Останнє оновлення: 21.06.2017 р.

«1932 - 1933 роки. Хроніка подій» (Випуск 2)

листопад, 2008 р.

Тематичний бібліографічний покажчик

Голодомор не може бути фактом для згадування лише в роковини. Роковини мають бути лише сигналом повернення до потреби пам’яті, до потреби знання свого минулого, але насамперед – до милосердя, до християнського виміру відчуття людини. Це має бути щоденною пам’яттю – так, як кожна людина має потребу час від часу іти на могилу своїх рідних, згадати їх і все, що пов’язувало з цими людьми, які завжди залишаються дорогими, оплакати їх.
Оксана Пахльовська

 

 

 

 

Шановні користувачі!
З нагоди відзначення 75-ї річниці Голодомору на державному рівні, відповідно Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» вiд 28.11.2006  № 376-V та Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів» вiд 25.09.2008  № 856/2008 МСМБ «Молода гвардія» підготувала та пропонує Вам до ознайомлення тематичний бібліографічний покажчик «1932-1933 роки. Хроніка подій» (Випуск 2). Метою нашої праці є — надати Вам можливість ознайомитися із публікаціями на тему Голодомору в провідних періодичних виданнях України.

Покажчик містить 85 позицій із 8 джерел інформації періодичних видань  України. В роботі над покажчиком були використані каталоги та картотеки МСМБ «Молода гвардія», Інтернет – ресурси.

Лихоліття 1932-1933

Тема 75-річчя Голодомору займає чільне місце серед багатьох заходів, які нині відбуваються в Україні і українському зарубіжжі, зокрема, в США, Австралії та інших країнах. Цей сумний для українців ювілей як пересторога, щоб подібне ніколи не повторилося ні в Україні, ні у світі.
Голодомор 1932-1933 років - безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу. Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю масового знищення населення. За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина них - діти.
Про цю трагедію України ще з 1933 року знали і писали на Заході. Гірка, пекуча правда голодомору 1932-1993 років відкрилася нині нам після десятиріч замовчування. У радянський період про голод офіційно і не згадували. Робилися навіть спроби заперечити чорну сторінку вітчизняної історії. Вперше проблема голодомору об'єктивно була висвітлена лише у 1992-1993 роках, вже у незалежній Україні.
У травні 2002 року Верховна Рада України визнала голодомор актом геноциду проти українського народу. Парламент, уряд, Міністерство закордонних справ, Постійне представництво України при ООН проводили значну роботу з метою широкого інформування світової громадськості про жахливу загальнонаціональну трагедію. Адже донести до міжнародної спільноти правду про Голодомор, про його причини й тяжкі наслідки - це святий обов'язок самих українців.
Голодомор в Україні спричинив глибокі наслідки. І саме тому ми повинні повною мірою врахувати всі ці наслідки і добитися істини та правди, а також виявити його причини. Головне - не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам'яті жертв страшної трагедії.
«Машина радянського керівництва» спалила не лише життя мільйонів українських людей, але знищила і ненароджених ними. Українські люди, які не знали слова геноцид, стали його жертвами, "власною страшною долею шлють нам пересторогу крізь плин віків". Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об'єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому.
Щорічно четверту суботу листопада у країні проголошено Днем пам’яті про більш ніж 7 мільйонів жертв цієї трагедії.

Бібліографія публікацій провідних періодичних видань (станом на 11 листопада 2008 р.)

Бабакова Т. Ходьба по мукам: чтобы доказать, что Голодомор был геноцидом против украинцев, СБУ начал обнародовать списки виновников трагедии. Признанию голодомора преступлением противятся и в стране, и за рубежом / Т. Бабакова // Корреспондент. - 2008.- №30. - С. 22-23. Визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Бережний, Федір. Голодомор. Розповідь свідка / Бережний, Федір // День. - 2008. - 7 лист.(№202). - С. 6-7.

Біла Т. Напруга болю-спротиву: неймовірно, але факт: перед нами, гадаємо, перша в українській літературі епопея - трилогія Андрія Гудими «Тече до Бога моя сльоза» — «про хресні муки великого й доброго українського народу, про стоїчний його спротив більшовицькій тиранії». Ця думка лише стверджувалася з кожним прочитаним романом трилогії — «Кара без вини», «Лихо не спить», «Лихо без добра». Її автор Андрій Гудима зумів піднести до висоти свого болю три важенні брили - страшну правду про Голодомор 1932-1933 років, болісну сповідь про голодно-холодне повоєння 1946-1947 років та щиру молитву на оздоровлення нашого буття, яка сприймається, мов засторого, як потест, а то, їй-Богу, - як анафема нинішнім творителям усяких негараздів у нашому вкраїнському домі / Т. Біла // Сільські вісті. - 2008. - 23 жовт.(№125). - С. 3.

Біленко В. Не стріляймо в убієнних голодом: рівно 75 років тому Україна пережила найстрашнішу трагедію в своїй історії: на березень-квітень 1933 року припав пік голодомору. Вимирав переважно сільський люд - хлібороби та їхні діти. Вимирали родинами, навіть цілими селами. Гинули не від воєнних дій - за мирних умов, у своїх оселях, на своїх садибах, конали попідтинню на рідних вулицях / В. Біленко // Сільські вісті. - 2008. - 24 бер.(№49). - С. 1,3. Сьогодні став доступним величезний масив фактів, численні документи з державних, компартіійних архівів, зі схронів колишніх НКВС-КДБ. А найголовніше - заговорив народ, який пережив цю трагедію.

Борисенко В. Спланована акція геноциду українців: у 80-х роках ХХ століття заборонену тему голодомору вперше почали розробляти дослідники за кордоном / В. Борисенко // Хрещатик. - 2008. - 17 вер.(№167). - С. 14. Світова спільнота ще й досі недостатньо поінформована про трагедію величезного масштабу - нищення владою Кремля мирних українських хліборобів, старих та дітей. За сукупністю різноманітних джерел, учені дійшли висновку, що причиною Голодомору-геноциду була політика, а не економічна потреба, як це трактували радянські історики.

Бурмака Ю. Пам’ять про геноцид українського народу: Міжнародний благодійний фонд «Україна-3000» оголосив переможців ІІ Всеукраїнського конкурсу за найкраще висвітлення / Ю. Бурмака, О. Пономарьов // Хрещатик. - 2008.- 14 берез.(№46). - С. 6. Днями відбулася церемонія нагородження переможців ІІ Всеукраїнського конкурсу плакатів «Свічка у вікні» та авторів найкращих публікацій в ЗМІ за висвітлення тематики Голодомору 1932—1933 років. У заході взяли участь голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна-3000» Катерина Ющенко, заступник міністра культури та туризму України Ольга Бенч, директор творчого об'єднання документальних та художніх фільмів НТКУ Віктор Дерюгін, а також відомі письменники та науковці.

«Визнання Голодомору не скероване проти Росії та її народів...»: наша газета вже публікувала перші реакції на виступ Олександра Солженіцина в «Известиях» — як наших авторів, так і російських (див. «День» №62 від 03.04.08 і №65 від 09.04.08). Сьогодні пропонуємо вашій увазі звернення українських правозахисників до російської інтелігенції / Л.Лук'яненко, В.Овсієнко, О.Шевченко, Є.Сверстюк // День. - 2008. - 15 квіт.(№69). - С. 7.

Воля, Олесь. Відповідь вождя: Відомий прозаїк Олесь Воля (псевдонім Олександра Міщенка) багато років збирає матеріали про голодомор в Україні 1932-1933 років. має понад десять тисяч свідчень очевидців цієї трагедії / Воля, Олесь // Урядовий кур'єр. - 2008. - 5 вер.(№164). - С. 20. Кілька художньо-документальних оповідей, написаних автором на основі цих свідчень.

Грибенко Л. Радіокнига пам'яті / Л. Грибенко // Голос України. - 2008. - 7 трав.(№87). - С. 11. Напередодні 75-х роковин голодомору в Україні працівники Національної радіокомпанії започаткували новий проект - «Радіокнига пам'яті». Журналісти «Радіо «Культура» звернулись до слухачів з проханням озватися свідків цієї трагедії та поділитися спогадами. Вже відгукнулося чимало очевидців тих страшних подій. Їхні голоси стали сторінками «Радіокниги пам'яті» і звучать щовівторка о 7:55 на хвилі «Радіо «Культура».

Двісті тисяч свідчень про голодомор: органи виконавчої влади в центрі і регіонах зробили порив у розкритті теми Голодомору та підготовці до гідного відзначення скорботної дати / Прес-служба віце-прем'єра // Урядовий кур'єр. - 2008. - 9 жовт.(№188). - С. 2. На завершальному етапі підготовка 17 обласних, київського міського та збірного всеукраїнського томів Національної книги пам'яті. До кінця жовтня всі томи мають вийти друком, а презентацію проекту заплановано на 21 листопада.

Дмитрієв М. Як історикам України та Росії почути один одного?: у «Дні» №65 і №66 від 9 квітня та 10 квітня опублікована стаття Станіслава Кульчицького «Україна та Росія: історія і образ історії», присвячена науковій конференції під такою самою назвою, що проходила в Москві 3—5 квітня. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі відгук його російського колеги, професора МДУ ім. М. Ломоносова Михайла Дмитрієва — учасника й одного з організаторів кон / М. Дмитрієв // День. - 2008.- 16 квіт.(№70). - С. 5.

Дон Л. Пам’ять про біль: у Києві відкрилася виставка, присвячена пам'яті жертв Голодомору в Україні / Л. Дон // Хрещатик. - 2008.- 17 лип.(№125). - С. 4. Минулого вівторка у столичній Бібліотеці дружби народів, що на проспекті Свободи, 15/1, відкрилася виставка «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932—1933 років. Геноцид українського народу». Жахіття цього періоду постали у фотоматеріалах, спогадах очевидців, що вражають кількістю жертв трагедії.

Дроздовський Д. Ґарет Джонс повертається в Україну: інтерв’ю з Маргарет Сіріол Коллі, племінницею журналіста, який вперше у британській пресі назвав голод в країні спланованим терором і геноцидом / Д. Дроздовський // День. - 2008.- 31трав.(№95). - С. 1, 4. Маргарет Сіріол Коллі (Margaret Siriol Colley) — 84-річна племінниця відомого в усьому світі журналіста Ґарета Джонса, який хотів відкрити правду світу про український геноцид, організований більшовиками на чолі зі Сталіним. Це про нього написав відомий американський дослідник українського Голодомору Джеймс Мейс у своїй статті «Повість про двох журналістів». Але, на жаль, історія часто буває жорстокою до тих, хто наважується постати проти її цинічних сторінок, проти брутальності й тоталітаризму. Журналіста за нез’ясованих обставин було вбито в Монголії. Це сталося, щойно Ґарету виповнилося тридцять. Пані Сіріол погодилася дати ексклюзивне інтерв’ю для українських читачів, щоби розповісти про свого далекого і дуже близького водночас родича, про свій духовний зв’язок з Україною (бабуся пані Сіріол три роки прожила в Юзівці (тепер Донецьк). Вона займалася репетиторством онуків валлійця Джона Юза. Саме ці історії й спонукали з часом Гаррета відвідати країну, в якій довелося жити його матері), про постійний біль, який доводиться переживати через те, що люди відмовляються вірити найдостовірнішим фактам. У цій розмові пані Сіріол вдаватиметься і до прямих цитат зі статей, щоби в такий спосіб переконати читача в тому, що геноцид — не вигадка, а реальність. І досі британський уряд не хоче визнавати український голод актом геноциду. Але гірше те, що навіть в Україні далеко не всі усвідомлюють справжні причини голоду 33-го. Сподіваюся, ця розмова про долю великого журналіста заповнить білі плями, врешті, в цій долі прочитуються найтрагічніші сторінки української історії, яка, проте, в анналах минувщини поки так і не вляглася. Час збирати каміння...

Єфименко Г. Сталін та Україна в 1933 році: зведення рахунків: Добре відомо, що сучасне українське суспільство вкрай політизоване. Значною мірою цьому сприяє різне ставлення до окремих історичних сюжетів. Дві проблеми минулого є найбільш актуальними сьогодні й почасти роз’єднують українців: ставлення до Голодомору та до збройної боротьби ОУН та УПА. Ці події розділені в часі й просторі. Здавалося б, історія УПА не має прямого зв’язку з Голодомором. Однак є одна риса, що їх об’єднує: в обох випадках саме «українських націоналістів» Кремль проголошував основним ворогом та винуватцем всіляких негараздів. Як і чому саме у рік Великого Голоду Кремль зробив «українських націоналістів» цапами-відбувайлами за всі свої гріхи та який вплив це мало на свідомість українців? Для розуміння суті проблеми варто проаналізувати ставлення більшовиків до України не лише у 1933 році, а й в попередній період / Г. Єфименко // День. - 2008. - 8 лист.(№203). - С. 7.

Кондрашин В. Про найголовніше: професор Станіслав Кульчицький та його російський колега Віктор Кондрашин: чим був Голодомор 1932—1933 років? / В. Кондрашин, С. Кульчицький // День. - 2008.- 3 черв.(№96). - С. 4. Така всесвітнього масштабу людська трагедія, як «терор голодом» 1932— 1933 рр., який був свідомо організований сталінським злочинним режимом і внаслідок якого загинули мільйони і мільйони українців, мала б бути предметом чесної, відвертої, обгрунтованої розмови, що базується на фактах. Розмови за участю, передовсім, найкращих спеціалістів, що досконало оволоділи цією проблемою. Проте, на жаль, в дискусіях про Голодомор превалюють політичні міркування, а точніше — політична заангажованість (можливо, це якоюсь мірою неминуче, але ми не повинні миритися з подібною тенденцією). Один iз найкомпетентніших знавців цієї проблематики, постійний автор «Дня», доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький 9 та 10 квітня ц.р. розповів на наших сторінках про дискусію з російськими істориками, що стосувалась природи, причин, масштабів та наслідків Великого Голоду 1933 року. Російський вчений, професор Віктор Кондрашин надіслав «Дню» відповідь на статті Станіслава Владиславовича, де виклав свою точку зору на проблему сталінського «терору голодом». Знайомимо наших читачів iз виступом В. Кондрашина і одночасно публікуємо погляд на цей виступ професора Станіслава Кульчицького.

Кривда М. Світ має знати правду про голодомор: Так вважають учасники триденного ІХ з'їзду Світового конгресу українців. Загалом зібрання проходить під гаслом «Україна пам'ятає - світ визнає». Йдеться про вшанування пам'яті тих, хто загинув голодною смертю в 1932-1933 роках / М. Кривда // Голос України. - 2008. - 21 серп.(№158). - С.1,2. Світовий конгрес українців - одна з наймасовіших громадсько-політичних організацій закордонних українців.

Кулеба Д. То що ж сказав Європарламент у резолюції про Голодомор 1932—1933 років в Україні?: 23 жовтня Європейський парламент, один із основоположних органів Європейського Союзу, ухвалив резолюцію «Про річницю Голодомору, штучного голоду в Україні 1932—1933 років. Судячи з першої реакції на цю подію цілої низки українських ЗМІ та коментарів їхніх читачів, країна, частина якої очікує визнання Голодомору геноцидом, а інша — заперечення цього, розгубилася. Замість звичного «геноцид» європарламентарії висловили абсолютно нову позицію, визнавши Голодомор злочином проти людяності. Насамперед слід виходити з того, що резолюцію Європарламенту ухвалив політичний, а не юридичний орган, яким у цій ситуації може бути виключно суд, і до того ж у певній політико-правовій ситуації. І ситуація ця — непроста. Крім того, хоч би яким авторитетним та — інколи — доброзичливим до України був цей орган ЄС, думка Європарламенту — не істина в останній інстанції, а відбиток суб’єктивного світогляду європарламентаріїв, їхнього розуміння історії Європи, Голодомору і, зрештою, визначень міжнародних злочинів, якими вони оперують / Д. Кулеба // Дзеркало тижня. - 2008. - 8-14 лист.(№42). - С. 21. Розпочати, мабуть, слід із найважливішого моменту, що хвилює громадськість: звідки походить поняття «злочин проти людяності» і який його зв’язок із поняттям «злочин геноциду».

Кульчицький С. Голодомор 1932—1933 рр.: вердикт учених / С. Кульчицький // День. - 2008.- 27 серп.(№151). - С. 4. Оцінка Голодомору як геноциду українського народу, яка міститься в законі Верховної Ради від 28 листопада 2006 року, багатьом здається непереконливою. Особливо гостро проти неї виступає Російська Федерація. Це накладає велику відповідальність на істориків. Коли приймався закон, історики підготували кожному народному депутатові папку з доказовою базою. Тепер їхнім завданням стає переконування тих, хто сумнівається у слушності позиції, зайнятої більшістю депутатів. Самі вчені теж повинні виявити в чому вони досягли консенсусу, а в чому між ними існують розбіжності. Тому в рамках Міжнародного форуму з нагоди 75-х роковин Голодомору в Києві має відбутися 25—26 вересня Міжнародна наукова конференція. Вона розгляне причини і демографічні наслідки трагедії українського народу, дасть їй правову оцінку. Яким виявиться вердикт учених? Це залежить від результатів дискусії, яку треба починати ще до того, як ми зберемося за круглим столом. Хотів би через газету, яка завжди приділяла нагальну увагу проблемі Голодомору, винести на суд своїх колег і широкої громадськості ряд дискусійних питань.(Станіслав Кульчицький).

Кульчицький С. Кому відповідати за Голодомор? / С. Кульчицький // День. - 2008.- 26 лип.(№131). - С. 1, 4. Російське агентство міжнародної інформації «РИА Новости» влаштувало 17 липня відеоміст під епатажним заголовком «Хто кого морив голодом у 30-ті роки?». В рамках відеомосту була представлена нова книга Віктора Кондрашина «Голод 1932 — 1933 рр.: трагедія російського села». В Москві у відеомості взяли участь доцент МДУ Г.Бордюгов, професор Пензенського університету В.Кондрашин, заступник декана історичного факультету МДУ О.Власов і видавець презентованої книги, генеральний директор видавництва РОССПЕН А.Сорокін. У Києві з ними спілкувалися політолог В.Малінкович і С. Кульчицький.

Кульчицький С. Україна в посткомуністичному світі: обговорення проблеми Голодомору в Колумбійському університеті /С.Кульчицький// День. - 2008. - 23 квіт.(№75). - С. 4.

Кульчицький С. Україна і Росія: історія та образ історії: роздуми після конференції / С. Кульчицький // День. - 2008.- 9 квіт.(№65). - С. 4. - Закінчення див. №66. Наукова конференція під такою назвою відбулася в Москві 3— 5 квітня. Учасники її працювали в Інституті Європи Російської академії наук. Заключний круглий стіл на тему «Українська та російська інтелігенція сьогодні: перспективи та труднощі діалогу» пройшов в Українському культурному центрі на Старому Арбаті.

Літерат М. Чотири томи болю: 20 серпня 2008 року в Центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» відбулася презентація чотиритомного видання матеріалів Конгресово-президентської Комісії США «Великий голод в Україні 1932-1933 років» (упорядник - виконавчий директор Комісії Джеймс Мейс) / М. Літерат // Літературна Україна. - 2008. - 18 вер.(№36). - С. 5. До 75-ліття Голодомору Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» підготував перевидання матеріалів Конгресу США про голод 1932-1933 років "Великий голод в Україні 1932-1933 років" (у 4-х томах): томи І-ІІІ становлять «Свідчення очевидців для Комісії Конгресу США» (свідчення емігрантів з України, що були записані для потреб Комісії Конгресу США); том ІV - «Звіт Конгресово-президентської Комісії США з дослідження Великого голоду 1932-1933 рр. в Україні». Чотиритомник, який свого часу було видано англійською, доповнено передмовою Президента України Віктора Ющенка. Виконавчим директором Комісії у 1986-1987 роках був історик і політолог Джеймс Мейс, значною мірою завдяки зусиллям якого світ і довідався про голодомор в Україні

Логвиненко В. Обов'язок нашого сумління: цього року наша країна та демократична громадськість всього світу відзначає 75-річчя жахливого злочину ХХ століття - голодомору українського народу. За своїми масштабами і спрямуванням він кваліфікується як геноцид. / В. Логвиненко // Урядовий кур'єр. - 2008. - 26 черв.(№116). - С. 11. Що зроблено на Донеччині з вшанування цієї події розповідає голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко.

Лозицький В. Смертний вирок народу: сталінізм і трагедія українського селянства / В. Лозицький // День. - 2008. - 25 жовт. (№193). - С. 7. В тисячолітній історії українського народу було чимало трагічних подій, але всі їх перевершує своїми катастрофічними розмірами й наслідками Голодомор 1932 — 1933 рр., жертвами якого стали, за різними даними, до 5 млн. людей, головним чином представників українського селянства, котре впродовж багатьох століть було живильним джерелом існування українського етносу.

Макогон Н. Жертв Голодомору вшанували на Лівому березі / Н. Макогон // Хрещатик. - 2008. - 6 черв.(№100). - С. 2. До 75-х роковин Голодомору в Деснянській адміністрації підготували виставку. На понад 20 стендах — свідчення очевидців подій, фото, історичні документи та постанови. Під час її відкриття чиновники запевнили, що захід влаштували не для «галочки», а від серця. Мовляв, що більше народ знатиме свою історію, то менше шансів для повторення такого лихоліття. Працюватиме зала щодня по буднях. Багато хто із запрошених переконував, що збираються відвідати експозицію ще раз, зі своїми дітьми. Нагадаємо, що Меморіал жертв Голодомору в столиці збудують на печерських схилах. Дзвіницю, пам'ятний знак, меморіальну дошку та залу пам'яті запланували відкрити вже в листопаді.

Махун С. Голодомор 1932—1933 років не може залишатися розмінною картою в руках манкуртів і циніків / С. Махун // Дзеркало тижня. - 2008.- 9 лют.(№5). - С. 21. Нещодавно в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбувся круглий стіл «Чуєш, роде мій ріднесенький, хоч би вийшов хто хоч однесенький!» (Голодомор 1932—1933 років в Україні як злочин геноциду), присвячений правовим аспектам цієї трагедії. На зібранні з участю відомих учених (істориків та юристів), політиків, представників органів влади розглядалися питання визначення злочину геноциду згідно з міжнародним правом та ознак геноциду в Голодоморі 1932—1933 рр., обговорювався Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», ухвалений 29 жовтня 2006 року. На круглий стіл завітали співочий гурт українок «Перевесло» та народна артистка України Лариса Кадирова.

Миколюк О. Голод і діти: учні київських шкіл малюватимуть трагедію 1932-1933 років. Чи не занадто? / О. Миколюк // День. - 2008. - 25 жовт.(№193). - С. 2. У листопаді київські школи чекає небувала акція — конкурс малюнків учнів 6 — 11 класів, присвячений Голодомору. Ініціатива належить Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації, а конкурс у кілька етапів пройде в усіх школах. За словами організаторів, найкращі роботи відберуть, створять з них експозицію, і 18 листопада її відкриють у Київському палаці дітей та юнацтва. Майже одночасно в столичних та всіх українських школах проходитиме ще один конкурс на цю тему, ініційований Міністерством освіти на науки України «Пам’ять народу», мета якого — спонукати дітей цікавитися історією, зокрема, відшукувати очевидців Голодомору.

 

Михлик З. Пам'ять не мовчить: Обласна Книга Пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років на Хмельниччині не змогла вмістити величезного масиву інформації про цей жахливий період, тож виникла потреба у додатковому виданні. І нещодавно стараннями облдержадміністрації і державного архіву Хмельницької області у ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" побачило світ велике за обсягом (понад 700 сторінок) науково-документальне видання "Розп'яте Голодомором Поділля" / З. Михлик // Сільські вісті. - 2008. - 11 лист.(№133). - С. 2.

Мельник П. «Правди треба домагатися щодня» : Інтерв’ю з членом Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ольгою Герасим’юк / П. Мельник, А. Попкова // День. - 2008. - 11 лист. (№204). - С. 4. Визнання Голодомору 1932—1933 років на міжнародному рівні дається Україні нелегко. В умовах шаленого спротиву Кремля українцям доводиться виборювати навіть право на внесення відповідних резолюцій на розгляд міжнародних організацій, їм доводиться шукати додаткові аргументи для донесення правоти та роз’яснення позицій України, які й так очевидні. Але в питанні визнання Голодомору в світі Україна щойно розпочала свій шлях, стверджує народний депутат України, голова підкомітету з питань співробітництва з НАТО та АЗЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, член Моніторингового комітету Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ольга Герасим’юк. В інтерв’ю «Дню» вона розповіла про те, як проходить розгляд проблеми великого Голоду в різних міжнародних організаціях: ООН, ПАРЄ та Європейському Парламенті. Також депутат Верховної Ради дала відповіді на гострі питання українського сьогодення.

«Моє прізвище не Дімаров, а Гарасюта...»: Письменник про українську літературу, історію та сьогодення / Розмовляла Надія Тисячна // День. - 2008. - 31 жовт.(№197). - С. 18. Анатолія Дімарова, автора численних романів, повістей, оповідань та новел, по праву можна назвати старійшиною письменницької братії. Він, очевидець голодомору 1932-1933 років, першим в українській літературі в 1964-му (!) описав це лихоліття в романі «І будуть люди».

Панченко В. Василь Гроссман і «біси»: Письменник розгадав міф про «загадкову російську душу» / В. Панченко // День. - 2008. - 1 лют.(№18). - С. 7. Про повість Василя Гроссмана «Все тече...», твір, у якому вперше в совєтській літературі чесно і страшно змальовано апокаліптичну картину голоду в Україні, що відібрав життя мільйонів у роки сталінського «Великого перелому».

Пам'ятаймо, щоб не повторилося: Голодомор... Страшне слово. Страхітливе явище. У них - виснаження людей, муки, смерть. Мільйони життів українців забрав голодомор 1932-1933 років. Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Щороку в листопаді відзначається День пам'яті жертв голодомору. Указом Президента України В.Ющенка 2008-й оголошено Роком пам'яті тих безневинних жертв. Країна вшановує пам'ять про померлих у голодних муках співвітчизників, засуджує тих, хто призвів до величезної біди // Урядовий кур'єр. - 2008. - 23 трав.(№93). - С. 7. Про це - розмова з головою Київської облдержадміністрації Вірою Іванівною Ульянченко.

Погоріла І. Україна пам'ятає геноцид українського народу: жителів Святошинського району ознайомлять із сумними подіями 1932-1933 років / І. Погоріла // Вечірній Київ. - 2008.- 16 лип.(№109). - С. 3.15 липня в приміщенні бібліотеки ім. Дружби народів у Святошинському районі міста Києва відбулося урочисте відкриття виставки під назвою «Україна пам'ятає! Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу!» Цей захід приурочено до 75-х роковин Голодомору в Україні і проводиться з метою інформування киян про події, пов'язані з цією сторінкою вітчизняної історії.

Правда про Голодомор прозвучить у Швейцарії: Українська громада організовує симпозіум про жахливий злочин проти людства / Підготувала Аліна Попкова // День. - 2008. - 25 жовт.(№193). - С. 3. В Університеті міста Фрібург (Швейцарія) 31 жовтня відбудеться симпозіум «Великий голод «Голодомор» в Україні (1932—1933 рр.) — 75 років потому». Цей захід організовано Українською спілкою в Швейцарії спільно з Посольством України в Швейцарії та Інститутом Центральної та Східної Європи при університеті міста Фрібург. Наукова конференція з цієї теми вперше збере представників української діаспори, швейцарських студентів, професорів, науковців, представників влади та ЗМІ. За словами президента Української спілки в Швейцарії і організатора симпозіуму Андрія Лужницького, «народ цієї країни мало знає про Голодомор 1932— 1933 років.

Пригадати всіх поіменно: у Дніпропетровському архіві завершили підрахунок жертв Голодомору / Розмовляв В.Рижков // День. - 2008.- 13 серп.(№143). - С. 4. Співробітники Державного архіву Дніпропетровської області заверши¬ли роботу над складанням мартиро¬логу жертв Голодомору 1932–1933 років. Цей скорботний список повинен увійти в регіональну Книгу пам’яті, що буде опублікована восенни нинішнього року до 75-річчя гуманітарної катастрофи, що стала наслідком політики радянського керівництва. Дніпропетровським архівістам довелося докласти багато зусиль з обробки та вивчення десятків тисяч документів. Проте директор обласного архіву Ніна Киструська вважає, що подібна робота повинна стати лише початком у системному дослідженні проблем Голодомору як у самій Україні, так і за кордоном.

Рижков В. Станіслав Кульчицький: не можна перетворити пам’ять про Голодомор на «кампанійщину»: у Дніпропетровському національному університеті обговорювали книгу з «Бібліотеки газети «День» «Почему он нас уничтожал?» / В. Рижков // День. - 2008.- 22 берез.(№53). - С. 2. У Палаці студентів Дніпропетровського національного університету відбулося засідання круглого столу на тему «Голодомор 1932—1933 рр. і Дніпропетровщина: погляд крізь роки». У рамках цього заходу відомий дослідник проблеми, заступник директора Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький репрезентував дніпропетровцям книгу «Почему он нас уничтожал?», видану в серії «Бібліотека газети «День».

Рудницький, Леонід. Слово, що серце стискає: численні заходи, присвячені трагічним подіям у житті нашого народу - 75-річчю Голодомору 1932-1933 років, проходять не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Нещодавно конференція з нагоди сумної дати відбулася в посольстві України у США. Разом з нашими дипломатами її провели представники Вашингтонського осередку праці Наукового товариства імені Т.Шевченка. Значний інтерес у присутніх викликала доповідь "Образ Голодомору в літературі", який виголосив відомий літературознавець, іноземний член Національної академії наук України Леонід Рудницький / Рудницький, Леонід // Урядовий кур'єр. - 2008. - 13 черв.(№108). - С. 18. Фрагмент виступу.

СБУ відкриває архіви про причетних до Голодомору та репресій в Україні / Коментар «Дня» // День. - 2008.- 24 лип.(№129). - С. 3. Служба безпеки України оприлюднює складений за її архівними матеріалами перший список партійних і радянських діячів, керівників каральних органів — Об’єднаного державного політичного управління (ОДПУ) при РНК СРСР та Державного політичного управління (ДПУ) УСРР періоду 1932—1933 років, а також документи, що були підписані ними особисто та стали організаційно-правовою підставою для скоєння в Україні Голодомору-геноциду і проведення масових репресій. Про це УНІАН повідомили в прес-центрі СБУ.

Сірук М. Резолюція із застереженнями: США підтримали вшанування 75-х роковин Голодомору в Україні, вилучивши з тексту слово «геноцид» / М. Сірук // День. - 2008. - 30 вер.(№174). - С. 4.

Сірук М. Про об’єктивність: Україна відстоює в ПАРЄ адекватність відображення ситуації щодо Голодомору / М. Сірук // День. - 2008.- 6 черв.(№99). - С. 3. Днями українські і російські ЗМІ поширили інформацію про те, що на політичному комітеті Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) було ухвалено російську пропозицію. Зокрема, посилаючись на слова віце-президента ПАРЄ Йорана Ліндблада, мас-медіа повідомили, що ця організація завдяки активності російських представників буде вивчати наслідки Голодомору в 1930-х роках на всій території колишнього Радянського Союзу, а не лише України. Російські ЗМІ взагалі повідомляли про перемогу Росії у цьому питанні.

Сірук М. Росія в пошуках себе: Iгор Чубайс:«У нас про Голодомор заявили лише після того, як про це почала говорити Україна» / М. Сірук // День. - 2008.- 12 лип.(№121). - С. 1, 4. В інтерв’ю «Дню» російський учений розповідає, що засудження сталінізму й тоталітаризму є однією з центральних і найважливіших тем для сучасної Росії. Він також пояснює, чому російська влада не хоче засуджувати сталінізм і тоталітарний режим і, зокрема, не хочуть дати визначення Голодомору і які наслідки може принести це для Росії. Ігор Чубайс вважає, що існуючий механізм російської влади є неефективним. Визнаючи, що наближення України до НАТО може погіршити українсько-російські відносини, він зазначає, що вступ України до Альянсу змусить чиновників прийняти правові демократичні норми Західної Європи.

Скрипник О.  Розвідка УНР - проти Голодомору: галузевим державним архівом Служби зовнішньої розвідки України за результатами пошуку і дослідження документів історико-культурної спадщини нашої держави щойно розсекречено матеріали, які дають можливість відкрити ще одну, раніше невідому сторінку, стосовно Голодомору 193201933 років в Україні. Це окремі документи багатотомної арїхівної справи під назвою «Матеріали по УНР за 1932-1936 роки». У них детально відображено структуру, завдання, форми та методи діяльності, керівний склад спецслужби Державного центру Української Народної Республіки в екзилі, зокрема розвідки. Особливої уваги заслуговують згадування про намагання представників уенерівської розвідки добувати матеріали про голод в Україні, щоб донести цю інформацію до європейської громадськості і якимось чином вплинути на негативний розвиток подій на своїй батьківщині. І хоча знайдені та розсекречені документи й не дають цілісної картини, вони є ще одним підтвердженням цієї масштабної трагедії українського народу. А доля окремих патріотично налаштованих представників діаспори, які намагалися докопатися до істини і піддавалися за це переслідуванням з боку радянської тоталітарної системи, варта сьогодні глибокого вивчення, переосмислення й ушанування / О. Скрипник // День. - 2008. - 31 жовт.(№197). - С. 8. Фрагмент розсекреченого документа з архіву СЗР України.

Сюндюков І. Немає майбутнього без пам’яті: У Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбувся науково-мистецький круглий стіл «Голодомор 1932—1933 років в Україні як злочин геноциду» / І. Сюндюков // День. - 2008.- 7 (№22). - С. 4.

Сюндюков І. Пам’ять, що базується на правді: В Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбулась презентація книги «Листи з Харкова» та зустріч з її упорядником, професором Андреа Граціозі / І. Сюндюков  // День. - 2008.- 28 лют.(№37). - С. 4. Візит Андреа Граціозі до Києва і презентація ним як упорядником унікальної книги «Листи з Харкова», документального збірника свідчень італійських дипломатів Серджо Граденіго, Бернардо Аттоліко та Вітторіо Черруті про «терор голодом» в СРСР (а особливо докладно — в Україні) — стали подією в інтелектуальному та громадському житті столиці та привернули до себе широку увагу.

Сюндюков І. Про геноцид: були дипломати, які повідомляли правду / І. Сюндюков // День. - 2008.- 20 лют.(№31). - С. 4. Видавництво «Фоліо» випустило у світ книжку повідомлень про голод в Україні та на Північному Кавказі, підготовлених італійськими дипломатами - «Листи з Харкова». (Голод в Україні й на Південному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів 1932-1933 років.).

Тисячна Н. ГЛДМР: Молоді художники з Харкова дали урок осмислення історії — напередодні 7 листопада в Академії мистецтв відкрилася виставка плакатів «Україна. 1932—1933. Голодомор» / Н. Тисячна // День. - 2008. - 8 лист.(№203). - С. 1.
У центрі експозиції — дві роботи, обрамлені червоною та червоно-синьою стрічками, що символізують прапори СРСР та УРСР. На одній — напис на мертвому чорному тлі: 10 мільйонів... На другій — лише хрести. Тих, хто безневинно загинув. І наші. А під плакатами миготять свічки. Видовище вражаюче. Проймає до глибини серця. Навертає сльози і забирає мову. По боках — плакати, один образніший за інший.

В КИЄВІ В АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ ЕКСПОНУЄТЬСЯ ВИСТАВКА ПЛАКАТІВ «УКРАЇНА. 1932—1933. ГОЛОДОМОР». ЇЇ АВТОРИ — МОЛОДІ ХАРКІВСЬКІ ХУДОЖНИКИ, ЧЛЕНИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ДИЗАЙНЕРІВ-ГРАФІКІВ «4 БЛОК»

Тримбач С. «Будемо обминати драми — вони до нас повернуться знову»: Сергій Буковський знімає фільм про український Голодомор / С. Тримбач // День. - 2008.- 23 трав.(№89). - С. 1, 6. Позаминулого року один із найвідоміших вітчизняних кінорежисерів зафільмував стрічку «Назви своє ім’я» — документальну оповідь про єврейський Голокост в Україні. Знаменитий американський кінематографіст Стівен Спілберг та український бізнесмен Віктор Пінчук виступили в ролі продюсерів. На прем’єру картини в колишньому Жовтневому палаці прийшли і Віктор Ющенко, і Леонід Кучма, і Віктор Янукович — практично вся вітчизняна політична еліта. Фільм вразив: і досконалістю форми, і тим, що він — про людей, а не про носіїв певної національної самосвідомості. Бо ж картин про Голокост багато, і, кажучи відверто, вони набридли безкінечним педалюванням трагедії єврейського народу. Це нині загрожує й темі українського Голодомору 1932—1933 років...

 

 

 

 

Акція «Незгасима свіча»

Нещодавно на теренах найбільшого в світі голодомору до символічної свічки у формі смолоскипа приєдналась ще одна – Свіча на спомин голодомору. ЇЇ « запалили» члени Всеукраїнської громадської організації «Братство бджолярів України».
Свіча з натурального воску має форму снопа пшениці з гіпертрофованим  колоссям, до якого із землі тягнуться виснажені руки. Зовні Свіча обмотана колючим дротом.

Карпенко О. Світло Незгасної свічки: «Незгасна свічка Пам'яті» — таку назву має акція, яка здійснюється з ініціативи світового конгресу українців. Її мета двоєдина. По-перше, привернути увагу світової громадськості до великого лиха, яке спіткало Україну в 1932-1933 роках, коли внаслідок геноциду на її території загинуло кілька мільйонів людей, по-другке, об'єднати духовно світове українство / О. Карпенко // Сільські вісті. - 2008. - 15 серп.(№96). - С.1,5.

Косих Г. Незгасима свічка» прийшла на рідні терени: 22 листопада в Україні відзначатиметься День пам'яті жертв Голодомору. З цієї нагоди у Києві буде проведено міжнародний форум, приурочений 75-річчю трагічних подій нашої історії / Г. Косих // Урядовий кур'єр. - 2008. - 29 жовт. (№202). - С. 3. Начальник Управління закордонного українства МЗС Василь Боєчко на брифінгу в МЗС повідомив, що присвячена вшануванню жертв Голодомору міжнародна акція "Незгасима свічка" минулої неділі закінчила свій закордонний етап. Скорботні ходи пройшли через 33 країни світу, доносячи мільйонам людей правду про Голодомор.

Мельник П. Зустрічають «Незгасиму свічку» і вшановують пам'ять померлих від голоду / П. Мельник, Л. Титаренко // Голос України. - 2008. - 11 лист. (№215). - С. 4. Запалена весною в Австралії «Незгасима свічка» прийшла до Центральної України, зокрема побувала на Кіровоградщині. Естафету пам'яті підхоплює Шевченків край.

«Незгасима свічка»: Як відомо, Міжнародний координаційний комітет Світового конгресу українців з відзначення 75-ї річниці голодомору 1932-1933 років ініціював проведення міжнародної акції «Незгасима свічка». Вона розпочалася 1 квітня в Австралії і з того часу відбулася в 33 країнах світу. Наймасштабніші заходи було організовано в США, Канаді, Південній Америці, Великій Британії та дерхавах Балтії. Символічна свічка у формі смолоскипа і з написом «Україна пам'ятає — світ визнає» — мовами тих країн, де відбувалася акція, за узгодженим графіком передавалася як естафета з держави в державу, з континента на континент. 28 жовтня смолоскип пам'яті запалав в Україні. Після того, як він обійде всі регіони країни, йоггоскорботне полум'я доставлять до столиці, де відбуватимуться державні заходи із вшанування пам'яті жертв голодомору. 22 листопада відкриєтьмя міжнародний форум, на який прибудуть не лише делегації українців з усього світу, а й лідери балтійських країн, Польщі, Грузії та Азербайджану / Добірку підготувала Людмила Коханець  // Голос України. - 2008. - 5 лист.(№211). - С. 12. Пам'ять – 33.

У справі Голодомору не можна зупинятися: Днями в посольстві України в Російській Федерації у Москві відбулася акція вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. «Незгасима свічка». Попри попередню згоду про проведення поминального заходу в Москві, російська влада не дозволила «Незгасиму свічку» на території Росії. Тому учасники акції зібралися на українській території — в приміщенні нашого посольства. Про особливості проведення заходу і чому Москва не чує аргументів Києва щодо вшанування жертв голоду «Дню» розповіли учасники «Незгасимої свічки» / Підготувала Аліна Попкова // День. - 2008. - 18 жовт. (№188). - С. 2.

Шот М. «Незгасима свічка» побувала у Тернополі: у 33 країнах світу провели міжнародну естафету «Незгасима свіча». Цьогорічного квітня вона взяла старт в Австралії і в жовтні прибула до України. До символічної свічи-смолоскипа українці на материзні приєднали Свічу на спомин Голодомору.Цю свічу-скульптруру, що має разом з основою двісті кілограмів, виготовили з натурального воску, який надали всі області нашої держави. Художня композиція нагадує нам пор страшний голодний мор - кістляві руки пнуться угору до пшеничного колосся життя, та на перепоні - витки колючого дроту тоталітарного комуністичного режиму. 33 бавовняні гноти, що постали з тугого суцвіття хлібних злаків, - як вогонь-пам'ять про геноцид українців 1932-1933 роківі / М. Шот // Урядовий кур'єр. - 2008. - 7 лист. (№209). - С. 5. Ця Свіча побуває в усіх областях України і завершить свою дорогу 21 листопада в Києві на відкритті Меморіалу жертв Голодомору 1932-1933 років. Відтак її передадуть до музею Голодомору.

Спогади очевидців трагедії

Гонський В. Голодомор у Києві / В. Гонський // Дзеркало тижня. - 2008. - 2 лют.(№4). - С. 21. У деяких дослідженнях про Голодомор повідомляється, що в містах його майже не було. Навіть у підсумковому документі Спеціальної міжнародної комісії Конгресу США з вивчення голоду 1932—1933 рр. в Україні у складі найвизначніших фахівців із семи країн стверджувалося, що «…містам та селищам у переважній більшості вдалося уникнути голоду…». На жаль, це не зовсім так. А що було в нашому Києві? Як це святе місто пережило той страшний геноцид?

Єрмольчик Г.З. Мої свідчення / Г. З. Єрмольчик // День. - 2008. - 19 вер.(№168). - С. 21. Спогади свідка Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Масур, Іван. 1932 — 1933 роки: спогади живих свідків / Масур, Іван, Руденко, Іван // День. - 2008.- 13 черв.(№104). - С. 21.

Махінчук М. Скорботний біль і пам'ятка: як це було. Розповідають дочка репресованого голови комуни «Труд» у Таргані Івана Демидовича Овдіюка Олександра Іванівна, тодішні голова сільської Ради Олександр Ушинський та голова колгоспу Микола Барилович / М. Махінчук // Урядовий кур'єр. - 2008. - 20 бер.(№52). - С. 8-9. Що спонукало жителів села Тарган спорудити на сільському цвинтарі перший в Україні пам'яник жертвам Голодомору, що викликало неабиякий інтерес далеко за межами тодішнього Радянського Союзу і відповідну реакцію офіційних властей на місці.

Мельник В. Вілуння голодомору на Волині: Десять нових документів, що стосуються голодомору 1932-1933 років, виявили працівники Державного архіву Волинської області / В. Мельник // Урядовий кур'єр. - 2008. - 4 лист.(№206). - С. 16.
Це, зокрема, свідчення людей, котрі пережили геноцид, у часописах «Нові дні», «Наш фронт», «Віра», «Наше слово» та «Громада».

Михайленко Б. Як Ванько від голоду втікав: розповім вам історію мого товариша Івана Мартимянова, який пережив страшну трагедію комуністичного режиму в режиму в 1033 році. Родом він був із села Лебеже Зачепилівського району Харківської області. Працювали ми разом водіями. Так от про що згадував Іван / Б. Михайленко // Голос України. - 2008. - 7 лист.(№213). - С. 13. Пам'ять – 33.

Тимощик В. Маторженики з далекого дитинства: Вже багато сказано, написано про Голодомор 1932-1933 років, та й досі знаходяться захисники сталінського тоталітарного режиму, які заперечують це з ідеологічних причин, щоб замовчувати велику трагедію українського народу. Тому хочу особисто засвідчити ті жахи голоду, що їх довелося пережити мені, моїй сім'ї, односельцям / В. Тимощик // Урядовий кур'єр. - 2008. - 21 трав.(№91). - С. 19. Спогади очевідця трагедії.

Тимощик В. Одні пухли від голоду, інші - висихали, як скелети: Уже багато сказано, написано про голодомор 1932-1933 років, але ще й тепер захисники сталінського тоталітарного режиму заперечують, з ідеологічних причин, велику трагедію українського народу. Хочу особисто розповісти про ті жахи голоду, які довелося пережити мені, моїй сім'ї та односельцям / В. Тимощик // Голос України. - 2008. - 31 жовт.(№208). - С. 20. Пам'ять – 33.

Хроніки Голодомору: спогади мешканців Києва та передмістя про страшні часи геноциду 1932—1933 років / Г.Кожмяк, Ф.Кузьменко, Л.Товщак, М.Яненко // Хрещатик. - 2008.- 18 лип.(№173). - С. 4. Початок див. №121. Спогади.

Українець Джеймс Мейс: «Мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене»

Історик Джеймс Ернест Мейс (18.02.1952—03.05.2004), американець з Оклахоми, присвятив своє життя всебічному дослідженню Українського Апокаліпсису 1932—1933 років, вивчив його передумови, перебіг, тоталітарну стратегію сталінського режиму, катастрофічні наслідки цього небувалого злодіяння для майбутніх поколінь. Саме ця людина першою у світі обгрунтувала й довела геноцидний характер Голодомору. І якби Джеймс Мейс зробив би лише це (а він був і активним громадським діячем на українських теренах, й одним з провідних постійних авторів газети «День», з січня 1998 року і до останніх днів життя, і професором Києво- Могилянської академії) — і тоді він заслужив би безперечне право на вічну пам’ять українського народу.

Колеги та друзі Джеймса Мейса кажуть, що він був більшим українцем, ніж багато з тих, хто живе в Україні, хоча у його родоводі українців ніколи не було. Джеймс Мейс жив у Києві з початку 90-х. Критик і публіцист Микола Рябчук вважає, що вирішальним фактором, через який професор Мейс залишив Америку і опинився у Києві, було його занурення у вивчення голодомору в Україні.
Він очолював комісію Конгресу США, що вивчала причини організованого на початку 30-х років голодомору. Джеймс Мейс не лише дослідив архівні документи, але й зібрав свідчення людей, які в різні часи виїхали із України до Канади і Сполучених Штатів. Цю роботу професор Мейс проводив, починаючи із 80-х років, разом із Робертом Конквестом, автором книги «Жнива скорботи», яка і досі викликає суперечливі коментарі істориків. Це відбувалося у ті часи, коли влада Союзу РСР і радянської України навіть не згадувала про існування голодомору. Фактично світ дізнався про голодомор саме завдяки цим дослідженням. І лише після їх появи українське радянське керівництво почало вимовляти слова «голод 33-го».
Публіцист і дисидент Євген Сверстюк в інтерв'ю Бі-Бі-Сі назвав Джеймса Мейса «неофітом», котрий ніколи не зраджував.
Останні роки Джеймс Мейс викладав на кафедрі політології у Києво-Могилянській академії, дописував у газети і журнали, редагував англомовні версії газети «День» та журналу «Політична Думка». Його друзі кажуть, що він призвичаївся до українських традицій, мови, зарплати, побуту і нещодавно прийняв християнство.
В одній із своїх статтей Джеймс Мейс так писав про те, чому голодомор став справою його життя: «Мене часто запитують: чому саме я, корінний американець, і навіщо це мені було треба? Не раз мені хотілося запитати у відповідь: а що потрібно було мільйонам росіян, євреїв, вірменів, зрештою українців у цій далекий, Богом забутій країні — моїй Америці? Тому що американські громадяни українського походження вимагали досліджень, і мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. І так само, як не можна займатися історією голокосту і не стати хоч би напівєвреєм, так само не можна займатися історією голодомору і не стати хоча б напівукраїнцем».
Американець і напівукраїнець Джеймс Мейс похований у Києві – таким був його заповіт.

Борисенко В. Спланована акція геноциду українців: У 80-х роках ХХ століття заборонену тему голодомору вперше почали розробляти дослідники за кордоном / В. Борисенко // Хрещатик. - 2008. - 17 вер.(№167). - С. 14. Світова спільнота ще й досі недостатньо поінформована про трагедію величезного масштабу - нищення владою Кремля мирних українських хліборобів, старих та дітей. За сукупністю різноманітних джерел, учені дійшли висновку, що причиною Голодомору-геноциду була політика, а не економічна потреба, як це трактували радянські історики.

Васьків М. Джеймс Мейс дав еталонні зразки загальнолюдських цінностей / М. Васьків // День. - 2008.- 16 лют.(№29). - С. 4. Про появу нових спецкурсів із вивчення публіцистики Джеймса Мейса в Кам’янець-Подільському і Запорізькому університетах.

«Джеймс Мейс сприяв творенню нового українського суспільства вільних людей»: Книжка «Джеймс Мейс: «Ваші мертві вибрали мене...» із серії «Бібліотека газети «День» з'явилася нещодавно, але вже багато хто встиг осмислити ідеї Мейса. Адже у 2005 році вийшло друком видання «День і вічність Джеймса Мейса». Це й викликало інтерес до праці на Львівському форумі видавців: за кілька днів розкупили суттєву частину тиражу. до редакції надходять замовлення на її придбання від обласних та районнних держадміністрацій, міських та районних відділень освіти та культури, шкільних бібліотек... Тому експертні оцінки, які ми пропонуємо увазі читачів, є давно виношеними, продуманими, зробленими аж ніяк не по «гарячих слідах», а в результаті ретельного аналізу / підготувала Надія Тисячна // День. - 2008. - 17 жовт.(№187). - С. 5.

Дзюбенко-Мейс Н. До питання про час і вічність: 18 лютого Джеймсу Мейсу виповнилося б 56 років / Н. Дзюбенко-Мейс // День. - 2008.- 16 лют.(№29). - С. 1, 4.

Кульчицький С. Слово про Джеймса Мейса / С. Кульчицький  // День. - 2008.- 19 лип.(№126). - С. 5. Станісла Кульчицький ділитися деякими роздумами про Джеймса Мейса.

Літерат М. Чотири томи болю: 20 серпня 2008 року в Центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» відбулася презентація чотиритомного видання матеріалів Конгресово-президентської Комісії США «Великий голод в Україні 1932-1933 років» (упорядник - виконавчий директор Комісії Джеймс Мейс) / М. Літерат // Літературна Україна. - 2008. - 18 вер.(№36). - С. 5. До 75-ліття Голодомору Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» підготував перевидання матеріалів Конгресу США про голод 1932-1933 років «Великий голод в Україні 1932-1933 років» (у 4-х томах): томи І-ІІІ становлять «Свідчення очевидців для Комісії Конгресу США» (свідчення емігрантів з України, що були записані для потреб Комісії Конгресу США); том ІV - «Звіт Конгресово-президентської Комісії США з дослідження Великого голоду 1932-1933 рр. в Україні». Чотиритомник, який свого часу було видано англійською, доповнено передмовою Президента України Віктора Ющенка. Виконавчим директором Комісії у 1986-1987 роках був історик і політолог Джеймс Мейс, значною мірою завдяки зусиллям якого світ і довідався про голодомор в Україні.

«На тлі такої постаті, як Джеймс Мейс, очевидним ставало наше рабське нутро»: «Діалог» про Великого українця на каналі «Культура» / Розмовляла Н.Тисячна // День. - 2008.- 16 лип.(№123). - С. 3.

Потапенко С. «Люди не зразу повірили, що про історію і сьогодення можна говорити саме так...»: день пам’яті Джеймса Мейса у Чернігові / С. Потапенко // День. - 2008.- 17 трав.(№85). - С. 6.У Чернігові відбулася подія, яку назвати неординарною — мало. Це видатна подія в житті і Чернігівщини, і України. Означений організаторами як круглий стіл «Пам’яті Джеймса Мейса», захід пройшов як конференція про Голодомор в Україні 1932—1933 років.

Решетилова О. «Друге повернення Джеймса»: Львівський форум побачив нову книжку з «Бібліотеки «Дня» / О. Решетилова
// День. - 2008. - 13 вер.(№164). - С. 1.2. На Львівському форумі відбулася презентація нової книжки з «Бібліотеки «Дня» - «Джеймс Мейс: ваші мертві вибрали мене...». Львівською «прем'єрою» починається серія презентацій у багатьох містах України, що будуть приурочені до 75-річчя Голодомору 1932-1933 років.

Джеймс Мейс: «Ваші мертві вибрали мене...» — це перше в Україні видання ключових праць відомого американського історика. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших українських видань, які вже стали невід’ємним компонентом вітчизняної журналістики, політичної культури. Це — аналітичний щоденник злетів і падінь, поразок і перемог молодої української держави. Наукова рецепція Голодомору Джеймса Мейса носить яскраво виражені ознаки пошуку суто політичних причин цього страхітливого явища. Лейтмотив книжки – конкретні питання політики, економіки, культури, своєрідна соціальна діагностика паталогій суспільства і держави, пошук оптимальних рішень універсального непроминального значення. Становлення громадянського суспільства, свобода слова, свобода особистості –– ці та багато інших актуальних питань розглядаються на основі гуманістичних світоглядних концепцій за допомогою широкого інтелектуального інструментарію, яким блискуче володів видатний американець з українським серцем.

 

 

Сюндюков І. Дослідження постгеноцидного суспільства вимагає культури й тактовності від тих, хто береться за цю тему: На Міжнародному кінофестивалі «Молодість» демонструвалась позаконкурсна програма «Кінодокументи про Голодомор». На один із таких фільмів «Пейзаж після мору» запросили й наших кореспондентів. Цілком логічно. Адже у ньому, зокрема, йшлося про відомого дослідника голоду в Україні Джеймса Мейса, який з 1997 по 2004 роки працював у нашій газеті. На запрошенні значилося, що у стрічці «звучать фрагменти із щоденника професора Гарвардського університету Джеймса Мейса». Насправді, Богданом Ступком були озвучені найключовіші й, можна сказати, найемоційніші тези із статей та колонок Джеймса, свого часу надрукованих у «Дні», що згодом увійшли у книжки «День і вічність Джеймса Мейса» (2005) та «Джеймс Мейс: «Ваші мертві вибрали мене...» (2008) — обидві із «Бібліотеки газети». Очевидно, робота над даною проблематикою, як і сама проблематика, вимагають особливого такту. Як і, зрештою, її представлення. Це якось не було враховано. У присутності Ганни Чміль, керівника Державної служби кінематографії, на чиє замовлення й зроблено стрічку «Пейзаж після мору», перед показом картини, тематика якої, очевидно, несе відповідну тональність, зовсім недоречно демонструвався рекламний блок, що виглядав кричущим дисонансом теми / І. Сюндюков // День. - 2008. - 28 жовт.(№194). - С. 6.

Томак М. «Він нас самих повертає до себе»: До 56-річчя з дня народження Джеймса Мейса / М. Томак // День. - 2008.- 19 лют.(№30). - С. 2.

Урбан О. Що хотів сказати Джеймс Мейс?: одеський режисер знімає документальний фільм про Джеймса Мейса / О. Урбан // День. - 2008.- 9 серп.(№141). - С. 4. Американський дослідник Голодомору і журналіст газети «День» Джеймс Мейс одним з перших зрозумів усі масштаби нищення українського народу і на весь світ проголосив Голодомор геноцидом українців. Немало наших співвітчизників досі до кінця не усвідомили власної трагедії. Щоб розповісти українцям більше, допомогти побачити правду, Валерій Барановський, головний редактор одеського муніципального телеканалу «Круг» і водночас власник невеликої студії документального кіно під назвою «Провінція», вирішив зняти документальний фільм. У рамках зйомок Валерій Миколайович приїхав до Києва, в редакцію газети «День», оскільки однією із головних сюжетних ліній фільму є розповідь головного редактора Лариси Івшиної, її думки та спогади. «День» принагідно розпитав режисера про фільм та його ідею, як і коли вона виникла

Інтернет-ресурси

http://www.business.kiev.ua/ Бизнес: Портал газетыІ
http://www.vechirka.kiev.ua/  Вечірній Київ Електронна версія газети
http://www.news2000.kiev.ua/ Еженедельник 2000: Портал
http://www.day.kiev.ua/  -Газета «День» Щоденна всеукраїнська газета
http://www.zn.kiev.ua/  Дзеркало тижня: Міжнародний суспільно-політичний тижневик
http://www.kp.kiev.ua/ Комсомольська правда в Україні
http://www.korespondent.net/ Кореспондент: Українська мережа новин
uamedia.visti.net/ UAMEDIA.VISTI.NET: Українська преса в Internet Урядовий Кур'єр, Україна Молода, Голос України, Молодь України, Київська Правда, Сільські Вісті, Робітнича Газета, Закон і Бізнес, УКРІНФОРМ,
http://www.umoloda.kiev.ua/ Україна молода Електронна версія газети
http://kreschatic.kiev.ua/ Хрещатик: Газета київської міської ради
http://expert.ua/  Експерт щотижневий діловий і суспільно-політичний український журнал
http://zakon1.rada.gov.ua/
http://www.president.gov.ua/content/golodomor_75.html
http://www.ukrainianworldcongress.org/Holodomor/index_ua.html
www.archives.gov.ua/Sections/Famine

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • vkontakte
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest

НАШІ НАГОРОДИ

Допоможіть молодіжній бібліотеці

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці - Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки): (044) 288-23-36

ВГОРУ