«Веселий пересмішник – щира душа України». До 120-річчя від дня народження Остапа Вишні

Тематичний бібліографічний покажчик

• Від укладача
• Звернення Прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко 
• Біографія Остапа Вишні
• Вишня О. «Моя автобіографія» (художня автобіографія письменника)
• Твори Остапа Вишні
• Видання творів Остапа Вишні на електронних носіях
• Матеріали про життя та творчість Остапа Вишні: із книжкових видань.
• Бібліографія життя та творчості Остапа Вишні:  за матеріалами періодичних видань України
• Інтернет-ресурси

Від укладача

В листопаді 2009 року культурна спільнота України широко відзначила 120-річний ювілей видатного українського сатирика, письменника – гумориста Остапа Вишні ( псевдонім Павла Михайловича Губенка.)
До цієї події МСМБ „Молода гвардія” підготувала тематичний бібліографічний покажчик «Веселий пересмішник - щира душа України». Сподіваємося, що запропоновані матеріли допоможуть Вам дізнатися більше про Остапа Вишню – найкращого українського пересмішника, гумориста, письменника-сатирика, людини веселої вдачі, чия постать стала яскравим  втіленням сміхотливої душі українського народу.

Перша частина покажчика містить вступ та «Звернення Прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко  з нагоди 120-річчя від дня народження Остапа Вишні»

Друга частина – біографію  Остапа Вишні та художню автобіографію письменника під співзвучною назвою «Моя автобіографія»

Третя частина –„Твори Остапа Вишні” (з електронних каталогів бібліотеки «Молода гвардія» та видання творів Остапа Вишні на електронних носіях).

Четверта частина – «Матеріали про життя та творчість
Остапа Вишні» (за книжковими виданнями) та «Бібліографія життя та творчості Остапа Вишні» (за матеріалами періодичних видань України).

Бібліографія розміщена в алфавіті авторів та назв творів друку. Бібліографічний опис здійснено згідно з чинними державними стандартами.

У покажчику зазначено 58 позиції. Всього використано 40 джерел інформації: із періодичних видань України - 12 джерел та 38 джерел  із книжкових видань . Основними джерелами добору літератури для покажчика стали: фонди МСМБ „Молода гвардія”, каталоги та картотеки бібліотек України, Інтернет - ресурси. Видання розраховане на широке коло користувачів.

Звернення Прем'єр-міністра України з нагоди 120-річчя від дня народження Остапа Вишні (Павла Губенка) до всіх шанувальників творчості письменника

З «Урядового порталу»:
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=243158796&cat_id=43255

ОСТАП ВИШНЯ
(1889 - 1956)

Остап Вишня - письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у літературі новий жанр - усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). Провідна тема всієї творчості письменника: розвінчання недоліків людини і суспільства.

Біографія

Справжнє ім'я - Павло Михайлович Губенко. Інший псевдонім: Павло Грунський.
Остап Вишня народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській родині. Навчався в початковій школі, у 1903 р. закінчив Зіньківську двокласну школу, отримав свідоцтво поштово-телеграфного чиновника. У 1907 р. закінчив військово-фельдшерську школу в Києві, працював фельдшером у армії, а пізніше - в хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць. Склавши екстерном екзамени за гімназію, у 1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, однак залишив навчання й зайнявся журналістською та літературною діяльністю.

У 1919р. П. Губенко, як і чимало ентузіастів відродження національної культури, діячів, урядовців УНР, потрапив до Кам'янця-Подільського, де написав перший твір - фейлетон «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)», який за підписом «П. Грунський» був надрукований у кам'янець-подільській газеті «Народна воля».

У 1920 р. він повернувся до Києва. Восени був заарештований органами ЧК і як «особливо важливий контрреволюціонер» відправлений на додаткове розслідування до Харкова. Не виявивши «компромату» в діях П. Губенка ні за гетьманщини, ні за петлюрівщини, у 1921 р. його випустили із в'язниці. У квітні цього року П. Губенко став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК» (редагував її В. Блакитний), а кількома місяцями пізніше - відповідальним секретарем «Селянської правди» (редагував С. Пилипенко), на сторінках якої 22 липня 1921 р. під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше з'явився підпис Остап Вишня.

Слово гумориста користувалося дедалі більшою популярністю. Виходили одна за одною збірки усмішок: «Діли небесні» (1923), «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), «Реп'яшки», «Вишневі усмішки (сільські)» (1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села», «Українізуємось» (1926), «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Вишневі усмішки закордонні» (1930); двома виданнями (1928 і 1930) побачило світ зібрання «Усмішок» у чотирьох томах тощо.

Протягом тривалого часу Остап Вишня офіційно не був членом письменницьких організацій. Лише наприкінці 20-х pp., після ліквідації ВАПЛІТЕ, він став одним із організаторів Проліт -фронту. Приятелював із М. Хвильовим і М. Кулішем. У 1930-1931 pp. Письменник створив повноцінний драматургічний твір комедію «В’ячеслав », де порушив проблеми виховання. Твір був опублікований лише після смерті письменника в 1957 р. у книзі «Привіт! Привіт!». 26 грудня 1933р. Остап Вишня був заарештований і абсолютно безпідставно звинувачений у спробі вбивства секретаря ЦК КПУ Постишева, зазнає численних тортур і допитів, і зізнався в усьому, чого домагалися від нього слідчі. 23 лютого 1934 р. - судова «трійка» визначила міру покарання - розстріл, а з березня рішенням колегії ОДПУ його замінили десятирічним ув'язненням. Письменник відбував ці строки в Ухті, Комі АРСР, на руднику Еджит-Кирта. Виконував різні роботи, працював фельдшером, плановиком у таборі, у редакції багатотиражки Ухтпечтабору «Северный горняк», де написав 22 нариси про трударів, які мріють завоювати суворий північний край.

У 1943 р. Остап Вишня вийшов на волю, наступного року повернувся до літературної діяльності, надрукувавши 26 лютого в газеті «Радянська Україна» усмішку «Зенітка», що обійшла усі фронти, часто звучала по радіо.

Через кілька років виходять політичні фейлетони та памфлети «Самостійна дірка» (1945), збірки гумору «Зенітка» (1947), «Весна-красна» (1949), «Мудрість колгоспна» (1952), «А народ воювати не хоче» (1953), «Великі ростіть!» (1955), «Нещасне кохання» (1956) та ін. Він працював над перекладами творів російських та світових класиків - М. Гоголя, А. Чехова, О. Сухово-Кобиліна, Марка Твена, О’Генрі, Я- Гашека, Я- Неруди. Проводив велику громадську роботу (був членом редколегії журналу «Перець» і одним із найактивніших його співробітників, членом правління Спілки письменників України).

У 1955р. Остап Вишня був реабілітований судовими органами, а 28 вересня 1956р. письменник помер. Могила Остапа Вишні на Байковому кладовищі в Києві.

Остап Вишня – письменник, який у 20-х p.p. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя гумориста побачило світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово перевидавалися

У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічне оповідання), але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Остап Вишня ввів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов'язкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору. В Остапа Вишні є цілі тематичні цикли усмішок: сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київські, мисливські тощо. Найперше привертає увагу художній типаж в усмішках - багатий, своєрідний і різноманітний, як різноманітні й уособлені ним вади, недоліки. Можна сказати, і персонажі, зображені в творах, і проблеми, осмислені автором, - це сама дійсність, це саме життя села в неповторній вишнівській художньо-гумористичній інтерпретації. В усмішках і фейлетонах «Село - книга», «Як гусениця у дядька Кіндрата штани з'їла...», «Газета - дуже велике діло»,. «Сільська юстиція», «Гіпно-баба» персонажі розкриваються в несподіваних життєвих ситуаціях. Тут проявляється неповторне обдаровання митця влучно підмітити негативне, своєрідно «вжитися» в створюваний образ героя чи антигероя, знання оригінальних людських типів, численних життєвих бувальщин, зрештою всіх тих реалій, що природно ввійшли в його гумористику (сюжети, комічні колізії, риси облич і вдачі героїв, дотепи, вихоплені з народного мовлення слівця, фразеологізми, інтонації тощо).

Остап Вишня бачив порочне й потворне в житті, але ототожнював його з «хворобами» зростання, які, вірилося, можна з часом перебороти. Втім, це була одна з численних ілюзій, що їх у 20-ті роки сповідувало чимало сумлінних, чесних митців. Гуморист зі щирою вірою в успіх справи створює цикл українознавчих усмішок «Українізуємось» (у 1926-1929 p.p. збірка витримала шість видань), у яких провідним був мотив відродження національної гідності народу. В усмішках ставляться проблеми розвитку національної мови, культури, вільного й повного впровадження мови в державне користування. Не випадково майже п'ять десятиліть для цих творів було визначено «надійне» місце зберігання – спецфонд: закладені в них ідеї були не сумісні з ідеологічними догмами щодо загального інтернаціоналізму, «зближення» й «злиття» націй.

З добрим усміхом, не уникаючи й іронічних клинів над недоліками Остап Вишня відтворює окремі епізоди з літпроцесу («Плуг», «Понеділок», «Вісті»); друкує добірку шаржів на М. Хвильового («Синя трясовина»), Г. Косинку («Однокутний бій»), М. Зерова «Воскресла») та ін. У театральних усмішках, мистецьких силуетах, усмішках літературних, дружніх шаржах (в останніх використовуються засоби пародійного жанру) влучно відтворюються індивідуальні особливості митців, атмосфера тогочасного літературно-мистецького життя.

Але найбільшу увагу серед творів Остапа Вишні привертають, безперечно, «Мисливські усмішки», які він складав протягом тривалого часу, а найповніше видання було здійснене вже після його смерті - в 1958 році.
«Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літературі - явище унікальне. У них спостерігаємо оригінальний синтез народного анекдоту й пейзажної лірики. Пейзажі ці досить лаконічні. Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою. Усмішки «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ведмідь», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Як засмажити коропа», «Дика гуска», «Екіпіровка мисливця» перейняті по-справжньому щирим, життєствердним настроєм. Письменник разом зі своїм героєм, який зазвичай є й оповідачем, радіє довколишньому світові, милується природою. Він по-дитячому зворушливий і сентиментальний. Він не прийшов на полювання когось убивати чи «добувати харчі», він прийшов торкнутися якогось іншого, чистого світу, відчути й себе його часткою. Герой-оповідач Остапа Вишні трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина.

Часом розповідь набуває повчального тону, удаваної серйозності, що вже само по собі створює веселий настрій, примушує всміхнутися. І, звісна річ, чимало мисливських усмішок пересипані розповідями невдах - полювальників (як і сам автор) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи бувальщини. Любить письменник обігрувати і якусь деталь (наприклад, стопку, рушницю, забуту вудку), яка вносить комічний струмінь у ситуацію.

«Як варити і їсти суп із дикої качки» - одна з найдотепніших і найліричніших «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Присвячена вона Максимові Рильському. Вперше надрукована в журналі «Перець» 1945 p., вже після повернення письменника із заслання. Від самого початку оповідач веде читача на тихе плесо рідного лугового озерця, де, виявляється, як спостеріг «всесвітньовідомий орнітолог», теж водяться дикі качки. Збираєтеся, «берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток у круту яєць і стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече...». За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чоловічої свободи, розслаблення від клопотів і метушні, умиротворення. Далі пояснюється сенс вечірньої (на яку ви вже спізнилися) і вранішньої «зорьки» - час, коли дика качка з'являється на воді. Спізнення на вечірню «зорьку» - своєрідний ритуал, можливість «посмакувати», насолодитися довколишнім світом.

«Мисливські усмішки» Остапа Вишні, хоч і «мисливські», але навчають не нищити, не вбивати природу, а навпаки дбати про неї, берегти для нащадків. Для ліричного героя цих творів, як і для самого автора, головним є не полювання на звірів чи ловля риби, а сам процес перебування на природі, спілкування з нею.
Отже, слід наголосити, що визначальними особливостями гумору Остапа Вишні є багатство відтінків і барв комічного, по-народному соковита мова, своєрідно діалогізований виклад дії, мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми. Дотепні й художньо неповторні діалоги – один із основних засобів характеристики й оцінки персонажів. Діалогам притаманні неоднозначність, життєво-змістова наповненість, колоритність.

Остап Вишня

Моя автобіографія

http://www.silskivisti.kiev.ua/18417/VeselaSvitlicja.php?n=3768

Твори Остапа Вишні

Подано в хронологічному порядку за роками створення

Зенітка (1944) Бекас (1945) Вальдшнеп (1945) Ведмідь (1945) Лисиця (1945) Вовк (1945) Заєць (1945) Ленінград і ленінградці (1945) Дика гуска (1946) Дика коза (1946) Перепілка (1946) Лось (1946) Дикий кабан, або вепр (1946) Дрохва (1946) Екіпіровка мисливця (1947) Дилда (1948) З крякухою на озері (1948) У ніч під Новий Рік (1950) Короп (1951) Лебідь (1951) Фазани (1952) Отак і пишу (1954) Перший диктант (1955) Щука (1956) Збірка «Мисливські усмішки» (1956)

Твори Остапа  Вишні  із фондів  МСМБ  «Молода гвардія»

Вишня, Остап. Твори у 5-ти тт. / Губенко, Павло Михайлович; Упоряд. В.О.Губенко-Маслюченка; Передмова Ф.Маківчука; Приміт. І.М.Дузя. К.: Дніпро, 1974. - 1975

Т.1: Усмішки, фейлетони, гуморески (1919-1924) - К.: Дніпро, 1974. - 456 с.
Т.2: Усмішки, фейлетони, гуморески (1924-1926) - К.: Дніпро, 1974. - 360 с.
Т.3: Усмішки, фейлетони, гуморески (1926-1945) - К.: Дніпро, 1975. - 368 с.
Т.4: Усмішки, фейлетони, гуморески (1945-1949) - К.: Дніпро, 1975. - 456 с.
Т.5: Усмішки, фейлетони, гуморески (1950-1956) - К.: Дніпро, 1975. - 384 с.

Вишня, Остап. Твори в 4-х тт. Т.1: усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 / Губенко, Павло Михайлович ; Упоряд., приміт. І.В.Зуба; Передмова Ю.І.Цекова; Під ред. І.О.Дзеверіна. - К.: Дніпро, 1988. - 526 с.

Вишня, Остап. Твори в 4-х тт. Т.4: усмішки, фейлетони, гуморески 1951-1956; З неопублікованого 1934-1943; "Думи мої, думи мої..." / Губенко, Павло Михайлович; Упоряд., приміт. І.В.Зуба, М.М.Євтушенко; Бібліогр. покажчик Т.В.Добко; Під ред. І.О.Дзеверіна. - К.: Дніпро, 1988. - 606 с.

Вибране / Губенко, Павло Михайлович; Передмова С.Олійника; Худож. Р.О.Волинський. - К.: Дніпро, 1985. - 302 с.

Вишневі усмішки / Губенко, Павло Михайлович ; Упоряд. І.В.Зуба; Вступ. ст. Ф.Маківчука; Худож. А.Василенко. - К.: Дніпро, 1985. - 367 с.

Вишневі усмішки / Губенко, Павло Михайлович; Упоряд. В.О.Губенко-Маслюченко. - К.: Дніпро, 1979. - 541 с.

Вишневі усмішки / Вишня, Остап; Редактор О.Дяченко; Коректор М.Путря. - К.: Державне видавництво художньої літератури, 1950. - 290 с.

День і ніч: Вишневі усмішки / Губенко, Павло Михайлович. - К.: Радянський письменник, 1950. - 202 с.

Зенітка: гуморески, усмішки / Губенко, Павло Михайлович; Худож. О.С.Духовенко. - К.: Дніпро, 1985. - 190 с.

Мисливські усмішки / Вишня, Остап. - Х.: Фоліо, 2007.- 255 с.

Мисливські усмішки: для сер. та ст. шк. віку / Вишня, Остап; Упорядкув., перед., дод. О.Шевченко. - К.: Школа, 2007. - 272 с.

Фейлетони; Гуморески; Усмішки; Щоденникові записи / Губенко, Павло Михайлович; Упоряд. і приміт. І.В.Зуба; Вступ. ст. І.В.Зуба; Худож. В.М.Дозорець. - К.: Наукова думка, 1984. - 560 с.

Усмiшки / Губенко, Павло Михайлович; Під ред. С.Коби. - К.: Днiпро, 2001. - 350 с.

Усмiшки: повiстi / Вишня, Остап; Худ. оформ. Ю.В.Северина. - К.: Днiпро, 1965. - 326 с.

Фейлетони, гуморески, усмішки, щоденникові записи / Вишня, Остап ; Передмова І.В.Зуб. - Х. : Фоліо, 2007. - 255 с.

Якби моя бабуся встали: вибрані твори / Вишня, Остап; Передмова Ф.Маківчука. - К.: Веселка, 1976. - 158 с.

Видання творів Остапа Вишні на електронних носіях

Матеріали про життя та творчість Остапа Вишні із книжкових видань

Бернадська, Ніна Іванівна. Українська література ХХ століття: навч. посiб. для старшокл. та вступників до вищих навч. закладів / Бернадська, Ніна Іванівна. - Вид. 3-тє, стереотип. – К.: Знання-Прес, 2006. - 271 с.

Бернадська, Ніна Іванівна. Українська лiтература ХХ століття: навч. посiб. для старшокл. та вступників до вищих навч. закладів / Бернадська, Ніна Іванівна. - Вид. 4-те, виправлене. - К.: Знання-Прес, 2008. - 272 с.

Дорошенко В. Шевченкові джерела ранньої творчості Остапа Вишні // Слово про Шевченка. - Х.: Основа, 1998. - С. 66-76.

З порога смерті…: письменники України - жертви сталінських репресій. - К., 1991. - С. 101-103.
Збанацький, Юрій Оліферович. П'ятий полюс: повість у спогадах / Збанацький, Юрій Оліферович; Худож. А.В.Косяк, Т.А.Баленко. - К.: Радянський письменник, 1986. - 382 с.

Зуб І. В. Вишня Остап // Енциклопедія сучасної України. - Т. 4. - К., 2005. - С. 482-483.

Зуб І. Остап Вишня // Вишня Остап. Фейлетони. Гуморески. Усмішки. Щоденникові записи. - К., 1984. - С.5-32.

Лавріненко Юрій. Остап Вишня // Українське слово: хрес-томатія української літератури та літературної критики XX ст. - Книга перша. - К., 1994. - С. 480-487.

Лавріненко, Юрій. Розстріляне відродження: антологія 1917-1933 : Поезія-проза-драма-есей / Лавріненко, Юрій; Упорядкув., передм., післям. автора; Післямова Є.Сверстюка. - П'яте видання. - К.: Смолоскип, 2007. - 976 с.

Маківчук Ф. Життя і творчість Остапа Вишні // Вишня Остап. Усмішки. Книга перша. - К., 1969. - С. 5-24.
Мистецтво України: Біографічний довідник. - К., 1997. - С.115-116.

Навколо Парнасу: літературні бувальщини / Упоряд. І.Артемчук; Худож. А.Василенко. - К.: Дніпро, 1989. - 223 с.

Незабутні постаті: Київський національний університет імені Тараса Шевченка / Автори-упорядники

О.Матвійчук, Н.Струк. - К. : Світ Успіху; Новий Друк, 2005. - 464 с

Остап Вишня: Творча спадщина: Посібник для 11 кл. / Авт.-уклад. О.Д.Марченко, В.В.Паращич. - Харків: Ранок, 2001. - 80 с.

Письменники Радянської України. - К., 1970.  - С.65-66.

Українська літературна енциклопедія. - Т. 1. - К., 1988. - С. 314-315.

Усі письменники і народна творчість: Довідник. - К.: Майстер-клас, 2008. - 864 с.

Харченко, Татьяна Николаевна. 100 знаменитых людей Ук-раины / Харченко, Татьяна Николаевна,

Очкурова, Оксана Юрьевна, Рудычева, Ирина Анатольевна. - Харьков: Фолио, 2004. - 511 с.

Юркова О. Вишня Остап // Довідник з історії України. - 2-е видання. - К., 2001. - С.111.

Юркова О. В. Вишня Остап // Енциклопедія історії України. - Т. 1. - К.: Наукова думка, 2005. - С. 521-522.

Бібліографія життя та творчості

(станом на 18 листопада 2009 року)

Ангел сатиры и юмора: мало кто знает Павла Михайловича Губенко. Разве что литературоведы. Однако малоизвестный П.М.Губенко и широкоизвестный Остап Вишня - одно и то же лицо. В Киеве, на бывшей Красноармейской улице, 6, с мемориальной доски усмехается нам Остап Вишня, словно хочет сказать: "Надо любить человека... Тогда ты сможешь смеяться над его недостатками. И тогда человек вместе с тобой будет смеяться..." "Чудесный человек! Спасибо тебе, Украина, за такого ангела сатиры и юмора", - сказал писатель С.С.Смирнов об Остапе Вишне / Подготовил Анатолий Золозов // Московский комсомолец. - 2007. - 23-30 мая (№21). - С. 21.

Біленко В. Остап Вишня народився в "СВ": у кожному номері нашої газети під датою випуску зазначається також час її заснування - березень 1920 року. Нині нашій іменинниці - 89 / В. Біленко // Сільські вісті. - 2009. - 11 бер.(№26). - С. 2.

Будзей, Олег. Остап Вишня і Кам'янець: дебюти /О.Будзей  // Подолянин. - 2006. - 27 жовтня. - С. 7.

Вишня, Остап. Моя автобіографія / Вишня, Остап // Сільські вісті. - 2009. - 13 лист.(№131). - С. 6.

Великий сміхотворець: до 120-річчя від дня народження Остапа Вишні / Господар «Веселої світлиці» Борис Поліщук // Сільські вісті. - 2009. - 13 лист.(№131). - С. 6. Селянський хлопець з багатодітної сім’ї став всенародним улюбленцем. Його іскрометними фейлетонами й гуморесками зачитувалися мільйони людей, бо черпав він дотепи з багатющого народного джерела. Сільськовістяни пишаються своєю причетністю до великого сміхотворця: 22 липня 1921 року у «Селянській правді» (нині «Сільські вісті») під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» уперше з’явився новий псевдонім сатирика та гумориста - Остап Вишня. З цим літературним ім’ям і увійшов Павло Михайлович Губенко у багатомільйонну душу і пам’ять свого народу, а отже - і в історію української літератури. Згодом він працював секретарем «Селянської правди». Відрекомендовувати його широкому загалу читачів немає потреби. Він - Остап Вишня, і цим усе сказано

Волошина В. «Я сміявся і плакав з любові до людей!»: «Остап Вишня, хто він для нас? Країна веселої мудрості. Слава України і невмируща краса!» Олесь Гончар / В. Волошина // Вечірня Полтава. - 2009. - 18 лист.(№47). - С. Бог наділив його особливим мовним даром. Як з мішка, сипав він дотепами, жартами, дошкульними порівняннями, влучними метафорами. Легка розмовна манера оповіді робила його твори зрозумілими і близькими читачам

Гальченко С. "Десятирічка" Остапа Вишні: рукопис із шухляди часів незалежності / С. Гальченко // Слово і час. - 2007. - №8. - С. 57-69. Стаття, написана 1989 року як пердмова до книжки "Трагічна "десятирічка" Остапа Вишні"

Губенко-Маслюченко, Варвара. "У Михайла Кіндратовича Губенка..." / Губенко-Маслюченко, Варвара ; Підгот. Д.Нестеру-ком // Українська культура і життя. - 2009.-№45,16-23 листопада. - С.27. 13 листопада виповнилося 120 років від дня народження українського письменника-сатирика Остапа Вишні (Павла Гу-бенка). Подаємо спогади (1978 р.) дружини письменника актри-си Варвари Губенко-Маслюченко

Долина Н. "Вишневих" вам усмішок! / Н. Долина // Урядовий кур'єр. - 2009. - 13 лист.(№211). - С. 1. Так, сьогодні Україна відзначає 120 років від дня народження славетного гумориста і сатирика Остапа Вишні (Павла Губенка), який завжди знаходив привід для своїх усмішок - мисливських, сільських, театральних. І нині їх перечитують і переповідають. Нехай творчість Остапа Вишні завжди допомагає усім нам зберігати бадьорість духу та впевненість у майбутньому. "Вишневих" вам усмішок!"

Журавський А. «…Скажіть усім, що я не ворог народу…» / А.Журавський // Літературна Україна. - 1988. - 9 червня. - С.6-7.

Суровцова Н. Перехрещені стежки / Н.Суровцова // Бере-зіль. - 1992. - №3-4. - С.151-155.

Сюндюков І. Трагічний сміхотворець: Остап Вишня: драма життя й творча мужність митця / І. Сюндюков // День. - 2009. - 15 серп.(№143). - С. Доля геніальних сатириків - не те що «не безхмарна», а, зазвичай, трагічна. Говорити правду всемогутнім володарям (і цілому суспільству), вказуючи на їхню ницість, антилюдяність, жадібність, лицемірство тощо - хіба це не означає ходити босоніж по лезу гострого ножа? Якимось неймовірним дивом тоді вижив (якою ціною - то інша річ, про це, власне, і піде у нас мова) найбільший український сатирик ХХ століття Павло Михайлович Губенко. Український народ знав його (тут немає перебільшення - слава цієї людини була у 20-ті роки істинно всенародною) як Остапа Вишню

Хоменко А. От расстрела Остапа Вышню спасла вьюга: 26 декабря 1933 года был арестован самый известный писатель того времени, юморист Остап Вышня / А. Хоменко // Сегодня. - 2001. - 24 дек.(№291). - С. 11. Про долю Остапа Вишнi

Чернов А. Двічі врятований від розстрілу: 120 років тому народився Остап Вишня (Павло Губенко) / А. Чернов // Голос України. - 2009. - 13 лист.(№215). - С. 10. Це сталося 13 листопада 1889 року, на хуторі Чечва Роменського повіту на Полтавщині (тепер село Грунь Сумської області). Його батько був прикажчиком у поміщиків фон Рот. Крім Павла, батьки виховували ще шістнадцять дітей

Інтернет-ресурси

http://www.day.kiev.ua/  - сайт газети «День»
http://www.ukurier.gov.ua/  - Електронна версія газети «Урядовий кур’єр»
http://www.dt.ua/ - сайт Міжнародного суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.vechirka.kiev.ua/ - Електронна версія газети «Вечірній Київ»
http://www.umoloda.kiev.ua/- Електронна версія газети «Україна молода»
http://kreschatic.kiev.ua/- сайт газети київської міської ради «Хрещатик»
http://www.vechirnij.kiev.ua/   -  сайт газети «Вечірній Київ»
http://www.golos.com.ua/         -    сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua/  -  сайт газети „Сільські вісті”

Бібліографи-укладачі:

Мілашенко Т.І.
Фоміна Н.І.