Григорій Сковорода. „Український Сократ”

Тематичний бібліографічний покажчик  до 290-ї річниці від дня народження Григорія Савича Сковороди

МСМБ пропонує ознайомитись із тематичним бібліографічним покажчиком „Український Сократ”, що складається з розділів:

• Постанова Верховної Ради України
• Життя і творчість Григорія Савича Сковороди
• Бібліографія статей
• Сковородинські розвідки
• Творчість Сковороди
• Вшанування пам’яті Григорія Сковороди
• Інтернет-ресурси

Григорій Сковорода (1722-1792) – найвидатніша постать у літературно-філософському житті України XVІІІ ст. Людина всебічно обдарована – філософ, мислитель, письменник, педагог, музикант, знавець Античності й Середньовіччя. Він постійно вчився, поглиблював свої знання – «перший розум наш…»

Покажчик містить лише бібліографію статей, тому з книгами про життя та діяльність Г. Сковороди, ви можете ознайомитися в електронному каталозі на нашому сайті www.msmb.org.ua або завітати до бібліотеки.

ПОСТАНОВА Верховної Ради України
Про відзначення 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди

м. Київ, 8 лютого 2012 року, № 4358-VI http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4358-17

Життя і творчість Григорія Савича Сковороди

На межі двох періодів історії українського письменства височить постать видатного ураїнського поета, педагога, просвітителя, філософа Григорія Савича Сковороди. Те, що залишив нам у спадок Григорій Сковорода,- Байки Харківські, Збірка «Сад божественних пісень» та інші поетичні твори, філософські трактати, листи із учнями, афоризми - це джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки нових поколінь.
http://scovoroda.info/zhittya_i_tvorchist_Grygoriya_Skovorody.php

Бібліографія статей

(Подано у зворотній хронології)

2012

До 290-ї річниці від дня народження

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди [Текст] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4358-17: постанова Верховної Ради від 8 лютого 2012 року N 4358-VI // Голос України. - 2012. - 18 лют. (№32). - С. 14.

Грабська, Аніта. "Щоб побачити малюнок і живопис, потрібне друге око..." (Г. Сковорода) [Текст]: до 290-річчя від дня народження великого філософа / Грабська, Аніта // Голос України. - 2012. - 22 трав. (№92). - С. 8. У Києві презентували документальну працю "Садівник щастя: Сковорода як дзеркало України" заслуженого журналіста, к.і.н., народного депутата І скликання Володимира Стадниченка. В ній створено справді об'ємний образ славетного філософа. Поважне видання приурочено до 290-ї річниці від дня народження Г. Сковороди, яке відзначаємо нинішнього року.

Данилець О. «Сковороди зоря у вічність промовля» [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/skovorodi-zorya-u-vichnist-promovlya/: вдячні земляки видатного філософа гідно підготувалися до 290-річчя з дня його народження / О. Данилець // Урядовий кур`єр. - 2012. - 1 груд. (№222). - С. 17. На Чорнухинщині ще свіжі були згадки тамтешніх козаків про батька Хмеля та їхні подвиги під Берестечком, як у родині малоземельного козака Сави Сковороди та його дружини Пелагеї 3 грудня (22 листопада за старим стилем) 1722 року в містечку Чорнухи народився син Григорій. Із самого малечку був він жвавим та допитливим. Відмінно навчався в школі. Та й заспівати краще за Григорія в церкві чи на кліросі Красногірської Чорнуської пустині не міг ніхто. Вчителями хлопчика були бандуристи і лірники. А від проїжджих чумаків дісталася йому в подарунок калинова сопілка, на якій він самотужки навчився грати, та ще й дуже вправно

Жежера В. Сфінкс і Фенікс [Текст] / В. Жежера // Голос України. - 2012. - 1 груд. (№229). - С. 23. До 290-річчя від дня народження великого українського філософа Григорія Сковороди (він з’явився на світ 1722-го, 3 грудня за новим стилем). Сковорода в нашій культурі - постать ніби самоочевидна, а водночас - загадкова. Недарма Валерій Шевчук назвав свою книжку про нього "Пізнаний і непізнаний Сфінкс". Сфінкс - це загадка. У випадку з нашим ювіляром - не одна

Карпець, Ярослав. Слідами мандрівного філософа [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18752/index.php?n=12069 / Карпець, Ярослав // Сільські вісті. - 2012. - 27 січ. (№12). «Людина на всі часи» - так названо виставку, присвячену Григорію Сковороді, що проходить в галереї мистецтв імені Олени Замостян Національної Києво-Могилянської академії. Тут представлено чимало живописних, скульптурних і графічних творів, приурочених до 290-річчя від дня народження славетного просвітителя-гуманіста і мандрівного філософа. Життєвий шлях самого Григорія Сковороди ось уже майже три століття зорить натхненням і надихає на роздуми багатьох його співвітчизників. Він залишив у спадок мудрість, яка досі живить нам розум.

Коцарев, Олег. Олена Рибка: «I серед сучасних авторів знаю багатьох, які захоплюються Сковородою» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/226607: письменниця - про діяльність музею філософа на Харківщині / Коцарев, Олег // День. - 2012. - 6 квіт. (№61-62). Олена Рибка не тільки пише вірші, виступає з ними на папері, в Інтернеті й на сцені. Вона ще й літературознавець, аспірантка, а також - молода, але діяльна заступниця директора Національного літературного-меморіального музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка. Отож ми маємо одну з не надто численних нагод поговорити одночасно про теперішню українську літературу, красне письменство давно минулих часів, про стан і перспективи меморіальних точок історії нашої літератури

Кучеренко, Олеся. 12-балльную систему оценки знаний придумал Сковорода [Текст] = http://kp.ua/daily/211112/367157/: правда, для студентов у него была словесная градация: от "весьма туп" для отстающих до "весьма остр" для умников / Кучеренко, Олеся // Комсомольская правда в Украине. - 2012. - 21 нояб. (№260). - С. 17. Знаменитому поету та філософу виповнюється 290 років. Майже 200 років дата народження Сковороди була невідома. Доки у листах письменника не знайшли згадку про день народження - 22 листопада (за новим стилем - 3 грудня)

Ларіонов П. Із мандрів шляхами Сковороди [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/iz-mandriv-shlyahami-skovorodi/: уже чимало зроблено до 290-ї річниці від дня народження філософа світової величини / П. Ларіонов // Урядовий кур`єр. - 2012. - 23 жовт. (№193). - С. 5. «Світ ловив мене, але не спіймав». Не знаємо, що достеменно мав на увазі учитель вічності, але світ його пам’ятає, шанувальники та послідовники донині керуються мудрим вченням філософа.

Матвієнко М. «Ми створимо світ кращий. Ми створимо день веселіший» [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/mi-stvorimo-sv-t-kraschiy-mi-stvorimo-den-vesel-shiy: 3-го грудня Україна відзначає 290-річчя від дня народження Григорія Сковороди / М. Матвієнко // Літературна Україна. - 2012. - 29 лист. (№46). - С. 1. Нещодавно Національний літературно-меморіальний музей Г. Сковороди в Сковородинівці Золочівського району на Харківщині розпочав висадку дубового гаю на честь визначного ювіляра. 2010-го року учасники студентських сковородинівських читань заклали в землю жолуді з дуба, який за легендою посадив Григорій Сковорода незадовго до смерті. Закладені в благодатну землю зі щирим серцем, жолуді проросли, тож цьогоріч деревця вирішили пересадити на нове місце.

Махінчук М. Переяславський скарб потребує уваги [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pereyaslavskij-skarb-potrebuye-uvagi/: місто пам’ятає і шанує велетів духу і творців його слави - Григорія Сковороду, Тараса Шевченка й Михайла Сікорського / М. Махінчук // Урядовий кур`єр. - 2012. - 30 жовт. (№198). - С. 9. У древньому Переяславі-Хмельницькому помітне пожвавлення культурного життя. Зачастили сюди й гості не лише з Києва. Бо нинішня пора - то наближення 290-річчя з дня народження видатного мислителя Григорія Сковороди. У Переяславському колегіумі він учив уму-розуму молодих духівників і написав свої безсмертні поезії, що склали збірку «Сад божественних пісень» та філософський трактат роздумів про високе призначення поезії, який видався тамтешньому керівництву аж надто крамольним, за що Григорію Савичу довелося розпрощатися з Переяславом. А трактат зник

Микицей М. Сліпуче коло провокаційного прочитання [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/sl-puche-kolo-provokats-ynogo-prochitannya / М. Микицей // Літературна Україна. - 2012. - 31 трав. (№22). - С. 12. Є постаті, чиє життя вдячно і різнопланово надається до великої кількості літературних інтерпретацій, їхні багаті, неоднозначні і неординарні натури під різними кутами зору щоразу виграють несподіваними гранями, вписаними у захоплюючі контексти. Одне з чільних місць у цьому пантеоні займає Григорій Сковорода - філософ, поет і романтик епохи пізнього бароко, світоч української духовної історії, чия спадщина у різні часи однаково успішно надавалася як до повного ігнорування та неприйняття, так і до активного використання у якнайширшому діапазоні - від модерністів та неокласиків до наших днів. Володимир Єшкілєв у книжці «Усі кути Трикутника», взявши за основу сюжету малодосліджений, а для багатьох літературознавців і малоймовірний, період європейської подорожі Григорія Сковороди, елегантно і підступно означивши його як «апокриф мандрів»

Семків, Йосип Дмитрович. Народний любомудр [Текст] / Семків, Йосип Дмитрович // Пантелеймон цілитель. - 2012. - лист. (№43). - С. 3. Найзначнішим явищем української літератури XVIII століття є творчість поета і філософа Григорія Савовича Сковороди. Гуманіст і просвітитель, він ставився негативно до тогочасного суспільства, його ладу

Субота В. «Світ ловив мене, та не спіймав» [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/sv-t-loviv-mene-ta-ne-sp-ymav / В. Субота // Літературна Україна. - 2012. - 6 вер. (№34). - С. 5. У Національному літературно-меморіальному музеї Григорія Сковороди пройшов фестиваль «De libertate», присвячений 290-річчю від дня народження великого філософа, просвітителя і поета. На фестивалі були присутні гості не лише з України, а й з Росії та Грузії.

Тисячна, Надія. «Від Сковороди до Сковороди: 290 років від дня народження» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/233048/: за програмою Форуму видавців - фестиваль, присвячений письменникові / Тисячна, Надія // День. - 2012. - 10 серп. (№140-141). У межах ХІХ Львівського форуму видавців - тематичний фестиваль «Від Сковороди до Сковороди: 290 років від дня народження». За програмою фесту організовується вечір Валерія Шевчука. Письменник - автор перекладів творів Григорія Сковороди українською мовою та книжки «Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима».

2011

2009

Косих Г. "Наш сучасник Григорій Сковорода" [Текст]: такою була тема розмови за "круглим столом", який організувала і провела редакція газети "Урядовий кур'єр" / Г. Косих, О. Синельников // Урядовий кур'єр. - 2009. - 1 вер.(№158). - С. 8-9. Науковці, літератори, музеєзнавці обговорювали проблему органічного поєднання морального вчення великого українського філософа із концепцією сталого розвитку суспільства. Організатори "круглого столу" поставили перед собою завдання вже нині почати підготовку до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди (2022 рік). За "круглим столом" були присутні три Герої України, хранителі її духовних скарбів - Михайло Сікорський, Петро Тронько, Борис Олійник

2008

Тимощик В. Український Сократ [Текст]: 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині у родині малоземельного козака Лубенського полку народився Григорій Савич Сковорода - просвітник, філософ, поет, педагог, який став найвидатнішою постаттю в культурному житті України XVIII століття / В. Тимощик // Урядовий кур'єр. - 2008. - 4 груд. (№228). - С. 16.

Український філософ-мандрівник [Текст] / Інф. "Хрещатика" // Хрещатик. - 2008. - 4 лист.(№199). - С. 13. Розповідь присвячено філософу, поету, музикантові Григорію Савичу Сковороді (1722-1794)

Ушкалов, Леонід. Григорій Сковорода: син миру [Електронний ресурс] / Ушкалов, Леонід // Личности Украины. - 2008. - №1. "Божественні пісні" Сковороди лунали по всій Україні ще за його життя, філософські трактати, діалоги й притчі ширились у численних списках, а наша подальша традиція нерозривно пов`язана зі світом сковородинських ідей та образів: письменниками-"сковородинцями" були і Котляревський, і Квітка-Основ`яненко, і Шевченко.

Шибанов, Георгій. На шляху в мінливий світ [Текст]: як Григорій Сковорода потрапив до придворної капели: версії та факти / Шибанов, Георгій // День. - 2008. - 4 квіт.(№62). - С. 8

2007

Грабовський В. Садівник із майбутнього [Текст] / В. Грабовський // Літературна Україна. - 2007. - 29 лист. (№46). - С. 1, 4. Все життя Сковороди було нерозривно пов'язане з Вищою Силою, котра вела його не тільки через буревії злиднів і світського несприйняття, а й провадила до останнього прихистку - в Іванівку, хоча Сковорода прагнув до місця свого народження...

2002

Мандрика М. Співець божественних пісень [Текст] / М. Мандрика // Освіта. - 2002. - 27 лист.- 4 груд. (№55). - С. 6.

Пепа В. Непізнаний Григорій Сковорода [Текст] / В. Пепа // Урядовий кур'єр. - 2002. - 3 груд. (№225). - С.8.

Світ ловив його, але не спіймав [Текст]: "Мені моя сопілка і вівця дорожчі від царського вінця", - відповів Григорій Сковорода посланцеві Катерини ІІ / Підготувала Віра Кульова // Хрещатик. - 2002. - 5 лист. (№165). - С. 13.

Маловідомі сторінки життя

Евграшина М. Через две недели после того, как, гуляя по Подолу, Григорий Сковорода почувствовал трупный запах, на Киев обрушилась чума [Текст]: 210 лет назад закончил свой жизненный путь выдающийся философ и педагог / М. Евграшина // Факты. - 2004. - 9 нояб. (№207). - С. 14. 10 фактів із життя Григорія Савича Сковороди

"Украинский Сократ" [Текст]: Григорий Сковорода за несколько дней до смерти выкопал себе могилу и попросил, чтобы над ней сделали надпись:"Мир ловил меня, но не поймал": 279 лет назад родился выдающийся украинский мыслитель, писатель, музыкант и педагог / Подгот. Унгурян О. // Факты. - 2001. - 22 нояб. (№213). - С.14. 12 фактiв iз життя Григорiя Саввича Сковороди

Шибанов, Георгій. Людина є ікона вічності [Текст]: Сковорода та його оточення / Шибанов, Георгій // День. - 2007. - 12 трав.(№75). - С. 7. Розповідь про маловідомі сторінки життя Григорія Сковороди

Лісецький С. Григорій Сковорода таки був музикантом [Текст]: до 285-ї річниці від дня народження великого українця / С. Лісецький // Культура і життя. - 2007. - 12 груд.( №50). - С. 4. Від тих далеких часів, коли жив і працював Сковорода - славнозвісний українець з Полтавщини - минуло більше ніж два з половиною століття. Він увійшов в історію української культури та науки, як філософ, різнобічний літератор і як музикант. Чи не найменш дослідженою є його музично-творча діяльність. Деякі періоди з життя великого полтавчанина, зокрема ті, що пов'язані з музикою

Пам'ятники Григорію Сковороді

Живий пам'ятник Григорію Сковороді [Текст]: із закликом посадити діброви на честь 300-річчя від дня народження видатного мислителя, яке буде відзначатися у 2022 році, звернулася до співвітчизників громада Чорнухинського району. Живий пам'ятник землякові на його батьківщині уже створили - у жовтні висадили 300 дубочків у селі ковалі / Інф. "УК" // Урядовий кур'єр. - 2009. - 28 лист.(№222). - С. 8. Ініціативу підтримали науковці Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди

Шибанов, Георгій. Філософ, увічнений у скульптурі [Текст] = http://www.day.kiev.ua/180284: про історію створення унікального пам'ятника Григорію Сковороді у Лохвиці / Шибанов, Георгій // День. - 2007. - 13 квіт. (№63). - С. 19. Ряд цікавих фактів про роботу Івана Кавалерідзе над пам’ятником Григорію Сковороді у місті Лохвиця

Підемо за Сковородою

„Сковородинські розвідки” заслуженого журналіста, кандидата історичних наук, народного депутата І скликання, лауреата Шевченківської премії Володимира Стадниченка завершилися виданням книги «Садівник щастя. Сковорода як дзеркало України».

Публікації у газеті „Дзеркало тижня”

2000

Кожне нове століття починається думкою і словом Сковороди [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/kozhne_nove_stolittya_pochinaetsya_dumkoyu_i_slovom_skovorodi-21355.html: три зустрічі нашого сучасника, будівничого музейних храмів Михайла Сікорського з першим українським розумом, сучасником майбутнього Григорієм Сковородою / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2000. - 22 лип. (№29). Дзвінкого і прохолодного осіннього ранку молодий чоловік, із саквами через плече, звернув ліворуч із золотоніського шляху і попростував стежкою, висрібленою росою, на містечко, оповите бузковим серпанком, у якому золотими зернятками яскравіли маківки храмів, - на старожитній Переяслав. З нехитрим скарбом - Біблією та сопілкою - мандрував чоловік до Переяславського колегіуму, куди єпископ Никодим Сребницький запросив його викладати у класі філософії і богослов’я поетику. Звали молоду людину Григорій Сковорода. І було це - восени 1750 року. Невтомно трудиться в Переяславі-Хмельницькому людина, для якої мудрий Григорій Савич Сковорода - не задавнений персонаж історії, а живий сучасник. Людину цю добре знає Україна, шанують як невгамовного будівничого музеїв - духовних опор цивілізації - у Європі, Америці, світі. Це Михайло Іванович Сікорський - засновник і директор Національного історико- етнографічного заповідника «Переяслав».

Наш перший розум [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/nash_pershiy_rozum_dvi_u_lyudini_naybilshi_radosti_u_molodosti_piti_u_shirokiy_svit_i_na_shili_lit_p-22124.html: дві у людини найбільші радості: у молодості піти у широкий світ і на схилі літ повернутися додому / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2000. - 7 жовт. (№39). …Коли юнак Григорій полишав батьківський дім, вирушав на Київ, на далекий Поділ, де стояла Києво-Могилянська академія, то відчував, що не скоро повернеться на отчий поріг, не прийде ділити із рідним братом солону смужку землі, що тяглася під гору, а вільно й радісно поринув у великий світ. Жив на світі довго, надивився усього - доброго й лихого. Не затримувався там, де не приживалась, не вкорінювалася «верба його душі».

2001

Із перехрестя доріг і думок [Електронний ресурс] = http://dt.ua/CULTURE/iz_perehrestya_dorig_i_dumok_listi-vidguki_na_publikatsiyi_v_dzerkali_tizhnya_i_komentari_do_nih_lyu-24750.html: листи-відгуки на публікації в «Дзеркалі тижня» і коментарі до них людей, які наслідують сковородинівський приклад - «пізнання істини з життям в істині» / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2001. - 9 черв. (№22).

Каврайський зошит [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/kavrayskiy_zoshit-23483.html / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2001. - 10 лют. (№6). Вирушаємо життєвими шляхами нашого перворозуму Григорія Сковороди - цього разу у причаєне в гаях і луках село Каврай на Черкащині. У житті Сковороди багато доріг і стежок, чимало важливих часів: чорнуське здивування світом, вічне студентство в Могилянській академії, царське співославлення в Санкт-Петербурзі, європейське мандрування, слобожанське усамітництво, харківське бунтарство… Та все ж Каврай стоїть окремо і вище. Каврай сформував того Сковороду, якого ми знаємо і любимо

Шлях в Європу [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/shlyah_u_evropu-25488.html / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2001. - 23-31 серп. (№32-33). - С. 30. Журналіст "ДТ" вирушив на «сковородинівські розшуки» до Європи - до країн, куди допитливий студент Сковорода свого часу вирушив за новітніми знаннями

Шлях у Європу [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/shlyah_u_evropu-25541.html / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2001. - 1 вер. (№34). Ми ще не знаємо всіх «європейських адрес» мандрівника по знання Григорія Сковороди. Але ми добре знаємо, що поїздка в Європу відіграла велику роль у формуванні Сковороди як ученого європейського рівня, як філософа прогресивної, вільної думки, як літератора, музиканта і художника

2002

Добрий і всюдисущий дух [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/dobriy_i_vsyudisuschiy_duh_3_grudnya_2002_roku_vipovnyuetsya_280_rokiv_vid_dnya_narodzhennya_grigori-27805.html / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2002. - 6 квіт. (№13). Ім’я нашого перворозума Григорія Сковороди ми більше й тісніше пов’язуємо з полтавською землею - козацьким містечком Чорнухи, де він народився, зі стольним градом над Дніпром - Києво-Могилянською академією, де вчився спудей Григорій, із древнім Переяславом, де молодий викладач спробував поламати старі канони піїтики, із північною столицею - Санкт-Петербургом, де альт Сковорода співав у придворній капелі, із селом Кавраєм на Черкащині, де поет заклав «Сад божественних пісень», і навіть із угорським виноградарським містечком Токай, звідки жадібний до новітніх знань юнак робив неодноразові мандрівки до університетів Європи. І це справедливо. Адже за роки, проведені в цих місцях, Григорій Сковорода сформувався як поет, музикант, філософ, педагог, як людина українського бароко. Але несправедливо те, що далеко не повною мірою ми осягли другу половину життя Сковороди, яку він провів на Слобожанщині - в Харківській губернії, в сусідніх російських Білгороді, Курську, Орлі та навіть у південному Таганрозі.

Єретик Сковорода [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/eretik_skovoroda-30347.html / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2002. - 30 лист. (№46). Сковородинівський маршрут проліг через Чорнухи, де народився хлопчик Грицько, син козака Сави, через села та міста, в яких жив і творив українець пізнього бароко: Каврай і Переяслав, Санкт-Петербург і Харків, Пан-Іванівку і Бабаї, Пряшів та Пресбург (нинішню Братиславу) і, звичайно ж, неодноразово через Київ пори Могилянської академії. Тепер настав час сказати щире пошанувальне слово перед портретом Григорія Сковороди вже поважного, біблійного віку - мислителю виповнюється 280 років.

На прощу до Сковороди... [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/na_proschu_do_skovorodi-27097.html / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2002. - 26 січ. (№3). По свіжому січневому снігу рушаю на прощу до Сковороди і йтиму весь рік до грудневого сніжного намету, що нависне над хатою Пелагеї і Сави Сковородів, у якій 280 років тому народився наш перворозум, мрійник та лірик - і назавжди наш сучасник. На цьому шляху нам усім треба зробити так багато для увічнення пам’яті видатного українця, а допоможе в цьому уряд, який прийняв розпорядження про відзначення 280-річчя від дня народження Г.Сковороди і створив Організаційний комітет з людей, котрі знають Сковороду, котрі люблять поета і готові через майже три сторіччя щиро прислужитися йому вдячною пам’яттю, проникливим словом і конкретною пошанувальною справою. Порушивши питання про вшанування пам’яті Сковороди, поширення знань і мудрості Сковороди у суспільстві, серед нашого народу - від дзвінкоголосих шкіл до поважних наукових установ, газета «Дзеркало тижня» викликала природну зворотню реакцію: до редакції надходять листи з місць, де бував, жив, творив Григорій Сковорода. Листи ці зворушують любов’ю наших людей до Сковороди, вони перейняті турботою про увічнення пам’яті поета і мислителя

Солодке заслання з гірким присмаком [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/solodke_zaslannya_z_girkim_prismakom-28213.html / Стадниченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2002. - 18 трав. (№18). Життєвий шлях Сковороди по XVIII століттю: подорож до північної столиці Російської імперії - Санкт-Петербурга. Це поїздка двадцятирічного Сковороди до співочої капели цариці Єлизавети Петрівни, в якій Григорій пробув два роки і повернувся до Києва, в Могилянську академію у чині «придворного уставника». У 1744 році Григорій Сковорода відбув із Санкт-Петербурга. Водночас назавжди залишився тут, у північній столиці Росії. Залишився своїм музичним талантом, своїм мудрим словом, яке лягло наріжним каменем у початок української та російської філософської думки

Публікації в інших виданнях

Отчина мудрого серця [Текст]: 3 грудня - день народження нашого перворозума, письменника і музиканта, народного будителя Григорія Савича Сковороди / Стадниченко, Володимир // Україна молода. - 2004. - 2 груд. (№227). - С. 8. Сторінки із життя Сковороди Григорія

Каврайська весна [Текст]: щороку 3 грудня Україна і світова громадськість відзначає день народження видатного мислителя, талановитого письменника, морального провісника людства Григорія Сковороди / Стадинченко, Володимир // Україна молода. - 2005. - 3 груд. (№227). - С. 7.

Наш отчий дім [Текст] / Стадниченко, Володимир // Урядовий кур'єр. - 2010. - 5 бер. (№42). - С. 6-7. Шлях до великої ювілейної дати неблизький - це 2022 рік. Проте турбот уже сьогодні невпрогорт: організаційних, будівельних, туристичних. Серед них визначився пріоритет: розбудова і реконструкція музейного комплексу в Чорнухах

Мандрівник за знаннями [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1054/169/37881/ / Стадниченко, Володимир // Україна молода. - 2007. - 1 груд.(№223). Сьогодні ми називаємо Григорія Сковороду перворозумом України, видатним філософом, талановитим поетом, будителем нації, людиною українського бароко - і водночас нашим сучасником, провісником нинішньої незалежної України. І це справедливо. Водночас не менш справедливим і точним буде твердження, що Сковорода – по-європейськи освічений учений, постать світового рівня. Ще студентом Києво-Могилянської академії Григорій Сковорода слухав лекції в європейських університетах, спілкувався з відомими філософами свого часу. Як свідчить авторитетний дослідник життя й творчості філософа Леонід Махновець, «...донині багато чого з життя Сковороди залишається невідомим, нез’ясованим, проблематичним». Особливо це стосується закордонних мандрів Сковороди. Настав час вирушити разом із Сковородою в Європу

Презентація книги Володимира Ситадниченка „Садівник щастя”

Про видатного українського мандрівного філософа написано десятки книжок. Але кожен автор, завершуючи чергову працю про Григорія Савича, відчуває: мислитель ще не пізнаний і не розкритий до кінця. Бо тому чи тому поколінню нащадків являється Сковорода, суголосний саме його часу.

Це давно зрозумів і публіцист - лауреат Шевченківської премії В. Стадниченко. Видавши книжку «Іду за Сковородою» («Криниця», 2002), відчув: пізнання Сковороди в ХХІ столітті лише починається. І знову вирушив стежками мандрівного генія, щоб поповнити знання про нього із уст сучасників і нащадків, заглибитися в архіви, приватні колекції, знайти й оприлюднити документи, мало чи й зовсім не знані широким загалом.

Минуло десять літ, і київське видавництво «Криниця» представило читачам ошатну багато ілюстровану майже 500-сторінкову книжку Володимира Яковича «Садівник щастя. Сковорода як дзеркало України». У ній вміщено нариси, дослідження, спогади, поезії і світлини - все про Григорія Савича та з поля сковородинознавства

Як наголошують видавці, ця книжка - щира та чесна авторська спроба виписати об’ємний образ Григорія Сковороди - видатного філософа, письменника, мораліста. Постать мислителя зіткана стереоскопічно: з мандрівних доріг Сковороди Україною і світом, із проекцій його творчої спадщини на наш час, з прямого дотику його вчення та моральних приписів до тривожних викликів ХХІ століття. Звідси стрижень книжки - органічне поєднання сковородинівської науки про щастя людини, природженість її до праці на землі із глобальною вимогою сучасності - сталим (гармонійним) розвитком суспільства. Рельєфний образ мислителя вдало доповнюють спогади людей, що обрали в житті сковородинівську стезю. Високий образ поета Сковороди вивершує ліричне мереживо віршів поетів давніх і сучасних. Книжка звернена до вдумливого читача, що відчуває потребу приєднатися до сучасного сковородинівського руху.

Перо дослідника скрупульозно відтворює стежки-дороги Григорія Савича до наступних поколінь і наші до нього.

Микола Махінчук, заслужений журналіст України
Джерело газета „Голос України” №188 6 жовтня 2012 р.

Творчість Сковороди

Бовсунiвська Т. Образи смутку в поезiї Григорiя Сковороди [Текст] / Т. Бовсунiвська // Дивослово. - 2002. - №3. - С. 5-8.

Бовсунівська Т. Тематизація мовчання в поезії Григорія Сковороди [Текст] / Т. Бовсунівська // Дивослово. - 2006. - № 2. - С. 50-54. Християнська традиція мовчання у творчості Григорія Сковороди

Верба Г. Перечитуючи Сковороду [Текст]: коментарi дослiдника до кiлькох хрестоматiйних поезiй Григорiя Сковороди / Г. Верба // Дивослово. - 1998. - №7. - С. 34-36.

Кримський, Сергій. Філософ, якого, «не піймав світ» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/53780 / Кримський, Сергій // День. - 2000. - 22 груд. (№236). Творчість Г. Сковороди має глибоке значення, яке важко переоцінити в історії української духовності, європейської ментальності як такої. Він один із перших у новоєвропейській цивілізації утвердив феномен мудрості, якого після античних часів заступив усеохопний проект розсудливо-механічного тлумачення всього сущого, розгляду істини в її відриві від добра і краси. Г. Сковорода слідом за великим Сократом твердив, що справжня мудрість полягає не стільки в пізнанні істини, скільки в тому, щоб жити в істині. Цим пояснюється той дивовижний факт його біографії, що філософ забороняв видавати свої книги, хоч і називав їх «дітьми». Сковорода вважав істинним філософським результатом «книгу» свого життя, в якій кожний вчинок будується як рядок життєтворчості, а рукотворні тексти є лише символізацією цього витвору життя, його знаками

Решетилова, Ольга. «Життя вимірюється не в довжину, а у висоту» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/302009 / Решетилова, Ольга // День. - 2010. - 9 лип. (№119). Днями у харківському видавництві «Майдан» на 1400 сторінках вийшло перше (!) в незалежній Україні повне академічне зібрання творів Григорія Сковороди. Постійні читачі «Дня» краще знайомі зі спадщиною Сковороди. У першу чергу, завдяки досліднику творчості Сковороди та його послідовнику, видатному українському мислителю Сергію Кримському. Майже в кожному коментарі чи інтерв’ю «Дню» Сергій Борисович нагадував нам про надзвичайну важливість постаті Григорія Сковороди в національному коді українців. Підтвердження цьому - його фундаментальні статті «Філософ, якого не впіймав світ» та «Фортеця української духовності». В останні дні життя Сергія Борисовича ми записали його роздуми. Символічно, що коментар - про Григорія Савича Сковороду

Сюндюков, Ігор. Мудрість дивака [Текст] = http://www.day.kiev.ua/133087: Етика Григорія Сковороди та наш час / Сюндюков, Ігор // День. - 2005. - 26 лют. (№35). - С. 7. Спробуємо з’ясувати, якою мірою та чому одна з найважливіших складових філософської спадщини Вчителя - його етика - є актуальною в наші дні. При цьому матимемо, звичайно, на увазі, що образний вислів «духовний Всесвіт» стосовно Сковороди є абсолютно адекватним і точним, отож, ідеться про філософа невичерпної глибини та безмежної складності. Щоб зрозуміти творчість великого мудреця, слід мати на увазі, що Сковорода був сином свого часу, й тому його життя та спадщину необхідно розглядати в контексті трагічної історії України другої половини XVIII століття. А це була доба «хижої вовчиці» Катерини II, час, коли сотні й сотні тисяч вільних українських селян волею «просвещенной» імператриці та із залученням жорсткого державного механізму було перетворено на рабів, кріпаків. Що залишалося робити людині в цій ситуації, аби всупереч усьому зберегти свою внутрішню незалежність, гідність і честь? Сковорода дає несподівану, дивовижну відповідь (як і властиво кожному генію, він йшов неуторованими шляхами, бачив ціль, яку не бачив ніхто). А саме: кожній людині треба передовсім пізнати себе. Оце і є шлях до свободи

Сюндюков, Ігор. Григорій Сковорода: «Час скінчити мандрівку» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/157184/ / Сюндюков, Ігор // День. - 2006. - 10 лют. (№20). - С. 8. Григорій Савич Сковорода, видатний український філософ, один iз найдивніших людей, яких будь-коли дарувала світові наша земля, знав ціну життя, знав, як нелегко буває часом відрізнити дійсно нетлінне від того, що дзвенить і блищить, але дуже швидко розсипається в прах. Він казав: «Ложная позолотка есть блистательнее паче самого злата» - бо чудово розумів, якими складними й заплутаними бувають відносини між оболонкою й змістом, зовнішністю й сенсом. А от коли настає час скінчити мандрівку (мандрівку життя!) - все стає на свої місця, бачиться в істинному світлі... Ці слова («час скінчити мандрівку») Григорій Савич вимовив в останні дні свого земного шляху, в похмурі жовтневі дні року 1794-го в селі Іванівка (нині - Сковородинівка) під Харковом. Заключні тижні і місяці життя Сковороди, з одного боку, майже хрестоматійно відомі (хто, скажімо, не чув про знаменитий напис, який філософ попросив зробити над своєю могилою: «Свiт ловив мене,але не впiймав»?). І все-таки в цій історії стільки мудрості, мужності та повчальної простоти, що, напевно, незайве буде нагадати про неї

Войцеховський Б. Слідами Григорія Сковороди [Текст] / Б. Войцеховський // Культура і життя. - 2006. - 11 січ.( №1-2). - С. 6. У Міжрегіональній академії управління персоналом відбувся Міжнародний науковий круглий стіл "Філософія серця Григорія Сковороди і сучасність"

Дудко Д. М. Григорій Сковорода: "Похвально не подобатися поганим" [Текст]: відповідь пасквілянтам / Д. М. Дудко // Сільські вісті. - 2006. - 10 лист. (№131). - С. 5. Нині, як вважається, можна критикувати кого завгодно: хоч президентів, хоч геніїв. Ось і скористався цією свободою на сторінках газети "Сегодня" Олесь Бузина. Його мішенню обраний народний мудрець Григорій Сковорода. Велика публікація жахає своєю розв'язаністю, безсоромністю і неуцтвом. Найбільший український мислитель ХVIII ст. постає в ній нікчемним епігоном німецьких містиків, бомжем, боягузом, ворогом багатства і гомосексуалістом, чий портрет на купюрі має принести Україні гіперінфляцію. Чи є якісь наукові підстави для подібної точки зору?

Софійчук Г. "Сміючись, говорити правду" [Текст]: байки Григорія Сковороди / Г. Софійчук // Дивослово. - 2007. - №5. - С. 23-25

Шибанов, Георгій. «Страшна образа - розкласти людину» [Текст]: колоніальне і духовне гноблення України в богословсько-літературній творчості Григорія Сковороди / Шибанов, Георгій // День. - 2007. - 22 трав.(№101). - С. 8.

Вшанування пам’яті Григорія Сковороди

Музеї Григорія Сковороди

Ільєнко, Леся. Сковорода підкаже, де нам щастя знайти [Текст] = http://dt.ua/CULTURE/skovoroda_pidkazhe,_de_nam_schastya_znayti__chi_buti_v_stolitsi_muzeyu_velikogo_filosofa-57465.html: чи бути в столиці музею великого філософа? / Ільєнко, Леся // Дзеркало тижня. - 2009. - 11лип. (№26) . - С. 17. Григорій Сковорода - непорушна константа нашої культури і духовності. Про цього великого українського філософа і йшлося (у деталях, наукових подробицях і з перспективою подальших досліджень) на недавньому круглому столі, тему якого сформульовано осяжно - «Наш сучасник Григорій Сковорода». Поважне зібрання спробувало зазирнути далеко вперед... Відразу у 2022-й. Цього року - тобто через 13 років - відзначатиметься 300-річчя від дня народження великого філософа. У цьому зв’язку виникла тема «музею Сковороди в столиці». Такого музею насправді немає. В Україні є кілька музеїв філософа (у Переяславі-Хмельницькому, у Чорнухах, у Сковородинівці). Столиця ж поки що мовчить

Федчун, Наталя. Шляхами Григорія Сковороди [Текст]: музей одного дня / Федчун, Наталя // Дивослово. - 2008. - №9. - С. 21-25. Одне з важливих завдань педагога нині - шукати й раелізовувати форми і методи роботи, завдяки яким дидактичні інновації дають позитивний кінцевий результат. Цікаве запропонування в цьому сенсі - музей одного дня. чому музей? Чому одного дня?. Для проведення такого заходу потрібно зібрати всі доступні матеріали про письменника; заручившись підтримкою співробітників профільних музеїв і краєзнавців, відзняти репортаж про експозиції і місця, пов'язані з ним, залучити науковців і дослідників, які розкажуть промаловідомі факти з життя митця, проаналізують грані його особистості й особливості творчої спадщини, - і представити у визначений день до уваги всієї школи

Галаур, Світлана. Муравським шляхом у Сковородинівку [Текст] = http://ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=16517: сьогодні народився український Першорозум - Григорій Сковорода / Галаур, Світлана // Урядовий кур'єр. - 2010. - 3 груд.(№227). - С. 11. Мальовничий ландшафт, доповнений потужною енергетикою, створює благодатну ауру для всіх гостей села Сковородинівка (колишня Пан-Іванівка), яке розташоване в одному з найчарівніших куточків Слобожанського краю - Золочівському районі Харківської області. Тут, у садибі поміщика Андрія Ковалевського похований видатний, український просвітитель, гуманіст, філософ, поет, педагог Григорій Сковорода. Прожив він у цьому місці, як стверджують дослідники, останній - найплідніший - період свого життя. Довгий час у будинку, де проживав Сковорода, містилася школа. Потім там було засновано музей, а пізніше - Літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди, який з 2008 року має статус національного

Логвиненко, Леонід. Святиня край битих доріг [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18687/index.php?n=10341 / Логвиненко, Леонід // Сільські вісті. - 2011. - 30 серп. (№97). Село із назвою Сковородинівка на карті України з’явилося не так давно. В середині минулого століття так «на прохання трудящих» було перейменовано хутір, а потім сільце Пан-Іванівка, в якому 1794 року помер і був похований просвітитель-гуманіст, філософ, поет Григорій Сковорода. Там знаходиться і літературно-меморіальний музей його імені, який з 2008 року має статус національного

Тисячна, Надія. Переяслав-Хмельницький: возз’єднання України з... Україною [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/134485: різних часів, регіонів і культур / Тисячна, Надія // День. - 2005. - 25 бер. (№52). Музей Григорія Сковороди знаходиться у приміщенні колишнього колегіуму, де у 1750-1771 роках філософ викладав. У одній залі відтворено клас поетики, в якому Григорій Савич читав лекції. Дерев’яні лавки, парти, а на них - фоліанти. За вчительським столом сам Сковорода з пером у руках, яке, мабуть, щойно вмокнув у чорнило. Сидить мов живий. Скульптура зроблена з пап’є-маше. Інша експозиція відтворює інтер’єр його кімнати: ліжко, різьблена скриня, велика бібліотека: «Слова и речи» Феофана Прокоповича, «Сочинения» Михайла Ломоносова, «Псалтир» XVII віку, «Книга законів Литовсько-польського князівства»... Одні історики твердять, що Сковорода знав вісім мов, інші - одинадцять. Однак відомо достеменно, що з кожною книжкою він працював на мові оригіналу

Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди Полтавська область, м.Чорнухи, вул.Леніна, 45 (05340) 9-14-73 Чорнухи - селище міського типу, центр Чорнухинського району Полтавської області. Селище розташоване на березі річки Многи. Козацьке містечко найбільше відоме як батьківщина українського філософа Григорія Сковороди, тут діє літературний музей з меморіальною садибою батьків Григорія Сковороди, встановлено йому пам’ятник.

Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»

Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» - заснована 1 березня 2005 року громадською організаціэю «Чернігівський інтелектуальний центр» та Волинським товариством «Світязь» з метою розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, громадських діячів та меценатів

Почесний знак лауреата Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»

2012

Слапчук, Василь. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г. Сковороди "Сад божественних пісень" [Електронний ресурс] = http://www.litgazeta.com.ua/node/3169 / Слапчук, Василь // Українська літературна газета. - 2012. - 2 вер.

2009

Янко Д. Щасливий тільки той, хто з'єднав свою приватну справу із загальною [Текст]: цього року минає 215 літ як відійшов у вічність український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог, композитор і співак Григорій Савич Сковорода. Пам'ять про національного генія живе у залишенному ним неоціненному творчому спадку. Згадаймо його курс поетики "Рассуждения о поэзии и руководство к искусству оной", збірки віршів "Сад божественних пісень", мудрі й крамольні для тогочасного режиму лекції, за які його позбавляли можливості викладати в учбових закладах / Д. Янко // Культура і життя. - 2009. - 1 квіт. (№13). - С. 5. Сковородинські лауреати

2006

Омельчук Ю. Відроджено міжнародну премію імені Григорія Сковороди [Текст] / Ю. Омельчук // Культура і життя. - 2006. - 11 січ.( №1-2). - С. 6. Цього року Міжнародною літературно-мистецькою премією ім.Григорія Сковороди нагороджено тринадцять діячів мистецтва

Пам'ятні монети України. Серія: „Видатні особистості України” Григорій Сковорода

Присвячена великому українському філософу і вченому XVIII століття Григорію Сковороді (1722-1794 рр.).

На аверсі монети в центрі кола, утвореного намистовим узором, знаходиться зображення малого Державного герба України в обрамленні з двох боків гілками калини. Над гербом розміщена дата 1996 - рік карбування монети. По колу монети написи: вгорі УКРАЇНА, внизу у три рядки 1 МІЛЬЙОН КАРБОВАНЦІВ. Ліворуч і праворуч від цифри 1 розміщені позначення і проба дорогоцінного металу Аg 925 та його вага у чистоті 15,55

На реверсі монети в центрі розміщено портрет видатного українського просвітителя, філософа, поета XVIII століття Григорія Савовича Сковороди. Ліворуч від портрета відтворено відбиток особистої печатки Г. Сковороди. По колу монети написи: ліворуч ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА, праворуч 1722-1794 - роки народження і смерті Г. Сковороди

Художник: аверс: Івахненко Олександр реверс: Прохорова Тетяна

http://www.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/details?coin_id=21

Поштові марки

Інтернет ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті»
http://www.litgazeta.com.ua/ - сайт „Українська літературна газета”
http://www.litukraina.kiev.ua – сайт „Літературна Україна”
http://www.kp.ua/ – сайт газети «Комсомольская правда »
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»
http://scovoroda.info - Життя і творчість Григорія Савича Сковороди
http://www.ukrlit.vn.ua/biography/scovoroda.html - Григорій Сковорода
http://forum.reactor.org.ua/showthread.php?t=4689 - цитати Г.Сковороди
http://scovoroda.info/aphorism.php - Афоризми Григорія Сковороди:
http://www.ukrlit.vn/ua/making/82rvd5.html - Г. Сковорода – перший український філософ
http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=28 - Григорій Сковорода
http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/34/  - Григорій Сковорода: біографія
http://www.history.vn.ua/book/person/38.html - Григорий Сковорода:
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/SKOVORODA/scovoroda6.txt - Григорій Сковорода – видатний український письменник, просвітитель-демократ
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/SKOVORODA/scovoroda202.txt - Повчальний характер притч Сковороди
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/SKOVORODA/scovoroda9.txt - Як розуміє щастя Григорій Сковорода?
http://ukrtvory.ru - Своєрідність відображення народних ідеалів у творчості Сковороди
http://www.vist-telecom.ru/item/21/48117 Феномен Сковороди
http://litopys.org.ua/skovoroda/ - Твори  Григорія Сковороди

<table style="font-size:14px" center"="" border="0" cellpadding="0" cellspacing="0 align=">

Г.С. Сковорода. Поштова марка
До 250 річчя з дня народження
Марка СРСР, 1972р

Григорій Сковорода.
Поштова марка України.
До 275 річчя з дня народження. 1997р.