяких повітах Київської губернії. Пантелеймон Олександрович давно чекав нагоди для такої зустрічі, планував її, ще тільки вирушаючи з Києва у свої мандри, метою яких було вивчення української старовини

Родик, Костянтин. Куліш між наукою і белетристикою [Електронний ресурс] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/1614/164/56844 / Родик, Костянтин // Україна молода. - 2010. - 13 бер.(№47). 2009-го з’являється новинка: Євген Нахлік, Оксана Нахлік. «Пантелеймон Куліш між Параскою Глібовою і Горпиною Ніколаєвою». Євген Нахлік спробував поглянути на любовні пригоди Пантелеймона Куліша із сьогоднішньої точки зору на шлюб та позашлюбні стосунки. Опубліковані листи по-новому висвітлюють цей досі мало відомий (передовсім, у психологічному сенсі), а тому й певною мірою загадковий час у житті письменника

Статєєва, Валентина. Навчитися по-своєму читати... [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/navchitisya-po-svoiemu-chitati: до 150-річчя букваря П. Куліша / Статєєва, Валентина, Шаркань, Василь // День. - 2007. - 22 груд. (№225). - С. 7. Хоч українська освіта має давні й глибокі традиції, перший україномовний буквар у Східній Україні, яка в ХIХ ст. належала Російській імперії, з’явився лише 150 років тому. Ним стала «Граматка» Пантелеймона Куліша, яка вийшла друком у Санкт-Петербурзі в кінці 1857 року. Друге видання з’явилося там же 1861 року. До появи букваря П. Куліша в підросійській Україні не існувало жодного підручника, написаного українською мовою. «Граматка» П. Куліша стала першим букварем, за яким українці в підросійській Україні могли навчатися рідною мовою. Влада Російської імперії бачила реальну загрозу від навчання українською мовою. Вона вважала, що піднесення освіти, культури рідною мовою в Україні, посилення української культури призведе з часом до сепаратизму, до відокремлення України від Російської імперії. Тому «Граматка» П. Куліша, як і ряд інших україномовних підручників для початкової школи, була заборонена

ТИТУЛЬНА СТОРІНКА ПЕРШОГО ВИДАННЯ БУКВАРЯ П. КУЛІША

Степовик, Дмитро. Наш шлях до слова життя [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/nash-shlyah-do-slova-zhyttya: Пантелеймон Куліш та перший повний переклад Біблії українською літературною мовою / Степовик, Дмитро // День. - 2016. - 16 груд. (№230-231). - С. 21. Пантелеймон Олександрович Куліш - видатний український письменник, мислитель, перекладач, завдяки самовідданій праці якого українці вперше отримали повний текст Біблії рідною мовою

Тисячна, Надія. «Гарячий Куліш» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/panorama-dnya/garyachiy-kulish: побачив світ перший із 35 томів творів Пантелеймона Куліша / Тисячна, Надія // День. - 2006. - 19 янв.(№4). - С. 1. У Національному музеї Тараса Шевченка у Києві відбулася презентація першого із запланованих 35 томів Повного зібрання творів Пантелеймона Куліша. До нього увійшли листи громадського діяча, етнографа й історика, а також коментарі до них

Тютюнник, Євдокія. Перо і плуг Пантелеймона Куліша [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pero-i-plug-pantelejmona-kulisha/: розроблений науковцем фонетичний принцип покладено в основу сучасного українського правопису / Тютюнник, Євдокія // Урядовий кур`єр. - 2012. - 31 серп. (№156). - С. 11. Пантелеймон Куліш - видатний історик, ентограф, письменник був незаслужино забутий на довгі роки. Він уклав і надрукував «Граматку» - український буквар та читанку, та найвагомішою його заслугою можна вважати створення «кулішівки» - першого українського фонетичного правопису

Яременко, Василь. Борис Грінченко в обороні спадщини Пантелеймона Куліша [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/03/07/borys-hrinchenko-v-oboroni-spadschyny-pantelejmona-kulisha / Яременко, Василь // Слово Просвіти. - 2019. - 7-13 бер. (№ 10). - С. 9. - Початок. Продовж. див. №№11, 12. Його ім’я в реєстрі Великих українців за непроминальне значення особистого внеску в національну духовність і розвиток національної гуманітарної науки. Першим, хоча були й попередники, наукову методологію до явища “Пантелеймон Куліш” застосував Борис Грінченко. Його науковий підхід вимагав: епохи маємо розглядати і оцінювати з наукового погляду сьогодення, а людей маємо оцінювати з погляду епохи, в яку вони жили

Дружина письменника Ганна Барвінок

Слабошпицький, Михайло. Рятівниця Пантелеймона Куліша [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/ryativnycya-panteleymona-kulisha: Іван Корсак представив роман «Перстень Ганни Барвінок» / Слабошпицький, Михайло // День. - 2015. - 3-4 лип. (№115-116). - С. 22. Коли читаєш «Перстень Ганни Барвінок», то з’являється відчуття, що Корсак справді добре знав не лише перебіг подій життя героїні, її твори та листи, а й був також обізнаний з усім написаним про Ганну Барвінок. Корсак переконує: мабуть, на всьому світі була одна-єдина жінка, котра була створена саме для Пантелеймона Куліша. І ця юна, безмежно щира і наївна провінціалочка Саша Білозерська, вперше побачивши братового приятеля студента Куліша, котрий недовго загостював у їхньому скромному маєтку, здригнулася своїм чистим серцем, у яке воднораз увійшло захоплення Пантелеймоном

Старовойтенко І. Ганна Барвінок та її листи до Євгена Чикаленка / І. Старовойтенко // Дивослово. - 2008. - №5. - С. 48-50

Федунь М. Згадки про Ганну Барвінок у галицькій періодиці (1910-1914 рр.) / М. Федунь // Дивослово. - 2008. - №5. - С. 52-54

Черкаська, Ганна. Дружина письменника [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/310046 / Черкаська, Ганна // Голос України. - 2018. - 15 лист. (№216). - С. 8. На Чернігівщині, на хуторі Мотронівка поблизу Борзни, 5 травня (23 квітня) 1828 року народилася Олександра Білозерська, відома під літературним псевдонімом Ганна Барвінок

Шестаков А. Мистецтво бути гідною тінню [Текст]: виповнилося 175 років з дня народження Ганни Барвінок / А. Шестаков // Україна молода. - 2003. - 17 трав. (№87). - С. 7. Ганна Барвінок (Леся Кулішева) - не лише вірна дружина Пантелеймона Куліша, а й "літературна праматір" українського жіноцтва

Твори П. Куліша у фондах МСМБ «Молода гвардія»

Вибранi листи [Текст]: Українською мовою писані / Куліш, Пантелеймон Олександрович; Вступ. ст. та прим. Ю.Шевельова; Худож. П.Холодний. - Нью-Йорк; Торонто : Українська вільна академія наук у США, 1984. - 326 с. : іл., портр. - Пантелеймон Куліш: с.7; Примітки: с.315.

Вибранi твори / Куліш, Пантелеймон Олександрович. - К. : Днiпро, 1969. - 560 с.

Твори в 2-х томах

Т.1 : Поезiя / Куліш, Пантелеймон Олександрович ; Пiдгот. тексти, упоряд., прим. М.Л.Гончарук; Авт. передмови М.Г.Жулинський. - К. : Днiпро, 1989. - 655 с

Т.2 : Чорна Рада: Хронiка 1663 року; Оповiдання; Драматичнi твори; Статтi та рецензiї / Куліш, Пантелеймон Олександрович ; Пiдгот. тексти, упоряд., прим. М.Л.Гончарук. - К.: Днiпро, 1989. - 587 с.

Чорна Рада; Поезія [Текст]: Посібник / Куліш, Пантелеймон ; Авт.-уклад. В.В.Паращич. – Х.: Ранок, 2002. - 80 с

Чорна рада: Роман, оповідання, вірші / Куліш, Пантелеймон. - Харків: Фоліо, 2006. - 287 с

Література про нього

Балагурак, Микола Петрович. Генеза етнопсихології в Україні XIX століття: історико-етнологічний аспект [Текст] : Наукове видання / Балагурак, Микола Петрович ; Під ред. М.Горбаль. - Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. - 224 с.

Зайцев, Павло Іванович. Перше кохання Шевченка; Романи Куліша; Аліна й Костомаров [Текст]: Художньо-документальне видання / Зайцев, Павло Іванович, Петров, Віктор; За ред. Ж.Д.Мосенкіса; Худож. Т.М.Конарська. - К.: Україна, 1994. - 320 с.

Здолавши півшляху життя земного... [Текст]: "Божественна Комедія" Данте та її українське відлуння / Пер. та упоряд. М.Стріха. - К. : Факт, 2001. - 136 с.

Історія України в особах [Текст]: XIX століття / Автори: В.С.Шандра, Т.Б.Ананьєва; С.Г.Біленький, І.І.Глизь та ін.Худож. В.О.Павленко. - К.: Україна, 2015. - 368 с. Книга містить нариси про найвидатних діячів суспільно-політичного життя, яскравих представників науки, культури й мистецтва, які залишили помітний слід в української історії XIX століття

Історія української літературної критики та літературознавства [Текст] : Хрестоматiя: У 3-х книгах. Кн.1 / За ред., передм., прим. П.М.Федченка; Худож. Є.І.Муштенко. - К. : Либiдь, 1996. - 416 с

Камінчук, Ольга. Художній дискурс української поезії кінця XIX - початку XX ст. [Текст]: Мо-нографія / Камінчук, Ольга; Під ред. Н.В.Демиденко. - К.: Педагогічна преса, 2009. - 352 с.

Макаров, Анатолій Миколайович. Світло українського бароко [Текст] / Макаров, Анатолій Миколайович; Прим. Ю.Іванченка; Худож. І.Литвин. - К.: Мистецтво, 1994. - 288 с.

Огородник, Іван Васильович. Історія філософської думки в Україні [Текст]: Курс лекцій / Огородник, Іван Васильович, Огородник, Василь Васильович. - К.: Вища школа, Знання, 1999. - 544 с

Петровський, Володимир Володимирович. Історія України. Заборонені кохання. Особистості. Долі. Почуття [Текст]: Популярне видання / Петровський, Володимир Володимирович, Семененко, Валерій Іванович. - Харків: Школа, 2010. - 432 с. Історія України через призму особистих почуттів політиків, письменників, музикантів, акторів. Дійсно: історію творять, або, як мінімум, на неї впливають, особистості. Автори вирішили оцінити вплив цих особистостей на історію через кохання. Головним підгрунтям цієї книги стали архівні матеріали, листи, спогади, щоденники. Зі сторінок книги постають люди, чиї радощі, щастя, біль кохання, муки ревнощів, розлучень і втрат нерозривно пов'язані з нашою історією

Скляренко, Валентина Марківна. Література України [Текст]: Довідкове видання: Для дітей середнього шкільного віку / Скляренко, Валентина Марківна, Батій, Яна Олександрівна; Худож. Л.Д.Киркач-Осипова. - Харків : Бібколектор, 2015. - 319 с.

Українські письменники [Текст]: Біографії. Огляди творчості. Літературні напрямки і течії. Літературознавчий словник: Довідник / Відп. за вип. М.І.Преварська. - К.: Велес, 2013. - 368 с.

Вшанування пам’яті про Великого українця

Пам’ятники

Оригінальна вулична скульптура, яка зображує Пантелеймона Куліша, встановлена в центрі Києва, неподалік від Софії Київської. Знаходиться вона на перетині вулиць Великої Житомирської та Стрілецькій, в одному з внутрішніх двориків. Арт-об'єкт у вигляді бюста письменние, що з'явився навесні 2018 року, створений в досить незвичній техніці - і обличчя і одяг виконані шляхом зварювання металевих прутків.

Меморіальна дошка на будинку у Відні, де мешкав П. Куліш

Музей-заповідник

Обласний історико – меморіальний музей-заповідник П. Куліша «Ганнина Пустинь» було створено 28 червня 2000 року на території хутора Мотронівки. Мотронівка, Ганнина Пустинь, Кулішівка - три назви хутора, пов’язаного з ім’ям Пантелеймона Куліша українського письменника , поета , фольклориста. Соратником і товаришем П.Куліша була його дружина Олександра Михайлівна Білозерська, псевдонім - Ганна Барвінок (1828-1911). Її оповідання залишили вагомий слід у розвиток української культури. Будинок Білозерських, де зараз розміщений музей, дихає життям, у хаті, реконструйованій за історичними документами відтворений інтер’єр оселі Білозерських.

Пам’ятна монета

Національний банк України ввів обіг 22 липня 2019 пам’ятну монету «Пантелеймон Куліш», присвячену відомому письменнику, публіцисту, етнографу, історику, літературному критику, перекладачеві, громадському діячеві – Пантелеймону Олександровичу Кулішу.

П. Куліш - одна з найколоритніших постатей свого часу в українській літературі. Він автор фонетичного правопису, який став основою усистематизованого сучасного українського правопису, першого українського історичного роману (“Чорна рада”), батько українського художнього перекладу (перекладав твори Шекспіра, Байрона, Гейне, Гете, Шиллера, першим переклав Біблію українською мовою). Проводив активну діяльність щодо формування в суспільній свідомості переконання про життєву необхідність розвитку національної літератури, української мови, без нормального функціонування якої на всіх рівнях поступ нації неможливий

На аверсі монети розміщено: угорі ліворуч – малий Державний Герб України, під яким написи: УКРАЇНА/2/ГРИВНІ/2019 (ліворуч на дзеркальному тлі) та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу). Праворуч – вишитий рушник та цитата з Кулішевого листа до дружини Ганни Барвінок: «ЗОВСІМ/ ІНША БУЛА Б РІЧ,/ ЯКБИ МИ ЄДИНИМИ/ УСТАМИ І ЄДИНИМ/ СЕРЦЕМ ТРУДИЛИСЬ/ НАД ПРОБУДЖЕННЯМ/ СУСПІЛЬНО-/ НАЦІОНАЛЬНОЇ/ СВІДОМОСТІ/ В УКРАЇНІ